Вдало діяли і інші підводні човни, особливо "М-112" - командир капітан - лейтенант С.Н.Хаханов і "М-111". 28 серпня підводний човен "М-111" під командуванням капітан - лейтенанта Я.К.Іосселіані, атакували поблизу мису Лукула німецький конвой, потопив великий транспорт "Хайнбург". Противник виявив човен ы переслідуючи його, скинув протягом трьох годин біля 60 глибинних бомб. Бомби скидались відразу з декількох катерів, що переслідували човен. Загалом човен переслідувало одночасно більше 10 полювальників за підводними човнами. Не дивлячись на ушкодження, "М-111" успішно повернулась на базу.
Підводні човни Чорноморського флоту в 1943 році здійснили 139 бойових виходів на комунікації противника і потопили 26 транспортів загальним тоннажем біля 67 тис. тон. Крім того, вони знищили 10 німецьких десантних барж і пошкодили 3 транспорти.
На морських сполученнях противника також продовжували діяти надводні кораблі Чорноморського флоту, головним чином торпедне катера, які базувались в Туапсе і Геленджику. 21 квітня на комунікації противника в район Анапи вийшли торпедні катері 1-ї бригади №73 і №93 під командуванням капітана - лейтенанта К.Г.Кочієва. виявивши 2 десантні баржі противника під охороною двох торпедних катерів радянські катери з близької відстані випустили торпеди і потопили баржі.
Загалом під час операції торпедних катерів на німецьких комунікаціях було потоплено 13 барж і декілька катерів противника. Крім того, катери проводили мінування ворожих комунікацій. Тільки в липні і серпні 1943р. 1-а бригада торпедних катерів, якою командував капітан 1 рангу А.М.Філіпов, поставила біля 500 мін.
Поряд з діями на ворожих комунікаціях кораблі Чорноморського флоту і його авіація неодноразово обстрілювали аеродром в Анапі. В обстрілах брали участь лідер міноносців "Харків", ескадрені міноносці "Железняков", "Бойкий", вартові кораблі "Шторм" і "Шквал" і торпедні катера. Тільки в червні торпедні катера 2-ї бригади, озброєні ракетними установками, нанесли 12 ударів по порту і аеродрому Анапи.
Напружену бойову діяльність на комунікаціях противника вели кораблі Азовської флотилії. Лише за літо кораблі флотилії здійснили більше 50 виходів для дій проти морських перевезень ворога.
Провідну роль в боротьбі на морських сполученнях противника відігравала авіація Чорноморського флоту. На неї перепадає біля половини всіх знищених транспортних засобів противника. Військово - повітряні сили флоту вели розвідку на комунікаціях противника, наносили удари по його кораблям і найбільш важливим портам. Авіація проводила також мінування районів найбільш інтенсивного руху німецьких судів.
Піхота авіації Чорноморського флоту в 1943 році потопила 65 транспортів загальним водовміщенням 85тис. тон і пошкодили 38 судів, що складало загалом більше третини німецького транспортного флоту на Чорному морі. Крім того авіацією було знищено декілька десятків бойових і допоміжних кораблів противника.
До початку 1944 року стратегічна ініціатива вже повністю перейшла до рук Радянських збройних сил. Однак на Чорноморському театрі німецькі війська продовжували ще активно діяти. Збільшилась кількість конвоїв, що здійснювали переходи між портами західного узбережжя Чорного моря і Криму. В лютому їх було 20. в березні-44, в квітні-141 і за-12 днів травня-110.
Бійці Чорноморського флоту брали участь в березневих 1944 року боях за Миколаїв. В ніч з 25 на 26 березня в районі елеватора був висаджений десант моряків під командуванням старшого лейтенанта К.Ф.Ольшанського. Десант складався з 67 моряків. Проти цього порівняно невеликого десанту німці направили три батальйони піхоти, два середніх танки, чотири гармати та вогнемети. Загін відбив 18 атак противника вбивши і поранивши до 700 німецьких солдат. З 67 десантників загинуло 57.
Одною з ключових операцій в якій військам 2 і 3-го українських фронтів допомагав Чорноморський флот, була проведена з 26 березня по 14 квітня 1944 року Одеська наступальна операція.
