При роботі з ПЕОМ виникає небезпека ураження електричним струмом від провідників, що знаходяться під струмом.
Електричні установки, до яких відноситься практично все устаткування ПЕОМ, представляють для людини велику потенційну небезпеку, оскільки в процесі експлуатації або проведення профілактичних робіт людина може торкнутися частин, що знаходяться під напругою. Специфічна небезпека електричних установок: корпуси ПЕОМ виявилися під напругою в результаті пошкодження ізоляції. Проходячи через тіло людини, електричний струм надає на нього складну дію, викликаючи термічну, електролітичну, механічну і біологічну дію.
Захист від небезпечних впливів електричного струму при експлуатації обчислювальної техніки в відділі комп'ютеризації банку забезпечується:
застосуванням захисного заземлення або занулення;
захисного відключення;
- вирівнювання потенціалів;
- ізоляцією токоведучих частин;
- застосуванням електричного, електромагнітного і механічного блокування і знаків безпеки;
- маркіровкою, забарвленням монтажних елементів і приводів;
- дотриманням умов безпеки при установці і заміні агрегатів;
надійним контактним з'єднанням з урахуванням перепаду кліматичних параметрів.
Основним засобом захисту від електромагнітних випромінювань, що застосовуються в обчислювальній техніці, є екранування джерел випромінювання. На сьогодні всі монітори, що випускаються, а також блоки живлення мають корпус виконаний з спеціального матеріалу, що практично повністю затримує проходження електромагнітного випромінювання.
Для зниження електромагнітного впливу на людину-оператора використовуються також раціональні режими роботи, при яких норма роботи на ПК не повинна перевищувати 50% робочого часу.
Засобами захисту від "м'якого" рентгенівського випромінювання є застосування поляризаційних екранів, а також використання в роботі моніторів, що задовольняють міжнародному стандарту MPR II Low Radiaton, та мають біокерамічне покриття і низький рівень опромінення радіацією. А також застосовуються екрани з сталевого листа (0.5-1мм) або алюмінію (3мм), спеціальної гуми.
В системі заходів, направлених на охорону державної і особистої власності громадян, відвертання впливу на людей небезпечних чинників пожежі і вибуху, питання пожежної і вибухової безпеки займають важливе місце.
Загальні вимоги до систем відвертання пожеж і пожежного захисту регламентуються - СНиП 2.01.02-85 "Противопожарные нормы", ГОСТ 12.1.004 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности", Правил пожежної безпеки в Україні.
По класифікації приміщень по пожежній небезпеці відділ комп'ютеризації відноситься до категорії В, що характеризується наявністю твердих пальних і тяжко горючих речовин і важкогорючих матеріалів, а також легкозаймистих матеріалів.
Пожежна небезпека обчислювальних комплексів може бути обумовлена:
- перевантаженням дротів електричної мережі, яка викликає перегрів струмопровідних частин, загоряння їх ізоляції і в результаті запалювання різних горючих матеріалів, дотичні з ними;
- неякісним виконанням з'єднань електропроводки;
- перевантаженням різних електричних пристроїв, що приводить до їх нагріву і, отже, до можливого загоряння;
- неправильним охолоджуванням електроприладу, неправильним вмиканням його;
- коротким замиканням, утворенням електричної дуги і розжарених частинок металу;
- порушенням режиму роботи системи опалювання, вентиляції і кондиціонування повітря.
В зв'язку з цим можна виділити ряд заходів пожежобезпеки:
не палити і не використовувати нагрівальні прилади у відділі комп'ютеризації;
не від'єднувати і приєднувати кабелі, усувати несправності за наявності напруги в мережі;
не визначати наявність напруги в ланцюзі замиканням клем.
В електронно-обчислювальній техніці пожежну небезпеку створюють прилади, що нагріваються, електро - і радіотехнічні елементи. Вони нагрівають навколишнє повітря і близько розташовані деталі і провідники. В данному приміщені відділу комп'ютеризації відстань від стіни до задньої стінки ком'ютера є не меншою 1 м.
При виникненні пожежі рекомендуються наступні дії:
вивести людей і винести матеріальні цінності з небезпечної зони;
викликати пожежну охорону;
вжити заходи по локалізації пожежі;
по можливості, вжити заходи по гасінню пожежі.
Технологічні об'ємні поли виконані з негорючих та тяжко пальних матеріалів з межею вогнестійкості 0.6 ч. Підпільні простори під об'ємними полами поділені незгораємими перегородками з межею вогнестійкості не менше 0.8 год. на ділянці площею 72 м2.
