Аналіз наукової педагогічної літератури, присвяченої екологічному вихованню молодших школярів, практики роботи початкових шкіл показав, що проблема методів екологічного виховання, як і проблема методів навчання і виховання в цілому, у дидактиці і теорії виховання залишається недостатньо розробленою. Тому доцільно буде, на наш погляд, дати рекомендації вчителям початкових класів щодо основних методів екологічного виховання засобами народних традицій ставлення до природи.
За основу реалізації змісту такого виховання пропонуємо класифікацію методів І.Лернера і М.Скаткіна. В рамках цієї класифікації слід використовувати всі запропоновані в науці і практиці методи екологічного виховання із застосуванням засобів народних традицій ставлення до природи.
Так, у рамках пояснювально-ілюстративного методу можна повідомляти учням інформацію про навколишнє середовище і народні традиції ставлення до природи за допомогою усного слова (розповідь, пояснення), друкованого слова (підручник, додаткова література), наочних посібників (картин, схем, натуральних природних об'єктів), практичного показу способів діяльності у природі (догляд за рослинами на пришкільній ділянці, догляд за тваринами у живому куточку тощо). При цьому діти слухають, дивляться, читають, спостерігають, співвідносять нову інформацію про природні об'єкти з раніше засвоєною і запам'ятовують. Користуючись цим методом, доводимо до свідомості учнів зміст, суть і значення народних традицій ставлення до природи.
Для формування в учнів навичок і вмінь, а водночас і для досягнення другого рівня засвоєння знань, вчителю необхідно спрямовувати діяльність школярів на неодноразове відтворення здобутих раніше знань про народні традиції ставлення до природи (репродуктивний метод). Приміром, вчитель називає народні прикмети про пори року, а учні пригадують подібні, вивчені раніше.
У рамках методу проблемного викладу вчитель може ставити перед учнями проблему, сам її вирішувати, але при цьому показувати шлях вирішення в його суперечностях, розкривати хід думки. Цей метод дає можливість учителю показати учням зразки наукового знання природи, наукового вирішення проблем взаємозв'язку між неживою і живою природою, а учням -- стежити за ходом думки, логікою доказу і засвоювати знання про цілісність природи. Безпосереднім результатом проблемного викладу буде засвоєння способу і логіки вирішення даної проблеми або даного типу проблем, але ще без уміння застосовувати їх самостійно. Приміром, за допомогою цього методу вчитель може поясните учням другого класу на уроці «Нежива і жива природа» суть таких народних прикмет «Ластівки літають низько -- перед дощем», «Риби вискакують з води та ловлять комах -- на дощ».
У рамках частково-пошукового, або евристичного методу вчитель може спрямувати діяльність школярів на самостійне виконання окремих кроків до пошуку знань про природні об'єкти. Наприклад, за допомогою цього методу у третьому класі на уроці -- «Підсумки спостережень за неживою і живою природою та працею людей (весняний сезон)» вчителі може розібрати з учнями прислів'я: «Квітень -- з водою, травень -- з травою». Передусім учителю сод звертатися до спостережень самих учнів, до вже набутих знань, життєвого досвіду. Діти мають висловлювати свої судження: чому ж, коли у квітні багато вологи, то у травні виростають розкішні трави. Усі відповіді учнів учитель має узагальнити і зробити висновок про взаємозв'язки у природі, про залежність росту і розвитку рослин від атмосферних опадів.
Застосовуючи дослідницький метод, необхідне враховувати його основну мету -- навчити учнів самостійно пізнавати природу. Доцільно пропонувати такі завдання, які забезпечували б творче застосування учнями основних знань про природу при вивченні курсу «Ознайомлення з навколишнім, світом» і «Природознавство», оволодіння рисами творчої діяльності, поступове зростання складності природознавчих проблем. Крім того, вчитель має контролювати хід роботи учнів, перевіряти підсумки роботи і організовувати їх обговорення. Приміром, використовуючи цей метод, шляхом спостережень можна звіритись з народними прикметами. Цілком природно, що в навчальному процесі дослідницькі завдання потребують тривалого часу. Тому цей метод рекомендуємо вчителю використовувати переважно в позакласній роботі.
Класифікація методів екологічного виховання молодших школярів на уроках «Ознайомлення знавколишнім світом» і «Природознавство»
Пояснювально-ілюстративні: Бесіда. Пояснення. Розповідь.
Репродуктивні: Завдання екологічного змісту. Спостереження за сезонними змінами у природі. Опорні схеми. Варіативні завдання.
