Як відомо, зображення малюнків може забирати багато часу, а можуть виконуватись і „на - швидку”. Саме до малюнків „на - швидку” відносяться ескізи, начерки.
Джордже Вазарі пише: „Ті, що зображуються злегка і ледь намічаються пером чи чим - небудь іншим, називаються начерками. Це попередній вид малюнків, виконаних для того, щоб віднайти положення фігури і композицію виробу, відображуючи задум”.
Ескіз - майже синонім малюнку „з уяви”. Виконуючи ескізи і начерки на уроках трудового навчання учні різносторонньо розвиваються. Так як об'єкти проектування різні ( силует, стиль, фасон), то і передачі їх задуму відповідно різні у кожного учня. Саме це і є його художнім проявом - він мислить вільно, фіксуючи свої задуми в малюнку, проявляючи себе в роботі.
Ескізи та начерки виконують функції:
- навчально - пізнавальну, коли рисунок є засобом вивчення об'єкту і накопичення професійних знань і вмінь;
- творчу, з точки зору засобів реалістичного вираження творчого задуму.
Ці дві функції органічно пов'язані і являють собою єдинство [ ].
Ескізів і начерків може бути десятки, сотні.
В залежності від задуму, характеру і силуету моделі, її оздоблення, фактури матеріалу учнем обирається не тільки певна техніка, а й спосіб виконання начерку. Широко використовуються такі способи малювання ескізів та начерків: лінія, лінія і штрихи, схематична побудова, тональна побудова. В начерку все - і штрих, то короткий, що переходить в точку, то довгий, що іде по всій формі, і ламані, розміщені в складках тканини, і криві - все слугує поставленому завданню. Різка зміна малопомітних і чітких штрихів, м'які переходи границь форм, поєднання з фоном передають відчуття образу.
Будь - який малюнок виконується за допомогою лінії і тону. Передача предмету здійснюється завдяки закономірностям перспективи й світлотіні. Говорячи про лінію як про першооснову будь - якого малюнку слід сказати, що нею, то плавною, то контурною, можливо передати найскладнішу форму [ Кузин В.С.Изобр.иск.и методика его препод.в нач.класах.:Учеб.пособие для уч.пед.уч. - М.:Просв.,1984. - 47]. За допомогою ліній створюються форми об'єктів, пропорції. Форма кожного об'єкту визначається будовою, в основу якої покладено те чи інше геометричне тіло чи їх поєднання. Це відноситься і до будови людського тіла, його частин. В залежності від вибраного способу виконання начерку він може починатися з осьових чи середніх ліній, вказуючи на положення моделі для кращої передачі ідеї одягу, штрихами - щоб передати легкість чи важкість тканини. Процес побудови ескізу складається з декількох етапів:
1. Вибір просторового розміщення, форми і силуету, величини.
2. Тонкими, ледь помітними лініями окреслюється контур моделі і основні деталі, зберігаючи пропорції і композиційне вирішення.
3. Уточнення основних ліній.
4. Тональне надання форми.
5. Підмальовка елементів моделі.
Доцільно виконувати декілька начерків і ескізів моделі.
Ескізування - це проміжна стадія проектування, а сам ескіз - ще не остаточно обрана модель. Все залежить від рівня розвитку творчих здібностей учня, його можливостей. Адже для кращої передачі задуму в ескізі чи начерку їх можна виконувати не тільки простим олівцем, використовуючи закони світлотіні, а і в кольорі [Худ. конструир. Проектирование и моделирование промишлен. изделий. Учеб. пос...с.206].
Мета вивчення побудови ескізів та начерків ґрунтується на розвитку в учнів уваги до їх творчих здібностей, закріпленні її в процесі індивідуальної творчої діяльності; ознайомленням зі специфікою технології виготовлення ескізів та начерків з урахуванням можливих інструментів; навчити учнів володінню основними техніками виготовлення ескізів та начерків; спонукання морально - етичного розвитку учнів; закріпленні в учнів основ етики спілкування завдяки веденню в навчальний процес інтерактивних методик.
Взагалі творчі здібності розвиваються протягом усього життя особистості завдяки засвоєнню нею суспільно - історичного досвіду. Особливо інтенсивно цей розвиток відбувається в школі.
