Виховання гуманстично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час
p align="left">Проведений на підсумковому етапі формувального етапу експерименту зріз результатів участі підлітків у різних видах виховної діяльності засвідчив динамічний характер розвитку виділених нами показників сформованості гуманістично спрямованої особистості. Участь у різних видах виховної діяльності сприяла тому, що підлітки почали усвідомлювати її суспільну значущість. Якщо на початку експерименту лише 19,4% учнів були впевненими у тому, що знання ідей і норм гуманізму, в основі яких лежать загальнолюдські цінності (праця, взаємоповага, доброта, справедливість, толерантність, щирість тощо) потрібні кожній людині; 33,6% не мали твердих переконань у цьому, а 47,0% вважали ці знання не обов'язковими, то після завершення формувального експерименту, де вони брали участь у різних видах гуманістично спрямованої виховної діяльності, ці дані змінилися. Розуміння необхідності володіти такими знаннями засвідчили 29,1%; остаточно не позбавилися вагань і сумнівів щодо цього 58,3%; і тільки 12,6% учнів продовжували вважати ці знання необов'язковими.

У ході формувального етапу експерименту проаналізовано зміни у рівнях сформованості гуманістичної спрямованості підлітків за розробленими нами критеріями - ставлення до інших людей, ставлення до себе, ставлення до ціннісно-орієнтаційної й практичної діяльності.

Відбулися позитивні зміни у ставленні підлітків до людей. Змінився характер міжособистісних стосунків у класних колективах: вони стали більш дружніми, доброзичливими, довірливими. Такі думки висловили 18,7% учнів ЕК та 11,4% учнів з КК. Одночасно зменшилася кількість тих, чиї взаємини у класі характеризуються як байдужі, нещирі: 19,7% у ЕК (проти 46,8% - на початок експериментальної роботи) та 27,1% - у КК (проти 46,6% до початку експерименту); зменшилася кількість тих, хто вважає, що у класі є учні, які уникають спільних ігор, почувають себе некомфортно: 1,2% - у ЕК (5,7% до початку експерименту) та 9,8% - у КК (19,3% до початку експерименту).

Результати експерименту засвідчили зміни у ставленні підлітків до себе, зокрема, зростання рівня самоповаги, що проявилося у зростанні уваги до свого зовнішнього вигляду; у розумінні, що повага до інших починається із поваги до себе. На 22, 4% зросла кількість підлітків, які проявляють самостійність, керуючись свідомим вибором гуманної, доброчинної поведінки: їх число на кінець експериментального періоду становило 54,9%; у КК кількість таких учнів зросла на 6,1% і становила на завершальному етапі експериментальної роботи 38,9%.

Виявлення рівня гуманістичної спрямованості підлітків за критерієм ставлення до ціннісно-орієнтаційної діяльності засвідчило, що учні поступово змінили ставлення до гуманістичних цінностей: значно вище стали поціновуватися смаки, уподобання, звички однолітків; більшість підлітків проявили готовність стати на захист тих, хто потребує допомоги і підтримки. Такі якості як доброчинність, милосердя, людяність за результатами ранжування займають відповідно 3-є, 4-е і 6-е місце (до початку експерименту: 9-е, 7-е, 8-е). Одночасно, кількість учнів, що обрали пріоритетом для себе гуманістичні якості людини, склала 65,3% (проти 37,9% на початок експерименту).

Цьому сприяла особливість застосовуваних у процесі експериментальної роботи видів виховної діяльності, сутнісний зміст яких полягав у тому, що участь у конкретних творчих справах не лише відкривала перед учнями факти, події, характер вчинків і поведінки людей, але й орієнтувала підлітків на розуміння людини як найбільшої соціальної цінності: носія прав, свобод, обов'язків, моралі тощо. Для учнів повніше розкривалася істина: найвищі, найкращі якості знаходяться в самій людині, в її реальних діях, цілях, інтересах.

Саме тому нами зафіксовано позитивні зрушення у ставленні підлітків до практичної діяльності, про що свідчить їх активність у виховних заходах та ступінь задоволеності нею: майже втричі зросла кількість тих, хто почав проявляти ініціативу, брати активну і постійну участь у позаурочних формах і видах діяльності - 69,7% (проти 23,2% на початок експериментальної роботи); суттєво зменшилася кількість підлітків, які не беруть участі у виховних заходах, не проявляють зацікавленості й ініціативності - 2,9% (на початок експерименту таких було 37,1%).

