Проблема морального виховання особистості є предметом психологічних і педагогічних досліджень. У філософській, психологічній, педагогічній літературі розкривається сутність патріотизму, його конкретний історичний характер, ознаки прояву, дається характеристика форм захисту Батьківщини (В.Г Афанасьєв, І.Я. Гнатко, Н.А. Гарпиневич, Ж.Г. Голотвин, Ф.В. Константинов, А.Н Леонтьєв, Л.Т Рудченко). Подаються особливості вивчення змісту і методів виховання радянського патріотизму в виявленяються виховні можливості дитячої організаціі, її впливу на виховання (Л.І. Божевич, Е.М. Богданов, А.А. Дергач, Т.Е. Коннікова, А.І Кирьякова, В.В. Лебединський, К.Д. Радіна, Б.Е Ширвіндт, А.П. Шпона та ін).
В організації процесу морального виховання необхідно враховувати характерні для віку дітей потреби та інтереси. Схильність дошкільників до засвоєння моральних норм може лишитись нереалізованою, якщо дорослий не допоможе проникнути у зміст моральних вимог і не вкаже на конкретні способи їх виконання. При цьому не слід наголошувати на імперативності тих чи інших вимог: «Ти повинен». Дійсно виховний ефект має визнання можливостей дитини: «Ти вже можеш це зробити», «Якщо ти хочеш бути добрим, то ті можеш (допомогти, поступитися місцем, поцікавитися справами іншого тощо)». Такий підхід, позбавлений моралізаторства, заснований на повазі до дитини, імпонує почуттю «дорослості», сприяє розвитку самостійності. Дуже важливо виховувати в дошкільника впевненість у правильності моральної поведінки. Адже поважати інших може лише людина з розвинутим почуттям власної гідності, а не принижена, підлегла особа. Виховання гідності людини - не лише завдання, а й неодмінна умова морального виховання.
Центр морального виховання - дитина. Реалізувати всі закономірності морального виховання можна лише застосовуючи їх на основі вивчення рівня моральної вихованості кожної дитини. Для цього потрібно виявити переважну спрямованість мотивів її вчинків, у яких висловлене ставлення до дорослих, до навколишнього, до самої себе. Таку моральну сторону можна побачити, виділити у будь-якій діяльності дитини. Педагоги, які прагнуть побачити і проаналізувати переважно погані вчинки дитини, щоб у майбутньому попередити їх повторення, просто не встигають за моральним розвитком дитини.
У старшому дошкільному віці моральні почуття і знання зливаються більш тісно і пов'язуються з почуттям обов'язку. Дитина цього віку здатна усвідомлювати моральну суть своєї поведінки. Виникають внутрішні моральні інстанції, коли дитина прагне до поведінки згідно з моральними нормами не тому, що цього вимагають дорослі (батьки, вихователі), а тому, що це приємно для навколишніх і для себе.
Виховна цінність іграшки полягає в тому, що вона сприяє формуванню самостійності творчої діяльності дітей. Традиційні іграшки різних народів здавна використовують з метою естетичного, морального, розумового, фізичного виховання. Під час гри дошкільник розвивається, пізнає світ, наслідує і засвоює соціальний досвід. Іграшка є засобом передавання культурного досвіду народу від покоління до покоління.
Вибір дитиною старшого дошкільного віку іграшки для сюжетно-рольової гри є індикатором рівня її розвитку. Одні діти добирають іграшку для гри незалежно від задуму. В такому разі іграшка визначає напрям розвитку сюжету, але сюжетні дії украй обмежені й бідні. Інші діти добирають іграшку цілеспрямовано, залежно від задуманого сюжету або паралельно з його формуванням. Свідомий вибір, групування і класифікація іграшок за їх ситуативними ознаками допомагають дитині реалізувати ігровий задум.
Іграшка як створений дорослими для розвитку дітей предмет культури має освітнє і виховне значення лише тоді, коли використовується за призначенням. Дитина повинна розуміти іграшку, хотіти з нею творчо діяти. Щоб іграшка, як і гра, була супутником дитинства, людство весь час удосконалює її.
Отже, моральне виховання дітей дошкільного віку - це процес цілеспрямованого формування особистості дитини. Знання основних особливостей морального розвитку дітей допомагає вірно організувати процес морального виховання, спрямувати його на досягнення цієї мети.