Що стосується мотивів творчої діяльності учнів при виконанні ескізів та начерків, то необхідно правильно сформувати мотиваційну сферу навчання, спрямованість на творчу діяльність, прагнення до реалізації себе в цьому виді діяльності, усвідомлення користі, зручності й краси праці, радість від творчого процесу. До емоційного компонента відносять: кольорове сприйняття, інтерес, нахили, відчуття гармонії, емоційне сприйняття об'єкта: подив, радість, сум, добро, зло тощо.
Як відомо, творчість є якісно новою, вищою сходинкою будь - якої діяльності. Тому в основі її опанування лежать психічні процеси та утворення, які сприяють успішному оволодінню будь - яким видом діяльності. При цьому потрібно враховувати i ступінь сформованості особистісних якостей, схильностей, інтересів, мотивів діяльності, захоплень, працелюбності, волі, здібностей тощо.
Як підтверджують дослідження психологів, визначальну сторону в розвитку учнів у процесі навчання виконанню начерків та ескізів обумовлює ускладнення знань i способів діяльності. У ході навчання постійно змінюються різні види діяльності учнів, відбувається нагромадження i зміна способів та вмінь виконувати усе більш різноманітні дії, удосконалюються знання та уявлення, формуються нові мотиви та інтереси. Серед усієї розмаїтості цих змін психологи виділяють найбільш загальні i визначальні властивості: особиста спрямованість, психологічна структура діяльності, рівень розвитку механізмів мислення. Слід також розвивати зорову пам'ять та вміння оцінювати зорові враження, творчу уяву, зорове сприйняття, цілеспрямованість дій, уміння змінювати їх залежно від зміни мети, уміння співвідносити, синтезувати абстрактне і конкретне знання.
Формуванню зазначених властивостей особистості повною мірою сприяють уроки обслуговуючої праці, на яких учні під впливом навколишнього предметного середовища й у результаті спеціального навчання оволодівають спеціальними знаннями й уміннями виконанню ескізів та начерків при вивченні розділу „Проектування виробів” [Дубова. . Мотивація творчої діяльн.с.9 ].
1.3. Аналіз програми з розділу „Проектування виробів” в 8-9 класах
Трудове навчання - загальноосвітній предмет, який складає основу предметного наповнення освітньої галузі “Технологія.” Предмет має на меті формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, вироблення в них навичок творчої діяльності, виховання культури праці, здійснення допрофесійної та професійної підготовки за їх бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей. Досягнення цієї мети забезпечується змістом трудового навчання.
Програма розроблена відповідно до Державних стандартів освітньої галузі “Технологія”, концепції трудового навчання і креслення, базового навчального плану середніх навчальних закладів освіти, згідно з якими на вивчення даного предмету відводиться по 2 години у 8 і 9 класах.
Структура програми трудового навчання учнів у 8 - 9 класах міської школи включає “Вступ” і п'ять розділів: “ Проектування виробів”, “ Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів”, “ Електротехнічні роботи”. Теми І, ІІ, ІІІ розділів програми забезпечують послідовне включення учнів в усі етапи цілісного процесу проектування і виготовлення виробів. Така структура змісту навчання забезпечує залучення учнів не лише до практичної технологічної діяльності, а й до проектної і дослідницької. Акцент у роботі учнів переноситься саме на розвиток творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами технологічної документації; уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних об'єктів, свідомо обирати ті чи інші технологічні процеси і технічні засоби [Програма].
Вдосконалення процесу трудової підготовки учнів є одним із основних завдань сучасної школи. Проблема загострюється через недостатнє застосування на уроках обслуговуючої праці нових прийомів і методів навчання.
Детальне вивчення, дослідження, і аналіз показують, що формування знань, умінь, навичок є загально дидактичною проблемою, проте вона вирішується з урахуванням конкретного змісту навчального процесу.
