На заводах Чорноморського басейну поруч із транспортними суднами (танкери, ліхтеровози, контейнеровози) виготовляють також промислові судна, особливо для рибальських та китобійних флотилій. Більшість підприємств суднобудівної промисловості розміщається поза металургійними базами, незважаючи на споживання ними великої кількості незручних для транспортування профілів металу. Суднобудівні заводи спеціалізуються на випуску судів визначеного призначення, із різними типами суднових двигунів. Складність сучасних судів обумовлює установку на них різноманітного типового і спеціального устаткування. Тому в суднобудуванні винятково сильно розвиті кооперовані зв'язки з численними підприємствами-суміжниками, що поставляють не тільки устаткування, але і нерідко цілі агрегати і секції судів. Будівництво судів починається на суші, а добудовуються вони на плаву. Тому багато морських верфей розміщені в укритих устях великих рік, або захищених від моря гаванях.
Основним центром морського суднобудування є Миколаїв, де працюють три суднобудівних заводи, що випускають різноманітні океанські і морські судна -- танкери й суховантажні дизельелектроходи. Два суднобудівних заводи у Херсоні випускають різні типи океанських і морських суден, доки для морських портів і портові крани. У Києві випускають морські траулери. Суднобудування і судноремонт розвинені в Одесі, Іллічівську, Севастополі, Керчі та Маріуполі. Річкове суднобудування розвинене в Києві, де будують пасажирські і буксирні судна, траулери, рефрижератори. Херсонський завод річкового суднобудування випускає катери, теплоходи, земснаряди, судна озерного типу. Річкове суднобудування і судноремонт є в Запоріжжі, Ізмаїлі, Вилкові (на Дунаї). Підприємства загального машинобудування району - виробництво сільськогосподарських машин (Херсон, Одеса), промислової арматури (Нова Каховка), будівельних і шляхових машин (Одеський, Миколаївський з-ди) підприємства з ремонту машин (Іллічівськ, Котовськ, Каховка) розміщуються ближче до районів споживання готової продукції. Сільськогосподарське машинобудування явно тяжіє до місць споживання готової продукції, причому спеціалізація підприємств знаходиться у строгій відповідності із профілем сільського господарства різних районів країни. Ця група машинобудівних галузей характеризується середніми нормами споживання металу, енергії, невисокою працемісткістю.
Сільськогосподарське машинобудування має у своєму розпорядженні численні і великі підприємства по виробництву різного сільськогосподарського інвентарю для опрацювання ґрунтів, посіву культур, збору врожаю.
Сільськогосподарське машинобудування розміщене в районах виробництва готової продукції, а його географія відбиває зональну спеціалізацію сільського господарства. В Україні збудовано заводи з виробництва сільськогосподарських машин, великі спеціалізовані підприємства для виготовлення сівалок, плугів, культиваторів, навантажувачів, причепів, машин і обладнання для тваринництва та кормовиробництва. Так , найбільшими центрами сільськогосподарського машинобудування є Харків (мотори для самохідних комбайнів), Кіровоград (сівалки), Дніпропетровськ (бурякозбиральні комбайни), Тернопіль (бурякозбиральні комбайни), Херсон (зернові і кукурудзозбиральні комбайни), Одеса (тракторні плуги). Заводи з випуску різних сільськогосподарських машин і запасних частин є в Києві, Миколаєві, Первомайську (Миколаївська обл.), Бердянську, Мелітополі, Білій Церкві, Чернівцях, Донецьку, Луганську, Житомирі, Коломиї, Кременчуці, Умані, Конотопі. Обсяги виробництва продукції в галузі.
Авіаційна промисловість набула розвитку у Києві і Харкові, де виробляють пасажирські й транспортні літаки, в тому числі один з найбільших у світі -- АН-225. Тракторобудування як галузь середнього машинобудування в своєму розміщенні орієнтується на споживача. Найважливішим центром тракторобудування є Харків, де діють заводи тракторний, тракторних самохідних шасі, моторобудівний. Колісні трактори виробляють у Дніпропетровську, тракторні агрегати -- у Вінниці. Ряд великих підприємств для виробництва деталей і запасних частин для тракторів працює у Сімферополі, Кременчуці, Чугуєві, Києві, Білій Церкві, Луганську, Одесі.
Верстатобудування орієнтується на райони і центри з розвиненим машинобудуванням, науково-дослідною і конструкторською базою. Виробництво верстатів зосереджено в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Запоріжжі, Львові, Краматорську, Житомирі. Проте галузь слід розширювати за рахунок верстатів з числовим програмним управлінням, верстатів-автоматів, шліфувальних, фрезерних і прецизійних.
