Вивчення ентомофауни річки Горинь в Дубровицькому район
руди чорнуваті, черевце трапецієвидне, з дуже розвиненим жовтим рисунком. Крила з бурими плямами. Довжина тіла 8--12 мм. Звичайний вид; поширений від Полісся до Криму.Пістряк звичайний (Пестряк обыкновенный, Chrysops relictus Mg.)Колір тіла чорний, черевце жовте, з чорними кутастими плямами. Крила з бурим рисунком. Довжина тіла 7,5--11 мм. На території України скрізь звичайний.Пістряк вікончастий (Пестряк окончатый, Chrysops Ita-licus Mg.)Забарвлення грудей зверху чорне, з двома широкими голубувато-сірими смужками; черевце жовтувато-сіре, з чорними трикутними плямами, крила з бурим рисунком. Довжина тіла 9--10,5 мм..Родина плавунці (Плавунцы, Dytiscidae)Жуки та їх личинки живуть у воді (переважно в стоячих водоймах) і ведуть хижий спосіб життя, винищуючи різних комах, пуголовків, жаб, а також мальків риб, чим можуть завдавати шкоди рибництву.Тіло жуків овальної форми, звужене спереду і ззаду і злегка опукле зверху і знизу. Голова спрямована вперед. Ротові органи гризучого типу. Вусики щетинковидні. або нитковидні, десяти-одинадцятичленикові. Передньоспинка щільно прилягає до надкрил, які вкривають усе черевце і у самців гладенькі, а у самок з поздовжніми борозенками. Перетинчасті крила добре розвинені, і жуки вечорами та вночі вилазять з води і літають. Задні ноги плавального типу, у самців передні з присосками. Яйця відкладають у стебла водяних рослин.Личинки стрункі, видовжені, з великою головою, на якій спереду є добре розвинені серповидні верхні щелепи, мають три пари грудних ніг і два придатки на задньому кінці тіла. Перезимовують у стадії лялечки по берегах водойм.Поводень (Поводень, Graphoderes cinereus L.)Жук до 14--15 мм завдовжки, з плоским обернено-яйцевидним тілом. Передня частина голови, Передньоспинка, бічний край надкрил,низ тіла, вусики і ноги жовтого кольору. Передньоспинка з чорними перев'язями. Надкрила гладенькі або (у самки) зернисті.Поширений на Поліссі і в лісостеповій зоні. Живе в ставках, озерах і калюжах.Полоскун (Полоскун, Aciitus sulcatus L.)Жук 16--18 мм завдовжки. Тіло плоске, яйцевидне, темно-бурого кольору. Лоб з п'ятьма жовтими плямами у формі півмісяця. Передньоспинка у самки з двома густоволосистими плямами. Надкрила у самця плоскі, поцятковані, у самки з підвищеним швом і трьома-чотирма поздовжніми реберцями, проміжки між якими в густих волосках. Ноги жовті, стегна задніх ніг при основі чорні.Дуже поширений вид у стоячих водоймах.Плавунець широкий (Плавунец широкий, Dytiscus latissimus L)Жук до 35--44 мм завдовжки, з широким обернено-яйцевидним тілом буро-чорного кольору. Всі чотири краї передньоспинки і облямівка надкрил до середини від бокового краю жовті. Бокові краї надкрил дуже розширені і виступають за краї тіла. Низ тіла і ноги іржаво-червоні. Надкрила у самця гладенькі, у самки з поздовжніми борозенками, що не доходять до вершини, перед якою є руда перев'язь.Личинка видовжена, спереду і ззаду звужена, з міцними серповидними верхніми щелепами, двома вилчастими трубочками на кінці тіла.Дуже поширений вид у ставах і озерах. Жук і личинка шкодять у рибництві, нападаючи на мальків риб.Плавунець облямований (Плавунец окаймленный,Macrodytes marginalis L.)Жук до ЗО--34 мм завдовжки, з видовжено-яйцевидним, злегка опуклим тілом зеленувато-чорного кольору. Краї передньоспинки, бокові краї надкрил, ноги і низ тіла жовті. Надкрила у самця гладенькі, у самки з поздовжніми борозенками, що доходять до останньої їх третини, або гладенькі, як у самця. Личинка як у плавунця широкого. Дуже поширений вид у ставах і озерах, де і жук, і личинка нападають на риб.Скоморох (Скоморох, Cybister laterimar ginaiis De Geer.)