Для дій на комунікаціях противника в північно - західній частині Чорного моря потрібно було перебазувати в Скадовськ торпедні катері. 6-7 березня була перебазована перша група з 9 торпедних катерів. Катери під керівництвом командира бригади капітана 2 рангу В.Т.Проценко пройшли відстань 475 міль, що в 5 разів перевищувало їх оперативний ресурс. Це стало можливим тому, що вони у відкритому морі були заправлені з двох катерів і додатково взяли томливо у ємкостях. Далі в Скадовськ була переведена і друга група з 6 катерів. Її перехід очолював командир дивізіону капітан 3 рангу А.П.Тууль.
В березневому наступі боях за визволення Миколайкова разом з армією діяв 384-й окремий батальйон морської піхоти Чорноморського флоту (командир - майор Ф.Є.Котанов). Також в боях за Миколаїв брав участь 23-й окремий штурмовий авіаційний полк флоту (командир майор І.І.Трушін).
В боях за Одесу безпосередньо брали участь 384-й окремий батальйон морської піхоти. Катера 2-ї Новоросійської бригади, чорноморські льотчики і моряки - підводники.
Катера з Складовська виходили на комунікації, але пошук ворожих конвоїв був невдалим. Тоді командування бригади вирішило направити катери групами до Тендровської коси, щоб звідти діяти на комунікаціях противника. Вдалими були виходи 5 квітня 1944 року. Торпедні катери №106, 105 і "АКА - 86" під командуванням лейтенанта І.П.Шетура вийшли з Тендровської затоки курсом на Одесу. В районі порту чорноморці виявили 4 вартові катери противника і вступили у бій. Ракетним снарядом був потоплений німецький катер. Потім радянські катери підійшли максимально близько до порту і артилерійськими снарядами обстріляли його, після чого відійшли в напрямку острову Березань. 9-10 квітня було здійснено 9 виходів катерів в район АН - Мечеть, Тарханкут, але тільки катерам лейтенанта Г.І.Ксенофонтова вдалося атакувати і потопити десантну баржу з німецько - фашистськими військами.
В період підготовки і початку операції на німецьких комунікаціях діяли підводні човни флоту. Ще 31 січня 1944 року "М-117" (командир капітан - лейтенант А.Н.Кесаав) в 12 милях від мису Тарханкут потопив транспорт противника. 10 лютого "Щ - 216" (командир капітан 3 рангу Г.Є.Карбовський) в 22 милях на південний захід від Тарханкута 4 торпедами потопив транспорт "Петер", що йшов під охороною двох вартових катерів, а 27 березня "Щ-215" (командир капітан 3 рангу М.В.Гренмков) потопили невеликийтранспорт.
В 1944 році значно активізувала свою діяльність на театрі авіація флоту. В першому кварталі було зроблено 5068 вилетів, в результаті чого було потоплено 6 транспортів, 16 десантних барж, 6 барж, на аеродромах знищено 8. а в повітряних боях збито 122 літака противника. Безпосередньо під час Одеської операції найбільшого успіху досягли піхоти 5-го гвардійського мінно - торпедного авіаполку (командир майор М.І.Буркін). 9 квітня 6 літаків під прикриттям винищувачів атакували конвої противника в морі. Були потоплені транспорт і вартовий катер противника. Наступного дня пілотами даного авіаполку було потоплено ще 2 транспорти.
В Одеській операції Чорноморський флот, діючи частиною власних сил, потопив 6 транспортних судів і пошкодив два бойових корабля противника.
Ще однією надзвичайно важливою операцією, де був задіяний Чорноморський флот була операція по звільненню Криму. Чорноморському флоту головним завданням було блокування Криму з моря, нанесення ударів по комунікаціям противника і сприяння сухопутним військам на приморських флангах.
Операція по звільненню Криму розпочалась 8 квітня 1944 рок. Разом з військами Приморської артилерії, а потім 4-го Українського фронту вели боротьбу чорноморці 83-ї (командир полковник П.А.Мурашов, а з 27 квітня полковник І.А.Власов) бригади морської піхоти. Вони пройшли з боями шлях з плацдарму північніше Керчі до Севастополя.
