Розглянуто можливості поєднання окреслених методичних підходів залежно від дидактичної мети уроку та рівня сформованості інформаційно-технологічних умінь учнів і запропоновано схеми уроків різних типів з технологічного навчання.
У третьому розділі “Експериментальне дослідження ефективності формування інформаційно-технологічних умінь в учнів старшої школи” викладено способи організації та здійснення дослідження щодо перевірки ефективності формування інформаційно-технологічних умінь в учнів старшої школи в процесі навчання за розробленою дидактичною моделлю (на прикладі предмету “Інформатика”).
На констатувальному етапі експерименту було визначено критерії сформованості інформаційно-технологічних умінь старшокласників: інформаційно-технологічні знання, уміння роботи з інформацією, уміння інформаційно-технологічної діяльності, а також виділено рівні сформованості інформаційно-технологічних умінь учнів старшої школи - початковий, середній, достатній та високий - і окреслено загальні характеристики цих рівнів. Визначення рівнів сформованості інформаційно-технологічних умінь в учнів старшої школи відбувалося одночасно зі з'ясуванням мотиваційного аспекту навчання.
Всього в експерименті взяло участь 408 учнів старшої школи (192 учня - контрольна група, 216 учнів - експериментальна група) на констатувальному та 409 учнів (195 учнів - контрольна група, 214 учнів - експериментальна група) - на формувальному етапах дослідження. Крім цього, на констатувальному етапі в експерименті були задіяні вчителі інформатики (49 осіб) та майбутні вчителі інформатики - студенти 4-го та 5-го курсів (107 осіб). Кількісні показники дослідних груп свідчать про репрезентативність задіяних вибірок.
За результатами констатувального етапу експерименту (табл. 2) особливої уваги щодо їх формування потребували уміння інформаційно-технологічної діяльності. Ці уміння учнів склали найбільший відсоток на початковому рівні серед складових інформаційно-технологічних умінь: 10,52% та 10,37% відповідно для контрольної та експериментальної груп. Наступними за рівнем розвитку постали уміння роботи з інформацією: такі складові, як здобування, аналіз та опрацювання інформації (на початковому рівні 9,90%, 11,46% та 10,94% для учнів контрольної групи та 9,72%, 10,19% та 10,65% для учнів експериментальної групи). Інформаційно-технологічні знання були сформовані найкраще і склали на високому рівні 13,89% та 13,12% для контрольної та експериментальної груп відповідно.
Результати експериментального дослідження засвідчили позитивну динаміку в рівнях сформованості інформаційно-технологічних умінь учнів старшої школи для контрольної та експериментальної груп (табл. 2). Зокрема, для експериментальної групи спостерігається збільшення кількості учнів з достатнім і високим рівнями на: 10,00%, 6,02% - інформаційно-технологічні знання; 10,47% та 5,14% - уміння роботи з інформацією; 12,04% та 3,76% - уміння інформаційно-технологічної діяльності; та має місце зменшення кількості учнів з початковим та середнім рівнями на: 3,79% та 12,23% - інформаційно-технологічні знання; 3,10% та 12,51% - уміння роботи з інформацією; 3,80%, 12,00% - уміння інформаційно-технологічної діяльності.
У рівнях сформованості інформаційно-технологічних умінь відбулися зміни, подані на рис. 2.
Таблиця 2
Розподіл учнів за рівнями сформованості інформаційно-технологічних умінь*
Категорія (критерій оцінки) інформаційно-технологічних умінь | Рівні сформованості інформаційно-технологічних умінь | Бали | Середня кількість і відсоток учнів, які набрали дану кількість балів | |||||||||||||
Констатувальний етап експерименту | Формувальний етап експерименту | Зміни | ||||||||||||||
КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | |||||||||||
К | % | К | % | К | % | К | % | К | % | К | % | |||||
Інформаційно-технологічні знання | І | Початковий | 1-3 | 20,00 | 10,42 | 21,00 | 9,72 | 18,33 | 9,40 | 12,00 | 5,61 | -2 | -1,02 | -9 | -4,11 | |
ІІ | Середній | 4-6 | 72,33 | 37,67 | 68,34 | 31,64 | 70,00 | 35,90 | 50,67 | 23,67 | -2 | -1,77 | -18 | -7,97 | ||
ІІІ | Достатній | 7-9 | 73,00 | 38,02 | 98,33 | 45,52 | 78,00 | 40,00 | 107,00 | 50,00 | 5 | 1,98 | 9 | 4,48 | ||
IV | Високий | 10-12 | 26,67 | 13,89 | 28,33 | 13,12 | 28,67 | 14,70 | 44,33 | 20,72 | 2 | 0,81 | 16 | 7,60 | ||
