Використання нетрадиційних методів та засобів навчання на уроках фізичної культури
етодика фізичного виховання була тим середовищем, де зароджувалися і перевірялися на практиці різні методи, засоби та форми використання програмованого навчання у навчально-тренувальному процесі. Ця дисципліна є комплексною по суті і тому вимагає використання комплексу вербальних та невербальних, аудіо- та відеозасобів. Як жодна інша, вона мала нагальну потребу в технології мультимедіа. Водночас практична спрямованість завжди присутня у викладанні фізичного виховання, особливо навчально-тренувального процесу футболістів, все більше стимулювала методистів, котрі працювали у галузі комп'ютерних навчальних технологій, розробки оптимальних тренувальних систем. А саме це місце у навчальному процесі завжди відводилося усім технічним засобам освіти (ТЗО) та комп'ютеру як найдосконалішому з них. Епоха ж мультимедіа сприяла створенню нового виду комп'ютерного дидактичного матеріалу -- електронного гіпертексту, де теоретичний матеріал підкріплюється ілюстрованим, який включає малюнки, таблиці, анімацію та відео.

У зарубіжній літературі питання забезпечення інноваційними інформаційними телекомунікаціями висвітлені в працях Крейнак Д., Хейбрекен [2000 р.], Аувегіои, Каззіоз І [2000 р.]) та інших. У вітчизняній педагогічній літератур: останнім часом посилилася увага до забезпечення інноваційними та інформаційними системами освітніх закладів.

Нині в Україні відбувається становлення нової системи освіти, зорієнтованої на входження в єдиний світовий освітній та інформаційний простір.

З появою мультимедійних комп'ютерів, що можуть представити не тільки текстову інформацію, а й комп'ютерну графіку, анімацію, широкий спектр аудіо- і відеоінформашї, можна впроваджувати і використовувати комп'ютерну техніку в навчальному процесі з предмета «Основи здоров'я і фізична культура». Уже підготовлено посібник «Футбол -- джерело здоров'я», який рекомендується учителям фізичного виховання і учням загальноосвітніх шкіл.

Мультимедійна програма має поліфункціональне призначення і в процесі навчання може виконувати різноманітні дидактичні функції:

* виступати в ролі одного з основних джерел навчальної інформації;

* сприяти проведенню самостійної роботи учнів;

* використовувати додаткове джерело через відображення, конкретизацію, доповнення навчального матеріалу, подавати його в новій інтерпретації, а також систематизувати здобуті знання, уміння і навички з техніки і тактики футболу;

* використовувати на різних етапах навчальної діяльності як спосіб контролю і самоконтролю знань визначення рівня індивідуальної компетенції учня.

Мультимедійна програма надає можливість:

* Ефективно опановувати технікою футболу.

* Формувати активну мотивацію для уважного ставлення до власного здоров'я, удосконалювання активної мотивації фізичного, соціального, психічного і духовного здоров'я особистості.

* Засвоювати учням знання, уміння і звички особистої гігієни, профілактики захворювань і травматизму на тренуваннях.

* Ознайомити з впливом рухової активності і загартовуванням організму, раціонального харчування, режиму дня на здоров'я і розвиток учнівської молоді.

* Попереджати порушення постави, зору, плоскостопості, розладу органів почуттів.

* Використання комп'ютерів у процесі навчання з предмета «Основи здоров'я і фізична культура», наприклад, вивчення розділу «Футбол», збагачують складові уроку і полегшують процес реєстрації індивідуальних результатів учнів з техніки футболу й обов'язкових комплексних тестів.

Вперше в Україні почали впроваджувати новітні технології для педагогічних спостережень за навчально-тренувальним процесом, проводити педагогічний контроль за фізичною, техніко-тактичною, психо-фізіологічною підготовленістю та змагальною діяльністю висококваліфікованих футболістів [28, 85].

Інтерес до можливостей широкого впровадження комп'ютеризованого керування навчально-тренувальним процесом останнім часом суттєво зріс у всьому світі.

Питанням ролі технології у системі освіти XXI століття та майбутнього цього напряму цікавляться все більше людей. Нині переважна більшість навчальних закладів мають лімітовану кількість комп'ютерів через фінансові труднощі. Це свідчить проте, що ми вже вступили в нову інформаційну еру, в якій зв'язки між технологією та навчальним процесом налагоджуються.

