загальнення результатів аналізу теорії і практики створення та використання вербальних засобів навчання дало підстави для теоретичного обґрунтування технології створення робочих зошитів. Слід зауважити, що термін «технологія» стосовно педагогічних процесів є запозиченим й відносно новим. Але, незважаючи на це, досить швидко його стали використовувати у різних словосполученнях: «педагогічна технологія, «освітня технологія», «технологія виховання» тощо. На основі вивчення літературних джерел було зроблено висновок, що технології, котрі стосуються навчально-виховного процесу, є способами реалізації змісту навчання та виховання, передбаченого навчальними програмами.

Оскільки робочі зошити входять до складу навчально-методичного комплексу, то технологію їх створення ми розглядаємо, виходячи із загальноприйнятого тлумачення поняття «технології» як наукового опису способу виробництва. Отже, технологію створення зошитів з друкованою основою ми розглядаємо як процес добору, систематизації, узагальнення дидактичних матеріалів і формування на їх основі особливого типу навчальних посібників для вивчення біології учнями. Складовими технології створення зошитів з друкованою основою є: визначення місця і ролі робочих зошитів у навчальному процесі з біології; створення опорних схем-конспектів як форми узагальнення і систематизації знань; розробка проблемних завдань, що сприяють розвитку творчих здібностей школярів шкіл та учнів професійно-технічних училищ; конструювання алгоритмів виконання окремих завдань; передбачення форм контролю та їх змістового забезпечення; відбір ілюстративного матеріалу, науково-популярної інформації, кросвордів, виконання дидактичних ігор як засобу стимулювання пізнавального інтересу учнів до біології.

Створені у такий спосіб робочі зошити з друкованою основою у формуючому експерименті стали ефективним і сучасним засобом навчання. Технологія їх використання підпорядкована успішному розв'язанню навчально-виховних завдань сучасної школи. Тобто, технологія використання робочих зошитів стосується, насамперед, урізноманітнення форм та методів самостійної роботи учнів. За своїм призначенням зошити з друкованою основою повинні виконувати такі функції: інформаційну, систематизуючу, закріплення та самоконтролю, самоосвіти, інтегруючу, координуючу та розвивально-виховну.

Важливим аспектом створення робочих зошитів, на нашу думку, є чіткість і послідовність змістового наповнення їх навчально-інформаційного блоку. До змістового наповнення робочих зошитів відносимо: апарат організації оволодіння новими знаннями, апарат організації засвоєння знань, апарат організації контролю знань.

Робочі зошити з біології - це набори завдань для організації самостійної роботи школярів, складені згідно з чинною шкільною програмою. Вони охоплюють відповідний шкільний курс біології або його окремий розділ. Зміст робочих зошитів доповнює викладений у підручнику навчальний матеріал, конкретизує основні ідеї, гіпотези, теорії, положення й закономірності курсу методами стислих лекцій, опорних конспектів, запитань репродуктивного й творчого характеру.

Використання робочих зошитів у навчально-виховному процесі з біології дає змогу активізувати та індивідуалізувати процес пізнавальної діяльності учнів, організувати їхню самостійну роботу та здійснювати систему повторень навчального матеріалу з теми, розділу чи всього курсу.

Нині для викладання шкільної біології пропонуються різноманітні навчально-методичні комплекти - програми, підручники, методичні посібники. Добираючи їх, учитель має орієнтуватися насамперед на перелік навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

3. Шкільні підручники та електронні ресурси

3.1 Шкільний підручник із біології

Шкільний підручник із біології - це навчальна книга, що містить систематичний виклад певного обсягу знань, які відображують сучасний рівень досягнень біологічної науки та виробництва, й призначена для обов'язкового засвоєння учнями.

Підручник - один із засобів для самостійної роботи учнів, основне джерело знань. Він виконує багато функцій: інформаційну, систематизувальну, інтегрувальну, мотиваційну, самоконтролю тощо. Тому підручник має відповідати таким вимогам, як науковість, доступність, відповідність часовим нормам, оптимальність співвідношення всіх його структурних компонентів. На жаль, у сучасних підручниках із біології зазначені функції реалізуються далеко не повною мірою. Крім того, нові підручники вводяться в школу без експериментальної перевірки й серйозної експертної оцінки [23].

