Згадуючи проблеми, що виникають при використанні Internet, маємо привести їх можливі рішення.
Невизначеність стандартів захисту даних від несанкціонованого доступу і стандартів електронних платежів (можна чекати затвердження необхідних стандартів в найближчому майбутньому).
Перевантаженість мережі, необхідність в підвищених вимогах до продуктивності серверів і пропускної спроможності каналів зв'язку через об'єм передаваних даних і необхідності їх постійного оновлення, що росте (ця проблема іноді розв'язується шляхом використовування виділеної смуги пропускання в межах каналів Internet загального призначення).
Різні обмеження можливостей обробки інформації стандартними засобами доступу (існує декілька рішень цієї проблеми. Одне з них вже широко поширене в світі і полягає в написанні спеціалізованого програмного забезпечення, що використовує стандарти Internet, інше зв'язане з використанням мови програмування Java, розробленого компанією Sun Microsystems спеціально для використання в середовищі Internet).
2.2 Взаємодія з клієнтами банку через Интернет. Фінансова інформація в мережі Інтернет
Використання глобальних комунікацій і зокрема Internet як канала розповсюдження фінансової інформації - ризикована задача. При розробці таких проектів встає цілий ряд нових проблем, наприклад, як забезпечити доступ до успадковуваних систем і як вирішити питання безпеки. Куди б не звернувся клієнт, йому необхідно забезпечити можливість доступу до одних і тих же баз даних.
Серед основних можливостей, що надаються WWW-сервером банку клієнту, слід згадати можливість отримання інформації про поточний рахунок, взаємодію з депозитарієм і іншими службами. Що ж до виконання грошових переказів, то в нашій країні для реалізації цієї задачі потрібно час. Питання безпеки при реалізації таких задач далеко не просте, хоча підходи зарубіжних банків представляють значний інтерес.
У сучасному світі банківські послуги вдома через Internet спираються на так звані віртуальні приватні мережі (ВПМ). За допомогою ВПМ організації використовують Internet як мережі і програму перегляду як інтерфейс. Сьогодні ВПМ мають високу ступінь захищеності, але, оскільки вони базуються на закритих рішеннях, в рамках мережі обмежені можливості їх взаємодії. Технологія Web спочатку не дуже добре пристосована для цілей захисту інформації. В той же час перехід до захищеного середовища ще більш ускладнює проблему.
Необхідною умовою розвитку інншого способу оплати послуг є забезпечення безпеки електронних транзакцій у відкритих мережах, а також захисту серверів від несанкціонованого доступу. Недавно розроблені стандарти, такі, як SKIP (Simple Key management for Internet Protocol) компанії Sun Microsystems для захисту корпоративної мережі, а також SET (Secure Electronic Transactions) компаній Visa і MasterCard для шифрування платіжних операцій в Internet готують технічну базу для надійного і безпечного здійснення платежів через Internet.
Зараз групою інженерної підтримки запропонований стандарт на засоби забезпечення безпеки в Internet IPSec (Internet Protocol Security). Сумісність з IPSec першими повинні надати постачальники брандмауерів і стеків TCP/IP.
Фірма Edify, постачальник програмного забезпечення автоматизації доступу клієнтів, до інформації розробляє свої додатки спеціально для ведення електронних банківських операцій. Зараз Edify пропонує продукт під назвою Electronic Workforce Platform. Він покликаний допомогти фінансовим організаціям в переході на інтерактивний режим роботи. Основною проблемою при такому переході є та обставина, що спочатку організації розглядали Web тільки як засіб розміщення статичної інформації. Сьогодні, вони повинні зв'язати різноманітні дані (що часто зберігаються в різних місцях) в єдину систему. Важливо і те, що фінансові інститути часто не можуть дозволити собі витрачати багато засобів на упровадження цих технологій, оскільки Web тільки-тільки з'являється, і невідомо, за який термін вкладені засоби окупляться.
Internet є багатющим джерелом різноманітної фінансової інформації, яка необхідна банкам в роботі. Фінансові ресурси Internet можна розділити на наступні групи:
інформація про різні компанії;
останні новини, що впливають на поведінку ринків, що представляють інтерес для фінансових інститутів;
архіви фінансової, юридичної і іншої інформації, яка може бути використана для фінансового аналізу, наприклад: котирування, курси валют, інформація про діяльність компаній, законодавство і т.і.;
оперативна фінансова інформація для перегляду в режимі реального часу (котирування біржового і позабіржового ринку по різних фінансових інструментах).