Виробництво приладів, точних машин, інструментів і механізмів орієнтується тільки на райони високої технічної культури. Галузь відзначається мінімальною металомісткістю. Більшість підприємств займається складанням виробів з деталей, що надходять з різних регіонів України та із-за її меж за кооперацією. Найбільшими центрами виробництва телевізорів є Львів, Київ, Харків, Сімферополь; електронно-обчислювальних машин -- Київ, приладобудування та інструментів -- Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Львів. Частину приладів та інструментів, виготовлених на підприємствах України, вивозять за її межі.
У перспективі необхідно розширити асортимент продукції машинобудування, інтенсифікувати процеси оновлення машинобудівної продукції й технічного переоснащення галузей промисловості. Чільне місце має належати створенню високоефективних машин і їх систем для всіх галузей і сфер господарства.
Автомобілебудування - це відносно молода галузь машинобудування України, яка виникла в 50-60-ті роки. Автозаводи України випускають великовантажні (Кременчук), малолітражні легкові (Запоріжжя) автомобілі.
В Луцьку налагоджено виробництво легкових автомобілів для сільської місцевості. Львівській автобусний завод (ЛАЗ) є найбільшим в СНД.
Автомобільна промисловість кооперується із заводами, які випускають двигуни, окремі вузли і агрегати автомобілів (Мелітополь, Полтава,
Херсон, (Чернігів, Синельникове, Кременчук), електрообладнання (Херсон, Сутиска Вінницької обл.), запасні частини (Чернігів). Таке кооперування виробництва між підприємствами машинобудування, а також з підприємствами інших галузей промисловості спричиняє внутрішньогалузеві і міжгалузеві зв'язки як всередині держави, так і за її межами. Міждержавне кооперування вимагає прийняття відповідних правових законів, які регулювали б взаємостосунки між підприємствами України та інших країн.
Розвиток автомобілебудування в Україні не задовольняє потреби держави у власній продукції, а рівень його розвитку значно відстає від розвинутих країн світу. За рахунок власного виробництва задовольняється менш ніж 10% потреб у автомобілях і автобусах.
Середнє машинобудування охоплює найширший спектр галузей. Для нього характерний високий рівень кооперації виробництва. Серед факторів, що впливають на розміщення підприємств середнього машинобудування, найважливішими є населення і трудові ресурси, наявність кваліфікованих кадрів. Автомобільні заводи України випускають автобуси (Львів), великовантажні автомашини (Кременчук), малолітражні легкові автомобілі (Запоріжжя), легкові автомобілі для сільської місцевості (Луцьк), автомобільні мотори (Мелітополь). Автомобільна промисловість має кооперативні зв'язки з багатьма підприємствами як всередині України, так і за її межами.
Автомобілебудування (Одеса, Котовськ, Первомайськ), двигунобудування (Нова Каховка, Миколаїв), тракторобудування (Одеські тракторні плуги), виробництво устаткування для легкої та поліграфічної (Одеса) промисловості. Заводи цих галузей тяжіють до центрів загального машинобудування, кваліфікованих кадрів, а також виробництва металу і енергії. Воно об'єднує підприємства малої металоємкості, але підвищеної енергоємності і працемісткості. Основними технологічними процесами в середньому машинобудуванні є механічна обробка деталей, складання їх на конвеєрах у вузли, агрегати і готові машини. Ця галузь споживає велику кількість різноманітних чорних і кольорових металів, пластмас, гуми, скла. Підприємства середнього машинобудування найбільше багаточисельні, вузькоспеціалізовані, мають широкі кооперовані зв'язки. Їхня продукція масова і крупносерійна, вона включає виробництво автомобілів, тракторів, комбайнів, двигунів для них, насосів і компресорів, машин і різного технологічного устаткування для легкої, харчової, поліграфічної промисловості.
1.3 Розміщення машинобудування України в промислових вузлах
Розглянемо машинобудівні підприємства Південного економічного району при його розподіли на промислові вузли.
У Південному економічному районі сформувались наступні промислові вузли: Одеський, Миколаївський, Херсонський, Каховсько-Бериславський, Сімферопольський, Севастопольський, Керченський, Саксько-Єваторійський.
Найбільшим промисловим вузлом Південного економічного району є Одеський. Його машинобудівними центрами є Одеса, Ізмаїл, Котовськ, Іллічівськ, Олександрівка, Дачне, Великодолинське та інші населені пункти.
Найбільшими підприємствами машинобудівної галузі в Одесі є виробничі об`єднання "Продмаш", верстатобудівне, важкого кранобудування, "Одесахолодмаш", "Одесагрунтомаш" та науково-виробничі об`єднання "Кисеньмаш" і "Харчопромавтоматика". Крім того, тут працюють заводи "Епсилон", "Кінап", важкого вагонобудування, "Нептун", судноремонтний.
В Ізмаїлі працюють судноремонтний завод, судноремонтно-механічний, завод ремонтно-технологічного устаткування.