Сучасний стан розвитку освіти характеризується підвищенням ролі біологічних знань у навчанні та вихованні майбутнього покоління держави. З огляду на це, особливого значення набуває проблема посилення процесуальних аспектів навчання (навчання учнів способів здобуття, критичного осмислення і перенесення необхідної інформації у практичну діяльність, формування навичок самоосвіти). У розв'язанні зазначеної проблеми провідна роль належить шкільному підручнику та готовності вчителя до організації роботи учнів з ним.

Аналіз історичного розвитку освіти показав, що розуміння вченими значущості формування навичок користування навчальною книгою були відомі ще за часів Платона, Аристотеля. Не обійшли увагою проблему книжного навчання відомі мислителі, починаючи з епохи Київської Русі (Володимир Мономах, Ярослав Мудрий), видатні педагоги, психологи минулого (П. Могила, Г. Сковорода, Б. Грінченко, І. Огієнко, К. Ушинський, Я. Чепіга, Г. Ващенко, С. Русова, Г. Костюк, В. Сухомлинський). Значна увага проблемі оптимального поєднання різноманітних підходів до конструювання шкільного підручника приділялась І.Д. Звєрєвим.

Аналіз літературних джерел показав, що за останні десятиріччя організація роботи учнів з підручником не була предметом досліджень українських учених у галузі педагогіки та методики навчання біології. Окремі питання використання методичного потенціалу підручника розглянуті в працях Т.А Завади, В.Д. Ковальчука, Г.С. Петріщевої.

Підготовка педагога до організації творчої співпраці вчителя та учня у процесі навчально-пізнавальної діяльності з використанням методичного потенціалу інформаційних джерел, основних положень теорії вдосконалення професійної компетентності вчителя, надання практичних рекомендацій щодо організації самоосвіти вчителів вивчалася Н.М. Буринською, В.Ф. Паламарчук, Л.Б. Паламарчук, О.Я. Савченко, А.В. Степанюк та іншими.

Аналіз концепцій створення шкільного підручника вітчизняних педагогів засвідчив, що його функції як основного засобу навчання досить повно розкриваються дидактами та методистами. Наголошується що, систематичне застосування підручника впливає на якість навчання учнів, сприяє активізації пізнавальної діяльності, визначенню навчальної траєкторії школяра (навчання, виховання, розвиток). У працях психологів наголошується на важливості відповідності підручників віковим індивідуальним можливостям учнів, на врахуванні: прийомів організації фронтальної, індивідуальної, групової роботи, формуванні мотивів, які спонукають школярів до навчання [28].

У дослідженнях Т.І. Шамової Г.М. Шемякіної, Г.І. Щукіної, присвячених організації активної навчально-пізнавальної діяльності учнів, підвищенню їх інтересу, підручнику відводиться роль важливого засобу навчання.

Водночас проведений аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив встановити коло нерозкритих питань щодо визначення проблеми використання методичного потенціалу підручника під час організації пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення біології. Зазначена проблема ще не знайшла належного відображення в дослідженнях з теорії та методики навчання біології, оскільки: а) відсутнє методологічне обґрунтування; б) не виявлено закономірності формування методичної підготовки вчителя біології до організації роботи учнів із джерелами інформації під час вивчення біології; в) не встановлено взаємозв'язок і взаємозалежність методичної обробки шкільного підручника та вміння вчителя застосовувати його потенціал під час організації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології; г) недостатньо враховано процесуальний аспект навчання в методичному апараті підручника біології.

Як наслідок, у шкільній практиці має місце низький рівень сформованості умінь учнів працювати з підручником.

3.2 Електронні видання та ресурси (ЕВР)

Під електронними виданнями та ресурсами (ЕВР) розуміють інформаційні продукти, для відтворення яких потрібен комп'ютер. Електронними виданнями (ЕВ) зазвичай називають інформаційні продукти, які розміщуються на матеріальних носіях: дискетах, оптичних компакт-дисках (CD-ROM, DVD). Електронні інформаційні ресурси (ЕІР) - це інформація, що міститься в комп'ютерних мережах.

