Екологічне виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
НАУМЕНКО ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА
УДК 373.2.033:82-343
ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ АВТОРСЬКОЇ КАЗКИ
13.00.08 - дошкільна педагогіка
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ - 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник
кандидат педагогічних наук, професор
Бєлєнька Ганна Володимирівна,
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова,
професор кафедри дошкільної педагогіки
Офіційні опоненти:
доктор педагогічних наук, професор
Гавриш Наталія Василівна,
Луганський національний педагогічний університет
імені Тараса Шевченка,
завідувач кафедри дошкільної та початкової освіти;
кандидат педагогічних наук,
старший науковий співробітник
Маршицька Вікторія В'ячеславівна,
Національний університет державної податкової служби України,
доцент кафедри української словесності та культури.
Захист відбудеться “25” березня 2008 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.454.01 в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).
Автореферат розіслано “23” лютого 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.М. Масол
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Необхідність екологічного виховання зумовлена наявністю світової екологічної кризи, причина якої криється у практичній діяльності людини, що обумовлена її антропоцентричною свідомістю. Основи свідомості, екологічної культури, ставлення особистості до світу природи закладаються в дошкільному дитинстві, що підтверджує вагомість використання цього сензитивного періоду для екологічного виховання особистості. У законі „Про дошкільну освіту” її роль визначається як провідна у формуванні особистості дитини, тому зміст освіти має виступати базисом становлення людини, а методи відповідати віковим особливостям дітей.
Базовий компонент дошкільної освіти в Україні орієнтує сучасних фахівців дошкільного профілю у виборі завдань та змісту роботи з дітьми таким чином, щоб не стільки озброювати їх певною сумою знань, скільки відкривати перед ними „науку життя”, яка сприяла б формуванню творчих особистостей з розвиненим почуттям власної гідності та відповідальності за свої вчинки. Відповідно до вимог Базового компонента до кінця дошкільного періоду у дитини мають бути сформовані елементи екологічного світорозуміння, екологічної вихованості, позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи.
Вплив природи на формування особистості розкрито в роботах Я. Коменського, Д. Локка, Й. Песталоцці, С. Русової, Ж-Ж. Руссо, В. Сухомлинського, К. Ушинського, Є. Фльориної. Сучасні дослідники цієї проблеми С. Дерябо, Г. Пустовіт, В. Ясвін підкреслюють необхідність формування екоцентричного типу екологічної свідомості як регулятора діяльності людей у природі. Н. Горопаха, Н. Глухова, Н. Кот, Н. Лисенко, С. Ніколаєва, З. Плохій, Н. Рижова, Н. Яришева зазначають, що основи екологічного виховання закладаються в дошкільному дитинстві. Екологічна свідомість виступає головною складовою екологічної культури, формування засад якої дослідники визначають метою екологічного виховання дітей дошкільного віку.
Фізіологічні та психологічні особливості дитини дошкільного віку не дозволяють переобтяжувати її когнітивну сферу, дитина “...мислить образами, формами, фарбами, звуками” (К.Ушинський), тому здатна до систематизації та усвідомлення знань через певні образи. Чим яскравішим є образ, тим сильніше впливає він на почуттєву сферу дитини, забезпечуючи міцність запам'ятання отриманої інформації. Яскраві образи у поєднанні з пізнавальною інформацією втілені у казках. Психологи, педагоги, лінгводидакти вважають казку дієвим засобом виховання й використовують її для розвитку різних сторін особистості дитини. Проте, як засіб екологічного виховання авторська казка природознавчого змісту використовується недостатньо. У нашій роботі авторська казка природознавчого змісту виступає засобом екологічного виховання.
Ученими доведено, що через емоційну взаємодію з образами діти засвоюють певні знання й уявлення, виробляють конкретні судження, формулюють особистісні умовисновки. Образність казки сприяє формуванню перших синкретичних уявлень про ті об'єкти і явища, про які в ній розповідається.
