Вказані вище питання спрямовують увагу дітей не на перелічення зображуваного, а на встановлення зв'язку між змістом і засобами виразності. Вони сприяють розвитку уміння міркувати, доводити, аналізувати, робити висновки і узагальнення, Ці питання вчитель ставить в тому випадку, коли діти навчились уважно, детально розглядати картину і набули уміння аналізувати. Процес розуміння дітьми мистецтва неможливо будувати на навчанні сприйманню змісту картини чи її виражальних засобів, умінню бачити, що зображено на картині, розуміти, про що картина. Важливо, щоб твір мистецтва набув для дитини особистого смислу, щоб дитина мала своє ставлення до твору.
Як тільки діти навчаться виділяти те, що їм сподобалось у картині, можна ставити питання, чим вона сподобалась. Це дозволяє вчити дітей умінню встановлювати елементарний зв'язок між зображуваними предметами і явищами. Слід підводити дітей і до розуміння узагальнюючого запитання: "Чому сподобалась картина?"
Можна поступово вводити прийом порівняння. Спочатку давати для порівняння дві картини різних художників одного жанру, потім картини одного художника, але різні за своїм колористичним рішенням. Для порівняння можна давати картини різних художників, але однієї тематики. Це дозволить школярам глибше вникнути в зміст картин і по-новому побачити їх.
На уроках класифікації пейзажного живопису добре використовувати музику і поезію.
Уроки ознайомлення учнів з портретним живописом будуються дещо по-іншому як за структурою, так і за методами їх проведення. Це зумовлено особливістю портретного жанру. Адже портрет -- де високе мистецтво. Перш ніж ознайомити дітей з цим видом мистецтва, вчитель повинен дати дітям уявлення про цей жанр, для чого художники створюють його і чому так важливо дивитися і бачити цей твір. В чому специфіка цього жанру? Портрет -- це, перш за все, зображення чи опис будь-якої особи, чи групи осіб (людей), які існують чи існували в реальній дійсності. Цінність портрета залежить від того, наскільки глибоко художник зумів зрозуміти внутрішній світ портретизованої особи, передати його характерні риси. Показуючи людину розумною чи "недалекою", жорстокою чи людяною, хитрою чи простою, можна якби розповісти про все її життя. Своєрідні відмінні особливості портрета полягають втому, що портрет повинен переконливо і правдиво передати зовнішній вигляд зображуваної людини, відображати риси характеру людини і її душевний стан. В портреті відображаються загальні типові риси людей епохи, до якої належить портретизований. Цей жанр є найскладнішим в образотворчому мистецтві. Складність сприймання портрета полягає в самій суті цього виду мистецтва. З одного боку, художник розкриває перед глядачем образ людини, показуючи її внутрішній світ, висловлюючи свої думки. Глядач же самостійно намагається зрозуміти внутрішній світ людини, зображеної на портреті, погодитись чи не погодитись з художником, скласти свою думку про цей образ.
Художники відображають образ людини по-різному: в звичайних для даної людини обставинах, які допомагають нам дізнатись про його професію, інтереси, глибше розкрити внутрішній світ героя. (С.О.Гри-гор'єв "Сергійко", Н.Ярошенко "Портрет П.А.Сірепетової"). Портрет може бути написаний і на фоні пейзажу (природного чи міського), який теж доповнює уявлення глядача про почуття, думки, настрої, які показані в художньому творі (В.Л.Боровиковський "Портрет М.ІЛопухіної", І.С.Їжакевич "Тарас -- пастух").
Інколи в портретах ми не знаходимо додаткових деталей, які б допомогли зрозуміти внутрішній світ зображеної художником людини. В цьому випадку глядач відчуває його через очі, міміку, обличчя, руки (К.Маковський "Портрет І.С.Тургєнєва"). Існують парні і групові портрети, які органічно зв'язані із сюжетом картини. Художник розкриває типовий образ через індивідуальність кожної людини (К.Савицький "Вісті з дому").