Жук до 30--35 мм завдовжки, з обернено, яйцевидним, блискучим тілом, оливково-зеленого кольору. Рот, боки передньоспинки і надкрил, вусики, ноги і низ тіла жовті. Середні і задні ноги густо вкриті щетинками. Надкрила у самки матові, з густими поздовжніми рисочками.Дуже поширений вид у стоячих водоймах. Жук і личинка можуть шкодити у рибництві.Родина вертячки (Вертячки, Gyrinidae)Невеличкі жуки з плоско-опуклим тілом, короткими вусиками і ногами. Передні ноги довші за інші, задні плавальні. Очі розділені навпіл.Жуки групами тримаються на поверхні води у водоймах, де вони спритно плавають, роблячи звичайно кола. При небезпеці пірнають у воду, несучи на кінці черевця сріблястий пухирець повітря.Личинки тонкі, прозорі, видовжені, з великою головою і великими загнутими гострими щелепами.Жуки і личинки хижаки.Вертячка аулоногірус (Вертячка аулоногирус,Aulonogyrus concinnus Klug)Жук до 5,5--7 мм завдовжки. Забарвлення тіла зверху синьо-зелене, голова, середина передньоспинки і борозенки на надкрилах мідно-бронзові; боки передньоспинки та надкрил жовті. Ноги жовті. Черевце, крім останнього сегмента, бронзово-чорне.Родина водолюби (Водолюбы, HydrophiLidae)Жуки різного розміру, з овальним, дуже опуклим тілом, звичайно живуть у воді, окремі види у гною.Вусики коротенькі, шести-дев'ятичленикові, з булавою. Надкрила вкривають усе черевце. Перетинчасті крила добре розвинені. Середні і задні ноги плавального типу, передні у самця з присосками, лапки п'ятичленикові.Личинки видовжені, до заднього кінця загострені, з грудними ногами і трахейними зябрами, з добре розвиненими верхніми щелепами.Жуки і личинки хижі, живляться комахами і дрібною рибою. Яйця відкладають в особливі кокони.Водолюб великий чорний (Водолюб большой черный, Hydrous'piceu )Жук до 34--40 мм завдовжки, видовжено-яйцевидний, має злегка опукле тіло чорного кольору, з оливково-зеленим вилиском. Вусики і щупальця руді. Середні і задні ноги плавального типу. Черевце по боках з рудими плямами, по всій довжині дахоподібне .Дуже поширений вид в озерах і річках. Личинки живляться молюсками і мальками риб.Водолюб малий (Водолюб малый, Hydrophilus caraboides L.)Жук до 14--18 мм завдовжки, чорного кольору, з зеленим вилиском. Тіло опукле, яйцевидне. Вусики і щупальця руді, булави вусиків на кінці чорні. Основа середньоспинки пряма. Надкрила мають кілька рядів цяточок.Дуже поширений у ставах.Мал.1 Самка водолюба великого чорного з яйцевим кокономКомар звичайний (Комар обыкновенный, Culex pipiefis L.)Забарвлення тіла бурувато-сіре або жовтувато-буре, крила без плям, черевце зверху з білими поперечними перев'язями. Довжина тіла 5--6 мм. Поширений на Україні скрізь. Личинки розвиваються у водоймах , де перетворюються на лялечку, з якої виходить доросла комаха.Вихід комара з лялечки 3.3 Вертикальний розподіл ентомофауни р. ГориньДослідження ентомофауни річки ми проводили протягом 2004 року. Видовий склад комах, життя яких прямо або опосередковано пов'язане з водним середовищем. При визначенні видового складу комах, ми виявили, що вони відносяться до ряду Бабки, ряду Двокрилі, ряду одноденки, ряду Волохокрильці, ряду Твердокрилих, ряду Напівтвердокрилих. Кількісне співвідношення між видами в даному водному біоценозі представлене в діаграмі 1.З водним середовищем пов'язано багато видів, 12 рядів комах. Преімагінальні фази всіх видів в рядах бабок (Odonata), поденок (Ehemeroptera), веснянок (Plekoptera), являються гідробіонтами.У водному середовищі проходить розвиток всіх видів Hemiptera із родини Pelogonidae, Mononyckodae, Naucotidae, Belostomotidae, Nepidae, Pleidae, Notonektidae, Corixidae, всі жуки родини плавунців (Dytiscidae), більшість жуків родини водолюби (Hydrophilidae), а також двокрилі родин Tendipedidae, комарів (Culicidae), Melusinidae, Blepharoceridae також розвиваються у водоймах.