Формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ
p align="left">Отже, констатувальний етап експериментального дослідження виявив недостатній рівень розвитку лексико-граматичної сторони мовлення у дітей логопедичної групи із ЗНМ ІІІ рівня. Це свідчить про необхідність організації логопедичної роботи й розробки її змісту, як систематичного логопедичного впливу різними засобами та прийомами на формування лексичної та граматичної складових мовлення у дітей із ЗНМ ІІІ рівня.

3.2 Експериментальна програма по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня

Основними завданнями корекційно-розвивального навчання дітей із ЗНМ III рівня є продовження роботи по розвитку: 1) розуміння мовлення і лексико-граматичних засобів мовлення; 2) вимовної сторони мовлення; 3) самостійного розгорненого фразового мовленняі; 4) підготовці до оволодіння елементарними навиками письма і читання. Ефективність корекційно-логопедичної роботи визначається чіткою організацією дітей у період їхнього перебування у ДНЗ, правильним розподілом навантаження протягом дня, координацією й наступністю в роботі логопеда й вихователя. В процесі організації логопедичної роботи ми спиралися, на перевірені практикою та висвітлені у педагогічній літературі та програмах навчання і виховання дітей з порушеннями мовлення, загальнодидактичні (принципи науковості, систематичності та послідовності, доступності поданого матеріалу, наочності, принцип виховую чого характеру навчання, активності та індивідуального підходу до кожної дитини) та спеціальні принципи:

Принцип розвитку, що полягає в аналізі об'єктивних і суб'єктивних умов формування мовленнєвої функції дитини. Різнобічне обстеження дошкільника із цих позицій дозволяє виявити провідний мовленнєвий дефект і зумовлені ним недоліки психічного розвитку.

? Принцип системного підходу, що дозволяє аналізувати взаємодію різних компонентів мовлення. Стосовно дітей із ЗНМ цей принцип реалізується в процесі взаємозалежного формування фонетико-фонематичних і лексико-граматичних компонентів мовлення. Корекція порушень вимови звуків і складової структури слів дозволяє домагатися потрібної чіткості й виразності мовлення. У той же час розвиток фонематичного сприйняття готує основу для формування граматичної й морфологічної системи словотворення і словозміни.

? Принцип зв'язку мовлення з іншим сторонами психічного розвитку, що розкриває залежність формування компонентів мовлення від стану інших психічних процесів. Виявлення цього зв'язку лежить в основі впливу на ті психологічні особливості дітей із загальним недорозвиненням мови, які прямо або побічно перешкоджають ефективній корекції мовленнєвої діяльності.

? Принцип комплексності, який спирається на те, що для діагностики мовленнєвих порушень необхідно проаналізувати мовленнєві та немовленнєві прояви дефекту, також необхідні медичні, психологічне та логопедичне заключення;

? Принцип діяльнісного підходу передбачає обстеження та подолання порушень мовлення з урахуванням провідної діяльності дитини [41].

Важливим фактором є робота логопеда з батьками, таким чином батьки будуть знати і вміти як виконувати домашні завдання логопеда зі своєю дитиною. А це покращить ефективність колекційної роботи. Режим дня й сітка занять логопеда й вихователя будується з врахуванням вікових, мовленневих й індивідуальних особливостей дітей, а також розв'язуваних у процесі навчання й виховання корекційних завдань.

На першому році навчання п'ятирічні діти із ЗНМ не можуть повноцінно опановувати матеріалом на фронтальних заняттях із всією групою. Тому доцільно для проведення фронтальних логопедичних, а також частково і виховних занять ділити групу на дві підгрупи з урахуванням рівня мовного розвитку. Передбачаються наступні види занять по формуванню: зв'язного мовлення; словникового запасу, граматичної будови; вимови. Кількість занять, що реалізовують корекційно-розвиваючі завдання, міняється залежно від періоду навчання.

У першому періоді навчання фронтальні заняття (з підгрупою) по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення й розвитку зв'язного мовлення проводяться 2 рази на тиждень. У другому періоді навчання мовленневі можливості дітей зростають: фронтальні заняття по формуванню лсксико-граматичної сторони мовлення й розвитку зв'язної мови проводяться 3 рази в тиждень. Логопедичні заняття залежно від конкретних завдань і етапів корекції мовлення поділяються на: заняття по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення, фонетико-фонематичної сторони мовлення та розвитку зв'язного мовлення.