К.Ушинський, Є. Фльорина, С. Русова, В.Сухомлинський високо оцінювали роль казок у вихованні та розвитку особистості дитини. Сучасні автори Л. Бірюк, А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Карпинська, Т. Котик, Н. Насруллаєва, Ю. Руденко, Л. Таллер, Л. Фесенко, А. Шибицька вивчали можливості використання казок у процесі розвитку мовлення дітей. Г. Бистрова, Т. Сергєєва, Є. Сизова, Т. Шуйська використовували казки в логопедичній роботі з дітьми. Психологи О. Запорожець, Т. Зінкевич-Євстигнєєва, О. Кабачек, К. Крутій, Н. Маковецька, А. Осипова, О. Петрова, Д. Соколов, Л.Стрєлкова висвітлювали можливості використання казки з метою впливу на психічну сферу особистості дошкільника. Авторська казка, в основу якої покладено конкретні наукові факти, а форма подання інформації залишається казковою, на нашу думку, здатна оптимізувати процес екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку, надаючи йому почуттєвої спрямованості.
Актуальність проблеми екологічного виховання в дошкільному дитинстві, наявні суперечності між завданнями і технологіями екологічного виховання дошкільнят, потребами і станом розвитку практики екологічного виховання, можливістю і необхідністю формування у старших дошкільників початкових екологічних уявлень як основи екологічної культури, розвитку екологічної свідомості та позитивного емоційно-ціннісного ставлення дітей до природи, необхідність використання для цього процесу різних засобів з метою підвищення його ефективності зумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження входить до тематичного плану наукових досліджень НПУ імені М.П. Драгоманова за напрямом “Теорія і технологія навчання та виховання в системі освіти”. Тему дослідження затверджено Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № від 27.01.2005 року) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН в Україні (протокол № 9 від 29.11.2005 року).
Об'єкт дослідження - екологічне виховання дітей старшого дошкільного віку.
Предмет дослідження - педагогічні умови використання авторської казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання.
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови та методику використання авторської казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.
Гіпотезою дослідження є побудоване на основі врахування образного характеру мислення дітей дошкільного віку припущення про те, що екологічне виховання дошкільників відбуватиметься більш ефективно за умови застосування у цьому процесі авторських казок природознавчого змісту, що можуть бути використані як засіб формування уявлень дітей про зв'язки й залежності у природі, забезпечать позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи та спонукатимуть до екологічно доцільної поведінки та діяльності.
Відповідно до мети та гіпотези визначено основні завдання дослідження:
1. Проаналізувати наукові джерела з проблеми дослідження та розкрити теоретико-методичні основи екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.
2. Визначити роль і місце авторської казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.
3. Обґрунтувати педагогічні умови використання авторської казки як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.
4. Розробити та дослідно-експериментальним шляхом перевірити методику використання авторських казок природознавчого змісту у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.
5. Здійснити добірку авторських казок природознавчого зміту з метою розширення методичного забезпечення процесу екологічного виховання дітей.
Відповідно до визначених завдань було застосовано такі методи дослідження:
· теоретичні: аналіз філософських, природознавчих, психологічних і педагогічних джерел, програм, навчально-методичних посібників, педагогічної документації дошкільних навчальних закладів з метою визначення сутності, змісту, методів, особливостей процесу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку; аналіз стану роботи в дошкільних навчальних закладах з піднятої проблеми;
· емпіричні: педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний); діагностичні методи (анкетування, бесіда) з метою вивчення стану функціонування предмета дослідження; обсерваційні методи (пряме й побічне спостереження), вивчення продуктів діяльності дітей для виявлення ефективності розробленої методики екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки;
· статистичні: методи математичної обробки експериментальних даних (аналітичні розрахунки в межах методу експертної оцінки при визначенні ефективності розробленої методики роботи).
Теоретичну основу дослідження складають філософські положення про пізнання як суспільно-історичний процес, що формує знання людей, спрямовує мету й мотиви дій; психологічні положення про визначальну роль образного мислення у формуванні світогляду дитини дошкільного віку, принципи індивідуального й особистісного підходів; психолого-педагогічні наукові здобутки, присвячені сутності екологічного виховання особистості, його змісту, методам, особливостям розвитку емоційної сфери в контексті становлення пізнання й основ світорозуміння дошкільників.
