Включення ПЗВХ у процес навчання сприяє цілеспрямованому формуванню в учнів таких компонентів навчально-пізнавальної діяльності, як мотиваційний (інтерес до завдань, що містять пізнавальне утруднення, мотиваційна установка на спроможність долати труднощі); орієнтаційний (прийняття мети та планування діяльності під час виконання ПЗВХ доповнюються перспективним орієнтуванням дітей в інформації, яка вивчатиметься на більш віддалених етапах навчання, та формуванням алгоритму пізнавальних і навчальних дій, що сприятиме засвоєнню найбільш складних тем програми); змістово-операційний (актуалізація опорних знань, умінь, навичок; їх поширення і поглиблення; установлення нових предметних і міжпредметних зв'язків під час здійснення підготовки до оволодіння складними темами навчальної програми); емоційно-вольовий (активізація уваги, формування здатності докладати вольові зусилля для подолання утруднень у процесі виконання завдань, виховання емоційно-позитивного ставлення до навчання); контрольно-оцінний (формування вмінь здійснювати контроль та оцінку своєї навчально-пізнавальної діяльності). [10, 245]
Розділ 2. Діагностики та методики формування пізнавальних здібностей молодших школярів2.1 Особливості пізнавальних здібностей та стану рівня їх розвитку у дітей молодшого шкільного вікуНа основному етапі констатувальної частини дослідження, було охоплено 50 дітей молодшого шкільного віку, а саме: по 10 дітей з кожного класу молодшої школи-- 1, 2, 3. 4. 5-го класів. Для проведення констатувального експерименту нами було використано пакет взаємодоповнювальних методик, а саме: методики дослідження творчого компонента (автор методики: П. Торренс), інтелектуального компонента (автори методик: П.І. Зінченко, О.М. Леонт'єв, Я. Фостер, Б. Векслер, Коос, С.О. Банков, І.О. Барташнікова, Н.І. Гуткіна), поведінково-результативного компонента (автори методик: О.М. Д'яченко, Н.І.Пов'якель, Т.В.Улькіна) пізнавальних здібностей. [30, 174-178]
В результаті проведеного експерименту було визначено критерії оцінки рівня розвитку пізнавальних здібностей у дітей молодшого шкільного віку: результативний (реальні результати як продукти - досягнення пізнавальної діяльності); змістовний (комплекс операційних механізмів, які визначають цілі здійснення вирішення завдань); процесуальний (характеристики вирішення завдань за такими показниками як темп, інтенсивність, термін досягнення результату тощо); інтегрований (спосіб досягнення оптимального результату за допомогою комплексу “домінантних показників” пізнавальних здібностей).
Критеріальний та системний підходи дозволили визначити ряд психологічних показників пізнавальних здібностей дітей молодшого шкільного віку: в контексті творчого компонента - продуктивність, гнучкість, оригінальність мислення, розробленість теми; інтелектуального компонента - фіксування й зберігання образів реально існуючих об'єктів, продуктивне запам'ятовування матеріалу, який сприймається на слух (довільне, мимовільне відтворення смислових одиниць у певній послідовності), здатність діяти в плані образів, класифікація та узагальнення об'єктів, конструктивність мислення та орієнтування в просторі, соціальна поінформованість, поінформованість про колір і форму, виділення та відтворення ознак об'єкту, що сприймається за допомогою довільної уваги; поведінково-результативного компонента - відношення до змістовної сторони діяльності, відношення до результату діяльності, динаміка емоційного стану, ступінь самостійності у пізнавальній діяльності, готовність до розумової напруги, ступінь повноти сприйняття та збереження завдання, самооцінка результату діяльності, поведінка при ускладненнях.
На підставі аналізу різних рівнів (високий, помірний, низький) компонентів пізнавальних здібностей було виявлено неоднакову тенденцію інтегрування розвитку кожного компонента (типові профілі) та виділено чотири інтегрованих типи розвитку пізнавальних здібностей у досліджуваних дітей молодшого шкільного віку (“Обдарований”, “Високий”, “Помірний”, “Помірно-знижений”) (див. рис.1).
Рис. 1. Розподіл досліджуваних за різними інтегрованими типами розвитку пізнавальних здібностей.
