Вивчення байок в початковій школ
міння вірно розчленувати байку на її складові частини забезпечує композиційну чіткість її виконання.Олександр Потебня пояснював живучість байки тим, що вона постійно знаходить усе нові й нові застосування. Отже, написана століття або й тисячоліття тому, вона може викликати асоціації з живим оточенням, у якому знаходяться виконавець та його слухачі.Особливу увагу приділяють дослідники баєчного жанру образові автора-оповідача, байкаря. Більшість із них підкреслювали, що байкарі не хизувалися власною персоною і не схильні були потішати своїми дотепами; вони невдавано і щиро намагалися змалювати подію настільки яскраво, немовби самі були при тому.У зв'язку з цим розглядається манера виконання байки.Байка виконується в оповідній манері. Виконавець байки безпосередньо звертається до слухачів, але вже не від імені автора, а від свого власного. Виконавець не може ставити перед собою завдання "зіграти" роль простакуватого байкаря взагалі або конкретного автора байки, про характер якого читець може скласти уяву з критичної літератури.Виконавець байки впадатиме в банальність, коли силкуватиметься перевтілитись в образи-персонажі й зіграти їх перед слухачем. Виконавець і тут залишається оповідачем, який немовби спостерігає поведінку персонажів збоку. Однак, як уже згадувалося, виконавець - не байдужий спостерігач, він увесь час оцінює те, про що розповідає; і це знаходить вияв у його інтонації. Усе це разом з тим не позбавляє виконавця від елементів імітації тону чи копіювання міміки і жестів уявного персонажа. І саме в такій мірі, в якій цього вимагає стримана побутова імітація, реалізується вимога дотримуватися "звукових масок".Ритміка байки також вимагає пильної уваги. І треба запам'ятати, що у тих випадках, де наголос у слові, визначений розміром вірша, не збігається з граматичним, граматика має поступитися перед ритмікою художнього твору.Рима в байці буває дуже виразною, і її також треба зберігати, а не замазувати під виглядом прагнення до простоти, бо в цьому разі простота вироджується у спрощенство.Готуючись до виразного читання тексту в класі, вчитель розбиває його на частини, періоди, визначає характер інтонації кожної із цих частин, обмірковує, які питання він запропонує дітям під час бесіди - усе це має допомогти дітям з'ясувати як ідейну спрямованість твору, так і характер звучання кожної складової частини його.Розглянемо, наприклад, роботу над виразністю читання байки "Щука".Перед читанням пояснюємо учням окремі незрозумілі слова.Розглянемо кожну із складових частин байки.На Щуку хтось бомагу в суд подав,Що буцім би вона такеє виробляла,Що у ставу ніхто життя не мав:Того заїла в смерть, другого обідрала. Слово бо магу вводить в атмосферу іронії: на неї не зважатимуть. Іронічний наліт можна залишити на другому рядку, де підвищенням тону виділяється одне із двох останніх слів. Якщо виділяється перше із них, то друге у вимові зливається з ним:… такеє вироблялаСтрофа закінчується крапкою, але тут краще надати останньому її слову незакінченої інтонації ("другого обідрала…"). Тоді інтонація скаже, що злочинів було більше, аніж ті два, про які згадано в тексті.Піймали Щуку молодціТа в каплиціГуртом до суду притаскали,Хоча й мокренькі стали.Тут учителеві треба бути готовим до того, що учні часто обривають фразу на слові каплиці. Можна запропонувати дітям у такому разі поставити біля цього слова для пам'яті знак загину. Слово мокренькі може звучати з відтінком легкої іронії.На той раз суддями були:Якіїсь два Осли,Одна нікчемна ШкапаТа два стареньких Цапа, -Усе народ, як бачите, такийДобрячий та плохий.Займенник той підкреслює сама ритміка твору, і з точки зору логіки читання виділення цього слова закономірне. І тому нічого (як часом роблять деякі вчителі, намагаючись "підправити автора") наполягати на перенесенні логічного наголосу на слово раз. Дієслово були вимовляється з такою логічною інтонацією, як об'єднуюче слово перед переліком. Перелік - оформити в тоні безнадійної іронії (мовляв: хіба то суд?). Після слова такий значна пауза. Щоб краще інтонувати це слово, уявіть, що після нього йде: "ну, як би вам сказати…". Слова добрячий та плохий вимовляються так, як вимовляють: "таке щось воно плюгаве, миршаве" (з більш чи менш помітним відтінком огиди).