Розглянемо кожну з цих груп окремо:
Інформація про компанії. Через мережу Internet можна одержати інформацію про компанії, біржі, брокерські контори і т.і. Іншим важливим джерелом інформації про компанії служать урядові і комерційні структури, що спеціалізуються на подібних послугах. Проте, якщо послуги компанії Pathfinder, наприклад, збираючої і аналізуючої інформацію про найкрупніші компанії США в традиційній формі практично не доступні, використовування мережі Internet робить це можливим. У розділі Money & Business серверу вказаної компанії журнал Fortune надає доступ до своєї бази даних по 500 найбільш процвітаючим компаніям США.
Дуже корисним джерелом інформації про компанії є проект EDGAR (Electronic Data Gathering and Retrieval). Це база даних Комісії по цінним паперам США, що містить електронні файли крупних і середніх американських корпорацій. Відповідний сервер не тільки надає початкові файли компаній, але обробляє їх, витягуючи найціннішу для кінцевого користувача інформацію. Крім того, ряд українських фінансових організацій має власні сервери, на яких розміщується інформація про компанію, що представляє інтерес для клієнтів і партнерів.
Новини. Практично всі найбільші компанії, що працюють в індустрії світових новин, мають інформаційні сервери в мережі Internet. Інформаційне агентство "Рейтер" (Reuters), відоме у фінансовому світі завдяки могутнім засобам доступу до тематичної інформації, має активну позицію в Internet. Технології Internet активно використовуються у внутрішній корпоративній мережі Reuters. Можливості роботи в стандарті Internet вбудовані в серію продуктів Reuters 3000, яка скоро з'явиться на ринку.
Взагалі кажучи, своєчасне отримання важливих новин є для банку настільки важливим, що часто для цих цілей використовуються спеціалізовані системи. З поширених на ринку систем такого типу згадаємо системи Reuters, Dow Jones Telerate, Tenfore.
Інформаційні архіви. Значний об'єм інформації, об'єднуючий аналітичні огляди, статті і довідкові бази даних, скоплюється на серверах різних організацій.
Оперативна фінансова інформація. У всьому світі, особливо в США, зараз активно розвивається спеціалізований сервіс, що пропонує будь-якому охочому підключитися до потоку професійної фінансової інформації за незначну суму. В цілому, набір послуг фінансових серверів можна підрозділити на наступні групи:
Дані з світових бірж і ринків, котирування національних валют і ставки банківських відсотків. Дані поступають із затримкою від декількох секунд до 15 хвилин.
Результати обробки первинної інформації професійними експертами. Аналітичні огляди MarketScope і аналіз ефективності інвестицій в галузі і окремі компанії Zacks, довідкова інформація про компанії від S&P StockGuide, торгові доповіді Vickers і багато що інше.
Створення віртуального портфеля, який містить акції, що цікавлять користувача. Оперуючи портфелем, можна прискорити і автоматизувати процес отримання інформації. Віртуальний портфель здатний відображати як реальний набір акцій інвестора, так і передбачуваний. Далі система автоматично відстежуватиме зміни, що відбуваються з акціями на ринку, і повідомляти про це власника портфеля.
Додаткові послуги включають тематичні новини від найбільших інформаційних агентств, таких, як Reuters, BusinessWire, PR Newswire і ін. Можна проглянути заголовки останніх повідомлень або запитати всі новини по певній темі або компанії. Дуже зручне об'єднання новин з віртуальним портфелем. У такому разі інвестор одержує всі новини, в яких згадуються занесені у віртуальний портфель акції.
Прикладами компаній, що надають спеціалізовані фінансові інформаційні послуги, служать InterQuote, QuoteCom, PC Quote і ін.
Іноді стандартні засоби Internet і, зокрема, WWW не задовольняють постачальників послуг інформаційних систем. У такому разі розробляється спеціалізоване серверне і клієнтське програмне забезпечення, що використовує протокол TCP/IP і стандартні канали передачі даних, але надаючи власний призначений для користувача інтерфейс і набір аналітичних інструментів (Reuters).
В більшості своїй, безкоштовна інформація непридатна для комерційного використовування, тим більше у фінансовій сфері, оскільки надається на непостійній основі і без яких-небудь гарантій достовірності і точності. Найпоширенішим в світі платним способом надання доступу до інформаційних ресурсів є підписка. Користувач платить абонентну платню і дістає доступ до певних інформаційних ресурсів на фіксований термін. Іноді ефективнішою є фіксація дій користувача з подальшою їх оплатою.
Таким чином, сьогодні можна говорити про поступову інтеграцію могутніх професійних засобів отримання фінансової інформації з технологіями Internet. Можна з упевненістю стверджувати, що потенціал Internet як середовище розповсюдження фінансових даних достатньо великий, і через певний час можна чекати загального використовування цієї мережі в професійній фінансовій діяльності.