Авіація флоту сприяла сухопутним військам в прориві ворожої оборони, а також наносила удари по базам противника Феодосії і Судака. Так, наприклад, 8 квітня 1944р. 46 - Іл.-2 23-го штурмового авіаполку на чолі з командиром майором І.І.Трушкіним, під прикриттям 25 винищувачів 11-го гвардійського полк штурмували вузли супротив, батареї і танки противника в районі Вірменії. В результаті було знищено 4 танка, 7 автомашин, 2 гармати і подавлений вогонь 14 польових і 6 зенітних батарей ворога.
11 квітня, літаки 11-ї штурмової авіації під командуванням підполковника Д.І.Манжосова, здійснивши декілька ударів по скупченню плавучих засобів ворога в Феодосії, потопили тральщик "Р-204", дві десантні баржі і сейнер, пошкодили дві баржі, три катери і підводне обладнання. Спроби німців почати евакуацію з Феодосії була зірвана.
Загалом, під час Кримської операції авіація Чорноморського флоту провела 4506 вилетів. В результаті було знищено 65 і пошкоджено 55 транспортних судів, кораблів і катерів охорони.
Активно діяли в Кримській операції підводні човни. За період з 11 квітня по 13 травня 1944р. 13 підводних човнів ("Щ-201", "Щ-202", "Щ-215",, "Л-4", "Л-6", "С-31", "С-33", "А-5", "М-54", "М-55", "М-62", "М-11") здійснили 22 бойових похода. Під час Кримської операції підводні човни загалом знищили 8 транспортних судів і 5 кораблів охорони, пошкодили 2 транспорти і бойовий корабель противника.
Проявили себе під час Кримської операції і торпедні катари, зокрема 2-ї бригади під командуванням капітана 2 рангу В.Т.Проценко. вони здійснювали систематичний пошук противника на підступах до Євпаторії, Ак - Мечеті і Севастополя. В ніч на 16 квітня на підступах до Севастополя вони потопили десантну баржу і декілька вартових катерів противника. Загалом торпедні катери за час операції потопили більше 20 плавзасобів противника, здебільшого невеликого водовміщенням.
Якщо в Одеській операції Чорноморський флот діяв порівняно невеликою частиною своїх сил, то під час звільнення Криму і Севастополя діяли різнорідні сили флоту.
В результаті дій різнорідних сил флоту противник з 9 квітня по 12 травня втратив більше 100 судів, кораблів і катерів, а біля 60 його судів і кораблів було пошкоджено.
Після звільнення Криму і північного узбережжя Чорного моря перед Чорноморським флотом постало завдання порушувати комунікації і знищувати транспортні засоби ворога вздовж західного узбережжя. Бойові кораблі, транспортні судна і баржі німці відвели в румунські порти, насамперед в Констанцу і Суліну декілька ударів, здійснивши для цього 687 вилетів. В результаті було потоплено і пошкоджено більше 50 бойових кораблів і допоміжних судів. Багато кораблів отримали сильні пошкодження за наказом німецького командування були виведені на рейд і затоплені.
Завдяки успішним діям авіації флоту німецькі і румунські кораблі і їх бази фактично вийшли з ладу. Це полегшало в подальшому висадку десантів в порти Румунії і Болгарії. Загалом протягом 1944 року Чорноморський флот знищив 104 транспортних кораблів загальним водовміщенням 135 тис. тон і 105 бойових і допоміжних кораблів різних класів.
Останньою бойовою операцією в якій брав участь Чорноморський флот була боротьба за звільнення Болгарії.
З метою сприяння військами флоту у вирішені поставлених завдань Чорноморському флоту потрібно було висадити морські десанти у Варну і Бур гас. 8 вересня на два гідролітака, пілотованих капітанами Ш.Л.Агегьяно і К.І.Кузнецовим в Констанції було прийнято 60 морських піхотинців 393-го окремого батальйону морської піхоти під командуванням старшого лейтенанту А.Воробьйова, які успішно були доставлені у Варну о 18:30 того ж дня і розпочали операцію.
9 вересня у Варну також була доставлена 83-я бригада морської піхоти кількістю в 700 бійців, яка теж розпочала операцію. Того ж дня в Бур гас були доставлені 92 чорноморця зі складу 384-го окремого батальйону морської піхоти на чолі з старшим лейтенантом С.Я.Ганенко. до 8 годин 9 вересня всі кораблі, що знаходились у Варненському порту були захоплені радянськими моряками.
