Тип уроку: предметний
Практична робота з метою формування поняття "плід"
1. Розгляньте колекцію плодів огірка, яблуні, груші, маку. Порівняйте їх за забарвленням, формою, на смак. Виявляється, що всі ці ознаки у різних плодів різні.
2. Що ж у них є спільне, чим вони схожі один на одного? Для цього давайте розріжемо плоди і подивимось, що в них усередині. У них усередині є насіння.
3. Розгляньте плоди ясена, клена, кульбаби, череди, лопуха. Які вирости є у них? У клен і ясена є крильця, у кульбаби - парашутики, у череди і лопуха гачечки. навіщо у плодів є дані вирости.
4. Зроби висновок про істотні ознаки плоду.
Демонстраційний дослід з метою виявлення значення крилець у плодів клена
1. Одночасно випускаємо з рук плід клена з крильцями і плід без крилець.
2. Що спостерігаєте? (Плід клена з крильцями летить далеко)
3. Зробіть висновок, навіщо плоду клена крильця.
Учитель: А з чого утворюються плоди?
Розглядають квітку огірка з потовщеною зав'яззю і доходять висновку, що плоди виростають із квітки Яке значення мають плоди для рослини?
--У плодах є насіння, яким рослини розмножуються.
Так учні разом з учителем визначили спільні, суттєві ознаки плоду, на основі яких різноманітні, зовні не схожі органи рослини об'єднали в одну групу "плоди".
Плід -- частина рослини;
плід розвивається з квітки;
у плодах є насіння;
насінням розмножуються рослини.
Практична робота з метою формування уявлення про насіння
1. Уважно розгляньте насінину квасолі.
2. Обережно зніми з неї шкірочку.
3. Знайди під шкірочкою малесенький корінець, стебельце, листочки та дві дольки с поживними речовинами.
4. Зроби висновок, з чого складається насіння.
Учнівські досліди, які учні самостійно виконували вдома (за тиждень до уроку )з метою з'ясування умов, які потрібні для проростання насіння
1. У блюдце на добре зволожену тканину поклади кілька насінин квасолі і накрий такою самою тканиною Постав у тепле місце.
2. У блюдце на добре зволожену тканину поклади кілька насінин квасолі і накрий такою самою тканиною Постав у холодне місце.
3. У блюдце поклади кілька насінин квасолі і залий їх водою так, щоб вона повністю вкривала їх. Постав у тепле місце.
4. Що спостерігав? Зроби висновок, які умови потрібні насінню для проростання
Учнівські досліди, які учні групами виконували в позаурочний час (за два тижні до уроку)з метою з'ясування умов, необхідних для росту і розвитку рослин
Після уроків учні залишаються в класі. Учитель пропонує уявити, що сталося б на Землі, якби зникли всі рослини. У довільній формі, на основі власного життєвого досвіду діти висловлюють свої міркування. Учитель веде далі: "А чи може статися подібне? Що потрібно рослинам для їх росту? Які умови їм необхідні? Щоб дати відповідь, треба провести досліди. Пам'ятайте, найправильніша відповідь буде у того, хто уважно спостерігатиме й записуватиме свої спостереження."
Клас ділиться на шість груп. Кожній групі пропонується виконати дослід і спостерігати за планом (однаковий для всіх).
1. Проросле насіння висій у багатий на поживні речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку на світло, в тепле місце, поливай і розпушуй грунт.
2. Проросле насіння висій у багатий на поживні речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку в тепле місце, поливай і розпушуй грунт, закрий від світла чорним папером.
3. Проросле насіння висій у багатий на поживні речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку в холодне місце на світло, поливай і розпушуй грунт.
4. Проросле насіння висій у багатий на поживні речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку в тепле місце на світло, розпушуй грунт, не поливай.
5. Проросле насіння висій у багатий на поживні речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку в тепле місце на світло, розпушуй грунт, поливай. Зверху накрий банкою, щоб не потрапляло повітря.
6. Проросле насіння висій у прожарений промитий пісок, у якому немає поживних речовин ,у пластмасову склянку. Постав склянку на світло, в тепле місце, поливай і розпушуй грунт.
7. Спостерігай і записуй: коли показалися проростки? Коли на рослинах з'явилися листки? Який колір мають листки? Яка висота рослин? Скільки листків на рослині?
