У Кривому Розі при полковнику Скідан стоять військові команди.
1770 р.
У Кривому Розі розташовується Ставка Коша Запорізької Січі. Залишки фортифікаційних споруд знаходилися при кургані Царьова Могила. В даний час не збереглися.
1774 р.
Академік Гюльденштедт відвідав район Кривого Рогу і зробив його перший науковий опис.
1775 р.
Заснування поштової станції, перші геологічні досліди
25 квітня ( 8 травня - за новим стилем) 1775 року в урочищі Кривий Ріг заснована одна з поштових станцій цього тракту, де для обслуговування пошти в тимчасових землянках оселилися п'ять козаків. Від селища, що утворилось біля цієї поштової станції, і веде свій початок сучасне місто.
1779 р.
Прапорщик Беєр зробив першу топографічну зйомку околиць, де слободі Кривий Ріг приділялося 21 тис. десятин землі (23 тис. га).
1781 р.
Кривий Ріг відвідав академік Василь Зуєв.
Слобода Кривий Ріг стала волостним центром.
Професор Лєванов знайшов у Кривому Розі сліди срібних руд, мармуру, порфіру і залізних руд.
1791 р.
Вийшла друком книга академіка Гюльденштедта «Подорож через Росію й у Кавказьких горах» - перший науковий твір, де було описано Криворіжжя.
1799 р.
У селі Кривий Ріг мешкає 762 чоловік, із них 407 чоловіків і 345 жінок.
1802 р.
Вийшла книга професора В. Ізмайлова «Подорож у полуденну Росію в 1799 р. у листах, виданих Володимиром Ізмайловим», де описані промисли жителів Криворіжжя.
1803 р.
В околицях Кривого Рогу проводив дослідження берггемворен Василь Пиленко, який «в достатку знаходив залізні руди біля Кривого Рога і біля села Шестерня».
1804 р.
У Кривому Розі мешкає 1623 жителя, є 226 будинків.
1816 р.
Граф К. Г. Разумовський, що подорожував по південній Росії, у своїх нотатках згадує криворізькі вапняки.
1817 р.
Кривий Ріг згадується у «Переліку (Списку) казенних селищ Херсонського й Олександрійського повітів, які у 1816 - 1817 р.р. були звернені у військові поселення». (У Кривому Розі в 1817 р. були розквартировані 6-й та 7-й ескадрони Бугського Уланського полку, що згодом були переведені в с. Казанка.)
1833 р.
У Кривому Розі подвір'їв - 539
1836 р.
У Кривому Розі за дорученням Новоросійського генерал-губернатора почав дослідницькі роботи гірський чиновник пан Кульшин. Роботи велися протягом 2 років і дали різноманітні відомості про корисні копалини краю.
1837 р.
У Кривому Розі нараховується 586 подвір'їв.
1838 р.
Подвір'їв - 596.
1857 р.
Військове поселення Кривий Ріг переведено до розряду сіл.
1860 р.
Село Кривий Ріг переведено до розряду містечка.
1865 р.
У Кривий Ріг уперше прибули колишній професор Гірничого інституту пан Барбот-де-Марпі, який протягом 1866 - 1867 р.р. займався вивченням корисних копалин басейну.
1866 р.
Пан О. М. Поль, оглядаючи балку Дубова чисто з археологічною метою, виявив виходи покладів багатої залізної руди.
1869 р
З'явився геологічний нарис Херсонської губернії пана Барбота-де-Марпі.
1870 р.
О.Поль уперше звернувся з клопотанням до уряду Росії про будівництво залізниці, що могла б з'єднати «кам'яновугільні рудники Донецького басейну з Криворізькими залізними рудами».
1871 р.
О.Поль розпочав систематичні розвідки Криворізьких руд. Усього на ці цілі в цілому було витрачено понад 20 тис. руб
1872 р.