Виокремлюють чотири групи ЕВР.

Видання/ресурси для підтримки й розвитку навчального процесу (навчальні ЕВР) - електронні навчальні посібники, які містять систематизований матеріал у рамках програми навчальної дисципліни. Вони націлені на вивчення предмета «з нуля» до меж предметної галузі, визначених навчальною програмою, й охоплюють усі види навчальної діяльності: здобуття інформації, практичні заняття в традиційних і нових формах, атестацію. Навчальні ЕВР спрямовані на підтримку роботи й розширення можливостей учителя та на самостійну роботу учнів.

Інформаційно-довідкові джерела забезпечують загальну інформаційну підтримку. Це енциклопедії, довідники, словники, хрестоматії, атласи тощо. Вони не пов'язані з певним навчальним предметом чи програмою й використовуються як вихідний матеріал під час розв'язання творчих навчальних і позапрограмних завдань.

Видання/ресурси загальнокультурного характеру спрямовані на розширення культурного середовища. Це віртуальні екскурсії музеями світу, подорожі містами, країнами і континентами, видання, присвячені шедеврам архітектури, живопису, музики тощо.

Окрему групу становлять ЕВР психолого-педагогічної виховної підтримки. Це видання, присвячені фізичній культурі, здоровому способу життя, боротьбі з наркоманією та алкоголізмом тощо.

Комп'ютерні телекомунікації, використання яких є перспективним у системі шкільної біологічної освіти, дають змогу здійснити принципово новий підхід до навчання й виховання учнів, що базується на вільному обміні думками, ідеями, інформацією між учасниками спільного проекту, широкому долучені до культури різних народів, людського досвіду й оснований на реальних дослідницьких методах (наукова або творча лабораторія), за допомогою яких у процесі спільної діяльності пізнаються об'єкти, процеси та явища природи, стимулюється збагачення знання рідної мови й оволодіння іноземними тощо [15].

Їх застосування підвищуватиме ефективність самостійної діяльності учнів, пов'язаної з різними видами творчих робіт, на основі широкого використання дослідницьких методів, вільного доступу до банків і баз даних, обміну інформацією між учнями, вчителями й науковцями як всередині країни, так і за кордоном.

Комп'ютерні телекомунікації дають змогу формувати в учнів необхідний рівень знань і вмінь аналізувати, порівнювати, узагальнювати, знаходити й опрацьовувати інформацію, пов'язувати її з питаннями, що вивчаються, тобто формувати інформаційну культуру школярів.

Глобальною комп'ютерною телекомунікаційною мережею є Інтернет (Internet), представлений сукупністю безлічі комп'ютерних мереж, що об'єднані стандартними угодами про способи обміну інформацією (протоколами) та єдиною системою адресації.

У сфері освіти телекомунікації дістали розвиток у методі проектів та дистанційному навчанні.

Основною формою організації урочної або позаурочної діяльності з біології в мережі Інтернет може стати телекомунікаційний проект.

Навчальний телекомунікаційний проект - це спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп'ютерної телекомунікації, яка має загальну мету, узгоджені способи діяльності й спрямована на досягнення її загального результату.

Телекомунікаційні проекти з біології можуть бути інфомаційними, ігровими, творчими, дослідницькими тощо. Форми роботи над проектами також можуть бути різними: індивідуальні (всередині загального проекту); парні, коли над одним проектом працюють партнери в парі); групові, коли в проекті беруть участь групи партнерів з одного класу, з різних шкіл регіону, з різних країн тощо. Проекти можуть проводитися в рамках електронної пошти або телеконференції.

Телеконференції - це обмін думками за допомогою електронних листів з тих чи інших питань, що проводиться із застосуванням однієї або кількох телекомунікацій (телебачення, відеотелефон, комп'ютерні телекомунікації тощо).

Є два види електронних конференцій, що проводяться в Інтернеті:

* «реальні» конференції, коли користувачі спілкуються один з одним безпосередньо;

* відстрочені в часі дискусії.

