Ссавці Чернігівської област
- Зміст
- Вступ
- 1. Природні умови Чернігівщини
- 2. Видовий склад ссавців в Чернігівській області
- 3. Відомості про чисельність і біологію основних видів ссавців
- 3.1 Звірі-синантропи
- 3.2 Звірі лісових масивів і зелених насаджень
- 3.3 Звірі відкритих просторів
- 3.4 Звірі водойм та узбереж
- 3.5 Дикі звірі, акліматизовані в Україні
- Висновки
- Список літератури
Визначена мета дослідження зумовила постановку і розв'язання таких завдань:
визначити основні особливості та дати загальну характеристику природних умов Чернігівщини;
навести систематичний склад поширених видів ссавців в області дослідження;
охарактеризувати найбільш поширені види ссавців в Чернігівській області.
Об'єктом дослідження є особливості біології та поширення ссавців.
Предмет курсової роботи складає різноманітність представників класу Ссавці на території Чернігівської області.
В основу методології дослідження покладено загальнотеоретичні принципи та підходи щодо визначення особливостей та різноманітності видового складу ссавців в межах Чернігівської області.
У процесі дослідження використовувалися формально-логічний, системного підходу, системно-функціональний, структурно-функціональний, порівняльний та інші методи дослідження.
Структура курсової роботи визначена метою і завданнями дослідження та включає в себе вступ, три розділи, висновки та список використаних джерел.
1. Природні умови ЧернігівщиниМабуть, всім нам у дитинстві снились джунглі Амазонки, африканські савани, пампаси Південної Америки, величні вершини Гімалаїв та засніжені простори Антарктиди. Всі ми мріяли про далекі подорожі, але далеко не кожному вдалося здійснити ці мрії. А от мандрівка по краю, де ми живемо, - цілком реальна. І, головне, - не менш захоплююча. Ви не зустрінете екзотичних, велетенських квітів, не побачите пташок розміром з метелика і метелика, розміром з пташку. Та варто від'їхати трохи від міста, пройти по зелених луках, зупинитись на березі неквапливої річки, заглибитись у ліс, поглянути на стіну струнких сосен, на крислаті дуби, тонкі гілки плакучих верб, вслухатись у різноголосий хор пташиної дрібноти, що дзвенить навкруги, - і ви зрозумієте: оце і є справжня, неповторна краса, тиха, довірлива й велична.Чернігівська область займає площу 32,9 тис. км2. 3 півночі на південь вона простягнулась майже на 220 км, а з заходу на схід - на 180 км. В геоструктурному відношенні північна частина області розміщена на схилі Воронезького щита, південна і центральна пов`язані з рифтовою зоною та північним бортом Дніпровсько-Донецької западини. Розташована область на півночі України у 2-х фізико-географічних зонах Полісся і Лісостепу, що обумовлює своєрідність її ландшафту. Майже цілком область розміщується у Придніпровській низовині, південна її частина у межах Полтавської рівнини і має переважно рівнинну, злегка хвилясту поверхню, в цілому сприятливу для господарської діяльності. Абсолютні висоти 100-220 м (максимальна відмітка 222 м біля с. Березова Гать). Переважають ерозійно-акумулятивні форми рельєфу (річкові долини, яри, балки) у поєднанні з акумулятивними (льодовикові і водно-льодовикові вали, зандрові рівнини). Виключенням є сильно еродовані території Придеснянського плато (західні відроги Середньо-російської височини), численні лесові “острови” у північній та південно-східній частинах області, а також болота і знижені та перезволожені землі давніх річкових та прохідних долин (Замглай, Смолянка та інші).Клімат області помірно-континентальний, з досить теплим літом та порівняно м'якою зимою. Північна частина області розташована у помірно теплій вологій агрокліматичній зоні (до 650 мм опадів на рік), а південна - у теплій, недостатньо зволоженій зоні (до 450 мм опадів на рік). Кордон між агрокліматичними зонами майже відповідає зональному кордону “Полісся - Лісостеп”. Середня температура січня від -7° до -8° С, а липня +19...+19,5" С. Довготривалість безморозного періоду в області становить: у повітрі - 160 - 180 днів, на ґрунті - 140 -150 днів. Більшість опадів випадає у теплий період року. Серед несприятливих природних процесів, які негативно впливають на сільське господарство, найбільший вплив мають суховії, які частіше трапляються у травні та серпні і тривають 5-9 днів, а також посухи, які також бувають у ці ж місяці, але не щорічно (через 2 - З роки). Інколи трапляються зливи інтенсивністю 3 - 4 мм опадів на хвилину [1,4].