У Кривому Розі розпочав працювати гірський інженер пан Штрипельман, що встановив наявність у районі потужних покладів залізних руд з вмістом заліза до 70 %.
1873 р.
У південній частині залізорудного басейну між Кривим Рогом і Ластовкой проводив розвідку пан Феодос'єв.
1874 р.
Перший з'їзд гірничих промисловців півдня Росії висловився за проведення залізничної лінії «від Катеринослава і до Кривого Рогу і далі до Знаменсько-Миколаївської лінії 220 верст»
13.04.1874 р.
Імператорським Російським технічним товариством призначена комісія під головуванням О.О.Іосса задля «дослідження благонадійності родовища залізних руд і інших мінеральних багатств, відкритих в околицях села Кривий Ріг
22.04.1874 р.
Російським царем затверджений проект залізниці від м. Катеринослава (м. Дніпропетровськ) через м. Кривий Ріг до ст.Казанка. Проект не здійснений
1878 р.
Рудні багатства краю вивчали гірські інженери п.п. Конткевич С., Шимаковський М., Домчер В.
1879 р.
Продовжуються роботи п. Конткевича С. у Криворізькому басейні.
1880 р.
Видана робота п. Конткевича С. «Геологічний опис околиць Кривого Рогу, Херсонської губернії
13.05.1880 р.
На виконання затвердженого російським царем Закону про виконання гірничими промисловцями підземних робіт Міністерством державного майна Росії затверджені й оприлюднені через Урядовий Сенат «Інструкції з нагляду за виконанням приватного гірського промислу в гірських округах Європейської Росії» та «Правила про безпечне виконання підземних робіт». Ці інструкції стали головними документами, що регламентували розробку рудника у Кривому Розі до кінця 19 сторіччя.
1881 р.
Західна частина долини р.Саксагань досліджувана п. Г.Прекделем.
15.05.1881 р.
Криворізьким анонімним французьким товариством почато видобуток залізних руд на незручних землях товариства селян Кривого Рогу (Саксаганський рудник).
20.02.1881 р.
Російським царем затверджене «Положення про Тимчасове Управління по будівництву Криворізької і Баскунчакської залізниць»
1882 р.
У гірничозаводському відділі Всеросійської виставки в Москві Акціонерне товариство Криворізьких залізних руд представило зразки руд і проекти розробок родовищ «у широких масштабах».
Почалося спорудження моста через р.Інгулець за проектом архітектора М.А. Белелюбського довжиною 151 м.
1884 р.
Правлінням Товариства Брянського заводу прийняте рішення про будівництво власного металургійного заводу (майбутній Олександрівський, пізніше ЮМЗ) для переробки криворізьких руд.
18.05.1884 р.
Відкрита Катеринінська залізниця довжиною 477 верст (505,6 км) від ст. Ясиновата через Кривий Ріг і до ст. Долинська.
1885 р.
Відкрито рудник у маєтку землевласників Голковської (Артемовський) і Ростковської (Жовтневий).
1886 р.
Відкрито рудник Новоросійського товариства - Юзовський (згодом рудник ім. Фрунзе)
1886 р.
Пан Піроцький Ф.А. уперше створив «Електричний моторний вагон», який почав широко застосовуватися згодом на гірських роботах.
1888 р.
На Бєлокрисовському руднику Новоросійська Товариства (зараз ім. Фрунзе) встановлені дві парові машини.
16.06.1890 р.
Заснована допоміжна каса для робітників «Товариства Криворізьких залізних руд».
17.06.1890 р
Закладена перша доменна піч на Гданцівському заводі.
26.06. 1890 р
У м. Катеринославі (Дніпропетровськ) на 60-м році життя помер один із найвідоміших суспільних діячів Півдня Росії, промисловець, археолог, дворянин, статський радник Олександр Миколайович Поль. Нагороджений орденами св. Володимира і Ганни.
01.03.1891 р
Отримано дозвіл на продовження Саксаганської гілки на 17 верст (18 км).
1891 р.
