Дидактичні основи побудови підручників з природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України
31
ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
ВИСОЧАН ЛЕСЯ МИХАЙЛІВНА
Дидактичні основи побудови підручників з природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України (1958-1991 рр.)
13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Івано-Франківськ, 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, Міністерство освіти і науки України
Науковий керівник:кандидат педагогічних наук, доцент Салига Наталія Миколаївна,
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, доцент кафедри педагогіки
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Кодлюк Ярослава Петрівна,
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка,
декан факультету підготовки вчителів початкових класів кандидат педагогічних наук Коваль Ніна Степанівна,
інститут педагогіки АПН України, провідний науковий співробітник лабораторії початкової освіти
Захист відбудеться 12 грудня 2008 року о 1330 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.01 у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника за адресою: вул. Шевченка, 79, м. Івано-Франківськ, 76025, конференц-зала Будинку вчених.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: вул. Шевченка, 79, м. Івано-Франківськ.
Автореферат розісланий 10 листопада 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Н.Р. Кирста
Загальна характеристика роботи
Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку української національної школи оновлення й удосконалення змісту навчання передбачає якісні зміни в теорії та практиці підручникотворення, оскільки суспільні й державні вимоги до якості освіти детермінують і нові вимоги до навчальної книги. Запровадження державного освітнього стандарту, нової структури школи, акцент на самостійне опрацювання навчального матеріалу потребують і нового підручника.
Утім, сучасні дослідження засвідчують не завжди високу якість вітчизняних шкільних підручників, зокрема: невідповідність європейським стандартам, віковим і психологічним особливостям дітей, перевантаженість матеріалами, відсутність спрямованості на набуття стимулів до навчання тощо.
Разом із тим, вітчизняна теорія і практика забезпечення підручниками, насамперед для початкової ланки освіти, має істотні напрацювання. Ґрунтовні дослідження вчених радянської доби (В. Бейлінсон, В. Беспалько, Л. Занков, Д. Зуєв, В. Краєвський, І. Лернер, Н. Менчинська, Є. Перовський, М. Скаткін, Н. Тализіна, В. Цетлін та ін.) започаткували окремий напрям у педагогічній науці - теорію шкільного підручника.
Психолого-педагогічні функції шкільних підручників досліджували М. Бурда, Н. Буринська, Ю. Гільбух, О. Дусавицький, Г. Костюк, І. Лернер, Н. Менчинська, В. Онищук, М. Ричик, Н. Тализіна, С. Якиманська та ін.
Історію навчальних видань як соціально-педагогічного феномену вивчали історики педагогіки (Л. Березівська, Н. Бігданець-Білоскаленко, Т. Гавриленко, Т. Завгородня, О. Замашкіна, І. Курляк, І. Руснак, О. Сухомлинська, Б. Ступарик та ін.). Педагогічні аспекти ілюстративного оформлення підручників розробляли Ю. Антал, І. Бай, Н. Гончарова, Я. Кодлюк, В. Ривчин та ін.
Проблеми шкільного підручника для початкової ланки освіти були предметом дослідження вітчизняних учених: М. Волчастої, Т. Денисюк, І. Жаркової, О. Коваленко, І. Козак, Н. Кузьменко, М. Левшин, Н. Огієнко, Я. Холявки, Л. Чосік, О. Штурмак, С. Якименко та ін.
Особливості підручника для початкової школи конкретизовано у працях М. Богдановича, М. Вашуленка, Л. Занкова, Л.Іванової, А. Полякової, О. Савченко. Окремі тенденції підручникотворення з математики проаналізовано у дослідженнях О. Дубинчук, Б. Друзь, Б. Ерднієва та ін. У зв'язку з реформуванням освіти зроблено спробу привести до сучасного рівня курс методики викладання природознавства у відповідність до наукових знань і вимог життя (Т. Байбара, О. Біда). Як бачимо, актуалізується проблема створення навчальної книги, яка б увібрала в себе найкращі традиції та здобутки минулого у галузі підручникотворення, критичне переосмислення і творче використання яких є актуальним для сучасної школи. Саме в цьому вбачаємо неодмінну запоруку подальшого розвитку сучасного українського підручникотворення та міцне підґрунтя для поступу національної освіти. Історико-педагогічний підхід значною мірою уможливлює аналітико-критичне вивчення напрацювань підручникового забезпечення початкового шкільництва другої половини ХХ сторіччя для найповнішого їх використання в сучасній школі.
