Дослідження режиму підземних вод поділяють на: регіональні, що виявляють загальні регіональні закономірності формування режиму під дією природних факторів та локальні, які спрямовані на вивчення особливостей режиму, що формується під дією місцевих природних факторів та інженерної діяльності людини.
Вивчення природного режиму підземних вод виконується з метою вирішення таких завдань:
1)виявлення умов формування підземних вод (оцінка живлення, розвантаження та впливу окремих режимоутворюючих факторів і процесів, визначення елементів водного балансу);
2) вивчення закономірностей змін в часі природного живлення підземних вод;
3) встановлення закономірностей формування водного, сольового і теплового балансів підземних вод та використання їх для прогнозів режиму підземних вод;
4) регіонального вивчення природного режиму підземних вод в якості фону для аналізу і прогнозу порушеного режиму підземних вод на локальних ділянках;
5) оцінки фільтраційних властивостей і граничних умов водоносних горизонтів;
Прогнози природного режиму використовуються при плануванні і здійсненні різних видів будівництва (промислового, цивільного, гідроенергетичного, меліоративного та т. ін.), водопостачання, сільгоспвиробництва та вирішенні інших завдань.
Вивчення порушеного і слабопорушеного режиму підземних вод, їх прогнози та аналіз виконуються для рішення таких практичних завдань:
1) при розвідке родовищ підземних вод, оцінке їх запасів, складанні прогнозів їх режиму при експлуатації і обгрунтуванні заходів по раціональному використанню і охороні підземних вод від виснаження і забруднення;
2) при обгрунтуванні зрошувальних, обводнювальних і осушувальних меліорацій і методів керування режимом підземних вод в районах їх проведення;
3) при вишукуваннях, проектуванні, будівництві і експлуатації різних інженерних споруд, прогнозуванні можливих змін гідрогеологічних, гідрогеохімічних, меліоративних, інженерно-геологічних та інших умов в зв'язку з водопостачанням, зрошенням, осушенням, гідротехнічним, промисловим і цивільним будівництвом та іншими видами інженерної діяльності людини;
4) при розвідці і розробці родовищ твердих корисних копалин, нафти та газу (прогнозування водопритоків, впливу водовідливу і стійкості виробок, обгрунтування найбільш раціональних шляхів і методів експлуатації родовищ).[С.В.Корнєєнко Методика гідрогеологічних досліджень. Основні методи і види гідрогеологічних досліджень: Навч. посібник. - К.: ВПЦ «Киівський університет», 2001. - 69с. -54c.]
9. Які переваги мають підземні води перед поверхневими для водопостачання?
З кожним роком значення підземних вод і гідрогеологічних досліджень зростає. Прісні підземні води широко використовуються з метою водопостачання більшості населених пунктів, промисловості і сільського господарства; мінеральні води - з лікувальними цілями; високо мінералізовані води глибоких горизонтів - для видобування рідкісних і розсіяних елементів (бору, йоду, літію, радію та т.ін.). Термальні підземні води використовуються для бальнеологічних цілей та з метою теплофікації житлових будинків, промислових підприємств і сільськогосподарських об'єктів, перегріті води - для виробки електроенергії.
У питному водопостачанні підземні води мають значні переваги перед поверхневими, оскільки менше забруднені і характеризуються стійкішими хімічними властивостями.
[Загальна гідрологія: Підручник. / Хільчевський В.К., Ободовський О.Г., Гребінь В.В., Афанасьєв С.О., Дубняк С.С. та ін. - 2008. - 399 с]
10. Що дає меліорація земель?
Меліорамція (лат. melioratio поліпшення, від лат. melior кращий) -- корінне поліпшення природніх умов ґрунтів для підвищення їхньої родючості. До меліорації належать осушення й зрошення земель, регулювання річок і поверхневого стоку вод, закріплення пісків і ярів тощо.
Меліорація -- комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму ґрунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь. Меліорація складається з двох етапів -- будівельного і етапу експлуатації. Будівельний етап полягає в проектуванні і будівництві меліоративної мережі з використанням спеціалізованих меліоративних машин. На етапі експлуатації проводиться постійна оцінка стану меліоративних споруд і їхньої відповідності умовам експлуатації, що постійно змінюються, а також підтримка меліоративних систем в працездатному стані, їхня адаптації до умов, що змінюються.
[Климентов П.П., Кононов В.М. Методика гидрогеологических исследований. М. Высшая школа 1978 г. 408 стр.]
11. Чим обумовлений лікувальний вплив мінеральних вод на організм людини?