На Гданцівському чавуноливарному заводі закладено 3 домни обсягом 200 м3, висотою 18 м, добова продуктивність 400 пудів (6,5 тонни).
1895 р.
У Кривому Розі нараховується 1 162 подвір'я
Відкрита 1-а земська лікарня.
Вартість землі в Кривому Розі за останні 25-30 років збільшилася в 30 і більше разів.
На Гданцівському чавуноливарному заводі обладнано електричне освітлення і водопостачання заводського водопроводу від електронасосів.
30 травня за підписом Міністра шляхів сполучення Росії дозволене будівництво під'їзних шляхів до залізниці, зокрема, продовження Саксаганської гілки Катеринінської залізниці на схід по долині річки Саксагань до рудника Калачевського.
1896 р.
Професору П.П.П'ятницькому видана грошова допомога (100 рублів) на геологічну екскурсію з метою огляду нових розвідницьких робіт у районах Криворіжжя і Корсах-Могили (у м. Бердянську).
Надруковано статтю П.П.П'ятницького «Про деякі особливості в будівлі і стратиграфії кристалічних сланців на південь від м. Кривого Рогу».
Устаткування ЮРДМО складалося з 5 рудопідіймальних парових машин загальною потужністю 240 кінських сил, однієї паровозної машини, 4 парових насосів 24 к. с., 8 парових котлів.
Вийшло Високе повеління російського царя про спорудження продовження Саксаганської гілки від ст. Колачевська до з'єднання її з головною лінією біля ст.Любомирівка протягом 85,4 версти (90,5 км). Приступили до робіт 01.08.
1897 р.
Пан М.Шимановський обчислив запаси залізних руд у Кривому Розі в 2 млрд. пудів (32 млн. 760 тис. тонн).
Пан С.Колачевський купив паровоз системи Вілдвіна.
1898 р.
На 23-му з'їзді гірничих промисловців півдня Росії вперше розглядалося питання про експорт залізної руди.
На Інгулецькому руднику (біля Гданцівки) влаштована парова лебідка потужністю 50 к. сил, за допомогою котрої вагонетки з рудою по похилій площадці піднімаються з нижніх горизонтів.
На Карнаватському руднику початий видобуток руди, крім розносу, за допомогою шахт.
На 24-м з'їзді гірничих промисловців розглядалося питання про розміщення військового гарнізону в Кривому Розі. З'їзд постановив підтримати клопотання. Гірничі промисловці висловили згоду взяти участь у витратах.
1899 р.
Гірський департамент відрядив гірського інженера пана А.О. Михальського для обстеження Інгулецького рудного району.
Ціни на залізну руду в Кривому Розі піднялися до 9-10 коп. за пуд із вмістом заліза 60%. За кожний 1% понад це - добавляється по 1/5 коп. на 1%.
Пан Колачевський купив у Німеччині другий паровоз фірми Кроуса.
На руднику Колачевського робітники страйкували 3 дні, вимагаючи збільшення зарплатні. Страйковий комітет випускав спеціальні листівки.
1900 р.
11 квітня затверджено умови діяльності в Росії бельгійського акціонерного товариства під назвою "Анонімне гірничопромислове товариство "Жовта Ріка"" (м. Кривий Ріг).
Вийшла книга П.Рубіна "Криворізький басейн і його залізні руди".
На Олександрівському заводі Брянського товариства дрібну криворізьку руду рудника Колачевського почали брикетувати. Брикетування обходиться близько 5 коп. з пуда.
У маєтку Харіна "Веселі Терни" відкрито поклади бурого вугілля на глибині 9 сажнів. Поклади займають простір у кілька десятин.
1901
Почався вивіз руди за кордон
На рудниках Криворіжжя працювало 10 власних паровозів.
З 1 липня відкрито регулярний рух по Інгулецький гілці Катеринославської залізниці.
Засновано "Жовторіченське товариство залізних руд" для розробки Жовторіченського родовища.