Десант що був висаджений в Бургасі взяв під контроль порт, а також морський аеродром міста. А в 13 годин 9 вересня в Бур гас під прикриттям авіації прибув загін кораблів під командуванням капітана 2 рангу А.М.Ратнера з 370-ю бійцями 384-го окремого батальйону морської піхоти які допомогли сухопутним військам остаточно зайняти місто.
Зі взяттям Варни і Бургаса всі військово - морські бази і порти на румунсько - болгарському узбережжі, а також залишки фронту опинились під контролем радянського командування. Отже з другої половини вересня 1944 року бойові дії на Чорному морі припинились.
Підводячи підсумок бойової діяльності Чорноморського флоту роки Великої Вітчизняної війни, слід сказати що від ударів флоту противник втратив більше 800 військових і транспортних кораблів, а більше 500 кораблів було пошкоджено. Крім того, Чорноморська авіація знищила 2149 німецько - фашистських літаків. За роки війни різнорідні сили Чорноморського флоту забезпечили і взяли участь у більш як 40 різноманітних десантних операціях. Бойові кораблі та транспортні судна перевезли за період війни біля 2 млн. чоловік, 1720 танків, більше 7500 артилерійських гармат, 40 тис. автомашин, 320 тис. тон боєприпасів і 1,5 млн. тон військових і господарських вантажів.
В період з 1943 року продовжував у важких умовах діяти Балтійський флот. Основні сили флоту, які складались з 2 лінкорів, 2 крейсерів, 11 ескадрених міноносців, 6 вартових кораблів, 33 підводних човнів, 57 тральщиків, 29 торпедних катерів, 75 малих кораблів, базувались в Кран штаті і Ленінграді. Військові повітряні сили флот на початок 1943 року склали 280 літаків. Ся бойова діяльність Балтійського флоту була направлена на захист міста Ленінграду. Флот також надав підтримку військам Ленінградського флоту, здійснював перевезення в східній частині Фінської затоки.
Після прориву блокади в січні 1943 року німці посилили артилерійські обстріли Ленінграду і Кронштадту. На кораблі Балтійського флоту, а також на його берегову артилерію, що нараховувала біля 150 батарей, було покладено завдання контр батарейної боротьби. В окремі дні проводилось до 150-170 стрільб по 35-40 об'єднанням з витраченням до 1,5 тис снарядів. Тільки артилерія берегової оборони в 1943 році провела проти батареї противника більше 14 тис. стрільб.
Командуванням Ленінградського фронту на Балтійський флот було покладено також завдання безперервної роботи льодових трас на Ладозькому озері і в східній частині Фінської затоки.
Першочерговим завданням для Балтійського флоту були дії на морських комунікаціях противника, по яким йшло постачання німецької групи армії "Північ". За літо 1943 року підводними човнами і авіацією флоту було потоплено 54 німецьких транспорти. За рік бойових дій авіація флоту спільно з авіацією Ленінградського фронту знищили більше 1000 літаків противника.
13 травня 1943 року успішно завершилась перша спроба радянських підводних човнів пройти через потужні гогландську і поркала - удуську позиції. Першим це зробив підводний човен "Щ-303" під командуванням капітана 3-го рангу І.В.Гравніні. але були в цій операції і втрати. Підводний човен "Щ-408" під командуванням капітан - лейтенанта П.С.Кузьміна три доби вела боротьбу з ворожими кораблями, але все ж була потоплена.
Перший транспорт противника в 1943 році був потоплений літаками торпедоносцями флоту 28 травня. Проявили себе в польотах 1943р. капітан В.А.Балебін, старший лейтенант А.І.Розгонін, капітан А.П.Чернишов, що потопили за рік кожний по 5-8 транспорті і бойових кораблів.