В імагінальній фазі, однак, повністю не покидають водойми лише деякі види комах: це насамперед клопи родини Aphelochiidae.Дорослі комахи багатьох видів все таки тримаються виключно у воді або ж на її поверхні, так, наприклад, Більшість клопів родини гребляків (Corixidae), водяних скорпіонів (Nepidae), гладишів (Notonektidae), водоміром (Gerridae), жуки родини плавунців (Dytiscidae), вертячок (Gurinidae), водолюбів (Hydrophilidae).Чисельність і щільність популяцій водних комах іноді досягають колосальних розмірів.Серед водних комах виділяють декілька груп життєвих форм:супранектон; так, наприклад, на поверхні води тримаються багато клопів водоміром, комарі, бабки та інші;субнектон, в тому числі форми, які приурочені до самого поверхневого шару води який межує з атмосферою, сюди належать жуки-плавунці, жуки-водолюби, гладиші та багато інших (рис.1 по жукам);бентос на дні водойм живуть личинки деяких бабок, личинки поденок, жуків родини Dryopidae. Деякі водні комахи приурочені до життя на водних рослинах.Виділення життєвих форм які приурочені до різних шарів в товщі води, для багатьох видів не означає неможливості їх переміщення в інші шари при тих чи інших подразненнях, які обумовлені впливом навколишнього середовища. У бентосних видів відмічені навіть добові міграції - підйом до поверхні води в нічні години. Так личинки комарів родини Anopheles Meig при сильних коливаннях поверхні води або ж при будь - яких доторках до них занурюються, і після занурення деякий час знаходяться в товщі води, подібно до планктонних організмів. Водні шари, в яких зустрічаються комахи часто залежать і від фази розвитку комах, наприклад, лялечки бентос них форм перед виходом зазвичай піднімаються до поверхні води; у комарів - дергунчиків це спостерігається нерідко одночасно в масовій кількості.Деякі водні комахи зустрічаються лише в стоячих водах або ж у воді з дещо незначною течією. Це, наприклад, клопи - паличковидні водомірки, личинки жуків довгоносиків, личинки і лялечки комарів. Інші комахи, навпаки, заселяють лише потоки з швидкою течією, так, наприклад, деякі веснянки, вертячки, личинки жуків родини Dryopidae.По відношенню до температури води більшість комах відрізняється значною пластичністю, але деякі види, особливо ті, що живуть в гірських швидких потоках, значного нагрівання води не переносять. Існують також види, які здатні існувати лише в дуже холодній воді джерел, наприклад, личинки деяких двокрилих та інші. Крім цього, серед водних комах вирізняють такі, які живуть тільки в теплих водах.Більшість видів водних комах займають прісні водойми, хоча деякі комахи все-таки легко пристосовуються і до води з невеликою концентрацією солі. Із солоноватою водою зв'язані личинки мухи -- береговушки Ephydre obsuripes Beck. Лялечки комара A. Maculipenis L. Витримують дуже велику концентрацію солі (24,8 %). Окремі види комах заселяють морську воду. Наприклад, клопи водомірки підродини Halobatinae, які зустрічаються у морях та океанах, віддалялись від берега на сотні і тисячі кілометрів.Крім цього велике значення для життя водних комах має якість води. В мутній воді зустрічаються порівняно невелика кількість видів, такі як личинки галліци Liriope contaminata L, комарі та деякі інші види. Більшість комах надає перевагу прозорій воді. Деякі проміжні продукти розпаду органічних речовин у воді шкідливі для комах, саме тому, як правило, вони уникають місць з великою кількістю перегниваючої кори, деревини та іншого. Але навіть на торф'яних болотах живуть комахи деяких видів, вони заселяють ділянки з великою кількістю органічних решток, це, наприклад, личинки Tendipedidae та інші. Це насамперед пов'язано із їхнім харчуванням і особливостями метаболізму. Забруднена органічними залишками, що розкладаються, вода не сприятлива для комах ще й тим, що вона бідна кисень, але якщо при цьому є наявні вегетуючі зелені рослини, то виділений ними кисень робить для комах більш сприятливі умови. Крім цього, кисень, що виділяється рослинами значно прискорює розклад шкідливих органічних речовин, при цьому рослини використовують ці азотисті продукти розпаду.