З ініціативи поміщика Харіна проводилися розвідницькі роботи з пошуку бурого вугілля, що закінчилися відкриттям родовища. Останнє не експлуатувалося до 1919 р.
Відкрито повітряну канатну дорогу до Гданцівського металургійного заводу.
15.05 Височайше затверджено умову по устрою і експлуатації залізничної гілки до рудників на річці Жовтій.
1902 р.
На руднику С.Колачевського функціонує центральна електростанція, енергія якої використовується і для освітлення житлових будинків.
Рудник "Суха Балка" приступив до будівництва центральної електростанції. Планується повне переведення видобутку на електроенергію.
На Олександрівському руднику рудничні будівлі і житлові будинки освітлюються електрикою.
24.09 відкрито рух по Жовторіцькій залізничній гілці.
05.07 затверджено Статут Акціонерного Кам'яновугільного Товариства "Грушівка".
Криворізької руди було вивезено за кордон 2402 тис. пудів.
1903 р.
Експорт криворізької руди за кордон склав 17 852 пудів.
На руднику "Дубова Балка" проектується електростанція для промислових і побутових потреб.
На руднику Новоросійського Тов-ва на ст. Вечірній Кут алмазним буром досягнуто рекордної глибини буріння в 50 сажень (1 саж.=2,13 м).
Виявлені великі запаси руди на землях князя Кочубея в с. Аннівка Верхньодніпровського повіту. Почалися розробки.
Освячена церква св. Миколи на ст. Вечірній.
1904 р.
Було вивезено за кордон більше 15 тисяч пудів руди.
У другій половині року пройшли стихійні страйки на рудниках: Шмаковський, Дубова Балка, Ростковський і Суха Балка. Висувалися економічні вимоги.
1905 р.
Брянське Товариство відновило роботу на Лихманівському руднику, що стояв закритим більше 4-х років.
30.05 на руднику "Дубова Балка" (Більшовик) близько 12 години дня робітники припинили роботу.
17.06 на станції Довгинцево розпочався страйк робітників місцевих депо і майстерень.
1906 р.
На руднику Колачевському споруджено будинки для електростанції і підйомної машини.
На руднику Дубова Балка 2.06 застрайкували вантажники вагонів. Вантажники всі були звільнені.
12.06 - короткі зупинки робіт на рудниках Дубова Балка і на Шиманівському руднику. Мотив - вимога збільшення зарплати.
1907 р.
Доктор С. Колачевський придбав другий паровоз Харківського заводу.
У ніч на 15.05 на руднику Дубова Балка стався винятковий по кількості потерпілих нещасливий випадок (18 чоловік загинуло).
На руднику Колачевського споруджено Гофманівські печі для збагачення руди і будинок для електричного підйомника, на руднику Гринько - два будинки для промивання руди.
У квітні на Шиманівському руднику Південноросійського Дніпровського Товариства робітники відмовилися вийти на роботу, зажадавши збільшення зарплати.
30.04 застрайкували гірники рудника Дубова Балка. На руднику Колачевського 3.05 робітники припинили роботу, вимагаючи збільшення зарплати.
На Харинському руднику робітники не вийшли на роботу 1 травня, вимоги не висувалися.
На руднику "Жовта Ріка" 30.04 не вийшла на роботу нічна зміна. Вранці 1 травня були зняті з роботи вантажники, поденні і майстрові, що вийшли на роботу в чистих костюмах.
На Краснокутському руднику М.Копилова 1 травня робітники на роботу не вийшли, 2 травня працювали до обіду.
На Коломойцівському руднику Новоросійського Товариства не працювали робітники підрядчика Васильєва. З 1 по 3 травня 12 чоловік було звільнено.
1908 р.
За кордон із Кривбасу вивезено 35 277 млн.пуд.
Опубліковано статтю А.Михальського "Про деякі основні питання в геології Кривого Рогу".
