Основна роль педагога під час організації рухливої гри полягає у створенні таких умов, щоб головним чином не зашкодити дитині. Будь-яка інструментовка ігор виправдана ще й психологічно: у грі дитина безтурботна, психологічно розкута і тому більше, ніж коли-небудь, здатна на повне вираження своєї індивідуальності. Важливим стає таке завдання для вчителів початкових класів: дати можливість кожній дитині через гру самовиразитися, самореалізуватися як у процесі навчання, так і в позаурочній діяльності.
Проблема виникнення українських народних рухливих ігор, їх класифікація, розробка і впровадження в процес фізичного виховання молодших школярів комплексів українських народних рухливих ігор має велике практичне значення для виховання фізичних якостей і підвищення рівня фізичної підготовленості учнів. Цей процес дає можливість ознайомити дітей з народними звичаями, традиціями, обрядами, сприяє вихованню у молодших школярів національної гордості, почуття патріотизму.
Походження українських народних рухливих ігор пов'язано з історичними і побутовими факторами. В українських народних рухливих іграх чітко відображені звичаї народу України, його побут, рівень уявлень про світ, елементи побутових та військових дій. Одним з важливих завдань для спеціалістів є вивчення багатої народної спадщини в області українських рухливих ігор і їх застосування в процесі фізичного виховання з метою виховання гармонійно розвинених громадян незалежної України.
В результаті проведеного експериментального дослідження нами встановлено, що використання українських народних ігор на уроках фізичного виховання молодших школярів позитивно впливає на підвищення емоційного фону уроків, на розвиток організму молодших школярів, про що свідчать показники фізичного розвитку і фізичної підготовленості дітей експериментальної групи. Використання комплексів українських народних ігор на уроках фізичного виховання показало, що в учнів експериментального класу відбувся більший приріст показників розвитку фізичних якостей порівняно з показниками контрольного класу. Отже, українські рухливі народні ігри є дієвим засобом формування національно-культурної свідомості учнів початкових класів.
Список використаної літератури
1. Білітюк С. Рухливі ігри та фізичні вправи у дітей віком 7-10 років // Наукові записки ТДПУ: Педагогіка. - 2000. - №7. - С. 70-75.
2. Боберський І. Забави і ігри рухові. - Львів, 1904. - Ч.І. - 32 С.
3. Бойко А. Педагогічний потенціал національно-культурних традицій // Рідна школа. - 1999. - №10. - С. 12-15.
4. Борисенко А.Ф. Система фізичного виховання учнів початкових класів // Початкова школа. -2001. - №5. -С. 30-32.
5. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів. - К.: Основи, 1989. - 192 с.
6. Былеева Л., Яковлев Л. Подвижные игры. - М.: Физкультура й спорт, 1965.-192 с.
7. Верховинець В. Весняночка. Ігри з піснями для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. - К.: Музична Україна, 1989. - 341 с.
8. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416
9. Вільчковський Е.С., Курок О.І. Народна рухлива гра - основний засіб фізичного виховання // Традиції фізичної культури в Україні: Зб. наук. статей / За заг. ред. С.В.Кириленко, В.А.Старкова, А.В.Цьося. - К.:ІЗМН, 1997.- С. 147-153.
10. Вільчковський Е.С. Вплив національних рухливих ігор на стан здоров'я, фізичний розвиток та рухову підготовленість дітей 5-6 років // ІІІ Міжнародна наук.-практ. конф.: Фізична культура, спорт та здоров'я нації. - Ч. 1. - К. - Вінниця, 1998. - С. 18-21.
11. Волков. Л.Основи спортивної підготовки дітей і підлітків: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 1993. - С.152.
12. Волкова Н.П. Педагогіка. - К.: Академія, 2001. - 576 с.
13. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. - К.: Оберіг, 1993. - 589с.
14. Выготский Л.С. Вопросы детской (возрастной) психологии //Собр. соч. в 6 т. - Т.4. - М.: Педагогика, 1984. - 432 с.
15. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психологии развития ребенка // Вопросы психологии. - 1966.-№6. - С.64-76.
16. Глущенко А.Г. Вікові особливості молодших школярів і завдання фізичного виховання //Початкова школа. - 1976. №5. - С. 8 -14.
17. Гнатюк О.В. Основи здоров'я і фізична культура: Підручник / За ред. С.Д.Максименка. - К.: Форум, 2003. - С. 127.
18. Гнутель Я.Б. Виховна робота в сучасних умовах. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 1998. - 224 с.