Розділ 2 Експериментальне дослідження на виявлення рівня моральної вихованості старших дошкільників
2.1 Констатувальний експеримент
Для виявлення рівнів моральної вихованості було проведено констатувальний експеримент. Базою дослідження був дошкільний навчальний заклад № 160 м. Одеси у старшій групі. У експерименті брали участь 20 дітей, віком 5-6 років.
Мета: експериментально дослідити та обґрунтувати рівні моральної вихованості дітей старшого дошкільного віку за наступними показниками: любов до України, інтерес до рідного міста, любов до материнської мови, шанобливе ставлення та повага до батьків.
У процесі дослідження були впровадженні наступні методи: спостереження, бесіда, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний).
Ми встановили шкалу оцінювання показників.
6 балів - повне проявлення показника.
3 бали - не досить повне проявлення показника.
1 бал - погане проявлення показника.
Також було встановлено такі рівні моральної вихованості старших дошкільників:
Високий рівень
Середній рівень
Низький рівень
Дамо їм повну характеристеку.
До високого рівня відноситься діти, які мають глибоке уявлення про рідну Україну, знають назву столиці, вміють відрізнити символи рідної держави серед інших; знають більше 4 пам'ятків свого міста, знають назву головних вулиць. Діти спроможні самостійно робити висновки, аналізувати, порівнювати отриману інформацію, прагнуть до отримання нової. Спостерігається високий інтерес до рідної мови, діти вміють та полюбляють спілкуватися, розповідати вірші, співати українською. Діти ознайомлені з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, вміють бачити зв'язок з минулими і майбутніми поколіннями, проявляють інтерес до родинних і народних традицій.
До середнього рівня відносяться діти, які мають загальні уявлення про українську державу, знають назву столиці, але не вміють відрізняти символи рідної держави серед інших. Знають не більше 3 пам'ятків свого міста, знають назву головних вулиць. Відчувають певні труднощі при спробі робити висновки, аналізувати, порівнювати отриману інформацію, потребують допомоги дорослого. Мають уявлення про родину, сім'ю. Проявляють інтерес до рідної мови, але тільки при участі дорослого.
До низького рівня відносятья діти, які мають часткові, епізодичні, безсистемні уявлення про Україну. Спостерігається утруднення при вираженні власного ставлення, настрою та думок, які виникли у ході отримання нової інформації. Діти не здатні назвати назви вулиць, не знають більше 1 пам'ятка свого міста. Спроможні лише до вираження однозначної емоційної оцінки стосовно рідної мови. Не проявляють інтересу до перспективи спілкування українською. Такі діти малоініціативні, у них відсутні творчі прояви, вони уникає відповідей, прагнуть до копіювання, повторення чужих думок, потребують значної допомоги дорослого.
Для виявлення рівня моральної вихованості дітей старшого віку було розроблено такі питання:
1. Чи знаєш ти у якій країні живеш?
2. Чи та знаєш як виглядає український прапор?
3. Чи знаєш ти іншу назву для України? (Ненька)
4. У якому місті ти живеш? Розкажи, що ти знаєш про нього?
5. Назви пам'ятки свого міста.
6. Чи подобається тобі гуляти вулицями рідного міста?
7. Чи знаєш ти назви вулиць?
8. Чи подобається тобі спілкуватися українською мовою? Чому?
9. Розповіси віршик або заспівай пісеньку українською.
10. А як ти вважаєш, чому треба поважати старших?
11. Які вірші про матір або тата ти знаєш?
Слід зазначити, що запитання були задані під час індивідуальної бесіди з кожною дитиною.
Результати констатувального експерименту
Рівень | І підгрупа | ІІ підгрупа | |||
Кількість дітей | % | Кількість дітей | % | ||
Високий | 3 | 30% | 2 | 20% | |
Середній | 4 | 40% | 4 | 40% | |
Низький | 3 | 30% | 4 | 40% |
В результаті проведення констатувального експерименту можна зробити такий висновок, що низький рівень моральної вихованості у 1 підгрупі дітей мають три дитини: Микита К., Ліля А., Даша С. Це 30% від загальної кількості дітей.
