Накопичення певного фонду знань є важливою умовою інтелектуальної і активної пізнавальної діяльності. Без запасу систематизованих знань не може розвиватися жодна цінна якість розуму. Накопичення певного фонду знань учнем передбачає перш за все оволодіння конкретним навчальним матеріалом: фактами, термінологією, символами, іменами, назвами, датами, поняттями різного роду (загальними, частковими, конкретними, абстрактними і под.), зв'язками і залежностями, які існують між ними і знаходять відображення у правилах, законах, закономірностях, формулах. До знань відносять також уявлення про галузі і способи застосування цих знань, а також володіння методами їх використання.
Оволодіння основними розумовими операціями передбачає опанування методикою аналізу, синтезу, порівняння, класифікації. Нагадаємо коротко основні характеристики цих операцій. Аналіз - це мислене розкладання цілого на складові частини або мислене виділення окремих його частин; синтез - мислене об'єднання частин предметів або окремих сторін явищ, їх ознак і властивостей; порівняння - встановлення подібності чи відмінності між предметами або явищами за однією чи кількома ознаками, виділеними в певній послідовності; класифікація (систематизація) - розподіл предметів чи явищ за групами залежно від подібності або відмінності між ними.
Уміння проводити аналіз, синтез, порівняння і класифікацію дозволяють зробити висновки, оцінити, прийняти рішення, визначити належність явища чи предмета до певного класу і под.
Оволодіння інтелектуальними уміннями - це оволодіння навчальними уміннями, або уміннями навчальної діяльності. Нам вже відомо, що навчальні уміння поділяються на загальні навчальні уміння, які використовуються під час вивченні будь-яких навчальних дисциплін, і спеціальні, необхідні для оволодіння знаннями з окремої галузі чи окремої навчальної дисципліни.
До загальних навчальних умінь відносять уміння читати (виразно, свідомо, з правильною вимовою слів, звуків, з інтонацією, темпом, урахуванням жанру і стилю тексту, читати швидко текст за рахунок великого зорового охоплення); уміння слухати (зосереджуватися на змісті розповіді, пояснення, лекції чи запитань учителів, відповідей, повідомлень чи доповідей учнів; довготривалість сконцентрованої уваги, уміння аналізувати, рецензувати й оцінювати прослухане повідомлення), уміння усно формулювати і викладати свої думки (відповідати на запитання, переказувати зміст прочитаного чи почутого, словесно описати картину, малюнок, спостереження, висловлювати свої думки за темою, ставити питання за текстом і под.); уміння писати (оволодіння технікою письма та писемною мовою: правильно списувати з дошки, з книжки, описувати побачене, писати під диктовку, написати твір на задану або на вільну тему, використати різні стилі викладу), уміння працювати з книжкою (уміння знайти книгу, визначити її загальний зміст, використовувати різні форми запису прочитаного; уміння користуватися книгами різного призначення; науковою, художньою, довідковою літературою, періодикою, словниками).
До спеціальних навчальних умінь - відносять, як вже зазначалось, уміння читати карти, ноти, технічні креслення, обчислювальні вміння з математики, вміння слухати музичні твори, уміння записувати числа, формули, нотні знаки, користуватися словниками під час вивчення іноземних мов та інші.
Мислення є процесом опосередкованого і узагальненого пізнання предметів і явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв'язках і відносинах.
Мислення властиве всім людям. Думка є результатом перероблення мозком конкретних чуттєвих даних (відчуттів, сприймань, уявлень), відриву від конкретної дійсності. Тобто вона завжди є абстракцією.
Кожен учень в процесі розвитку формує такі властивості розуму, які характеризують ті чи інші сторони і форми мислення. Традиційно в педагогічній і психологічній літературі, адресованій учителю, даються рекомендації розвивати мислення взагалі і його окремі види. Серед видів називають діалектичне мислення, логічне, абстрактне, узагальнене, категоріальне, теоретичне, індуктивне і дедуктивне, алгоритмічне, технічне, репродуктивне і продуктивне, творче, системне.
Діалектичне мислення передбачає вміння бачити в явищі протилежності, тенденції їх розвитку, зародження нових тенденцій.
Логічне мислення - це оволодіння учнем прийомами логічної обробки знань, тобто встановлення узагальнених зв'язків між новими знаннями і раніше вивченим матеріалом, приведення знань у певну впорядковану систему. Його характеризує уміння давати визначення понять, а також оволодіння прийомами міркування, доведення, спростування, підведення підсумків, висуванням гіпотез, прогнозів.
Абстрактне мислення передбачає уміння учня відриватися від несуттєвих, другорядних ознак, виділяти загальні та суттєві і на цій основі формувати абстрактні поняття.