В чому специфіка сприймання жанру портрета? Головне в портреті -- обличчя, особливо очі і губи. Якраз обличчя розкриває внутрішній світ людини. Доповнюють узагальнення про неї руки. По них можна визначити професію, риси характеру, здоров'я портретизованої людини, вони підкреслюють професійну і соціальну приналежність зображуваної людини.
В портретному живописі велике значення має і розмір полотна. Його вибір залежить від пози людини. В портреті П.Д. Коріна "Олександр Невський" полотно витягнуте, ніби підкреслює велич і могутність полководця. "Портрет Н. П. Кончаловської" написаний П.П. Кончаловським на полотні квадратної форми. Це зумовлено і позою жінки, і настроєм, переданим художником.
Особливість портретного живопису полягає в тому, що один художник показує риси конкретної людини, а інший -- узагальнений образ сучасника, його соціальну приналежність, національність, вік, тобто створює відповідний тип.
У портреті завжди має бути абсолютна схожість, яка в мистецтві живопису досягається єдністю і гармонією зображень зовнішніх і внутрішніх якостей людини.
Незважаючи на те, що жанр портрету є складним для сприймання дітьми, робота по ознайомленню їх з жанровим живописом показала, що діти проявляють інтерес до портретів людей, намагаються зрозуміти переданий художником настрій за мімікою обличчя, руками. Наприклад, "Портрет Н.Л. Кончаловської" П.П.Кончаловського вражає своєю інтимністю, безпосередністю, ліричністю. В ньому звучить ставлення самого художника до зображеного образу. Портрет динамічний, рухи жінки невимушені, здається, що вона зараз одягне туфлі і випрямиться. В її обличчі стільки бадьорості, оптимізму. Складається враження, що вона лише на мить повернулась до нас і посміхається. Ще мить -- і в картині все зміниться. Це приклад ліричного, інтимного портрета.
ПРО ПОРТРЕТИ ДІТЕЙСвіт дітей, зображених на портретах, близький дітям, викликає в них адекватні асоціації. Якраз зустріч з дитячими портретами дозволяє дітям глибше проникнути в світ почуттів дорослої людини. Розглядаючи портрети, діти посягають особливості рухів тіла: людини, пропорційність його частин. Ці знання вони пізніше переносять у власну діяльність.Розглянемо портрет С.О.Григор'єва "Наташа Усенко".Свою увагу, перш за все, звертаємо на обличчя і очі, в яких видно прояв змішаних почуттів дівчинки: подив, стриманість, бажання про щось розповісти, про щось дізнатися. Колір обличчя, платтячка підкреслює ніжність, задумливість, безпосередність, доброту дівчинки. Дивлячись на цей портрет, діти легко визначають її стан. Ця картина викликає у них асоціації із власного емоційного досвіду. Вони починають доповнювати картину епізодами, які могли б викликати такий стан у дівчинки.Першу бесіду за портретом можна побудувати так. Вчитель пропонує дітям принести кілька своїх фотокарток, розглянути їх і розповісти про своїх товаришів за фото. Потім показати портрет і порівняти його з фотокарткою. Яка між ними різниця? Після порівняння вчитель може поставити декілька питань: "Навіщо художники пишуть -портрети? Навіщо люди дивляться портрети? Про що вони хочуть дізнатися?" Запропонувати дітям уважно вдивитися в портрет і розгадати "його таємницю". Після першої зустрічі бажано залишити його в класі, щоб діти дивилися на нього, відкривали "таємницю" зображеної людини, а потім, під час наступної зустрічі, розповідали нам про неї.Бесіду про портретний живопис слід будувати на основі таких запитань:-- Хто зображений на картині? -- Що можете розповісти про цю людину?-- Що "розповіло" обличчя про людину? Чому художник зобразив її такою?-- Про що "говорять" очі?-- Яку таємницю в людині розкрила рука, одяг?-- Що ще зображено на картині? Що ці предмети розказали про людину?