Проблемного викладу: Пояснення. Спостереження. Бесіда.
Частково-пошукові: Загадки. Ребуси. Кросворди. Вікторини. Цікаві вправи. Фенологічні оповідання. Опорні схеми. Бесіда
Дослідницькі: Спостереження за сезонними змінами у природі. Перевірка народних прикмет про взаємозв'язки в природі шляхом спостережень. Проблемні завдання.
Розрізнення окремих методів екологічного виховання має важливе значення для розуміння і організації різних видів діяльності учнів. Проте це не означає, що в реальному навчальному процесі ці методи необхідно відокремлювати один від одного. Навпаки, їх доцільно реалізовувати в поєднанні, паралельно один одному.
Важливо підкреслити, що протягом уроку методи екологічного виховання необхідно змінювати, чергувати залежно від змісту, мети вивчення теми, рівня підготовки учнів.
2.3 Виховання бережливого ставлення до природи у процесі гри
У становленні емоційно-ціннісного, відповідального ставлення молодшого школяра до природи важливу роль відіграє гра.
Найважливішим результатом гри є глибока емоційна задоволеність дитини її процесом, що найбільшою мірою відповідає потребам і можливостям пізнання навколишнього світу та побудові гармонійних стосунків з природою.
Здатність особистості естетично сприймати, відчувати і переживати навколишнє життя, розуміти неповторність і цінність кожного природного об'єкта -- складова еколого-естетичної культури. Таким чином, необхідною умовою побудови системи виховання еколого-естетичної культури особистості є формування у молодших школярів естетичної чуйності до природи як особливої здатності реагувати на навколишнє середовище.
Поняття «виразність природи» -- це єдність змісту і форми, зовнішньої та внутрішньої виразності. Так, основою зовнішньо чуттєвої виразності в природі є її предметна конкретність і визначеність, багатобарвність, багатоголосся, різноманіття ароматів, пластики, форми. Орієнтація на «виразне» в природі дає змогу уникнути варварського споживання прекрасного і знищення того, що оцінюється як негарне, огидне. Згадаймо хоча б руйнування гармонії квітучих лісових галявин, знищення жаб, ящірок, жуків, гадюк.
Робота за всіма напрямками виховання естетичної чуйності до природи у молодших школярів вдало поєднується у грі. Значення гри для виховання у молодших школярів естетичної чуйності до природи визначається можливостями гри у розвитку чуттєвої сфери дитини. Так, прийняття ігрової ролі потребує занурення в уявну ситуацію, використання чуттєвого досвіду. Наприклад, прийняття ролі якоїсь тварини спирається на ознайомлення з її зовнішнім виглядом, особливостями поведінки, звучанням голосу, умовами життя. За відсутності таких знань школяр, прийнявши роль, змушений буде звернути увагу на ті властивості, на які раніше не зважав, але які мають суттєве значення для вирішення ігрової задачі. Таким чином, гра сприяє розвитку у молодших школярів уміння розрізняти зовнішні виразні властивості природи.
Якщо пропонується роль мало знайомого об'єкта, спостереження за яким неможливе найближчим часом, школяр творчо переробляє отриману, а також наявну в чуттєвому досвіді інформацію. Подібна творча праця сприяє народженню образів, які дещо відрізняються від реальних об'єктів і є інтуїтивним відкриттям нового, незнаного в природі. Так збагачується чуттєвий досвід школяра.
Реальні стосунки, що складаються між гравцями, викликають переживання реальних почуттів, потребу в розумінні станів іншої людини чи об'єкта природи, вияв співчутливих реакцій у взаєминах з іншим. Під час гри почуття, які виникли на основі спілкування з іншими людьми, сприйняття художніх образів, об'єктів і явищ природи, часто переводяться в певну дію. Подібна дія може виступати як вияв естетичної чуйності, а також як засіб її формування.
Значний потенціал гри в еколого-естетичному вихованні молодших школярів може реалізуватися лише за відповідної спрямованості роботи педагога. Ефективність використання гри з метою виховання у молодших школярів естетичної чуйності до природи залежить також від системи подачі ігрового матеріалу.
Всі ігри, які можуть мати орієнтацію на виховання у молодших школярів естетичної чуйності до природи, можна умовно поділити на три групи. Перша група -- ігри, спрямовані на розвиток здатності молодших школярів розрізняти різноманіття зовнішніх виразних властивостей природних об'єктів і явищ. Друга -- ігри, пов'язані із вдосконаленням уміння ставити себе на місце іншого, виявляти співчуття. Третя -- ігри, які сприяють розвитку у школярів сприйнятливості до зовнішньої виразності в природі і здатності виявляти співчутливі реакції стосовно до антропоморфізованих природних об'єктів.
