Виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВЕРТЕГЕЛ ВІКТОРІЯ ЛЕОНІДІВНАУДК 37.036:(811.111+811.133.1):378.634
ВИХОВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ В СТУДЕНТІВ
ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МВС УКРАЇНИ
ЗАСОБАМИ ІНОЗЕМНИХ МОВ
13.00.07 - теорія та методика виховання
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Херсон - 2008
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.
Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Калашник Наталія Григорівна, заступник голови Державного департаменту України з питань виконання покарань.Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Миропольська Наталія Євгенівна, завідувач лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України; кандидат педагогічних наук Середа Ірина Валеріївна, доцент кафедри освітніх технологій Інституту педагогічної освіти Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського.Захист відбудеться “15” лютого 2008 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.053.01 у Херсонському державному університеті за адресою: 73003, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27, ауд. 256 (зал засідань).З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного університету (73003, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27).Автореферат розісланий “ ___ ” січня 2008 року.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради: М.В. БухтійЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що розвитком соціально-економічних реформ в Україні у світлі сучасних концепцій освіти та виховання в умовах гуманізації та демократизації суспільства висуваються принципово нові вимоги до чинних критеріїв оцінки ефективності підготовки майбутніх фахівців, зокрема, працівників органів внутрішніх справ.З огляду на це перед вищими навчальними закладами МВС України постає завдання не лише якісної підготовки майбутніх працівників ОВС до виконання професійних обов'язків, а і їх особистісно-духовного розвитку, ядром якого є високий рівень загальної культури та морально-естетичного розвитку особистості. Одним із центральних складників естетичної культури є естетичний смак, що виступає своєрідним регулятором естетичного ставлення людини до дійсності. За своїм змістом та функціями він є комплексний виразник особливостей естетичної культури особистості. Смак не тільки віддзеркалює сучасні норми естетичного, але й сприяє подальшому розвитку взаємин між людиною та світом, що її оточує. Тому звернення педагогічної науки до проблеми виховання естетичного смаку особистості є цілком закономірним. Ці питання розглядаються в працях провідних українських та російських науковців, таких як А. Ахмедов, І. Бех, І. Зязюн, Н. Калашник, М. Киященко, Л. Коган, Н. Лейзеров, А. Лосєв, Н. Миропольська, М. Овсянников, В. Скатерщиков, В. Шестаков та інших.У процесі інтеграції України в європейський простір та міжнародну спільноту необхідною умовою розвитку та професійного успіху особистості, безперечно, є вільне володіння іноземною мовою, вивчення якої має не тільки освітню, але й виховну функцію. Проблемами методики викладання та функцій іноземної мови у сфері освіти займалися такі вчені, як І. Бім, Н. Гез, І. Зимня, Г. Китайгородська, О. Плахотник, відповідний інтерес для нашого дослідження становлять роботи Т. Бабенко, О. Ігнатович та інших учених, які вивчали особливості естетичного виховання особистості та виховання в неї естетичного смаку під час викладання іноземної мови.Долучення української системи вищої освіти до Болонського процесу серед методів та форм навчально-виховної діяльності на перший план виводить самостійну роботу студентів, створення умов для їх саморозвитку та самоосвіти, широке використання інтерактивних методів навчання. Місце самостійної та позааудиторної роботи в освіті в цілому та оволодінні іноземною мовою, зокрема, досліджували Т. Боярко, С. Заскалєта, Г. Пустовіт, І. Середа, М. Смирнова, Н. Ягельська; потенціал та ефективність інтерактивних методів навчання у вихованні особистості вивчали Т. Кушнірова, Л. Пироженко, О. Пометун та інші.
