РПС Канади

РПС Канади

1

План

Вступ.

1.Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Канади.

2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Канади:

історичні, природні, демографічні, екологічні.

3.Галузева структура та рівень розвитку господарського комплексу Канади.

4. Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства Канади :

4.1 Промисловості.

4.2 Транспорту.

4.3 ПЕК.

5. Участь Канади у внутрішньодержавному територіальному поділі праці та економічних зв'язках.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Походження назви країни. У 1535 році двоє індіанців показали відомому французькому мандрівникові Жаку Картьє шлях до "канату", маючи на увазі поселення, на місці якого знаходиться сучасний Квебек. Слово "каната" означало на місцевому діалекті ірокезької мови "поселення", але невдовзі ним почали називати значно більшу територію. Карти 1547 року об'єднали під назвою "Канада" практично всю територію на північ від річки Святого Лаврентія.

Канада федерація, що складається з 10 провінцій і 3 територій. Главою держави є правлячий монарх Великобританії. Його представляє Генеральний правитель Канади. Законодавчий орган - двопалатний парламент. Сучасна Канада -- одна з найрозвинутіших країн з ринковою економікою, яка замикає «велику сімку» за обсягом ВНП, хоча й поступається перед аналогічними показника-ми таких країн, як Індія чи Бразилія. Проте за рівнем ефективності виробництва та стандартів життя вона йде слідом за США.

Самі канадці називають свою країну «неамериканською Америкою», а себе -- «більше європейцями, ніж американ-цями». Про статистику Канади висловлюються цілком виз-начено, заявляючи, що це «американські показники», поді-лені на 10, а якщо на душу населення, крім мінералів, лісу та пшениці, яких у Канаді більше.

1.Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Канади.

Сучасна Канада - країна з високорозвиненою економікою. Її валовий внутрішній продукт (ВВП) - показник, що відбиває сукупну вартість товарів і послуг, зроблених на території країни - на квітень 1997 р. досяг 822,9 млрд.кан.дол. (більше 600 млрд.дол. США). По обсягах цього найважливішого показника Канада стійко займає сьоме місце у світі. Про високий життєвий рівень у Канаді, який відповідає рівню її економічного розвитку, свідчить інший показник - розміри ВВП на душу населення - за яким Канада дійсно, істотно відстає від США і Японії, проте випереджає такі країни, як Німеччина, Франція, Великобританія, Італія. Нарешті, по показнику якості життя (так званому індексу людського розвитку) ООН у 1997 р. четвертий рік поспіль віддає Канаді перше місце у світі. У 1990 р. темпи росту канадського ВВП коливалися навколо цифри 2,5% у рік. Настільки невисокий темп економічного росту не створює умов для істотного зниження рівня безробіття, що у 1997 р. продовжував залишатися високим, уклавши 9,4% від сукупної робочої сили, що майже в два рази вищій, ніж у Сполучених Штатах.

Слабким містцем канадської економіки залишається ситуація в області державної заборгованості. У 2003 р. сукупна заборгованість госсектора (тобто борг федерального і провінційних урядів і муніципалітетів) перевищив абсолютний обсяг ВВП Канади досягнувши суми в 800 млрд.кан.дол. У сімці провідних країн Заходу лише в Італії ситуація з заборгованістю меньш благополучна, ніж у Канади. Водночас, до середини 90-х років федеральний і більшість провінційних урядів спромоглися послабити гостроту проблеми, істотно скоротивши дефіцити своїх бюджетів і узявши курс на оздоровлення державних фінансів. Проте успіх по цьому напрямку припадає сплачувати дорогу ціну: із року в рік потрішки скорочуються витрати на соціальне забезпечення, охорону здоров'я, тоді як 25% федерального бюджету сьогодні витрачається на обслуговування федерального боргу.