На уроці робота починається з розгляду дослідних рослин та їх усного опису. Учні першої групи розповідають за планом: висота рослини, колір і розміри листя, кількість його на рослині. Далі ставиться запитання: "Чому рослина має такий вигляд? У яких умовах вона виросла?" Діти вчаться аналізувати результати досліду під керівництвом учителя, відповідаючи на запитання або продовжуючи думку (вирази записані на дошці):
Рослина стояла на підвіконні, отже, вона мала достатньо… .
Температура повітря в класі 20 градусів тепла, тому рослині вистачало… .
Рослину поливали водою, отже, було достатньо… .
Насіння було висіяне у прожарений пісок, який не має поживних речовин, отже, рослині не вистачало… .
Причиною того, що рослина погано росла, була відсутність… .
Робимо висновок: щоб рослина добре росла і розвивалась, потрібні не тільки…, а й … .
За таким же планом, але з більшим рівнем самостійності учні міркують, з'ясовуючи значення світла, води, повітря, тепла.
Щоб діти переконалися у правильності зроблених висновків, учитель демонструє дослід №1 і дає завдання: "Порівняйте рослину з рослинами інших дослідів. Чим ця рослина відрізняється від інших? Чим можна пояснити, що вона зелена, найвища від усіх, має більші за розміром листки?" Діти самостійно аналізують умови досліду, порівнюють із описом рослини і доводять, що тільки тоді, коли є всі умови: світло, повітря, вода, поживні речовини - рослини добре ростуть і розвиваються.
Практична робота з метою формування вмінь вирощувати рослину без насіння
1. Візьміть гілочку смородини (живець) і посадіть у пластмасову склянку з ґрунтом. Доглядайте за рослиною, не забудьте підливати. Спостерігайте за змінами (за довжиною гілочки, за кількістю листочків).
2. Розгляньте цибулину цибулі. Посадіть цибулину у грунт у пластмасову склянку. Доглядайте за рослиною, підливаючи її. Спостерігайте за змінами (за появою листочків, кількістю листочків).
3. Відірвіть листочок кімнатної рослини сенполії і поставте його у склянку з водою. Спостерігайте за рослиною (зверніть увагу на появу корінців).
4. Зробіть висновок проте, як можна виростити рослину без насіння.
Завдання для спостережень за рослинами
Завдання для індивідуальних спостережень за кімнатними рослинами (довготривале)
1. Чи ростуть рослини взимку?
2. Чи втрачають кімнатні рослини взимку листки?
3. Чи цвітуть кімнатні рослини взимку?
Завдання для спостереження групами. З'ясуй, яка рослина краще росте.
Група 1.
1. Розглянь 2 кімнатні рослини бегонії, які стоять поряд
2.В однієї рослини ґрунт постійно розпушували, а в іншої - ні.
3. Що свідчить про те, що одна рослина краще росте, ніж інша? (Порівняй, яка рослина вища, у якої більше зелених листочків).
Група 2.
1. Розглянь 2 кімнатні рослини фіалки.
2. Одну рослину постійно підливали, іншу тимчасово -ні.
3. Що свідчить про те, що одна рослина краще росте, ніж інша? (Порівняй, яка рослина вища, у якої більше зелених листочків).
Група 3.
3. Розглянь 2 кімнатні рослини фікусу.
4. В однієї рослини постійно витирали листочки від пилу, в іншої тимчасово -ні.
3. Що свідчить про те, що одна рослина краще росте, ніж інша? (Порівняй, яка рослина вища, у якої більше зелених листочків).
Завдання для спостереження в куточку живої природи
Проведи дослідження, щоб перевірити, чи живі взимку рослини. Якщо зустрінеться зламана гілка, обережно зріж, помістити у пляшку з водою і постав у куточку живої природи. Поспостерігайте, як із бруньок розвиваються листочки (чи квіти) і зроби висновок. (Щоб пробудити рослини від зимового сну, потрібні тепло і вода. Вони і взимку живі, їх треба берегти, не ламати).
Завдання для спостережень за рослинами в природі
1. Поспостерігай за деревами і кущами восени. Розгляньте зовнішній вигляд дерев і кущів. Чи всі органи вони мають? Якщо не всі, то поясніть, чому вони відсутні? Чи на всіх деревах і кущах є плоди? Порівняйте плоди ясена, клена, липи, горобини між собою. Пригадайте, які умови необхідні для життя рослин. Чи є всі умови для росту та розвитку дерев і кущів восени? Які зміни відбулися з деревами і кущами?