Електронні конференції - це різновид електронної дошки оголошень, на якій кожен, хто зацікавився певною темою обговорення, може читати повідомлення, відправлені іншим користувачем, або відповідати на них. Кожна конференція зазвичай має кілька «сюжетних ліній», об'єднаних однією темою [25].

Конференції бувають «відкритими» - доступними для будь-якого користувача мережі, або «закритими» - доступ здійснюється тільки під контролем керівника конференції (модератора) й лише для запрошених учасників.

Електронні конференції використовуються для того, щоб ставити запитання, відповідати на запитання інших, брати участь у дискусіях, розсилати інформаційні повідомлення про себе, свої розробки, ідеї, відкриття тощо.

До типових методичних помилок, що знижують ефективність застосування технічних засобів, належать:

- неправильне визначення дидактичної функції екранних, звукових та екранно-звукових технічних засобів;

- неправильне визначення місця цих засобів у структурі уроку;

- безплановість, випадковість їх використання;

- перевантаження уроку демонструваннями (прослуховуваннями), перетворення його на зорово-звукову чи літературно-музичну композицію.

На такому уроці, по суті, відсутня керівна діяльність учителя, порушуються елементарні дидактичні вимоги, переважає пасивне сприйми і їй навчальної інформації учнями, нераціонально витрачається мінімальний час [11].

Слід пам'ятати, що дидактичні й виховні можливості аудіовізуальних засобів обмежені. Жоден із них, взятий окремо, не може забезпечити ефективності навчального процесу. Для досягнення оптимальних результатів необхідне їх поєднання згідно зі змістом, темою, метою й завданнями уроку, особливостями пізнавальної діяльності учнів. Практикуються такі поєднання:

* статичні екранні й звукові посібники;

* динамічні й статичні екранні посібники;

* динамічні екранні й звукові посібники;

* динамічні й статичні екранні та звукові посібники.

Добір цих ТЗН і послідовність їх поєднання з іншими засобами навчання (натуральними об'єктами, друкованими посібниками) визначаються також змістом навчального матеріалу та особливостями методики використання. Наприклад, якщо предметом вивчення є процес, характерна особливість якого - динаміка, рух, розвиток, то основна роль належатиме динамічному посібникові - навчальному кінофільму. За його допомогою учні побачать процес у розвитку й змінах, стануть певною мірою «співучасниками», «дослідниками» цього процесу.

Зупинка проекції кінофільму або демонстрації відеозапису, фіксування кадру дають змогу поєднувати однозначні за змістом, але різні за дидактичними можливостями й виразністю екранні засоби навчання. Найчастіше практикується поєднання екранних та звукових посібників. Наприклад, під час вивчення різноманітності птахів (тема «Клас Птахи», 7 клас) поряд із демонстрацією кіно - чи діафільму можна використовувати магнітофонні записи голосів птахів [12].

Сучасний комп'ютер у поєднанні з мультимедійною проекцією може замінити всі традиційні технічні засоби навчання, однак це не завжди виправдане з психолого-педагогічного та методичного поглядів

4. Плани-конспекти уроків

Будова і функції органів дихання (8 клас)

Освітні ціпі: дати поняття про значення дихання як процесу, необхідного для життя, встановити взаємозв'язок будови і функцій органів дихання.

Основні поняття і терміни: дихання, носова порожнина, гортань, трахея, бронхи, бронхіальне дерево, альвеоли, легені, легенева плевра, плевральна рідина, внутрішнє дихання.

Обладнання: таблиця «Органи дихання», муляжі гортані і торса людини, вологий препарат «Органи дихання ссавця», діафільм «Будова і робота органів дихання».

Структура уроку, основний зміст і методи роботи.

І. Вивчення нового матеріалу.

1. Загальна характеристика процесів дихання. (Розповідь учителя із складанням схеми.)

2. Органи дихання, їх топографія. (Бесіда з використанням таблиці «Органи дихання», муляжі торса людини, вологого препарату.