Певні аспекти морально-естетичного виховання та виховання комунікативної культури курсантів та студентів вищих закладів освіти відображено в працях О. Баранова, В. Барковського, Т. Ваколюк, М. Ісаєнка, Н. Карпунової, М. Пентилюк, Б. Сьєдіна, С. Сливки, О. Тогочинського та інших. Науково-педагогічні проблеми розвитку відомчої освіти в сучасних умовах знайшли своє відображення в роботах О. Беци, М. Клімова, В. Лукашевича, В. Синьова та інших.Проблеми естетичного виховання привертають увагу українських науковців і на початку ХХІ століття: історико-педагогічній ґенезі формування естетичних смаків у навчально-виховній діяльності присвячено праці Н. Калашник; актуальною в контексті формування художньо-естетичного смаку як професійної якості є дисертація В. Радкіної. Студії останніх років у напрямі нашого наукового пошуку представлено працями Т. Бабенко (формування естетичного смаку в студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов), Н. Волошиної (естетичне виховання учнів у ході вивчення української літератури), Т. Голінської (естетичний розвиток молодших школярів засобами синтезу мистецтв), Г. Іваненка (роль інтуїції у формуванні естетичного смаку), Н. Карпунової (морально-естетичне виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України), Т. Лісінської (формування естетичного смаку молодших підлітків), Т. Філіп'євої (розвиток художнього смаку студентів гуманітарних факультетів педагогічних інститутів).Поряд зі згаданими результатами наукового пошуку проблема виховання естетичного смаку студентів вищих навчальних закладів МВС залишається ще недостатньо вивченою. Також потребують висвітлення питання потенціалу естетичного виховання, зокрема виховання естетичного смаку, студентів засобами іноземних мов, теоретичне обґрунтування та методичне забезпечення цього процесу. Зважаючи на те, що програми навчальної дисципліни „Іноземна мова” у вищих закладах освіти МВС України для студентів та курсантів є практично ідентичними, ми не розрізняли методи та підходи викладання для студентських та курсантських груп, у нашому дослідженні всіх учасників експерименту ми називаємо студентами. Усе це й зумовило вибір теми дисертації “Виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов”.Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проблеми пов'язане з реалізацією основних напрямів Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ ст., спрямоване на виконання наказу МВС України №755 від 05 липня 2004 року “Про затвердження Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних праць, що потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років” (п. 198 “Проблеми і напрямки формування світоглядних орієнтирів майбутніх працівників органів внутрішніх справ”, п. 205 “Упровадження новітніх педагогічних технологій у навчальних закладах системи МВС України”). Тему роботи затверджено вченою радою Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (протокол №1 від 27.01.2000), узгоджено в такому формулюванні Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №7 від 26.10.2000).Об'єктом дослідження виступає процес виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України.Предметом дослідження є педагогічні умови виховання естетичного смаку засобами іноземних мов у студентів вищих навчальних закладів МВС України.Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці спеціально створених педагогічних умов і методики виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України під час вивчення іноземних мов.
Гіпотезою дослідження є припущення про те, що виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов буде ефективним за умов:
– варіативності форм і методів особистісно орієнтованого підходу до студентів;
– оновлення методики виховання естетичного смаку засобами іноземних мов з використанням оригінальних літературних текстів з метою сформувати в студентів потребу в долученні до естетичних цінностей та випрацювати алгоритм їх належного освоєння;
– упровадження в навчально-виховний процес науково обґрунтованих методів виховання естетичного смаку;
– інтеграції в навчально-виховний процес значних виховних можливостей навчальної дисципліни “Іноземна мова”, застосування естетично спрямованого навчального матеріалу, використання потенціалу соціокультурного компонента процесу вивчення іноземної мови, широкого застосування різних видів самостійної роботи та інтерактивних методів навчання студентів.
Відповідно до об'єкта, предмета, мети й гіпотези сформульовано завдання дослідження:
1) проаналізувати теоретико-методологічні засади проблеми виховання естетичного смаку особистості;
2) дослідити виховні можливості викладання навчальної дисципліни “Іноземна мова” та її впливу на виховання естетичного смаку в майбутніх юристів;
3) науково обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов, розробити методику виховання естетичного смаку засобами естетично спрямованого навчального матеріалу на заняттях з іноземних мов;
4) виявити та обґрунтувати критерії педагогічного оцінювання рівнів вихованості естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України;
5) розробити, обґрунтувати та впровадити в навчально-виховний процес на заняттях з іноземної мови педагогічні умови виховання естетичного смаку засобами естетично спрямованого навчального матеріалу.