Базою дослідження виступили: дошкільний заклад № 598 м. Києва, дошкільні заклади № 125, № 67, № 15 м. Севастополя.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:
вперше науково обґрунтовано роль і місце авторської казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку та доведено її вплив на процес екологічного виховання дітей дошкільного віку, який полягає у створенні зв'язку між когнітивною та почуттєвою сферою особистості дитини, забезпеченні міцності засвоєння екологічних уявлень та розвитку мотивації до екологічно доцільної поведінки;
визначено та експериментально перевірено педагогічні умови використання авторських казок природознавчого змісту у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку;
уточнено взаємозв'язок компонентів екологічної вихованості стосовно дітей дошкільного віку;
подальшого розвитку набули питання розширення спектру засобів екологічного виховання дітей дошкільного віку.
Практичне значення полягає у розробці та впровадженні методики використання авторських казок природознавчого змісту у навчально-виховний процес дошкільних навчальних закладів з метою екологічного виховання дітей. Розроблено та експериментально апробовано в роботі з дітьми добірку авторських казок про природу “Чарівний промінь” з виділеною науковою основою кожної казки, що робить методично доцільним їх використання у процесі екологічного виховання дітей дошкільного віку в умовах дошкільного навчального закладу та сім'ї.
Ідеї, положення, методичні рекомендації та висновки можуть бути використані в роботі дошкільного навчального закладу при організації процесу екологічного виховання дітей. Результати дослідження можуть застосовуватись у процесі викладання курсу “Методика ознайомлення дітей з природою” студентам педагогічних навчальних закладів спеціальності “Дошкільне виховання” з метою підготовки фахівців до здійснення роботи з екологічного виховання дітей дошкільного віку.
Матеріали дисертаційного дослідження було впроваджено й апробовано у процесі навчально-виховної роботи дошкільних закладів № 598 м. Києва (довідка про впровадження № 58 від 25.10.2006р.), № 67 (довідка про впровадження № 38 від 04.07.2007р.), № 125 (довідка про впровадження № 45 від 20.10. 2006р.), № 15 м. Севастополя (довідка про впровадження № 38 від 21.01.2006р.), Педагогічного училища м. Севастополя (довідка про впровадження № 479 від 5.10.2006р.).
Особистий внесок автора в роботі у співавторстві з Г.Бєлєнькою полягає у доборі та аналізі авторських казок природознавчого змісту, виділенні їх наукової основи; у співавторстві з Л.Костюхіною - в аналізі впливу образів природи на розвиток дитини, можливостей активізації пізнавальної діяльності дітей при ознайомленні їх з природою.
Апробація результатів дослідження здійснювалась через публікацію матеріалів дисертації. Основні положення, результати дослідження й висновки доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції “Модернізація дошкільної освіти: проблеми та перспективи” (Бердянськ, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Професійне становлення педагога в умовах модернізації вищої освіти” (Одеса, 2005), Республіканському семінарі “Підсумки апробації регіональної програми “Кримський віночок” (Сімферополь, 2005-2006), Конференції, присвяченій Міжнародному дню студента (Севастополь, 2005), звітних наукових конференціях викладачів, аспірантів і докторантів (2004-2006), засіданнях кафедри дошкільної педагогіки НПУ імені М.П.Драгоманова.
Публікації. Основні положення, висновки і пропозиції щодо використання казок природознавчого змісту у процесі екологічного виховання дітей дошкільного віку викладено в 7 публікаціях автора, серед них 4 одноосібних у фахових виданнях та авторський навчальний посібник “Чарівний промінь” для студентів спеціальності “Дошкільне виховання”, вихователів і батьків дітей дошкільного віку.
Структура дисертації: дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (297 найменувань, з них 3 іноземною мовою) та додатків. Загальний обсяг роботи - 232 сторінки, основний зміст - 160 сторінок. Робота містить 3 рисунка, 6 діаграм, 8 таблиць. Обсяг додатків - 49 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обґрунтовується актуальність проблеми екологічного виховання дошкільників, визначено об'єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано гіпотезу й завдання, окреслено теоретичну основу та методи дослідження, представлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, подано відомості про апробацію і впровадження основних результатів, публікації.