На початку 90-х років запровадження у загальноосвітніх навчальних закладах комп'ютерів помітно вплинуло на систему освіти, що передусім відбилося на конкретних завданнях на уроках, на змозі вчителя фізичного виховання чи тренера готуватися до занять. Саме використання Інтернету спричинило революційні зміни у викладанні, зокрема навчальні матеріали, запропоновані в Інтернеті, ставали дедалі достовірнішими та авторитетнішими. Інтернет -- це низка таких технологій, як мережі персональних комп'ютерів, гіпертекст та гіпермедіа, всесвітня комп'ютерна мережа та інші, котрі за останні декілька років почали здійснювати великий вплив на підходи, що застосовуються учнями та викладачами у процесі навчання та викладання.

Існує дуже тісний зв'язок між структурами та процесами, які пропонуються Інтернетом, з одного боку, та основними структурами і процесами системи викладання та програмованого навчання загальноосвітніх навчальних закладів, -- з іншого. Подібний зв'язок ніколи не простежувався і такими явищами, як радіо, кіно чи телебачення, та саме це у багатьох відношеннях відіграє вирішальну роль у виборі методів навчання.

Цей зв'язок полягає у можливості самостійного додаткового продовження та розширення учнями навчального процесу за допомогою ресурсів Інтернету, користуючись такими ж методами, що перекликаються з традиційними методами програмованого навчання у класах, на семінарах, у бібліотеці, в рамках неформальних дискусійних груп. Так, наприклад, Інтернет забезпечує доступ до практично необмежених ресурсів інформації, котрі інколи важко отримати з інших джерел. Припустимо, що більшість технічних та інших проблем пов'язаних з Інтернетом, вирішено: існують процедури контролю якості інформації, створено ефективні методи пошуку необхідної інформації для користувачів та більш ефективний зв'язок між різноманітними видами знань. На такому етапі відповідні ресурси Інтернет та створені на основі цієї мережі технології матимуть ознаки масивної бібліотечної системи, де кожен зможе використовувати електронні еквіваленти книжкових полиць, вишукуючи необхідні книги чи інші матеріали і отримувати допомогу від електронних еквівалентів бібліотечних консультантів.

Широкі можливості Інтернет відкриває, наприклад, у таких сферах:

* інформація для вчителів фізичного виховання та учнів;

* організація бібліотечної праці;

* організація участі в міжнародних змаганнях;

* проведення дистанційних курсів, семінарів;

* підвищення кваліфікації вчителів фізичного виховання;

* можливість знаходження та збереження корисних комп'ютерних програм в країні та за кордоном;

* ширша дослідницька робота.

Непрості фінансові умови і практично повна відсутність будь-якої підтримки для простих загальноосвітніх навчальних закладів ззовні значно гальмують розвиток можливостей застосування Інтернету в загальноосвітньому середовищі України. Тому вкрай бажаним є формулювання в цьому напрямі чіткої державної політики, здійснення фінансової підтримки досліджень, спільних програм і проектів із залученням Федерації футболу України не тільки в допомозі обласним федераціям футболу в створенні комп'ютерної мережі, а й для загальноосвітніх шкіл. Термінове науково обґрунтоване впровадження у систему загальної освіти інформаційних і телекомунікаційних технологій є нині необхідною умовою для прискорення процесу переходу України до інформаційного суспільства та здобуття гідного місця в освітянському просторі світового рівня [1, 104].

Під час реалізації проектів використання інформаційних і телекомунікаційних технологій як засобу підвищення ефективності навчального процесу, зокрема програмованого навчання з фізичного виховання, виникають труднощі організаційного і технічного плану, як, наприклад, відсутність відповідних методичних та навчальних матеріалів, недостатній досвід роботи з комп'ютером, мережею Інтернет та електронною поштою у викладацького складу, труднощі з включенням такого плану занять до навчального плану та інше, тобто ті проблеми, що їх слід невідкладно вирішити.