За стряпчого, як завсіди годиться,Була приставлена Лисиця…Іронія, з якою ці рядки вимовляються, покликана викрити хитрість у сумлінні з пихою. Досить уявити собі хитру й чванькувату персону і пригадати, яке враження вона справляє, щоб відчути звучання цитованих рядків.А чутка у гаю була така,Що ніби Щука та частенько,Як тільки зробиться темненько,Лисиці й шле то щупачка,То сотеньку карасиків живенькихАбо линів гарненьких…Тут іронія набуває інших відтінків: від слова частенько і наступних повіває обережною вкрадливістю. Інтонація має викликати в уяві слухача, а отже, попереду у самого читця, живу картину того, як скрадалася "Щука" зі своїми подарунками, боячись поголосу. Перелікові у кінці строфи можна надати відтінку інтонаційної незавершеності, що створюватиме ілюзію продовження (мовляв, і так далі, і тому подібне), хоча в даному разі це і не обов'язково. Чи справді так було, чи, може хто збрехав(Хто ворогів не мав!), -А все таки катюзі,Як кажуть, буде по заслузі.Інтонація першого рядка у цій строфі має красномовно говорити, що оповідач хитрує: висловлюючи сумнів словами, він показує тоном, що сам він не сумнівається в тому, що чутка була правдивою. В інтонуванні останніх двох рядків повинно відчуватися: "овва! Як б и не так! Як рак свисне!"Зійшлися судді, стали розбирать:Коли і як воно, і що їй присудити?Як не мудруй, а правди нігде діти.Кінців не можна поховать…У перших двох рядках іронія автора загострена проти удаваної поважності та серйозності. У третьому і четвертому - проти підлих хитрувань, які на цей раз виявляються марними.Недовго думали - рішилиІ Щуку на вербі повісити звелілиТут викривається оманливе торжество справедливості, як і в наступних рядках. Другий рядок має відтінок удаваної загрози, так само як і слова Лисиці:- Дозвольте і мені, панове, річ держать! -Тут обізвалася Лисиця. -Розбійницю таку не так судить годиться:Щоб більше жаху їй завдатьІ щоб усяк боявся так робити -У річці вражу Щуку утопити!У звертанні Лисиці до суддів можуть переважати і улесливість, і розв'язність, і напускна загрозливість. Підвищення тону нагнітається у словах жаху і усяк, а слова завдать і робити підкреслюються силовим притиском. Може бути й інший варіант, особливо для рядка:І щоб усяк боявся так робити…Отже, перелом інтонації можна здійснити або на слові усяк, або на слові робити. Остання фраза Лисиці звучить удавано-грізно, роблено-патетично, тріумфуюче:У річці вражу Щуку утопити!Можна й підняти регістровий рівень на слові Щуку, супроводжуючи його вимову грізно-патетичним жестом: вказівний палець догори, а на слові утопити - вказівний палець донизу.- Розумна річ! - всі зачали гукать…Вираз обличчя оповідача під час вимови перших двох слів цієї фрази може бути хитруватим, удавано глибокодумним чи бундючним. Під час вимови слів автора можна залишити мімічну маску такою ж, а можна і змінити її, що приведе до зміни в тоні. Звичайно, краще, коли слова суддів вимовляти з напускною суворістю, а слова автора, - немовби хитрувато поглядаючи збоку на цю комедію. Послухали ЛисичкуІ Щуку кинули - у річку.Ці слова можуть супроводжуватись сумним похитуванням голови.Використовуючи грамзапис як зразок, доцільно д авати дітям додаткові завдання:1) вдумливо, уважно прочитати текст очима;2) прочитати голосно, вслухаючись у власне виконання, або читати очима текст так, щоб відчувати, як він звучить;3) послухати цей текст у виконанні артиста і зіставити його інтонаційну редакцію з своєю.2.3 Шляхи вдосконалення методики вивчення байок в початковій школі на прикладі розробки уроку читання "Українська байка" в третьому класі початкової школиРішення проблеми вдосконалення методики вивчення байок лежить у площині використання монографічного методу вивчення байок Відмінна риса даного методу полягає в тому, що вивчення байок у період початкового навчання виступає як самостійний напрямок читання.Однак, щоб дитина стала повноцінним цінителем байок, важливо створити умови для їхнього читання. Головне - організація читацького оточення, матеріал для читання, що направляє розвиток читацької діяльності.