У першому розділі - “Теоретико-методичні засади екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки” - здійснено аналіз наукових джерел з проблеми дослідження, викладено основні теоретичні положення щодо ролі і сутності екологічного виховання, розкрито можливості використання авторської казки як засобу екологічного виховання дошкільників, обгрунтовані педагогічні умови використання авторських казок природознавчого змісту у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.
На підставі проведеного аналізу досліджень Г. Волошиної, Н. Горопахи, О. Захлєбного, І. Звєрева, Н. Кот, О. Кудрявцевої, Н. Лисенко, Г. Марочко, В. Маршицької, С. Ніколаєвої, З. Плохій, Г. Пустовіта, Н. Пустовіт, О. Терентьєвої, Н. Яришевої та інших подано порівняльний аналіз тлумачення понять “екологічне виховання”, “екологічна свідомість”, “екологічна культура”, “екологічні знання”, “екологічні уявлення”, визначена їх підпорядкованість та взаємозумовленість, уточнено сутність поняття „екологічна вихованість” стосовно дітей дошкільного віку.
Аналіз наукових досліджень показав, що більшість вчених (А. Волкова, Н. Горопаха, І. Звєрев, Н. Кот, Н. Лисенко, В. Маршицька, С. Ніколаєва, З. Плохій, Н. Рижова, І. Суравєгіна, Н. Яришева) метою екологічного виховання визначають формування засад екологічної культури. Складовими елементами екологічної культури виступають екологічні знання, пізнавальні, морально-естетичні почуття й переживання, обумовлені взаємодією з природою та екологічно доцільна поведінка (З.Плохій).
Основним змістом екологічного виховання дошкільників сучасні вчені вважають два аспекти: передачу екологічних знань та їх трансформацію особистістю у ставлення до природи, що виявляється в діяльності. Результатом екологічного виховання Г. Пустовіт визначає екологічно виховану особистість. Питання екологічної вихованості у своїх дослідженнях торкалися також Г. Волошина, Л. Іщенко, Р. Науменко, С. Ніколаєва, Л. Різник, Р. Рославець, серед них Г. Волошина та Р. Рославець вважають, що рівень екологічної культури особистості можна розглядати як рівень її екологічної вихованості, тим самим ототожнюючи ці два поняття. Ми спираємось на дослідження Г. Пустовіта, який розглядає екологічну культуру складовою екологічної вихованості. Компонентами екологічної вихованості вчені визначають інтелектуальний (когнітивний), емоційно-ціннісний (афективний, аксеологічний) та діяльнісно-практичний (праксеологічний).
Базуючись на визначенні поняття „екологічна вихованість” учнів загальноосвітньої школи Г. Пустовітом, дослідженнях З.Плохій, що розглядає екологічну поведінку як визначальний компонент екологічної культури та В. Маршицької, що виділила емоційно-ціннісне ставлення до природи як складову екологічної культури особистості та показник екологічної вихованості старших дошкільників, ми розуміємо під екологічною вихованістю дітей дошкільного віку інтегральну характеристику особистості, компонентами якої виступають екологічні уявлення, емоційно-ціннісне ставлення до природи, поведінка та діяльність в природі.
Психологічними (Б. Ананьєв, Л. Венгер, П. Гальперін, Д. Ельконін, О. Запорожець, М. Поддьяков) та педагогічними (Т. Ковальчук, Л. Міщик, С. Ніколаєва, З. Плохій, П. Саморукова, О. Терентьєва, І. Хайдурова) дослідженнями доведена здатність дитини дошкільного віку усвідомлювати екологічні уявлення. Над розробкою змісту та структури екологічних уявлень для дошкільників працювали Є. Водовозова, А. Герд, В. Грецова, К. Ушинський, Н. Горопаха, Н. Лисенко та ін. Найбільш грунтовні, на нашу думку, моделі систем екологічних уявлень розроблені сучасними дослідниками С. Ніколаєвою, З. Плохій та Н. Рижовою.
Страницы: 1, 2