Порівняльні дані рівнів сформованості гуманістичної спрямованості підлітків подано у таблиці 1.

Таблиця 1

Порівняльні дані рівнів сформованості гуманістично спрямованої особистості (експериментальні та контрольні колективи, за результатами констатувального і формувального етапів експерименту, 738 осіб, у відсотках)

п\п

критерії

етапи експерименту

високий

середній

низький

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

форм.

29,1

21,4

58,3

48,3

12,6

30,3

1

ставлення до людей

констат.

32,5

30,7

38,0

33,5

29,5

35,4

форм.

38,7

36,5

44,6

38,4

16,7

25,1

2

ставлення до себе

констат.

23,0

20,4

44,5

41,5

32,5

38,1

форм.

35,9

31,1

40,7

32,4

19,8

36,5

3

ставлення до ціннісно-орієнтаційної діяльності

констат.

20,5

18,4

20,0

21,9

59,5

59,7

форм.

35,8

23,7

41,1

41,3

23,1

35,0

4

ставлення до практичної діяльності

констат.

20,0

19,4

44,0

43,5

36,0

37,1

форм.

24,9

21,7

53,9

48,8

21,2

30,5

Динаміка рівнів сформованості гуманістичної спрямованості підлітків експериментальних колективів свідчить про ефективність проведеної дослідно-експериментальної роботи. Якщо на початку дослідження високий рівень сформованості гуманістичної спрямованості ми фіксували у кожного п'ятого учня, середній - у кожного третього, а низький - у кожного другого учня (зокрема, за критерієм “ставлення до ціннісно-орієнтаційної діяльності” низький рівень фіксувався у 59,5% учнів), то після її завершення прослідковується чітка позитивна динаміка розвитку за всіма виділеними нами критеріями.

Порівняльні характеристики сформованості різних компонентів гуманістичної спрямованості підлітків показали, що найбільш мобільним щодо педагогічного впливу виявився компонент “ставлення до ціннісно-орієнтаційної діяльності” (збільшення кількості учнів з високим рівнем його розвитку становило 15,8%), менше - “ставлення до себе” (збільшення кількості підлітків з високим рівнем його розвитку становило близько 13%). В той же час кількість підлітків, що мають високий рівень сформованості гуманістичної спрямованості за критерієм “ставлення до людей” зросла лише на 6,2%. Це дозволило нам зробити висновок, що формуванню у підлітків таких компонентів, як “ставлення до людей” та “ставлення до практичної діяльності” необхідно приділяти особливу увагу.

Дані характеристики гуманістичної спрямованості засвідчили, що навіть короткий період активної цілеспрямованої діяльності оптимізує процес формування у підлітків гуманістичної спрямованості. Найбільш високого рівня розвитку гуманістичної спрямованості досягли підлітки експериментальних навчальних колективів, що свідчить про ефективність застосування особистісно орієнтованого типу організації виховання.

Отже, в сукупності наведені результати дослідно-експериментальної роботи, аналіз статистичних даних та зроблені попередні висновки дозволяють нам стверджувати, що гіпотеза дослідження підтверджена, а мета - досягнута.

ВИСНОВКИ

Розв'язуючи поставлені в дисертаційному дослідженні завдання, автор дійшов таких висновків:

1. Теоретичне вивчення проблеми дозволило узагальнити, що в сучасних умовах найдоцільнішим є виховання саме гуманістично спрямованої особистості як індивіда, схильного до активної гуманістичної діяльності на основі домінуючих суспільних інтересів, вищих соціальних та високих загальнолюдських потреб, під кутом зору способу і характеру його взаємовідносин з іншими людьми, з оточуючою дійсністю.

Проявом гуманістичної спрямованості особистості є її ставлення до оточуючих людей і до самої себе на основі ідеалів та цінностей гуманізму - добра, справедливості, честі, відповідальності, доброчинності, які інтегруються у активній особистісній позиції. Однак аналіз наукових доробків засвідчив недостатній рівень розробки означеної проблеми в теорії та практиці виховання.