Вода грає надзвичайно важливу роль в житті людини, тваринного і рослинного світу, і природи в цілому. Дієздатність всіх живих клітин пов'язана з присутністю води . Сьогодні ніхто не сумнівається, що сила цих вод обумовлена речовинами, що є в них. Одні знаходяться у водах у вигляді іонів, інші - у вигляді недиссоційованних молекул, треті являють собою колоїдні частки. Зрозуміло, що різні мінеральні води відрізняються одна від одної й набором складових частин та їх співвідношенням. Одні із цих "живих вод " придатні для пиття, інші - для лікувальних ванн.
До питних лікувально-столових вод відносяться води , загальна мінералізація яких, як правило, становить від 1 до 10 г/л. А також води з меншою мінералізацією, що містять біологічно активні компоненти (з'єднання), в бальнеологічних нормах (не нижче). Крім того, вуглекислого газу не менше 500 мг/л і органічних речовин - не більше 10 мг/л. Ці води здійснюють виражений лікувально-фізіологічний вплив на організм людини, і застосовуються як лікувальний засіб за призначенням лікаря, але можуть використовуватися (не систематично) і як столовий напій.
Питні лікувальні води - води із загальною мінералізацією від 8 до 12 г/л, іноді й більше, а також з мінералізацією менш 8 г/л при наявності в них підвищеного кількості таких біологічно активних мікроелементів, як миш'як, бор і ін. Питні лікувальні мінеральні води мають виражену лікувальну дію, застосовуються тільки за призначенням лікаря й при строгому дозуванні. На етикетці, приклеєній до пляшки з мінеральною водою, зазвичай зазначений хімічний склад води й кількість основних складових частин.
[Мандрик Б.М., Чомко Д.Ф., Чомко Ф.В. Гідрогеологія: Підручник. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005.-197с. - 131с.]
12. Які стадії входять до пошукового етапу геологорозвідувальних робіт на нафту і газ?
Геологорозвідувальні роботи на нафту і газ - комплексні роботи, спрямовані на виявлення, геолого-економічну оцінку і підготовку до розробки промислових родовищ нафти і газу. Поділяються на пошуковий і розвідувальний етапи. В свою чергу, пошуковий етап включає три стадії: регіональні геолого-геофізичні роботи; підготовка площі до глибокого буріння; пошуки родовищ (покладів). Щодо розвідувального етапу, то його мета - підготовка родовища до розробки.
[Перспективи використання комплексу експресних методів для виявлення просторового розповсюдження забруднення геологічного середовища нафтопродуктами // Мінеральні ресурси України. - 1997. - №1-2.- С.42-43 (співавт. А.В. Лущик, М.І. Швирло., І.П. Давиденко, В.І. Морозов, І.В. Кузнєцов, М.К. Осикін, Є.О. Яковлєв, М.С. Огняник)]
13. Дайте характеристику проектній стадії проектування відповідальних та великих інженерних споруд
Проектні роботи проводяться в дві стадії: складання технічного проекту споруд і робочі креслення.
При цьому необхідно враховувати:
- характер ландшафту повинен змінюватись мінімально;
- споруда повинна вписуватись в ландшафт;
- населені пункти повинні залишитись за межами проектної споруди;
- повинні зберегтися пам'ятки архітектури, цвинтарі;
- сільськогосподарські угіддя не повинні затоплюватись або мінімально затоплюватись;
- в будь-яких геоморфологічних умовах необхідно намагатись вибрати найбільш економічне рішення по гідровузлу, для цього потрібно створити споруду максимального об'єму при мінімальній затраті матеріалів;
- наявність природного розширення, що створює додатковий об'єм споруди;
- засоби збільшення строку служби споруди.
[Климентов П.П., Кононов В.М. Методика гидрогеологических исследований. М. Высшая школа 1978 г. 408 стр.]
14. Чим визначаються вимоги до якості підземних вод господарсько-питного призначення?
Якість води в кожному конкретному випадку визначається вимогами споживача. Якість води - це сукупність фізичних, хімічних, біологічних та бактеріологічних показників,які задовольняють вимоги споживачів. Вимоги до якості води нормуються державними галузевими стандартами або технічними умовами.
Різні категорії водокористувачів ставлять неоднакові вимоги до якості питної води. Так наявність пестициду гексахлорану в господарсько-питній воді не повинна перивищувати 0,02 мг/л. Деякі речовини шкідливі у відносно високих концентраціях саме під час контактної або оргоналептичної дії, тому їх ГДК у господарсько-питній воді значно вища із загально санітарного погляду. Для господарсько-питної води ГДК аміаку (за азотом) становить 2 мг/л. Всього для господарсько- питної води господарсько - питного призначення встановлені ГДК для 640 речовин. У 1997 році Міністерство охорони здоров'я України з метою забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення затвердило Державні стандартні правила і норми. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопосточання сформульовані жорсткіше щодо вмісту забруднювальних речовин, за своїм значенням наближаються до нормативів Всесвітньої організації охорони здоров'я.