19. Гребенников И.В. Педагогический всеобуч родителей: Методические рекомендации. - Днепропетровск: Проминь, 1982.- 190 с.
20. Гузеев Н.В. В школе продленного дня // Физическая культура в школе. - 1976. - №8. - С. 48-51.
21. Гураль И.В. Главное - привить любовь к физической культуре // Физическая культура в школе. - 1989. - №6. - С. 30-31.
22. Гусєв В.Г. Особливості фізичного виховання учнів 6-річного віку // Проблеми навчання і виховання. - 2004. - №1. - С. 13-15.
23. Даль В. Толковый словарь великоруського языка. - М,: Русский язык, 1979. -Т.2. - С.6-8.
24. Дейч О. Ігрова діяльність у вихованні молодших школярів // Поч. школа. - 2000. - №7. - С. 37-38.
25. Дёмина И. Игра в воспитании шестилеток // Нач. школа. - 1988. - №3. - С. 26-28.
26. Дидактические игры и упражнения по сенсорному воспитанию школьников / Под ред. Л.А. Венгера. -М.: Просвещение, 1978. - 120 с.
27. Дриганець О., Огниста К. та ін. Особливості фізичної підготовленості та методики проведення занять з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку // Наукові записки ТДПУ: Педагогіка. - 1999. - №4. - С. 60-64.
28. Дубасенюк О.А. Основи теорії і практики професійної виховної діяльності педагога / За ред. А.В.Іванченко - Житомирський державний педінститут, 1994. - 187с.
29. Дубогай А.Д., Мовчан Л.М. Физкультура: Мы и дети. - К.: Просвещение, 1989. - 144 с.
30. Дьоміна І.Й. Виховуємо пам'яттю // Рідна школа. - 1988. - №12. - С. 50-52.
31. Жевага С.І. Здорові діти - щастя батьків // Рідна школа. - 1993. - №8. - С. 61-62.
32. Жилюк В. Підвищення рівня фізичної підготовленості школярів молодших класів в умовах уроку фізичного виховання за допомогою використання комплексів українських рухливих ігор // Матер. конф.: Молода спортивна наука України. - Львів., 1998. - С. 193-197.
33. Жуковський В. Використання міжпредметних зв'язків на уроках фізичної культури в початкових класах // Рідна школа. - 2004. - №7-8. - С. 48-49.
34. Закон України про фізичну культуру і спорт. - К., 1994.
35. Занимательные игры для детей от 3 до 6 лет / Под ред. О.М.Дьяченко. - М.: Просвещение. -1991. - 63 с.
36. Зеньковский В.В. Психология детства. - М.: Академия, 1996. - 347 с.
37. Ильин Е.П. Психология физического воспитания. - М.: Просвещение, 1987. - 161 с.
38. Калашников Г.А. Физкультурные мероприятия в режиме дня школы // Физическая культура в школе. - 1972. - №5. - С. 29-32.
39. Катаева А., Павлова А. Занятия или игра //Дошкольное воспитание. -1989. - №2. -С.12
40. Качашкина В.Н. Физическое воспитание в начальной школе. - М.: Педагогика, 1983. - 224 с.
41. Кловак Г.Т. “Рідну землю, де живем, Україною зовем” // Початкова школа. - 1992. - №1. - С. 53-58.
42. Козленко М.П. Фізичне виховання учнів молодших класів. - К.: Просвіта, 1987. - 148 с.
43. Козленко О. Виховання у школярів інтересу до фізкультури і спорту. - К.: Знання, 1990.- 148 с.
44. Козубовська І.В. Як учить народна мудрість // Рідна школа. - 1993. - №2. - С. 22-24.
45. Коломієць Ю. Використання українських традицій, звичаїв і обрядів у вихованні учнів молодших класів // Наукові записки ТДПУ: Педагогіка. - 1998. - №3. - С. 12-17.
46. Кононенко П.П. Українознавство. - К.: Заповіт, 1994. - С.280-304.
47. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. - 1996. - № 13.
48. Концепція національної системи фізичного виховання // Поч. школа. -- 1994. - №8.-С. 50-51.
49. Конькова Т.І., Третяк Л.В. До витоків народного виховання // Традиції і виховання у світовій народній педагогіці: Матеріали конф. - Ч.1. - Рівне, 1995. - С. 55-57.
50. Корнієнко С. Корекція фізичного розвитку молодших школярів у системі школа-родина // Поч. школа. - 2000. - №5. - С. 36-38.