2.3 Розробка демонстраційної версії надання клієнтам Промінвестбанку послуги “Он-лайн замовлення особистої платіжної картки” через Интернет на базі Web-сайта Промінвестбанку
Що ж може зробити інтернет-банк, щоб потенційний клієнт став реальним? Проект у області інтернет-банкінга повинен володіти стратегією розгортання бізнесу, що працюватиме, точним позиціонуванням продуктів онлайна залежно від реальної структури попиту і характеристик цільової клієнтської групи. Не варто поспішати копіювати західний досвід - треба уважніше подивитися на те, чого хоче вітчизняний клієнт.
Ключова перевага інтернет-банку - зручність у використанні і економія часу. Тому потрібно поклопотатися про те, щоб уникнути складних процедур доступу, тривалості і складності проведення операцій. Система повинна бути максимально простою у використанні і працювати швидко. Той, кому це вдасться, зможе захопити велику частину ринку.
Найчастіше інтернет-банк розглядається як додатковий банк разом з основним, хоча багато хто не виключає можливість повного переходу в такий банк, якщо він зможе запропонувати вигідніші умови і привабливі послуги. І якщо у нього буде репутація надійного банку. Таким чином, один з варіантів позиціонування інтернет-банку - як допоміжний офіс для оплати поточних рахунків. Цей варіант зажадає мінімальні інвестиції, банк зможе обмежитися відносно нескладною системою безпеки, оскільки поточні залишки по рахунках будуть невеликими
З використанням Інтернет-банкинга навіть пред`явлення рахунку не є обов'язковою умовою. Наприклад, коли клієнт знаходиться на постійному обслуговуванні і вимушений періодично здійснювати обумовлені договором платежі: за комунальні послуги, телефон, пейджер, доступ в Інтернет і т.д. В даному випадку, майже завжди бувають відомі наперед і розмір платежу, і його періодичність. Тому клієнт банку, що має інтернет-сервіс, може істотно спростити процедуру оплати цих послуг, наперед "запрограмувавши" платежі хоч на рік вперед. Привабливість такого роду сервісу очевидна і має підтвердження. Так один з опитів, проведений серед потенційних користувачів системи "Домашній банк", показав, що якнайбільше опитаних хотіли б постійно оплачувати послуги свого інтернет-провайдера і здійснювати комунальні платежі.
В даний час поняття Інтернет-банкінг охоплює цілий ряд програмних продуктів, що із визначеним ступенем ймовності можна розбити на наступні групи:
Системи управління рахунками клієнтів (системи «Інтернет -- Клієнт банку» або коротко -- «Інтернет--Клієнт»).
Платіжні і розрахункові системи, у тому числі ті, у яких Інтернет використовується тільки в якості середовища передачі інформації.
Системи карткового процесінга (вони можуть являти собою частину платіжної системи).
Системи онлайнової торгівлі цінними паперами.
Інтерфейсні модулі для взаємодії з зовнішніми системами електронної комерції (наприклад, модулі, що реалізують зв'язок «банк -- Інтернет-магазин», -- вони також можуть розглядатися в якості частини платіжних систем).
Тим часом на практиці усі частіше ми зустрічаємо комплексні рішення, наприклад, «платіжна система + управління рахунком + інтерфейс із Інтернет-магазинами і процесінгом» -- це, до речі, широко відома розрахункова система CyberPlat. А, скажемо, додаток, що автоматизує комунальні платежі, може взаємодіяти як із системою управління рахунком, так і з комплексом процесінгу пластикових карток.
Тепер коротко позначимо характерні риси і специфічні проблеми систем кожного класу.
Системи управління рахунками. Системи цього виду більш інших використовуються на ринку. Кількість банків, що має в них потребу, значно перевищує сумарне число тих, що потребують системи всіх інших типів. На інше розраховувати і не доводиться -- від «Інтернет--Клієнта» чекають серйозної допомоги в тих справах, у яких звичайний «Клієнт--Банк» приносив тільки проблеми.
При цьому з погляду розробки системи «Інтернет--Клієнт» дещо простіше інших - унаслідок того, що коло задач, що стоять перед ними, окреслене досить ясно і, крім того, є можливість успадковувати ідеї і рішення з традиційних реалізацій систем типу «Клієнт--Банк». Саме завдяки цим двом чинникам сьогодні на ринку подана велика розмаїтість систем «Інтернет--Клієнт», причому їхніми розроблювачами є як банки, так і «софтверные» компанії. Що стосується останніх, то легше перерахувати ті фірми, що ще не запропонували свою версію «Інтернет--Клієнта», чим ті, у чийому арсеналі системи цього типу вже присутні.
