Вивчення макраме на уроках трудового навчання в 4 клас
План
Вступ
Розділ І.Теоретичні засади проблеми
1.1 Аналіз програми
1.2 Вивчення практичного стану проведення уроків трудового навчання
Розділ ІІ Підвищення ефективності уроків трудового навчання в 4 -му класі з розділу „ Макраме”
2.1 Методика проведення власного дослідження
2.2 Перевірка ефективності проведених за розробленою методикою уроків трудового навчання
Висновки
Література
Додатки
Вступ
Трудове навчання молодших школярів - важлива складова частини всієї системи трудового навчання, виховання й політехнічної освіти молоді. З одного боку, це органічне продовження виховної роботи, що здійснюється в дошкільних закладах , з другого - підготовка до трудового навчання в середній школі. Тому, організовуючи навчальний процес, слід врахувати як обсяг знань, умінь та навичок , що їх здобули діти в дитсадку, так і зміст роботи та основні шляхи реалізації програмових вимог у старших класах.
Перш за все уроки праці характеризуються своєю предметністю: тут учні мають справу з різноманітним роздатковим матеріалом, інструментами, зразками виробів, тощо.
По друге, в таких умовах переважає практична діяльність дітей. Вони більше працюють фізично, що є своєрідним відпочинком від напруженої розумової праці, характерної для інших шкільних предметів.
Ще одна особливість уроків трудового навчання - міцний зв'язок їх з усіма іншими дисциплінами. Учні складають звіти про виконану роботу, відповідають на запитання вчителя, розповідають про хід виконання завдання, ознайомлюються з новими матеріалами , інструментами, їх назвами. Завдяки цьому розвивається мова дітей, збагачується їх активний запас. Крім того, на таких заняттях широко використовуються математичні знання учнів: підрахунки необхідної кількості матеріалів, вимірювання довжини, площи предметів, оперування, оперування іменованими числами, тощо. Міжпредметні зв'язки легко також простежити і між уроками трудового навчання, малювання, природознавства, фізкультури.
На уроках трудового навчання розв'язується широке коло виховних питань. Насамперед у дітей виховується хороше ставлення до праці - творчий підхід до трудових завдань, уміння й бажання працювати на загальну користь, у колективі, а також суспільні мотиви праці. По - друге, в учнів виробляються навички культури праці: акуратності, бережливого ставлення до матеріалів та результатів своєї і чужої роботи, її планування.
На уроках трудового навчання здійснюється національне виховання школярів. Учитель розповідає дітям про успіхи нашої країни в тій чи іншій галузі промисловості, сільського господарства, транспорту, зв'язку, тощо. Діти сповнюються почуттям гордості за рідну Україну, приймаються повагою до трударів, бажанням вносити і свій посильний вклад у загальний у загальні справи нашого народу. Крім того на таких заняттях відкриваються широкі можливості для розвитку інтелектуальних здібностей учнів - сприймання, пам'яті, мислення, мовлення, творчої уяви, фантазії
Визначення Законом „Про освіту" завдання побудови нової національної школи передбачають радикальні зміни і в системі трудового навчання у початкових класах.
Програма середньої загальноосвітньої школи визначає такі основні завдання трудового навчання в 1-4 класах:
- ознайомлення в навчальному процесі з трудовою діяльністю українського народу, місцевими традиційними ремеслами;
- формування в учнів потреби в праці, доступних уявлень про трудову діяльність дорослих, про професії і виробництво, виховання поваги до праці людей;
- формування готовності творчо розв'язувати проблемні ситуації, шукати нестандартні шляхи;
- формування основ трудової культури, умінь планувати, організовувати і контролювати свою роботу;
- формування політехнічних понять та умінь застосовувати в трудовій діяльності знання отримані при вивченні інших предметів;
- виховання свідомого бережливого ставлення до інструментів та обладнання;
- розвиток у школярів основ конструкторських умінь і здібностей, елементів технічного мислення;
- поєднання навчальної діяльності з ігровою.
Реалізуються ці завдання в першу чергу на уроках, які були протягом багатьох років і лишаються на сьогоднішній день основною формою навчально-виховного процесу. Вміння та навички, яких набувають діти на уроках праці, є умовою формування й розвитку загальнотрудових умінь і навичок, котрими вони оволодівають у середньому і старшому віці.
Враховуючу вище перераховані факти ми вибрали тему нашої курсової роботи „ Ознайомити учнів 4-го класу з основами макраме”
Мета нашої курсової роботи - теоретично обґрунтувати та експериментальне перевірити формування у молодших школярів загальнотрудових умінь в трудовій підготовці: А саме: з історією виникнення макраме, з інструментами та обладнанням, правила техніки безпеки та інше.
Об'єктом дослідження є трудова підготовка учнів.