Узагальнене мислення характеризується умінням знаходити загальні принципи або способи дії, що поширюються на певну групу явищ.
Категоріальне мислення - уміння об'єднувати поняття в класи і групи на підставі певних істотних ознак подібності.
Теоретичне мислення передбачає здатність до засвоєння знань високого рівня узагальнення, розуміння наукових засад і принципів розвитку тих чи інших галузей знань, уміння бачити залежності і закономірності існуючих зв'язків між явищами.
Індуктивне мислення передбачає рух думки від окремого до загального, від фактів до узагальнень, висновків.
Дедуктивне мислення пов'язане з мисленнєвим процесом, який характеризується рухом думки від загального до окремого (наприклад, від правил до прикладів).
Алгоритмічне мислення характеризується неухильним дотриманням інструкції чи розпорядження, які-вказують строгу послідовність дій, що забезпечує отримання потрібного результату.
Технічне мислення пов'язане з мисленнєвою діяльністю в процесі інженерно-технічної праці. Вона передбачає розуміння наукових основ і загальних принципів виробничих процесів, психологічну готовність людини до роботи з технікою.
Репродуктивне мислення характеризує мисленнєву діяльність, яка пов'язана з актуалізацією засвоєних знань для розв'язання задач відомого типу або виконання дій у знайомих умовах.
Продуктивне (або творче) мислення пов'язане із самостійним вирішенням учнем нових завдань на основі набутих знань, а також із використанням нових даних, способів і засобів, необхідних для їх вирішення.
Системне мислення проявляється в здатності людини виявляти зв'язки між науками, розуміти загальнонаукові закони, які лежать в основі їх розвитку, мати узагальнені уявлення про закономірності розвитку природи і суспільства, що пов'язано з формуванням наукового світогляду.
Розбудова демократії в Україні неможлива без розумної, мислячої людини, яка не сліпо сприймає певні положення, декларації, а здатна їх критично аналізувати, корегувати свою поведінку відповідно до життєвих ситуацій.
Критичне мислення (гр. kritike - мистецтво розбирати, судити) виявляється в здатності самостійно вказати на причину загально прийнятих стандартів або заперечити їх, висуваючи суттєві та переконливі аргументи.
Це мислення є нестандартним. Воно не може ґрунтуватися на алгоритмах чи на інших механічних процедурах. В його основі лежить здатність учнів до самостійних логічно грамотних роздумів і суджень; тобто уміння не піддаватися впливу чужих думок, а "правильно оцінювати їх, бачити їхні сильні й слабкі сторони, виявляти те цінне, що в них є, і ті помилки, що допущені в них" (С.О.Смирнов). До критичного мислення вдаються у тих випадках, коли необхідно зважити та оцінити альтернативи, а також коли потрібні оцінка пріоритетів і визначення достовірності й доречності.
Особистість, яка критично мислить, використовує критичне мислення як засіб корекції та ліквідації помилок, насамперед у власному мисленні. При цьому здійснюються не окремі розумові дії та операції, а сам процес мислення, пов'язаний із такими основними характеристиками, які відчуття життєвої ситуації, здатність до висновків, самокорекція.
За своєю суттю критичне мислення є діалогічним, тобто представляє безперервну дискусію. Увага в ній зосереджується більше на предметі дискусії, а не на індивідуумах. Головна мета дискусії - сприяти кращому функціонуванню процесу пізнання.
Шляхами вирішення завдань розумового виховання є навчання і позакласна робота з учнями. Незалежно від змістовного наповнення вони забезпечують умови для обговорення питань і проблем, що мають для учня життєве значення, розвитку діалогу (полілогу), формування уміння висловлювати свою думку, вислухати інших, наводити аргументи, оцінювати їх вагомість, шукати протиріччя тощо.
У позакласній роботі з цією метою використовують: сократівські бесіди, дискусії, диспути, відверті розмови, інтелектуальні аукціони, ринги, захисти фантастичних проектів, конкурси, олімпіади, ярмарки творчих робіт, КВК, фестивалі тощо.
1.3 Аналіз педагогічного досвіду з проблеми
Людмила Мовчан, вчителька початкових класів Рокитнянського НВО «ЗОШ I-II ст. №5 - дитячий садок» пропонує для вивчення учнями 1-2 класів.
1 клас
(1 год на тиждень)
Логіка малюнків (13 год)
Вправи на розвиток спостережливості. Графічне конструювання.
Подібність у суттєвому. Графічне конструювання.
Танграм. Просторова орієнтація та уява.
Закономірності. Вправи на розвиток мислення за аналогією.