Основні проблеми систем «Інтернет--Клієнт» пов'язані з безпекою, у тому числі і з юридичної точки зору (утім, це є проблемою абсолютно для всіх продуктів Інтернет-банкінга), а також із складністю реалізації зручного рішення в рамках сучасних технологій Інтернет-програмування.
Платіжні системи і системи карткового процесінга. Реалізація цих програмних продуктів зв'язана з необхідністю провести без перебільшення грандіозну організаційну роботу. Не суперскладні по своїй основній ідеї платіжні системи і системи карткового процесінга припускають розробку множини шлюзів і зовнішніх інтерфейсів, що, однак, ні в яке порівняння не йде з об'ємом робіт і, зрозуміло, витрат по створенню середовища їх функціонування. Оскільки саме наявність цього середовища або принаймні воля до її створення представляється головним, такі системи дотепер розроблялися переважно зацікавленими в них банками у власних цілях, і, як наслідок, це не «коробкові» продукти -- використовувати їх «на стороні» можливо лише тільки після дуже і дуже хворобливого процесу впровадження й адаптації.
Проте вже з'являються універсальні рішення, на базі яких створити потрібний комплекс можна відносно швидко -- їх починають пропонувати розроблювачі програмного забезпечення.
Системи онлайнової торгівлі цінними паперами. Що стосується систем онлайнової торгівлі цінними паперами, то тут із позиції розроблювачів ситуація виглядає легше: напевно, позначається той факт, що даним видом бізнесу зайняті далеко не всі кредитні установи. Комплекси онлайнової торгівлі цінними паперами по ступеню затребуваності йдуть наступними після систем «Інтернет--Клієнт», і все рівно потреба в них рази в три нижче, чим потреба в «Клієнті». До речі, по загальній оцінці, саме даний напрямок виявляє собою чудовий приклад застосування Інтернет-технологій на практиці.
Модулі взаємодії з зовнішніми системами електронної комерції. Основна особливість процесу створення модулів, що взаємодіють із зовнішніми системами електронної комерції, полягає в обов'язковій організації спільної роботи з розроблювачами цих систем. Крім того, важливо, щоб до розробки тут були притягнуті висококваліфіковані фахівці з відповідних предметних галузей (наприклад, в області Інтернет-торгівлі, страхування й ін.).
Клієнти можуть використовувати для проведення операцій будь-який із підтримуваних каналів доступу або користуватися різними комбінаціями каналів у залежності від ситуації. Наприклад, можна використовувати комп'ютер на робочому місці при управлінні рахунками з роботи, мобільний телефон -- по дорозі додому і звичайний телефон або інтерактивний телевізор -- вдома. Як правило, розпорядження формуються і передаються клієнтами в режимі самообслуговування, хоча при необхідності клієнт може проводити операції за допомогою оператора Call-центру банку.
В залежності від типу операції, що її запитує клієнт, відповідне дистанційне розпорядження може оброблятися в режимі реального часу (онлайн) або з визначеною періодичністю (в офлайновому режимі). Прикладом операцій, проведених в онлайновому режимі, є операції конвертації валюти, при яких продана валюта списується з рахунку, а куплена зараховується на рахунок протягом декількох секунд і може бути використана для проведення наступних операцій. А от операції оплати комунальних платежів доцільно проводити в офлайновому режимі.
В данній дипломній роботі ми приведемо приклад, як за допомогою інтернет-банкінгу на базі веб-сайту Промінвестбанка розв`яжемо питання Он-лайн замовлення особистої платіжної картки. Розглянемо всі етапи отримання і користування послугами розробляємого елементу інтернет-банкінгу.
Для Он-лайн замовлення особистої платіжної картки клієнт, наприклад, Клюєв Максим Миколайович має скористатися будь-яким персональним комп`ютером, де є вихід в Інтернет. Використавши зручний для себе оглядач, наприклад, Internet Explorer, клієнт заходить на веб-сайт www.pib.com.ua (дод. А).
Оглядач Internet Explorer спростить як пошук нової інформації в Інтернеті, так і проглядання вибраних вами веб-вузлів. Вбудована технологія IntelliSense заощадить час, узявши на себе виконання деяких стандартних операцій, наприклад, автоматично заповнюючи поля для веб-адресов і форми для користувача, а також автоматично визначаючи стан мережі і з'єднання.
Перед замовленням Картки Клієнт повинен ознайомитись з діючими нормативними документами Банку, які розміщені на Веб-сайті банку в електронному вигляді (дод. Б), а саме:
Порядком здійснення розрахунків за допомогою пластикових платіжних карток міжнародних платіжних систем та правилами користування картками (дод. В);
Договором про надання пластикової платіжної картки та виконання розрахунків за операціями з картками (дод. Д);
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