Предметом дослідження є формування у молодших школярів загально-трудових умінь.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що формування у молодших школярів загальнотрудових умінь в процесі трудового навчання буде більш ефективним якщо його здійснювати за відповідною методикою, розробленою на основі процесу формування знань і вмінь, яка передбачає розширення і поглиблення змісту навчання.
Перед нашою курсовою роботою згідно мети і предмету поставлені наступні завдання:
1. з'ясувати теоретичні основи проблеми по темі роботи;
2. провести аналіз літератури трудового навчання у початкових класах;
3. виконати аналіз програми трудового навчання;
4. розробити методику проведення занять;
5. ознайомитись з психолого-дидактичними основами уроку;
6. експериментально перевірити ефективність запропонованої методики на уроках трудового навчання молодших школярів;
При написанні курсової роботи ми використали такі методи:
· метод аналізу літератури;
· метод аналізу передового педагогічного досліду;
· аналіз шкільної програми;
· метод дослідження і спостереження.
Цікаву інформацію я черпала у працях К.В. Філоненко „ Азбука макраме”, Л.В. Теренова „ Трудове виховання дітей у сім'ї”, Л.П. Гура, Л.Є. Гоголь, Н.М.Ісупова „ Прикрась свій дім”
Розділ І. Теоретична частина
1.1 Аналіз програми
Програма з трудового навчання була затверджена Міністерством освіти України (дещо змінена в 2001 р.). За своєю структурою і змістом вона суттєво відрізняється від попередньої. Вилучені складні теми ("Передача обертального руху", "Механізми перетворення обертального руху", "Будова побутової швейної машини" та ін.), введена варіативна частина для III і IV класів. Чітко й цілеспрямовано визначені елементи графічної грамоти, значна увага приділяється виготовленню учнями саморобних дидактичних ігор та наочних посібників, на кінець кожного навчального року дається перелік базових знань і вмінь, якими повинні оволодіти молодші школярі.
Особливість програми полягає і в тому, що вона націлює на практичну роботу не лише на уроках трудового навчання, а й у позаурочний час - на заняттях груп продовженого дня, у гуртках, у домашніх умовах. Доцільно, враховуючи інтереси та нахили дітей, давати їм посильні завдання на вдосконалення або оздоблення виробів, виготовлених на уроці, добір різних матеріалів для майбутньої роботи. У позаурочний час, наголошується в пояснювальній записці, варто організовувати дидактичні ігри, змагання з
діючих моделей, що дає можливість активізувати трудову діяльність учнів, осмислено підходити їм до кожного виробу як до продукту праці.
У змісті програми передбачена обробка паперу і тонкого картону, ниток і тканини, глини і пластиліну, дроту і фольги, пластмас і природних матеріалів, елементи моделювання й конструювання. Обробка таких матеріалів найбільш доступна учням початкових класів, бо з них при незначних фізичних зусиллях без застосування складних інструментів діти можуть виготовляти найрізноманітніші вироби. Ці матеріали легко розмічати, згинати, різати, деталі з них можна з'єднувати за допомогою клею, ниток, тонкого дроту, а вироби завжди гарно і просто оздобити.
Програма складається із стабільної і варіативної ^частин. П'ять запропонованих варіантів для III і IV класів достатньо, щоб кожен учитель міг вибрати один із них, зважаючи на свою підготовленість до проведення окремих видів робіт, наявну навчально-матеріальну базу, а також з урахуванням особливостей регіонально-трудових традицій, побажань самих учнів. Дозволяється на місцях розробляти зміст варіативної частини і затверджувати адміністрацією школи. Розділивши клас (при наявності більше 20 учнів) на дві групи, дівчатка можуть займатися народною вишивкою, в'язанням і макраме, а хлопчики обробляти деревину, виготовляти різні моделі та конструювати технічні об'єкти. Для шкіл, що мають дослідні ділянки, пропонується варіант "Сільськогосподарська праця", який знайомить учнів із осінніми та весняними польовими роботами, доглядом за кімнатними рослинами, вирощуванням овочевих культур, збиранням урожаю.
У ході трудового навчання молодші школярі вчаться збирати, зберігати й обробляти природні матеріали, різати їх ножем, проколювати шилом отвори, виконувати шипове з'єднання. При роботі з глиною і пластиліном вивчають прийоми ліплення, правила роботи стеками, загальні правила організації робочого місця та культури праці. Значна увага на уроках трудового навчання приділяється роботі з папером. Учні вчаться його розмічати, згинати и складати, користуючись при цьому гладилкою, різати ножицями за прямими і криволінійними контурами; при виготовленні витинанок виконувати симетричне вирізування паперу, складеного кількома шарами, з'єднувати деталі за допомогою клею.