Перша група містить такі ігри: «Кольори», «Яких кольорів більше?», «Відтінки», «Асоціації», «Впізнай по голосу», «Що ти чуєш за вікном?», «Кого (що) тобі нагадують ці звуки?», «Хто як рухається», «Зоопарк», «Чарівне листя», «Що змінилось?», «Зайвий колір», «Зайві звуки», «Картина за вікном» та ін. Майже всі запропоновані ігри передбачають виявлення школярами однієї зовнішньої виразної властивості природи. Наприклад, під час гри «Впізнай по голосу» молодші школярі після ознайомлення із записами чи імітацією «голосів» природи мають визначити, який природний об'єкт може утворювати подібні звуки (група звуків відповідає співу птаха, голосу тварини, шелесту трави і листя, шуму води і вітру). Гра розвиває здатність школярів розрізняти звук та групи звуків за висотою, силою, ритмічною організацією, тембровим забарвленням, диференціювати звуки природи. Такі ігри за правильного введення у виховний процес розвивають спостережливість, розширюють коло сприйняття естетично цінних об'єктів природи, сприяють формуванню у дітей потреби у спілкуванні з природою.
До другої групи входять ігри «Визнач настрій», «Дикі та домашні тварини», «Незавершене оповідання», «Незвичайна ситуація», «Озвучення картини» тощо. Вони орієнтовані на формування умінь розрізняти і розуміти емоційні стани товаришів, однолітків, дорослих, пізніше -- звірів, птахів, рослин; створювати образи, передавати їх за допомогою різних засобів художньої виразності. Наприклад, гра «Дикі та домашні тварини» спрямована на розвиток здатності виявляти характерне у рухах, особливості поведінки тварин; одухотворення природних об'єктів.
Ігри третьої групи закріплюють знання й уміння, набуті під час виконання ігор перших двох груп. Під час ігор «Уявна подорож до лісу», «Гра в лісових мешканців», «Подорож до країни Див» тощо молодші школярі виявляють свою чутливість до природи, здатність до емоційної децентрації, створення образів, естетичної оцінки природних об'єктів і явищ з точки зору їх виразності.
Введення в педагогічний процес ігор визначених груп сприятиме формуванню у дітей молодшого шкільного віку елементів еколого-естетичної культури.
У розробленні змісту та форм ігрової діяльності, сприятливої для формування емоційного сприйняття об'єктів природи, доцільно спиратися на дані екологічної психології про вплив психологічних релізерів. Тому, добираючи об'єкти та явища природи для ігрових завдань, тренінгів, слід брати до уваги те, що ставлення дитини до природи загалом формується крізь призму її ставлення до об'єктів найближчого оточення.
Розуміння естетичної своєрідності об'єктів природи народжується із зовнішнього образу, що сприймається чуттєво (зором, слухом, на дотик, нюх, смак) як цілісна форма у гармонійному співвідношенні зі змістом. Це сукупність інформативно насичених ознак, ключових стимулів (релізерів), що класифікуються за сенсорними системами, на які вони впливають. Серед природних психологічних релізерів виділяють візуальні, аудіальні, тактильні, нюхово-смакові, поведінкові.
Візуальні релізери сприймаються зоровим аналізатором і пов'язані насамперед із кольором, формою, симетрією, пропорціями, величиною, світлотіньовими особливостями тощо. Позитивне емоційне сприйняття природного об'єкта викликають, наприклад, відносно великі очі (наприклад, у сови); довгі вуха (у кролів, зайців); різнокольорове забарвлення у птахів, особливо з довгим пір'ям хвоста (півень, павич).
Аудіальні релізери діють через слуховий аналізатор і пов'язані зі звуковими характеристиками: тон, тембр, висота, ритм тощо. Аудіальні релізери позитивної модальності -- це мелодійний спів птахів, дзюрчання струмка, тихий шелест зеленого листя. До негативних можна зарахувати каркання ворони, пронизливі, різкі крики деяких інших птахів, тварин (віслюк).
Тактильні релізери пов'язані з впливом на комплекс тактильних і температурних рецепторів різних динамічних властивостей об'єктів, а також властивостей їх поверхонь, що сприймаються на дотик. Позитивні емоції виникають під час дотику до м'яких, пухнастих, теплих об'єктів (наприклад, кроля, кішки, вуха спанієля). Негативні спричинює дотик до холодних і слизьких об'єктів (наприклад, жаби, вужа).