Іншими, не менш важливими умовами є:1. підбір байок;2. підготовленість учителів до роботи з над байкою.Мета уроку вивчення байок - аналіз її змісту й форми. Всі ж інші завдання - розвиваючі й виховні - вирішуються опосередковано, через провідну.Нижче наведений приклад проведення уроку, у ході якого вивчається байка Л.Глібова "Зозуля й Півень".Мета уроку: Розширювати знання учнів про творчість Л.Глібова, про жанр байки. Розвивати образність мовлення, виразність читання. Виховувати справедливість, чесність.Обладнання: портрет Л.Глібова, персонажі байки: Зозуля й Півень, малюнки до байки, читанка 4, дошка з записами.Хід урокуІ. Організаційний момент.Девіз уроку (на дошці):Сторінки бережно гортаю, всі тексти швидко я читаю. Читати дуже я люблю і стисло текст перекажу.Вступна частинаПедагог. Діти, я багато вам читаю, розповідаю небилиць, притч, потішок, прислів'їв, казок. Ми заучуємо вірші, пісні...Діти. Байки.Педагог. Правильно, байки. Чи відомо вам, дорогі друзі, що байка - один із самих древніх літературних жанрів? Вона з'явилася ще в Древній Греції. Особливо багато творів цього жанру створив давньогрецький байкар Езоп. Езоп жив більше 2,5 тисячі років тому; байки свої він писав прозою. Дотепність і спритність прославили його ім'я в століттях. Вважається, що він першим почав складати байки - відкрив мову іносказання, коли поет висловлюється не прямо, а натяками.У Древньому Римі байки латинською мовою створював Федр. Багато хто з його байок є переробкою байок Езопа.У Європі прославилися своїми байками француз Ж. Лафонтен, в Англії - Т. Мур. У нас в Україні було чимало байкарів - Л Глєбов, О. Пчілка. Але кращим з усіх був Л. Глєбов. "Езопівською мовою" він володів майстерно. Що таке байки, ви вже знаєте. Це...Діти. Це невелике оповідання, найчастіше у віршах.Діти. Вірш.Діти. Байка злегка схожа на казку. У ній звичайно діють не люди, а звірі, речі, рослини. Але ведуть вони себе по-людські: розмовляють, працюють, допомагають або заважають один одному. Вони добрі й злі, розумні й дурні, ну зовсім як люди.Діти. І ще байка - це жива сценка: у ній хтось сперечається, свариться, мириться.Педагог. Діти, а чим байка відрізняється від казки, оповідання, вірша?Діти. Казки довгі, а байки короткі, їх легко читати.Діти. У байці обов'язково повинне бути повчання, у якому говориться, що треба робити й чого робити не треба.Діти. У байці завжди є глузування над чим-небудь поганим або дурним вчинком.Педагог. На прикладі поведінки героїв байок показуються й засуджуються недоліки людей - заздрість, дурість, жадібність, хвастощі й інших.Педагог. Молодці! З багатьма байками ви познайомилися. Я вам їх читала, сама інсценувала для вас, щоб було цікаво. А як ще ви знайомили з байками?Діти. Ми дивилися діафільми, слухали пластинки й касети із записами байок.Педагог. З байками Лафонтена я вас познайомила. Вони схожі на...Діти. Казки.Педагог. А чому?Діти. Вони починаються, як і казки, зі слів "жили-були"Педагог. Правильно. А як писав байки Лев Толстой?Діти. Як оповідання.ІІ. Перевірка домашнього завдання.- Яке було домашнє завдання? (Навчитися виразно читати байку Л.Глібова "Вовк і Кіт", вміти читати в особах).Читання байки учнями - конкурс на виразне читання.Читання байки в особах.- Хто найкраще прочитав? Чим сподобалося читання?- Чого Вовк забіг у село? Від кого він хотів сховатися?- Чому жодна порада Кота не підходила Вовкові?- Що в поведінці Вовка особливо засуджується? Яка головна думка байки? Як ви розумієте прислів'я "Що посіяв, те й пожнеш"?(Виставлення оцінок учням, кожна оцінка мотивується).ІІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.- На минулому уроці ви ознайомилися, а на сьогодні навчилися виразно читати байку "Вовк і Кіт". Хто автор цієї байки?- Що ви знаєте про Леоніда Глібова?- Перед вами портрет байкаря. Подивіться на дошку. Що означають числа?Леонід Глібов (1827-1893), с.Веселий Поділ.(Підсумовую відповіді учнів).- Видатний український письменник Леонід Глібов народився в с.Веселий Поділ на Полтавщині, писав вірші, пісні, віршовані загадки, п'єси і байки. Байок Глібов написав аж 107.- Які байки Глібова ви вже читали? ("Чиж і Голуб", "Коник-стрибунець", "Вовк і Кіт").