Сильною стороною канадської економіки є високий ступінь її інтернаціоналізації. Так, у 2002 р. частка експорту у ВВП Канади досягала 40%, істотно перевищивши відповідні експортні показники США, Японії, Німеччини. При цьому, у канадському імпорті постійно зростає частка продукції обробної промисловості, тоді як експорт ресурсів не перевищує сьогодні 25% від сукупного обсягу експорту. Істотно і те, що зовнішня торгівля Канади, завдяки постійному перевищенню експорту над імпортом, призводить до значного позитивного сальдо. (У 2003 р. позитивне сальдо торгівельного балансу Канади склало близько 40 млрд.кан.дол.). У 90-ті роки на фоні слабкого споживчого й інвестиційного попиту і скорочення держзамовлень експорт, що динамічно зростає, став основним "мотором" канадської економіки. Водночас, канадській зовнішній торгівлі є властивим серйозний дисбаланс - 80% експорту Канади постачається на ринок США. Доступ до американський ринок максимально полегшений угодою про вільну торгівлю (НАФТА), до якого входять США, Канаду, Мексику. З одного боку, майже безперешкодний доступ до самого прибуткового риноку світу дає канадським виробникам важливі переваги. Але з іншого, однобока залежність Канади від американської економіки загрожує самостійності країни при прийнятті нею економічних рішень. У останні роки темпами, що випереджають, зростає торгівля Канади з країнами азійско-тихоокеанського регіону.

Основними товарними позиціями канадського експорту є автомобілі й автомобільні запчастини, продукція деревообробної промисловості, наукомістка продукція, продовольство. У імпорті переважають автомобілі, комп'ютери, устаткування.

Іншим параметром інтернаціоналізації канадської економіки є іноземні капіталовкладення. Під контролем іноземного капіталу знаходиться приблизно 20% промислового виробництва Канади. На 2003р. прямі іноземні капіталовкладення в Канаду склали 180 млрд.дол. У той же час швидко зростають і канадські капіталовкладення за кордоном: якщо в 1991 р, їхній загальний обсяг складав 91,5 млрд.дол., та вже 2003 р. він досяг 171 млрд.дол.

Канада умовно поділяється на Атлантичні провінції, Квебек, Онтаріо, провінції Прерій, Британську Колумбію та Північні території.

На сході Канади розташовані чотири провінції - Острів Принс-Едуард, Нью-Брансвік, Нова Шотландія, Нова Земля. Нова Земля найбільша з атлантичних провінцій, займає 405 720 кв. км. Лабрадор межує з Квебеком та відокремлений від Нової Землі протокою Белл-Айд. Нова Земля є самою східною частиною Північної Америки та розташована на однаковій відстані від Саскачевана та Ірландії. Друга за величиною атлантична провінція - Нью-Брансвік площею 73 440 кв. км. Вона межує з Квебеком, Новою Шотландією та США. Більше 85% всієї поверхні провінції займають ліси. Нова Шотландія займає однойменний півострів на південний схід від Нью-Брансвіка. Її площа складає 55 490 кв. км, оточена майже 4 000 островів. Найменшу канадську провінцію, Острів Принс-Едуард, жартома називають фермою

в мільйон акрів через велику кількість сільськогосподарських угідь. Острів має форму півмісяця довжиною 224км та шириною від 6 до 64км. Острів також може хизуватися найкращими пляжами Канади, сукупна довжина яких перевищує 800км.

Квебек - найбільша провінція Канади. Вона межує з Онтаріо, Нью-Брансвіком, Новою Землею та США. Квебек займає 1 540 680 кв. км, що у три рази більше Франції та в сім разів - Великобританії. Природними кордонами провінції є внутрішні води країни - Гудзонова протока, річка Св. Лаврентія та затока Джеймса, а також Атлантичний океан.

Найбільшого значення приділяють річці Св. Лаврентія, яка служить водним шляхом для кораблів з Атлантики до Великих Озер, а отже, і до США. Квебек всіяний тисячами озер, річок та річечок. Три п'ятих всієї території провінції займає Канадський Щит, розташований від низини Св. Лаврентія до Гудзонової протоки. На півдні провінції розташовані Аппалачські височини, які відокремлюють провінцію від США.