Наприкінці 90_х років минулого сторіччя в теорії шкільного підручника започатковані дослідження оцінювання його якості (А. Василюк, М. Корсак, М. Шишкіна та ін.). Українська педагогічна наука поповнилася ґрунтовними напрацюваннями в галузі теорії підручникотворення для початкової школи (Н. Бібік, М. Бурда, О. Савченко, А. Фурман). У докторській дисертації Я. Кодлюк «Теорія і практика підручникотворення у галузі початкової освіти України (1960-2000 рр.)» розроблено модель підручника для школи першого ступеня з урахуванням дидактичних і психологічних характеристик означеного виду навчальної літератури, науково обґрунтовано етапи підручникотворення досліджуваного періоду. Однак спеціальне дослідження, в якому були б висвітлені дидактичні аспекти побудови підручників із природничо-математичного циклу для початкової ланки освіти, досі відсутнє.
Отже, потреби початкової школи у високоякісних підручниках на сучасному етапі реформування освітньої галузі в Україні та відсутність цілісного історико-педагогічного дослідження теорії та практики навчальної книги з природничо-математичних дисциплін зумовили вибір теми дисертаційної роботи «Дидактичні основи побудови підручників з природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України (1958-1991 рр.)».
Зв'язок роботи з науковими програмами і темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми кафедри педагогіки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника «Історико-педагогічні проблеми навчання і виховання в системі безперервної освіти в Україні та зарубіжжі» (номер державної реєстрації 0108U009122). Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої Ради Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол №5 від 27 січня 2004 р.) та радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №2 від 24 лютого 2004 р.).
Мета дослідження - обґрунтувати дидактичні основи побудови підручників із дисциплін природничо-математичного циклу для початкової школи досліджуваного періоду задля їх творчого використання при розробці навчальних книг для сучасної загальноосвітньої школи першого ступеня.
Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:
- проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми та нормативно-правові документи означеного періоду, які регламентували теорію та практику підручникотворення;
- на основі аналізу структури і функцій підручників із природничо-математичних дисциплін означеного періоду визначити способи їх реалізації в навчальних книгах;
- розробити підходи до аналізу дидактичних основ підручників із природничо-математичних дисциплін досліджуваного періоду та сучасності, здійснити їх порівняльний аналіз;
- окреслити перспективні можливості творчого використання ідей побудови підручників із природничо-математичних дисциплін досліджуваного періоду в сучасній загальноосвітній школі першого ступеня.
Об'єкт дослідження - підручникотворення у галузі початкової освіти України.
Предмет дослідження - підручники з природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України 1958-1991 рр.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період із 1958 до 1991 рр. Нижня межа дослідження збігається із уведенням Закону «Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР» (грудень 1958 р.), який задекларував перехід до обов'язкової восьмирічної освіти. Це, у свою чергу, привело до зміни статусу початкової школи (втрата функціональної самостійності, зміна цілей тощо), що знайшло відображення у змістовому забезпеченні цієї ланки освіти. Верхньою межею дослідження є початок 90-х років ХХ ст., коли відбулися докорінні зміни в суспільно-політичному житті України у зв'язку із проголошенням її незалежності, почалося відродження і розвиток національної системи освіти, відбулася зміна основних парадигм в освіті та, відповідно, виникла потреба забезпечення сучасної початкової школи новими підручниками.