Середній рівень мають четверо дітей: Артем С., Свєта Г., Ігор І., Олена М. Що становить 40% від загальної кількості.
А високий рівень у 1 підгрупі мають троє дітей: Максим П.,Марина Ф., Саша Д. Це 30% від загальної кількості.
А результати констатувального експерименту у 2 підгрупі дітей мають наступний вигляд.
З низьким рівнем четверо дітей: Карина Д., Олеся З., Катя М., Ігор Р.. Це 40% від загальної кількості дітей.
Середній рівень мають також четверо дітей: Михайло О., Ірина А., Марія К., Олена К.. Це 40% від загальної кількості дітей.
А з високим рівнем у 2 підгрупі лише дві дитини: Олег М., Денис Т.. Що означає 20% від загальної кількості.
Таким чином ми бачимо, що у другій підгрупі з низьким рівнем дітей більше. Тому саме ця група була обрана як експериментальна.
Також в результаті проведення експерименту розроблено систему роботи щодо використання української народної іграшки у виховній роботі з дітьми дошкільного віку.
2.2 Формувальний експеримент
З метою підвищення рівня моральної вихованості старших дошкільників ми розробили систему занять з народознавства (з використанням української народної іграшки): «Шануємо свого батька», «Наші іграшки», «Моя рідна земля», «Наша мова солов'їна» та інші. А також заняття з ліплення: «Чарівний коник», «Лялька Олена» та інші. Було проведено етичні бесіди «Наша Батьківщина - Україна», «Чому потрібно поважати старших» та інші.
Наведемо конспекти деяких занять.
Заняття з народознавства на тему: «Наші іграшки».
Мета: Познайомити дітей з українськими народними іграшками та матеріалами, з яких вони виготовлені. Показати красу та неповторність іграшки. Збагачення, урізноманітнення ігрової діяльності дітей, розширення сфери пізнання світу і свого народу. Розвивати традиційні для національної, господарської, побутової культури навички. Розвивати зацікавленість дітей до народного мистецтва. Виховувати дбайливе ставлення до іграшок.
Обладнання: Іграшки (народні, сучасні); карта-схема описування іграшок; хустинка.
Хід заняття:
Вихователь звертається до дітей: «Діти, до нас сьогодні завітали гості.
Давайте привітаємо їх добрими словами».
Діти промовляють один за одним слова вірша:
«Доброго ранку!» «Вечором добрим» -
Мовлю за звичаєм. Стрічних вітаю.
Доброго ранку І посміхаються
Кожному зичу я. У відповідь люди, -
«Доброго дня вам!» - Добрі слова ж бо
Людям бажаю. Для кожного любі.
Бесіда вихователя.
-Діти, що найбільше ви полюбляєте робити вдома і в дитячому садочку?
Гратися.
А що ви найбільше любите одержувати в подарунок?
Іграшки.
Так, звичайно, всі діти дуже полюбляють іграшки. А чи хочете ви дізнатися, якими іграшками гралися діти в давнину? (Так). Тоді давайте завітаємо до музею іграшок.
Напевно немає такої дитини. Яка б не любила іграшки. Тепер їх виготовляють на фабриках, а раніше діти самі робили собі іграшки або зверталися за допомогою до старших.
Подивіться уважно на іграшки і спробуйте відгадати загадку:
В лісі вирізана,
Гладенько витесана,
Співає, заливається.
Як називається?
(Сопілка)
Так, дійсно, це сопілка. Найбільшим скарбом була вербова сопілка, зроблена навесні, коли у вербах грав сік.
Дівчатка плели вінки і шили ляльок із тканини, робили тварин із соломи. Подивіться на цього бичка. Як ви думаєте, з чого він зроблений? (із соломи). А яку казочку ви знаєте про цього бичка? («Солом`яний бичок»). Давайте пригадаємо, як називав себе бичок у цій казці:
«Я бичок-третячок, із соломи зроблений, смолою засмолений».
Батьки майстрували для дітей із дерева різні іграшки. Таких, як ось ці дерев'яні тварини, пташки. Пригадайте, будь ласка, вірші про цих тварин та пташок.
Лелека Сорока
Летіла лелека, Я - сорока-білобока,
Летіла здалека, Дуже високо літаю,
Та й сіла на хаті І про все на світі знаю.
Зірки рахувати.