Характеристики та системно-узагальнений розподіл рівнів розвитку компонентів пізнавальних здібностей в таблиці 1.
Таблиця 1
Характеристики інтегрованих типів і тенденцій інтегрування (профілів) розвитку пізнавальних здібностей дітей
Інтегровані типи розвитку | Тенденції інтегрування рівнів компонентів пізнавальних здібностей (типові профілі) | Представле ність у (%) | |
Обдарований | гармонійна тенденція: високий рівень розвитку творчого, інтелектуального, поведінково-результативного компонентів - I профіль | 10 | |
Високий | відносно-гармонійна тенденція: високий рівень розвитку творчого, помірний рівень розвитку інтелектуального, високий рівень розвитку поведінково-результативного компонентів - II профіль | 5 | |
Помірний | відносно-гармонійна тенденція: помірний рівень розвитку творчого, інтелектуального, поведінково-результативного компонентів - III профіль | 20 | |
відносно-гармонійна тенденція: помірний рівень розвитку творчого, інтелектуального та високий рівень розвитку поведінково-результативного компонентів - IV профіль | 10 | ||
негармонійна тенденція: низький рівень розвитку творчого, помірний рівень розвитку інтелектуального, високий рівень розвитку поведінково-результативного компонентів - V профіль | 10 | ||
негармонійна тенденція: низький рівень розвитку творчого, помірний рівень розвитку інтелектуального, поведінково-результативного компонентів - VI профіль | 10 | ||
Помірно-знижений | негармонійна тенденція: помірний рівень розвитку творчого, низький рівень розвитку інтелектуального, поведінково-результативного компонентів - VII профіль | 5 | |
негармонійна тенденція: низький рівень розвитку творчого, помірний рівень розвитку інтелектуального, низький рівень розвитку поведінково-результативного компонентів - VIII профіль | 20 | ||
негармонійна тенденція: низький рівень розвитку творчого, інтелектуального та помірний рівень розвитку поведінково-результативного компонентів - IX профіль | 10 |
Визначено і узагальнено типові особливості інтегрованих типів розвитку пізнавальних здібностей. “Обдарований” тип характеризується: когнітивною гнучкістю, високим ступенем самостійності дій та оцінки їх результатів, оригінальністю та здатністю до ризику у прийнятті рішення, стійкістю інтересу до змісту завдання, задоволеністю у зв'язку з виконанням завдання. “Високий” тип характеризується: змішаним орієнтуванням у перцептивних діях, яке змінювалось від складності об'єкту (синкретичний тип орієнтування), зацікавленістю при відношенні до завдання, здатністю до об'єктивного оцінювання результатів. “Помірний” тип характеризується: розв'язуванням завдань за допомогою засобу маніпулювання, відсутністю прагнення до влучності запам'ятовування і прояву вольових зусиль, оригінальністю у вербальних завданнях, ускладненням у невербальних завданнях, здатністю до об'єктивного оцінювання результатів. “Помірно-знижений” тип характеризується: індиферентним відношенням до прийняття завдання та результату діяльності, проявом інтересу до формальної сторони діяльності, підвищеною схильністю до практичних спроб, неприйняттям допомоги дорослого, відмовою від діяльності при перешкодах, які з'являються.
Отже, у констатувальному експерименті визначено інтегровані типи розвитку пізнавальних здібностей дітей, а також показано, за рахунок яких компонентів (їх домінування або відставання) можна розподіляти дітей до різних інтегрованих типів розвитку пізнавальних здібностей. Враховуючи різні психолого-педагогічні та соціальні умови розвитку дітей молодшого шкільного віку, та їх впливу на розвиток тих чи інших компонентів пізнавальних здібностей, можливо синтезувати умови (або створювати штучні умови) для підвищення рівня пізнавальних здібностей, особливо завдяки поєднанню позитивних факторів, присутніх у досліджуваних психолого-педагогічних соціальних умовах розвитку дітей молодшого шкільного віку.