Провінція Онтаріо поділяється на дві частини: промисловий південь та малонаселену північ, багату природними ресурсами. Онтаріо займає 1 068 580 кв. км. Внутрішні води складають 1/6 всієї площі провінції. Два основних геологічних регіони Онтаріо - низина Великих Озер та річки Св. Лаврентія та Канадський Щит. Північне Онтаріо займає 9/10 всієї площі провінції, але в ньому проживає тільки 10% населення. Інколи сполучення з північчю переривається через суворий клімат. В липні температура у Північному Онтаріо досягає 12-15 градусів, а в січні опускається до -25. Помірний клімат та плодюча земля Південного Онтаріо дозволяє успішно обробляти землю в цьому районі. На цю територію приходиться більше половини най прибуткових канадських компаній.

Манітоба, Саскачеван та Альберта - плодючі провінції канадського Заходу. Вони займають 1 963 470 кв. км та протягаються від 49-ї паралелі на півдні до 60-ї на півночі та від Скелястих гір на заході майже до озера Верхнє на сході. Переважає континентальний клімат: холодна зима, тепле літо та невелика кількість опадів. Плодючість земель цих провінцій робить їх своєрідною житницею Канади - тому що тут знаходиться більше 3/4 усіх земель країни, придатних до сільського господарства.

Північна частина провінцій вкрита лісами, в яких переважають сосни та берези. Саскачеван - головна зернова провінція. Вона займає 2/3 прерій, які розділяють озера та лісистий ландшафт. Скелясті гори є природним південно-західним кордоном Альберти. Однак, височини вкривають лише невелику частину провінції - в основному тут можна знайти рівнини, сухі прерії та ліси на півночі провінції.

Британська Колумбія - найбільша провінція на західному узбережжі. 947 800 кв. км її території прославилися в якості самого гористого району Північної Америки. Однак, ландшафт провінції непередбачений та мінливий. На узбережжі розташовані ланцюги островів, як великих, так і малих. На півночі провінції прибережні гори досягають 4 тис. м над рівнем моря. На сході розташоване плоскогір'я з лісами, луками та великою кількістю озер. Клімат відрізняється в залежності від ландшафту. На узбережжі багато дощів та м'яка морська погода. Ванкувер знаходиться у зоні помірного клімату. Біля 2 млн. га займають прісні водоймища.

Канадська північ - практично незаймана та маловивчена земля. Юкон, Північно-Західні Території та територія Нунавут займають 2/5 Канади. Юкон займає 483 450 кв. км. Він межує з Аляскою на заході, Британською Колумбією на півдні та Північно-Західними Територіями на сході. Клімат переважно субарктичний. Влітку сонце світить від 20 до 24 годин на добу, холодною зимою воно світить 2-3 години вдень або не з'являється зовсім. Північно-Західні Території та Нунавут - це Канада на північ від 60-ї паралелі, не враховуючи Юкон, Квебек та Нову Землю. Разом вони нараховують 3 426 320 кв. км території. Кліматичні зони - арктична та субарктична. Північ країни практично не освоєна людьми.

2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Канади:

історичні, природні, демографічні, екологічні.

Природно-ресурсний потенціал.

Канада, одна з найбільших країн світу, займає майже всю північну половину Північної Америки і прилягаючі до неї острова, серед яких і Ванкувер на заході від материка, Нова Земля - на сході, а Канадський Арктичний архіпелаг - на півночі.

По розмірах Канада поступається тільки Росії, але якщо вважати тільки площу суші (мінус близько 8% внутрішніх вод), то вона не перевершує Китай. Канада і Росія - сусіди через полюс. Канада омивається Тихим, Атлантичним і Північним Льодовитим океанами. Її берегова лінія нараховує більш 250 тисяч кілометрів.

Західне узбережжя країни високе, стрімчасте і порізане затоками. Неподалік знаходиться велика кількість островів: Ванкувер, острів Королеви Шарлотти та ін. Тихий океан не замерзає.

Східне узбережжя теж стрімчасте і мальовничо порізано бухтами і затоками. Найбільш глибокими затоками атлантичного узбережжя Канади є затока Св. Лаврентія і Фанди. Океан замерзає лише на короткий час у році, але тумани і шторми заважають регулярному судноплавству.