2. Аналіз філософської і психолого-педагогічної літератури засвідчив наявність різних підходів до проблеми виховання гуманістично спрямованої особистості. Виходячи зі змісту наукових положень, можна дати визначення поняття “гуманістична спрямованість особистості” - це складне структурно-особистісне утворення, яке відображає схильність індивіда до активної гуманістичної діяльності на основі домінуючих суспільних інтересів, вищих соціальних та високих загальнолюдських потреб; характеризує особистість з точки зору способу і характеру взаємовідносин із суспільством, іншими людьми,
з оточуючою дійсністю, і передбачає позитивне ставлення до них.

Спираючись на дане визначення, можна стверджувати, що гуманістично спрямована особистість - це діяльнісно-активний індивід, дії і вчинки якого базуються на перевазі суспільних інтересів, вищих соціальних і високих загальнолюдських потреб, що інтегруються у активній особистісній позиції до себе, до людей на основі гуманістичних цінностей та ідеалів.

3. Виявлені у процесі дослідження основні педагогічні закономірності дали можливість розробити й обґрунтувати структуру гуманістичної спрямованості особистості. Встановлені компоненти (інтелектуальний, емоційно-мотивційний, регулятивний, діяльнісно-практичний) та критерії (ставлення до людей, ставлення до себе, до ціннісно-орієнтаційної та практичної діяльності) дали змогу визначити рівні сформованості гуманістичної спрямованості підлітків (низький, середній, високий), кожен із яких характеризувався певними показниками або їх відсутністю. В основу такого поділу покладено характеристики гуманістичного ставлення людей до близького і далекого оточення, до себе, до різних видів діяльності, а саме: активно-діяльнісне; недостатньо послідовно діяльнісне та пасивне.

4. Розроблена та експериментально перевірена функціонально-прогностична модель процесу виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка забезпечує комплексний підхід до розв'язання проблеми виховання такої особистості; вона втілює цілісну педагогічну систему, яка включає мету, завдання, оптимальні форми й методи організації ціннісно-орієнтаційної діяльності підлітка. Функціонально-прогностична модель процесу виховання гуманістично спрямованої особистості конкретизувала місце та роль педагога і підлітка в процесі виховання гуманістично спрямованої особистості та встановила основні компоненти ціннісно-орієнтаційної діяльності. Основними складниками особистісно орієнтованого типу організації виховання гуманістично спрямованої особистості підлітків у нашому дослідженні були: гуманізація спілкування учнів 5-8 класів, їхня участь у ціннісно-орієнтаційній діяльності, здійснення самовиховання.

5. Цілісність виховання гуманістично спрямованої особистості підлітків забезпечує процес удосконалення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки класних керівників до реалізації завдань виховання такої особистості. Керуючись концепцією особистісно орієнтованого виховання, визначено стратегію діяльності вихователя через принципи орієнтації на цінності та ціннісні ставлення, демократизації міжособистісних відносин. Як підтвердило дослідження, оптимальний розвиток гуманістичної спрямованості особистості підлітка забезпечуються за умов його прийняття, розуміння, визнання вихователем та формування у підлітків бажання усвідомлювати себе як особистість, і морально діяти у різних життєвих ситуаціях.

6. Аналіз результатів формувального етапу експерименту засвідчив, що гуманістично спрямована особистість ефективно розвивається в умовах організованого педагогічного процесу виховання з використанням різноманітних особистісно орієнтованих типів організації виховного процесу, розвитку творчих здібностей підлітків; здійснення різнопланової ціннісно-орієнтаційної діяльності. Беручи участь у різних видах діяльності, більшість підлітків глибоко і повно засвоює знання про гуманні взаємовідносини між людьми, у них формуються стійкі ціннісні якості громадянина-гуманіста: вони вміють порівнювати себе
з іншою людиною, поважати її гідність, активно протистояти негуманному ставленню до оточуючих.

Таким чином, визначені завдання реалізовані, проведена дослідно-експериментальна робота підтвердила висунуту гіпотезу про те, що ефективність процесу виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка зростає за умови застосування особистісно орієнтованої концепції, яка ґрунтується на суб'єкт-суб'єктній взаємодії вчителя і вихованців, на особистісному підході до них, на ціннісно-орієнтаційній діяльності підлітків у контексті вітчизняної і світової духовної спадщини.