- Кого описує автор у образі тварин? (Під образами тварин автор розуміє людей).- Для чого пишуть байки? (У байках висміюють все лихе, щоб люди не робили так).- А тепер відгадайте загадки:Ку-ку, ку-ку! - кричу я в лісі,На зріст маленька, свитка сіренька.(Зозуля).(Показую малюнок)Двійчаста і розгониста хода,Іде - як цар до трона,На голові - корона.(Півень)(Показую малюнок),ІV. Повідомлення теми і мети уроку.- Сьогодні ми ознайомимося з байкою "Зозуля і Півень", яку написав Л.Глібов, і навчимося виразно читати її.V. Вивчення нового матеріалу.1. Підготовка учнів до сприймання твору.- Діти, чи розумієте ви значення слова "підлесливий"? (Це людина, яка хоче вислужитись, показати себе надто відданим, говорить у вічі одне, а має на думці інше; це людина, яка хоче піддобритись до когось і за це його слухає, вихваляє).- Отже, підлеслива людина, це та, яка догоджає кому-небудь надмірно, незаслужено, вихваляє когось, щоб піддобритися. Сьогодні ми ознайомимось із значенням цього слова, прочитавши байку "Зозуля і Півень".- А чи чули ви, як "співає" півень, зозуля? (Вони не співають. Півень кукурікає, а зозуля кує).- А що роблять солов'ї, синички? (Соловейко виспівує гарні мелодії травневими ночами. У народі кажуть про тих, хто гарно співає, виспівує, як соловейко").2. Перше читання твору.Читаю байку "Зозуля й Півень".- А зараз ви будете читати байку, але спочатку потрібно навчитися правильно читати слова, які зустрінуться у нашій байці.Словникова робота.На дошці слова:Жалібненько, пшениченька, мерщій, безталанне, знічев'я,Самостійне мовчазне читання байки.Прочитайте байку про себе і скажіть:- За що хвалили одні одного Півень і Зозуля?- Чи відвертими, справедливими були ці вихваляння?3. Повторне читання байки.Читання байки вголос.4. Робота над ідейним спрямуванням тексту.- Якими ви уявляєте собі Півня і Зозулю? За що вони хвалили одне одного? Якими були ці вихваляння? (Нещирі, несправедливі вихваляння).- Знайдіть у байці і прочитайте слова, в яких передано головну думку твору.- Як ви розумієте прислів'я "Рука, як кажуть, руку миє"?- Запам'ятайте це прислів'я і користуйтесь ним при нагоді у своєму житті.ФізкультхвилинкаЛапки в боки, вгору вушка,Скачуть білочки-подружки.1, 2, 3, 4, 5 -По гілках вони летять.Кожен ранок на галявіРоблять білки вільні вправи.1, 2, 3, 4, 5 -Люблять білочки стрибать.5. Аналіз зображувальних засобів.- Як звертаються тут дійові особи один до одного? Прочитайте, як Півень вихваляє спів Зозулі.- Прочитайте відповідь Зозулі. З чим вона порівнює спів Півня?(Зіронько моя, куме, голубонько, кралечко моя, братику - ласкаві і доброзичливі звертання).- Якими словами вони характеризують "спів" один одного?(Веселенько, жалібненько, тонесенький, милесенький голосочок - знову дуже ласкаво).- Чи свідчать ці вихваляння про наявність голосу в Зозулі чи Півня? Про їхній гарний спів? Чому автор вибрав ці слова, а не інші, які характеризують дійсно гарний спів? (Тому, що нічого такого про їхній спів не можна сказати).- Про що говорить автор таким чином? (Про підлесливість, нещирість персонажів).- Як автор доводить це? (Порівняннями: виспівуєш, наче жар-птиця, як соловей).- Чи можна порівняти Півня з жар-птицею, а Зозулю з соловейком? Чи справедливі ці оцінки? (Ні).- Чиїми словами автор передає правду в байці? (Словами горобця і автора).- Які негативні риси зображені автором у байці? (Нещирість, улесливість, що принижують гідність людини).- Які почуття висловив автор у байці? (Незадоволення, обурення).6. Робота над виразністю читання байки.- Як потрібно читати (з якою інтонацією) вихваляння Зозулі і Півня? (Нещиро, підлесливо). А як слова горобця? (Голосно, передаючи правду). Слова автора?7. Читання байки в особах.- Що потрібно, що прочитати цю байку в особах?- Скільки осіб треба для читання байки? Хто саме? (Зозуля, Півень, Горобець, автор).VI. Підсумок уроку.- Що сьогодні нового дізналися на уроці?- Яку байку прочитали?- Яка головна думка байки?- Яке прислів'я зустрічається в байці?- Як ви його розумієте?VII. Домашнє завдання.- Навчитися виразно читати байку Л.Глібова "Зозуля і Півень". Підготуватись читати в особах. Хто має бажання і вміє гарно малювати, може створити малюнок до байки.