Узбережжя Північного Льодовитого Океану не буяє бухтами і затоками. Океан замерзає на 9-10 місяців у році, і судноплавство можливе тільки в короткі літні місяці.

Завдяки своєму розташуванню між двома океанами, Канада воліє підтримувати зв'язку з більшістю країн недорогим водяним шляхом.

Більше половини країни займає Лаврентійське плато, що є частиною Канадського Щита. Воно дотепер носить сліди недавнього заледеніння: гладкі скелі, морени, ланцюжки озер. Плато - пологохвиляста рівнина. Це найбільш непристосована для проживання людини частина країни, але яка має величезні запаси корисних копалин.

І з півночі, і з півдня Лаврентійське плато оточене великими низинами - Внутрішніми рівнинами, Лаврентійською низовиною і низовиною Гудзонової протоки. Вони являють собою типову картину канадського ландшафту і саме вони принесли славу Канаді як просторій країні зі сприятливими кліматичними і географічними умовами.

Степи по більшій частині розташовані на півдні Альберти, Саскачевана і Манітоби, що називають степовими провінціями. Лаврентійська низовина знаходиться в сприятливих кліматичних умовах - помірний клімат і родючий ґрунт. Тут знаходиться економічний центр країни.

Аппалачські гори розташовані на південно-сході Канади. Вони багаті корисними копалинами. Середня висота гірської гряди не перевищує 600м. До північно-заходу від Аппалачських гір лежить Канадський Щит, що складається в основному з гранітів і гнейсів. Там багато боліт, озер, порожистих рік. З заходу і півдня Канадський Щит облямовує ланцюг озер - від Великого Ведмежих до Великих озер.

На захід від Канадського щита розташовані Великі рівнини. Їхня південна частина - Внутрішні низовини - сільськогосподарський центр країни, 75% всіх оброблюваних земель. На узбережжя Тихого океану розкинулися Кордильєри - на 2,5 тис. км із півночі на південь і на 750км із заходу на схід. На сході вони називаються Скелястими горами, на заході - Береговим хребтом. Середня висота гір - 2-3 тисячі м над рівнем моря

Значна частина земель Канади - тундра і тайга. Обробляється лише 8% земель, а більш 50% території покривають ліси, що буяють коштовними породами деревини. Особливу цінність являють собою хвойні породи: дугласія, гігантська туя, бальзамічна ялиця, модрина, чорна і біла їли. Для півдня і південно-сходу країни характерні тополя, жовта береза, дуб і клен, символ Канади. Промислове значення має хутровий звір, яким багата тайга.

По запасах деревини Канада поступається Росії і Бразилії, а в перерахуванні на душу населення вона стоїть на першому місці у світі.

Різноманітний і тваринний світ Канади. У тундрі живе північний олень, тундровий вовк, заєць-біляк, білий ведмідь, песець, у лісах - ведмідь, вовк, лисиця, рись, білка, заєць, куниця, бобер, лось, олень, у степах - польові миші, кроти і ховрашки. На озерах і арктичних островах живуть мільйони перелітних птахів. У заповідниках Канади можна зустріти бізонів, що були майже цілком винищені з приходом європейських поселенців на материк.

Прибережні води багаті рибою: на заході - лососеві (чавыча, кета, горбуша), а на сході - тріскові породи й оселедець.

Клімат Канади характеризується чотирма яскраво вираженими часами року. Умови дуже різноманітні і залежать, головним чином, від ландшафту - гірських чи водяних масивів.

Канада славиться своєю густою і повноводною мережею рік. Канаду перетинають такі могутні ріки, як Макензі, Колумбія, Ніагара, ріка Св. Лаврентія і багато хто, багато хто інші. Макензі є самою довгою рікою всієї північної частини материка: її довжина - понад 4,5 тис. км.

Майже дві третини всіх рік Канади відносяться до басейну Північного Льодовитого океану. Скрізь, крім самої південної частини країни, ріки покриваються льодом на період від 5 до 9 місяців у рік. Такі ріки, як Ніагара і ріка Св. Лаврентія відіграють важливу роль в економіці Канади, служачи транспортними шляхами між Канадою і США, а також джерелами електроенергії, що виробляють гідроелектростанції, встановлені на них.