Зміни на всіх рівнях технології та суспільства вимагають нових підходів у галузі освіти. Телекомунікаційні технології, володіючи потенціалом глобальної інтерактивності навчання у процесі спільної діяльності та необмеженої можливості і продовження навчання протягом усього життя, є частиною нової структури освіти. Така структура освіти надає великого значення міжнародній співпраці, відкриває нош можливості роботи, навчання та вирішення різноманітних проблем.

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Валеодіагностика в системі оцінювання стану здоров'я і резервних можливостей школярів старшого шкільного віку

До життєво важливих проблем усього людства належить і здоров'я людей. Екологічна, соціально-економічна та демографічна кризи в Україні призвели до значного зниження рівня здоров'я населення, особливо дітей та підлітків. Основними причинами зниження можна вважати недбале ставлення до власного здоров'я, поширення шкідливих звичок, санітар-но-гігієнічне безкультур'я та невігластво значної частини населення, гіподинамія, неправильне харчування, недотримання режиму дня, погані Матеріально-побутові умови тощо.

Все більше занепокоєння викликає стан здоров'я, фізичного розвитку та підготовки маленьких українців. Згідно з даними статистики, в дошкільному віці 15 --20 % дітей мають певні хронічні патології, які з віком лише збільшуються. У багатьох регіонах до яких входить і Донецька область) група дітей, що часто хворіють, серед дошкільнят сягає 60-70%.

Практично здоровими можна вважати лише 35 % дітей, що йдуть до 1 класу шкіл і 11 % випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Однією з головних причин такого становища, на думку багатьох дослідників, є низь кий рівень рухової активності школярів.

Тому з метою поліпшення такого становища треба застосовувати різноманітні оздоровчі системи, серед яких значне місце займають фізичні тренування, спрямовані на профілактику та виправлення недоліків на різних стадіях змін в організмі. Для своєчасного виявлення несприятливих змін в організмі використовують лікарсько-педагогічні спостереження, лікарсько-педагогічний контроль, валеодіагностичні методи контрольного вимірювання стану здоров'я.

Сучасна валеологічна наука нині володіє цілою системою валеодіагностичних методів оцінки стану здоров'я та резервних можливостей людини, які дають змогу в умовах сучасної школи спланувати роботу зі зміцнення здоров'я.

Так, Л. А. Попова пропонує оцінювати здоров'я людини з позицій системного підходу, тобто внутрішній стан людини може бути оцінено за ступенями гармонійності системи, тобто внутрішньо-системного порядку. При визначенні здоров'я ключовими словами є лише «міцність» та «гармонія».

М. М. Амосов (1987) звернув увагу на те, що здоров'я організму визначається його кількістю. Оцінити здоров'я можна максимальною продуктивністю органів при збереженні кількісних меж їхніх функцій.

Г. Л. Апанасенко (1988) вважає, що соматичне здоров'я можна оцінювати загальною сумою енергопотенціалу організму, показниками якого можуть бути аеробні можливості, що характеризуються величиною максимального вжитку кисню. Важливим показником соматичного здоров'я пропонується відношення життєвого об'єму легенів до одиниці маси тіла.

Визначення здоров'я Брехманом наближається до поняття про норму «Здоров'я людини -- її здатність зберігати відповідну до віку стійкість в умовах різних змін кількісних і якісних параметрів триєдиного потоку сенсорної, вербальної і структурної інформації».

Поряд з якісними показниками, які визначають стан так званого статистичного здоров'я -- норма спокою, все більшого значення набуває поняття «динамічного здоров'я» -- норма напруги, яка визначається кількісною характеристикою адаптаційних можливостей організму. Щоб отримувати уявлення про динамічне здоров'я, треба обстежувати не лише фізичний стан людини у час спокою, а й її максимальну працездатність, тобто визначати резервні можливості організму.

Третій стан (перший -- здоров'я, другий -- хвороба) -- це коли резерви нормального функціонування систем організму зсунуті в бік виснаження. Він характерний для критичних вікових періодів (статеве дозрівання, перед- і післяпологовий, клімактеричний, старечний), для осіб, які відчувають десинхрози після прийому наркотиків, нікотину, алкоголю, які мають порушення харчування, низьку рухову активність, зайву вагу. У цьому стані організм витрачає енергію не на творчу роботу, а на збереження життя.