Лабіринти. Вправи на розвиток наочно-схематичного мислення.
Мова та мислення (12 год)
Антоніми.
Виділення суттєвого на вербальному рівні.
Інтелектуальний тренінг на вербальному рівні.
Анограми. Вправи на розвиток кмітливості, швидкості читання.
Узагальнення на вербальному рівні.
Подібність. Вправи на визначення зайвого. Подібність за суттєвою ознакою на вербальному рівні.
Мовні головоломки.
Аналогії. Мислення за аналогією на вербальному рівні.
Мислення в математиці (9 год)
Головоломки із сірникової коробки. Вправи на розвиток нестандартного мислення.
Вправи геометричного змісту.
Цікава математика або задачі з «родзинками».
Числові ряди.
Евристичні задачі або «Є ідея».
Ребуси. Вправи на розвиток нестандартного мислення та кмітливості.
Очікувані результати навчальних досягнень учнів на кінець року
Учні повинні знати: поняття аналогії; найпростіші геометричні фігури.
Учні повинні вміти: виконувати завдання за аналогією; виділяти суттєве на вербальному рівні; знаходити закономірності в малюнках та схемах; здійснювати узагальнення на вербальному рівні; розміщувати предмети в просторі.
2 клас
(1 год на тиждень)
Логіка малюнків (11год)
Подібність у суттєвому.
Просторова орієнтація та уява.
Закономірності на невербальному рівні.
Аналогії.
Читання і створення схеми об'єкта.
Розгадування та читання ребусів.
Мова та мислення (8 год)
Виділення суттєвого на вербальному рівні.
Інтелектуальні тренінги.
Анаграми-приказки.
Подібність за суттєвою ознакою на вербальному рівні.
Класифікація. Виділення подібних понять.
Вправи на розвиток гнучкості мислення. Читання шифрограм.
Вправи на розвиток нестандартного мислення на вербальному рівні.
Аналогії або подібність між неподібним.
Мислення в математиці (14 год)
Головоломки із сірникової коробки.
Задачі геометричного змісту.
Поділ на частини та складання цілого з частин.
Задачі на визначення та порівняння віку.
Задачі на припущення.
Задачі на метод вилучення.
Числові квадрати та закономірності.
Очікувані результати навчальних досягнень учнів на кінець вивчення курсу
Учні повинні знати: принципи використання аналогій для встановлення закономірностей на невербальному рівні; принципи складання та розв'язування ребусів; принципи розв'язування та складання числових квадратів.
Учні повинні вміти: класифікувати предмети за подібними ознаками; розв'язувати мовні головоломки; розв'язувати прості задачі геометричного змісту на побудову; ділити на частини та складати ціле з частин; розв'язувати задачі на припущення та метод вилучення.
Л. Маслюк, учителька початкових класів «Школи ЕйдоС», м. Запоріжжя пропонує:
Про тигра, який вірив, що він коза
Почну з метафори. Під час пологів померла тигриця, і тигр був вихований козами. Звичайно, тигр вірив, що сам був козою. Це було природно: той, хто живе з козами і вихований ними, переконаний, що він коза. Він залишився вегетаріанцем, поїдаючи і жуючи траву. Він не підозрював, що був тигром, навіть уві сні йому це не могло привидітися.
Трапилося так, що одного прекрасного дня до стада кіз підійшов старий тигр і не зміг повірити своїм очам. Молодий тигр пасся серед кіз! Кози не боялися його! Старому тигру якось вдалося взяти його під опіку. Зробити це було дуже важко. Молодий тигр тікав, прагнув сховатися, плакав, кричав, сильно тремтів від страху. Усі кози втекли, і він теж намагався втекти разом з ними, але старий тигр потяг його до води. Молодий не хотів іти. Він був до смерті наляканий, щосили чинив опір. Але старий тигр всетаки тягнув його до озера.
Озеро було гладеньким, як дзеркало. Він примусив молодого звіра подивитися у воду. Молодий дивився очима,повними сліз. Зображення було нечітким, але він бачив, що виглядає так само, як і старий тигр. Сльози зникли, і виникло нове відчуття; коза стала зникати з голови. Він більше не був козою, але він не міг повірити своїм очам. Тіло досі тремтіло, він боявся. Думав: «Можливо, це мої фантазії. Як може раптом коза перетворитися на тигра? Це неможливо, цього ніколи не було. Такого ще ніколи не було». Він не міг повірити своїм очам, але перша іскра, перший промінь світла увійшов до його істоти.
Насправді він не був тим самим. Він ніколи б не зміг бути тим самим. Старий тигр привів його в свою печеру. Тепер він не так наполегливо чинив опір, його небажання не було таким сильним. Поступово він набрався сміливості. Зібрав свою мужність.