2. Поспостерігайте за трав'янистими рослинами восени. Розгляньте їх. Чи всі органи вони мають? Якщо не всі, то поясніть, чому вони відсутні. Які зміни відбулися з трав'янистими рослинами.
3. Поспостерігайте за деревами і кущами взимку. Розгляньте зовнішній вигляд дерев і кущів. Чи всі органи вони мають? Якщо не всі, то поясніть, чому вони відсутні? Чи на всіх деревах і кущах є плоди? Розгляньте їхню кору, гілки, плоди. З'ясуйте, які вони на дотик, понюхайте їх. Які зміни відбулися з деревами і кущами взимку? Які зміни відбулися з трав'янистими рослинами взимку?
4. Поспостерігайте за деревами і кущами навесні. Розгляньте зовнішній вигляд дерев і кущів. Які зміни відбулися з деревами і кущами навесні? Які зміни відбулися з трав'янистими рослинами навесні?
2.3 Результати експериментального дослідження
Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства буде здійснюватися ефективніше за умови впровадження методики навчання, яка передбачає цілеспрямоване, систематичне використання спостереження, дослідів, практичних робіт, ми перевіряли в процесі експерименту.
Формуючий експеримент проводився року на базі ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Мала Лука Гусятинського району Тернопільської області протягом 2007-2008 н. р. У педагогічному експерименті взяли участь 47 учні третіх класів даних шкіл. Серед них визначено контрольний клас 3-А - 24 учнів та експериментальний клас 3-Б - 23 учні. Класи було підібрано приблизно з однаковим рівнем навчальних досягнень.
У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику навчання учнів природознавству, яка була спрямована на ефективне вивчення молодшими школярами рослин на уроках.
Показником ефективного вивчення третьокласниками рослин був рівень навчальних досягнень учнів.
Упродовж експериментального дослідження проводили індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.
Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу природознавства у 3 класі з розділу "Зелене диво Землі."
Критеріями оцінювання результатів контрольних робіт були якість виконання учнями завдань ( правильність та повнота відповіді).
Підсумкова письмова контрольна робота
1. Допиши речення. Для росту і розвитку рослин потрібні умови: поживні речовини, повітря, тепло, ____________, ___________.
2. Підкресли назви листяних дерев.
Каштан, сосна, огірок, модрина, береза, ялина, ялівець, тис, калина.
3. Впиши в таблицю назви рослин.
Ялина, смородина, картопля, береза, калина, подорожник.
Дерева | Кущі | Трав'янисті рослини | |
4. Встанови відповідність між рослинами і органами розмноження
Кукурудза Часник Суниці Виноград | живцями вусами цибулинами насінням |
5. Закресли те, що не є плодом. Поясни свій вибір.
6. Доведи, що тварини не зможуть жити без рослин.
Результати досягнень учнями рівня знань відображені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Результати досягнень учнями рівня знань про рослини
№ зрізу знань | Кількість учнів, що досягли рівня знань ( у % ) | ||||||||
високого | достатнього | середнього | низького | ||||||
Експер. клас | Контр. клас | Експер. клас | Контр. клас | Експер. клас | Контр. клас | Експер. клас | Контр. клас | ||
1 | 8(34%) | 5(21%) | 11(48%) | 9(38%) | 4(18%) | 6(25%) | - | 4(16%) |
Порівняння результатів засвоєння молодшими школярами знань про рослини в експериментальному і контрольному класах показало, що в експериментальному класі кількість учнів із високим і достатнім рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному.
Кількісний та якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про те, що розроблена нами методика вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у третьому класі сприяє ефективному засвоєнню учнями знань.
ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:
1. На основі аналізу літератури з'ясовано, що діти молодшого шкільного віку сприймають світ як єдине ціле, не поділяючи його прояви на біологічні, фізичні, хімічні явища. Інтеграція природничо-наукових знань на початковому етапі навчання дозволяє сформувати правильне цілісне уявлення про явища природи, створює базу для подальшого диференційованого вивчення наук про природу.