Проведене дослідження не претендує на повноту та завершеність розв'язання проблеми виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка в позаурочний час. Визначення найближчих і віддалених перспектив виховання гуманістично спрямованої особистості учнів вимагає подальшого, детального і різнопланового дослідження цієї проблеми, відповідно до змін суспільного життя. Перспективи подальших досліджень цієї проблеми вбачаються нами у таких напрямах:

- удосконалення діагностико-прогностичних методик виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка в позаурочний час;

- розробка моделі сучасного загальноосвітнього навчального закладу як закладу гуманістичної спрямованості;

- впровадження інноваційних інтерактивних технологій і методик та здійснення на цій основі підготовки вчителів до організації процесу виховання гуманістично спрямованої особистості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пархоменко О.М. Виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка в позаурочний час: Навчально-методичний посібник. - Черкаси: ЦНТЕІ, 2005. - 144 с.

2. Пархоменко О.М. Виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка в позаурочний час // Педагогіка і психологія. - 2004. - № 2. - С. 86-97.

3. Пархоменко О.М. Впровадження інноваційних технологій гуманістичного виховання в практику роботи // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Вип. 2. - Рівне: РДГУ, 2004. - С. 65-68.

4. Пархоменко О.М. Дистанційна форма навчання - нова можливість розвитку освіти ХХІ століття // Вісник Черкаського університету. - Серія Педагогічні науки. - 2001. - Вип. 26. - С. 103-109.

5. Пархоменко О.М. До питання оновлення парадигми виховання гуманісти-чно спрямованої особистості підлітка // Педагогіка і психологія. -
2007. - № 1 (54). - С. 28-34.

6. Пархоменко О.М. Критерії та рівні гуманістичного виховання школярів // Педагогічний вісник: Науково-методичний журнал. Черкаський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. - 2004. - № 1. - С. 36-43.

7. Пархоменко О.М. Науково-теоретична та методична підготовка класних керівників: інноваційний підхід // Нова педагогічна думка: Науково-методичний журнал. Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти - 2003. - № 3. - С. 87-90.

8. Пархоменко О.М. Програма науково-дослідної роботи тимчасового науково-дослідного колективу педагогів Рівненщини з теми: „Соціально-педагогічні основи гуманістичного виховання учнівської молоді в умовах суверенної України”. - Рівне: РДГУ, 2003. - 14 с.

9. Пархоменко О.М. Теоретичні засади виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка в сучасній науково-педагогічній думці України // Вісник Черкаського університету. - Серія Педагогічні науки. - 2006. - Вип. 84. - С. 91-97.

10. Пархоменко О.М. Умови і фактори формування особисто орієнтованих підходів до навчання // Збірник наук. праць / За ред. Г.Е.Гребенюка. - Харків: Стиль. - 2006. - С. 168-180.

АНОТАЦІЯ

Лисенко О.М. Виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена актуальній проблемі виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка в позаурочний час. У роботі на основі вивчення та аналізу стану розробленості цієї проблеми у теорії та практиці зроблено висновок про те, що успішне виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка забезпечується впровадженням особистісно орієнтованої концепції. Вона передбачає гуманізацію спілкування вихованців, участь учнів у ціннісно-орієнтаційній діяльності, у процесі якої у підлітків формуються стійкі ціннісні якості громадянина-гуманіста: вони вміють співвиміряти себе з іншою людиною, поважати її гідність, активно протистояти негуманному ставленню до оточуючих.

Вперше визначено і науково обґрунтовано напрями виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка в позаурочний час; розроблено й обґрунтовано схему гуманістичної спрямованості особистості та функціонально-прогностичну модель та структуру організації процесу виховання такої особистості у позаурочний час; визначено зміст ціннісно-орієнтаційної діяльності; розроблено науково-методичне забезпечення підготовки класних керівників до здійснення гуманістичного виховання підлітків у позаурочний час.

Ключові слова: гуманістична спрямованість особистості, гуманістично спрямована особистість, критерії гуманістично спрямованої особистості, характеристики сформованості гуманістичної спрямованості, функціонально-прогностична модель, особистісно орієнтований тип організації виховання.