3. Самостійна робота з підручником за завданням: розгляньте мал. 60 на с. 129, назвіть послідовно органи, по яких повітря потрапляє в легені.

3. Будова і функції носової порожнини, механізм зігрівання, зволоження і очищення повітря від пилу і мікроорганізмів. (Бесіда з використанням таблиці та мал. 61 на с. 130 підручника.) Дати відповідь на запитання: «Чому необхідно дихати через ніс?»

4. Будова і функції гортані. (Розповідь учителя з використанням таблиці, демонстрацією моделі гортані.)

5. Трахея і бронхи, особливості їх будови. (Бесіда з демонстрацією таблиці, муляжу торса людини, вологого препарату.) Дати відповідь на запитання: «Чому трахея має півкільця, а бронхи - кільця із хрящової тканини?»

6. Будова і функції легень. (Розповідь з елементами бесіди.) Виконання завдань: 1) на мал. 62 на с. 131 підручника знайдіть бронхи, бронхіальне дерево, альвеоли, капілярну сітку; 2) розкажіть про їх функції.

II. Закріплення знань учнів про органи дихання, їх будову і значення.

1. Демонстрування діафільму «Будова і робота органів дихання».

2. Складання учнями таблиці «Органи дихання і їх функції» та заповнення в робочому зошиті.

Частини	Органи	Будова	Функції
Повітроносні шляхи	1. Носова порожнина 2. Носоглотка 3. Гортань 4. Трахея 5. Бронхи
Легені	Легені (альвеоли)

III. Домашнє завдання. Вивчити § 33.

Поміркуйте:

1). У чому полягає біологічне значення появи у ссавців альвеол і збільшення їх кількості у людини.

2). У період внутрішньоутробного розвитку в людини формуються легені у вигляді мішечків з гладенькими стінками. Бронхи і легеневі пухирці розвиваються пізніше. Про що це свідчить?

Газообмін у легенях і тканинах. Значення газообміну та клітинного дихання для організму

Освітні цілі: показати значення газообміну в легенях і тканинах, роль дифузії в цих процесах; на прикладі дифузії газів показати взаємодію біологічних і фізичних явищ в організмі; зробити висновок про необхідність громадської боротьби за чисте повітря та додержання правил особистої гігієни дихання.

Основні поняття і терміни: газообмін, вдихуване (видихуване, альвеолярне повітря), дифузія, парціальний тиск, газообмін, оксигемоглобін, артеріальна (венозна) кров.

Обладнання: дихальні клапани, моделі будови легень, гортані.

Структура уроку, основний зміст і методи роботи.

I. Актуалізація опірних заннь.

Перевірка знань про голосовий апарат. (Розповіді учнів з використанням таблиць і моделей гортані.)

II. Вивчення нового матеріалу.

1. Склад вдихуваного і видихуваного повітря (самостійна робота за статтею «Газообмін у легенях і тканинах» § 35 та мал. 64, 66 на с. 135, 137 підручника).

2. Демонстрація дослідів: «Виявлення води у видихуваному повітрі», «Виявлення вуглекислого газу у видихуваному повітрі».

3. Обмін газів у легенях. (Розповідь учителя з елементами бесіди.)

4. Самостійна робота з мал. 65 на с. 136 підручника. Розгляньте малюнок, зробіть висновки про будову і функції альвеол.

5. Транспортування кисню із легень у тканини. (Бесіда з використанням таблиці «Схема кровообігу людини».)

6. Обмін газів у тканинах. Залежність дифузії газів від біологічних факторів - швидкості руху крові, обумовленою нервовою і гуморальною регуляцією. (Розповідь учителя з елементами бесіди.)

7. Формування висновків про єдність фізичних закономірностей у живій і неживій природі і залежність проявів фізичних процесів від біологічних факторів.

III. Закріплення знань учнів.

1. Покажіть графічно зміну кількості вуглекислого газу в приміщеннях з такими об'ємами повітря: 200 м3, 500 м3, 1000м3.

2. Визначте за графіком кількість вуглекислого газу, який міститься у провітрюваному класному приміщенні, об'єм якого 400м3.