Природознавство є інтегрованим навчальним предметом, який представлений системою узагальнених знань про природу, адаптованих до вікових особливостей розумового розвитку дітей молодшого шкільного віку. Він включає ієрархізовану систему знань, які відображають об'єкти і явища у їх взаємозв'язку, на доступному для учнів початкової школи рівні.
2. Виявлено, що компонентом змісту курсу "Природознавство" є елементарні ботанічні знання - про будову рослин, їхні життєві процеси - живлення, дихання, ріст, розмноження, пристосування до умов існування, взаємозв'язки з навколишнім середовищем, різноманітність, значення в житті людини і в природі, охорону рослин.
Знання про рослини засвоюються молодшими школярами у формі уявлень і понять. Основною формою знань та мислення учнів є поняття, узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності. У ньому розкривається сутність речей, істотні ознаки, властивості предметів і явищ, внутрішні зв'язки і відношення між ними та їхні внутрішні протиріччя.
Вивчення рослин як компонента живої природи, особливості будови рослин, органи рослин, пристосування рослин до умов навколишнього середовища, умови росту й розвитку рослин розглядаються на прикладі квіткових рослин. Це пояснюється насамперед дидактичними принципами доступності, наочності і вивчення від відомого до невідомого, оскільки саме квіткові рослини постійно оточують дітей у їхньому повсякденному житті, є найбільш доступні для спостереження учнів, з ними можна ставити досліди і доглядати за ними.
3. На основі аналізу педагогічних джерел з'ясовано, що у процесі вивчення молодшими школярами рослин особливого значення набувають урок-екскурсія, предметний урок. Особливість предметного уроку полягає в тому, що власне предметний зміст, яким оволодівають учні у процесі уроку, передбачає різнобічне вивчення конкретного предмета або явища природи. На таких уроках школярів мають можливість розглянути той або інший предмет, випробувати його на твердість, відчути запах, покуштувати на смак, порівняти різні предмети, встановити спільні та відмінні ознаки.
На уроках - екскурсіях, які на предметних уроках, учні безпосередньо вивчають предмети та явища природи, але тут вони бачать їх в природній обстановці, тоді як у класі об'єкти, що вивчаються, ізолюються один від одного і від навколишнього середовища. Екскурсії допомагають значно глибше і повніше вивчити різноманітність явищ і об'єктів природи, встановити зв'язки організмів один з одним і з середовищем, з умовами існування.
Уроки з природознавства проводяться в певній послідовності, що передбачено шкільною програмою і забезпечує систематичність вивчення матеріалу. Правильні уявлення та поняття формуються внаслідок цілеспрямованої дії усієї системи навчання, що і має здійснювати вчитель у процесі навчання. Застосовуючи різноманітні методи і засоби навчання, вчитель має можливість планомірно і послідовно проводити формування відповідних уявлень і понять про об'єкти та явища природи.
4. З'ясовано, що важливе значення у формуванні знань про рослини має метод спостереження - свідомо організоване сприймання предметів і явищ навколишньої дійсності, спрямоване на виявлення істотних ознак, причинно-наслідкових зв'язків у природі. Діяльність вчителя в організації спостережень полягає в тому, що він організовує, стимулює, здійснює поточний контроль, аналізує, коригує й оцінює цілеспрямоване, планомірне сприймання школярами об'єктів природи. Проте, не всі ознаки предметів та явищ безпосередньо сприймаються. У зв'язку з цим пізнання рослин, крім спостережень вимагає проведення дослідів і практичних робіт. Якщо у процесі спостереження сприймаються тільки зовнішні ознаки й властивості предметів та явищ, то за допомогою дослідів відбувається більш глибоке пізнання. Дослід дає змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його ходом, побачити ті ознаки, які у природі сприйняти безпосередньо неможливо.
Практична робота - це навчально-пізнавальна діяльність, у процесі якої учні виконують дії з об'єктами в матеріальній або матеріалізованій формі. Як метод навчання вона є способом цілеспрямованої організації практичної навчально-пізнавальної діяльності учнів та керування нею учителем. У ході виконання практичних робіт учнів оволодівають практичними уміннями.
5. Аналіз шкільної практики організації вивчення молодшими школярами рослин показав, що більшість учителів не приділяє належної уваги проведенню спостережень, дослідів та виконанню практичних робіт на уроках природознавства.