Теоретичною та методологічною основою дослідження є положення філософії, зокрема, наукова теорія пізнання з її вимогами об'єктивності й доказовості; загальнофілософські висновки про діалектичний взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ та процесів у суспільстві; філософські, психологічні, педагогічні положення про людину як найвищу цінність суспільства, діяльність і спілкування як основні чинники її розвитку; цілісний, системний, особистісно діяльнісний, гуманістичний, компетентнісний, аксіологічний підходи до формування особистості (В. Андрущенко, О. Асмолов, Л. Виготський, Є. Барбіна, І. Зязюн, В. Лутай, Л. Куликова, Н. Миропольська, В. Федяєва, інші); положення особистісно орієнтованої освітньої парадигми (І. Бех, В. Євдокимов, О. Пєхота, І. Прокопенко, Г. Пустовіт); філософсько-психологічні положення щодо соціальної природи особистості; психологічні положення щодо життєстверджувальної ролі вищих, тобто естетичних емоцій у розумовій діяльності людини та формуванні її творчих потенцій; Основи законодавства України про культуру (1992 р.), зокрема, стаття 15 (Естетичне виховання); законодавчі та нормативні документи про освіту: Національна доктрина розвитку освіти (2002 р.), Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття) (1993 р.), закони України “Про освіту” (№ 1060-12), “Про вищу освіту”, Концепція громадянського виховання особистості (2002 р.); праці, присвячені формуванню правової культури особистості та естетичної культури працівників МВС, визначенню змісту правової освіти (Г. Васянович, М. Подберезький, О. Саломаткін, Б. Сьєдін, С. Сливка); теорії та методики естетичного виховання (М. Каган, І. Лейзеров). У дослідженні застосовано відповідні підходи до виховання естетичного смаку:
– історичний (уможливлює висвітлення етапів розвитку поняття “естетичний смак” особистості, розуміння його структури, закономірностей виховання);
– структурно-функціональний (дає змогу проаналізувати вплив індивідуально-психологічних, культурологічних та соціокультурних чинників на виховання естетичного смаку й виявити їх значення для розвитку творчого потенціалу особистості);
– системний (дає можливість осягнути його як органічну цілісність у єдності всіх компонентів з урахуванням ролі кожного, що дає змогу визначити й обґрунтувати основні форми та методи виховання естетичного смаку засобами іноземних мов), а також діяльнісний та синергетичний підходи.
У ході дослідження застосовувалися методи:
– теоретичні: системний аналіз джерел, у тому числі концепцій та програм з естетичного виховання, з наступним синтезом його результатів у цілісну систему поглядів на процес виховання естетичного смаку засобами іноземних мов; індуктивний та дедуктивний методи -- при виявленні закономірностей виховання естетичного смаку й дослідженні особливостей його вияву в педагогічній практиці, моделювання навчально-виховних ситуацій;
– емпіричні: порівняння, класифікація, спостереження, бесіди, анкетування, опитування з метою виявлення результативності експериментальної роботи;
– експериментальні: педагогічний експеримент констатувальний та формувальний, що сприяло дослідженню реального стану вихованості естетичного смаку в студентів та апробацію спеціально створених педагогічних умов, які забезпечували ефективність виховання естетичного смаку;
– методи математичної статистики (реєстрація, ранжування) для узагальнення та статистичного опрацювання експериментальних даних.
Організація дослідження. Дослідження проводилося протягом 2000-2007 рр. та включало кілька взаємопов'язаних етапів.
На першому етапі (2000-2003 рр.) -- пошуково-теоретичному -- вивчено джерела дослідження та розроблено його методику. Результати наукових пошуків висвітлено автором у наукових публікаціях та виступах на конференціях.