Багата порогами Колумбія, що пролягає в західній частині країни, теж підходить для гідробудівництва, однак як транспортний шлях її майже не використовують. Озер у Канаді, великих і малих, нараховують близько 4 мільйонів. Самі великі - це, звичайно, Великі озера, Велике Невільниче, Велике Ведмеже й ін. Озера Канади неймовірно красиві завдяки своїй чистоті води і мальовничих скелястих берегів. Вода в них - прозоріше повітря.

Озера - улюблене місце відпочинку канадців.

Канада може похвастатися природними багатствами, що представляють велику частину таблиці Менделєєва: кольорові, рідкісні і цінні метали, уран, залізна руда, нафта, природний газ, вугілля, азбест, калійні солі.

Родовищами вугілля багаті передгір'я Скелястих гір, Альберта й Аппалачі, прибережні провінції. Залізну руду добувають у районі озера Верхнього, півострова Лабрадор і Кордильєрах. Канадський щит - комора країни з багатими родовищами нікелю, міді, заліза, кобальту, платини й урану. В Аппалачах можна знайти запаси азбесту, кам'яного вугілля, золота, срібла і кольорових металів. Кордільєри мають у своєму розпорядженні родовища кольорових і шляхетних металів.

Населення.

Населення Канади нараховує всього 30,3 млн. чоловік (дані 1997 року), причому більша його частина живе на вузькій смузі вздовж кордону з США шириною в 160км та довжиною в 6 000км. Зростанню населення в рівній мірі сприяє імміграція та природний приріст населення (число новонароджених мінус число померлих). В період з 1991 по 1996 роки населення Канади зростало щорічно на 1,1%, що являється самим високим показником з країн великої сімки. Канада представляє приблизно 0,5% населення земної кулі. За оцінками експертів, в 2026 році Канада буде нараховувати 36,2 млн. мешканців.

Більшість канадців, 76,6%, живуть в містах, а 23,4% - в сільській місцевості. Згідно останнього перепису населення, 31% населення Канади (8,61 млн.. чол.) живуть у трьох найбільших містах країни - Торонто, Монреалі, Ванкувері. Тривалість життя в Канаді - 74,9 років для чоловіків та 81,4 років для жінок. Це один із самих високих показників у світі.

За статистикою, середній розмір сім'ї у Канаді складає 3,1 чоловік, в який включено 1,3 дітей. Розмір сім'ї залишається незмінним з 1991 року.

Альберта

В провінції Альберта проживає 2,4 млн. канадців, коріння яких не так легко прослідкувати. До 1880 років провінцію населяли в основному корінні жителі Північної Америки, але пізніше їх переважили за численністю поселенці з західно європейських країн. В 1881 році на території, яка пізніше стала Альбертою, проживало ледве 1000 вихідців з Європи. Десять років потому їх число перевищувало 17,5 тисяч. Під час хвилі еміграції в 1890-х - 1920-х роках, яку активно заохочував уряд Канади, до провінції прибували емігранти з європейських країн, в результаті чого в 1921 році в ній проживало майже 585 тисяч чоловік.

Після другої світової війни ситуація змінилася кардинальним чином. З початку 60-х років в Альберті поселялися вихідці з більшості країн світу, включно і з Азії та Карибських островів.

На сьогоднішній день лише 44% мешканців Альберти - нащадки британських поселенців; другими великим етнічними групами являються німці, українці, французи, скандинави та датчани.Згідно перепису населення в 1991 році, близько 150 тис. мешканців провінції являлися представниками північних народів або метисами. Нечисленні етнічні групи складають інші 24% населення. В Альберті розмовляють англійською мовою.

Майже 2/3 населення провінції молодше 40 років, що робить Альберту однією з самих молодих провінцій розвинутих країн. Цьому, в певній мірі, сприяє високий рівень імміграції молодих професіоналів з інших країн світу. Близько 80% всіх мешканців Альберти живуть у містах та приміських зонах, причому більше половини живуть у двох найбільших містах провінції - Едмонтоні та Калгарі.

Страницы: 1, 2, 3



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать