Вивчення ентомофауни річки Горинь в Дубровицькому район
b>Родина лютки (Лютки, Lestidae)Передні і задні крила однакові, із стебельчастою основою і негустим жилкуванням. Тіло здебільшого металічно-зелене. Повільно літають понад берегами річок і зарослих стоячих водойм.Лютка-наречена (Лютка-невеста, Lestes sponsa Hansem.)Зверху ясно-бронзово-зелена, боки і низ грудей жовтуваті, низ із смужками. Потилиця без жовтого, металічно-блискуча. Вздовж плечового шва у самок іде суцільна світла смуга. Черевце 25 -- ЗО мм. Літ навесні і восени. Зустрічається по всій Україні.Родина бабки справжні (Стрекозы настоящие, Libellulidae)Передні і задні крила неоднакової форми. Задній край очей без виступу або з півкруглим виступом посередині. Тіло жовтого, червоного, чорного або металічно-зеленого кольору. Залітають нерідко далеко від водойм.Бабка плоска (Стрекоза плоская, Libeltula depressa L.)Черевце дуже широке і приплюснуте, оливкове, з жовтими плямами по боках сегментів, у самця з блакитним кольором. Крила безбарвні, передні з широкою поздовжньою бурою смугою, задні з трикутною плямою при основі. Довжина черевця 26 мм. Поширена по всій території УРСР.Досить короткі, з товстим черевцем, буруваті личинки живуть як у стоячій, так і в текучій водах. Плавають швидкими ривками за допомогою «водяного пострілу», з силою викидаючи з задньої кишки струмінь води (так само плавають личинки інших справжніх бабок, коромисел та ін.).Бабка жовта (Стрекоза желтая, Sifrnpeirum laveolum L.)У самця груди червоно-бурі, у самок жовто-бурі; боки грудей з чорними смужками по швах. Крила при основі широкі, вохристо-жовті. Черевце жовто-червоне (самець) або жовто-буре (самка), з широкою чорною смугою по боках. Довжина черевця 19--23мм. Літ у липні-серпні. Поширена по всій Україні.Бабка чотириплямиста (Стрекоза четырехпятнистая, Libellula quadrimaculaia L.)Тіло жовто-буре, кінець черевця чорний. На кожному крилі є чорна цятка приблизно посередині переднього краю його та чорні крилові стигми. Задні крила з великою темною плямою при основі. Черевце довше і вужче, ніж у бабки плоскої; довжина його 28--29 мм. Літ у червні -- серпні, інколи з'являється масами і робить великі перельоти. Поширена майже по всій території України.Бабка перев'язана (Стрекоза перевязанная), Sympetrum pedemontanum AllioniКрила з широкою темною перев'яззю перед вершиною. Черевце червоне, у самки жовте, завдовжки 21--25 мм. Літ у липні -- вересні. Зустрічається скрізь.Бабка звичайна (Стрекоза обыкновенная, Sympetrum vulgatum L.)Боки грудей у самця червоні, а в самки бурі, з трьома широкими чорними смужками; лоб з широкою чорною смугою, черевце у самця червоне, у самки буре, з чорною бічною смугою. Великих вохристо-жовтих плям при основі крил немає. Довжина черевця 24--26 мм. Літ у липні -- вересні. Поширена в Лісостепу та на Поліссі.Бабка бронзово-зелена (Стрекоза бронзово-зеленая, Cordulia aenea L.)Лоб зелений, без світлих плям. Все тіло бронзове зелене. Основа крил вохриста. Черевце 33--36 мм. Літ у травні -- серпні. Поширена всюди. Інколи робить масові перельоти. Ці бабки швидко літають коло стоячих водойм -- озер, ставків та боліт, де розвиваються личинки.Родина коромисла (Коромысла, Aeschnidae)Передні і задні крила неоднакової форми. Очі сходяться на певному протязі. Великі бабки, що швидко літають вдень понад річками і озерами. Часто залітають далеко від місць розмноження, ловлячи різних комах над лісовими галявинами, стежками та узліссями.Здобич наздоганяють, як шуліки, тільки на льоту. Ввечері і після заходу сонця бабки полюють на різних кровосисних двокрилих -- комарів, мошок. Личинки завдають певної шкоди, знищуючи у водоймах молодих рибок.Дозорець (Дозорщик, Anax imperator Leach.)