Проведений аналіз літературних і методичних матеріалів з питання стану здоров'я і резервних можливостей організму дітей і підлітків на сучасному етапі розвитку суспільства дав змогу стверджувати, що це питання дуже актуальне і потребує поглибленого вивчення. Оцінка стану здоров'я в контексті пошуків шляхів його поліпшення вимагає подальшого вивчення та вдосконалення в науковій практиці.

У результаті аналізу, здоров'я школярів старшого віку школи № 33 м. Чернігова встановлено, що рівень здоров'я школярів взагалі дуже низький (Рис. 1).

Рис. 2.1. Стан здоров'я школярів старшого віку школи № 33 м. Чернігова на 1.10.2007 % від загальної кількості дітей

Особливу небезпеку викликає рівень здоров'я школярів старшого шкільного віку (10 -- 11 класи), що зумовило вибір саме цієї категорії школярів. Адже вони, сьогоднішні випускники школи, -- це вже завтрашні абітурієнти, призовники, а в недалекому майбутньому і батьки малюків нового покоління. Цей аспект спрямував нас на впровадження нової загальнооздоровчої системи, яка включила в себе методично розроблений комплекс спеціально організованих занять, прийоми релаксації, точкового масажу, а також спеціальні дихальні вправи, які були застосовані у навчально-тренувальних заняттях.

2.2 Організація та проведення дослідження

Дослідження проводилось протягом 6 місяців -- з жовтня 2007 р. по березень 2008 р. Діагностика рівня здоров'я за вибраними методами проводилась в три етапи: І -- жовтень 2007 р., II -- січень 2008 р., III -- березень 2008 р.

Основною метою дослідження було визначення стану здоров'я школярів з різним рівнем рухової активності і вплив на їхнє здоров'я спеціальної комплексної загальнооздоровчої методики.

Для діагностичного обстеження дітей у ході експерименту використано такі методи:

Для проведення експерименту були сформовані три групи школярів: I група -- по 10 дівчат і юнаків віком 16 -- 17 років, які займалися за звичайною програмою (контрольна група);

II група -- по 10 дівчат і юнаків віком 16 -- 17 років, яким, крім звичайної програми, додавалася комплексна загальнооздоровча система;

ІІІ група -- по 10 дівчат і юнаків віком 16 -- 17 років, які, крім звичайної програми і комплексної загальнооздоровчої системи, додатково займалися у спортивних секціях (футбол, східні бойові мистецтва, легка атлетика, ОФТ тощо).

Кількість хворих дітей постійно зростала по всіх групах захворювань. У рамках експерименту проведено валеодіагностичну оцінку стану здоров'я учнів та їхньої фізичної працездатності на початку експерименту. Показники в трьох групах були приблизно однакові. Це зумовлено тим, що в усіх групах були діти 16--17 років, які мали приблизно однаковий рівень соматичного здоров'я, адаптаційного потенціалу, біологічного віку та фізичної працездатності.

Для підтвердження достовірності одержаних даних проведено математичну обробку результатів з визначенням основних статистичних показників на підставі загальноприйнятих методик. Визначено середньоарифметичні величини, середні квадратичні відхилення, коефіцієнт кореляції, критерії Ст'юдента для всього варіаційного ряду. Одержані показники однозначно свідчать про достовірність усіх отриманих даних. У рамках експерименту застосовано програму із збереження та зміцнення здоров'я дітей, яка включала два основні напрями: діагностику здоров'я за допомогою валеодіагностичних методів і реалізацію комплексної загальнооздоровчої системи для школярів старшого шкільного віку.

2.3 Результати дослідження

Одержані в ході валеодіагностичного обстеження школярів результати фізичної підготовленості та фізичної працездатності (тест Купера, Гарвардський Степ-тест).