Процес формування умінь в учнів та їх якість ( стійкість, швидкість, безпомилкове виконання різних дій) залежить від змісту навчального матеріалу, індивідуально - психічних особливостей учнів, педагогічної майстерності педагога, навчально - матеріальної бази тощо. Тому важливим є забезпечення єдиного підходу і послідовності до їх формування під час трудового навчання, враховуючи міжпредметні зв'язки як з природничо - математичними, так і з гуманітарними дисциплінами [Морєв О.Формув.загальнотруд.умінь у різних дидакт.сист.т.н.//Труд.підг...-2005.-№5.-с.4].
Аналіз програми для 8 класу дає змогу розділити розділ “Проектування виробів” на 4 періоди формування знань, умінь, навичок учнів:
І Період: Тема 1: Об'єкти технологічної діяльності. Методи проектування (1 год.);
ІІ Період: Тема 2: Художнє конструювання виробів (2 год.).
ІІІ Період: Тема 3:Технічне конструювання і моделювання плечового виробу (2год.).
ІV Період: Тема 4: Конструкційні матеріали і їх вибір (2 год.).
Особливістю І періоду є орієнтація учнів на: вивчення понять мода, стиль, силует; ознайомлення з головними напрямками сучасної моди підліткового одягу; розпізнання силуетів плечових виробів, симетричних і асиметричних моделей, динамічних і статистичних форм. Одним з основних завдань цього періоду навчання є забезпечення засвоєння учнями побудови ескізів та начерків різної складності (від начерку людини в одязі з передачею силуету моделі, виду оздоблення до кольорового ескізу моделі з передачею фактури тканини). Для вивчення даних тем відводиться 3 уроки. Зумовлено це тим, що спочатку учні повинні навчитися не тільки створювати моделі, а і відчувати їх, передавати у створених ескізах не тільки ідею і форму виробу, а і настрій, емоції вбрання. Учні мають вчитися творчості, творчому підходу в організації практичної діяльності, в конструюванні, в дизайні, у створенні нових композицій, форм, кольорових та інших рішень відповідно до законів естетики, що сприяє розвитку естетичних смаків. Творчість у праці, вираження учня в практичній діяльності творчою особистістю, є тим самим естетичним моментом, який породжує відчуття краси і робить працю прекрасною [ Данькова.Т.н. як засіб формув.с.12.].
У 8 класі, учні уже мають знання, вміння й навики виконання начерків, здобуті учнями на уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання в 5 - 7 класах. Маючи вже певний досвід, учні можуть починати конструювати складніші вироби, застосовуючи поряд з відомими нові уміння та навички.
ІІ період формування знань, умінь, навичок настає при вивченні теми „Художнє конструювання виробів”. Учні ознайомлюються з поняттями мода, стиль, силует. Будуть розпізнавати види силуетів плечового виробу, симетричні і асиметричні моделі, динамічні і статистичні форми. Навчальні досягнення учнів спрямовуються на застосування комбінаторики у художньому конструюванні виробів, подальшому розвитку і удосконаленню технік виконання ескізів та начерків. Учні навчаються виконання кольорових ескізів моделей плечового виробу з передачею силуету моделі, різних видів оздоблення та фактури тканин.
При вивченні теми „Технічне конструювання” на ІІІ періоді формування і узагальнення знань, умінь і навичок учні поповнюють знання із знімання мірок, необхідних для побудови креслення основи плечового виробу, вміння і навики побудови базисної сітки. Програмою також передбачено засвоєння учнями моделювання плечового виробу і виготовлення викрійок.
ІV Період: Тема 4: Конструкційні матеріали і їх вибір, на вивчення якої відведено 2 год. Під час вивчення даної теми учні: характеризують матеріали хімічного походження, властивості тканин із хімічних волокон, способи отримання штучних і синтетичних матеріалів; розпізнають тканини із хімічних волокон; порівнюють властивості тканин із натуральних і штучних волокон; називають основні професії виробництв хімічних волокон. Також одним із навчальних досягнень учнів є дотримання правил безпечної праці та санітарно - гігієнічних вимог у процесі вивчення властивостей штучних і синтетичних матеріалів.