На другому етапі (2002-2006 рр.) -- дослідницько-експериментальному -- здійснено аналіз теоретичного матеріалу, проведено констатувальний експеримент та розпочато формувальний етап педагогічного експерименту з виявленням та апробацією педагогічних умов виховання естетичного смаку.
На третьому етапі (2006-2007 рр.) -- узагальнювальному -- завершено формувальний етап педагогічного експерименту, опрацьовано результати дослідження й подано у вигляді дисертації та автореферату.
Експериментальні бази дослідження: Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ; Кіровоградський юридичний інститут Харківського університету внутрішніх справ; Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ; Запорізький національний університет. Усього в дослідницько-експериментальній роботі на різних її етапах узяли участь 590 студентів та курсантів.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що в ньому вперше виявлено й обґрунтовано педагогічні умови і розроблено методику виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов, висвітлено основні підходи до осмислення й визначення в контексті педагогічного дослідження естетичного смаку студентів, розкрито його сутність та структуру через визначення складників естетичної свідомості, теоретично обґрунтовано методи викладання навчальної дисципліни “Іноземна мова”; уточнено поняття “естетичне виховання студентів”, “естетичний смак”, “самостійна робота”, використання інтерактивних методів навчання з метою естетичного виховання студентів; подальшого розвитку набули можливості комбінування різних видів самостійної роботи та застосування інтерактивних методів навчання під час викладання іноземної мови, спрямованих на виховання естетичного смаку студентів.
Практичне значення дослідження визначається тим, що виявлено педагогічні умови виховання естетичного смаку й розроблено науково-методичні рекомендації, спрямовані на модернізацію навчально-виховного процесу з метою активізації особистості в ході її виховання засобами іноземних мов. Залучення виявлених умов до навчально-виховного процесу, впровадження в практику запропонованих методів роботи із використанням оригінальних іншомовних текстів естетично спрямованого змісту дають змогу викладачеві здійснювати цілеспрямоване виховання естетичного смаку засобами іноземних мов. Матеріали дисертації доцільно використовувати в системі підготовки юристів та працівників правоохоронних органів, під час читання спецкурсів з цієї проблематики.
Особистий внесок здобувача полягає в теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми та в науковій обробці отриманих результатів, висвітлених у працях, написаних у співавторстві.
Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним, теоретичним обґрунтуванням його вихідних позицій, системним аналізом теоретичного та емпіричного матеріалу, залученням методів, адекватних об'єкту, предмету, меті й завданням дослідження; застосуванням усебічного кількісного та якісного аналізу досліджуваних даних; репрезентативністю вибірки для експериментальної роботи; упровадженням результатів дослідження в практику роботи вищих навчальних закладів МВС України.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження представлялися та доповідалися на конференціях різного рівня:
– міжнародних конференціях: “Людина, культура, техніка в новому тисячолітті” (Харків, 2006, 2007); “Дні науки -- 2006” (Дніпропетровськ, 2006); “Гуманізм та освіта” (Вінниця, 2006); “Сучасні педагогічні технології підготовки фахівців нового покоління” (Кіровоград, 2006); “Розвиток творчої особистості студента як суб'єкта педагогічної взаємодії” (Донецьк, 2007);
– усеукраїнських науково-практичних конференціях: “Проблеми гуманітаризації, гуманізації освіти та впровадження новітніх педагогічних технологій в навчальних закладах МВС України” (Запоріжжя, 2002); “Розвиток життєвої компетенції учнів у загальноосвітньому навчальному закладі” (Запоріжжя, 2004); “Духовність українства ХХІ століття” (Кіровоград, 2006); “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2006); “Методологія і методика інтерактивного навчання у вищій школі” (Умань, 2007); “Реалізація положень Болонської угоди в процесі реформування галузевої освіти системи МВС України: проблеми і перспективи” (Запоріжжя, 2007);