Теоретико-методологічною основою дослідження є концептуальні положення теорії наукового пізнання, системний підхід до вивчення особливостей розвитку історико-педагогічних явищ, процесів і діяльності; сучасні психолого-педагогічні теорії розвитку особистості, зокрема про активну роль особистості у засвоєнні знань, необхідність поєднання чуттєвого й раціонального у пізнавальному процесі; положеннях про принцип взаємозв'язку навчання і розвитку, єдності теорії і практики, а також на досягненнях дидактичної думки означеного періоду, сучасного здобутку українських дидактів, законодавчих актах та нормативних документах, що стосуються системи шкільної освіти.
Основні джерела дослідження складають документи й матеріали фондів Центрального державного історичного архіву у Львові, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (м. Київ), Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України (м. Львів); Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. Франка, бібліотек Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Значну частину джерел складає психолого-педагогічна та методична література дослідницького характеру, навчальні плани, програми, підручники з математики та природознавства, методичні посібники окресленого періоду; використано тогочасні урядові нормативні документи про освіту. Важливу групу джерел становлять збірники наукових праць, періодичні педагогічні видання (журнали «Початкова школа», «Радянська школа», «Математика в школі», «Методика викладання математики» та ін.).
Для досягнення мети дослідження та розв'язання поставлених завдань застосовували комплекс взаємопов`язаних методів: пошуково-бібліографічний метод вивчення архівних, бібліотечних фондів, класифікації та систематизації літературних джерел з метою виявлення об'єктивних даних про теорію і практику підручникотворення в Україні; історико-педагогічний, порівняльний та статистичний аналіз фактів і явищ, які дали змогу дослідити еволюцію теорії створення підручників із природничо-математичного циклу; метод теоретичного узагальнення опрацьованих матеріалів для формулювання висновків і рекомендацій щодо творчого впровадження ідей побудови підручників із природничо-математичних дисциплін 1958-1991 рр. у практику підручникотворення сучасної загальноосвітньої школи першого ступеня.
Наукова новизна дослідження і теоретична значущість одержаних результатів полягають у тому, що вперше цілісно проаналізовано зміст підручників із природничо-математичних дисциплін для початкової школи, виданих у 1958-1991 рр.; теоретично обґрунтовано дидактичні засади підручників природничо-математичного циклу на основі аналізу їх функцій та способів реалізації, втілених у структурно-функціональній моделі підручника; поглиблено відомості про головні тенденції у підручникотворенні означеного періоду; уточнено критерії оцінювання підручника як засобу навчання; здійснено порівняльний аналіз підручників із природничо-математичних дисциплін означеного періоду із сучасними підручниками; визначено перспективні можливості творчого використання ідей побудови підручників із природничо-математичних дисциплін у сучасній загальноосвітній школі першого ступеня.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та висновки дослідження впроваджено у процесі викладання дисертантом освітньої галузі «Людина і світ» та спецкурсу «Технології викладання природознавства в початкових класах другої половини ХХ століття», під час підготовки студентами наукових робіт у Педагогічному інституті Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника (акт №-01-08/120 від 31.01.08), у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені І. Франка шляхом читання лекцій, проведення семінарів зі студентами спеціальності «Початкове навчання» (акт №1396 від 12.12.07), на педагогічному факультеті Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича (акт №17-13/797 від 27.03. 08), у Тернопільському національному педагогічному університеті імені В. Гнатюка (акт №894-33/03 від 16.11.07), а також читання лекцій педагогічним кадрам в Івано-Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти
(акт №01/480 від 18.12.07).
Результати дослідження можуть бути використані під час розробки програм, при написанні підручників та методичних посібників, у системі підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, а також для подальших історико-педагогічних досліджень.
Достовірність результатів роботи і основних її наукових висновків забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень, застосуванням різноманітних взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету, меті і завданням; цілеспрямованим історико-педагогічним аналізом наукових, документальних та інших джерел, апробацією одержаних результатів.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження оприлюднено на науково-практичних міжнародних: «Ідея опіки дітей і молоді в історико-педагогічній науці» (Івано-Франківськ, 2005), «Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном» (Горлівка, 2006), «Проблеми сучасного підручника» (Київ, 2006), «Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін» (Полтава, 2007), «Сучасні наукові досягнення - 2007» (Дніпропетровськ, 2007); «Освіта і доля нації» (Харків, 2007); всеукраїнській: «Державний стандарт початкової загальної освіти» (Дрогобич, 2006); регіональній: «Молодший школяр: проблеми розвитку» (Івано-Франківськ, 2006) конференціях, а також на звітних наукових конференціях кафедри педагогіки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2004-2008).