З великим успіхом діяли на ворожих морських комунікаціях торпедні катера. Вони виконували різноманітні завдання: вели пошук ворожих конвоїв, атакували і знищували їх, ставили міни, висаджували розвідувальні групи, охороняли власні конвої, підтримували сполучення між Кронштадтом і передовими базами на островах Фінської затоки. 23 серпня 1943 року групою торпедних кораблів під командуванням капітан - лейтенанта В.П.Гуманенко був потоплений великий фінський корабель "Ріхарті", що рухався під охороною двох вартових кораблів. Загалом малі кораблі Балтійського флоту в 1943 році провели біля 30 боїв.
Літом і восени 1943 року силами Балтійського флоту було проведено 585 конвоїв. При цьому втрати були незначними - буксир, баржа і один катер.
Продовжувала успішно діяти Ладожська військова флотилія. Для сприяння військам Ленінградського фронту флотилія виділила дивізіон артилерії, який під час прориву ленінградської блокади провів 140 стрільб. Кораблями Північно - Західного пароплавства під охороною Ладозької флотилії було перевезено 240 тис. тон різноманітних вантажів і 162 тис. чоловік, а також доставлено для Ленінграду 856 тис. кубометрів деревини.
В 1943-1944 рр. командування Балтійського флоту організувало спеціальну операцію по захисту перевезень військ 2-ї Ударної армії з Ленінграду на оранієнбаумський плацдарм. Коротка комунікація знаходилась в зоні дії потужних угрупувань німецької артилерії і авіації. Тому крім транспортної групи кораблів забезпечення, були створені артилерійські і авіаційні групи знешкодження противника, група кораблів - тральщиків, а також передбачені заходи по ретельному маскуванню. Операція була здійснена приховано і майже без втрат з 5 листопада 1944 по 21 січня 1944 року.
Наступ військ Ленінградського фронту розпочався 14 січня 1944р. з оранієнбаумського плацдарму. Потужні удари артилерії і авіації фронту і кораблів Балтійського фронту по опорним пунктам оборони противника витіснили його з стратегічного плацдарму. Особливо ефективно діяла артилерія лінійних кораблів "Октябрьская революція", "Марат" ("Петропавловськ"),крейсерів "Максим Горький", "Киров" і ескадрених міноносців. За перших п'ять днів наступу 33 укріплених пункта противника, в 537 випадках надійно накрила ворожі батареї.
Над Невською затокою розгорнулась упорна боротьба за панування у повітрі. Протягом березня - травня 1944 року військово-повітряні сили флоту, якими командував генерал - лейтенант авіації М.І.Самохін, провели біля 200 повітряних боїв. Тільки 2і 5 червня 1944 року при спробі німецької авіації нанести удари по тральщикам було збито 26 літаків. За німецькими даними, тільки в червні їх флот втратив 2 тральщика і 2 артилерійські десантні баржі, 13 кораблів було виведено з ладу.
В дні боїв за Виборг і острова Виборзької затоки німці спробували прорватись шхерами в затоку, на допомогу гарнізонам, що опинились в облозі. Авіацією флоту в ніч на 20 червня був потоплений торпедний катер "Тайстон -1" і суттєво пошкоджений човен "Аунус", тральщик "М-29", артилерійська баржа "АФ-49". Також були потоплені мінні загороджувачі "Оттер" і "Паргас". Остання спроба прорватись у виборзьку затоку була здійснена німцями 5 липня 1944 року. загін, що склався з канонерських човнів, десантних барж, транспортів і катерів ( більше 20 одиниць), двічі намагався пробитись до островів зайнятих радянськими військами. Торпедні катери і авіація Балтійського флоту потопила канонерський човен, десантну баржу і пошкодила декілька кораблів, після чого німецькі кораблі відійшли на попередні позиції.
З виходом Фінляндії з війни німецьке командування поставило завдання утримати острови у Фінській затоці, щоб не допустити виходу радянських кораблів у Балтійське море. З цією метою в ніч на 15 вересня більше 35 німецьких кораблів висадили на острів Сурмарі десант чисельністю 1600 чоловік з гарматами і мінами. За проханням фінської оборони в оборонних боях взяла участь авіація Балтійського флоту. Протягом доби 9-а і 11-та штурмові авіаційні дивізії штурмовими ударами потопили біля острова Сурмарі 4 десантні баржі, вартовий корабель і буксирний пароплав, що відійшли на захід, залишивши свій десант без підтримки.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