Відображення засвоєння графічних вмінь при проходженні кожного періоду формування знань, умінь, навичок учнів у процесі вивчення кожної з тем подано у
Табл. 1
№ | Період Графічні вміння | І період | ІІ період | ІІІ період | ІV період | |
1 | Розміщення | + | + | + | + | |
Штрихування | + | + | + | + | ||
Викреслювання | + | + | + | |||
Розтушовування | + | + | + | + | ||
Затирання | + | + | + | + | ||
Наведення контуру | + | + | + | + | ||
Промальовка | + | + | + | + | ||
Вимірювання | + | + | ||||
Перетворення | + | + | + | |||
Моделювання | + | |||||
Поєднання технік | + | + | + |
На етапі підготовки i становлення групової форми організації навчально - трудової діяльності учнів при вивченні розділу „Проектування виробів” стосовно кожного уроку ми:
проаналізували зміст навчального матеріалу даного розділу і тем окремо i склали перелік базових знань та вмінь учнів;
визначилися з вибором видів навчальних занять та їх кількістю при вивченні конкретної теми;
підготували завдання для групової роботи та індивідуальної перевірки знань i вмінь учнів.
Перелік базових знань та вмінь є результатом аналізу програми. Biн стосується не тільки даного розділу, а й наступних, оскільки це має принципове значення для здобуття нових знань[Т. Кравченко, О.Коберник. .Використ .інтер.....с.31]. Завдяки переліку знань i вмінь перед учнями відразу постане весь обсяг знань i складність матеріалу, що вивчається.
2.1 Розробка методики виконання ескізів та начерків у 8 - 9 класах на основі інтерактивного навчання
У сучасній загальноосвітній школі застосовуються різноманітні методики, технології, форми організації навчальної діяльності. Зокрема, традиційні та інноваційні, пасивні, активні та інтерактивні методики.
Під час використання інтерактивних(з англійської від слова «interact»: «Inter» -- «взаємна», «akt» -- діяльність) методик на уроках обслуговуючої праці при навчанні виконанню ескізів та начерків у ході вивчення розділу „Проектування виробів” учень більшою мірою стає суб'єктом навчання, вступає у діалог з учителем, виконує творчі, проблемні завдання. Інтерактивне навчання -- це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, у процесі якої досягаються певні конкретні i прогнозовані результати. Однією з цілей «інтерактиву» є створення комфортних умов навчання, таких, при яких учень навчається успішно. Інтерактивна методика навчання в одному випадку ставить учня в позицію режисера, в другому -- в позицію учителя, в третьому -- консультанта, в четвертому -- творця або художника, в п'ятому -- організатора діяльності дітей або однокласників, в шостому -- в позицію учня, в сьомому -- організатора взаємо навчання тощо. Чим різноманітніша позиція, тим повноцінніше розвивається особистість учня, його розумова діяльність набуває системного характеру, виробляється гнучкість мислення i дій [Т. Кравченко, О.Коберник. .Використ.інтер.....с.28 ].
Зміст розробки та використання інтерактивних методик на уроках трудового навчання вбачається не в ефективності новизни, оригінальності, а в підвищенні якості навчального процесу. Значення інтерактивних методик полягає в активізації пізнавальної i трудової діяльності учнів, підвищенні інтересу до занять трудового навчання. Завдяки їм у школярів створюється установка на творчу діяльність, на постійний пошук, що так важливо для встановлення власного „Я”. При цьому створюються умови для формування особистісно значущих якостей, що виражаються у вмінні керувати своїм емоційним станом, формуються оперативні практичні вміння, попереджується втома, створюється комфортне середовище для навчання i виховання особистості школяра.
Завдяки застосуванню інтерактивних методик процес навчання організовується таким чином, що практично всі учні задіяні у навчальній i трудовій діяльності, мають можливість діяти залежно від наявних знань. Спільна діяльність учнів у процесі засвоєння навчального матеріалу означає, що кожен учень вносить свій особистий вклад, здійснюється обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому все це відбувається за умови взаємної підтримки i в атмосфері доброзичливості, що дає змогу не лише здобувати нові знання, а й розвивати пізнавальну діяльність.
Інтерактивна діяльність на уроках трудового навчання передбачає організацію i розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємних дій, до спільного вирішення загальних, але значимих для кожного учасника завдань. В ході діалогового навчання учні вчаться критично маслити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин i відповідної інформації, зважувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.