Одна з найбільших наших бабок. Лоб зелений, з вузькою чорною перев'яззю, позаду неї синя перев'язь, а перед тім'ям чорна пляма. Груди зелені. Черевце в самця ясно-синє, зверху з широкою, виїмчастою по краях, чорною смугою; у самок воно зелене, з бурою смугою. Довжина черевця 50--52 мм. Літ у липні -- серпні. Поширений по всій Україні.Коромисло руде (Коромысло рыжее, Aeschna isosceles Mull.)Крила з чорнуватими жилками. Груди без синіх плям між основами крил. Черевце рудувате чи бурувате, без синіх плям. Третє кільце черевця у самки звужене. Стегна руді, гомілки і лапки чорні. Довжина черевця 43--50 мм. Літ у травні -- липні. Поширене в Лісостепу та Степу. Личинка живе в повільно текучій воді.Коромисло синє (Коромысло синее, Aeschna cyanea Mull.)Лоб з чорною Т-подібною плямою. Перед грудей рудий, з двома жовтими або зеленими довгастими плямами, а боки їх зелені, з чорними смугами по швах. Черевце у самця зверху з зеленими, а по боках з синіми плямами, у самки всі ці плями зелені. Довжина черевця 52-- 54 мм. Літ у липні -- вересні. Поширене по всій Україні.Довжина тіла личинки до 45 мм. Вона повільно повзає в заростях водяних рослин або нерухомо сидить, підстерігаючи свою здобич -- личинок водяних комах, пуголовків, молодих рибок та молюсків, яких захоплює своєю маскою. Личинки мають маскуюче забарвлення під колір середовища: ті, що живуть серед водоростей, зелені, а ті, що тримаються на ґрунті дна, буруваті.Родина дідки (Дедки, Gotnphidae)Передні і задні крила неоднакової форми. Очі не сходяться. Політ швидкий, добре планують, розпластавши крила.Дідок звичайний (Дедка обыкновенный, Gomphus uulga-tissimus L.)Тіло чорне, з жовтим рисунком. Груди жовті, з шістьма чорними смужками. Черевце чорне, з жовтою смужкою зверху від першого до сьомого сегментів, восьмий -- дев'ятий сегменти зверху чорні, по боках жовті. Стегна чорні. Довжина черевця 32--35 мм. Літ у травні -- серпні. Поширений на більшій частині України. Личинки живуть у річках, досить глибоко зариваючись у пісок та мул. Все тіло личинок вкрите безліччю гачечків і волосків, між якими осідає глина та пісок, роблячи їх важкими і стійкими проти течії.Ряд справжні напівтвердокрилі або клопи (Нemiptera)Тіло сплощене або видовжене. Ротовий апарат колючого типу, хоботок найчастіше чотиричлениковий. Вусики чотиричленикові, рідше з п'ятьох, трьох, двох або одного членика. Крил дві пари. Передня пара крил склеротизована, на вершині перетинчаста. Друга пара прозора, перетинчаста. Деякі з клопів крил зовсім не мають, або вони дуже вкорочені. Ноги бігального, плавального, копального, стрибального або хватального типу. Лапки дво-тричленикові, рідше одночленикові.Личинки відрізняються від дорослих меншими розмірами. Крил не мають.У біологічному відношенні клопи поділяються на рослиноїдних, хижих і паразитичних, що живляться кров'ю хребетних.Розмножуються клопи яйцями. Багато видів клопів є шкідниками сільськогосподарських деревних, кущових і трав'янистих рослин. Шкодять також рибництву, птахівництву.Родина гребляки (Гребляки, Соrixidae)Живуть у малопротічних водах. Живляться соками рослин.Тіло видовжене, сплощене із спини і опукле з черевної сторони. Довжина тіла 9--16 мм.Голова може вільно повертатись в усі сторони. Хоботок нерозчленований або двочленй-ковий. Вусики коротші за голову, три-чотири-членикові. Ноги короткі, лапка одночленикова. Кожна пара ніг спеціалізована: передня пара підносить їжу до рота, друга -- чіпляється за предмети, щоб утримувати тіло в.стані спокою; третя пара -- плавальна. У самців передня лапка має зубчики, що служать за орган звуку.Дорослі клопи, перелітаючи з невеликих водойм у великі, перезимовують в них.Гребляк крапчастий (Гребляк точечный, Согіха рunctata Ill.)Тіло темно-коричневого кольору, голова і ноги жовті. Довжина тіла 13--15 мм. Рослиноїдний клоп. Перезимовують у водоймах дорослі клопи і личинки. Поширений скрізь.Гребляк афініс (Гребляк афинис, Согіха affinis Leach.)Рисунок надкрил утворений світлими плямами, що іноді зливаються у хвилясті смуги. Довжина тіла 8--9 мм. Живе в стоячих або повільно текучих водоймах. Живиться водоростями. Перезимовують дорослі клопи. Поширений скрізь.Родина скорпіони водяні (Скорпионы водяные, Nepidae)Тіло сплощене, з довгими повітряними трубками. Хоботок короткий, тричлениковий. Вусики тричленикові, короткі. Передні ноги хватального типу, середні і задні -- ходильного. Лапки одночленикові.Живуть у воді. Хижаки.Скорпіон водяний (Скорпион водяной, Nepa.cinerea L.)Тіло плоске, коротко-широке. Забарвлення надкрил сіро-буре, черевце під крилами рожево-червоне. На кінці черевця є дихальна трубка. Довжина тіла 18--22 мм.Живе у стоячих водах, тримається біля поверхні води, виставляючи дихальну трубку назовні. Перезимовують дорослі форми. Напровесні самка відкладає яйця у тканини водяних рослин. За вегетаційний період розвивається одна-дві генерації'.Поширений скрізь. Хижак, шкодить рибництву.Ранатра (Ранатра, Ranatra linearis L.)Тіло вузьке, довге, бурувато-жовтого кольору. Черевце під крилами оранжево-червоне, закінчується дихальною трубкою. Нижні крила прозорі. Довжина тіла 35 мм. Передні ноги хватального типу і прикріплені біля основи голови. Друга й третя пара ніг ходильного типу.Перезимовують у фазі дорослої комахи. Навесні самки відкладають яйця в тканину стебел рослин, що плавають на поверхні. Личинки сидять біля поверхні води як гребляки. За вегетаційний період розвивається одна генерація. Поширена скрізь. Хижак.Родина плавти (Плавты, Naucoridae)Тіло злегка опукле, широко-овальне, дихальної трубочки немає. Хоботок тричлениковий, вусики чотиричленикові.Передні ноги хватального типу, задні плавального.Хижаки, живляться дрібними водяними тваринами, зокрема молодими рибками.Плавт звичайний (Плавт обыкновенный, Naucoris citnico-ides L.)Загальний колір тіла зеленувато-бурий, блискучий, щиток чорно-бурий. Надкрила матові, оливково-бурі. Тіло злегка опукле, без повітряних трубок. Довжина тіла 15 мм. Живе в стоячих зарослих водоймах. Восени клопи відлітають досить далеко від водойм і перезимовують (дорослі форми) під рослинними рештками.Поширений скрізь. Хижак.Родина хребтоплави (Гладыши, Notonectidae)Тіло зверху опукле, знизу плоске. Хоботок чотиричлениковий. Вусики чотиричленикові. Черевце без повітряних трубочок. За допомогою першої і другої пари ніг, озброєних кігтиками, хребтоплави утримують їжу і лазять по поверхні підводних предметів. Третя пара ніг -- плавального типу. Живуть у стоячих і малопроточ-них водоймах.Хребтоплав звичайний (Гладыш обыкновенный, Notonecto giauca L.)Надкрила жовтуваті, з буруватими плямами по краю. Черевце знизу темне, зверху світле, сріблясте. Причиною цього відтінку є тонкий шар повітря, що міститься під прозорими крилами. Плаває на спині догори черевцем. Довжина тіла 14--16 мм. Час від часу хребтоплави спливають на поверхню води і виставляють назовні кінчик черевця для дихання. Живуть у стоячих і повільно текучих водоймах. Перезимовують дорослі клопи.Поширений скрізь. Хижак.Родина водомірки паличковидні (Палочковидные водомерки, Нydrometridae)Голова видовжена, вусики чотиричленикові, нитковидні, довші за голову. Хоботок короткий тричлениковий. Середньо- і задньогруди суцільні. Ноги тонкі і довгі, лапки тричленикові. Живуть на поверхні води. Хижаки.Водомірка звичайна (Водомерка обыкновенная, Hydrame-Іга stagnorum L.)Тіло тонке, чорно-бурого кольору. Голова витягнена вперед, вусики довгі, нитковидні. Ноги тонкі, довгі, бурувато-жовті. Надкрила із світлими борозенками. Довжина тіла 9--12 мм. Живуть на поверхні води, поблизу берегів. Перезимовують дорослі форми на березі під рослинними рештками. Поширена на південному заході України та в Криму. Хижак.Ряд Волохокрильці (ручейники, trіchoptera)Комахи з повним перетворенням. Невеликі або середнього розміру, близькі і подібні до метеликів. Голова з нитковидними вусиками, груди з двома парами складених дашком крил. Тулуб і крила вкриті волосками -- волохаті, звідки і походить їх назва.Личинки -- типові мешканці прісних водойм, хижі або рослиноїдні, з ротовим апаратом гризучого типу і трьома парами грудних ніг; дихають трахейними зябрами або крізь шкіру. Будують з рослинних чи мінеральних часток пересувні чохлики, або живуть у ходах під камінням та в грунті дна.На земній кулі відомо до 3000, в СНД-- близько 300, а на Україні -- кілька десятків видів.Волохокрилець великий (Ручейник большой, Phryganea grandis L.)Передні крила вкриті буруватою сіткою на блідому фоні, задні крила ясно-бурі. Звичайний в Україні вид.Волохокрилець лімнофіла ромбовидна (Ручейник лимнофила ромбовидная, Limnophilus rhombicus L.,)Увесь бурувато-жовтий. На жовтуватих передніх крилах є ясна ромбовидна вікончаста пляма. Звичайний на Поліссі та в Лісостепу.Волохокрилець невронія (Ручейник неврония, Neuroma reticulata L.)Колір тіла і ніг чорно-бурий, крила ясно-бурі, з темно-бурим сітчастим рисунком. Довжина тіла 11--13 мм. Весняний вид. На Поліссі та в Лісостепу дуже часто зустрічається весною біля водойм.Волохокрилець лімнофіла темнокрила (Ручейник лимнофила темнокрилая, Limnophilus fuscicornis Ramb.)Колір тіла чорний, крила, особливо передні, чорнуваті. Довжина тіла 10--14 мм. Поширений на Поліссі та в Лісостепу, біля водойм.Ряд веснянки (веснянки, plecoptera)Вусики довгі, щетинковидні. Ротові органи гризучого типу, але у дорослих комах не функціонують. Передньогруди великі. Крил дві пари, перетинчасті, блискучі, прозорі, буруваті чи зеленуваті. Ноги тонкі.Амфібіонтні комахи, личинки яких розвиваються у воді: в швидкотекучих струмках, річках, поблизу яких літають або повзають по рослинах дорослі комахи. Німфи, подібно до дорослих, мають дві хвостові нитки.Веснянка зеленуватокрила (Веснянка зеленоватокрылая, Chloroperla grammatica Scop.)Забарвлення зеленувато-пальове. Голова з чорними очима і чорною підковоподібною плямою. Передньоспинка пальова чи жовта. Ноги пальові. Крила зеленуваті чи прозорі, з бурувато-зеленими жилками. Черевце зверху чорне, за винятком двох останніх (пальових) тергітів. Розмах крил 22--27 мм. Поширена по всій Україні. Живе біля річок і струмків. Фаза дорослої комахи буває у травні -- липні. Личинка лимонно-жовта.Веснянка велика (Веснянка большая, Perla maxima Scop)Забарвлення голови рудо-жовте, з двома бурими крапками спереду від очок. Вусики бурі. Передньоспинка темно-пальова, з чорним обідком. Середньо- і задньогруди бурі, їх краї жовтуваті. Крила довгі і широкі, далеко заходять за кінець черевця, ясно-жовтувато-бурі. Черевце жовтувато-буре, з двома жовтуватими хвостовими нитками. Розмах крил у самця 40--48 мм, самки 53--63 мм. Поширений на Поліссі та в Лісостепу . У Східних Карпатах трапляється нерідко на рослинах понад гірськими річками і струмками. Фаза дорослої комахи буває в травні--липні. Личинка завдовжки до ЗО мм, жовто-бура, з темними плямами.Веснянка бура (Веснянка бурая, Nephelopteryx nebulo-sa L.)Забарвлення голови чорне. Вусики руду-вато-темно-бурі. Передньоспинка чорна, середньо- і задньоспинка блискучо-чорні. Крила сірувато-жовті. Бувають самці довгокрилі (розмах крил 22--25 мм) і короткокрилі (розмах крил 14 мм); розмах крил у самок 24--32 мм. Поширеца по всій Європі. На Україні відмічена в Карпатах і на Поділлі. Зустрічається напровесні на рослинах понад великими річками, навіть у містах.Веснянка трикрапкова (Веснянка трехточечная, Isopieryx tripunctata Scop.)