Заняття по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення поділяються на заняття по формуванню словникового запасу та заняття по формуванню граматичного ладу. Основними завданнями цих занять є розвиток розуміння мовлення; уточнення й розширення словникового запасу; формування узагальнюючих понять; формування практичних навичок словотворення й словозміни; уміння вживати прості розповсюджені речення та деякі види складних синтаксичних структур. Це означає, що перед логопедом висуваються завдання і вимоги до організації логопедичної роботи. Такі обставини зумовлювали необхідність розроблення змісту визначених раніше напрямів логопедичної роботи з метою забезпечення формування лексико-граматичної сторони мовлення. У зв'язку з цим, нами була розроблена Програма логопедичної роботи по подоланню ЗНМ ІІІ рівня у дітей старшого дошкільного віку (Додаток В). Оскільки, специфіка логопедичної роботи полягає в усуненні порушень всіх компонентів мовлення, то корекція мовлення це тривалий процес, що передбачає певні окремі самостійні напрями і етапи роботи. Нами був розроблений детально зміст за лексичним і граматичним напрямами на основі Програми розвитку, навчання та виховання “Дитина в дошкільні роки” К. Крутій, а саме:

? перспективне та щоденне планування логопедичної роботи за лексичними темами;

? конкретний зміст за лексичним напрямом;

? конкретний зміст граматичним напрямом.

Як засоби підвищення рівня розвитку лексичної та граматичної складових мовлення у зміст були включені дидактичні ігри, ігрові вправи та завдання доступні й динамічні за структурою та образні й емоційні за змістом. Оскільки, формувальний етап есперементального дослідження проводився на ІІ-му етапі логопедичної роботи з дітьми із ЗНМ ІІІ рівня, то дітям пропонувалося оволодіти такими лексичними темами (Таблиця 3.2.).

Таблиця 3.2

Лексична тематика ІІ етапу логопедичної роботи

ГРУДЕНЬ

1 тиждень

Тема: Ліс. Дерева. Кущі. Ягоди.

2 тиждень

Тема: Ліс. Дерева. Кущі. Ягоди. Квіти.

3 тиждень

Тема: Дитячі забави.

4 тиждень

Тема: Свята нашої родини. Святий Миколай.

СІЧЕНЬ

1 тиждень

Тема: Пори року. Свята нашої родини.

2 тиждень

Тема: Дикі тварини.

3 тиждень

Тема: Комахи. Плазуни. Земноводні.

4 тиждень

Тема: Птахи.

ЛЮТИЙ

1 тиждень

Тема: Одяг. Прикраси.

2 тиждень

Тема: Кольори.

3 тиждень

Тема: Взуття.

4 тиждень

Тема: Посуд.

На кожен тиждень, згідно з лексичною тематикою, було розроблено зміст лексичної та граматичної складових для логопедичних занять по формуванню лексикограматичної сторони мовлення (Таблиця 3.3.).

Таблиця 3.3

Зміст лексичного і граматичного напрямів логопедичних занять

ІІ етапу логопедичної роботи

Лексична тема

Лексична складова

Граматична складова

Грудень

Тема: Ліс. Дерева. Кущі. Ягоди.

Мета: збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про навколишнє середовище. Закріплювати узагальнювальні слова: ліс, дерева, кущі; учити добирати визначення до цих слів.

Ключові слова: березовий, густе, гущавина, дерево, зеленіє, змішаний, кущі, ліс, підлісок, повітря, світле, соснове, темне, хаща, шелестить.

Іменники: береза, горобина, гущавина, дерево, дуб, запах, кущі, ліс, ліщина, осика, підлісок, повітря, сосна, тополя, хаща, ялинка.

Дієслова: рости, шуміти, зеленіти, живе, дихає, очищає, шелестіти, шуршати.

Прикметники: березовий, великий, густий, запашне, змішаний, листяний, лісове, сирий, сосновий, темний, хвойний, чисте, ялинковий.

Вправляти в утворенні дієслів із префіксом пере- для позначення подолання чогось: перебігти, перестрибнути, переступити.

Учити вживати суфікс -ну-: приснути, аукнути.

Учити утворювати нові слова - різні частини мови від прикметника та іменника: густий і листя - густолистий, дрібнолистий, темнолистий, світлолистий.

Учити дітей під час складання речень застосовувати в мовленні прийменник.

Учити утворювати нові слова - різні частини мови від прикметника незаважаючи на: Незважаючи на погоду, ми пішли до лісу.

Тема: Ліс. Дерева. Кущі. Ягоди.

Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Учити перераховувати якості, властивості предметів, намагатись давати їм характеристику, формувати вміння найбільш точно застосовувати слова, що підходять до конкретної ситуації або опису.