6.02. на руднику Лозоватка відбувся обвал, що став причиною страйку робітників.
Закладено найглибшу в басейні шахту "Салокруп" (нині "Більшовик"), що у 1917 р. досягла глибини 300 м.
4 листопада після обідньої перерви застрайкували робітники підрядчика Блюменфельда на руднику "Лозовата" Нового тов-ва криворізьких залізних руд.
Закінчено будівництво театру "Колізей" - першого на Криворіжжі.
1909 р.
На руднику "Суха Балка" побудовано центральну електростанцію потужністю 325 к.с. Енергія розподіляється на всі підйомники і насоси.
Вивезено за кордон 30,4 млн. пудів.
6.03 відбулося затоплення рудників Бранковського, Диканського і Пастухова.
1910 р.
Стовбур нинішньої шахти "Більшовик" і основні поверхневі споруди були обладнані в 1910 - 1911р.
За кордон вивезено більше 53 млн.пудів.
На Шимановському руднику побудовано центральну електростанцію.
Розпочалося застосування пневматичної енергії при видобутку руди.
1911 р.
Вийшла книга К.Богдановича "Залізні руди Росії. Геологічний характер їхніх родовищ, поширення і запаси".
Вивезено за кордон 54 млн. пудів
На Ростковському (Жовтневому) руднику споруджено 2 машинні будинки для електричних лебідок.
На Шмаковському (К. Лібкнехта) - центральна електростанція.
На Дубовій Балці (Більшовик) - машинний будинок.
На Червоному руднику побудований будинок для компресора.
На Рахманівському руднику - машинний будинок.
На шахті № 5 Олександрівського (Р. Люксембург) рудника застосували систему підповерхового обвалення в її найпростішому варіанті з горизонтальними заходами при невеликій висоті поверху (5 - 6 м).
Через низький рівень техніки безпеки на Шмаковському руднику відбувся завал шахти, де загинули 5 робітників, що послужило приводом до страйку.
Відкрито"Новий Театр" Визенберга і Грушевського по вул. Миколаївській (кут вул. Леніна і Калиниченко).
1912 р.
Вивезено за кордон близько 22,4 млн.пуд.
Найглибша свердловина 125 сажень пройдена на руднику Дубова Балка.
На Олександрівському руднику споруджено будинок електричної станції.
На Шмаковському - 2 копри і 2 машинні будинки.
На Ростковському - 3 машинні будинки і котельня.
На Галковському - будинок для підйомної машини. Почало будуватися депо для двох паровозів.
На руднику Пужмерки - приміщення для компресора і підйомної машини.
На Дубовій Балці - розширені ел.станція і котельня.
На руднику Червоний - надшахтний копер.
На Лихманівському - будинок ел. станції.
На руднику Коломойцево - будинок для компресора.
На шахті Салакруп (Більшовик) установлено ел.піднімальну машину системи Леонарда.
1913 р.
Вивезено за кордон більше 30 млн. пудів руди.
К. Фукс закінчив складання геологічної карти Кривбасу.
Сталося 3 401 нещасливих випадків, з них 51 - смертні.
Понад 94% залізної руди, вивезеної на експорт, пішло на задоволення потреб металургійної промисловості Німеччини. Транзит здійснювався через Голландію.
1914 р.
Нещасливі випадки: всього 2 809, з них смертельних - 43.
Найбільша глибина вироблення 130 сажень.
На фронт було мобілізовано до 60% робітників-гірників.
1915 р.
Російсько-Бельгійським Металургійним товариством закладено нову шахту, що була закінчена після революції і названа ім'ям С. Орджонікідзе.
Вийшла книга П.Фоміна "Гірнича і гірничозаводська промисловість півдня Росії", де міститься багато відомостей про Криворізький басейн.
1916 р.
Розпочато проходку головного стовбура майбутньої шахти ім. Орджонікідзе.
Історична хроніка подій (м. Кривий Ріг)
1917 р.