АННОТАЦИЯ

Лысенко О.Н. Воспитание гуманистической направленности личности подростка во внеурочное время. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Институт проблем воспитания АНН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена актуальной проблеме - воспитанию гуманистической направленности личности подростка, которые обучаются в общеобразовательных учебных заведениях Украины, во внеурочное время.

На основании изучения и анализа состояния разработки данной проблемы в философской, психолого-педагогической литературе уточнено содержание понятия «гуманистическая направленность личности»; определена сущность личностно ориентированного воспитания личности подростка во внеурочное время; определены критерии, показатели, характеризующие гуманистическую направленность личности, создана модель гуманистической направленности личности, в которой отражены компоненты такой личности - интелектуальный, эмоционально-мотивационный, регулятивный, деятельно-практический.

Впервые научно обосновано целостную структуру гуманистично направленной личности подростка, которая переосмысливает социокультурный опыт и производит систему гуманных связей и отношений личности; методику диагностирования проявлений и уровней гуманистической направленности подростков по критериям: отношение к себе, к лругим людям, к практической деятельности.

Разработанная в ходе эксперимента функционально-прогностическая модель процесса воспитания гуманистической направленности личности подростка позволяет обеспечить комплексный подход к разрешению проблемы воспитания такой личности; подтвердила, что воспитание гуманистической направленности личности подростка является действенной педагогической системой, которая характеризуется конкретной целью, задачами, оптимальными формами и методами, а также определенными критериями, показателями, проявлениями и уровнями сформированности гуманистической направленности.

Анализ работ по теории и методики воспитания позволил обосновать, апробировать и экспериментально проверить пути воспитания гуманистической направленности личности подростка во внеурочное время, в частности: совершенствование содержания, форм и методов воспитания гуманистической направленности личности подростка; организация ценностно-ориентационной деятельности на основе обучения и усвоения учащимися общечеловеческих и национальных ценностей; реализация целевой творческой программы развития гуманистической направленности личности; усовершенствование научно-теоретической, методической и практической подготовки классных руководителей к реализации задач воспитания гуманистической направленности личности.

Результатами исследования подтверждено, что целостный подход к воспитанию гуманистической направленности личности подростка обеспечивает целевая творческая программа развития такой личности, разработанная и апробированная в условиях общеобразовательных учебных заведений. Исходя из структуры личности, определены такие составляющие программы: „Я и Украина”, „Я и Природа”, „Я и Мы”, „Я. Земля. Вселенная”. На основании этого доведено, что процесс воспитания гуманистической направленности личности совершается при помощи комплекса форм и методов воспитательного процесса, в конкретных видах деятельности, в конкретных делах.

В процессе проведенного исследования определено и экспериментально проверено критерии сформированности гуманистической направленности личности подростка, в частности: отношение к себе; отношение к другим людям; отношение к ценностно-ориентационной деятельности; отношение к практической деятельности. Каждый из определенного критерия характеризуется соответствующими ему критериальными показателями, которые помогают определить уровни воспитанности гуманистической направленности личности, а именно: высокий, средний, низкий.

Ключевые слова: гуманистическая направленность личности, гуманистически направленная личность, критерии гуманистически направленной личности, характеристики сформированности гуманистической направленности, функционально-прогостическая модель, личностно ориентированный тип организации воспитания.

ANNOTATION

Lysenko O.M. Training of humanistic purposes of the teenagers out of school time. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of Candidate in Pedagogical Sciences in speciality - 13.00.07 - Theory and methods of Upbringing. - Institute of Problems of Upbringing, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

The thesis is devoted to the urgent problem - training of humanistic purposes of the personality of teenager in out of school time.

During the studying and analyzing of working out of giving problem in theory and practice mechanisms of training humanistic purposes teenager's personality out of school were determined: criteria's, proofs, which characterize humanistic purposes of the personality.

First in pedagogic it was determined and scientifically substantiated ways of training of humanistic purposes of the personality of teenager in out of school time; theoretically substantiated and approved functionally - prognoses model of the process of forming citizen - humanist and its organizing structure technologies valuable - orientational function was revealed the ways of raising of theoretical and methodical preparing of tutors for humanistic education of teenagers during the out of school time was researched.

Key words: humanistic purposes of personality, criteria, proofs of humanistic purposes of personality, valuable - orientational activity, functional-prognoses model of the process of forming of humanistic purposes of personality.

Страницы: 1, 2, 3, 4



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать