Барвінок. Діти, зараз я покажу вам свій малюнок. Це коло. Спробуйте відгадати, що я хотів намалювати за допомогою цього кола, і відтворіть це на своїх аркушах. Тільки не можна збільшувати і зменшувати це коло.
Діти домальовують коло. Не всі одразу здогадуються, як потрібно зображати предмет, використовуючи готову форму кола. Барвінок вказує на помилки, допомагає переробити роботу. Коли малюнки майже готові, він підбиває підсумок: «Правильно, все це я й хотів намалювати!». Малюнки у всіх вийшли різні: повітряна куля, обличчя клоуна, курчатко, Чебурашка, чайник, вишня, помідор, колесо, гарбуз, торт тощо. Барвінок додає: «Просто я такий хитрий, що одного кола мені було мало».
Дітям зразу полюбилася ця гра, але щоб вона не обридла, її ми поступово ускладнювали, вводячи:
– елементи змагання, коли дітям дається не один аркуш з формою кола (або іншою геометричною фігурою), а скільки вони забажають;
– нові геометричні форми: півколо, квадрат, прямокутник, трикутник;
– загадки, відповіді на які зображуються за допомогою уже готових геометричних форм. На цих уроках діти виконують лінійні малюнки.
У процесі гри «В музеї осені» (спрямованої на розвиток вміння упізнавати за описом) учитель повідомляв, що вранці від Осені надійшов лист: «Дорогі діти! Сьогодні я хочу запросити вас у свій осінній музей. На картинах я зображена різною: веселою і сумною, сонячною і похмурою, золотою і з листками, що облетіли. Але є в музеї картина, яку я дуже люблю. Спробуйте знайти її за моїм словесним описом».
За командою учні піднімають картку з цифрою, що відповідає порядковому номеру репродукції картини, до якої було дано словесний опис.
Перед проведенням гри-лото «Чи знаєш ти дерева?» ми організували екскурсію в парк, де діти спостерігали дерева в природі.
Учні отримують набори карток із зображенням шести дерев. Учитель попереджає, що виграють уважні і спостережливі. Потім зачитує загадку про одне з дерев, наприклад, про березу, а учні, у кого на картці є зображення берези, повинні закрити його фішкою і т.д., доки вчитель не загадає всі 9 загадок.
Учасник гри, який підняв картку з неправильною відгадкою, кладе її в набір, а той, хто відгадав загадку правильно, кладе свою картку збоку. Виграє той, у кого в наборі не залишиться жодної картки.
Проводячи гру «Що буває навесні?», вчитель демонстрував картки з ознаками різних пір року, серед яких учні повинні були визначити ознаки весни (приліт птахів, танення криги на річках, поява першої травички тощо). Коли демонструється картка з зображенням ознаки весни, учні плетуть у долоні. Якщо учасник неправильно визначив ознаку весни, він вибуває з гри.
Підсумок гри підбивається як індивідуально, так і колективно.
В удосконаленні техніки малювання, засвоєнні деяких прийомів композиції допомагала, зокрема, гра у «фотографування». На екскурсіях у природу, прогулянках дітям пропонувався «видошукач» - картонна планка розміром 15х10 см з віконечком 10х7 см.
Учитель пропонував кожному «сфотографувати» те, що найбільше сподобалося, а після уроку образотворчого мистецтва, під час наступної прогулянки учні колективно вгадують, який предмет чи куточок природи зображено на тому чи іншому малюнку. Одночасно відбувався аналіз творчих робіт.
З великим задоволенням учні 4 класу виконували на уроках образотворчого мистецтва ролі героїв казок. Такий ігровий прийом робить урок нестандартним, живим, і діти легко засвоювали правила образотворчої грамоти.
У процесі вивчення теми ми перевіряли сформованість в учнів експериментального і контрольного класів таких знань, уявлень, умінь:
1. Розуміти та розкривати (з допомогою вчителя) роль образотворчого мистецтва в житті людини.