6. На основі аналізу чинних програми та підручника з природознавства з'ясовано про доцільність використання спостережень, дослідів, практичних робіт на уроках, присвячених вивченню учнями рослин.
7. Розроблено методику вивчення рослин молодшими школярами на уроках природознавства у 3 класі. Її сутність полягала у розробці завдань для практичних робіт, дослідів і спостережень на основі визначених нами критеріїв (забезпечувати формування уявлень, понять про рослини; спрямовуватись на розвиток інтересу, довільної уваги, спостережливості учнів; передбачати формування умінь спостерігати, виділяти істотні ознаки, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, доводити; бути доступними для учнів третього класу;бути передбачені як для індивідуальної роботи учнів, так і групової, фронтальної; як для виконання вдома, на уроці, екскурсії, в позаурочний час (на прогулянці, куточку живої природи);бути різноманітними: короткочасними і тривалими), визначенні етапу уроку, на якому будемо використовувати дані завдання.
Сутність керування пізнавальною діяльністю учнів під час вивчення молодшими школярами рослин полягала в тому, щоб допомогти дітям на певному матеріалі (зображеннях, гербаріях, натуральних об'єктах, результатах спостережень) виділити основні, істотні ознаки понять, узагальнити їх, зробити висновки; дати доступне визначення нового поняття; зіставити сформоване нове поняття з тими, які були раніше засвоєні учнями, і тим самим ввести його в загальну систему понять; провести роботу по закріпленню нового поняття, перевірити, як діти вміють ним оперувати.
8. У педагогічному експерименті доведено ефективність розробленої методики вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Аквилева Г.Н. , Клепина З.А. Методика преподавания естествознания в начальной школе: Учеб. для студ. учреж. сред. проф. образования пед. профиля.- М: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004 - 240 с.
Байбара Т.М. Дослід у процесі навчання природознавства // Початкова школа. - 2000. -№12.- с.19-21
Байбара Т. Спостереження у процесі навчання природознавства // Початкова школа. - 2000. -№6.-с. 11-15.
Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998.- 334с.
Байбара Т.М. Формування дослідницьких умінь на уроках пиродознавства // Початкова школа. - 1987. - №2.- с.30-34
Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 3 кл. - К. Форум, 2004.-176с.
Бахарева Л.Н. Интеграция учебных занятий в начальной школе на краеведческой основе //Начальная школа. - 1991. -№8. -С.48-58.
Біда О. Формування природничих понять// Початкова школа. - 2000. - №7.- С.23-25.
Біда Досліди на уроках природознавства та сільськогосподарської праці //Рідна школа. - 2000.-№2.-с.53-54.
Біда О.А. Природознавства і сільськогосподарська праця: Методика викладання: Навч. посібник для студентів пед. ф-тів вищих навч. закладів та класоводів-Київ; Ірпінь: ВТФ „Перун", 2000. - 400с.
Бєлікова А., Самсика Т. Навчальні екскурсії з природознавства у 1-4 класах //Початкова школа. - 2004. - №9. - с.16-20.
Бутріт В. Ігрові завдання з природознавства. Тема "Рослини"//
Початкова освіта. - 2004. - №9. - с. 21-23.
Варакута О. Дидактичні умови формування природничих понять//Початкова школа. - 2000. - №8, - с.46-47.
Варакута О. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Початкова школа, 1999. - №8 - с.53-56.
Варакута О. Технологія формування природничих понять у молодших школярів// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2001.-№5.- с.81-88.
Варакута О. Формування природничих понять в учнів початкової школи// Початкова школа. - 1999. - №5. - с.20-23.
Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник /О.В. Скрипниченко, Л.В. Долинська, 3. В. Огороднійчук та ін.- К.: Просвіта, 2001. - 416 с.
Герд О.Я. Избранные педагогические труды. - М.: Изд-во АПН РСФСР,1953. - 192с.
Гетьман В.Ф. Экскурсии по природоведению в 2-3 классах: Пособие для учителей. - К.: Рад.школа, 1983. - 95с.
Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания. - М.: Просвещение, 1984. - 158с.
Грюцева Н.И. Познавательные задания на применение природоведческих знаний в новой учебной ситуации //Начальная школа, 1991.-№5.-С.28-32.
Державний стандарт початкової загальної освіти//Початкова школа. - 2001.-№1.-С. 28-30.
Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Б.С. Кобзарь, Г.Ф. Кумарина, Ю.А. Кусый и др. Под ред. В.А. Онищука. - К.: Рад.шк., 1987 .-351 с.
Жаркова І. Передумови ефективності сприймання природничих знань молодшими школярами // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2001. - №5.- с.77-81.
Жаркова L, Мечник Л. Керівництво процесом формування у молодших школярів природничих знань дієво практичного характеру// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2004. - №2. - с. 45-50.
Запартович Б.Б. С любовью к природе: Дидактические материалы по природоведению для начальной школы. - 3-е изд. - М.: Педагогика, 1983.-232 с.
Казанский Н.Г., Назарова Г.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 222 с.
Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища шк., 1975. - 176 с.
Князева Т, Створення проблемних ситуацій на уроках з природознавства/ Початкова школа. - 2000. - №3. - С.18-19.
Коваль Н., Волощук В. Картки з природознавства для учнів 3(2)класу //Початкова школа. - 2000. - №2. - с.31-34.
Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства. Посібник для вчителів. - К.: Рад.школа, 1982.- 96 с.
Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения в 2-х т. Т.1.- М.,1982.-477с.
Косоротова Ю. Використання творчих завдань на уроках природознавства // Психолог, 2004. -№21-22.-С.94-100.
Мазур П. Дослідницька робота з молодшими школярами на ділянці // Початкова школа. - 1997.-№3.- С.4-5.
Мечник Л. Жаркова І. Система пізнавальних завдань як засіб формування дієвих природничих знань молодших школярів// Початкова школа, 2003. - №4. - С. 19-21.
Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства: Навч. посібник. - 2-е вид., перероб. і допов.- К.;Вища шк., 1990.-302 с.
Нарочна Л.К., Онищук В.О. Уроки природознавства у 3 класі. - К.:"Радянська школа", 1976. - 143с.
Пакулова В.М., Кузнецова В.Л. Методика преподавания природоведения: Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. 2121 "Педагогика и методика начального обучения".- М.: Просвещение, 1990. - 192 с.
Палій А. Шляхи формування екологічних знань // Рідна школа. - 1996. - №7.-С.74-75.
Петросова Р.А., Голов В.П., Сивоглазов В.И. Методика обучения естествознанию и экологическое воспитание в начальной школе: Учеб.пособие для студ. сред. пед. учеб.завдений.- М.: Изд. центр "Академия", 2000.-176 с.
Постникова Е.А. Роль опорных схем в формировании природоведческих понятий// Начальная школа, 1991. - №2.- С.44-47.
Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа. - 2006. - 432 с.
Пустовіт Г.П. Дослідницька робота на шкільній ділянці // Початкова школа. - 1988. - №5.- С.31-34.
Редзинець З. Дослідницька робота в куточку живої природи// Початкова школа. - 1998. - №12.- С.26-28.
Редкина Е.И. Развивающие задания на уроках природоведения //Начальная школа, 2000. - №4 - С.75-78.
Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Генеза, 1999.-366с.
Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. - К. : Рад. школа, 1982.- 176 с.
Сак Т. Як подолати стійку неуспішність у процесі вивчення природничих понять // Початкова школа, 2001, - №2.-С.44--47.
Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5-ти т.- Т.З.- К.: Рад.школа Д977.- 670с.
Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. - К.: Рад.школа, 1988.-310с.
Титова В.В. Опыты и практические работы при изучении курса природоведения и методика их проведения //Начальная школа. - 1990.- №2. - С. 42-45.
Рослини навесні. Урок №11. // Бібліотека вчителя початкової школи, 2004. - №2.-С.25-27.
Усова А.В. Формирование у школьников научных понятий в процессе обучения. - М.: Педагогика, 1986. - 176 с.
Ушинський К.Д. Твори в 6-ти томах. - Т.2 .- К.,1954. - 500с.
Федотова Н. Цікаві задачі з природничим змістом// Початкова школа, 2000.-№6.-С.8-10.
Харитонова 3. Вправи на розвиток спостережливості // Початкова школа, 1999. - №4.-С. 19-20.
Хитяева Л.П. Дидактичні роздаткові картки з природознавства//Початкова школа, 1984. -№11. -С.47-52.
Ягодовський К.П. Практичні заняття з природознавства в початкові школі. методичний посібник для вчителів. - К.: Рад. школа, 1939.-336 с.