На прикладі даного уроку мі бачимо, що завдання вчителя - показати учням, що байка це глибокий літературній жанр, що байка є самостійний закінчений твір з тільки їй присущими рисами й літературними ознаками.Говорячи про змістовну сторону байок, підкреслимо, що це високоморальний жанр: байки затверджують добро, правду, справедливість, розум, любов, працьовитість; засуджують зло, неправда, дурість, лінь, пиху, ворожнечу.Таким чином, рішення завдань морального виховання залежить від вибору матеріалу, його розташування, його кількості. Прилучаючи дітей до сприйняття байок, ми розвиваємо за допомогою цього навчального матеріалу моральні якості особистості, образне мислення дітей, формуємо в них високий лад почуттів, надаємо можливість відчути радість пізнання краси рідної мови, і для цього ми відбираємо насамперед ті байки, які володіють, по влучному визначенню Ушинського, "мальовничістю форми й поетичністю духу" [16]. ВисновкиТаким чином, проведена робота дозволяє сформулювати наступні висновки.Обґрунтування необхідності використання байок у процесі навчання дано в роботах великих педагогів ( К. Д. Ушинського) і психологів ( Л. С. Виготський) і є в наші дні методичною основою їхнього використання.Систематична робота над змістом байок, використовуючи різні способи їхнього аналізу, дозволяє розвивати мислення учнів, виховувати моральні якості в кожній дитині, розвивати й збагачувати мовлення.Навчання читанню байок - питання в методиці далеко не новий і принципових змін відносно методики навчання молодших школярів читанню байок за минулий час нам відзначити не вдалося.У учбовому процесі в початкових класах традиційно і до цих пір в основному використовуються можливості байки як жанру дидактичної літератури, при цьому читаючи окремі байки діти відточують техніку читання, знаходять за допомогою вчителя в тексті байки мораль, аналізують її, заучують байки напам'ять, інсценують їх.Разом з тим, як показує вивчення спеціальних матеріалів, бажання і уміння читати байки набуває для дитини почала XXI століття вже в молодшому шкільному віці особово-значущий сенс, але тільки в тому випадку, якщо вчитель і діти сприймають байку як особливий літературний жанр з яскраво вираженою специфікою художнього бачення її автором явищ реальній дійсності і віддзеркалення їх у формі так званого художнього баєчного світу. Саме освоєння авторського віддзеркалення навколишнього світу в байці привчає дитину розрізняти зло, формує у початкуючого читача своє особливе відношення до світу зла і переконує його у важливості розуміння того, коли і як може трансформуватися реальний світ в баєчний. А це, у свою чергу, вимагає внесення до прийнятої зараз методики навчання молодших школярів читанню байок таких змін, які навчили б дітей 8-9 років умінню вдивлятися в створені байкарем персонажі і картини баєчного світу.Саме на це спрямовано монологічне вивчення байки, яке ставить за мету всебічне вивчення цього жанру, знайомство с авторами байок, мовою байок й т ін..Саме такий підхід може сприяти підвищенню ролі байки в вивченні української літератури, сприяти формуванню в учнів моральної свідомості на підставі вивчення байок на уроках читання в початковій школі. Література1. Державний стандарт початкової загальної освіти. К. 2002 .2. Бельтюкова Г. В. Методика преподавания русской литературs в начальных классах. М, Просвещение, 2004г., с. 120-125.3. Білецький Д. М. Дитяча література. - К.: Рад. школа 1977р.4. Варзацька Л. Навчання мови та мовлення на основі тексту: Пос. для вчителів. -- К.: Рад. Школа, 1986. -- 105 с.5. Виноградов В.В. // Русский язык в школе. -- 1968. -- № 6.6. Волошина Н.Й. Вивчення української літератури в 5 класі // Посібник для вчителя. -- К.: Педагогічна думка, 1997.7. Выготский Л. С. Психология искусства М. Психология . 2002.8. Глазова О., Косян Т. Рідне слово в початковій школі : Пос. з розвитку зв'язного мовлення / Асоц. вчителів укр. мови. -- К.: Магістр-S, 1997. -- 71 с.9. Глібов Л. І. Твори у двох томах. - К.: Наукова думка, 1974р.10. Глібов Л. І. Твори. - К.: Дніпро, 1982р.11. Глобчак В. Особистістно орієнтоване навчання і виховання молодших школярів на уроках читаня у початковій ланці // Рідна школа, 2004.- № 4.- С. 19-20.
