Організація утримання і трудового використання іноземних військовополонених та інтернованих на території України (1939–1953 рр.)
7
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П. ДРАГОМАНОВА
Алєксєєва-Процюк Діана Олександрівна
УДК 355.415,8(477)”1939/1953”
ОРГАНІЗАЦІЯ УТРИМАННЯ І ТРУДОВОГО
ВИКОРИСТАННЯ ІНОЗЕМНИХ
ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ ТА ІНТЕРНОВАНИХ
НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ (1939-1953 РР.)
07.00.01 - історія УкраїниАВТОРЕФЕРАТдисертації на здобуття наукового ступенякандидата історичних наукКиїв - 2008 Дисертацією є рукопис.Робота виконана у відділі історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України Національної академії наук України.Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Лисенко Олександр Євгенович, Інститут історії України НАН України, відділ історії України періоду Другої світової війни, завідувач.Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Потильчак Олександр Валентинович, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Інститут історичної освіти, кафедра джерелознавства і спеціальних історичних дисциплін, завідувач;кандидат історичних наук Карпов Віктор Васильович, Центральний музей Збройних Сил України, начальник музею.
Захист відбудеться “21” березня 2008 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.02 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.
Автореферат розісланий “15” лютого 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Т.А. Стоян
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Вступ. Актуальність теми. Суспільне значення наукового аналізу феномену військового полону та інтернування важливе з огляду на внутрішні та міжнародні чинники. Зокрема, громадськість багатьох європейських країн та Японії докладає чималих зусиль, щоб з'ясувати долі сотень тисяч своїх громадян, які опинились в радянському полоні на території республіки. Безсумнівно, об'єктивне документальне дослідження проблеми утримання і трудового використання іноземних військовополонених й інтернованих в УРСР сприятиме подальшій гармонізації міждержавних відносин України та зміцненню авторитету держави на міжнародній арені.
Однак дослідження проблеми утримання і трудового використання військовополонених та інтернованих періоду Другої світової війни ще донедавна вирізнялося політизацією. Такий підхід значною мірою зумовлювався політико-ідеологічним протистоянням СРСР і країн Заходу.
Розпад СРСР і демократизація суспільного життя певною мірою спростили можливості доступу до джерельної бази й позитивно вплинули на стан дослідження проблеми. Проте, незважаючи на тематичне розмаїття публікацій і широкий спектр опрацьованих джерел, і дотепер в історіографії бракує досліджень, у яких окреслений напрям розглядався б комплексно, а предметом вивчення стала б специфіка утримання і трудового використання військовополонених та інтернованих на території України у воєнні та повоєнні роки. Так, системного вивчення потребують організаційно-територіальні й структурні аспекти розміщення спеціальних трудових ресурсів, нормативне забезпечення використання їхньої праці, особливості організації та функціонування системи утримання і трудовго використання контингентів таборів полонених і робочих батальйонів інтернованих у 1939-1953 рр. Зрештою, об'єктивної відповіді вимагає і питання про їхній реальний внесок у повоєнну відбудову економіки УРСР, подальший її розвиток.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у руслі науково-дослідних тем відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ: “Українське суспільство і влада на завершальному етапі війни 1943-1945 рр.” (реєстраційний номер 01044003293) і „Україна в період німецько-румунської окупації 1941-1944 рр.: соціально-економічний і антропологічний вимір” (реєстраційний номер 01074000237). У контексті практичної реалізації дисертація є частиною наукової теми, розробка якої проводиться в рамках міжнародного проекту з вивчення долі військовополонених та інтернованих у роки Другої світової війни, що реалізується науковцями Росії, Німеччини, Австрії, України, Білорусі, Японії та інших країн. Тема дисертації була затверджена на засіданні Вченої ради Інституту історії України НАН України від 19 червня 2002 р. (протокол № 6 Вченої ради Інституту історії України НАН України).
Об'єктом вивчення постає створена НКВС (МВС) СРСР на території УРСР у 1939-1953 рр. система військового полону та інтернування.
Предметом дослідження визначено організацію утримання і використання праці іноземних військовополонених та інтернованих в УРСР у роки Другої світової війни та повоєнний період.
Хронологічні рамки окреслені 1939-1953 рр., коли на території республіки, у таборах, їхніх відділеннях та робочих батальйонах спеціальні структури НКВС (МВС) СРСР і господарські органи утримували й активно використовували працю іноземних військовополонених та інтернованих.
Географічні межі роботи охоплюють територію УРСР у діючих на той час адміністративних кордонах.
Метою дослідження є комплексний аналіз передумов, причин, практичних завдань, особливостей, форм і методів організації, розбудови й функціонування системи розміщення, утримання, забезпечення та трудового використання іноземних військовополонених й інтернованих на території України у визначений хронологічний період.