Забарвлення зеленувато-жовте. Очі і очка чорні. Передньоспинка по краях з вузьким чорним обідком. Крила зеленувато-жовті. Черевце з чорною смужкою вздовж середини перших шести-семи тергітів. Хвостові нитки не перевищують довжини тіла. Розмах крил 16--20мм. Поширена по всій Європі. На Україні є в Карпатах. Живе біля текучих вод. Фаза дорослої комахи буває в травні -- липні.Веснянка чорна (Веснянка черная, Capnia nigra Pici.)Забарвлення тіла чорне. Передньоспинка матова. Самці звичайно з зачатковими крилами у вигляді лусок. Черевце самця все чорне, у самки зверху жовто-буре, кінець чорно-бурий. Крила буруваті. Розмах крил самки 16--18 мм. Живе по берегах водойм, на рослинах, серед каміння тощо; більше бігає, ніж літає. Фаза дорослої комахи буває в березні -- квітні, інколи навіть взимку.Веснянка сіра (Веснянка серая, Netnura cinerea Oliv)Дрібна, струнка. Забарвлення крил сірувате, з дуже ніжним жилкуванням. Церки самця дуже короткі. Розмах крил самця 13--14 мм, самки 17--18 мм. Поширена в Центральній і Південній Європі, на заході України. Живе понад текучими водами як у горах, так і на рівнині. Фаза дорослої комахи буває з квітня по жовтень.Ряд одноденки (поденки, ephemeroptera)Дрібні чи середніх розмірів комахи, з неповним перетворенням. Тіло з м'якими, тонкими покривами. Крила перетинчасті, їх одна-дві пари; передні видовжено-трикутні, задні -- коротші або їх немає зовсім. У стані спокою крила складені вертикально над спиною. Голова маленька, з фасетковими очима. Вусики коротенькі, щетинковидніх Ротові органи не функціонують. Десятичленикове черевце на вершині з двома або трьома нитками. Яйця відкладають у воду, де розвиваються личинки, що живляться органічними рештками і дрібними водоростями. Цікаво, що личинки ростуть два-три роки, линяючи за цей час до 20--25 разів. У дорослому стані живуть від кількох годин до кількох днів. Мають велике значення як корм риб.Одноденка двокрила (Поденка двукрылая, Cloeon dipterwn L.)Тіло самця чорне, черевце бурувате, дві хвостові нитки білі; черевце самки з темно-червоними лініями і смужками, хвостові нитки з білими колечками. Лише одна пара крил. Довжина тіла 8--10 мм. Поширена на Поліссі тав Лісостепу. Літ у травні -- вересні. Личинка живе у повільно текучих водах, болотах, ставках.Одноденка звичайна (Поденка обыкновенная, Ephemera vulgata L.)Дві пари крил. Черевце буре, його перші кільця зверху з кожного боку з коричнево-чорною, трикутною плямою, на кінці черевця ці плями витягнені в смуги. Передні крила коричнюваті, з багатьма темними плямами. Довжина тіла до 20 мм. Літ у травні -- вересні. Поширена на Поліссі та в Лісостепу. Живе біля озер.Одноденка білохвоста (Поденка белохвостая, Bae'tis atus L.)Дві пари крил; задні крила маленькі, видовжено-яйцевидні. Черевце зверху бурувате, на другому -- шостому сегментах прозоро-білувате (у-самця) або зеленувато-бурувате (у самки). Груди чорнуваті. Ноги білуваті (у самця)Ґедзь великий сірий (Слепень большой серый, Tabanus autumnalis L.)Колір тіла сіро-чорний, черевце по боках без різких світлих плям. Очі коричневі. Довжина тіла 17--22 мм. Зустрічається скрізь.Ґедзь літній (Слепень летний, Tabanus . tropicus Panz.)Забарвлення тіла темно-свинцево-сіре, черевце з червонувато-коричневими плямами по боках і сріблясто-сірими плямами посередині. Довжина тіла 14--16 мм. У лісовій смузі звичайний.Ґедзь вузьколобий (Слепень узколобый, Tabanus solstitialis Schin.)Колір тіла темно- або чорно-бурий, черевце з червоно-жовтими плямами по боках, очі з пурпуровими смужками. Довжина тіла 14--17 мм. Поширений у лісостеповій і степовій смугах.Дощовиця західна (Дождевка западная, Chrysozona ita-lica Mg.)Тіло сірувато-буре, з світлим рисунком, крила з сіро-мармуровим рисунком. Довжина тіла 10--12,5 мм. Особливо активна у спеку перед дощем.Пістряк оздоблений (Пестряк украшенный, Chrysops pictus Mg.)