Публікації. Результати дослідження відображено в 17 одноосібних авторських публікаціях, із яких 6 - у фахових науково-педагогічних виданнях.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, 17 додатків. Загальний обсяг дисертації - 247 сторінок, із них 178 основного тексту.
Основний зміст дисертації
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методи дисертаційного дослідження; охарактеризовано джерельну базу; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи та відображено апробацію отриманих результатів.
У першому розділі - «Підручникотворення для початкових шкіл України як педагогічна проблема» - проаналізовано різні аспекти теорії підручника та підходи до розробки дидактичних засад його створення, обґрунтовано доцільність використання структурно-функціонального підходу як основи аналізу дидактичних основ підручників природничо-математичного циклу для початкових шкіл України окресленого періоду; досліджено нормативно-правові документи підручникотворення, які регламентували діяльність загальноосвітньої школи та визначали її пріоритети; показано еволюцію підходів до оцінювання підручників для початкової школи.
Партійно-державне керівництво ставилося до освітньої галузі з увагою, оскільки через неї диктувало та реалізувало політику в галузі навчання й виховання. Для виконання партійних постанов і рішень органи управління видавали нормативно-правові акти, в яких розроблялися тактичні схеми впровадження державної політики, в тому числі й у галузі освіти («Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР» (1958); «Про стан підготовки та видання підручників і навчальних посібників для загальноосвітніх шкіл Української РСР» (1962); «Про заходи дальшого поліпшення роботи середньої загальноосвітньої школи» (1966); «Про перехід на безплатне користування підручниками учнями загальноосвітніх шкіл», «Про хід перебудови середньої і вищої школи та завдання партії щодо її здійснення» (1988) та ін.).
Початкова ланка освіти радянського періоду зазнала кілька істотних перебудов змісту, змін тривалості навчання, методичного забезпечення. Проте єдина трудова політехнічна школа, яка була одноманітною, породила одноманітність навчальних планів, програм, а отже, й підручників. Уся державна політика в галузі освіти була спрямована на виховання підростаючого покоління в дусі комуністичної моралі, що знайшло відображення у змісті тодішніх підручників.
Разом із тим, період із 1958 до 1991 рр. був продуктивним у площині створення підручників природничо-математичного циклу: зміст математики для початкових класів і відповідні навчальні програми розробляли М. Бантова, Г. Бельтюкова, М. Богданович, І. Василенко, Л. Кочина, Н. Мацько, А. Пишкало, Г. Поляк, О. Пчолко, Н. Скрипченко, ін.; зміст природознавства для початкових класів - Н.Бібік, Н. Захарова, Н. Коваль, Г. Ковальчук, Л. Нарочна, А. Низова, В. Онищук, М. Скаткін та ін. Чимало вищезгаданих авторів і сьогодні плідно працюють над створенням підручників з курсу «Я і Україна» та математики.
Важливою складовою загальної теорії підручникотворення є дидактичні основи його побудови. У педагогічній літературі обґрунтовано різні підходи до їх визначення (В. Беспалько, В. Бейлінсон, А. Гречихін та ін.). Серед них особливе місце посідає функціональний підхід (В. Краєвський, І. Лернер, І. Товпінець). Структурно-функціональна модель підручника ґрунтовно розроблена в дослідженнях В. Бейлінсона та Д. Зуєва, які визначили структурні компоненти навчальної книги на основі їх функціонального аналізу. Цей підхід заснований на глибокому аналізі дидактичних функцій підручника, його структури, змістового та процесуального забезпечення. Саме це зумовило вибір структурно-функціонального підходу як основи аналізу дидактичних засад підручників з природознавства та математики окресленого періоду.
Страницы: 1, 2