[Мандрик Б.М., Чомко Д.Ф., Чомко Ф.В. Гідрогеологія: Підручник. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005.-197с.]
15. Що таке природний режим підземних вод?
Режим підземних вод характеризується зміною їх кількості і якості в просторі та часі, а саме: рівня, витрати, швидкості, температури, в'язкості, хімічного, газового та бактеріального складу. Метою вивчення режиму підземних вод є встановлення об'єктивних законів розвитку явищ, що спливають в процесі формування підземних вод, їх пояснення і використання для обґрунтування різного роду гідрогеологічних прогнозів.
Природний режим формується під дією комплексу природних факторів
Вивчення природного режиму підземних вод виконується з метою вирішення таких завдань:
1) виявлення умов формування підземних вод (оцінка живлення, розвантаження та впливу окремих режимоутворюючих факторів і процесів, визначення елементів водного балансу);
2) вивчення закономірностей змін у часі природного живлення підземних вод;
3) встановлення закономірностей формування водного, сольового і теплового балансів підземних вод та використання їх для прогнозів режиму підземних вод;
4) регіонального вивчення природного режиму підземних вод у якості фону для аналізу і прогнозу порушеного режиму підземних вод на локальних ділянках;
5) оцінки фільтраційних властивостей і граничних умов водоносних горизонтів;
Прогнози природного режиму використовуються при плануванні і здійсненні різних видів будівництва (промислового, цивільного, гідроенергетичного, меліоративного та ін.), водопостачання, сільгоспвиробництва та вирішенні інших завдань.
[С.В.Корнєєнко Методика гідрогеологічних досліджень. Основні методи і види гідрогеологічних досліджень: Навч. посібник. - К.: ВПЦ «Киівський університет», 2001. - 69с. -54-55]
16. Перерахуйте головні типи боліт та заболочених земель
Болота розділяють на 3 основних типии:
Низинні болота утворюються в низинах, де збираються ґрунтові води. Завдяки багатому мінеральному складу ґрунтових вод низинні болота мають рясну рослинність і, зазвичай, вкриті зеленими мохами, хвощем, високою густою осокою, очеретом, заростями верби, вільхи та берези.
Верхові болота живляться лише за рахунок опадів. Ґрунтових вод в таких болотах або дуже мало, або ж вони розташовані занадто глибоко. Оскільки дощова вода майже не містить мінеральних речовин, на верхових болотах розвиваються лише рослини, пристосовані до дуже бідного харчування. Головним чином, це мох сфагнум (Sphagnidae).
Перехідні болота мають добре виражені ознаки як низинного, так і верхового боліт. На перехідних болотах росте велика кількість сфагнума, можна зустріти журавлину та росичку.
За типом водопостачання розрізняють болота: джерельного, річкового і атмосферного живлення.
За хімічним складом води, що надходить, болота поділяються на:
· оліготрофні, вода яких, а в зв'язку з цим і торф, що на них утворюється, характеризуються малим вмістом мінеральних солей (зольність торфу звичайно менша як 5%);
· мезотрофні -- перехідні між оліготрофними і евтрофними (зольність торфу 4--8%);
· евтрофні -- із значним вмістом мінеральних солей (зольність торфу 8--17%);
· алкалітрофні -- з надмірним вмістом мінеральних солей, зокрема карбонатів (зольність торфу 18--40% і більше).
На болотах ростуть вологолюбні рослини, з яких найпоширеніші -- мохи, осокові (різні види осоки, комишу, пухівки, ринхоспора), деякі злаки (очерет, куничник), рогіз, шейхцерія, бобівник, журавлина, буяхи, багульник, верби, сосна, вільха, береза Залежно від водного режиму та характеру мінерального живлення ці рослини утворюють різні угруповання з переважанням мохів і трав'янистих рослин або кущів і дерев.
До заболочених земель відносяться такі типи боліт: торфові болота арктичної тундри, очеретяні та осокові болота лісостепу, засолені болота напівпустелі та пустелі (солончаки), заболочені тропічні ліси тощо.
[Климентов П.П., Кононов В.М. Методика гидрогеологических исследований. М. Высшая школа 1978 г. 408 стр.]
Тести
Які відкачки зі свердловин найбільш масові?
А) одиночні дослідні;
Б) дослідно-експлуатаційні;
В) пробні;
Г) дослідні кущові;
Д) дослідні групові.
Що відноситься до параметрів балансу підземних вод?
А) рівень;
Б) витрати;
В) притік;
Г) живлення;
Д) швидкість;
Е) перетікання.
Чим визначається вибір типу горизонтального водозабору?
А) якістю підземних вод;
Б) характером водоспоживання;
В) вивченістю гідрогеологічних умов;
Г) глибиною залягання підземних вод;
Д) складністю природних умов.
Яка мінералізація питних мінеральних лікувальних вод?
А) до 8,0 г/дм3;
Б) 8,0-20,0 г/дм3;
В) 25,0-30,0 г/дм3;
Г) 30,0-35,0 г/дм3;
Д) 35,0-40,0 г/дм3.
Які нафтогазоносні басейни розташовуються в межах платформ докембрійського фундаменту?
А) 1 типу;
Б) 2 типу;
В) 3 типу.
В якому аспекті гідрогеологічних досліджень родовищ твердих корисних копалин підземні води розглядаються як найважливіший геологічний агент?
А) досліджень природних умов;
Б) досліджень, що виконуються як спеціальні методи розвідки та пошуків;
В) досліджень, які проводяться з метою вивчення та оцінки підземних вод як джерел для водопостачання.
На якій стадії або етапі проектування відповідальних та великих споруд складається ТЕО будівництва?
А) передпроектній;
Б) робочого проектування;
В) робочої документації.
При вивченні якого типу родовищ підземних вод найважливішим є встановлення контурів, умов живлення та витрачання лінз прісних вод?
А) річкових долин;
Б) артезіанських басейнів;
В) водно-льодовикових відкладів;
Г) піщаних масивів пустель та напівпустель;
Д) масивів тріщинуватих та тріщинувато-карстових порід.
Висновки
У даній роботі ми розглянули стан та розвиток гідрогеологічних досліджень в Україні. Було охарактеризовано методи, за якими проводяться такі дослідження.
У ряді регіонів кількість твердих відходів, рідких скидів, викидів у повітря гірничодобувних та промислових підприємств у десятки разів перевищує гранично допустимі концентрації та захисну здатність ґрунтів і порід. Це є причиною утворення багатьох виявлених і потенційних осередків забруднення підземних вод - основного та найбільш стійкого до техногенезу джерела господарсько-питного водопостачання.
Геологічне середовище є забрудненим радіонуклідними викидами під час аварії на Чорнобильській АЕС.
Територія України характеризується складними і різноманітними природними і інженерно - геологічними умовами. Багато районів відносяться до категорії техногенно навантажених.
Масштабне порушення верхньої зони порід під впливом гірничих робіт, промислової та міської забудови, а також меліорації земель призвело до активізації небезпечних екзогенних геологічних процесів - зсувів, утворення карсту, осідань і провалів, підтоплень тощо.
Основними завданнями цього напряму є:
- щорічне буріння артезіанських свердловин;
- проведення на територіях з інтенсивним техногенним навантаженням, еколого - геологічних та гідрогеологічних робіт для більш безпечного та раціонального розміщення водозаборів і систем водопостачання.;
- проведення моніторингу геологічного середовища та підземних вод;
- проведення спеціалізованих гідрогеологічних, інженерно-геологічних та еколого - геологічних робіт, пов'язаних із закриттям гірничодобувних підприємств, з розробленням рекомендацій щодо безпечної консервації гірничого простору.
Список літератури
1. С.В. Корнєєнко Методика гідрогеологічних досліджень. Основні методи і види гідрогеологічних досліджень: Навч. посібник. - К.: ВПЦ «Киівський університет», 2001. - 69с.
2. Климентов П.П., Кононов В.М. Методика гидрогеологических исследований. М. Высшая школа 1978 г. 408 стр.
3. Перспективи використання комплексу експресних методів для виявлення просторового розповсюдження забруднення геологічного середовища нафтопродуктами // Мінеральні ресурси України. - 1997. - №1-2.- С.42-43 (співавт. А.В. Лущик, М.І. Швирло., І.П. Давиденко, В.І. Морозов, І.В. Кузнєцов, М.К. Осикін, Є.О. Яковлєв, М.С. Огняник)
4. Мандрик Б.М., Чомко Д.Ф., Чомко Ф.В. Гідрогеологія: Підручник. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005.-197с.
5. Загальна гідрологія: Підручник. / Хільчевський В.К., Ободовський О.Г., Гребінь В.В., Афанасьєв С.О., Дубняк С.С. та ін. - 2008. - 399 с.
Страницы: 1, 2