При роботі з тканиною молодші школярі ознайомлюються з найпростішими інструментами й пристосуваннями (голка, шпилька, наперсток, сантиметрова стрічка), правилами безпечної роботи з голкою, учаться розкроювати тканину, виконувати шви "уперед голку", "через край". Вишивати хрестом, низинкою, гладдю, в'язати гачком, обробляти край виробів. Із шнурків діти плетуть вироби в техніці макраме.
Під час обробки різних матеріалів учні вчаться розколювати і стругати деревину ножем, пиляти лобзиком, пилкою, оздоблювати вироби з фанери способом випалювання; відкушувати дріт гострозубцями, згинати і скручувати його за допомогою круглогубців та плоскогубців; вирівнювати фольгу, займатися тисненням рельєфів, опорядженням виробів у результаті малого карбування. Крім цього, діти ознайомлюються з прийомами обробки пластмас, виконанням виробів з пап'є-маше, правилами безпечної роботи перерахованими вище інструментами.
Технічному моделюванню і конструюванню відведене значне місце в програмі, ознайомленню молодших школярів з елементами техніки, трудовою діяльністю людей. Уже на першому уроці їм наголошується на значенні праці, дається загальне уявлення про розподіл праці в суспільстві. Працюючи з різними наборами конструкторів, діти вивчають деталі та способи їх з'єднання, правила роботи викруткою та гайковим ключем.
У І класі учні ознайомлюються з будівельними спорудами, конструктивними особливостями будівлі та її складовими частинами, процесом будівництва, колективним характером праці будівельників. У другокласників формується поняття про сам процес конструювання, вони вчаться складати моделі з деталей технічного конструктора, з'єднувати їх за допомогою гвинтів (болтів) і гайок, вивчають види з'єднання: рухоме й нерухоме, роз'ємне й нероз'ємне. Третьокласники ознайомлюються з літаючими моделями, парашутом і його використанням, основними частинами планера, їх формою і призначенням, реактивними літаками та їх будовою (фюзеляж, крила, стабілізатор, кіль), гелікоптером і його основними частинами (корпус, пропелер, шасі), ракетою та будовою її моделі (корпус, конус-обтічник, стабілізатори). Крім цього, в учнів формується уявлення про обтічні форми в техніці і тваринному світі, плаваючі засоби (човен, катамаран, корабель) та їх будову.
У IV класі розширюється уявлення дітей про транспортні машини, про планери, літаки, космічні ракети, українські штучні супутники Землі типу "Січ", політ у космос. Учні отримують первісні поняття про основні принципи повітроплавання, підйомну силу літака, електроенергію та її використання в побуті й на виробництві, електричне коло та умовне позначення його елементів на електричних схемах. Крім цього, четвертокласники ознайомлюються з будівельними машинами та їх застосуванням, сільськогосподарською технікою, побутовими електричними приладами та правилами техніки безпеки при роботі з ними, важільним механізмом, технологією виробництва книжки.
В окремий розділ і окремі теми виділені елементи графічної грамоти, засвоєння яких має важливе значення для трудової підготовки молодших школярів. У першокласників формуються первісні поняття про розмітку, уміння розмічати за допомогою зразка і клітинок. Вони ознайомлюються з правилами користування шаблоном, трафаретом і олівцем, геометричними фігурами та їх побудовою. Другокласники отримують початкові відомості про креслення, лінії видимого контуру, розмірні та згинання, прийоми вимірювання і розмічання лінійкою та кутником, розгортку поверхні геометричного тіла, порівнюють поняття "креслення", "технічний рисунок", "малюнок".
У третьокласників розширюються уявлення про лінії та інші умовні позначення (місця нанесення клею), геометричні фігури (коло і його елементи) та їх побудову, об'ємні тіла та їх розгортай. Вони ознайомлюються з поняттям "ескіз", учаться виконувати розмітку за ескізами. Для учнів IV класу новим є поняття "масштаб", збільшення або зменшення величини малюнка.
Зміст програми побудований так, що з кожним роком навчання обсяг знань і вмінь молодших школярів з окремого виду праці ускладнюється, забезпечуючи наступність між І, II, III і IV класами. Виготовлення виробів починається з найпростіших і закінчується конструюванням діючих технічних моделей. Важливо, що практично всі вироби мають суспільне корисне значення. Це дидактичні ігри й матеріали для уроків математики та мови, маски для вертепу й персонажі для лялькового театру, папки для колекцій і ялинкові прикраси, мішечки для насіння й подушечки для голок, витинанки й різні сувеніри.