51. Корнієнко С. Родинне дозвілля у початкових класах: Навч. метод. посіб. --Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. - 216 с.
52. Корнієнко С.М. Весела перерва. 1-4 кл. - Тернопіль, 2000. - 80 с.
53. Корнієнко С.М., Кодлюк Я.П. Батьківські збори у початкових класах: Навчально-методичний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2003. - 160 с.
54. Кос В.Р. та ін. Планування навчальної роботи з фізичної культури // Початкова школа. - 1992. - №1. - С. 48-53.
55. Кревіда І. Рухливі ігри з інтелектуальним навантаженням // Поч. школа. - 2000. - №8. - С. 57-58.
56. Кружило Г.Г. Ігровий метод на уроках фізичної культури у молодших школярів // Сучасні проблеми розвитку теорії та методики спортивних та рухливих ігор: Тези наук.-практ. конф. - Льв., 1997. - С. 18-19.
57. Куц О.С. Фізкультурно-оздоровча робота з учнівською молоддю. - К.: Континент, 1995. - С. 60-67.
58. Кучеров І. Здоров'я нації - проблема педагогічна // Фізичне виховання в школі. - 2000.- №1. - С.51-53.
59. Левків В. Застосування засобів української народної фізичної культури на уроках фізичної культури дітей молодшого шкільного віку // Матер. конф.: Молода спортивна наука України. - Льв., 1998. - С. 188-192.
60. Линець М. М. Основи методики розвитку рухових якостей. - Львів: Штабар, 1997. - 207 с.
61. Люблінська Г.О.Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - 356 с.
62. Мазур П.І. Народ - вихователь, народ - педагог // Початкова школа. - 1994. - №4. - С. 52-54.
63. Мангура М. Патріотичне виховання учнів початкових класів на традиціях народної фізичної культури // Физичне виховання у школі. - 2002. - №2. - С. 27-30.
64. Марченко С. Підбір, розробка і класифікація тренувальних завдань ігрової направленості для школярів молодших класів // Теорія і методика фізичного виховання. - 2003. - №4. - С. 13-20.
65. Минаев Б.Н., Шиян Б.М. Основы методики физического воспитания: Учеб. пособие - М.: Просвещение, 1989. - 143с.
66. Міщенко О.В. Рухливі ігри в навчальному процесі молодших школярів // Сучасні проблеми розвитку теорії та методики спортивних та рухливих ігор: Тези наук.-практ. конф. - Льв., 1997. - С. 65-66.
67. Непомнящая-Серж Н. О недостатках в руководстве сюжетно-ролевыми играми // Дошкольное воспитание. - 1981. - № 11. - С.17
68. Нифонтова Л.Н. О внеклассной спортивно-массовой работе в школе // Физическая культура в школе. - 1969. - №1. - С. 42.
69. Огниста К. Методика формування фізичної культури учнів початкових класів (форми, засоби, методи). - Тернопіль, 2003. - 161 с.
70. Огниста К. Передумови формування особистої фізичної культури учнів молодшого шкільного віку // Наукові записки ТДПУ: Педагогіка. - 2002. - №3. - С. 121-125.
71. Ольшевський В. Особливості фізичного виховання 6-річних учнів // Початкова школа. - 2002. - №10. - С. 16-19.
72. Остапенко О. Виховання у молодших школярів інтересу до фізичної культури // Початкова школа. - 2003. - №5. - С. 55-57.
73. Пермяков А.А. Игры на уроках в 1-2 классах // Физическая культура в школе. - 1992. - №2-4. - С. 25-26.
74. Петренко И.И. Как подружить школьника с физкультурой. - К.: Изд-во "Знание" УССР, 1987. - 48 с.
75. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Основи здоров'я і фізична культура». 1-11 класи. - К.: Початкова школа, 2001. -- 112 с.
76. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. -М.: Педагогика, 1976. - 416 с.
77. Рунцов Б.С. Игры на прогулках // Физическая культура в школе. - 1987. - №4. - С. 58-60.
78. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Абрис, 1999. - 364 с.
79. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2005. - 360 с.
80. Сапіга В.К. Українські народні свята та звичаї. - К.: Знання України, 1993.-112с.
81. Семеренский В.Н. Украинские народные игры // Физическая культура в школе. - 2001. - №4. - С. 25-29.
82. Сінгаєвський С. Фізичне виховання школярів // Початкова школа. - 1999. - №2. - С. 25-28.
83. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка. - К., 1997.