Визначені такі головні завдання дослідження:
- здійснити комплексний аналіз історіографії проблеми та джерельної бази дослідження;
- з'ясувати становище військовополонених й інтернованих на території УРСР у 1939-1953 рр., особливості режиму утримання, матеріально-побутового забезпечення, харчування, лікування та медико-санітарного обслуговування;
- дослідити нормативно-правові та організаційні аспекти трудового використання контингентів у системі радянського військового полону у 1941- 1945 рр.;
- проаналізувати специфіку працевикористання військовополонених та інтернованих в УРСР;
- виявити регіонально-галузеві особливості розміщення трудових ресурсів військовополонених й інтернованих, розглянути та проаналізувати характер і суттєві риси їх трудового використання в умовах війни;
- з'ясувати специфіку повоєнного нормативного регулювання використання праці військовополонених та інтернованих, організації і розподілу цих трудових ресурсів в УРСР у 1946-1953 рр.;
- встановити особливості трудового використання військовополонених й інтернованих на території УРСР у повоєнний період, оцінити їхній реальний внесок у відбудову економіки республіки.
Методологія та методи дослідження. У світлі новітніх методологічних засад автор керувалася загальними принципами історизму, багатофакторності, об'єктивності та системності. Застосовані методи дослідження залежали передусім від специфіки проблематики, поставленої мети та конкретних завдань роботи. Для комплексного аналізу історіографії, джерельної бази теми, нормативної документації радянського уряду, відтворення реальної картини утримання, матеріально-побутового забезпечення, харчування, лікування, медико-санітарного обслуговування та працевикористання іноземних військовополонених та інтернованих на території України використані порівняльно-історичний і типологічний методи. Проблемно-хронологічний метод уможливив розгляд явищ у часовій послідовності й передбачив розмежування широкої теми на окремі відносно вузькі форми. Застосування принципів комплексного підходу до предмета дослідження дозволило збалансовано схарактеризувати всі компоненти проблеми і реконструювати цілісну картину. Низку конкретних наукових завдань вирішено за допомогою методичного інструментарію інших наук (для аналізу нормативно-правової бази організації утримання, забезпечення і трудового використання військовополонених та інтернованих застосовано метод контекстної інтерпретації правових актів; при вивченні конкретних кількісних показників - математичні та статистичні методи).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексній розробці актуальної та недостатньо дослідженої проблеми організації утримання, забезпечення і трудового використання іноземних військовополонених й інтернованих в Україні у 1939-1953 рр. Уперше до наукового обігу залучено низку матеріалів НКВС (МВС) із фондів Державного архіву МВС України, Центрального державного архіву громадських об'єднань України, Центрального архіву вищих органів влади та управління України і Державного архіву Служби безпеки України; обґрунтовано періодизацію становлення й розвитку регіональної ланки системи працевикористання військовополонених та інтернованих на території УРСР у період війни й повоєнний час; виявлено особливості організації утримання, забезпечення й трудового використання праці військовополонених та інтернованих в Україні у 1939-1953 рр. У цьому контексті розкрито такі питання: організація, нормативно-правове регулювання працевикористання і розміщення зазначених трудових ресурсів у 1939-1945 рр.; їх працевикористання в умовах війни; охорона здоров'я, умови та оплата їхньої праці на підприємствах і будовах України у 1939-1945 рр.; нормативне регулювання, основні напрями та особливості використання праці військовополонених (інтернованих) у 1945-1953 рр.; узагальнено дані про кількість залучених до праці військовополонених й інтернованих, результати їхнього трудового використання.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування матеріалів дисертації, її висновків, оцінок при підготовці узагальнюючих наукових праць, підручників та навчальних посібників з історії України, нормативних і спеціальних навчальних курсів.
Апробація результатів. Основні положення та висновки відображені у доповідях і повідомленнях на Міжнародній науковій конференції “Україна і Польща у визвольних змаганнях ХІХ - початку ХХ ст.” (м. Київ, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Безсмертя Подвигу”: До 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. (м. Київ, 2005 р.), а також на Міжнародній науковій конференції “Військовий полон та інтернування: 1939-1956. Погляд через 60 років” (м. Київ, 2006 р.).
Публікації. За темою роботи опубліковано 8 статей, 4 з яких у фахових виданнях з історії, що відповідають вимогам ВАК України.
Структура дисертації зумовлена метою й завданнями дослідження та складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (501 позиція), додатків (9 додатків). Загальний обсяг дисертації 287 с. Основний обсяг - 194 с.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі “Історіографія та джерела дослідження” проаналізовано здобутки вітчизняних і зарубіжних вчених у дослідженні проблем радянського військового полону та інтернування часів Другої світової війни, подано загальну характеристику джерел і літератури.