Для попередження пожеж, вибухів, аварій від перевантажень і коротких замикань в електроустановках здійснено правильний вибір елементів електричних ланцюгів і забезпечено систему електрозахисту. Для гасіння елементів ЕОМ можна застосовувати також легко-механічну піну, заздалегідь знеструмивши установки, оскільки піна є електропровідною.
4.3 Розробка заходів з охорони праці
Розрахуємо загальнообмінну вентиляцію для видалення надлишкового тепла із приміщення відділу комп'ютеризації.
Визначимо обсяг повітря, необхідного для ліквідації надмірної теплоти, що утворюється в приміщенні відділу комп'ютеризації, якщо відомо, що в ньому встановлено 8 комп'ютерів, кожний з яких генерує 200 Вт надлишкового тепла. Прилади освітлення генерують 2% надлишкового тепла від тепловиділення комп'ютерів. Надходження тепла від сонячної радіації складає 5%, приплив теплоти через непрозорі огородження конструкції будинку - 1% тепла, що виділяється комп'ютерами. У приміщенні постійно знаходяться 4 оператора, кожний з яких виділяє 176 Вт тепла. В відділі комп'ютеризації встановлений 1 кондиціонер типу Samsung продуктивністю 900 м3/год. Температура повітря в приміщенні складає 23°С.
Визначаємо загальну кількість тепла, що надходить у приміщення відділ комп'ютеризації. Тепло, що привноситься:
а) устаткуванням
Qнад1 = n x Qоб = 8 х 200 Вт = 1600 Вт,
де n - кількість комп'ютерів, Qоб - надлишкове тепло, що генерується комп'ютером;
б) освітлювальними приладами, сонячною радіацією і через непрозорі огородження конструкції будинку
Qнад2 = Qнад1 (0,02+0,05+0,01) = 96 Вт;
в) обслуговуючим персоналом (категорія робіт легка 1б)
Qнад3 = Qоп х n1= 176 х 4 = 704 Вт,
де Qоп - енерговитрати працівника для даної категорії робіт, n1 - кількість працівників, що знаходяться постійно в приміщенні відділу комп'ютеризації.
Сума всього тепла, що надходить у приміщення відділу комп'ютеризації, дорівнює:
Qнад = Qнад1 + Qнад2 + Qнад3 = 1600 Вт + 96 Вт + 704 Вт = 2400 Вт.
Визначаємо кількість повітря, необхідного для вентиляції приміщення відділ комп'ютеризації, за формулою:
м3/год,
де Qнад = 2400 Вт - надлишкове тепло, с = 1010 Дж/кгград - питома теплоємність повітря, = 1,29 кг/м3, tв = 23°С - температура витяжного повітря, tп - температура припливного повітря береться на 5-10°С нижче температури витяжного повітря.
м3/год
Підрахуємо кількість кондиціонерів, необхідних для вентиляції приміщення відділ комп'ютеризації:
де G - продуктивність кондиціонера Samsung, рівна 900 м3/год.
Таким чином, для видалення надлишкового тепла з приміщення відділ комп'ютеризації одного кондиціонеру Samsung достатньо.
Аналіз досліджуваного приміщення на відповідність санітарно-гігієнічним нормам, нормам з техніки безпеки та пожежної безпеки показав, що параметри санітарно-гігієнічних умов праці відповідають нормативам за державним стандартом. Приміщення відповідає нормам з техніки безпеки та пожежної безпеки. Але слід зазначити, що для підвищення безпечних та здорових умов праці, необхідно банківській установі більше уваги приділяти навчанню та інструктажу персоналу.
Відповідно до положень закону України “Про охорону праці” в установі банку потрібно створити структурний підрозділ - службу з охорони праці, який би здійснював заходи спрямовані на запобігання нещасним випадкам та аваріям у процесі праці, тому що на даний час питаннями безпеки займається одна людина, а чисельність працюючих перевищує 50 осіб. Призначити відповідального за своєчасність проведення повторних інструктажів один раз на шість місяців безпосередніми керівниками робіт, так як за ними закріплений цей обов'язок.
Висновки
Сучасні форми дистанційного банківського обслуговування з'явилися порівняно недавно з появою персональних комп'ютерів, нових засобів телекомунікацій і зв'язку і ряду інших технологій. У побутовому розумінні під дистанційним банківським обслуговуванням мається на увазі проведення банківських операцій без візиту клієнта в банк (на підставі розпоряджень, переданих їм віддаленим способом).
Дистанційне банківське обслуговування має багато форм і назв -- в англійській мові, наприклад, використовуються терміни remote banking, direct banking, home banking, internet banking, on-line banking, phone banking, mobile-banking, WAP-banking, SMS-banking, GSM-banking, TV-banking... Відрізняючись у нюансах, перераховані терміни описують особливі відношення між банком і клієнтом -- управління рахунками на відстані по каналах віддаленого доступу. Всі перераховані вище форми дистанційного банківського обслуговування можуть бути об'єднані під загальною назвою телебанкінг.