12. Горбушина Л.А. Выразительное чтение и рассказывание. - Учебн. пособие
13. Грицай М.С., В.Г.Бойко, Л.Ф.Дунаєвська. Українська народнопоетична творчість. - К., 1983. - с.243
14. Джежелей О.В. О новом курсе "Обучение грамоте в программе "Чтение и литература" // Начальная школа.-2000.- №8.- С.14 -19.
15. для студентов пед. училищ. Изд. 3-е, перераб. - М.: "Просвещение", 1975. 135 С.
16. Ефпосинина Л. А.,Оморокова М. И. Программа "Литературное чтение" I - IV классы //Начальная школа, 2005г., N8, с. 20 -35.
17. Ефпосинина Л. А.,Оморокова М.И. Программа "Литературное чтение" I - IV классы //Начальная школа. - 2000.- N"8. - C. 20 -35.
18. Завадская Т.Ф. Методика родной речи - М.: Просвещение, 1985.С. 57-59.
19. Иваницкая Г. Уроки развития связной речи: Пос. для учит. -- К.: Рад. школа, 1984. -208 с.
20. Камінчук О. Образний світ байки Олени Пчілки // Українська мова і література в школі. - 1993. - № 10. - с. 56 - 58.
21. Карсалова Е.В. Изучение устного народного творчества призведений на уроках літературі - М.: Просвещение, 1991. С. 29-173.
22. Киричук О. Волошина Г. Підготовка учнів до сприймання нового тексту, ПШ, 1992, № 9-10
23. Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті вислови в українській літературні мові. -- К.: Вища школа, 1975.
24. Кононыкин Н.П., Щербакова Н.А. Методика изучения літературі в начльной школе . - Л.: Учпедгиз, 1950. С. 356-518.
25. Крекотень В. Байки в українській літературі ХVІІ-ХVІІІ ст. -- К., 1963. -- 253 с.
26. Крекотень В. Байки в українській літературі ХVІІ-ХХ ст. -- К., 1963.
27. Крекотень В.І. Байки в українській літературі XVII-XVIII ст. - К., 1965. - С.5-78.
28. Лесин М.В., Пулинець О.С. Словник літературних термінів. -- К.: Рад. школа, 1965. -- 433 с.
29. Лисовский А.М. Изучение басни в школе - Киев: Рад. шк., 1987. С. 123-190.
30. Маслова О. Життя і літературна спадщина Людовіка Гвіччіярдіні. -- К., 1928.
31. Пільчук І. І. Леонід Глібов. - К.: Знання, 1977р.
32. Подгаецкая И.М. Воспитание у учащихся интереса к изучению родной речи и литературы. - М. Прсвещение , 1985. - 78 с.
33. Поліщук Ф. Український фольклор. -- К., 1991.
34. Рамзаева Т.Г., Львов М.Р. Методика обучения русскому языку в начальных классах: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2121 "Педагогика и методика нач. обучения".-- М.: Просвещение, 1979. -- 431 с., ил.
35. Скрипченко Н. Ф., Савченко О. Я. Читанка. 2-ий клас. - К.: Освіта, 2002р.
36. Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я. Читанка 3(2). - К., 1997.
37. Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я. Читанка 4(3). - К., 1997.
38. Тимофеев Л. И. Основы теории литературы: Учебное пособие для студентов пед. институтов. М., 1976.
39. Троицкая Т.О. Литературное образование младших школьников// Начальная школа, - 2000.-№8.-С.46 - 54.
40. Українські байки . Збірка. К. Просвіта. 2998.
41. Шелехова Л., Організація творчої навчально-пізнавальної діяльності учнів// Рідна школа. - 1997.-- №9. - С.36-39.