Ведмедик
В теплій шубі він лежить,
Цілу зиму міцно спить.
А пробудиться від сну -
Зустрічатиме весту.
Ось ця дерев'яна іграшка називається «журавлик». У давнину діти цим «журавликом» закликали весну. Пізніше стали виробляти журавликів, які були більше схожі на справжніх птахів. Згадайте віршик про журавлів:
Веселики-журавлі,
Що несете на крилі?
Несемо всім вам тепло,
Щоб усе цвіло й росло.
А ще батьки для своїх дітей робили різні гойдалки. Наприклад, ось таких коників-гойдалок. Гойдали дитину і приказували:
Гойда-да, гойда-да,
Добра в коника хода,
Поводи шовкові,
Золоті підкови.
А з ярмарку батьки привозили керамічні іграшки. Глиняні коники, олені обпалювались в печах, покривались спеціальною поливою і мали дуже гарний святковий вигляд. Хто знає, як потрібно поводитися з цими іграшками? (Дуже обережно, бо якщо іграшка впаде, вона розіб'ється). Ось послухайте загадку і спробуйте здогадатись, що це за тварина.
Тварина рогата і рогів балато. (Олень)
Так, дійсно, це олень. Роздивіться уважно нашого оленя. Який він гарний, стрункий, які у нього роги.
Ось такі в нашому музеї іграшки. Сподобались вони вам? Тепер ви знаєте якими іграшками гралися діти в давнину. На цьому наша подорож до музею іграшок закінчилась.
Вихователь: Ось і закінчилась наша подорож до країни іграшок. Тепер ви знаєте, які були іграшки в давнину та які іграшки виготовляють зараз наші фабрики. А також, я сподіваюсь, що ви запам'ятали з якого матеріалу були зроблені ці іграшки.
А зараз мі скажемо нашим гостям «До побачення!» і запросимо їх прийти до нас на гостину наступного разу.
Етична бесіда на тему: «Наша Батьківщина - Україна».
Батьківщина - це місце, де людина народилась і живе, де народились і живуть її батьки. Вона така ж рідна для людини, як її батьки, тому й називається Батьківщиною. Наша Батьківщина - Україна. Люди, які мають спільну Батьківщину, - це народ. Люди, які народились і живуть в Україні, - український народ, ми належимо до нього. У народі від дідів до батьків і дітей передається мова, пісні, казки, приказки, загадки, повага до старших, любов до дітей, пошана до хліба. Україна дуже велика держава, але саме в у ній виготовляються багато іграшок. То давайте діти познайомимось де ж виготовляють такі гарні та чарівні іграшки.
Селище Опішня (Полтавська обл.) відоме своїми керамічними іграшками, які відображали реальну природу, народний побут, героїв казок, пісень, творів фантастики (коник, квочка з курчатами, пташниця, вершники, міські та сільські жінки у типовому одязі, звірі-музики тощо). Зародилася Опішнянська іграшка в ХVIII столітті. Гончарі, крім ужиткового посуду, виробляли й "дріб", тобто маленькі іграшкові посудинки: глечики, макітерки, мисочки, горнятка, маснички тощо. Вони повторювали традиційні форми ужиткового посуду, а розписували їх відповідно до місцевості, де виготовляли (опішнянські, косівські, Васильківські та ін).
На Поділлі відомими осередками виготовлення керамічної іграшки були Бубнівка, Бар Вінницької області, Адамівка - Хмельницької, Калагарівка - Тернопільської області та ін. Найпопулярнішими тут були ляльки, коники і вершники. Ляльок завжди ліпили у святковому одязі, з намистом на шиї, модною зачіскою на голові; очі і рот позначали крапками і рисками. Подільські ляльки тримали у руках дитину або під пахвою пташку. Традиційні іграшки-вершники зображали на коні селян, козаків, військових тощо. Подільські свищики мали вигляд тварин і птахів.
У XIX - на початку XX ст. на Волині діяли два найбільших осередки виготовлення керамічних іграшок (с. Вишнівець та Великий Кунинець Тернопільської обл.). Образи іграшок були традиційними (ляльки з птахами, свійські тварини, вершники), однак порівняно з подільськими вишневецькі забавки витонченіші та барвистіші.