Нюхово-смакові релізери впливають на відповідні рецептори і також мають певне значення в емоційній регуляції сприйняття природного об'єкта. Так, наявність приємного аромату у багатьох квітів робить ці рослини об'єктами, бажаними для контактів.
Поведінкові (вітальні) релізери посідають особливе місце серед природних релізерів, оскільки ключові стимули, що надходять під час демонстрування природним об'єктом певних форм поведінки, вітальних проявів (проявів, пов'язаних із життєдіяльністю) викликають у людини відповідну емоційну реакцію (бджола-трудівниця, бобер-будівельник). Типовим негативним поведінковим релізером є полювання хижаків (тигра, вовка) за здобиччю.
Зміст ігрових завдань має коректувати ставлення до деяких природних об'єктів, що внаслідок дії природних релізерів виступають для дітей у ролі «піддослідних» (жаби, мурахи). Причиною такого ставлення є відсутність емоційного потягу до природного об'єкта та природна допитливість дітей. «Піддослідними» найчастіше виступають ті об'єкти, що викликають негативні емоції та до яких у дітей склалося байдуже чи негативне ставлення в результаті попереднього досвіду спілкування з ними. Таке ставлення викликане емоціями огиди, гніву, презирства, що становлять комплекс ворожості, та характеризується проявами агресії. Тому ігрові завдання повинні стимулювати сприйняття дітьми природних об'єктів як таких, що належать до сфери «людського», рівного їм у своїй самоцінності. Природні об'єкти мають виступати в іграх як повноправні партнери зі спілкування та діяльності.
Емоційний тон відчуття та емоційна оцінка, що виникають у результаті дії природних психологічних релізерів, сприяють виникненню в учнів потягу до природних об'єктів.
Розділ 3. Методична розробка уроку
Земля - наш дім (Природознавство, 2 клас)
Тема. Охорона природи.
Мета. Узагальнити знання учнів про природу рідного краю. Підвести дітей до усвідомлення необхідності зберігати і примножувати природні багатства, раціонально їх використовувати.
Ознайомити школярів із заходами щодо відтворення і збереження природи.
Збагачувати словниковий запас учнів, розширювати кругозір. Розвивати пізнавальний інтерес, мислення, уміння працювати групами, колективно і самостійно.
Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.
Обладнання: карта, глобус, ілюстрації, енциклопедія, платівка "Голоси лісу", кросворд, індивідуальні картки, прилади для дослідів.
Тип уроку. Конференція.
I. Організація класу. Привітання.
II. Актуалізація опорних знань. Вступна частина.
Казка (розповідає вчитель).
-- Жили були у Всесвіті дев'ять сестер, дев'ять красунь. Та одна з них була найчарівніша. Милувала вона своїми чистими блакитними очима-озерцями, дзвінким життєрадісним голосом, що розливався пташиним щебетом, линув перегуками лісових жителів та видзвонював крихітними цвіркунами. Розвівалося на вітрах її розкішне зелене волосся з переплетеного березового та вербового гілля. А ще красуня мала чарівну вдачу. Ступить крок -- і заллється все навколо бузковими кольорами, засміється і розсиплеться пролісковий цвіт, притихне в задумі і видніється рожевий обрій...
-- Чи впізнали ви цю красуню? Як звуть її? (Земля).
-- Так, це планета Земля, наша домівка у Всесвіті, яку ми порівнюємо з чарівною дівчиною.
... Та минав час. Почали тьмяніти і міліти її очі-озерця, рідшати волосся, затихати голос...
-- У мою душу закрадається тривога, а у вашу? Адже Земля -- це наша домівка. (Так).
-- Що саме непокоїть і тривожить вас? (Міліють і забруднюються ріки, вирубуються ліси, зникають деякі рослини, люди часто винищують тварин і птахів).
-- Ось скільки проблем ви назвали. А що роблять з найдорожчим у світі, коли йому боляче, коли воно хворіє? (Його лікують, оберігають, підживлюють, охороняють).
-- Що ж повинні робити ми, люди, знаючи, що в біді Земля, наш прихисток, наш дім? (Бережливо ставитися до неї, охороняти...).
III. Робота за темою уроку.
Це і буде темою для нашої сьогоднішньої дорослої серйозної розмови.
Представляю вам уже відому групу інформаторів, а також групу експертів та лаборантів Отож урок наш побудуємо у формі конференції, на якому ми опрацюємо багато інформаційного матеріалу. Крім того, нам у пригоді може стати цікава література нашого маленького читального залу. Секретарем буде Катя К. Вона фіксуватиме найцінніші наші думки, вислови на табло.