В історіографії радянського військового полону часів Другої світової війни сформувалися два основні напрями, у розвитку яких виділено два періоди. Перший з них окреслюється початком 40-х - серединою 80-х рр. ХХ ст. Для нього притаманні зв'язок із ідеологічним протистоянням епохи “холодної війни” й однобічність джерельної бази. Це стосується як радянської, так і західної літератури. Перші дослідження радянських істориків з даної проблеми з'явились у кінці 40-х - на початку 50-х рр. ХХ ст. У них підкреслювалось, що радянський уряд виконав міжнародні зобов'язання щодо військовополонених Амелин А.Б. Международно-правовое регулирование военного плена: Автореф. дис. ... кандидата юрид. наук: 12.00.01 / Академия общественных наук при ЦК КПСС. - М., 1954. - 15 с.; Бояндин И.Т. Санитарно-эпидемиологическое обеспечение репатриированных и военнопленных // Военно-медицинский журнал. - 1946. - № 3. - С. 44-47..
У західній історіографії проблема становища військовополонених у радянських таборах розроблялася інтенсивно. У 60-70-ті рр. ХХ ст. у ФРН вийшла 15-томна праця “До історії німецьких військовополонених у Другій світовій війні” Maschke E. (Hg.). Zur Geschichte der deutschen Kriegsgefangenen des Zweiten Weltkrieges. - Bd. I- XXII. - Munchen, 1962-1974. . Пізніше у 1980 р. дослідники П. Карель і Г. Беддекер підготували працю “Полонені”, в якій підкреслювалось, що німецькі військовослужбовці, що перебували у полоні в країнах Заходу, знаходились у кращих умовах, аніж їхні співвітчизники на території СРСР Карель П., Беддекер Г. Немецкие военнопленные Второй мировой войны 1939-1945 гг. - М.: Изд-во Эксмо, 2004. - 448 с.. У кінці 70-х - в середині 80-х рр. ХХ ст. з'явилася також низка критичних публікацій, зокрема М. Ленга, А. де Цаяза, А. Леманна та ін Lаng М. Stalins Strafijustiz gegen deutsche Soldaten. Die Massenprozesse gegen deutsche Kriegsgefangene in den Jahren 1949 und 1950 in historischer Sicht / Unter Mitw. H. Dressler, K. Mayer - Неrford: Mittler, 1981. - 147 s.; Zayas A. Die Wehrmacht - Untersuchungsstelle. Deutche Ermittlungen uber alliierte Volkerrechtsverletzungen im Zweiten Weltkrieg, 3. Aufl. - Munchen, 1980. - S. 277.; Lehmann A. Gefangenschaft und Heimkehr. Deutche Kriegsgefangene in der Sowjetunion. - Munchen, 1986..
На противагу західним дослідникам в СРСР у кінці 70-х рр. ХХ ст. вийшли статті, в яких йшлося про гуманне ставлення до переможеного ворога, а також висвітлювались питання щодо медичного забезпечення військовополонених Безыменский Л.А. История одной “Истории” // Новое время. - 1976. - № 5. - С. 12-13.; Иваницкий Г.М. К истории немецких военнопленных во Второй мировой войне // Информационный бюллетень. - М.: Институт военной истории МО СССР, 1977. - С. 26-35.; Ржешевский О., Иваницкий Г. Правда и ложь о жизни немецких военнопленных в СССР // Военно-исторический журнал. - 1978. - № 10. - С. 77-78.; Марасанов Р.А., Мельничук А.Н. Медицинское обеспечение раненных и больных немецких военнопленных в годы Великой Отечественной войны // Военно-медицинский журнал. - 1981. - № 5. - С. 19-22.. В 1979 р. з'явилася праця А. Бланка, видана німецькою мовою, в якій йшлося про дотримання СРСР міжнародного права щодо режиму військового полону Blank A. Die deutschen Kriegsgefangenen in der UdSSR. - Koln: Pahl-Rugenstein, 1979. - 210 s..
Отже, тема іноземних військовополонених у радянських таборах у зазначений період була виведена за межі актуальної дослідницької проблематики, а поодинокі праці, що з'являлися, слугували ідеологічній пропаганді. Як наслідок, до другої половини 80-х рр. ХХ ст. історія військовополонених у СРСР залишалася не розробленою. Щодо зарубіжної історіографії, проблема радянського військового полону досліджувалася більш комплексно. Проте вразливим місцем праць є обмеженість джерельної бази, сконцентрованої переважно у радянських архівах і недоступної для західних учених майже до середини 90-х рр. ХХ ст.