Створено першу Раду солдатських та робітничих депутатів
09.01. 1918 р.
Встановлено радянську владу на Криворіжжі
18.03.1918 -10.02.1919 рр.
Австро-німецька окупація
26.02.1919 р.
Створено Криворізький повіт у складі 30 волостей.
09.08.1919 -17.01.1920 рр.
Денікінська окупація
1920 р.
Створено районне управління рудників Криворізького та Нікопольського басейнів
1921 р.
Відновлено роботи на трьох рудниках
1922 р.
На базі Гданцівського чавуноливарного заводу відкрито майстерні по ремонту рудничного обладнання
1924 р.
Відновлено роботу ще трьох рудників
У місті нараховується 3260 житлових будинків
07.12 - вийшов перший номер газети "Червоний гірник"
Листопад - закінчено будівництво першої черги водопроводу
1925 р.
Діє 25 шкіл з ліквідації неграмотності
У місті нараховується 22 571 житель
1928 р.
У школах Кривого Рога навчається 8100 учнів
Видобуто 4430 тис.тонн залізної руди
1929 р.
Діє 10 робочих клубів
Почалися навчання в гірничому технікумі
Жовтень - почав роботу гірничорудний інститут
1927 - 1929 Будівництво Криворізької електростанції
1930 р.
Створено трест "Руда"
Збудовано приймальну радіостанцію
Збудовано кінотеатр ім. Леніна
Почалися заняття у медичному і педагогічному інститутах
1931 р.
Створено геологічну базу
Створено трест "Криворіжбуд"
7.11. - закладено металургійний завод
1932 р.
Досягнуто стопроцентної механізації бурових робіт
Видобуто 7931 тис. тонн залізної руди
7.11. - пуск збагачувальної фабрики на руднику ім. К. Лібкнехта
1933 р.
Створено Гірничорудний науково-дослідний інститут
1934 р.
Пуск шахти ім. Орджонікідзе - кращої механізованої шахти СРСР
Створено інститут "Кривбаспроект"
Перші спектаклі драматичного театру
Серпень - дала метал перша домна металургійного заводу
1935 р.
Відкрито першу чергу трамвайної лінії
9.01.1936 р.
Пуск першої батареї коксохімічного заводу
1937 р.
Механічні майстерні оформлюються як завод гірничого обладнання
1939 р.
КМЗ нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора
Створено залізорудні трести "Дзержинськруда", "Жовтеньруда", "Ленінруда"
Створений геологорозвідувальний трест "Кривбасгеологія"
У місті нараховується 197 621 житель
Лютий - пуск ДП-3
20.08. - розпочав роботу бесемерівський цех. За своїми масштабами та технічним обладнанням КМЗ став найбільшим у Європі
1940 р.
Діє 160 промислових підприємств, 947 магазинів
У місті нараховується 24 100 житлових будинків
1941 р.
У місті нараховується 212 878 жителів
14.08.1941 - 22.02.1944 рр.
Німецько-фашистська окупація
жовтень 1943 - березень 1944 рр.
Визвольні бої на Криворіжжі
1944 р.
Відкрито ремонтно-механічні майстерні тресту "Ленінруда", реорганізовані в рудоремонтний завод
Листопад - працюють 20 шахт. Видобуто 570 тис.тонн руди
1945 р.
Створюється Криворізьке міжобласне відділення науково-технічного товариства чорної металургії
1946 р.
Рудники "Комінтерн" та ім. Кірова стають найкращими рудниками СРСР
У місті проводиться IV зліт стаханівців гірничорудної промисловості України
1948 р.
Відкрито товариство "Знання"
1950 р.
Місто досягло довоєнних обсягів видобутку руди, що складало 50% загальносоюзного виробництва
1951 - 1952 рр.
Початок роботи методами багатоперфораторного буріння
1951 - 1955 рр.
Збудовано 18 експлуатаційних та допоміжних шахт, 16 кар'єрів, 15 заводів різного призначення
1952-1956 рр.