2. Розуміти та розкривати характер художніх образів мистецьких творів і посильно їх інтерпретувати (мовленнєвими та образотворчими засобами).
3. Розуміти та розкривати значення колірної гами, манери зображення, інших композиційних засобів і прийомів у передачі задуму автора.
4. Розуміти та розкривати значення терміну «композиція» та роль ескізу у створенні композиції.
5. Мати елементарне уявлення про особливості та основні пропорції форми голови (обличчя) людини і засоби створення індивідуальної характеристики портретного (казкового) образу;
6. Мати елементарне уявлення про професійні назви фарб (краплак, вохра, стронціанова жовта тощо).
7. Знати основні види образотворчого мистецтва та поділ живописних творів за тематичним змістом (пейзаж, натюрморт, портрет тощо), 1-2 портретні твори та їх авторів;
8. Мати елементарне уявлення про назви 1-2 творів народного живопису.
9. Мати елементарне уявлення про вісь симетрії як засіб композиційної організації площини.
10. Уміти (на елементарному рівні) посильно виражати свої естетичні почуття та переживання в різних видах практичної діяльності та образним словом.
11. Уміти порівнювати та аналізувати художньо-творчі здобутки товаришів, аргументовано висловлювати (з використанням спеціальних термінів, образного слова) власні оцінні судження.
12. Уміти використовувати колір з декоративною метою (за принципом краси).
13. Уміти добирати колірну палітру, що відповідає певному задуму.
14. Уміти досягати рівноваги зображення в асиметричній композиції.
15. Уміти виділяти у пейзажних роботах перший план тоном, кольором та деталізацією.
Як показали результати експерименту, відповідні уміння і навички, сформовані на основі використання дидактичних і розвивальних ігор на уроках образотворчого мистецтва, краще розвинені в учнів експериментального класу, ніж в контрольного. Результативність формуючого експерименту ми визначали на основі виконання дітьми завдань, пов'язаних з образотворчою діяльністю (результатів навчальної діяльності), а також через визначення кількості дітей, які поступово зацікавилися процесом і результатами ігрової діяльності. Дані результати представлені у таблиці 1.
Таблиця 1. Сформованість образотворчих знань, умінь і навичок в учнів контрольного та експериментального класів
№ п/п | УМІННЯ | Експериментальний клас | Контрольний клас | |
1 | Розуміти та розкривати роль образотворчого мистецтва в житті людини | 83% | 76% | |
2 | Розуміти та розкривати характер художніх образів мистецьких творів і посильно їх інтерпретувати | 86% | 82% | |
3 | Розуміти та розкривати значення колірної гами, манери зображення, інших композиційних засобів і прийомів у передачі задуму автора | 89% | 78% | |
4 | Розуміти та розкривати значення терміну «композиція» та роль ескізу у створенні композиції | 83% | 79% | |
5 | Мати елементарне уявлення про професійні назви фарб | 87% | 76% | |
6 | Мати елементарне уявлення про особливості та основні пропорції форми голови людини і засоби створення індивідуальної характеристики портретного (казкового) образу | 86% | 81% | |
7 | Знати основні види образотворчого мистецтва та поділ живописних творів за тематичним змістом, 1-2 портретні твори та їх авторів | 84% | 77% | |
8 | Мати елементарне уявлення про назви 1-2 творів народного живопису | 89% | 82% | |
9 | Уміти посильно виражати свої естетичні почуття та переживання в різних видах практичної діяльності та образним словом | 91% | 84% | |
10 | Уміти порівнювати та аналізувати художньо-творчі здобутки товаришів, аргументовано висловлювати власні оцінні судження | 89% | 80% | |
11 | Мати елементарне уявлення про вісь симетрії як засіб композиційної організації площини | 86% | 74% | |
12 | Уміти використовувати колір з декоративною метою | 93% | 84% | |
13 | Уміти добирати колірну палітру, що відповідає певному задуму | 91% | 86% | |
14 | Уміти досягати рівноваги зображення в асиметричній композиції | 87% | 76% | |
15 | Уміти виділяти у пейзажних роботах перший план тоном, кольором та деталізацією | 86% | 81% |
Навчальна робота із використанням експериментальних вправ і завдань, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного.
Отримані результати констатуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої системи завдань на основі експериментальної методики формування навичок образотворчої діяльності з використанням дидактичних ігор на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі позитивно вплинули на формування умінь і навичок образотворчої діяльності в учнів експериментального класу.
Наприкінці експериментального дослідження стало очевидно: у процесі використання розробленої нами експериментальної методики з використанням дидактичних ігор на уроках образотворчого мистецтва в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку умінь і навичок образотворчої діяльності, тобто ми отримали результати, які свідчать про ефективність застосовуваного напрямку роботи.
Висновки
Гра є самостійним видом розвиваючої діяльності дітей різного віку, принципом і способом їх життєдіяльності, методом пізнання дитини, методом організації її життя і навчальної діяльності. Проблема дитячої ігрової діяльності знайшла своє відображення в багатьох психолого-педагогічних теоріях і дидактично-виховних системах.
Гра є формою активного відображення дитиною навколишнього життя людей. Характерною особливістю гри є спосіб, який дитина використовує у ній. Гра має суспільний характер і змінюється із зміною історичних умов життя людей.
Гра також є формою творчого відображення дитиною дійсності, а також засобом уточнення і збагачення знань умінь і навичок. У сучасній психолого-педагогічній теорії гра розглядається як провідний вид діяльності дитини-дошкільника і важливий вид діяльності молодшого школяра.
Провідне положення гри визначається не кількістю часу, що присвячується ігровій діяльності, а тим, як вона задовольняє його основні потреби. У надрах гри зароджуються і розвиваються інші види діяльності, однак гра найбільшою мірою сприяє психічному розвитку.
У педагогічній теорії гри особлива увага приділяється вивченню гри як засобу навчання, тобто дидактичної гри. Освітньо-виховні можливості гри зростають, якщо вона органічно поєднана з яким-небудь іншим видом діяльності. Найбільш доцільно пов'язувати гру з працею, образотворчою і конструктивною діяльністю.
Дидактичні ігри, які використовуються в початковій школі, активізують інтерес та увагу дітей, розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, уяву, закріплюють знання, вміння і навички, тренують сенсорні вміння, навички тощо. Правильно побудована дидактична гра активізує процес мислення, формує почуттєву сферу, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини. Ігрова діяльність виконує роль емоційної розрядки, запобігає втомі дітей, знижує гіподинамію.
В основі класифікації дитячих ігор лежить поняття про те, з чиєї ініціативи виникають ігри (дитини чи дорослого). Відповідно виділяють три класи ігор - самостійні ігри (гра-експериментування; самостійні сюжетні ігри: сюжетно-відображувальні, сюжетно-рольові, режисерські, театралізовані); ігри, що виникають з ініціативи дорослого, котрий впроваджує їх з освітньою, виховною, розвивальною цілями (ігри навчальні; дозвіллєві: ігри-забави, гри-розваги, інтелектуальні, святково-карнавальні, театрально-постановочні). До творчих ігор відносяться ігри, у яких дитина виявляє свою вигадку, ініціативу, самостійність.
Дидактична гра має свою структуру: зміст, дидактичну мету, правила та ігрові дії. Різноманітність ігрових засобів створює широкі можливості для того, щоб учитель міг вибрати саме таку гру, яка найбільше відповідає меті уроку.
Діяльність учасників дидактичної гри на уроках розгортається на основі навчально-ігрових завдань, які є органічним синтезом ігрових і навчальних вимог. Ігрове завдання створює установку і психологічну готовність молодших школярів до виконання навчальних дій, формуючи тим самим мотив навчальної діяльності.
Розв'язання навчального завдання сприяє засвоєнню дітьми чергової порції знань і наповнює ігрову діяльність новим поглибленим теоретичним змістом. Також дидактичні ігри можна включати у систему уроків. Це передбачає попередній відбір ігор та ігрових ситуацій для активізації різних видів сприймання. Оптимальними способами використання ігрової діяльності в системі уроків є випадки, коли урок будується як сюжетно-рольова гра; гра використовується під час уроку як його структурний елемент; під час уроку кілька разів створюються ігрові ситуації.