1. Охорона повітря.
-- До речі, щодо інформації. Чи завжди вона буває правдивою? Нещодавно я почула, що є п'ять океанів. Кілька разів перевіряла себе -- знаю тільки чотири. А ви? (Чотири: Тихий, індійський, Атлантичний і Північно-Льодовитий).
-- Постривайте, відносно п'ятого океану говорилось, що він:
Не прісний, не солоний,
Хоча блакитний і прозорий,
Без берегів і без води,
Пливем у ньому я і ти,
І легкокрилі літаки.
-- То що ж це за океан? (Повітряний океан).
-- Ці два слова дають нам мізерну інформацію про цей океан, а я впевнена, що ви знаєте набагато більше
Групи експертів і лаборантів можуть працювати над першим завданням, а ми послухаємо інформаторів а) Інтелектуальна атака. (Проводить група інформаторів).
-- Повітря необхідне живим організмам. Для чого? (Щоб дихати, а, значить, жити).-- Повітря не має кольору. (Так, воно прозоре, але товстий шар повітря має блакитний колір).
-- Повітря нерухоме. (Ні, воно весь час рухається. Це і є вітер, який ми відчуваємо).
-- Чи є повітря в твердих речовинах, наприклад, ґрунті, крейді? (Так. У цьому ми переконалися, коли робили дослід з крейдою).
-- Повітря, яким ми дихаємо, насичене вуглекислим газом. (Ні. Повітря на одну п'яту складається з кисню, а решта -- інші гази).
-- Чи може повітря мати запах бузку? (Ні, запах бузку має тільки бузок, а повітря без запаху).
-- Отже, природа дає нам повітря без кольору, запаху, насичене вдосталь киснем -- таким, яким воно необхідне людині. Та людина часом недбало ставиться до цього безцінного дару. Слово просять наші лаборанти, що приготували дослід.
б) Дослід №1 з блюдцем і свічкою.
(Учні спостерігають, як під час горіння виділяється кіптява, в результаті чого дно блюдця стає чорним).
-- Це дуже просто спостерігати ось тут у класі -- блюдце, свічка... А як у масштабах Землі? Слово експертам.
в) Аналіз негативного впливу діяльності людини
(Трупа експертів робить висновки за кількома опрацьованими в індивідуальному порядку текстами).
Наприклад, картка №1: "Поряд парк. Там згребли торішнє листя і запалили багаття. І вулиця, і перехожі потопають у великих сизуватих клубах диму.
Завдання: зроби висновок.
Картки №№ 2, 3, 4 відповідно про зловживання отрутохімікатами на полях, про викиди відпрацьованих газів з фабрик, заводів, про забруднення повітря транспортом.
-- Аж страшно подумати, яким брудним повітрям ми дихаємо. Невже нічого не можна зробити?
(Не спалювати листя, заводи і фабрики повинні бути безвідходними або очищати викидні гази, більше користуватись тролейбусами, трамваями).
-- Нашого секретаря прошу заповнити табло. (Поміщає стрічки з написами):
Не спалювати опале листя
Очищувати відпрацьовані гази
2. Охорона водойм.
-- А цей предмет вам знайомий? (Це глобус, модель Землі).
-- Якого кольору наша планета (прокручую глобус)? (Блакитного) .
-- Чому? (Бо на земній кулі води вдвічі більше, ніж суші).
-- Про воду, думаю, ви теж багато знаєте і розповісте у своїх інтерв'ю. Кореспондентом буде представник групи інформаторів.
Тим часом лаборанти і експерти розпочнуть виконувати друге завдання.
-- Чи не забагато на Землі води? (Ні, якраз стільки, щоб вона не замерзла, бо вода обігріває нашу Землю взимку, віддаючи їй тепло, що взяла від сонечка влітку).
-- Яке значення для живої природи має вода? (Основне. Її п'ють люди, тварини, рослини. Без їжі людина може прожити 9 діб, без води -- 2. Вода -- основа всіх живих організмів).
-- Чи правильне твердження, що вода нас годує? (Так. Без води не приготувати їжі. Водойми дають нам продукти харчування -- рибу, морську капусту та ін.).
-- Кажуть, що вода -- найширший шлях. Доведіть це. (Жодна дорога не може мати розмірів моря, океану чи навіть річки. Там легко розминутися багатьом кораблям).
-- Як пов'язані електричний струм з водою? (За допомогою води працюють гідроелектростанціі).
-- Для чого ще потрібна вода? (Різні відповіді).