84. Столітенко В.В., Воробей Г.В. Фізичне виховання молодших школярів. - К.:ІЗМН, 1997.-140с.
85. Титаренко В. Виховання на національно-культурних традиціях українського народу як головний чинник формування особистості // Наукові записки ТДПУ: Педагогіка. - 2000. - №8. - С. 19-20.
86. Український педагогічний словник. - К: Либідь, 1997. - 645 с.
87. Хоменко Л. Виховують народні традиції // Рідна школа. - 1999. - №10. - С. 12-15.
88. Цьось А.В. Українські народні ігри та вправи в системі професійної підготовки спеціалістів фізичної культури // Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні. Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Київ-Луцьк: Вежа, 1996. - С.268-272.
89. Чариєва Х.Б. Народні традиції у вихованні школярів // Радянська школа. - 1990. - №1. - С. 33-35.
90. Шиян Б.М., Папуша В.Г. Теорія фізичного виховання. - Тернопіль: Збруч, 2000. - 183 с.
Додаток
Добірка рухливих національних ігор
Квочка
У цю народну гру діти завжди любили гратися на провесні, тільки-но квочку з курчатами випускають на двір. Забивають у землю кілочок, прив'язують до нього мотузок; по вибору хтось із дітей стає за квочку і, взявшись за кінець мотузки, рухається по колу під приспів:
Ходить квочка коло кілочка,
Водить діток, дрібних квіток,
Діти-квіти "Квок!".
Після цих слів всі учасники гри розбігаються хто куди, а квочка, квочкаючи, ловить їх, та збирає до купи.
Хто швидше займе стільчик
Дітей ділять на 2 групи. Ті, що сидять на стільчиках у колі, тримають у правій руці хусточку або стрічку. За кожним стільчиком стоїть дитина з другої групи.
Музика А. Діти, які сидять на стільчиках, розмахують хусточками. Діти з другої групи ідуть високим кроком навколо своїх стільчиків.
Музика Б. Всі діти танцюють у колі. Із закінченням музики - швидко сідають н стільчик. Хто не встиг зайняти місце, стає за стільчиком. Гра починається з самого початку.
Льон
Всі стають в коло, а одна дитина з гурту стає в середині й показує, присідаючи, що треба робити (виконує різні рухи), як тільки хор проспіває до кінця пісеньку. Всі повинні робити те, що покаже той, хто ходить всередині.
Коли ж хтось не зробить, не зуміє чи не поспішить зробити - тому гуртом призначують якусь кару.
Дід
Учасники гри вибирають Діда, який іде до своєї хати, - чотирикутника. Діти стають півколом кроків за 10 від Діда. Гру починає Дід. Він виходить з своєї хати й поволі наближається до дітей, котрі стоять на одному місці, а ж поки Дід не проспіває своєї цілої пісні й не проробить всього до співу. Після слів "от такий плечистий, Тьху його к нечистій", спльовують і розбігаються хто куди. Дід намагається кого-небудь заморити (ударити), а потім тікає у свою хатку, де його бити вже не можна. Коли заморений Дідом не встигне віддати йому удар назад, то сам стає Дідом, а як заморений віддасть йому удар назад, гра починається знову з тим самим Дідом.
Іде, іде дід, дід, несе, несе міх, міх.
От такий дідище, от такий старите,
От такий ногатий, от такий рукатий,
От такий вусатий, такий бородатий,
От такий окатий, от такий плечистий.
Тьху його к нечистій!
Мишка та кіт
Діти стають у коло, побравшись за руки, і співають. Призначають двоє воріт для кота, якими він тільки і може вільно вбігти в коло, пробиратися через інші ворота йому забороняється. Для мишки всі ворота відкриті. Кіт намагається зловити Мишку, то вбігаючи в коло, то вибігаючи з нього. Після того, як Кіт зловить мишку, вибирають нового Кота й Мишку. Коли Кіт довго не може зловити Мишку, то й перед ним всюди відчиняються ворота, але тоді Кіт повинен бігати тільки тією дорогою, якою утікає од нього Мишка. Гра трохи ускладнюється, коли діти кружляють хороводом.
Ой до нори мишко, до нори, та до золотої комори,
Моторненька мишка утіка,
А ледачий котик не спійма.
А ледача мишка не втече,
А моторний котик дожене.
Лис
Побравшись за руки, всі стають в коло, а один за вибором, стає в коло за Лиса, і йде всередину. Коло подається та вправо, то вліво з піснею:
"Ха-ха-ха, гі-гі-гі!