У процесі експериментального дослідження ми включали дидактичні та розвиваючі ігри в систему уроків образотворчого мистецтва. Це передбачало попередній відбір ігор та ігрових ситуацій для активізації різних видів сприймання та обмірковування, де їх використання було найбільш своєчасне й ефективне порівняно з іншими методами. Головними умовами ефективності застосування дидактичних ігор були: їх органічне включення в навчальний процес; захоплюючий сюжет, наявність справді ігрових елементів, зокрема зачинів, римування; обов'язковість правил, які не можна порушувати; використання лічилок; емоційне ставлення самого вчителя до школярів.
Навчальна робота із використанням експериментальних вправ і завдань, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів. Отримані результати констатуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої системи завдань на основі експериментальної методики формування навичок образотворчої діяльності з використанням дидактичних та розвиваючих ігор на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі позитивно вплинули на формування умінь і навичок образотворчої діяльності в учнів експериментального класу.
Список використаних джерел
1. Алексеев В.В. Изобразительное искусство и школа. - М.: Педагогика, 1968. - 184 с.
2. Алексюк А.М. Взаємодія форм організації і методів навчання // Рад. школа. - 1983. - №7. - С. 8-15.
3. Алексюк А.М., Катушонок Т.А. Єдність змісту і методів навчання // Педагогіка. - К., 1986. - Вип. 25. - С. 13-16.
4. Алёхин А.Д. Изобразительное искусство: художник, педагог, школа. - М.: Педагогика, 1984. - 254 с.
5. Алісійчук О.С. Морально-естетичне виховання молодших школярів. - К.: Академія, 2001. - 160 с.
6. Аникеева Н.П. Воспитание игрой. - М.: Педагогика, 1987. - 124 с.
7. Антонович Є. А., Проців В. І. Художньо-ігрова діяльність школярів на уроках образотворчого мистецтва // Початкова школа. - 1996. - №1. - С. 13-15.
8. Артеменко М.М. Природа і естетичне виховання учнів. - К.: Рад. школа, 1980. - 175 с.
9. Бабкина Н.В. Использование развивающих игр и упражнений в изобразительной деятельности младших школьников // Начальная школа. - 1998. - №4. - С. 11-18.
10. Беда Г.В. Живопись. - М.: Просвещение, 1986. - 190 с.
11. Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты. - М.: Просвещение, 1981. - 240 с.
12. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. - К.: Мистецтво, 1981. - 178 с.
13. Валлон А. Психическое развитие ребенка. - М.: Педагогика, 1967. - С. 18-264.
14. Варзацька Л.О. Гра як засіб пізнання // Початкова школа. - 1988. - №12. - С. 34-35.
15. Васьківська С.В. Навчати вчитися, або Як допомагати молодшому школяреві в навчанні // Початкова школа. - 1994. - №6. - С. 10-12.
16. Верб В.А. Искусство и художественное развитие учащихся. - Л.: Наука, 1977. - 116 с.
17. Виноградова Г. Малювання з натури. - К.: Рад. школа, 1976. - 118 с.
18. Вишковський І. Гра як метод активізації пізнавальної діяльності // Психолог. - 2004. - №21-22. - С. 100-114.
19. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. - К.: Рад. шк., 1976. - 270 с.
20. Вільчук В.М. Образотворче мистецтво як засіб когнітивного розвитку школярів. - К.: Основи, 2003. - 98 с.
21. Володькина Н.М. Краски в изобразительной деятельности школьников. - М.: Искусство, 1994. - 320 с.
22. Волкова Н.П. Педагогіка. - К.: Вид. центр «Академія», 2001. - 576 с.
23. Ворона М.О. Особливості вияву естетичних почуттів у дітей в ігровій діяльності // Початкова школа. - 1990. - №4. - С. 64-66.
24. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развития ребенка // Вопросы психологии. - 1966. - №6. - С. 64-76.
25. Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Искусство, 1986. - 573 с.
26. Гайдамака О. Календарне планування до програми «Мистецтво» // Поч. школа. - 2003. - №6. - С. 28-31.
27. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К.: Вища школа, 1995. - 237 с.
28. Гандзій П.А., Левицький Ф.Д. Уроки малювання: Посібник для вчителя. - К.: Рад. школа, 1975. - 224 с.
29. Глинская И.П. Изобразительное искусство. Методика обучения в 1-3 классах. - К.: Педагогика, 1978. - 186 с.
30. Глобчак В. Особистісно-орієнтоване навчання і виховання молодших школярів на уроках у початковій ланці // Рідна школа. - 2004. - №4. - С. 19-20.
31. Глухенька К. Пошуки неповторної краси // Образотворче мистецтво. - 1989. - №3. - С. 23-25.
32. Глушанская В.П., Маркова В.Ф., Смирнова Л.Ф. Рисование с методикой преподавания. - М.: Просвещение, 1971. - 127 с.
33. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. - М.: Просвещение, 1972. - 212 с.
34. Данилова Л., Розвивати образотворчу активність учнів засобами гри // Рідна школа. - 2002. - №6. - С. 18-20.
35. Дейч О. Ігрова діяльність у вихованні навичок образотворчої діяльності молодших школярів // Поч. школа. - 2000. - №7. - С. 37-38.
36. Дёмина И. Игра в художественном воспитании шестилеток // Нач. школа. - 1988. - №3. - С. 26-28.
37. Демченко І. Творчий розвиток молодших школярів засобами образотворчого мистецтва // Рідна школа. - 2002. - №6. - С. 62-64.
38. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ ст.). - К.: Райдуга, 1994. - 61 с.
39. Дидактические игры и упражнения по сенсорному воспитанию дошкольников / Под ред. Л.А. Венгера. - М.: Просвещение, 1978. - 120 с.
40. Дмитриева А. Словесный художественный образ и детский рисунок // Искусство в школе. - 1993. - №2. - С. 39-43.
41. Жижко Т. Ігрові методи навчання - передумова інтелектуального розвитку особистості // Рідна школа. - 2002. - №6. - С. 72-73
42. Задорожний В.І., Боровиков О.Я. Уроки образотворчого мистецтва. 1-3 класи. - К.: Рад. шк., 1972. - 151 с.
43. Занимательные игры для детей от 3 до 6 лет / Под ред. О.М. Дьяченко. - М.: Просвещение. - 1991. - 63 с.
44. Захарова А.М. Розвивальне навчання в початковій школі // Психол. і педагогіка. - 2000. - №1. - С. 21-27.
45. Зламанюк Л.М. Методи вдосконалення та активізації навчання як педагогічна проблема // Управління школою. - 2004. - №25-26. - С. 21-22.
46. Кабиш Ю.І. Розвиток художніх здібностей дітей молодшого шкільного віку // Рад. шк. - 1981. - С. 48-50.
47. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 260 с.
48. Калініна Е. Інтегровані уроки з образотворчого мистецтва // Рідна школа. - 2002. - №2. - С. 37-38.
49. Катаева А., Павлова А. Занятия или игра // Дошкольное воспитание. -1989. - №2. - С. 12-13.
50. Кириченко М.А. Образотворче мистецтво. 3 клас. - К.: Освіта, 1996. - 128 с.
51. Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.
52. Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.
53. Кириченко Н.Т. Сюжетное рисование в детском саду. - К.: Рад. шк., 1986.
54. Клейменова Н.С. Взаимосвязь художественного слова и рисования // Нач. школа. - 1990. - №8. - С. 22-23.
55. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения. - В 2-х т. - М.: Педагогика, 1982. - Т.І. - С. 544.
56. Конопко О. Перші кроки до мистецтва // Початкова школа. - 2000. - №3. - С. 25-28.
57. Король А. Традиційні та нетрадиційні методи навчання у розвитку творчої особистості // Рідна школа. - 2000. - №12. - С. 29-30.
58. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л.Н. Проколієнко. - К.: Рад. школа, 1989. - 608 с.
59. Котляр В.Ф. Изобразительная деятельность дошкольников. - К.: Рад, шк., 1986.
60. Кревіда І. Дидактичні ігри з образотворчим навантаженням // Поч. школа. - 2000. - №8. - С. 57-58.
61. Крутецкий П.А. Эстетическое воспитание. - М.: Знание, 1987. - 234 с.
62. Кузин В.С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальных классах. - М.: Искусство, 1977. - 264 с.
63. Лернер М.Ж. Эстетические чуства. - М.: Знание, 1967. - 254 с.
64. Лихачов Д.Б. Теория эстетического воспитания школьников. - М.: Знание, 1987. - 231 с.
65. Лунячек Й. Основы изображения с натуры. - К.: Изд-во АН УССР, 1961. - 127 с.
66. Любарська Л. Уроки образотворчого мистецтва // Початкова школа. - 2002. - №9. - С. 50-55.
67. Любарська Л.М. Виховні можливості образотворчого мистецтва // Початкова школа. - 1986. - №2. - С. 55-59.
68. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - 356 с.
69. Міщенко О.В. Дидактичні ігри в навчальному процесі молодших школярів // Сучасні проблеми розвитку теорії та методики ігор: Тези наук.-практ. конф. - Льв., 1997. - С. 65-66.
70. Мойсеюк М.Є. Педагогіка. - К.: Либідь, 2001. - 446 с.
71. Непомнящая-Серж Н. О недостатках в руководстве сюжетно-ролевыми играми // Дошкольное воспитание. - 1981. - №11. - С. 17.
72. Паламарчук В.І. Проблема поєднання слова і наочності у сучасній дидактиці // Педагогіка. - К., 1986. - Вип. 25. - С. 20-24.
73. Парнах М. Уроки изобразительного искусства // Искусство в школе. - 2001. - №3. - С. 57-60.
74. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2003. - 296 с.
75. Проців В.I., Кириченко М.А. Уроки образотворчого мистецтва в 1-3 класах. - К.: Рад. шк., 1984. - 188 с.
76. Проців В.I., Кириченко М.А., Щербакова К.В. Образотворче мистецтво. 1-3 класи. - К.: Рад. шк., 1982. - 158 с.
77. Ростовцев Н.Н. Учебный рисунок. - М.: Просвещение, 1976. - 222 с.
78. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. - М.:Педагогика, 1976. - 416 с.
79. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Абрис, 2002.-368 с.
80. Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. Вікова та педагогічна психологія. - К.: Просвіта, 2001. - 464 с.
81. Сухомлинський О.В. Вибрані твори в п'яти томах. - К.: Радянська школа, 1976. - Т.1. - С. 161-273.
82. Сюжетно-ролевые игры дошкольников / Н.А. Бойченко, Т.И. Григо-ренко. - К.: Рад. школа, 1982. - 112 с.
83. Томашевський В. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва // Рідна школа. - 2000. - №4. - С. 48-49.
84. Усова А.П. Роль игры в воспитании детей. - М.: Просвещение, 1976. - 96 с.
85. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори. У 2-х т. - К.: Радянська школа, 1983. - Т. 1. - С. 43-403.
86. Шеремета П. Дещо про методи навчання // Рідна школа. - 2004. - №6. - С. 25-26.
87. Школьная И.А. Педагогические условия активизации игровой деятельности детей старшего дошкольного возраста. - К.: Абрис, 2002. - 246 с.
88. Щербань П. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі // Поч. школа. - 1997. - №9. - С. 18-20.
89. Эльконин Д.Б. Психология игры. - М.: ВЛАДОС, 1999. - С. 27-151.
90. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2003. - 560 с.
91. Янковская О.П. Дидактические игры в детском саду. - К.: Рад. школа. -1985. - 144 с.