-- Ви самі довели, що вода -- справжнє диво природи. Але часто люди не вміють цінувати його. Можливо, тому, що на перший погляд води у нас дуже багато.
Послухаємо експертів.
б) Розповіді за ілюстраціями про негативний вплив людини на водойми.
-- Катастрофи на морях;
-- вилив стічних вод із заводів, фабрик;
-- засмічування водойм;
-- заростання і замулювання дрібних водойм і багато ін.
-- І в результаті світовий океан матиме більше ось такої мутної, брудної води і менше цієї чистої, природної, здорової. Лаборанти готові продемонструвати дослід.
в) Дослід №2. Фільтрування води.
-- Цей елементарний дослід показав, що будь-яку забруднену воду можна очистити. У нас у класі за допомогою звичайного фільтру, а на заводах, фабриках за допомогою складних фільтрів, а також очисних споруд. І люди повинні дбати про це.
Секретаря просимо виконати завдання. (На табло помішуються написи).
Фільтрувати використану воду
Розчищати дрібні водойми
Не засмічувати річки
3. Охорона ґрунтів.
а) Звучить фонограма "Голос Землі".
"..Важко мені, діти мої, кровиночки мої. Чи ж не я вас породила, чи не я вам сили даю? Лелію для вас кожний кущик, травиночку кожну. Всі свої багатства віддаю вам до останку. Прихищаю братів ваших менших -- тваринок, жуків...
За що раните мене, діти мої, чом не шануєте? Зриті надра мої ранами гоїтимуться тисячі років, споєні отрутою поля перестануть колосити пшениці.
Не брудніть мене, не засмічуйте, бо я -- ваша мати, і що ви без мене?"
Діти, хто звертається до нас зі своїми болями і тривогами? (Земля).
б) -- Якими б ви хотіли бачити себе відносно неї, якою хотіли б бачити її? Запишіть одним реченням. (Діти пишуть).
-- Чи не могли 6 ви поділитися своїми найпотаємнішими бажаннями? (Зачитують).
-- Хай ці думки і бажання залишаться на табло нашими рішеннями, а у ваших серцях -- як закони, як правила дітей Землі.
(Секретар помішує на табло написи):
Уникати обробітку полів отрутохімікатами
Вивозити сміття на сміттєсховища
Насаджувати дерева і кущі
4. Охорона живої природи.
а) Слухання грамзапису "Голоси лісу".
-- Діти, запрошую вас на лісову галявину. Черговий залишиться у класі і попрацює зі словником. (Завдання: відшукати слово екологія і пояснити його значення). А ми всі спробуємо вловити пахощі весняного лісу. Відчули? Ну то вмощуйтесь зручніше. (Діти сідають на килимок).
б) Бесіда-опитування:
-- Дуже люблю ліс
І чому мені так легко дихається тут?
(Бо у лісі багато дерев і повітря насичене киснем).
-- У парку теж багато дерев. Чому його не називають лісом? (Бо парк -- штучно створене природне середовище з місцями відпочинку).
-- Ліс -- неначе багатоповерховий будинок Які поверхи є у ньому? (Мохи -- перший поверх, трави і квіти-- другий, кущі -- третій, а кроті дерев -- четвертий).
-- Торік ось під тим кущиком зустріла довговухого, косоокого звірка. Не підкажете, як його звуть? (Заєць).
-- А ще кого можна тут зустріти? (Білку, дику козу, їжака...).
-- А ось на цьому пеньку знайшла силу-силенну грибів. Та не пригадую, як вони називаються? (Опеньки).
-- А квіти лісові любите? Ото вже нарвемо до класу цілі оберемки... (Ні, бо серед лісових квітів багато лікарських і занесених до Червоної книги. Їх рвати заборонено).
-- Он як. Ти так любиш ліс, піклуєшся про нього, то ми оберемо тебе лісовичком. Ти попрацюєш з літературними джерелами, розповіси нам про деяких тварин і рослини, занесені до Червоної книги України. (Учень працює над завданням).
-- Яку ще користь дає ліс? (Деревину, з якої виготовляють папір, меблі; лікарські рослини, ягоди, гриби; прихисток птахам і звірам; духовну насолоду).
-- Мені здається, час підводитись. Нумо приберемо після себе галявину, зберемо сміття, обгородимо мурашник. А з багаттям що зробимо? (Загасимо).
-- Ой, мабуть, зараз буде дощ. (Фізкультхвилинка "Насунула чорна хмара ").
в) Розповідь " Сторінками Червоної книги". (Розповідає "лісовичок").
-- Зникнення одного виду тварин чи рослин обов'язково призводить до якоїсь іншої біди в природі. Маринка підготувала оповідання з книжки "Чомучка?" (В оповіданні розповідається про те, як отрутохімікатами знищували гусінь у лісі. Від цього загинули птахи, звірі...).
-- А мультик про джмелів пам'ятаєте? Як все досконало побудовано в природі, як все взаємопов'язане. Ці зв'язки в природі вивчає спеціальна наука. Яка? Про це розповість черговий. (Зачитуються дані з енциклопедичного словника).
-- Крім того, що є спеціальна наука, покликана вивчати, охороняти, примножувати природу, у світі існують багато організацій, товариств, яким теж не байдужа доля планети. Наприклад, міжнародний рух "Грін Піс", обласне дитяче екологічне об'єднання "Паросток", районний гурток екологів "Лотос", наш шкільний екологічний клуб "Бумеранг". Крім цього, у світі працюють заповідники, заказники, де створено умови, наближені до природних, щоб наші менші брати почувалися там вільно і безпечно.
(Школярі показують на карті найвідоміші заповідники).
г) Кросворд.
-- А зараз спробуйте уявити себе мешканцями лісу. Це допоможе вам упоратися з цікавими завданнями кросворду. А коли ми його розв'яжемо, то довідаємося про скарб -- найдорожчий і найцінніший у світі.
1. Це весняний ранній птах. Називають його...
(шПак).
2. За вікном сніжок, піднялася віхола.
Та не страшно пташці, що сидить під стріхою. (гоРобець).
3. Хитра кума сліди замела.
(лисИця).
4. Вправні будівельники майструють дашок З соснових голок.
(муРахи).
5. Я найперша квітка в гаю
Синім цвітом зацвітаю.
(прОлісок).
6. Влітку наїдається, взимку відсипається.
7. Білі дзвіночки висять, гойдаються. Як вони називаються?
(конвАлія).
-- То який найдорожчий скарб у світі? (Природа).
-- Але ви ще дуже малі і охороняти природу не можете. Мабуть, це справа тільки дорослих? (Ні Ми хоч і малі, але вже багато можемо зробити для збереження природи).
-- Ну, тоді секретаря прошу доповнити табло своїми особистими висновками:
Не зривати квітів
Не руйнувати гнізда і мурашники
Не ламати гілок
Не знущатися над живими істотами
-- А ми продовжимо розмову про скарб, який щойно відшукали. Як ставляться до скарбу? Покажіть. Візьміть у свої долоньки те, часточкою чого є ми самі.
І як це не дивно, не дико, люди іноді виступають ворогом природі, не задумуючись над тим, що в першу чергу стають ворогом собі. 1 тоді трапляється біда. Найстрашніша трапилась навесні 1986 року. Це була Чорнобильська трагедія -- страшне свідчення того, до якої біди можуть призвести людська недбалість, безвідповідальність, байдужість. Під час цієї катастрофи загинуло багато синів і дочок України. Ті, хто загинув, віддали своє життя, рятуючи все живе від радіації. Сьогодні ми запалимо свічку пам'яті і вшануємо їх хвилиною мовчання.
ІV. Підсумок уроку.
-- Секретар протягом уроку фіксував найбільш цінні наші думки на табло. Перечитайте їх. Що вони вам нагадують? (Правила, закони...)
-- Отже, ми склали пам'ятку, правила, а мовою дорослих -- закони чи рішення, за якими б мали жити ми і спонукати до цього інших. Не всі з цих рішень можемо виконати ми, другокласники, але ми можемо насаджувати дерева, розчищати джерела, не засмічувати їх, економити папір і та.
На уроці української мови ми запишемо ці правила і вивчимо ще й такі слова-заклик:
На землі, у домі вселюдському -- Протиріч і негараздів тьма. Будьте, люди, обережні в ньому! Іншої домівки в нас нема!
Висновки
Таким чином, аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблеми, ознайомлення з досвідом роботи сучасних вихователів, вчителів дає можливість зробити висновок, що проблема, яка нами розглядається, завжди була актуальною, а її теоретичне й практичне осмислення залежить від конкретних соціально-економічних, культурних потреб суспільства на даному етапі його розвитку.
Природоохоронну роботу доцільно проводити безперервно на всіх рівнях організації навчально-виховного процесу, з усіх предметів, базуючись на принципах нероздільного зв'язку теорії з практикою, науковості, міжпредметності та індивідуального підходу. Для підготовки вчителів з природоохоронної освіти і виховання учнів необхідно підготувати та підібрати наукові, історичні, політичні, нормативні матеріали, тісно пов'язані з проблемами екології в цілому і, зокрема, в нашій державі і рідному краї. Роботу вчителів слід спрямувати на з'ясування наукових основ охорони навколишнього середовища, роз'яснення ролі наукових знань як продуктивної сили суспільства, стимулювання навчальної діяльності учнів, на формування в них переконання, що прогрес суспільства в цілому неможливий без екологічної свідомості кожної людини на Землі.
Досить ефективним підходом щодо формування бережливого ставлення до природи молодших школярів на уроках природознавства є використання народних традицій та елементів ігрової діяльності.
Список літератури
1. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы. -- М., 1982. -- 192 с.
2. Баррон Ф. Личность как функция проектирования человеком самого себя // Вопр. психол. 1990. № 2.
3. Бурлака Я. І., Вихрущ В. О. Про форми організації навчальної діяльності школярів. // Рад. школа. -- 1984. -- № 5. -- С. 39 -- 44.
4. Вишневський О. І. Сучасне українське виховання. Львів, 1996. Вишневський О. І. та ін. Теоретичні основи педагогіки. - Дрогобич, 2001.
5. Дерябо С.Д., Ясвин В.А. Экологическая педагогика и психология.- Ростов-на-Дону: И-во «Феникс», 1996.-480с.
6. Дьяченко В. К. Общие формы организации процесса обучения. -- Красноярск, 1984. -- 184 с.
7. Екологічне виховання в початковій школі. / Упоряд.: І.Васильченко, О.Кондратюк. - К., 2005. - 128 с.
8. Екологічні ігри на природі // Хімія.Біологія. - грудень, 2004. - №68, 72
9. Зайчекно І.В. Педагогіка: Навч. посібник. - Чернігів, 2003. - 528 с.
10. Иванов С. П. Ребенок как субъект жизни в пространстве образования современного мира //Мир психологии. 2002. № 1.
11. Колесник М.О., Грубінко В.В. Екологічне виховання учнів на засадах „глибинної екології”/ Методичні рекомендації для студентів педагогічних навчальних закладів та вчителів. - Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім.. В.Гнатюка, 2002. - 52с.
12. Кононко О. Л. Плекаємо у дитини життєдайне самоставлення // Дошкільне виховання. 2002. № 2.
13. Костюк В. В. Творче самовиявлення особистості школяра у навчально-виховному процесі. - Запоріжжя, 2000.
14. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К., 1989.
15. Кремень В. Г. Національна освіта як соціокультурне явище // Учитель. 1999. № 11-12.
16. Освітні технології: Навч.-метод, посіб. -- К.: А.С.К., 2001. - 256 с.
17. Островерхова Н. М. Аналіз уроку: концепції, методика, технології. -- К.: Фірма «ІНКОС», 2003. -- 352 с.
18. ПетровскийА. В. Деятельность: Коллектив. - М.: Политиздат, 1982. - 255 с.
19. Поддъяков Н. Н. Основное противоречие развивающейся психики ребенка. - М., 1997.
20. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ.пед.вузов:в 2 кн. - М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 1999. - Кн.1: Общие основы. Процесс обучения. - 576с.
21. Пометун О. І. Основні теорії виховання. К., 2000.
22. Різник Л. Народні традиції ставлення до природи як метод екологічного виховання. // Початкова школа. - 1998. - № 6. - С. 23 - 25.
23. Русак Т.М. Форми і методи екологічного виховання в школі // Хімія. Біологія. - травень, 2003. - №28
24. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтегративні технології навчання. - Х.: Основа, 2003. - 80 с.
25. Соловейчик С. Педагогика для всех. М., 1989.
26. Стелшахович М. Г. Українська родинна педагогіка. К, 1996.
27. Сухомлинська О. В. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Шлях освіти. 2002 №3.
28. Ткаченко О. Виховання естетичної чуйності до природи у процесі гри.// Початкова школа. - 1998. - № 4. - С. 53 - 54.
29. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник. - К.: Вид-во „Академія”, 2000. - 544 с.
30. Химинець О. Психолого-педагогічні основи екологічного виховання. // Початкова школа. - 1998. - № 7. - С. 31 - 33.
31. Цінності освіти і виховання / За ред. О. В. Сухомлинської. К., 1997.
32. Ярошенко О. Г. Проблеми групової навчальної діяльності школярів: дидактико-методичний аспект. -- К: CTAHІЦА, 1999. - 245 с.