Ключові слова: бал, гарні, дивні, квіти, комплімент, ніжні, пишнобарвні, свято.

Іменники: айстри, барвінок, волошки, гвоздики, дзвіночки, жоржини, квіти, комплімент, конвалії, краса, кульбабки, мак, підсніжник, пролісок, ромашка, свято, троянди, фея, чорнобривці.

Дієслова:дарувати, захищати, милуватися, оберігати, радувати, ростуть.

Прикметники:весняні, гарні, дивна, дивовижна, квіткове, квітчастий, літні, ніжні, осінні, пахучі, пишнобарвний, різнокольорові, тендітні.

Прислівники:багато, мало.

Учити утворювати дієприкметники теперішнього часу: квітуча, пахуча, живуча.

Учити дітей утворювати синонімічний ряд слів: білий (білосніжний, сніжно-білий, молочний, лілейний); голубий (блакитний, ясно-голубий, небесний, барвінковий, волошковий, лазуровий); ніжний (оксамитовий, бархатистий, шовковий).

Під час складання речень вправляти й слідкувати за правильним уживанням іменників у родовому відмінку множини: волошок, підсніжників, конвалій, жоржин.

Закріпляти формули мовленнєвого етикету відповідно до ситуації: учити робити компліменти: “Дозвольте подарувати вам ці гарні квіти”, “Ти така гарна, як квітка”, “Мені дуже подобаються ці квіти”; емоційно і радо вітатися.

Тема: Дитячі забави.

Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля, формувати вміння найбільш точно застосовувати слова, що підходять до конкретної ситуації.

Ключові слова: гра, дозвілля, іграшки, ігри, лічилка, цяцька.

Іменники: гра, дзиґа, дозвілля, забавка, іграшки, ігри, сопілка, цяцька.

Дієслова: бавитись, грати, розважатися, складати.

Прикметники: гарна, давнішня, любима, нова, улюблена.

Прислівники: дружно, разом.

Вправляти у творенні різних форм дієслів, стежити за правильним уживанням їх: бавитися - бавишся - бавитимуся - бавився - бався.

Утворювати наказові форми дієслів із часткою -но: візьми-но, поклади-но, перестав-но, заховай-но.

Учити вживати в давальному відмінку паралельні закінчення у ряді слів: брату - братові, гостю - гостеві.

Продовжувати вчити складати речення з єднальним сполучником також.

Тема: Свята нашої родини. Святий Миколай.

Мета: продовжувати знайомити дітей із традиціями, звичаями та обрядами українського народу. Збагачувати словник дітей на основі знань і уявлень про ці звичаї та обряди, учити добирати визначення до цих слів.

Ключові слова: гостинці, захищати, народне, оберігати, радісний, Святий Миколай, свято, чудотворець.

Іменники: гостинці, захисник, (Святий) Миколай, народний, печиво “миколайчики”, покровитель, свято, чудотворець.

Дієслова: допомагати, дякувати, захищати, наглядати, оберігати, чекати.

Прикметники:весела, дбайливий, добрий, радісний, слухняний, старенький, чемний, чуйний.

Прислівники: колись-но, кожного.

Продовжувати збагачувати словник дітей українськими прислів'ями: “Не одяг прикрашає людину, а добрі справи”, “Добра людина наче сонечко, кожний коло неї зігріється”.

Учити дітей брати участь у діалозі на тему “Свято Святого Миколая”, учити дотримуватись культури мовленнєвого спілкування, своєчасно змінювати емоційний тон розмови відповідно до ситуації спілкування.

Вправляти в утворенні нових дієслівних форм із префіксом про-: казати - проказати, мовити - промовити.

Утворювати різні форми ступенів порівняння прикметників за допомогою суфіксів і префіксів: старий - старенький - старуватий - занадто старий.

Учити співвідносити іменники з дієсловами, від яких вони утворені: гуркіт - гуркотіти, крик - кричати, сміх - сміятися, спів - співати.

Січень

Тема: Пори року. Свята нашої родини.

Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень, про довкілля. Продовжувати закріпляти узагальнювальне словосполучення родинні свята, учити добирати визначення до цих слів.

Ключові слова: віншувати, жартівливий, родина, родинне, свята, щедрівки, щедрувати.

Іменники: віхола, завірюха, замет, кучугури, нагорода-гостинець, родина, свято, хуртовина, щедрівки.

Дієслова: віншувати, вітати, намели, поздоровляти, розчистити, славити, співати, щедрувати.