Коли він входив до печери, то ходив вже як тигр. Старий тигр дав йому трохи м'яса, щоб він поїв. Це боло важко для вегетаріанця, практично неможливо, його стало нудити, але старий тигр не хотів слухати. Він примусив його їсти. Коли ніс молодого тигра наблизився до м'яса, дещо трапилося: через запах щось, що було глибоко в його істоті, те, що міцно спало, стало пробуджуватися. Коли тигр спробував м'ясо, рев прорвався через його істоту. У цьому реві коза зникла і з'явився тигр - у всій своїй красі та пишності.
ТРВЗ - технологія «мислення»
Спробуємо поглянути на ТРВЗ очима людини, яка намагається зрозуміти, чому з одних учнів виростають творчі, креатині особистості, а інші здатні вирішувати лише стандартні завдання. Як навчити дитину мислити нестандартно, знаходити безліч рішень, і не просто безліч, а кращі, ідеальні рішення у різних сферах життя.
Протягом останніх років педагоги часто говорять про розвиток логічного мислення. Видаються нові підручники, готуються завдання на розвиток логіки. Чудово, але як показує досвід - це спрацьовує з дітьми з високим або достатнім рівнем навчальних досягнень. А що ж інші? Невже для вчителя це марна праця, а для дітей - нездоланні вершини, і успіх, вдалі ідеї - це справа випадку. За пасивного методу отримання нових ідей не залишається нічого іншого, як чекати на «осяяння» і сподіватися. Проте є й інший шлях. Якщо поява нових ідей цілком залежить від випадку, то як пояснити, що в одних людей нові ідеї з'являються значно частіше, ніж в інших?
Як правило, знамениті вчені і винахідники пропонують не одну, а цілу низку ідей. Це наводить на роздуми, що існує якась здатність виробляти нові ідеї: в одних розвинена краще, ніж в інших. Здатність ця, мабуть, пояснюється не стільки досконалістю інтелекту, скільки особливостями розумової діяльності та методів мислення.
На мою думку, можна навчити мислити системно, а отже, усвідомлено, навіть дуже слабкого учня. І основою цього є системно-функціональний підхід.
Пропоную розв'язати такий математичний вираз: + 7 - 118 = 129.
Подібні завдання ми розв'язували з моїми першокласниками, тільки на прикладі менших чисел.
У тому вигляді, як він тут поданий, це не математичний вираз у повному розумінні. Ваше завдання: додати одну пряму лінію в будь-якому місці, щоб вийшов математично коректний вираз. У цієї загадки не менше ніж три різні розв'язки. Знайдіть усі три!
Перші два можна знайти, якщо здогадатися, що це не обов'язково має бути рівність. Можна просто перекреслити знак рівності, або ж переробити його в знак «менше чи дорівнює».
Обидві зміни роблять математичний вираз конкретним, як і потрібно за умовою. Саме ці розв'язки учні знаходять першими, але це прояв шаблонного мислення.
Третій варіант заснований на ширшому осмисленні завдання. Щоб його знайти, звернемося до системно-функціонального аналізу. У записі цього виразу використовуються цифри і знаки. Виділимо їх як підсистему.
52
Тепер знову вернемося до завдання: за допомогою однієї прямої лінії зробити вираз коректним. Знак «не дорівнює», «менше або дорівнює» ми вже знайшли. Звернемося до цифр і виділимо схожість між ними і знаками. Можна зазначити, що знак «+» можна перетворити на цифру 4, з'єднавши рискою верхній і лівий кінці цього знака. У результаті вираз стає рівністю.
Ті, хто прийшов до цього рішення, змогли вийти за звичні межі застосування предметів і об'єктів, мислять нешаблонно. Але, як бачите, цього можна навчитися, використовуючи системно-функціональний аналіз. Сам собою напрошується висновок: «В основі викладання має лежати навчання мислення, технологія «як думати». У новій техніці навчання матеріал повинен містити реальну проблему, а для цього необхідна методологія розв'язання проблем. Не так важливо отримати правильну відповідь, головне - розуміти, як вона отримана і чи є вона ідеальною». Головна привабливість ТРВЗ полягає в тому, що в ній практично відсутні інтуїтивні варіанти пошуку розв'язків. Вона базується на усвідомлених розумових операціях. Неможливо навчити мислити усвідомлено, не навчивши мислити системно. І лише навчивши мислити системно, можна досягти усвідомленого творчого пошуку. Знаючи і розуміючи еволюцію розвитку системи, можна порівнювати, об'єднувати, використовувати, винаходити, синтезувати.