-- Чому такий тон картини? Чому одна частина обличчя темна, а друга -- світла?В ході бесіди слід широко використовувати пояснення, порівняння, прийом акцентування деталей, метод викликання адекватних емоцій, метод викликання дитячих емоцій з "входженя" в картину, метод музичного супроводу, ігрові прийоми. Це дасть можливість дітям зрозуміти духовний світ портретизованої людини, її характер, настрій.Яким вимогам мають відповідати портрети, які використовуються в роботі з дітьми?1. Доступність змісту портрета для дитячого сприймання.Тематика картин обов'язково має бути співзвучною інтересу дітей, відповідати їх досвіду. Це можуть бути такі теми: "Діти" Б.Сєрова, "Дзига" І.Рєпіна, "Портрет сина" В.Тропітна, "Дівчинка в хустці" О.Венеціанова, "Знахарка" О.Венеціанова, "Казкові герої" В.Васнєцова, "Люди різних професій", "Жіночі образи портретного живопису".2. Зміст портрета має носити виховний гуманний характер, сприяти формуванню морально-естетичних якостей, почуттів.3. Яскраво виражений емоційний стан. Чим емоційніший, яскравіший, переконливіший твір, тим сильніше він діє на почуття і свідомість дітей, глибше розкриває сам зміст зображення.4. Різновидність використання художником засобів виразу (колір, композиція, міміка, динаміка, ритм). Особливу увагу дітей до портрета приваблює динаміка (рух) людей, а також її кольорове зображення.Щоб закріпити у дітей отримані емоційні враження, потрібно повернутися до їх розгляду, щоб викликати нові асоціації і стимулювати повторне їх виникнення. Цю роботу слід проводити у вільний від уроків час у різних формах: в дидактичних іграх і розвагах, через перегляд слайдів, читання книг із серії "Зустріч з картиною", під час екскурсій на виставку картин, індивідуальна робота з дітьми, робота з диференційованими підгрупами дітей, конкурс на кращу розповідь за картиною, вікторини про картини і художників.Роботу по ознайомленню дітей з живописом бажано включати в курси педагогічного процесу: ознайомлення з навколишнім світом і розвиток мовлення, художня література та образотворча діяльність.Теми з мистецтва краще планувати так, щоб їх зміст і тематика збігалися з уроками образотворчої діяльності.Один з уроків бажано повністю присвятити розгляду книжкової ілюстрації. Провести його краще до читання твору. Адже ілюстрація не лише прикрашає книжку, вона розкриває зміст книги, її кульмінаційні моменти, передає характер героїв і ставлення до них письменника.Близький дитячому сприйманню і натюрморт. Це картини, героями яких є різні предмети домашнього вжитку: фрукти чи квіти, або їжа (риба, дичина тощо), це те, що створено людиною і природою. Художник виділяє з навколишнього світу предмет чи групу предметів і розкриває перед глядачем красу звичних для людей речей; він звертає увагу на об'єм, форму і кольорове поєднана одних предметів з іншими, висловлюючи тим самим своє ставлення до них. Натюрморт -- слово французьке, означає "мертва природа". Перший натюрморт з'явився в Голландії на початку ХVІІ ст. Голландці були у цей час одними з найбагатших у світі. Люди гостріше і тонше відчували навколишній світ, красу природи. Вони милувалися цими предметами, серед яких протікало їх життя, Це був період Ішандського мистецтва -- особливого мистецтва натюрморту. Уміння бачити красу у звичайному було властиве голландським художникам. Дуже часто натюрморт: називався сніданком; "Сніданок з курчам”, "Сніданок з шинкою" тощо. Натюрморти, написані колись художниками, розповідають не лише про речі. Вони розповідають про життя і побут їх володарів, про їх звички.