Водну сітку області складають 196 річок довжиною понад 10 км та 1065 річок довжиною менше 10 км. Загальна річкова мережа області становить 8480 км. Головна водна артерія області - річка Десна з основними притоками: Сеймом, Остром, Сновом, Удаєм. Середньорічний стік річок складає 29,4 км3 . Біля 65% стоку річок проходить у період весняної повені, в середині літа та восени. В області є понад 1800 озер, ставків та водосховищ, водна поверхня яких складає близько 0,3% площі області.Значні на Чернігівщині земельні ресурси, 62% її площі займають сільськогосподарські угіддя, в тому числі 1454,7 тис. га ріллі, 320,5 тис. га - сіножаті, 240,8 га - пасовища, 22,3 % площі (710,5 га) - це ліси, з яких ліси першої групи 40%, а другої - 60% від загальної площі лісів.У Чернігівській області є майже всі типи ґрунтів, які характерні для Полісся та Лісостепу України. Найбільш розповсюджені дерново-підзолисті грунти (680 тис. га); сірі, темно-сірі лісові та близькі до них опідзолені чорноземи, які займають 508 тис. га; малогумусні вилужені чорноземи, що займають 113,4 тис. га, атипові для Лісостепу малогумусні чорноземи - 272 тис. га. Ґрунти лучного, болотного ряду, а також торфові ґрунти розповсюджені окремими ділянками і разом складають близько 840 тис. га. Для поліпшення сільськогосподарської продуктивності ґрунтів в області осушено біля 230 тис. га перезволожених земель та зрошується біля 15 тис. га угідь.Рослинність Чернігівщини у природному стані збереглася лише приблизно на 1/3 території, переважно у поліській частині області, у вигляді лісів, трав'яного покриву луків і болотної рослинності. У лісах на півночі області переважає сосна звичайна (73%), а на півдні - дуб звичайний (44).За ландшафтними особливостями Чернігівщина поділяється на З фізико-географічні провінції: Чернігівське і Новгород-Сіверське Полісся та Лівобережно-дніпровська лісостепова провінція (Маринич, 1993).Чернігівське Полісся охоплює близько 13 тис. км2 у північно-західній частині області і являє собою слабохвилясту піщану рівнину морено-льодовикового походження з розповсюдженими тут боровими та суборевими лісами. Рілля займає тут близько 42% площі. Для нього характерна наявність незначно піднятих лесових "островів", які складаються з лесових суглинків та рис, притаманних північно-лісостеповим еродованим ландшафтам. Чисельні пониження (давні річкові та прохідні долини ) досить заболочені.Новгород-Сіверське Полісся площею 5,5 тис. км2 займає північно-східну частину області. Основу його складає Придеснянське лесове ерозійно-денудаційне плато з численними глибокими ярами, які врізані до корінних крейдяних порід. Є тут і карстові заглибини. Рілля тут займає близько 45% площі.На півдні області 7,3 тис. км2 займають ландшафти понижених слабкохвилястих древньоалювіальних лесових рівнин (Дніпровські тераси) з численними лощинами, балками і западинами (степові блюдця). Близько 73% площі становить рілля [1,6].Південний схід області являє собою незначно підняту, глибоко розчленовану річковими долинами, ярами та балками лесову рівнину (Полтавське плато). Майже всі придатні землі тут займає рілля (до 86 % площі).Геоботанічне районування дуже нагадує фізико-географічне. Геоботаніки поділяють область таким чином (Андрієнко, 1976):І. Область Європейська широколистянолісоваПровінція СхідноєвропейськаПідпровінція ПоліськаОкруг Чернігівсько-Новгород-Сіверський (Східнополіський) дубово-соснових лісівРайони : 1. Ріпкінсько-Добрянський соснових лісів зелено-мохових, евтрофних відкритих боліт, торф'янистих та болотистих лук2. Городнянський дубово-соснових і соснових лісів, евтрофних осокових та осоково-гіпнових боліт3. Щорсько-Семенівський соснових зеленомохових лісів та евтрофних боліт4. Н.-Сіверсько-Понорницький дубово-соснових лісів, дубових лісів та заплавних лук5. Чернігівсько-Сосницький дубово-соснових та дубових лісів і справжніх лук6. Остерський соснових лісів, зеленомохових та лишайникових, евтрофних осокових боліт та справжніх лук7. Олишівсько-Коропський дубових лісів ліщинових,справжніх лук та евтрофних боліт2. Область Європейсько-Сибірська лісостеповаПровінція Східноєвропейська
Підпровінція Лівобережнопридніпровська
Округ Бахмацько-кременчуцький терасових лучних степів, терасових дубово-соснових лісів, заплавних лук, евтрофних боліт та лучно-галофітної рослинності
Райони : 8. Баришивсько-Бориспільський широколистяних та сосново-дубових лісів, галофільно-лучної рослинності, низинних боліт
9. Бобровицько-Бахмацький галофітної рослинності, лучних степів, низинних боліт і в'язово-дубових лісів
Округ Роменсько-Полтавський лучних степів, дубових, дубово-грабових та дубово-соснових лісів, евтрофних боліт
Райони: 10. Прилуцько-Роменський лучних степів, дубових та грабово-дубових лісів, заплавних лук та низинних боліт.