Портом з великою базою для ремонту контейнерів є Іллічівськ.
В Котовську працюють авторемонтний завод та завод "Південь-ремверстат".
До Миколаївського промислового вузла входять Миколаїв, Первомайськ, Вознесенськ та інші міста.
В Миколаєві, як і в цілому в промисловому візлі, переважає машинобудування. Тут знаходяться кілька великих підприємств суднобудування: ВО "Чорноморський суднобудівний завод", заводи "Океан" і Миколаївський судноремонтний, "Гідрореммаш", "Дормашина", "Млинмашина", "Поліграфмаш", дослідний технологічної оснастки, дослідний мастильних систем.
В Первомайську, як і в Миколаєві, провідною галуззю є машинобудування. В місті працює машинобудівний завод "Фрегат", що випускає дощувальні установки, машинобудівний, авторемонтний.
В Вознесенську машинобудування представлене заводом гідропресів та інструментальним заводом.
Ядром Херсонського промислового вузла є Херсон. До складу вузла входять також Цюрупінськ, Гола Пристань, Антонівка та інші населені пункти.
В Херсоні розміщені суднобудівний та судноремонтний заводи, комбайнобудівний завод та завод карданних валів, електромашинобудівний завод і завод "Прибой".
До Каховсько-Бериславського промислового вузла входять Каховка, Нова Каховка, Берислав, Дніпряни, Козацьке, Любимівка та інші.
Одною з провідних галузей промисловості Нової Каховки - центру промислового вузла - є машинобудування, яке представлене електромашинобудівним заводом та заводом гідротехнічних металоконструкцій.
В Каховці працюють заводи електрозварювального устаткування, ремонтний дослідний, експериментально-механічний, завод "Сільгоспагрегат".
Машинобудування у Бериславі представлене машинобудівним заводом та дослідно-експериментальним заводом нестандартного устаткування.
До Сімферопольського промислового вузла входять Сімферополь та навколишні села. Тут машинобудування представлене наступними підприємствами: заводами "Сільгоспдеталь", "Сантехпром", електромашинобудівний, виробничими об`єднаннями "Кримпродмаш", "Пневматика", "Фотон".
До Севастопольського промислового вузла належить Севастополь - багатогалузевий промисловий комплекс. З машинобудівних підприємств відомі:виробниче об`єднання "Севастопольський морський завод", приладобудівний завод та деякі інші.
Центром Керченського промислового вузла і портом на сході Криму є Керч. Провідними машинобудівними підприємствами є завод "Затока" (суднобудування) та виробниче об`єднання "Керчрибпром".
В Саксько-Євпаторійському промисловому вузлі машинобудування представлене слабо.
Серед галузей машинобудування достатньо розвинене траспортне машинобудування - це Миколаївський суднобудівний завод (вантажні судна, танкери, дизельні теплоходи), Херсонський суднобудівний завод (морські та річкові судна, буксири, самохідні баржі, плавучі доки). Є окремі судноремонтні підприємства в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Керчі, Іллічівську, Ізмаїлі, Кілії.
Вирізняється Одеський завод важкого кранобудування, який виготовляє дизельні крани вантажопідйомністю до 100 т, Одеський автоскладальний завод (причепи, напівпричепи, фургони), Миколаївський завод “Дормашина” (бульдозери, скрепери, укладачі асфальтобетону).
Сільськогосподарське машинобудування пердставлене Херсонським комбайнобудівним заводом - виготовляє кукурудзозбиральні машини, Одеським - виготовляє тракторні плуги, Сімферопольським - запчастини і обладнання для сільськогосподарських машин.
Верстатобудування зосереджене в Одесі - два заводи, продукують універсальні верстати та верстати з ЧПК.
В районі виготовляють енергетичне й електротехнічне устаткування та машини, електродвигуни, дизелі, обладнання для автомашин та тракторів у Новій Каховці, Херсоні, Первомайську, Сімферополі, Одесі. Новокаховський електромашинобудівний завод освоїв випуск електродвигунів для вугільної та хімічної промисловості, а Херсонський - тракторні стартери, електрообладнання для автомобілів “АвтоЗАЗу” тощо.
Виробництво кіноапаратури зосереджене на Одеському заводі “Кінап”, поліграфічне машинобудування, світлокопіювальні та електронно-гравіювальні апарати - теж в Одесі.
Розділ 2. Машинобудування у світі
2.1 Регіони світового машинобудування, розвиток та розміщення
Підприємства, які випускають складну продукцію, називаються заводами суміжниками. Вадою цього процесу є те, що спеціалізація у сполученні з територіальним поділом праці часом призводить до формування вузькоспеціалізо-ваних центрів або навіть районів.
Особливості розвитку та розміщення машинобудування у світі. У промислових високорозвинутих країнах на машинобудування припадає 1/3--2/5 і більше продукції обробної промисловості. Саме у цій сфері яскраво виявляється лідерство розвинутіших країн.