Уміння роботи з інформацією | І | Початковий | 1-3 | 18,80 | 9,79 | 21,00 | 9,72 | 17,00 | 8,71 | 12,00 | 5,61 | -2 | -1,08 | -9 | -4,11 | |
ІІ | Середній | 4-6 | 92,40 | 48,13 | 105,20 | 48,71 | 94,00 | 48,21 | 76,40 | 35,70 | 2 | 0,08 | -29 | -13,01 | ||
ІІІ | Достатній | 7-9 | 55,40 | 28,85 | 62,00 | 28,70 | 57,40 | 29,44 | 85,40 | 39,91 | 2 | 0,59 | 23 | 11,21 | ||
IV | Високий | 10-12 | 25,40 | 13,23 | 27,80 | 12,87 | 26,60 | 13,64 | 40,20 | 18,78 | 1 | 0,41 | 12 | 5,91 | ||
Уміння інформаційно-технологічної діяльності | І | Початковий | 1-3 | 20,20 | 10,52 | 22,40 | 10,37 | 17,80 | 9,13 | 11,40 | 5,33 | -2 | -1,39 | -11 | -5,04 | |
ІІ | Середній | 4-6 | 93,40 | 48,65 | 108,40 | 50,19 | 91,20 | 46,77 | 74,40 | 34,77 | -2 | -1,88 | -34 | -15,42 | ||
ІІІ | Достатній | 7-9 | 51,80 | 26,98 | 55,80 | 25,83 | 57,80 | 29,64 | 89,20 | 41,68 | 6 | 2,66 | 33 | 15,85 | ||
IV | Високий | 10-12 | 26,60 | 13,85 | 29,40 | 13,61 | 28,20 | 14,46 | 39,00 | 18,22 | 2 | 0,61 | 10 | 4,61 |
*У таблиці 2 позначено: КГ - контрольна група, ЕГ - експериментальна група, К - кількість учнів, % - відсоток учнів у групі.
Рис. 2. Діаграма розподілу учнів за рівнями сформованості інформаційно-технологічних умінь під час експерименту.
Умовні позначення до рис. 2: КГК - контрольна група, констатувальний етап; КГФ - контрольна група, формувальний етап; ЕГК - експериментальна група, констатувальний етап; ЕГФ - експериментальна група, формувальний етап.
Згідно методу перевірки статистичних гіпотез за критерієм Пірсона (для рівня значущості = 0,05 критичне значення величини 2кр = 7,82), на початку експерименту було перевірено узгодженість контрольної та експериментальної груп і доведено, що вони належать до однієї генеральної сукупності, оскільки 22кр (інформаційно-технологічні уміння - 2 = 2,52 2кр = 7,82, уміння роботи з інформацією - 2 = 0,02 2кр = 7,82, уміння інформаційно-технологічної діяльності - 2 = 0,11 2кр = 7,82). Після проведення експерименту експериментальна і контрольна вибірки мають статистично значущі відмінності, оскільки 2експ>2кр: інформаційно-технологічні уміння - 2експ = 11,46 > 2кр = 7,82, уміння роботи з інформацією - 2 експ = 10,08 > 2кр = 7,82, уміння інформаційно-технологічної діяльності - 2 експ = 10,69 > 2кр = 7,82. Це дозволяє стверджувати, що педагогічний експеримент підтвердив справдження гіпотези нашого дослідження, а також ефективність запропонованої дидактичної моделі формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників у процесі навчання.
Проведене теоретико-експериментальне дослідження дозволяє зробити такі загальні висновки.
1. У дисертації представлено дидактичні засади і нове практичне розв'язання актуальної проблеми формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників у процесі навчання, що виявляється у розкритті сутності, структури та змісту педагогічного поняття “інформаційно-технологічні уміння”, дослідженні умов та розробці дидактичної моделі формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників у процесі навчання.
Аналіз існуючих класифікацій умінь та їх змісту показав, що поняття „інформаційно-технологічні уміння” не застосовується в психолого-педагогічній літературі в явному вигляді, а в розглянутих інформаційних, навчально-інформаційних, інформаційно-пошукових уміннях ставиться акцент на пошуку та опрацюванні інформації. Розгляд освітніх тенденцій щодо соціального замовлення суспільства і освіти в цілому вимагає формування у випускників умінь якісно нового рівня, необхідних для успішного розв'язання завдань з усіх сфер його практичної діяльності із застосуванням комп'ютерних засобів і інформаційних технологій. Доведено, що під час вивчення освітніх галузей „Технології” та „Математика” з використанням інформаційно-комунікаційних технологій навчальні уміння учнів набувають якісно нового стану і класифікуються нами як інформаційно-технологічні. З'ясовано, що існуючі варіанти подання змісту та механізмів формування вмінь вказують на необхідність поділу навчальної діяльності щодо засвоєння умінь на ряд етапів, причому їх послідовність та зміст майже однакові у ряді експериментів. Тому проблема формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників є актуальною і вимагає з'ясування сутності та розробки структури і змісту даного поняття і конструювання дидактичної моделі їх формування.