2.2 Програма для формування пізнавальних здібностей молодших школярів
Пізнавальні здібності, будучи одним з компонентів навчальної діяльності, виконують функцію її регулювання й підтримки. Пізнавальні здібності підвищують навчальну мотивацію, яка займає важливе місце в мотиваційній системі будь-якого молодшого школяра. Коли дитина, вступає у школу, у неї переважають широкі соціальні мотиви (внутрішня позиція школяра). На початку навчання ці мотиви в сполученні з певними пізнавальними інтересами сприяють включенню дитини у навчальну діяльність.
Відомо, що така широка мотивація, обумовлена новою соціальною позицією, не може підтримувати навчання протягом тривалого часу, поступово вона втрачає своє значення. До кінця першого класу серед усього різноманіття мотивів головне місце займає мотив одержання високої оцінки як джерела інших заохочень і застави емоційного благополуччя. Учбово-пізнавальні й інші широкі соціальні мотиви (борг, відповідальність, необхідність одержати освіту) не займають провідного місця протягом усього молодшого шкільного віку. Закономірним підсумком стає виразне зниження навчальної мотивації до кінця цього віку.
Уявлення дітей про те, для чого вони вчаться в школі (особливо в початкових класах), досить неясні. В основному їхні відповіді стосуються стандартних заучених фраз типу «щоб уміти читати, писати, мислити, щоб багато знати, бути розумним». Уточнення цих висловлень часто заводить дітей у тупик. Найбільш тямущі висловлюють припущення про можливість знайти в майбутньому гарну, цікаву роботу. Але подібна перспектива в силу своєї віддаленості не може стати серйозним стимулом до навчання.
Часто батькам доводиться «стимулювати» інтерес до навчальної діяльності, керуючись методами батога й пряника. У результаті в учнів остаточно формується уявлення про навчання як про нудну, малоприємну справу, якою доводиться займатися тільки під погрозою розправи або за дуже пристойну винагороду.
Мало сприяє формуванню навчальної мотивації й предметний стиль навчання. Причиною виникнення шкільної неуспішності може бути несформованість системного мислення, тобто здатності розглядати всі досліджувані об'єкти у вигляді системи взаємозалежних елементів. Тільки цілісне знання надає учням можливість усвідомлено диференціювати свої інтереси.
Пізнавальний інтерес та пізнавальні здібності значною мірою підвищують мотивацію дитини до навчальної діяльності. У наш час існує безліч різноманітних технологій і методик ведення розвиваючих занять із молодшими школярами. У пропонованій програмі ігрова мотивація, що часто превалює на заняттях, без особливих ускладнень переростає в навчальну. Дитина стає зацікавленою стороною в розвитку своїх здатностей, тому що вже зараз вона може спробувати свої сили в різних областях дорослої діяльності.
Програма побудована таким чином, що надає можливість учням тренувати різні види своїх пізнавальних здатностей неодноразово (багато розглянутих професій мають перетинання по необхідному набору здатностей). Одним з достоїнств даної програми є те, що вона має широкий адаптаційний спектр у роботі з учнями різного віку й рівня розвитку. Наявність основного каркаса в програмі дозволяє вчителю наповнювати заняття вмістом із завдань, що відповідають вимогам конкретної групи учнів.
Більше того, вчитель, який використовує дану програму, не обмежений тимчасовими й тематичними рамками. На свій розсуд він може або розтягувати тему на кілька занять, або скорочувати її, а також включати додаткові теми, у яких розглядаються інші професії й розвиваються інші здатності.
Ціль програми
Формування пізнавальних здібностей в учнів початкової школи, можливість випробувати себе в наближеній до реальності ігрової ситуації. Формування цілісного знання, потреби у творчій діяльності, розвиток інтелектуальних і творчих можливостей дитини.
Основний метод
Метод проблемного навчання, що дозволяє шляхом створення проблемних ситуацій, за допомогою інформаційних питань і гнучкого їхнього обговорення підвищити зацікавленість учнів у тематиці занять. Так як кожне із занять має тематичне наповнення, пов'язане з розглядом певної професії, учні мають можливість розширити свої уявлення та знання про світ професій, а також досліджувати свої здатності стосовно до розглянутої професії.
Структура занять
1. Розминка (завдання, розраховані на перевірку кмітливості, швидкості реакції, готовності пам'яті).