Послуги телебанкінга простираються від найпростіших інформаційних сервісів типу одержання інформації про залишок на рахунку до таких складних форм обслуговування, як одержання кредиту в режимі віддаленого доступу або розміщення заявок брокеру на фондовому або валютному ринку. Обслуговування різних сегментів ринку вимагає від банків використання різних технологій, пристроїв і каналів доступу. Канали доступу, тобто засоби комунікації, що використовує клієнт для управління рахунками, можуть бути найрізноманітнішими -- банкомат, телефон, стільниковий телефон із підтримкою протоколу WAP або протоколу обміну короткими повідомленнями SMS, Інтернет, сервіс-центр (Call-центр), personal Digital Assistant, електронна пошта, факс, спеціалізовані інтерфейси до сервіс-провайдерів типу Visa Interactive, Integrion, CheckFree. Банк, що дає своїм клієнтам повний набір сервісів телебанкінга, тим самим стає телекомунікаційним-фінансовим центром, у який по різних каналах стікаються розпорядження клієнтів.
В Україні після першого етапу становлення банківської системи стали з'являтися системи телебанкінга, що розвиваються окремими банками. У деякому змісті вони навіть випереджають свій час, оскільки сама банківська система в нас знаходиться в процесі дозрівання. У розвинених країнах банки давно вже стали цілком необхідною складовою частиною життя населення, а в нашій країні вони змушені постійно доводити свою корисність людям. У більшості розвинених країн заробітна плата перераховується на рахунок у банку, і чимала частина платежів проходить безготівковим способом. Завдання комерційних банків в Україні сьогодні -- стати таким же незамінним елементом життя, як телевізор або телефон. Це можна зробити тільки шляхом надання незамінного конкурентноздатного сервісу. Телебанкінг -- це саме та галузь, що може допомогти комерційним банкам у їхньому просуванні на ринку роздрібного обслуговування.
Таким чином, сьогодні можна констатувати, що український ринок інтернет-банкінга хоч і знаходиться у майже зародковому стані, але поступово збільшує темпи свого розвитку, у тому числі використовуючи можливості інтеграції і розвитки інших послуг, що доповнюють. У цілому українські споживачі вже зараз мають можливість порівнювати, вибирати і користуватися послугами інтернет-банкінга.
Головним поштовхом до поширення телебанкінгу серед населення має стати впровадження Національної Системи Масових Електронних Платежів в Україні. І після цього з'являться реальні перспективи одержати в найближчому майбутньому зростання як кількості банківських інтернет-послуг, так і їхньої якості.
Список використаних джерел
1. Закон України “Про банки і банківську діяльність”. (Відомості Верховної Ради, 2001 р., N 5-6, ст.30), редакція закону від 22.06.2004 р. чинна 3 15.07.2004 р.
2. Закон України “Про захист інформації в автоматизованих системах”. (Відомості Верховної Ради, 1994 р., N 31, ст.286), редакція закону від 11.05.2004 р. чинна з 09.06.2004 р.
3. Закон України “Про Національний банк України”. (Відомості Верховної Ради, 1999, N 29, ст. 238), редакція закону від 03.02.2004 р. чинна з 27.02.2004 р.
4. Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”. (Відомості Верховної Ради, 2003, N 36, ст.275)
5. Інструкція про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (від 17.03.2004 р.)
6. Положення про систему електронної пошти Національного банку України (від 29.12.2004 р.)
7. Закону України "Про охорону праці" (ухвала Верховної Ради України від 14 жовтня 1992 року № 2695-ХII)
8. Інструкція Правління НБУ “Про організацію роботи з готівкового обігу установ банків України” № 69 від 19.03.2001 р.
9. Інструкція Правління НБУ “Про безготівкові розрахунки в господарчому обороті України” №135 від 25.04.2001 р.
10. Інструкція Національного банку України від 28.08.2001 р. "Про порядок регулювання діяльності банків в Україні" з наступними змінами і доповненнями.
11. Положення про ведення касових у національній валюті в Україні, №72 від 19.02.2001 р.
12. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України. Затверджено постановою Правління НБУ від 21.11.1997 р. № 388.
13. Положення про порядок здійснення криптографічного захисту інформації в Україні, затвердженим Указом Президента України від 22 травня 1998 року N 505/98;
14. Положення про Ліцензійну палату України, затвердженим Указом Президента України від 16 липня 1997 року N 648/97, і у виконання ухвали Кабінету Міністрів України від 3 липня 1998 року N 1020 ( 1020-98-п )
15. Облік та аудит в комерційних банках / А.М.Герасимович, Т.В.Кривов'яз, О.А. Мазур та ін. / За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М.Герасимовича. - Львів: Фенікс, 2004. - 512 с.
