У цьому випадку вихователь зможе викликати в дітей емоційний відгук і діти почнуть активно розповідати про зміст картини та про характер зображеного героя.
Тактильно-чуттєвий метод. Цей метод полягає в тому, що в процесі сприйняття портрета вихователь торкається дитини руками (гладить, обіймає), повторює рухи рук, зображений на картині.
Мета цього методу -викликати почуття дітей, пережити адекватний стан зображеного образу, відчути любов до себе іншої людини. Цей метод ефективний і впливає на емоційний стан дітей, викликає відповідні реакції, особливо в сором'язливих дітей, але за умови, якщо між дітьми та вихователем є взаємна щирість, визнання, симпатія, повага одне до одного.
Прийом «входження» в картину. Використовуючи цей прийом, вихователь пропонує дітям уявити себе на місці зображеної людини, учить співчувати їй, збуджує дитячу уяву. Розглядаючи картину В. Васнєцова «Альонушка», дітям пропонують: «Уявіть собі на хвилинку, що картина ожила. Що ви почули?».
Метод музичного супроводу. Під час розгляду портрета звучить музика, характер, настрій якої співзвучний із настроєм картини, тобто йде вплив одночасно на зоровий та слуховий аналізатор. Це у свою чергу полегшує процес сприйняття, робить його більш глибоким, витонченим.
В. О. Сухомлинський писав: «Музика, мелодія, краса, музичних звуків -важливий засіб морального та розумового виховання людини, джерело благородства серця та чистоти душі… Мелодія -це мова людських почуттів…». [44. С.194]
Ігрові прийоми. Саме вони зосереджують увагу дітей на сприйнятті необхідної частини портрета, активізують розумову діяльність дітей, створюють інтерес до творів, формують позитивне ставлення до жанру портрет.
Діти із задоволенням приймають такі ігрові елементи:
- загадай що-небудь про руку, очі, одяг, колір, людину, а ми відгадаємо;
- відгадай, до якого портрета підходить ця музика;
- придумай свою назву портретові;
- хто краще передасть у русі положення тіла (руки, голови) зображеного образу;
- відкриємо «таємницю» людини, яку сховав від нас художник.
Портретний учить дітей розуміти духовний світ іншої людини, бережно до неї ставитися [48. С. 43;46].
У роботі дошкільного навчального закладу творам образотворчого мистецтва можна присвятити повністю заняття -бесіду з використанням вищеописаних методів або використовувати їх на інших видах занять або в повсякденному безпосередньому спілкуванні з дітьми.
Методика використання творів народного декаративно-ужиткового мистецтва проходить у кілька етапів. На першому подаються узагальнені поняття про побутову культуру наших предків. Дітей необхідно підвести до усвідомлення природного розуму, таланту, працьовитості, естетичного смаку та краси наших пращурів, які вміли все робити своїми руками, створювали корисні й прекрасні речі.
На другому етапі необхідно сформувати уявлення про різновиди народного декоративно-прикладного мистецтва, про його регіональні особливості, що виявляються у кольоровій гамі, способах і прийомах виготовлення та оздоблення. Для третього етапу визначальним є те, що дітям подаються знання про окремі види народних ремесел, звичаї, традиції, обряди, пов'язані з виготовленням та використанням виробів.
Виділяють загальні методи та методичні прийоми, що стосуються ознайомлення з усіма видами декоративно-прикладного мистецтва і використовуються на всіх етапах.
1. Розгляд ілюстрацій із зображенням давнього житла, речей вжитку.
2. Екскурсія до краєзнавчого музею, художнього салону.
3. Мистецтвознавча розповідь про різні види народного декоративно-прикладного мистецтва з демонстрацією зразків різноманітних виробів.
4. Дидактичні ігри: «Що з чого зроблено?», «Розкажи про виріб, який найбільш сподобався», «Який візерунок кращий?», «Знайди знайомі рослинні елементи а візерунках», «Що нагадують ці ягоди?», «Відшукай геометричні фігури в орнаментах».
5. Ряд тематичних занять та бесід.
6. Спостереження дітей за виготовленням виробів, навчання їх рукоділля.
7. Використання фольклору: прислів'я та приказки про народні ремесла, про працю, працьовитість, ледарство тощо; казок ; народних пісень.
Методика ознайомлення дітей із скульптурою на заняттях із ліплення.
При ознайомленні дітей із скульптурою використовують методи та методичні прийоми, що стосуються ознайомлення з усіма видами мистецтва і використовуються на всіх етапах. Але в порівнянні з малюванням скульптура має свою специфіку. Якщо в малюванні композиція скоріш за все зв'язана з використанням умовних прийомів зображення (зображення людини в малюванні передається з одного боку, предмети першого плану зображуються більшими ніж фігури другого плану), то в скульптурі реальні фігури не потребують умовного зменшення форми та скорочення пропорцій для створення уявлень о просторі.
Висновки до першого розділу
З усього вищевикладеного можна зробити наступні висновки.
Дошкільний вік -оптимальний період для творчого розвитку людини.
Відомо, що на кожному етапі життя дитини закладається певний фундамент, який має своє визначне місце в становленні цілісної особистості, лише на такому фундаменті можуть повноцінно формуватися психічні властивості та здібності, необхідні дитині для переходу на наступний віковий етап.
Відповідно освітньо-виховний процес, з точки зору сучасної концепції дошкільної освіти, ми розглядаємо як необхідну форму творчої активності дитини. Її ефективність має оцінюватись за якісними змінами в творчої діяльності кожного вихованця.
Отже, ознайомлення з різними жанрами живопису дозволяє дітям у лініях, фарбах, композиції дізнаватися про почуття й помисли художника, зрозуміти, яку важливу роль відіграють художні засоби в створенні того чи іншого образу. Це розвиває в дітей інтерес до творів мистецтва, вони можуть охарактеризувати героїв, дати назву картинам. Навчання включає розвиток уміння бачити, розуміти художній образ живописного твору, бачити в картині головне, уміти розповісти про неї. Паралельно йде робота щодо збагачення мовлення дітей виражальними засобами (метафорами, епітетами) розвитку вмінь будувати промову, використовуючи речення різних типів, дотримуючись структури.
З огляду на викладене - мету художнього виховання засобами образотворчого мистецтва в стислій, сконцентрованій формі можна визначити як розвиток у дітей високих естетичних ідеалів, формування потреб, формування потреб і здібностей до образотворчого мистецтва в процесі художнього осмислення світу.
Заняття з образотворчого мистецтва мають важливе естетичне виховне значення для дітей. При залученні їх до образотворчого мистецтва розвиваються естетичні смаки і можливості. Цьому слід приділити більш уваги. Потрібно тактично пропонувати допомогу дитині, підтримувати її зацікавленість, заохочувати.
Введення в програму поширені заняття з образотворчого мистецтва допоможуть виховати покоління, яке буде всесторонньо розвиненим і естетично обізнаним.
Ознайомлення з творами образотворчого мистецтва має сприяти:
· творчій спрямованості особистості, усвідомленню нею значення передусім творчих, гуманітарних потреб, мотивів, цілей як провідне у її розвитку та життєдіяльності;
· розвитку творчих рис, характеру, а саме цілеспрямованості, ініціативності, допитливості, самостійності, вимогливості, винахідливості, оригінальності, працелюбності, відповідальності тощо;
· творчій самосвідомості, що виявляється у самопізнанні та адекватній самооцінці, самоорганізації, самореалізації, самовдосконаленні;
· розвитку творчих якостей інтелекту - логічного, діалектичного та цілісного сприйняття дійсності, спостережливості дослідника, творчої уяви і фантазії, уваги і пам`яті;
· постійному зростанню потенціалу творчої діяльності - бажання систематично здобувати нові знання у певній галузі , вмінню творчо їх використовувати, експериментувати, досліджувати;
· формуванню психічних якостей творчої особистості, її темпераменту, властивостей нервової системи;
· вихованню у дітей здатності до творчого спілкування з діячами науки, техніки, культури, мистецтва, вміти вести діалог.
Вплив творів образотворчого мистецтва на дитину | свідомість Фізичне здоров'я твори образотворчого мистецтва формують | Інтелектуальну сферу емоціонально-почуттєву сферу Вольову сферу Моральне здоров'я |
Розділ ІІ. Експериментальна перевірка впливу творів образотворчого мистецтва на формування творчої активності дітей старшого дошкільного віку.
2.1 Отримання первісних показників сформованості творчості дітей старшого дошкільного віку.
Під поняттям розвитку творчої активності дитини ми розуміємо якісні зміни в пізнавальній діяльності дітей, що відбуваються в наслідок розвитку умінь та навичок мистецької діяльності.
Виходячи з положень концепції Базового компонента дошкільної освіти, наше завдання озброїти дитину насамперед умінням жити, сприймати життя в цільності. Це значно складніше й багатогранніше, ніж окремо формувати системи знань та умінь з окремих розділів програми виховання та навчання. Дитина не володітиме істинним світоглядом, якщо не вмітиме цілісно сприймати світ.
В процесі зображувальної діяльності здійснюються різні сторони виховання: сенсорне, розумове, естетичне, моральне, трудове.
Зображувальна діяльність -це специфічне образне пізнання дійсності. Для того щоб намалювати, зліпити будь-який предмет, попередньо потрібно добре з ним ознайомитись, запам'ятати його форму, величину, конструкцію, розміщення частин, колір.
Для розумового розвитку дітей велике значення має поступово розширюваний запас знань на основі уявлень о різноманітності форм та просторового положення предметів навколишнього світу, різних величинах, різноманітності відтінків кольорів. При організації сприйняття предметів та явищ важливо звертати увагу дітей на мінливість форм, величин, кольорів, різне просторове положення предметів та частин.
Навчання зображувальної діяльності неможливо без формування таких розумових операцій, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. В процесі спостережень, при обстеженні предметів та їх частин перед зображенням дітей вчать виділяти форму предметів та їх частин, величину і розміщення частин в предметі, колір. Зображення різних по формі предметів потребує їх співвідношення та встановлення відмінностей. Разом з тим діти вчаться порівнювати предмети, явища та виділяти в них загальне та відмінне, об'єднувати предмети за схожими ознаками.
На заняттях з зображувальної діяльності розвивається мова дітей: засвоєння назв форм, кольорів та їх відтінків, просторових позначень сприяє збагаченню словника; висказування в процесі спостережень за предметами та явищами, при обстеженні предметів, а також при розгляданні ілюстрацій, репродукцій з картин художників позитивно впливають на розширення словникового запасу та формування зв'язного мовлення. Використання образних порівнянь, віршів для естетичної характеристики предметів сприяє розвитку виразної мови.
При проведенні занять виникають сприятливі умови для формування таких якостей, як ініціатива, допитливість, розумова активність та самостійність, цікавість.
Зображувальна діяльність тісно пов'язана з сенсорним вихованням. Безпосереднє, чуттєве знайомство з предметами та явищами, з їх властивостями та якостями складають область сенсорного виховання.
Формування уявлень о предметах потребує засвоєння знань об їх властивостях та якостях, формі, кольорі, величині, положенні в просторі. Діти знаходять ці якості, порівнюють предмети, знаходять схожість та відмінність, тобто виконують розумові дії. Таким чином, зображувальна діяльність сприяє сенсорному вихованню, розвитку наглядно-образного мислення.
Дитяче зображувальне мистецтво має суспільний напрямок. Значення занять зображувальною діяльністю для морального виховання полягає в тому, що в процесі цих занять у дітей виховуються морально-вольові якості: потреба та вміння доводити розпочату справу до кінця, зосереджено та цілеспрямовано займатися, допомагати товаришу, долати труднощі і т. п. Зображувальна діяльність повинна використовуватися для виховання доброти, справедливості, для поглиблення тих благородних почуттів, які у них виникають.
В процесі зображувальної діяльності поєднується розумова та фізична активність. Для створення малюнка, скульптури, аплікації необхідно докласти зусиль, здійснити трудові дії, оволодіти певними вміннями.
Зображувальна діяльність вчить дітей долати труднощі, проявляти зусилля. Формування працелюбності пов'язане з розвитком таких вольових якостей особистості, як увага, наполегливість, витримка. У дітей виховуються вміння працювати, досягати бажаного результату.
Головне значення зображувальної діяльності полягає в тому, що вона є засобом естетичного виховання.
В процесі зображувальної діяльності створюються сприятливі умови для розвитку естетичного сприймання та емоцій, які поступово переходять в естетичні почуття, сприянні для формування естетичного відношення до дійсності. Виділення якостей предметів (форма, колір, величина, будова, положення в просторі) сприяє розвитку у дітей почуття форми, кольору, ритму-компонентів естетичного почуття.
Безпосередньо естетичне почуття, яке виникає при сприйнятті гарного предмета, включає різні складові елементи. Так, можна виділити відчуття кольору, коли естетичне почуття виникає від сприйняття кольористих поєднань: яскраві зірки на темному небі, яскраво-жовті квіти кульбабок в зелені трави. Відчуття ритму виникає в тому разі, коли в першу чергу сприймається ритмічна гармонійність предмета, ритмічне розташування його частин. Естетичне почуття може бути викликано цілісністю форми предмету, наприклад глиняних та керамічних виробів. Відчуття пропорції, конструктивної цільності виробляється при сприйнятті різноманітних споруд. Чим більш усвідомлено починає дитина сприймати навколишнє, тим глибше, стійкіше, змістовніше стають естетичні почуття.
Для естетичного виховання дітей та для розвитку їх зображувальних здібностей велике значення має знайомство з творами зображувального мистецтва. Яскравість, виразність образів в картинах, скульптурі, архітектурі, творах прикладного мистецтва допомагають дітям глибше та повніше сприймати явища життя та находити образні вираження своїх вражень в малюнках, ліпці, аплікації. Поступово у дітей розвивається художній смак.
Щодо визначення рівня розвитку творчості дітей старшого дошкільного віку ми виходили з того, що дітям із високим рівнем розвитку характерне -дитина самостійно справляється із запропонованими завданнями, виконує їх помірковано і вміє пояснити хід власного мислення, працює із задоволенням; середнім -дитина основну частину завдання виконує самостійно, але дещо невпевнено і постійно потребує підтримки й поради дорослого, на завдання реагує по-різному, як із зацікавленістю, так і байдуже; низьким -у дитини виникають труднощі щодо виконання завдань, працює без зацікавленості.
У цілому ми отримали наступні результати:
№ п/п | Прізвище, ім'я дитини | Основні види | Основні жанри | Вираз почуттів | Аналіз твору | Застосування творчого досвіду | Художньо-практична діяльність | Загальна оцінка | |
1. | Векленко Вова | + | +- | + | - | + | + | В | |
2. | Власенко Катерина | - | - | +- | - | + | + | Н | |
3. | Дзюбенко Аліна | + | + | + | - | +- | + | В | |
4. | Євтушенко Роман | - | - | + | - | - | + | Н | |
5. | Коваль Наталія | - | - | + | - | +- | + | Н | |
6. | Макарова Оля | - | - | + | +- | + | + | С | |
7. | Нагорний Олексій | - | - | + | - | + | + | С | |
8. | Піддубна Діана | + | + | + | + | +- | + | В | |
9. | Семенов Микита | + | + | - | - | +- | + | С | |
10. | Ситнік Юля | - | + | + | - | + | + | С | |
11. | Терещенко Андрій | - | - | + | + | + | + | С | |
12. | Тесленко Олег | + | + | + | + | - | - | С | |
13. | Фока Сергій | - | - | + | - | + | + | Н | |
14. | Ясько Богдан | - | - | + | - | + | + | Н |