3. Як змінюється кількість вуглекислого газу на кінець уроку, якщо в кімнаті 40 чоловік і кожен з них у середньому протягом однієї хвилини виділяє у процесі дихання 250 мл СО2?

IV. Домашнє завдання. Вивчити § 35.

Механізм вдиху і видиху. Регуляція дихання. Фізіологічні показники органів дихання

Освітні ціпі: пояснити механізм дихання, сформувати поняття нервової і гуморальної регуляції дихання, їх взаємозв'язок, розкрити роль дихального центру в ритмічному чергуванні вдиху і видиху, значення дихальних рефлексів, суть і способи вимірювання життєвої ємності легень.

Основні поняття і терміни: дихальні рухи, вдих, видих, життєва ємність легень, нервова регуляція, гуморальна регуляція, дихальний цикл, дихальні рефлекси, дихальний центр, плевральна порожнина, плевра, легенева плевра.

Обладнання: модель, що пояснює механізм вдиху і видиху, спірометр, кінофільм «Регуляція дихальних рухів», таблиця «Органи дихання».

Структура уроку, основний зміст і методи роботи.

I. Актуалізація опірних заннь.

Перевірка знань з теми «Газообмін у легенях і тканинах. Значення газообміну та клітинного дихання для організму».

1. Порівняйте склад атмосферного та видихуваного повітря. Зробіть відповідний висновок. Що таке альвеолярне повітря?

2. Як відбувається насичення крові киснем і видалення з неї вуглекислого газу (у легенях) і навпаки у тканинах? Чи звільняється наша кров від вуглекислого газу в легенях повністю?

3. Що таке клітинне дихання та яка його роль для організму?

4. Чи є у нашій крові вільний азот?

5. Якої шкоди завдає організму чадний газ і що треба робити, щоб запобігти отруєнню ним?

II. Вивчення нового матеріалу.

1. Роль дихального центру в ритмічному чергуванні вдиху і видиху. (Розповідь учителя з елементами бесіди.)

2. Механізм дихальних рухів. (Бесіда з використанням моделі, що демонструє вдих і видих, підведення учнів до висновку про взаємодію біологічних і фізичних явищ в організмі на прикладі руху повітря в легені та із легень залежно від роботи нервових центрів і м'язів, що змінюють об'єм грудної порожнини; бесіда, що закріплює знання учнів про механізм дихання з використанням мал. 67 на с. 139 підручника.) 3. Дихальні рефлекси. (Бесіда зі складанням схем рефлекторних дуг чхання та кашлю на дошці та в зошитах.)

4. Гуморальний вплив вуглекислого газу на дихальний центр, відновлення постійного складу внутрішнього середовища при м'язовій роботі. (Бесіда на основі мобілізації знань учнів про роботу м'язів, що супроводжується розщепленням і окисленням органічних речовин із звільненням енергії.)

5. Життєва ємність легень. (Розповідь учителя, демонстрація вимірювання життєвої ємності легень за допомогою спірометра.)

6. Інші показники органів дихання: дихальний об'єм, хвилинний об'єм дихання. (Розповідь учителя з ілюстрацією прикладів.)

III. Закріплення знань учнів про нервову і гуморальну регуляцію дихання.

1. Демонстрація кінофільму «Регуляція дихальних рухів».

2. Бесіда:

а). Як працює дихальний центр довгастого мозку?

б). Що відбувається, якщо до м'язів поступають імпульси від центру вдиху?

в). Що відбудеться при гальмуванні цього центру?

3. Задача. У спокійному стані людина вдихає і видихає близько 500 см3 повітря. Визначте, скільки кисню при цьому споживає людина, якщо відомо, що в атмосферному повітрі кількість кисню становить 21%, а в повітрі, яке людина видихає, - 16%. Яку кількість повітря вбирає людина за годину, якщо частота дихальних рухів за хвилину дорівнює 14?

IV. Домашнє завдання.

Вивчити § 36, 37. Виконати завдання: виміряйте окружність грудної клітки у стані вдиху і стані видиху. Чому в першому випадку вона більша, ніж у другому?