В Голландії любили натюрморти скромні, з невеликою кількістю предметів. Розглядаючи натюрморти, ми сприймаємо якості навколишніх предметів з естетичних позицій, бачимо те, чого раніше не сприймали. В результаті цього ми починаємо по-іншому ставитись до речей, які нас оточують, сприймаємо їх як цінність, створену руками людини та природою. Є в образотворчому мистецтві інший вид натюрморту. В ньому предмети говорять не про себе, а про свого господаря, ніби дають йому окрему характеристику. Дивишся на таке зображення і думаєш, що господар цих речей відійшов на хвилинку і незабаром повернеться, як, наприклад, а картині Петрова-Водкіна "Ранковий натюрморт". В цьому натюрморті художник не лише використав виражальні засоби, тут предмет об'єднується за практичним призначенням, один предмет з'єднаний з іншим за смислом, розміщення завжди правдиве. Виділяється композиційний центр, головний предмет показаний контрастом, світлотінню, кольором, розміщенням. Художник складає натюрморти з різнобарвних форм, матеріалів, фактури, кольору, тону, приводячи все це в рівновагу, підкоряючи єдиному ритму і колориту.Для натюрморту художник відбирає відповідні предмети і відповідним чином розміщує їх. По тому, як вони розміщені, як використано кольори, ми зможемо впізнати манеру письма того чи іншого художника.Якщо вдивляєшся в натюрморти А.Н.Герасимова "Троянди" і М.С.Сар'яна "Піони", то можна побачити різницю в манері виконання. Картина Герасимова написана соковитими мазками, які передають відтінки червоного і зеленого кольорів, широко використано світлотінь. Колір в картині наповнює полотно світлом і радістю.У С.М.Сар'яна колір яскравий, але локальний (характерний для кольору предмета), конкретний, декоративний, дещо різко "звучать" жовті, сині, червоні кольори. "Піони" в натюрморті Сар'яна ніби виставляють себе напоказ. Тут художник вміло передає тонку гаму рожевого гамору.В натюрморті А.М.Герасимова композиційний центр начебто зміщений, картина урівноважується двома букетами троянд, простір показано через відображення в дзеркалі і пейзаж за вікном. Все це яскраво, об'ємно, випукло, гармонійно. У натюрморті М.С.Сар'яна декоративний композиційний центр виділений яскравим букетом квітів у великій яскраво-жовтій вазі. Рівновага в картині досягається шляхом зображення художником синього підноса справа від води. Так через форму і колір шляхом контрастів художник досягає рівноваги і гармонії у своєму творі [13; 5].Отже, методи і засоби розкриття понять, форма розповідей і бесід про образотворче мистецтво, про художників може бути різноманітною. Особливо, коли поєднувати активно ці форми роботи з використанням різноманітних технічних засобів, уроки можуть стати яскравими, щоб вдосконалювались і естетичні почуття, і розум школярів. Якщо навчити дитину бачити і розуміти красу, насолоджуватись нею, аналізувати, співставляти, що зробить такими свої стосунки з іншими людьми, мислити і створювати красу своїми руками, вона виросте гармонійно розвиненою людиною, любитиме свою роботу, творчість, захоплення, сім'ю. Виховати людину такою, розвинути в ній культуру естетичних почуттів, наповнити її життя радістю - важлива задача, яка стоїть перед педагогом.2.2. Специфіка ведення мистецтвознавчих словників у початкових класах
Залучаючи дітей до образотворчого мистецтва, необхідно вчити їх користуватись спеціальним словником. Це вимагає від вчителя мистецькознавчої підготовки, умінь оперувати термінами, характерними для даного виду мистецтва. Перед тим, як ознайомити дітей з картиною, вчитель детально вивчає її, відбирає необхідні для розповіді дані, які допоможуть дітям сформувати найбільш яскравий і зоровий образ, а також підібрати слова, які увійдуть у активний словник школярів.
Нові слова, які учні зустрічають під час ознайомлення з картиною, записують у своїх словниках і запам'ятовують.