Прикметники: веселі, добрі, жартівливий, непролазний, непрохідний, новорічне, родинне.

Прислівники: ліворуч, праворуч.

Учити вживати суфікс -ну-: стукати - стукнути, грюкати - грюкнути, смикати - смикнути.

Навчити утворювати іменники із суфіксом -ин- при виділенні одного предмета із загальної маси: горошина, цибулина, квасолина, намистина.

Учити утворювати нові дієслівні форми за допомогою префіксів роз-, об-, та постфікса -ся(-сь): гуляти - розгулялися, розгулялись; пити - обпилися, обпились, їсти - об'їлися, об'їлись.

Тема: Дикі тварини.

Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати вживати узагальнювальні слова дикі тварини, добирати визначення слів, розвивати бажання помічати нові слова в чужому мовленні.

Ключові слова: виступати, дикі, доглядати, дресирований, екзотичні, звіринець, приручати, приручати, тварини, цирк.

Іменники: арена, бивні, грива, джунґлі, жирафа, звіринець, лев, мавпа, савана, слон, тварини, тигр, хвіст, хижаки, хобот, цирк.

Дієслова: доглядати, живуть, полювати, приручати.

Прикметники: великий, дикі, довгошерстий, довгошия, дресирований, екзотичні, зубастий, людиноподібний, могутній, плямиста, смугасті.

Прислівники: день у день, раз у раз.

Учити утворювати присвійні прикметники від деяких назв тварин та звернути увагу на синонімічні слова: мавпячий - мавпин, лев'ячий - левовий, тигровий - тигрячий - тигрів.

Учити утворювати складні прикметники: довга шия - довгошия, людиноподібна, довгошерста.

Продовжувати вчити дітей складати речення, використовуючи прислівники раз у раз, день у день: Раз у раз тигри виступають у цирку.

Тема: Комахи. Плазуни. Земноводні.

Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати вчити вживати узагальнювальні слова комахи, плазуни. Добирати визначення слів, розвивати бажання помічати нові слова у чужому мовленні.

Ключові слова: восени, затаюватися, земноводні, комахи, маскуватися, навесні, плазуни, ховатися.

Іменники: комахи - богомол, джміль, комар, хрущ; плазуни - гадюка; земноводні - варан (циганський), черепаха.

Дієслова: бриніти, завмерли, засинати, затаюватися, маскуватися, пересуватися, повзти, ховатися.

Прикметники: земноводні, легкокрилий, отруйний, повільний.

Прислівники: восени, навесні.

Учити дітей утворювати місцевий відмінок однини іменників чоловічого й жіночого роду: черепаха в піску, комар на руці тощо.

Учити утворювати однину й множину іменників чоловічого й жіночого роду: хрущ літає - хрущі літають, черепаха повзе - черепахи повзуть тощо.

Учити вживати кількісні та порядкові числівники: одна, дві, три черепахи; перша, друга, третя черепаха тощо.

Продовжувати вчити складати речення за допомогою прислівників восени - навесні: Восени комахи засинають, а навесні прокидаються.

Уводити в словник дітей формули мовленнєвого етикету заборони: “Ні, не можна”, “Я не дозволяю”.

Тема: Птахи.

Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати вчити вживати узагальнювальне слово птахи. Добирати визначення слів, розвивати бажання помічати нові слова в чужому мовленні.

Ключові слова: голосний, дзьобати, зимуючі, літати, настовбурчувати, перелітні, поблизу, птахи.

Іменники: ворона, голуб, горобець, грак, жайворонок,журавель, ластівка, птахи, синичка, снігур, соловей, шпак.

Дієслова: гніздитися, годувати, дзьобати, каркати, кружляти, літати, настовбурчуватися, співати, стрибати, тьохкати, цвірінькати.

Прикметники: голосний, дзьобатий, довгоногий, заливистий, заливчастий, зимуючі, маленький, перелітні, сіренький, швидкий.

Прислівники: поблизу.

Учити добирати однорідні означення, узгоджуючи іменники з дієсловами та прикметниками в роді, числі: За граками прилетіли шпаки.

Учити утворювати іменники зі здрібніло-пестливими суфіксами -ятк-, -атк-, -ен-, -аш-: пташатко - пташенятко.

Учити розрізнювати питання оцінного характеру та застосовувати слова, що найбільше підходять до конкретної ситуації: Ти хто? - Я синичка. - Ти яка? - Весело співаю.

Продовжувати збагачувати та активізувати словник дітей приказкою “Двічі літа не буває”.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8



Реклама
В соцсетях