Згідно “Зоогеографічного районування України" область поділяється таким чином:
Область Палеарктична
Підобласть Бореальна Європейсько-Сибірська
Провінція Євронейсько-Західносибірська лісова
Округ Східноєвропейський
Район Мішаною лісу та лісостепу
Ділянка Східноєвропейського мішаного лісу
Підділянка Східного (Чернігівського та Н.-Сіверського) Полісся
Ділянка Східноєвропейського листяного лісу і лісостепу
Підділянка Лівобережна
Рослинний світ Чернігівщини включає понад 900 видів судинних рослин, що становить біля 18,4 % від загальної кількості судинних рослин, поширених в Україні. Для охорони, збереження і відтворення рідкісних та зникаючих видів рослин, тварин, ландшафтів, цінних природних комплексів, які мають значну наукову, історичну, екологічну та естетичну цінність, в області природно-заповідний фонд нараховує 642 об'єкти загальною площею понад 127748 га, що складає 4,04 % всієї площі області (за даними 2000 р.).
2. Видовий склад ссавців в Чернігівській областіТваринний світ характеризується ще більш багатим видовим складом, який становить близько 41% від загальноукраїнського. Так, на Чернігівщині поширені ссавці до 48 видів.Таблиця 1 Найбільш поширені види Чернігівської областіРяд | Родина | Вид | |
Ряд Комахоїдні -- Insectivora. | Родина Їжакові - Erinaceidae | Їжак звичайний (Erinaceus europaeus) | |
Родина Кротові - Talpidae підродина хохулі -- Desmaninea | Хохуля звичайна (Desmana moschata) | ||
Родина Землерийкові - Soricidae | Бурозубка мала (Sorex minutus) | ||
Родина Землерийкові - Soricidae | Кутора (Neomys) | ||
Ряд Рукокрилі -- Chiroptera | Нічниця (Myotis), вечірниця (Nyctalus) | ||
Ряд Гризуни -- Rodentia | Родина Білячі - Sciuridae | Білка звичайна - Sciurus vulgaris | |
Родина Мишачі - Muridae | Миша хатня (Mus musculus) | ||
Родина Мишачі - Muridae | Миша жовтогорла (Apodemus flavicollis) | ||
Родина Мишачі - Muridae | Миша лісова (Apodemus syluaticus) | ||
Родина Мишачі - Muridae | Миша польова (Apodemus agrarius) | ||
Родина Хом'якові -- Cricetidae | Полівка водяна (Articola coypus) | ||
Родина Хом'якові -- Cricetidae | Ондатра (Ondatra zibethica) | ||
Родина Боброві - Castoridae | Річковий бобер (Castor fiber) | ||
Ряд Хижі - Carnivora | Родина Собачі - Canidae | Вовк сірий (Canis lupus) | |
Родина Собачі - Canidae | Лисиця звичайна (Vulpes vulpes) | ||
Родина Куницеві - Mustelidae | Горностай (Mustela еrtіnеа) | ||
Норка європейська (Mustela lutreola) | |||
Ряд Парнокопитні -- Artiodactyla | Підряд Нежуйні - Nonruminanti, родина Свині (Suidae) | Дика свиня - Sus scrofa | |
Підряд Жуйні - Ruminantia, родина Олені (Cervidae) | Лось (Alces alces) | ||
Родина Олені (Cervidae) | Козуля (Capreolus capreolus) | ||
Родина Олені (Cervidae) | Плямистий олень (Cervus nippon) | ||
Родина Олені (Cervidae) | Благородний олень (С. elaphus) | ||
Родина Порожнисторогі (Bovidae) | Зубр (Bison bonasus) |