СловникАкварель -- фарби, які легко розчиняються водою, а також твір, виконаний ними.Барокко -- стиль в мистецтві кінця 16 ст. -- середини 18ст., для якого характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність, динаміка композиції. Батальний жанр--розділ історичного жанру, де зображено військові події або епізоди з військового життя. Гармонія -- в архітектурі, в музиці, в образотворчому мистецтві, в природі -- принцип організації форми, узгодженість, співрозмірність окремих частин, цілісність явищ і процесів.Гравюра -- вид графіки, спосіб розмноження малюнка за допомогою друкарської форми з дерева, різних видів металу, лінолеуму, пластмаси чи каменю. Графіка -- вид образотворчого мистецтва, основним зображувальним засобом якого є малюнок, виконаний олівцем, пензлем, вуглем або відтиснутий на ”папері з спеціально підготовленої форми, дошки, каменю”. Гуаш -- непрозора фарба, яка легко розчиняється водою, а також малюнок, виконаний нею. Живопис -- вид образотворчого мистецтва, художнє відображення видимого світу фарбами на будь-якій поверхні. Колаж -- твір образотворчого мистецтва, виконаний способом наклеювання різних за кольором та фактурою матеріалів на єдину основу.Колорит -- певна згармонованість кольорів у картині, що служить способом правдивого та виразного відтворення дійсності. Композиція -- побудова художнього твору, співвідношення окремих частин і елементів. Натюрморт -- жанр образотворчого мистецтва, що зображує квіти, плоди, забиту дичину, предмети побуту тощо. Пастель -- м'які кольорові олівці, виготовлені з фарби, крейди і зв'язуючої речовини, а також твір, виконаний ними.Пейзаж - жанр в образотворчому мистецтві, де об'єктом зображення є природа. Палітра - невеликий шматок паперу, картону, дошки, скла, на якому змішують фарби під час роботи. Портрет - зображення конкретної людини або групи людей.Репродукція -- це відтворення картин, їх точне повторення в невеликій кількості примірників.Ритм -- повторення, чергування тих чи інших композиційних елементів твору.2.3. Організація сприймання естетичних явищ під час проведення екскурсій у природі
Мистецтво допомагає краще розуміти реальний світ, вчить бачити і любити прекрасне. Н. Г. Чернишевський називав мистецтво посібником життя. Воно не тільки допомагає пізнати світ, але й надихає людей боротися за краще, щасливе майбутнє.
Діти міркують конкретно. Зорові образи, які створюють картини, легко запам'ятовуються і залишаються в пам'яті на багато років. Вони викликають певні емоції і сприяють яскравості сприйняття життя.
Діти часто не можуть відрізнити хороше від поганого, байдуже проходять повз красивого в природі, не вміють відділити і відрізнити вчинки людей, які гідні наслідування. Люблячи все кольорове, яскраве (квіти, картинки в книгах, іграшки), діти не в змозі зрозуміти всю цінність творів мистецтва. Тому вчитель повинен прагнути розвивати в дітей почуття прекрасного, діяти на їхню уяву, викликати естетичне переживання. Прекрасне оточує нас скрізь в житті - в природі, в праці, в побуті. В усвідомлення учнів великим потоком вривається збагачене подіями життя. Багато з цих подій відображені в творах мистецтва. Вчитель буде правильно вирішувати своє головне завдання всебічно розвиненої особистості, залучати учнів до високої художньої культури, яка виробилася людством.
Влаштовувати прогулянки та екскурсії, слід звертати увагу дітей на красоту природи, викликати в них почуття любові до красивого, розвивати їхню спостережливість. Безпосереднє спостереження оточуючої природи навчить дітей розуміти форму предметів, бачити різноманітність поєднання квітів і тонів в різний час дня і в різні пори року. Спостережливість підвищує силу і яскравість виховання дітей, вони глибше будуть відчувати красу живої природи, а потім і красу пейзажу, яка зображена на картині.
Хто безпосередньо спостерігав за природою - ліс та гори, поля і долини, - хто милувався ними, той не пройде мимо повз хорошої картини художника. Навчившись спостерігати за природою, учні будуть серйозніше дивитися і глибше розуміти твори мистецтва. В свою чергу, любов до творів мистецтва вплине на їх загальний розвиток, буде викликати бажання краще розуміти природу. Не слід забувати про цю взаємодію, необхідно вміло використовувати її в естетичному вихованні дітей.