Висновки

Робочі зошити з друкованою основою - це засоби навчання, які містять різнопланові та різнорівневі завдання для їх безпосереднього виконання учнями з метою поліпшення засвоєння, повторення, узагальнення, систематизації та перевірки знань. Разом з іншими засобами навчання вони є складовою навчально-методичного комплексу з біології для загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних училищ. Незважаючи на те, що останнім часом активізувалась діяльність окремих вчених і методистів зі створення робочих зошитів з друкованою основою з біології, питання технології їх створення та використання досліджені недостатньо.

Для розробки технології створення робочих зошитів було визначено місце і роль їх у навчальному процесі з біології; створені опорні схеми-конспекти як форми узагальнення і систематизації знань; розроблені проблемні завдання, що сприяли розвитку творчих здібностей; конструювалися алгоритми виконання окремих завдань; передбачалися форми контролю та їх змістове забезпечення; відбиралися ілюстративні матеріали, науково-популярна інформація, кросворди, дидактичні ігри як засіб стимулювання пізнавального інтересу учнів до біології. В організації навчання за зошитами з друкованою основою мають місце невикористані резерви навчання та розумового розвитку, а також формування таких цінних якостей особистості як організованість, самостійність, працьовитість. Виконання завдань зошитів з друкованою основою здійснюється з більшим чи меншим навчально-виховним ефектом за рахунок зростання активності розумової діяльності учнів. Максимальна активізація розумової діяльності учнів є першим і найголовнішим показником ефективної роботи із зошитами з друкованою основою.

Робочі зошити з друкованою основою як необхідна складова навчально-методичного комплексу з біології виконують такі функції: інформаційну, систематизуючу, закріплення знань, інтегруючу, координуючу, розвивально-виховну. Структурними компонентами робочих зошитів є апарат організації набуття нових знань, апарат організації засвоєння знань, апарат організації перевірки навчальних досягнень учнів. Їх цілісність і взаємодоповнення утворюють єдиний навчально-інформаційний блок. Методичний апарат зошитів з друкованою основою охоплює такі блоки: мотиваційний, змістовий, практичний, творчий, корекції і контролю знань.

Сучасний стан розвитку шкільної біологічної освіти характеризується появою поряд із традиційними засобами навчання нових технічних, інформаційних, друкованих та аудіовізуальних засобів, які дають змогу забезпечити інтерактив-ність у взаємодії учня з навчальним матеріалом, індивідуальну траєкторію його засвоєння, підвищити ефективність самостійної діяльності учнів, формувати інформаційну культуру школярів, інтенсифікувати зворотний зв'язок «учень-учитель».

Дидактичні й виховні можливості будь-якого конкретного засобу навчання обмежені, тому для того, щоб навчально-виховний процес із біології був ефективним, слід використовувати комплекс засобів навчання.

Технологія комплексного використання засобів навчання може бути різною залежно від форми організації навчального процесу, завдань конкретного етапу навчання, вікових особливостей учнів, а також теоретичного й практичного спрямування змісту навчального матеріалу.

Список використаних джерел

1. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы. - М., 1982. - 192 с.

2. Верзілін М.М., Корсунська В.М. Загальна методика викладання біологи. - К.: Вища шк. Головне вид-во, 1980.

3. Вихренко А. Зошит для самостійних робіт із загальної біології для 7 класу. - К.: Трамвай, 1995.

4. Дьяченко В.К. Общие формы организации процесса обучения. - Красноярск, 1984. - 184 с.

5. Загальна методика навчання біології: Навчальний посібник. / За ред. І.В. Мороза. - К.: Либідь, 2006. - 592 с.

6. Зайчекно І.В. Педагогіка: Навч. посібник. - Чернігів, 2003. - 528 с.

7. Зверев И.Д., Мягкова А.Н. Общая методика преподавания биологии: Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1985. - 191 с.

8. Зверев И.Д., Мягкова А.Н. Общая методика преподавания биологии в средней школе. - М.: Просвещение, 1985.

9. Зошити з біології. Для лабораторних і практичних робіт з біології для учнів 6-11 класів. - К.: Генеза, 2000.