Найбільша різноманітність притаманна машинобудуванню США, Японії, Великобританії, Франції, Німеччини. Вони мають усі галузі машинобудівного виробництва й безпосередньо формують світовий ринок. Най-вичерпніше номенклатура машинобудівної продукції репрезентована у США; у Західній Європі це стосується ФРН, а чверть сторіччя тому до них приєдналася й Японія. Решта країн не в змозі повністю забезпечити себе цією продукцією й тому залежить від поставок зовнішнього ринку.
Структура машинобудування Швейцарії, Канади, Швеції та низки інших країн орієнтована не на внутрішній ринок, а на світовий. Вона ніби доповнює структуру машино-будування інших країн. Ідеться про спеціалізацію на випуск продукції невеликими партіями.
Деякі країни виробляють у себе всю номенклатуру середнього рівня і одержують зі світового ринку продукцію високої складності (Іспанія, Португалія тощо). Вони також постачають на ринок деякі масові вироби, які через дешевизну праці у цих країнах є конкурентоздатними. Країни, що розвиваються, перебувають на різних стадіях економічного поступу. Деякі за випуском продукції машинобудування на душу населення близькі до розвинутих, але тут слід враховувати структуру виробництва. Машинобудування у них розвивається коштом дешевої праці. Південній Кореї, Сінгапуру, та ін. властива орієнтація на розвинуті країни як ринок збуту, велика роль іноземного капіталу в галузі, дешева робоча сила.
Група (Бразилія, Індія, Мексика, Аргентина тощо), у якій завдяки розвитку інших галузей, що працюють на світовий ринок, створені можливості для зростання машинобудування, яке великою мірою контролюється іноземним капіталом. У найменш розвинутих країнах машинобудування представлене здебільшого ремонтними та збиральними підприємствами. Західна Європа, Японія, США є основними постачальниками виробів високої складності для світового ринку. "Нові" машинобудівні країни продукують масові товари середнього технічного рівня, у них відбувається ускладнення машинобудівних виробництв. У світовому машинобудуванні сформувалося чотири регіони: Північноамериканський регіон виробляє понад 30% продукції, має найширшу номенклатуру виробів та спеціалізується на випуску науко- й капіталомістких товарів. На нього припадає 1/4 продукції світового автомобілебудування, 2/3 цивільного літакобудування й 70% великих ЕОМ. Регіон виступає експортером продукції високої складності, виробів важкого машинобудування й наукомістких галузей. Поряд з цим він імпортує різноманітну побутову техніку, автомобілі, судна. Західноєвропейський регіон виробляє 25--30% продукції світового машинобудування. Це переважно машини середньої складності, але чимала частка припадає й на вироби особливої складності. Завозиться високоскладна техніка з США, а менш складна, але працемістка, -- з Японії та країн, що розвиваються. Східно- та Південно-Східно-Азіатський регіон з центром у Японії виробляє 20% світової продукції машинобудування. У Японії машинобудування досягло високого ступеня структурного й науково-технічного розвитку тільки-но на початку 80-х років. Чільним напрямом розвитку машинобудування Японії є вивезення малокваліфіко-ваних і середніх за рівнем виробництв до країн з дешевшою працею. Експортер виробів високої складності, побутової техніки, регіон завозить продукцію найвищої складності з США та Західної Європи. Країни СНД та Східної Європи виділяються розвитком верстатобудування (Чехія, Україна, Росія), автомобілебудування (Угорщина, Україна, Білорусь, Росія), авіа- та ракетобудування (Україна, Росія), морського суднобудування (Україна, Росія, Польща), військового машинобудування (Україна, Росія). В них досить дешева робоча сила, в деяких галузях (авіа-, ракето-, суднобудування та військова техніка) їх продукція не поступається світовим аналогам, але, з другого боку, виробництво застаріло, потребує модернізації і залучення значних інвестицій. В країнах Латинської Америки (Бразилія, Аргентина) формується п'ятий регіон на базі виробництва ЕОМ (електронно-обчислювальних машин), літаків, автомобілів, суднобудування -- в Бразилії; авіа- та автомобілебудування -- в Аргентині. Виробництво металообробного устаткування зосереджене у Західній Європі, Північній Америці та Японії (90%). За загальним обсягом його випуску перед ведуть Японія, Німеччина, США, Італія, Швейцарія, Франція, Великобританія. Більшість розвинутих та усі країни, що розвиваються, імпортують металообробне устаткування. У міжнародному поділі пратті Швейцарії, Німеччині, США, Великобританії та Швеції властива спеціалізація на випуску особливо складних різновидів обладнання. Серед країн, що розвиваються, досить потужне виробництво металообробного устаткування е в Індії та Бразилії.