2. Знайомство із професією, якій присвячений урок (колективне обговорення):
- що я знаю про цю професію;
- що повинні вміти люди, що займаються цією професією;
- які досліджувані предмети допомагають знайти цю професію;
- що нового я довідався про цю професію від батьків, знайомих, із книг і телепередач.
3. Виконання розвиваючих вправ відповідно до розглянутої здатності й професії.
4. Самостійна оцінка своїх здатностей (що не вийшло й чому).
Що стосується розвиваючих вправ, набір завдань визначається тією професією, з якої знайомляться учні на даному занятті. Наприклад, при розгляді професії «архітектор» приділяється увага розвитку здатностей, пов'язаних зі спостережливістю, просторово-образним, творчим мисленням. Професія «слідчий» вимагає розвитку здатностей, пов'язаних з концентрацією й розподілом уваги, зоровою й вербальною пам'яттю, умінням слухати, логічним мисленням. Для професії «водій» необхідний розвиток здатностей, пов'язаних з концентрацією, перемиканням і обсягом уваги, зоровою й моторною пам'яттю, просторово-образним мисленням і т.д. Вчитель сам визначає необхідний набір професій, які йому якнайкраще допоможуть розвинути певні здатності учнів.
Тема 1. Вступ у світ професійЗАНЯТТЯ № 1Розминка
Завдання на увагу (рис. 2).
У квадраті в одній із клітин сидить муха. Вчитель говорить, як вона рухається, а учні повинні стежити очима за її пересуванням і наприкінці сказати, у якій клітині вона зупинилася.
Рис. 2 |
Дискусія
Для чого потрібно бути уважним у школі? (Висновок: щоб добре вчитися.) Для чого потрібно добре вчитися? (Висновок: щоб стати грамотною, освіченою людиною, щоб у майбутньому забезпечити собі можливість займатися цікавою, улюбленою справою.)
Робота в зошитах
Вчитель. Напишіть усе, що ви знаєте про професію своїх батьків, чим вони, на вашу думку, займаються на роботі.
По закінченні цього завдання бажаючі можуть зачитати те, що вони написали, і обговорити подібності й розходження в заняттях батьків.
Гра «Абетка професій»
Клас ділиться на три команди, і весь алфавіт розбивається відповідно на три частини. Команди повинні за 5 хвилин записати в себе в зошитах назви професій на всі букви алфавіту, що випали їм. Потім на запропоновану вчителем літеру спочатку називає професії команда, який ця буква випала. Якщо команда вичерпала свої можливості або не знає назву професії, то це право передається іншим командам. За кожну названу професію нараховується очко. Наприкінці гри підраховуються сумарні очки й оголошується переможець. Вчитель також може заробляти очки шляхом додавання назв професій на всі пропоновані ним літери алфавіту.
Домашнє завдання
Поговорити з батьками про їхні професії, докладніше довідатися про те, чим вони займаються на роботі.
ЗАНЯТТЯ № 2Розминка «Зорова пам'ять»
Вчитель показує на окремих картках назви професій. Учні повинні запам'ятати не тільки слова, але і їхнє написання. Після пред'явлення всіх слів вони записують їх у зошитах. Потім вчитель знову показує слова, і учні звіряють написане зі зразком. Зразковий перелік професій: програміст, натураліст, еквілібрист, каскадер, режисер.
Далі йдуть колективні відповіді на питання: Як можна об'єднати всі ці слова? Хто знає, що означають ці професії? Вчитель пояснює значення тих професій, які ніхто не зміг описати.
Дискусія
Що нового ви довідалися про професії своїх батьків? У кого батьки мають однакову професію? Чиї батьки продовжують професію своїх батьків? У кого батьки міняли свою професію й що можете розповісти про кожну з них? Якщо мама -- домогосподарка, то в чому складається її робота?
Робота в зошитах
Вчитель: Напишіть, ким ви хочете стати в майбутньому, що ви знаєте про цю професію й чому саме ця професія вам подобається. По закінченні завдання бажаючі можуть зачитати свої записи. Питання:
Хто хотів би мати таку ж професію? Чому вона вам подобається? Що може приваблювати в обраних професіях?
Гра «Професії в школі»