Велика кількість бентос них форм здатна проживати на різноманітному грунті, але багато з видів більш вимогливі до нього. Так, наприклад, личинки Tabanidae займають екологічні ніші, які характеризуються глинистим дном ; деякі представники із родини Molannidae тримаються на піщаному ґрунті або ж на каменистому.Роль світла в житті водних комах вивчено ще не достатньо, тим більш, що світловий режим водойм дуже своєрідний і залежить не тільки від глибини чи мутності води але й від нерівномірного ступеня поглинання різних світлових променів. Червоне світло, наприклад, в значно більшій мірі поглинається ніж синє; промені, які падають на поверхні води під малим кутом (вранці та ввечері) повністю відбиваються від води. Найбільше значення світловий режим має для супранектичних і субнектичних форм і для мешканців мілководної прибережної зони. Сонячне світло має, без сумніву, опосередкований вплив на життя комах, оскільки від нього залежить розвиток зелени рослин і відповідно збагачення води киснем. Сонячне світло, особливо в мілких стоячих водоймах здійснює вплив також на температуру води.Біотичні зв'язки гідробіонтних комах один з одним і з іншими водними організмами досить є різнохарактерними. Дуже поширене хижацтво. Всі бабки, водні клопи, жуки і багато інших є хижаками. Вони винищують черв'яків, ракоподібних, особливо більш дрібних ніж самі комахи. Личинки бабок і водяні жуки нападають також і на молюсків, на ікру, на мальків риб. В свою чергу на комах нападають п'явки бокоплави (Gammaridae), водяні павуки, деякі риби в період свого життя або ж в певні періоди розвитку харчуються безпосередньо комахами, амфібії також поїдають водних комах.Взаємозв'язки водних комах з рослинами мають велике значення в їх життя. На водних рослинах відкладають яйця багато комах, які в стадії личинки можуть і не мати прямих зв'язків з ними, так, наприклад, деякі бабки (Megaloptera) багато жуків та інших.Багаторічні дослідження показали,що більшість видів водних комах відносять до еврібіонтних форм.Хоча ряд видів твердокрилих мають вузьку екологічну пластичність і тісно пов'язані з особливостями певних типів водойм, тобто являються стенобіонтними формами.Екологічна диференціація водних твердокрилих проводиться на основі „вертикального" розподілу видів по різним типам водойм. При цьому до уваги приймається те, що кожна водойма характеризується тими чи іншими умовами, які складають оптимальні межі існування окремих видів водних комах.Останні не однаково реагують на течію водойми, температуру, освітленість, хімізм, наявність рослинності, характер дна водойми. По відношенню до цих факторів різні види жуків не однаково розподіляються у водоймах різних типів.Твердокрилі з родини плавунці (Dytiscidae) і водолюби (Hydrophilidae) проводять у воді все життя, від яйця до дорослої личинки. У воді живуть і самі жуки, і тільки лялечки на протязі періоду розвитку знаходяться у вологій землі на березі водойми. Плавунці -- хижаки, вони часто нападають на здобич, яка більша за їх розмірами. Водолюби живляться водяною рослинністю. Личинки плавунцевих жуків і водолюбів також хижаки. Крупні личинки можуть нападати на пуголовків, жаб і на мальків риб. Дрібні форми плавунцевих і водолюбів в одиничних екземплярах зустрічаються в їжі язя, форелі.Крупні види Dytiscidae належать до числа хижаків прісних водойм і є небезпечними для молоді риб у рибоводних господарствах. Плавунці шкідливі і в ондатрових господарствах. Нападаючи на ондатру, що потрапила в капкан, вони до такої степені пошкоджують її, що шкіра втрачає свою цінність.За останні десятиліття бурхливий розвиток промисловості призводить до систематичного забруднення материкових прісних і морських водойм. Вода - найпоширеніша неорганічна сполука на Землі. Вода - основа всі життєвих процесів. Рослини на 90%, а тварини на 75% складаються з води. Втрата 10 -20% води живими організмами призводить до їх загибелі. Природні води знаходяться в складних взаємовідносинах з живими організмами, літосферою та атмосферою. Забруднення атмосфери завдало шкоди водним ресурсам. Забруднюючі речовини рано чи пізно з атмосфери випадають на поверхню землі. Це і без того значно погіршується тим, що і у водні об'єкти і на ґрунт іде потік відходів. Великі території піддаються дії отрутохімікатів, які надходять із смітників. Промислові підприємства скидають стічні води у водойми, іноді навіть без попередньої очистки. Стоки із сільськогосподарських угідь практично ніхто і не ставить ціллю очищати, тому, що технічно це практично невирішена задача. Забруднюються підземні води важливий резервуар прісних вод. Забруднення прісних вод і земель повертається людині в продуктах харчування.Значну шкоду водоймі і її жителям причиняє забруднення свинцем і його сполуками. Розширення виробництва і застосування пестицидів призводить до сильного забруднення водойм. Забруднення водного середовища проходить в результаті прямого внесення пестицидів при обробці водойм для боротьби з шкідниками, доступ у водойм води, як стікає з поверхні оброблених сільськогосподарських земель, а також при скидані у водойми відходів підприємств - виробників, крім того в результаті втрат при транспортуванні та зберіганні пестицидів і частково з атмосферними опадами.Степінь накопичення і прояву токсичності пестицидів для твердокрилих в значній степені залежить від гідродинамічних і термічних характеристик водойми. Наприклад, в стоячих водоймах отрутохімікати акумулюються в донних відкладах, які стають джерелом хронічного забруднення. Токсична дія практично всіх отрутохімікатів істотно посилюється з підвищенням температури.Разом з пестицидами сільськогосподарські стоки містять значну кількість поживних (біогенних) речовин (азоту, фосфору, калію), які виносяться на поля з добривами. Крім того, велика кількість органічних сполук азоту і фосфору попадають у водойми зі стоками із тваринницьких ферм, а також з каналізаційними стоками. Накопичення сполук азоту і фосфору у водоймах до їх евтрофірування, коли поживні речовини надходять у річку і досягають там високих концентрацій, в ній порушується природна рівновага. Нітрати і фосфати слугують їжею для водних рослин. В удобреній водоймі спочатку різко збільшуються кормові ресурси - фітопланктон (мікро водорості поверхневого шару води), потім зростає кількість комах, ракоподібних, риб та інших організмів. Відмирання великої кількості фітомаси призводить до розходу всіх запасів кисню, який міститься у воді, і накопичення сірководню. Обставини у водоймі з часом змінюються настільки, що стають несприятливими для існування будь - яких форм організмів і поступово водойма "вмирає".Водні твердокрилі у відповідь на забруднення реагують багатьма реакціями, які протікають на молекулярному, клітинне - тканинному, органо-організменному та інших рівнях. Дослідження показали, що забруднення ведуть до зміни співвідношення параметрів органів дихання і кровообігу. Антропогенні фактори впливають на генний апарат твердокрилих, що веде до виникнення мутацій або навіть до зникнення рідкісних видів, які приурочені до певного клімату. Також забруднення порушує трофічні зв'язки водного біоценозу.