10. Использование средств обучения на уроках биологии /А.М. Роченштейн, Н.Л. Пугал, И.Н. Ковалева, В.Г. Ленина. - М.: Просвещение, 1989. - 191 с.

11. Калинова Г.С., Мягкова А.Н. Методика обучения биологии. - М.: Просвещение, 19§ 5.

12. Конюшко В.С. Как подготовить урок биологии. - Минск: Нар. освита, 1988.

13. Корнева И.Д., Шубкина Л.С. Хрестоматия по методике преподавания биологии. - М.: Просвещение, 1977.

14. Короткова Л.С. Дидактический материал к зачетам по биологии. - М.: Просвещение, 1976.

15. Кузнецова В.И. Уроки биологии. - М.: Просвещение, 1991.

16. Максимова В.Н. Проблемный подход к обучению в школе. - Л.: Просвещение, 1973.

17. Максимова В.Н., Груздева Н.В. Межпредметные связи. - М.: Просвещение, 1987.

18. Максимова В.Н., Конева Т.Е., Голънева Д.П. Современный урок биологии. - М.: Просвещение, 1985.

19. Митник О. Народження нестандартного уроку // Початкова школа. - 1997. - №12. - С. 11 - 13.

20. Момот Л.Л. Проблемно-пошукові методи навчання в школі. - К., 1985. - 63 с.

21. Муртазин Г.М. Активные формы и методы обучения биологии. - М.: Просвещение, 1989.

22. Мягкова А.Н., Комиссаров Б.Д. Методика обучения общей биологии: Пособие для учителя. - М: Просвещение, 1985. - 287 с.

23. Назарова Т. С, Полат Е.С. Средства обучения: Технология создания и использования. - М: Изд-во УРАО, 1998. - 204 с.

24. Никишов А.И., Макева З.А., Орловская Е.В. Внекласная работа по биологии. - М.: Просвещение, 1980.

25. Осетрова И.В., Смирнов А.И., Осин А.В. Книга и электронные средства в образовании. - М.: Изд. сервис; Логос, 2002. - 144 с.

26. Плужников Н., Рязанцев С. Среди запахов и звуков. - М.: Молодая гвардия, 1991.

27. Поповська Е.М., Яцина Я.П. Методика лабораторних і демонстраційних дослідів з ботаніки. - К.: Рад. шк., 1965.

28. Програма для середньої загальноосвітньої школи. Біологія. 6-11 класи. - К. Лерун, 1998.

29. Пугал Н.А. Технические средства обучения. // Биология в школе. - 2003. - №7. - С. 44 - 46.

30. Пугал Н.А., Трайтак Д.И. Кабинет биологии. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. - 192 с.

31. Пугал НА; Розенштейн А.М. Кабинет биологии. - М.: Просвещение, 1983.

32. Самостоятельные работы учащихся по биологии / Под ред. Е.П. Бруновт, А.Е. Богоявленской, Е.Т. Бровкина и др. - М.: Просвещение, 1984.

33. Сидорович М. Групова навчальна діяльність учнів на уроках біології. // Біологія і хімія в школі. - 2004. - №5. - С. 8 - 10.

34. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтегративні технології навчання. - Х.: Основа, 2003. - 80 с.

35. Трайшак Д.І. Кабінет біології. - К.: Рад. шк., 1980.

36. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник. - К.: Вид-во «Академія», 2000. - 544 с.

37. Форми навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. Ю.І. Мальованого. - К.: Освіта, 1992. - 160 с.

38. Шабатура М.Н., Матяш Н.Ю., Мотузний В.О. Зоологія. 7 кл. - К.: Генеза, 2007.

39. Шухова Е.В., Лаврух Л.П., Тшяоха Л.П. Форми і методи перевірки знань учнів з біології. - К.: Рад. шк., 1980.

40. Яковлева Э.В. Уроки біології: Методичний посібник для вчителів біології. - Запоріжжя: Просвіта, 1999.

Страницы: 1, 2

Голосование

Как вы оцениваете работу нашего сайта? Отлично Хорошо Нормально Плохо Результаты