Реалізація змісту програми має велике значення для всебічного розвитку молодших школярів. Добре організована діяльність учнів сприяє їх розумовому й фізичному розвитку, виховує наполегливість і здатність долати труднощі, працелюбність і дисциплінованість, загартовує волю та психіку дітей. У процесі трудового навчання здійснюється і політехнічна підготовка молодших школярів. Вони ознайомлюються з деякими виробництвами й найбільш поширеними професіями, властивостями і застосуванням матеріалів, які обробляються на уроках, інструментами та правилами користування ними, оволодівають елементами графічної грамоти, загальнотрудовими вміннями, учаться застосовувати набуті знання на практиці.
Реалізуючи програмні вимоги, слід пам'ятати, що трудове навчання матиме велике значення в загальній системі освіти лише тоді, коли кожен учитель навчиться практично здійснювати принцип розвивального навчання. При підготовці до кожного уроку треба чітко визначити, що нового дізнаються учні, наскільки вони можуть збагатитися інтелектуально, яких нових рис набудуть, які вміння будуть сформовані, включаючи загальнотрудові й загальнонавчальні. Треба завжди мати на увазі, що головна мета трудової підготовки молодших школярів - це розвиток творчої особистості учня, формування загально-трудових умінь.
1.2 Вивчення практичного стану проведення уроків трудового
навчання
Для занять макраме потрібні такі інструменти: ножиці, сантиметр, шпильки, голки з вушком для пришивання ниток, гачок, а також клей ПВА. Інструменти зберігають у спеціальній коробці або пеналі, голки і шпильки в подушечці.
Для зручності роботи з нитками бажано приготувати таке обладнання. Зробити його можна з допомогою дорослих.
Для плетіння невеликих виробів вам знадобиться напівм'яка подушечка розміром 100x200x400 мм, яку можна пошити з цупкої тканини і наповнити тирсою або ж поролоном. До неї зручно приколювати голками або шпильками нитки для плетіння (мал. 1). Подушку можна замінити дошкою з м'якої породи дерева або шматком пінопласту. Висота її -- 3...4 см, довжина -- 40 ...50 см, а ширина -- 10 ... 12 см. Цю дошку під час роботи прикріплюють до столу струбцинами.
Великі і довгі вироби плетуть на рамці (мал. 2). Для рамки потрібно заготовити три дошки. Дві довжиною 50...60 см, одну довжиною 35..,40 см. Товщина всіх дощок має бути 4...5 см, .ширина 10 см. Дошки бажано відшліфувати і з'єднати у вигляді букви «П» (див. мал. 2). Готову рамку прикріплюють до стіни на висоті 130... 150 см від підлоги (трохи вище зросту рукодільниці). З лівого і правого боку рамки паралельно набивають цвяхи, на які прикріплюють робочі нитки.
Мал. 1Мал. 2
Щоб добре і зручно працювалося, треба правильно організувати своє робоче місце. При плетінні невеликих виробів на подушечці краще працювати за столом, тримаючи подушку на колінах. Верхньою частиною вона повинна опиратися на край стола. Виготовляючи виріб на дошці, яка прикріплена до столу, на сидіння стільця слід що-небудь підкласти, щоб руки були на одному рівні з цією дошкою.
Зразок, малюнок чи схема повинні лежати на столі зліва, а інструменти краще покласти справа, щоб зручніше було ними користуватися.
Необхідно пам'ятати, що ножиці повинні лежати із зімкнутими кінцями, а голки та шпильки -- знаходитись у спеціальній подушечці. Після роботи їх необхідно покласти на місце (у пенал, коробочку, подушечку).
Виріб до рамки прикріплюють таким чином, щоб він знаходився на рівні очей. Працюють біля рамки стоячи. Щоб не перевтомлюватися, через кожні 15...20 хв потрібно робити невеличкі перерви.
У кімнаті, де стоїть робочий стіл, слід забезпечити належний рівень освітленості. Бажано, щоб світло падало з лівого боку. Для роботи у вечірні години краще користуватися настільною лампою.
Матеріали для плетіння та їх підготовка
Матеріалом для плетіння можуть бути різноманітні нитки: шнур, тасьма, лляна мотузка, джут, конопляний шпагат, тонкий дріт та ін. Найкращі в роботі бавовняні нитки. Вони міцні, м'які і добре в'яжуться у вузли. Можна користуватися синтетичними нитками з нейлону і капрону. Такі нитки мають красивий вигляд, легко в'яжуться у вузли, добре фарбуються, але кінці їх швидко розпускаються, тому, закінчивши роботу, у готовому виробі їх слід злегка обвуглити сірниками.
Для плетіння серветок краще використовувати нитки типу «Сніжинка», «Ромашка», нитки № 10. Настінні панно можна плести із сутажу, шпагату, лляної мотузки, круглої тасьми. Косинку, шарф, серветку, комірці краще виплітати з товстих шерстяних ниток.