За результатами фізичної підготовленості (тест Купера) були отримані результати, які свідчать про те, що спостерігаються значні позитивні зрушення особливо в учнів III експериментальної групи з максимальним рівнем рухової активності. Наприкінці експерименту кількість учнів, віднесених до групи ризику (оцінки «незадовільно» і «дуже незадовільно») зменшилася з 40 % до 7 % (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Кількість учнів за результатами визначення фізичної підготовленості (тест Купера) %

Також відповідно збільшилася кількість учнів, які за оцінкою можуть бути віднесені до групи безпеки і цей показник склав: 40 % -- І група; 52 % -- II група; 64 % -- ІІІ група

За допомогою проведеного комплексного валеодіагностичного обстеження визначено, що в результаті впровадження комплексної загальнооздоровчої методики найбільших змін зазнала НІ експериментальна група, учні якої займалися за стандартною програмою і спеціальною методикою та додатково відвідували спортивні секції. Це дає змогу стверджувати, що підвищення рівня рухової активності учнів із застосуванням оздоровчих методик сприятливо діють на стан здоров'я дітей старшого шкільного віку, що і підтверджують результати нашого дослідження.

Після проведення Гарвардського степ-тесту, відповідно у групах порівняно з початком експерименту збільшилася кількість учнів у кожній групі: І група на 13 %; II -- 20 %; III - 39 % (рис. 3).

Рис. 2.3. Кількість учнів за результатами Гарвардського тесту %

ВИСНОВКИ

Кожен урок фізичної культури має свою специфіку та використовується з певною метою. Досить важливе місце у структурі уроку займає підготовча частина уроку, вона визначає ефективність наступного етапу уроку. Уроки фізичної культури мають багато характеристик. Кожна з них може бути покладена в основу їх класифікації. Усі уроки за характером їхнього змісту можна розділити на дві великі групи: предметні та комплексні. Залежно від переважного розв'язання завдань на уроці розрізняють: навчальні, тренувальні, контрольні та змішані (комбіновані) уроки.

Висунення проблеми здоров'я в число пріоритетних завдань суспільного і соціального розвитку зумовлює актуальність теоретичної і практичної її розробки, необхідність розгортання відповідних наукових досліджень і відпрацювання методичних і організаційних підходів до збереження здоров'я, його формування і розвитку.

У зв'язку з цим одним з пріоритетних завдань нового етапу реформування системи освіти має стати збереження і зміцнення здоров'я учнів, формування у них цінностей здоров'я і здорового способу життя.

У розробці нової стратегії здоров'я мас бути передбачено зміщення акценту з лікувальної медицини на профілактичні спрямування, яке включає подолання чинників ризику і активне виховання людини у гігієнічному режимі з моменту народження. Для своєчасного виявлення можливих негативних змін у здоров'ї, визначення відповідності способу життя та навчального або тренувального навантаження індивідуальним особливостям організму школяра, прогнозу щодо можливих захворювань за умов недотримання принципів здорового способу життя, оперативного його коригування в разі потреби та своєчасного вживання відповідних профілактичних і оздоровчих заходів, -- особливої актуальності набуває застосування.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ, ВЧИТЕЛЯМ

Основні напрями оздоровчої роботи зображено на схемі.

1) Комплекс загальнооздоровчої системи спрямований на зниження рівня захворюваності, зниження рівня функціональної напруженості, підвищення рівня рухової активності, регламентацію режимів життєдіяльності з урахуванням індивідуальних особливостей дітей.

2) Для проведення експерименту з метою з'ясування ефективності пропонованих експериментом школярам II і ІІІ груп оздоровчих заходів застосовувалась така комплексна методика:

1. Спеціальні організовані заняття оздоровчо-фізичного тренування (у формі ранкової гігієнічної гімнастики, гімнастики до уроків, оздоровчою бігу і ходьби) за принципами раціональної організації рухової активності дітей.

2. Релаксація. Є декілька прийомів, які допоможуть оволодіти технікою релаксації, а саме:

* метод наслідування (імітації);

* метод зміни напруження і розслаблення м'язів.

3. Спеціальні дихальні вправи. Застосовують для розвитку дихального апарату, активізації функції зовнішнього дихання, а також для відпочинку між фізичними вправами.

4. Точковий масаж -- шиатсу. В його основу покладено такий самий принцип, як і в основу голкотерапії, з тією лише відмінністю, що під час масажу «життєві точки» масажують кінчиком пальця без пошкодження шкіри. Пальцевим натисканням на чітко визначені точки можна дозовано, вибірково і спрямовано впливати на функції різних органів і систем, регулювати обмінні й відновлювальні процеси.