Природні угрупування багатокомпонентні, тому чутливість їх членів до того чи іншого забруднення різна. Якщо чутливим до отруйної речовини буде домінантний вид, то його зникнення або значне зменшення чисельності приведе до різкої зміни міжвидових відносин.Ботаніком Р. Кольквітуем і зоологом М. Марсеаном була створена система біолочіного аналізу якості води. Для оцінки степеня забруднення водойм органічними речовинами, ці вчені всановили чотири зони забруднення : полі -, 1 - мезо, В - мезо і олігосапробну.Водні твердокрилі є олігосапробами, тобто вони живуть у водоймах практично чистих або у водоймах, які повністю закінчують процес самоочищення. До них належать такі види як плавунець бороздчастий, (Acilius sulcatus) та інші. Невелика кількість комах відіграє важливу роль у санітарно-бактеріальній очистці води (Dytiscus dimidiatus, Dytiscus sircunflexus).Вплив антропогенних факторів на водний біоценоз може призвести до виникнення непередбачених процесів, які можуть вплинути на природу водойми і навіть на саму людину. ВисновкиДубровицький район Рівненської області лежить в межах Поліської низовини. Льва-Горинський природний район поширюється на східну частину Дубровицького району. Характеризується переважанням плоских знижених межиріч, розглинованими маловиразними долинами р. Льви, Чакви та їх приток.Дослідження ентомофауни ми проводили маршрутним методом за допомогою водного ентомологічного сачка.В результаті аналізу видового складу ми визначили, що більшість комах прісних водоймах належать до підкласу відкритощелепних, або справжніх комах (Ectognata).Дослідження ентомофауни річки Горинь ми проводили протягом 2004 року. Вивчення видового складу комах ми проводили, використовуючи метод косіння водяним сачком.При визначенні видового складу комах, ми виявили, що вони відносяться до ряду Бабки (34%), ряду Двокрилі (18%), ряду веснянки (12%), ряду Волохокрильці (8%), ряду Твердокрилих (14%), ряду Напівтвердокрилих (14%)Преімагінальні фази всіх видів в рядах бабок (Odonata), поденок (Ehemeroptera), веснянок (Plekoptera), є гідробіонтами. Домінантними видами у водному біоценозі є плавунець облямований, плавунець борозенчастий, водолюб малий жужелицеподібний, стрілка-наядна, стрілка енелягма, греблями, одноденка білохвоста.У водному середовищі проходить розвиток всіх видів Hemiptera із родини Pelogonidae, Mononyckodae, Naucotidae, Belostomotidae, Nepidae, Pleidae, Notonektidae, Corixidae, всі жуки родини плавунців (Dytiscidae), більшість жуків родини водолюби (Hydrophilidae), а також двокрилі родин Tendipedidae, комарів (Culicidae), Melusinidae, Blepharoceridae також розвиваються у водоймах.Зменшення чисельності і повне знищення певних видів служить одним із сигналів про зростаюче забруднення річки , а також є передумовою для прийняття мір по охороні природного водного середовища. Література1. Акимушкин И.И. Мир животных: Насекомые. 2-е изд., испр. и доп. -М.:Мысль, 1990.2. Амос У.Х. Живой мир рек ((Пер с анг.). - Л: Гидрометеоиздат, 1986.3. Бей-Биенко Г .Я. Общая энтомология: 3-е изд.доп. - М.: Высшая школа, 1980.4. Беклемишев В.Н. Основы сравнительной анатомии беспозвоночных. 2-е изд. - М.: Изд-во «Советская наука», 1964.5.Березина Н.А. Роль некоторых представителей Odonata, Hemiptera, Coleoptera в пресных водоемах // Трофология водных животных. - - М.: Напука, 1973.6.Березина Н.А. Гидробиология. - 3-е изд. - М.: Пищевая промышленность, 1973.-С. 9-201,447-497.7. Бронштейн 3. Водные животные. Выпуск 3. - М.: Пищепромиздат, 1956.8. Беспозвоночные и рыбы / Под ред. О.Л.Россолимо. - М.:МГУ, 1983.9. Брадис Е.М., Бачурина Г.Ф. Болота УССР. - К.: АН СССР, 1954. - С. 327 -336.10. Генгием Э. Жизнь пресных вод. - М.: Книгоиздат, 1914. - 389 с.11. Геренчук K.I. Природа Рівненської області. - К.:Либідь, 1992.12. Грамма В.