Наприкінці XIX ст. на Львівщині (с. Стара Сіль), виникли рідкісні в українському народному мистецтві сюжети - "танок" і "колисочка". Перший зображує жінку і чоловіка у танці. Свищик "колисочка" має вигляд "колиски на кружалах", у якій лежить дитина. Окрему групу забавок становлять керамічні тарахкальця ("хихички"), відомі ще з часів трипільської культури, - порожнисті кульки завбільшки з гусяче яйце, прикрашені оздобленнями (сонце, півмісяць та ін). Прикарпатська іграшка, як і посуд та інші вироби з глини, насамперед відрізняється від усіх інших колоритом і характером розпису - традиційними мотивами і елементами та поєднанням кольорів у орнаменті.
Якщо ляльки привертали увагу дівчат, то фігурки коників були улюбленими іграшками хлопчиків. Образ коня відноситься до одного із поширених у народній творчості й зокрема, в іграшці слов'янських народів. На думку вчених він пов'язаний з давніми язичницькими віруваннями. У пантеоні слов'янських богів, які одухотворювали сили природи, кінь символізував одного з наймогутніших богів - Хорса, Бога Сонця.
В Україні виготовляли фігурки коників, розміри яких дозволяли дитині гойдатися, сидячи верхи. Вони складені у міцну конструкцію з окремих вирізаних циліндроподібних об'ємів, що передають, голову, тулуб, ноги.
2.3 Контрольний експеримент
На контрольному етапі дослідження ми використовували ті ж діагностичні методи, що і на констатувальному етапі.
Результати контрольного етапу представлені в таблиці
Рівень | Контрольна група | Експериментальна група | |||
Кількість дітей | % | Кількість дітей | % | ||
Високий | 3 | 30% | 3 | 30% | |
Середній | 5 | 50% | 7 | 70% | |
Низький | 2 | 20% | - | - |
В результаті проведення контрольного експерименту можемо зробити такий висновок, що у контрольній групі показники майже не змінилися. Лише у однієї дитини підвищився рівень моральної вихованості.
Тепер з низьким рівнем залишилось дві дитини: Даша С., Микита К.. Це 20% від загальної кількості дітей контрольної групи;
Середній рівень мають п'ятеро дітей: Артем С., Ліля А., Свєта Г., Ігор І., Олена М.. Що означає 50% від загальної кількості;
Високий рівень мають троє дітей: Максим П., Марина Ф., Саша Д.. Це 30% від загальної кількості дітей.
Що стосується експериментальної групи, то з таблиці ми бачимо, що результати значніше кращі, ніж на констатувальному етапі проведення дослідження.
З низьким рівнем не залишилось жодної дитини, хоча на початку експерименту її було четверо.
Середній рівень мають семеро дітей: Карина Д., Михайло О., Олеся З., Ірина А., Катя М., Марія К., Ігор Р.. Це 70% від загальної кількості дітей експериментальної групи.
Високий рівень мають три дитини: Олег М., Денис Т., Олена К. Що означає 30% від загальної кількості.
Таким чином результати контрольного експерименту дають можливість зробити висновки про те, що проведена система роботи з дітьми у експериментальній групі значно покращила результати. Це свідчить, що запропонована система має позитивний вплив на підвищення моральної вихованості дітей старшого дошкільного віку.
2.4 Висновки з 2 розділу
Дослідження було проведено у дошкільному навчальному заклад № 160 м. Одеси у старшій групі. У експерименті брали участь 20 дітей, віком 5-6 років. Ми експериментально дослідили та обґрунтували рівні моральної вихованості дітей старшого дошкільного віку за такими показниками, як любов до України, інтерес до рідного міста, любов до материнської мови, шанобливе ставлення та повага до батьків. У процесі дослідження ми використовували такі методи як спостереження, бесіда, педагогічний експеримент. Досліждення скаладалось з трьох етапів.
На констатувальному етапі ми встановили шкалу оцінювання показників та встановили три рівня моральної вихованості дітей (високий, середній, низький). Також для виявлення рівня ми розробили запитання, які були задані під час індивідуальної бесіди з кожною дитиною; данні відмітели у таблиці. Та згідно результатам констатувального експерименту було обрано експериментальну та контрольну групи.