Зловись Лис у капкані,
Качки, кури, голуб'ята,
Злодій Лис в капкані!
Ой, ой! Вирвавсь - утікайте,
Тепер в нього страшна злість,
Кого зловить, того з'їсть.
Коли проспівають всю пісню, то хутчій розбігаються на всі боки, а Лис ловить, кого піймає, той стає Лисом і гра починається знову.
Редька
Спершу визначають, кому бути "сусiдкою". Всi iншi стають по двоє, потiм присiдають одне навпроти одного на колiна. Пара неподалiк вiд пари, рядками, подiбно до того, як росте редька на грядцi. "Сусiдка" пiдходить до крайньої пари i розпочинає розмову:
- Бабо, дай редьки!
- Скопай грядку, то знатимеш, звiдки редька береться.
"Сусiдка" обходить довкола "редьки", показуючи, як копають грядку. А тодi звертається уже до другої пари:
- Бабо, дай редьки!
- Посади собi.
Знову слiд обiйти довкола "редьки" та показати, як її саджають. З тим же запитанням "сусiдка" пiдступає до iнших пар, а їй вiдповiдають:
- Полий собi.
- Посапай собi.
- Прополи собi.
"Сусiдка" показує як усе те робиться, аж поки почує:
- Вирви собi.
Та пара, яка це каже, мiцно тримається за руки, а "сусiдка" хапає когось одного попiд руки й пробує вiдiрвати вiд того, з ким вiн зчепився руками. Як не вiдiрве, то далi йде зi своїм запитанням. А як вiдiрве, то сяде на те мiсце, а її замiнить той, хто не вдержався. i гра продовжується далi.
Дуб
Грати в дуба можна на березi рiчки, на лiсовiй галявинi або в парку - там, де досить простору побiгати i де ростуть (але не дуже густо) дерева. Грають здебiльшого дiвчатка. Вони обирають з-помiж себе купувальницю i з вигуками: "Граємо в дуба!" - по однiй пiдбiгають до дерев. Купувальниця пiдходить до котроїсь iз дiвчат, спiльно з нею вибирає одне з вiльних дерев i пропонує:
- Дiвчино, продай хату!
- Не продам, дуба дам! - вiдповiдає дiвчина, й вони обидвi бiжать до намiченого дерева. Воно дiстається тiй, котра прибiжить до нього першою, а та, що вiдстала, стає купувальницею i йде купувати iнше дерево.
Свiчка
Свiчка - це вибитий у поле м'яч або кинутий високо вгору. Спiймати такого м'яча, перш нiж вiн удариться об землю, - значить зловити свiчку. Майданчик для цiєї гри дiлиться на двi частини: меншу - город i бiльшу - поле. Жеребкуванням визначають господаря городу. Господар залишається в городi, а всi iншi гравцi розходяться по полю. Викликаючи з поля одного iз гравцiв, господар пiдкидає м'яча вертикально вгору, а гравець б'є його гилкою якомога вище i далi в поле. Поляни намагаються спiймати м'яча до того, як вiн торкнеться землi. Той, кому пощастить це зробити, iде бити, а той, хто бив, iде на його мiсце в поле. Неспiйманий м'яч подається знову в город, i його знову б'є той, хто бив. Якщо ж господар спiймає поданий з поля м'яч на льоту, то вiн починає бити, а пiдгилює той, хто подавав. Той, хто бив до цього, повертається в поле. У разi промаху той, хто бив, тiкає в поле, а господар б'є його м'ячем. Пiсля цього вiн викликає з поля нового гравця - i все починається спочатку.
На мiсцi гри проводять лiнiю, яка вiдокремлює город вiд поля. В городi на невеликiй вiдстанi вiд лiнiї у землю встромляють палицю i приставляють до неї "пастуха", якого визначають вимiрюванням на палицi або за допомогою лiчилки. "Пастух" залишається в городi, а решта гравцiв iде в поле. Польовi гравцi намагаються висмикнути палицю. Але тiльки-но хтось iз них перетне лiнiю городу, як "пастух", що стереже її, кидається йому навперейми i намагається поквачити, доторкнувшись рукою. Поквачений починає "пасти", а попереднiй "пастух" iде до гурту гравцiв у полi. Поквачити iншого гравця "пастух" може тiльки в межах городу. Для того, щоб заманити його у город, вiн навмисне вiдходить вiд палицi, а потiм стрiмголов мчить на смiливця. Брати участь у грi може необмежена кiлькiсть гравцiв.