16. Івасів Б.С. Операції комерційних банків. - К., 1992.
17. Рид Э., Коттер Р., Гилл Э. и др. Коммерческие банки /Пер. с англ. Под ред. В.М. Усоскина. - М.: СП "Космополис", 2003р.
18. Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции. - М., 2003р.
19. Ачкасов А.И. Активные операции коммерческих банков. - М., Косалтбанкир, 2004р..
20. Мирун Н.И., Герасимовыч А.М. Банковское обслуживание предприятий и населения. - К., 2004р.
21. Панова Г.А. Банковское обслуживание частных лиц. - М., 2004р.
22. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Посібник. - К.: “Академія”, 2001. - 320 с.
23. Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 220с.
24. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник. - 2-ге видання, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2004. - 239 с.
25. Лакосник Е. Новые IT для финансовых институтов // Банковская практика за рубежом.- 2004.- № 11.- C. 34-39.
26. Баласинович Б. Стан та перспективи розвитку ІКТ-індустрії в Україні // Банківська справа.- 2004.- № 5/6.- C. 39-48.
27. Недилько А. Место информационных технологий в стратегии развития // Банковская практика за рубежом.- 2005.- № 2.- C. 56-58.
28. Вересюк А. Малый электронный банковский бизнес // Банковская практика за рубежом.- 2005.- № 8.- C. 65-69.
29. Яковенко С. І. Інформаційні технології й реінжиніринг у процесах організації, трансформації та управління корпораціями // Актуальні проблеми економіки.- 2005.- № 10.- C. 222-235.
30. Лищишин М., Шаповалов С., Сажинець С. Інтернет - інструмент розвитку інформаційних технологій // Підприємництво, господарство і право.- 2004.- № 12.- C. 124-126.
31. Яковенко С. І. Реінжиніринг бізнес-процесів шляхом інформатизації управління на підприємствах України // Актуальні проблеми економіки.- 2004.- № 9.- C. 118-130.
32. Охоба О. М. Інформаційні технології в управлінні інвестиційними проектами // Актуальні проблеми економіки.- 2004.- № 9.- C. 115-117.
33. Бережной О. А. Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття ефективних управлінських рішень // Актуальні проблеми економіки.- 2004.- № 9.- C. 26-29.
34. Недилько А. Информационная эволюция // Банковская практика за рубежом.- 2004.- № 8.- C. 65-67.
35. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для студентів ВНЗ/ За ред. В.С.Пономаренка. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. - 544 с.
36. Карпенко С.Г. Інформаційні системи і технології. Навчальний посібник. - К.:Кондор, 2004 р. - 192 с.
37. Коряк С.Ф., Самофалов Л.Д. Комп'ютерні системи обробки та передачі фінансової інформації. / Підручник для студентів вищих навчальних закладів. За ред. Самофалова Л.Д. - Харків: “Компанія СМІТ”, 2004. - 290 с.
38. Коцовська Р., Ричаківська В., Табачук Г., Гудзевич Я., Вознюк М.: Операції комерційних банків / 2-ге вид., доп. - Львів: ЛБІ НБУ, 2001. - 516 с.
39. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. Посібник. - 2-ге вид., перероб, і доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 239 с.
40. Савицкий Н.И.. Экономическая информатика. К.:Кондор, 2005 - 429 с.
41. Ситник В.Ф. та ін. Основи інформаційних систем: навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 1997. - 252 с.
42. Стельмах В.С., Єпіфанов А.О., Сало І.В. та ін. Економічна інформатика. - Суми. Видавництво “Слобожанщина”. 2000. - 260 с.
43. Страхарчук А.Я., Страхарчук В.П. Інформаційні технології в економіці: Навч. посібник. - К.: УКООП “Освіта”, 1999. - 355 с.
44. Уткин В.Б., Балдин К.В. Информационные системы и технологии в экономике. Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 335с.
45. Шквір В.Д., Загородній А.Г., Височан О.С. Інформаційні системи і технології в обліку - Львів: Видавництво Львівського національного університету “Львівська політехніка”, 2003. - 268 с.
46. Гриценко Р. Сучасні платіжні технології та їх використання у соціальній сфері // Вісник Національного банку України. - 2004. - №10. - с. 18-20.
47. Джоунс П. Реинжиниринг дебетовых карточных систем // Карт_Бланш. - 2005. - №5. - с.26-31.
48. ДЭффективные кредиты // Бизнес. - 2006. - № 1-2. - с. 32-34.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