На другому етапі дослідження з метою підвищення рівня моральної вихованості старших дошкільників ми розробили систему занять з народознавства (з використанням української народної іграшки): «Шануємо свого батька», «Наші іграшки», «Моя рідна земля», «Наша мова солов'їна» та інші. А також заняття з ліплення: «Чарівний коник», «Лялька Олена» та інші. Було проведено етичні бесіди «Наша Батьківщина - Україна», «Чому потрібно поважати старших» та інші.
На контрольному етапі дослідження ми використовували ті ж діагностичні методи, що і на констатувальному етапі. Після проведення експерименту, данні було занесено у таблицю. Результати контрольного експерименту показали те, що проведена система роботи з дітьми у експериментальній групі значно покращила результати. Таким чином, ми побачили, що запропонована система має позитивний вплив на підвищення моральної вихованості дітей старшого дошкільного віку.
Список літератури
1. Абраменкова В. Батькам про ігри й іграшки // Берегиня роду. -- 2007. -- 20 с.
2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. -- К., 1999. -- 42 с.
3. Бєлкіна Е. Від подиву до творчості // Мистецтво і освіта, № 2, 1998 р.
4. Бех И.Д. Психологические основы нравственного развития личности: Автореф. д-ра психол.наук (19.00.07). - К., 1992. - 43 с.
5. Білоусова В.О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи: Монографія. - К.: ІЗМН, 1997. - 192 с.
6. Богуш А. М., Лисенко Н. В. Українське народознавство в дошкільному закладі. -- К., 2002. -- 407 с.
7. Богуш А. М., Лисенко Н. В. Українське народознавство в дошкільному закладі: Практикум: Навч. посіб. -- К.: Вища шк., 2003. -- 206 с.
8. Васильєва Т. Українська традиційна іграшка та лялька. // Дитячий садок. березень 2002, с. 3.
9. Вишневський О. Концепція демократизації українського виховання // Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. Педагогічні концепції. - К.: Школяр, 1997. - С. 78-122.
10. Колесник А.Г., Архіпова О. А. Патріотичне виховання дошкільників: сучасний аспект. -- // Збірник студентських наукових статей. Педагогічний альманах. -- Одеса, 2009. -- 192с.
11. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / Наук. ред. О. Л. Кононко. -- К., 2003. -- 14 с.
12. Концепція безперервної системи національного виховання. -- К., 1994. --26 с.
13. Крутенко Н. Трохи про іграшки. Дванадцять місяців. 1994. Настільна книга-календар. Автор-упорядник В.Скуратівський. К. «Веселка», 1993 р. С.-52.
14. Лозован М. Генна пам'ять народної іграшки // Поштовий вісник. -- № 7, 29 лютого 2008 р.
15. Лосева В.К., Семенов Э.В. Культурно-типологическая целостность представлений о человеке как микрокосме // Некоторые проблемы исследований современной культуры. - М.: НИИ Культуры, 1987. - С. 163-179. 16. Луценко І.О. Моя країна - Україна. Українське народознавство для дошкільнят. - К.: Альконіт, 2008. - 120 с.
17. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку. -- К., 1999. -- 286 с.
18. Методичні рекомендації до програми «Виховання дітей дошкільного віку ``Малятко''». -- К.: СП «Свенас», 1993. -- 254 с.
19. Найден О. С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості. -- К.: АртЕк, 1999. -- 256 с.
20. Найден О. С. Українська народна іграшка. Смислові та обрядові основи // ОМ. -- № 3, 1991. -- С. 27-30.
21. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. -- К.: Академвидав, 2006. -- 456 с.
22. Поніманська Т. І. Моральне виховання дошкільників: Навчальний посібник. -- К.: Вища шк., 1993. -- 111 с.
23. Програма «Дитина». Орієнтовний зміст виховання і навчання дітей 3-7 років у дитячих закладах. -- Суми: МКВВП «Мрія», 1992. -- 204 с.
24. Про дошкільну освіту: Закон України. -- К., 2001. -- 46 с.
25. Про освіту: Закон України // Освіта. -- 25 червня 1991. -- 66 с.
26. Русова С. Вибрані педагогічні твори. -- К.: Освіта, 1996. -- 304 с.
27. Терентьєва Н. Лялька знайомить зі світом // Дошкільне виховання. -- № 10, 2007.