Н. Эколого-фаунистический обор водных жуков Харьковской области / Биологическая наука в университетах и пединститутах Украины за 50 лет. - Харьков: Изд-о ХГУ, 1968. - С. 260-261.13. Данилевський А.С. Фотоперіодизм и сезонное развитие насекомых. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1961.М.Дмитрієв Ю.Д. Ця дивовижна наука зоологія: Етюди про зоологію та зоологів. -К.: Веселка, 1981.15. Добровольский Б.В. Фенология насекомых. - М.: Высшая школа, 1969.16. Догель В.А. Зоология беспозвоночных. - М.: Высшая школа. 1975.17. Ежиков И.И. Особенности ранних эмбриональных стадий при неполном и полном превращении насекомых. Труды Института морфологи животных. 4.8. -М., 1953.18. Этот прекрасный загадочный мир / Н.В.Якименко. - К. Реклама, 1979.19. Жадин В.И. Изучение донной фауны водоемов. - М.-Л.: АН СССР, 1950. -52с.20.Жадин В.И. Жизнь пресных вод СССР. I Изд Академии наук СССР. - Л.:АН СССР, 1940.21.Жадин В.И. Методы гидробиологического исследования. -- М.: Высшая школа, 1960. - 190 с.22. Жизнь животных: В 7-ми томах. Т.2. Молюски - Беспозвоночные / Под ред. Р.К.Пастернак. - 2-е изд. - М.: Просвещение, 1988.23.Жизнь животных: В 7-ми томах. Т.З. / Под ред. В.Е.Соколова. - 2-е изд.-М.: Просвещение, 1984.24. Загальна біологія: пробний підручник для 10 кл. Серед., загальноосвіт.навч.закл./ М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан, В.М.Войціцький. -К.: Генеза, 2001. - 160с.: іл.25.3едлаг У. Животный мир Земли. Пер. с нем. Н.В.Хмелевской / Ред ипредисловие В.Г.Гепнера.-М.: Мир, 1975.26. Злотий А.З., Галкин А.П. Занимательная энтомология. К.: Наукова думка, 1982.27.Иванов А.В., Мончадский А.С., Полянский Ю.И. Большой практикум по зоологии беспозвоночных. -- 4.2. -- М.: наука, 1946.28.Козлов М., Нинбург Е. Юным зоологам: Наземные и пресноводныебеспозвоночные. -М.: Просвещение, 1981.29. Константинов А.С. Общая гидробиология. - М.: Высшая школа, 1967.30.Крижановский О.Л. Семейство Haliplidae, Dytiscidae, Gyrinidae /Определители насекомых Европейской части СССР. - Т.2. Жесткокрылые. -Л.: Наука, 1963. - С. 77-87.31. Кузнецов Н.Я. Основы физиологии насекомых. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1952.32. Курс зоологии. В 2-х томах. Т.1. Зоология беспозвоночных / Под ред. Б.С.Матвеева, П.В. Матекина. - М.: Высшая школа, 1966.ЗЗ.Ксенжопольский А.В. Труды общества исследователей Волыни. Т. 7. -Ж., 1912.34. Ламперт К. Жизнь пресных вод. Животные и растения пресных вод. Пер. с нем. / Под ред. проф. Н.А.Холодковского и Н.И.Кузнецова. - СПб, 1900.35. Мамаев Б.М., Бордукова Е.А. Энтомология для учителя. М.: Просвещение, 1988.36.Мамонтов С.Г., Захаров В.Б. Общая биология: 3-е изд. -- М.: Высшая школа, 2002.37. Медведев С.И. Личинки жуков фауны ССР. -- М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1952.38. Насонов Н.В. Курс энтомологии. Покровы насекомых. - М., 1901.*39.Новак В.П. Вопросы филогенеза насекомых с полным превращением // Энтомологическое обозрение. - Т. XL. 1971. - № 1.40. Оглоблин Д.А. Насекомые листкокрылые. - М., 1962.41.Пантюх А.Ф. Живой мир болот. - К.: Урожай, 1986.42. Поспелов В.П. Постэмбриональное развитие у жесткокрылых. Записки Киевского общества естествоиспытателей. Т. XXI.- 1962.43. Радость познания: Популярная энциклопедия: В 4 т. - М.: Мир, 1984.44. Свидерский В.Л. Полет насекомого. - М.: Наука, 1980.45. Таран М.К. Тварини наших водойм.- К.: Радянська школа, 1971. 46.Татаринов К.А. Наші друзі на землі, у воді, в повітрі. Записки біолога. -Л.: Каменяр, 1974.47. Фабр Ж.А. Жизнь насекомых. Рассказы энтомолога. Сокр. пер. Плавильщикова. -М.: Просвещение, 1963.48. Фабр П. Насекомые. Пер.с англ. Ю.Фролова / Под ред. Г.А.Мазохина-Поршнякова. - М.: Мир, 1976.