Другий період розвитку історіографії даної тематики окреслюється 90-ми рр. ХХ - початком нинішнього ст. Демократизація суспільно-політичного життя в Радянському Союзі справила позитивний вплив на розвиток російської історичної науки. У публікаціях високого рівня В. Конасова та В. Галицького розглянуто деякі аспекти організації військового полону, особливості утримання бранців тощо Конасов В.Б. Гриф секретности снят. К истории немецких военнопленных в СССР: Монография. - Вологда: Изд-во Вологод. ин-та повышения квалификации пед. кадров, 1991. - 55 с.; Галицкий В.П. Вражеские военнопленные в СССР (1941-1945) // Военно-исторический журнал. - 1990. - № 9. - С. 39-46.. Ці самі питання, проте вже стосовно регіонів Півночі європейської частини СРСР та Уралу, висвітлювалися у працях інших науковців Кузьминых А.Л. Иностранные военнопленные Второй мировой войны на Европейском Севере СССР (1939-1949 гг.): Монография. - Вологда: ВИПЭ Минюста России, 2004. - 393 с.; Суржикова Н.В. Иностранные военнопленные Второй мировой войны на Среднем Урале (1942-1956). - Екатеринбург: Гуманитарный ун-т, 2006. - 500 с. . Розміщення, конвоювання, охорона, утримання і забезпечення контингенту полонених та інтернованих у прифронтовій зоні стали предметом вивчення І. Власової Власова И.В. Работа с военнопленными в тыловых районах советских фронтов в годы Великой Отечественной войны: Дис. … кандидата ист. наук: 07.00.02. - М., 1994. - 236 с.. Першими науковими дослідженнями дипломатичних, правових і політичних аспектів теми були праці В. Конасова та І. Безбородової Конасов В.Б. Судьбы немецких военнопленных в СССР: дипломатические, правовые и политические аспекты проблемы. Очерки и документы: Монография / Послесл. В.Н. Вартанова. - Вологда: Из-во Вологод. ин-та повышения квалификации пед. кадров, 1996. - 320 с.; Безбородова И.В. Управление по делам военнопленных и интернированных НКВД-МВД СССР (1939-1953 гг.): Автореф. дис. ... кандидата ист. наук: 07.00.02 / Историко-архивный ин-т. - М., 1997. - 30 с..
Із другої половини 90-х рр. ХХ ст. предметом дослідження стали цілком конкретні аспекти - організація утримання, режим конвоювання й охорони, умови матеріально-побутового забезпечення, харчування, лікування і медичного обслуговування військовополонених та інтернованих. Окремий напрям - вивчення особливостей трудового використання цих контингентів на відбудові радянської економіки. Також російськими дослідниками висвітлювалися питання щодо режиму охорони та утримання військовополонених у тилових таборах Семенов С.Н. Военнопленные и интернированные в лагерях НКВД СССР в 40-50 годах (на материалах Марийской, Мордовской, Татарской АССР и Горьковской области) // Труды молодых ученых и специалистов / Чувашский ун-т. - Чебоксары, 2001. - С. 25-39.; Суржикова Н.В. Военные преступники на Среднем Урале в 1949-1956 гг. // Проблемы военного плена: история и современность: Материалы Международной научно-практической конференции. Вологда, 23-25 октября 1997 года. - Ч. 2. - Вологда: Изд-во Вологод. ин-та повышения квалификации и перепод. пед. кадров, 1997. - С. 234-236..
В сучасній російській історіографії широко представлені питання матеріально-побутового і харчового забезпечення полонених та інтернованих. Так, В. Галицький вважав, що добові норми харчування полонених “були достатніми для забезпечення нормальної життєдіяльності організму людини” Галицкий В.П. Там, в Бекетовке, под Сталинградом // Военно-исторический журнал. - 1993. - № 2. - С. 19.. У свою чергу, С. Кузнєцов і В. Іванов зазначали, що високий рівень смертності військовополонених через дистрофію був наслідком низьких норм харчування Кузнецов С.И. Проблема военнопленных в российско-японских отношениях после Второй мировой войны: Учеб. пособие. - Иркутск: Изд-во Иркутского гос. ун-та, 1994. - 191 с.; Иванов В.А. Механизм массовых репрессий в Советской России в конце 20-х - 40-х гг. (на материалах Северо-Запада РСФСР): Автореф. … дис. доктора ист. наук: 07.00.02. - СПб., 1998. - 30 с.. Дослідженням проблеми продовольчого постачання військовополонених займалися також А. Долголюк, С. Сидоров та ін. Долголюк А.А. Продовольственное снабжение военнопленных в СССР // Проблемы военного плена: история и современность: Материалы Международной научно-практической конференции. Вологда, 23-25 октября 1997 года. - Ч. 2. - Вологда: Изд-во Вологод. ин-та повышения квалификации и перепод. пед. кадров, 1997. - С. 73-77.; Сидоров С.Г. Организация питания военнопленных в СССР в 1941-1955 гг. // Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 4: История. Философия. - 1996. - Вып. 1. - С. 47-54.