Будівництво першого в СРСР гірничо-збагачувального комбінату для використання запасів бідних залізних руд та залізистих кварцитів - Південного ГЗК
1951 р.
Створено трест "Кривбасрудбуд"
1952 р.
Створено авіаучилище
1954 р.
Створено Всесоюзний інститут "Гіпрорудмаш"
1955 р.
Створено Науково-дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань
1956 р.
Створено НДІ "Механобрчормет"
1957 р.
Створено комбінат "Кривбасбуд", трест "Кривбасшахтопроходка", трест "Кривбасбуддеталь", спеціалізований виробничий автотрест
1958 р.
Створено трест "Криворіжпівнічбуд", трест "Криворіжіндустрбуд"
1959 р.
Пуск Ново-Криворізького ГЗК
Введено в дію шахту "Гігант-Глибока" потужністю 7,4 млн.тонн залізної руди, що на 1 млн.т більше, ніж видобував весь Кривбас у 1913 р.
1961 р.
Збудовано першу чергу Центрального ГЗК
Створено трест "Криворіжстальконструкція"
1962 р.
Пуск ДП-7, оснащеної електронно-обчислювальною технікою, промисловим телебаченням
1964 р.
Пуск першої черги Північного ГЗК
1965 р.
Діють 140 середніх шкіл, 15 технікумів, 310 бібліотек, 820 магазинів, 573 підприємства
1966 р.
Відкрито Криворізьку філію Донецького інституту радянської торгівлі
1968 р.
Пуск взуттєвої фабрики №3
1969 р.
Відкрито вагоноремонтне депо
Відкрито міський цирк
1970 р.
Пуск унікального комплексу шахти "Артем-2"
З пуском ДП-8 доменний цех КМЗ став найбільшим в Європі
1971 р.
Місто нагороджено Орденом Леніна
1974 р.
Грудень - пуск найбільшої у світі ДП-9
1975 р.
Місто нагороджено Орденом Трудового Червоного Прапора
Створено завод "Ремгормаш"
Березень - Північний ГЗК нагороджений Орденом Праці Чехословацької Республіки
1976 р.
Пуск бавовнопрядильної фабрики
1985 р.
Перша тролейбусна лінія по маршруту "Площа миру (Визволення) - селище Піонер"
У місті діє 15 тролейбусних маршрутів довжиною 426 км, 82 автобусні маршрути довжиною 1200 км
1986 р.
Криворізькому аеропорту присвоєно статус міжнародного
1990 р.
Видобуто 168 тис.т залізної руди, вироблено 307 тис.т концентрату, 45 тис.т прокату, 16 тис.т цементу
Кривбас видає 42% Всесоюзних і 80% республіканських обсягів видобутку руди
26.04.- розпочато експериментальні трансляції Криворізького телебачення
1992 р.
Листопад - здано в експлуатацію комплекс "Всебратське-2"
Здано перший 17-поверховий будинок на мікрорайоні №6
1993 р.
Створено перший в Україні інформаційно-обчислювальний центр органів соціального забезпечення нового типу
2001 р.
Місто визнано переможцем Всеукраїнського конкурсу "Місто найкращого благоустрою"
2002 р.
Травень - відкрито Будинок милосердя, Центр дозвілля в Жовтневому районі, Клуб "Пілігрим"
2006 р.
На Північному ГЗК збудовано ДФ-3
Додаток 3. Характеристика, видана Бабичу В. І. Зміст- 1.1 Оборона Кривого Рогу. Евакуація 2
- 1.2 Діяльність радянського підпілля в Кривому Розі. Партизанські загони на теренах Криворіжжя 3
- 1.3 Діяльність українського націоналістичного підпілля в Кривому Розі 7
- 1.4 Криворіжці в тилу 10
- 1.5 Звільнення Кривого Рогу 12
- Додаток 1. Хронологічна таблиця 16