3) Крім чотирьох перелічених методик, багато уваги приділялось виконанню режиму дня, збалансованому харчуванню, загартовуванню організму.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.
Ашмарин Б. А. Особенности обучения в физическом воспитании. -- В кн.: Теория и методика физ. воспитания./Под ред. Б. А. Ашмарчна. М., 1979.

2. Белинович В. В. Обучение в физическом воспитании. -- М.: ФиС, 1958.

3. Боген М. М. Задачи обучения двигательным действиям. -- Теория и практика физической культуры, 1981, № 3.

4. Васьков Ю.В., Пашков І.М. Уроки фізкультури в загальноосвітній школі. 10 - 11 класи. - Х.: Торсінг, 2004. - 256 с.

5. Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся. - К., 1988.

6. Каюков В. Школа козацького виховання. Методичний вісник. -- 96. - Кіровоград, 1996.

7. Коробов А. В. Общие указания по обучению. -- В кн.: Школа легкой атлетики. М, 1962.

8. Кочетов А. И. Принципы подхода к изучению личности школьника. -- Физическая культура в школе, 1978, № 4.

9. Крестовников. А. Н. Очерки по физиологии физических упражнений. -- М.: ФиС, 1951.

10. Кузь В. Г., Руденко Ю. Д. Українська козацька педагогіка і духовність. -- Умань, 1995.

11. Мазниченко В. Д. Двигательные навыки в гимнастике.-- М.: ФиС, 1959.

12. Мазниченко В. Д. Двигательные навыки в спорте (Метод разработки для студентов спорт, фак.). -- Малаховка, МОГИФК, 1981.

13. Мазниченко В. Д. Обучение движениям (двигательным действиям).-- В кн.: Теория и методика физ. воспитания, т. 1. М., 1976.

14. Матвеев А.П., Мельников С.Б. Методика физического воспитания с основами теории. - М.: Просвещение, 1991. - 191 с.

15. Матвеев Л. П. Основы спортивной тренировки. -- М.: ФиС, 1977.

16. Мельничук Я., Карабін Б. Козацькі ватажки та гетьмани України. -- Львів, 1991.

17. Методика физического воспитания школьников. // Под ред. Г.Б. Мейксона. - М.: Просвещение, 1989. - 143 с.

18. Минаев Б.Н., Шиян Б.М. Основы методики физического воспитания школьников. - М., 1989.

19. Никифоров В. Технология обучения. -- Наука и техника, 1981, № 11.

20. Новосельский В.Ф. Методика физической культуры в старших классах. - К., 1989.

21. Основы регуляции движений./ Под ред Р.Гранита. - М.: Мир, 1976.

22. Психорегуляцию - в практику физического воспитания школьников. // Физическая культура в школе. - 1991. - № 6. - С. 12.

23. Решетова З. И. Роль ориентировочной деятельности в двигательном навыке. -- Вопросы психологии, 1956, № 1.

24. Риттер X. И. Принцип активности. -- В кн.: Учение о тренировке. М., 1971.

25. Талызина Н. Ф. Управление процессом усвоения знаний.-- М,: Изд-во МГУ, 1975.

26. Теория и методика физического воспитания. / Под ред. Ашмарина Б.А. - М., 1990. - 325 с.

27. Теория и методика физического воспитания. / Под ред. Шияна Б.М. - М., 1988. - 284 с.

28. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум). - Львів: Світ, 1993. - 184 с.

29. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. В 2-х частинах: Навчальний посібник. - Тернопіль, 2001.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Гарвардський степ-тест - фізичне навантаження задається у вигляді сходжень на сходинку висотою 43см. Час сходжень - 5хв, частота сходжень - 30 разів за 1хв. Функціональна підготовленість спортсменок оцінюється шляхом підрахунку ЧСС. Реєстрація проводиться в положенні сидячи - пальпаторним методом на 2, 3, 4-й хвилинах періоду відновлення. При цьому підраховується сума ударів за перші 30с кожної хвилини. Результат тестування виражається у вигляді індексу Гарвардського степ-тесту (ІГСТ):

ІГСТ=

t - час сходжень на сходинку в (с);

, , - сума ударів за перші 30с 2, 3, 4-ої хвилин періоду відновлення;

100 - множник, який дозволяє виразити ІГСТ в цілих числах.

Чим більша величина ІГСТ, тим вища якість відновних процесів.

Повторні тестування слід проводити у адекватних попереднім тестуванням умовах і в одні і ті ж години доби. Для отримання об'єктивної оцінки рівня фізичної підготовленості тести слід виконувати у логічному порядку і розпочинати після стандартної розминки.

Для визначення темпів приросту тренованості при повторних тестуваннях доцільно застосовувати модифіковану формулу Броуді:

Т =

Т - темпи приросту;

- вихідний результат;

- кінцевий результат;

100 і 0,5 - константні величини.

Додаток 2

Сценарій спортивного свята „Козацькі розваги” для юнаків 10-11 класів

Мета:

* формувати інтерес учнів до історії та культури українського козацтва;

* сприяти патріотичному вихованню, баченню своєї особистості як частки великого українського народу.

* сприяти розвитку загальної витривалості, спритності, швидкості;

* виховувати в учнів культуру поведінки, почуття гідності, колективізму.

Козацькі розваги

Учень 11-А класу:

-- Козаки, струнко стояти!

Ясновельможний гетьман війська Запорозького! Нащадки славетного засновника Січі Запорозької Гетьмана Байди Вишневецького до проведення козацьких розваг готові!

Учитель:

-- Радий вітати юне покоління! Провести козацький переклик!

Учні 11-А, 11-Б, 10-А, 10-Б класів (виголошують назву, девіз).

І ведучий:

За шляхами, за дорогами,

За Дніпровськими порогами,

За лісами за високими

Наші прадіди жили.

ІІ ведучий:

Мали Січ козацьку спільну,

Цінували волю вільну,

І країну свою рідну,

Як зіницю берегли.

І ведучий:

-- Запорозька Січ! Мабуть немає жодної людини в нашій багатостраждальній Україні, яка не знала б про славетну Запорозьку Січ, про козаків, про їхні героїчні подвиги, походи. Про це написано багато дум, пісень, віршів, книг.

ІІ ведучий:

-- Так давайте сьогодні разом з вами спробуємо вписати свої прекрасні рядки до книги козацької слави.

І ведучий:

-- Військо запорізьких козаків, яке діяло на пограничній території за дніпровськими порогами, можна назвати затоном спеціального призначення, а запорізького воїна сучасним терміном «спецназівцем». Козаки були бої а гирями, рівних яким ніде не було.

-- Зовнішньому вигляду козацьким богатирів відповідала їхня виключна фізична сила. Одні -- тугі луки граючи натягували; другі -- товстенні залізні смуги, що снопи в полі навколо шиї ворога скручували; треті -- вози через броди на собі перетягували, ядра через найширші ріки легко перекидали.

І ведучий:

За шляхами, за дорогами,

За Дніпровськими порогами,

За лісами, за високими

Наші прадіди жили.

ІІ ведучий:

Мали Січ козацьку спільну,

Цінували волю вільну,

I країну свою рідну,

Як зіницю берегли.

(Група учнів виконує український танок)

І ведучий:

-- Ви нащадки славних лицарів, повинні знати свою історію. Юнаки повинні готуватися за прикладом козаків до служби в армії. І хоча наша держава мирна, але всі ви зобов'язані вміти в разі потреби захищати свою землю, як це робили козаки.

II ведучий:

-- А там, де добра справа, будуть доблесть, слава і добра розвага.

І ведучий:

Ну, козаки, покажіться!

А ви, друзі, огляніться.

За чий курінь будете вболівати?

Можна гучно всім кричати.

ІІ ведучий:

-- Наш шановний вчителю, Михайло Семеновичу, оголошуйте умови конкурсу.

Учитель:

-- На вас чекають складні випробування. Сьогодні ви проявите силу, спритність, красномовність, а також уміння танцювати. Судити конкурс будуть заступник директора з навчально-виховної роботи (П. І..Б.), заступник директора з виховної роботи (П. І. Б.), організатор (П. І. Б.).

І ведучий:

-- Стати справжнім козаком міг не кожен. На острові Хортиця є Січові ворота. Там і влаштовували випробування новеньким. Між скалами закріплювали жердину, по якій з зав'язаними очима повинен був пройти новачок. Якщо оступався, внизу його ловили січовики. Тоді він приходив здавати іспит наступного року.

Учитель:

-- Перше випробування -- командири повинні з зав'язаними очима пройти по колоді.

(Обладнання: 2 лавки, 4 хустини.)

І ведучий:

-- Не той козак, що на коні, а той, що під конем, -- жартували запорожці.

ІІ ведучий:

-- Вміння спілкуватися з конем, володіння прийомами вольтижирування були найголовнішими вимогами до кандидата.

Учитель:

-- Друге випробування -- вправи на коні та на колоді.

(Під час змагання звучить пісня «Розпрягайте хлопці коней»; обладнання: кінь, колода, пакет із завданням з історії козацтва.)

ІІ ведучий:

-- Серйозним випробуванням для юнаків був бурхливий Дніпро. Його треба було перепливти туди і назад.

ІІ ведучий:

-- Екзамен продовжувався і під водою. Сидів над кручею старий козак і димив люлькою. Він розповідав про подвиги козацьких героїв.

І ведучий:

-- Раптом люлька (мабуть випадково) випадала з рота і зникала під водою. Того, хто, не думаючи, кидався за нею і знаходив її на дніпровському дні, козаки з радістю зараховували до себе в розвідувальний загін.

Учитель:

-- Трете випробування -- перехід річки убрід. Стрибки в мішках.

І ведучий:

-- Козаки були відмінними стрілками. Козак на прізвисько «Стріляй Око» міг попасти в око птаху, що летить.

І ведучий:

-- Чи вміють наші козаки влучно стріляти?

Учитель:

-- Четверте випробування -- стрільба з гвинтівки по мішенях.

(Обладнання: гвинтівки, мішені).

І ведучий:

-- Козаки мали незвичайну силу. Так, козацький ватажок Семен Палій бився шаблею, яка важила більше двох пудів (32 кг).

Учитель:

-- П'яте випробування -- найсильніший козак.

(1 учень -- гиря і підтягування).

Учитель:

-- Шосте випробування -- перетягування канату.

(Змагаються учні 11-А і ІІ-Б, 10-А і 10-Б, потім -- переможець з переможцем.)

І ведучий:

-- Жінкам строго заборонялося жити на Січі. Була навіть смертельна кара для козаків, які приводили жінок. Тому козаки все робили самостійно.

ІІ ведучий:

-- Вони самі варили кашу. Новачкам казали: «Дивись, щоб каша не була сирою, не перекипіла. Якщо буде готова -- зви нас».

Учитель:

-- Наші козаки теж можуть смачно готувати. Сьоме випробування -- конкурс кашоварів.

(Кожен клас представляє журі козацьке блюдо та захищає його).

І ведучий:

-- Всі знають, що козаки люблять жартувати, а іноді і прибріхувати.

ІІ ведучий:

-- Команди отримали домашнє завдання і зараз розкажуть небилиці, побрехеньки, гуморески.

Учитель:

-- Восьме випробування -- запрошуємо козаків пожартувати.

І ведучий:

-- Козаки використовували елементи бою як елементи танців: повзунець, голубець, під-січку, розніжки, шулік тощо.

ІІ ведучий:

-- Запрошуємо команди показати своє мистецтво у танці.

Учитель:

-- Дев'яте випробування -- танцювальний конкурс.

І ведучий:

-- У бойових умовах козаки відображали історію з життя, схеми бойових дій у малюнках.

ІІ ведучий:

-- Журі оголосить підсумки конкурсу бойових листків «Де козак, там і слава».

(Журі оголошує підсумки конкурсу бойових листків «Де козак, там і слава»).

Учитель:

-- Командам для підбиття підсумків змагання стояти струнко!

(Оголошуються підсумки змагання).

І ведучий:

Сяяли на сонці шаблі запорожців,

Як вони на конях гнали ворогів,

Козацькому роду -- нема переводу,

Лине його слава з далечі віків.

ІІ ведучий:

Так козацька сила у пригоді стала,

Матінка-пригода точно знала,

Тільки сила справжньої любові до родини,

До прекрасної чудової країни,

Переможе темну злу годину

І врятує врешті Україну!

Страницы: 1, 2, 3



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать