Музичне виховання в дитячому садку
План
1.Перша молодша група (від двох до трьох років)
2.Друга молодша група (від трьох до чотирьох років)
3.Середня група(від чотирьох до п'яти років)
4.Старша група(від п'яти до шести років)
5.Підготовча до школи група(від шести до семи років)
Список використаної літератури
Перша молодша група (від двох до трьох років)
У цьому віці у дитини вже проявляються|виявляються| естетичні почуття|відчуття| при сприйнятті музики, підспівуванні, участі в грі або танці і|та| виражаються|виказують| в емоційному|емоціональному| відношенні|ставленні| дитини до власних дій. Тому пріоритетними завданнями|задачами| стають розвиток уміння вслухуватися в музику, запам'ятовувати і|та| емоційно|емоціональний| реагувати на неї, зв'язувати рухи з|із| музикою в музично-ритмічних рухах.
Музичний розвиток дітей здійснюється на заняттях і|та| в процесі культурно-побутовій |діяльності, а також в повсякденному житті.
Як правило, музичні заняття складаються з|із| трьох компонентів.
1. Ввідна частина|частка|. Музично-ритмічні вправи. Мета|ціль| - настроїти|набудувати| дитину на заняття і|та| розвивати навички|навики| основних і|та| танцювальних рухів, які будуть використані в танцях, танцях|танку|, хороводах.
2. Основна частина|частка|. Слухання музики. Мета|ціль| - навчити дитину вслухуватися в звучання мелодії і|та| акомпанементу, що створюють художньо-музичний образ|зображення|, і|та| емоційно|емоціональний| на нього реагувати.
Підспівування і|та| спів. Мета|ціль| - розвивати вокальні завдатки дитини, учити|вчити| чисто інтонувати мелодію, співати без напруги|напруження| в голосі, а також починати|зачинати| і|та| закінчувати спів разом з вихователем.
У основну частину|частку| занять включаються і музично-дидактичні ігри, спрямовані|направлені| на знайомство з|із| дитячими музичними інструментами, розвиток пам'яті і|та| уяви, музично-сенсорних здібностей.
3. Завершальна частина|частка|. Гра або танець. Мета|ціль| - доставити емоційну|емоціональну| насолоду|втіху| дитині, викликати|спричиняти| почуття|відчуття| радості від здійснюваних|скоювати| дій, інтерес і|та| бажання приходити на музичні заняття.
Заняття проводяться двічі в тиждень, і|та| їх тривалість складає до 15 хвилин|мінут|. На заняттях використовуються колективні і|та| індивідуальні методи навчання, здійснюється індивідуально-|диференційований підхід з урахуванням|з врахуванням| можливостей|спроможностей| і|та| особливостей кожної дитини.
Сприйняття музики
Музичний керівник, розвиваючи інтерес до музики, перед кожним виконанням твору|добутку| розповідає|розказує| про те, що він виконуватиме, про що говориться|мовиться| в творі|добутку|; привчає дітей до того, що кожен музичний твір|добуток| має назву і|та| характерне звучання. У першій половині року діти краще сприймають вокальні твори|добутки| завдяки тому, що в них поєднуються|сполучаються| і яскрава музична основа художнього образу|зображення|, і художнє слово.
Перед початком прослуховування|прослухувати| нової пісні слід підвести дитину до її сприйняття, настроїти|набудувати| на те, що він зараз почує. Наприклад, планується|планерує| заспівати пісню "Кішка", муз. Ан. Александрова, сл|. Н. Френкель. Педагог показує іграшкову кішку, дає можливість|спроможність| розглянути|розглядувати| її, погладити, згадати|пригадати|, як вона "нявкає", і|та| тільки|лише| після цього пропонує послухати пісню про те, як "Кішка просить|прохає| молочка". При цьому необхідно|треба| запропонувати дітям показати, як вона це робить|чинить|.
Формування інтересу до сприйняття музики і|та| стійкої уваги багато в чому залежить від того, чи уміє музичний керівник поставити завдання|задачу| перед дитиною, наскільки вона посильна і|та| здійснима. З метою розвитку умінь вслухуватися в слова і|та| мелодію пісні, музичний акомпанемент і|та| музичні характеристики можна показати виконання пісні на різних інструментах.
На третьому році життя малюки|малята| з цікавістю слухають інструментальну музику, для якої характерні багаті виразні засоби|кошти| і|та| яскраві образи|зображення|. Зазвичай|звично| діти швидко запам'ятовують її. Приблизно на третьому занятті малюки|малята| дізнаються|взнають| мелодію і|та| можуть відповісти на питання: "Про що цей твір|добуток|"? Для формування основ музичної культури в цьому віці вже можна використовувати методи контрастних зіставлень, які сприяють активізації емоційної|емоціональної| чуйності і|та| розвитку мислення.
Метод контрастних зіставлень дозволяє використовувати твори|добутки| з|із| однією назвою, але|та| що створюють різні художні образи|зображення|; одного жанру і|та| різних жанрів, що поєднують|сполучають| спів і|та| інструментальний супровід. Так, наприклад, на початку звучить російська народна пісня "Півник", а потім латвійська народна мелодія "Півник".
При сприйнятті музики важливо|поважний| викликати|спричиняти| активність дитини, яка проявляється|виявляється| в пізнаванні музичних творів|добутків|, прояві позитивних емоцій, здатності підібрати|добирати| до музики іграшку, ілюстрацію.
Особливим видом|виглядом| слухання музики є оповідання з|із| музичними ілюстраціями. Методика проведення такого виду|вигляду| слухання припускає|передбачає|, як правило, роботу зі|із| знайомими творами|добутками|, але|та| іноді|інколи| можна включати і|та| нові, але|та| не більш одного-двох|. Музичний керівник спочатку дає словесний, а потім музичний образ|зображення|, обов'язково включаючи завдання|задавання| на активізацію музичної пам'яті, уяви і|та| музичної творчості. Цей вид|вигляд| слухання музики проводиться як розвага або на початку заняття, коли дитина ще не стомлена|втомлена| і|та| яскраво сприймає те, що відбувається|походить|.
Спів і|та| підспівування
Вони мають особливе значення, оскільки|тому що| припускають|передбачають| активну музичну діяльність самих дітей, але|та| для цього необхідно|треба| дотримувати ряд|низку| правив. Пісні мають бути цікавими за змістом, простими по побудові|шикуванню| мелодії, легенями по вимові тексту і|та| короткими з|із| фразами, що повторюються. Перед розучуванням нової пісні діти повинні почути її у виразному виконанні, щоб у них з'явився|появлявся| інтерес до цієї пісні.
При розучуванні пісні музичний керівник, прагнучи полегшити дітям сприйняття, чітко вимовляє|виголошує| усі слова, при цьому артикуляція не має бути утрируваною, інакше хлопці|хлоп'ята|, наслідуючи педагога, стануть|почнуть| її копіювати. Педагог хвалить дітей за те, що вони стараються підспівати|; заохочує тих, які доки|поки| не співають, але|та| вже готові до підспівування, тобто|цебто| губами артикулюють слова. Можна погладити дитину по голові і|та| сказати "молодець", "розумниця".
Необхідно|треба| поступово підводити дітей до узгодженого|погодженого| співу. Якщо стрункий|злагоджений| спів доки|поки| не виходить, то переривати їх не слід. Краще дати малюкам|малятам| доспівати до кінця, а потім повернутися до тих фрагментів, де дружного співу не вийшло.
При формуванні уміння чисто передавати звучання мелодії необхідно|треба| запропонувати спочатку дитині заспівати разом з музичним керівником, при цьому дорослий від разу до разу співає все| тихіше|тихше|, щоб дати дитині можливість|спроможність| співати самостійно і|та| чисто. Досвід|дослід| показує: малюки|малята| співають чистіше, якщо розучують пісню з голосу без музичного супроводу. При розучуванні пісні використовуються різні методичні прийоми: пояснення, показ, гра і|та| т.| д.
Доцільно включати пісні в різні форми роботи з метою створення|створіння| пісенного репертуару.
Ігри і|та| ігрові вправи
Діти цього віку, граючи, із|із| задоволенням виконують ролі птахів|птиць|, тварин, передаючи особливості їх звичок. Для розширення сюжету гри слід використовувати музичний супровід. Діти, вслухуючись в музику, вже здатні|здібні| передати особливості її характеру, але|та| ще потребують підтримки дорослого. Перед проведенням гри використовується музично-руховий|рушійний| показ рухів, який проводиться з метою уточнення того, чому в даний момент слід поводитися та|ким| чином, а не інакше. Передавати художній образ|зображення| дітей учать|вчать| поступово. Якщо у них щось не виходить, можна відпрацьовувати|відробляти| ці моменти за допомогою спеціальних тематичних вправ.
Новими для дітей є побудова|шикування| в круг|коло| і|та| рух по кругу|колу|. Навички|навики|, необхідні для цього, будуть сформовані згодом. Поки|доки| ж йдеться про те, що дітей починають|зачинають| привчати робити|чинити| такі побудови|шикування|.
Музично-ритмічні рухи
Щоб добитися ефективних результатів в розвитку музикально-| ритмічних рухів, необхідно|треба| ширше використовувати наслідування з боку дітей діям дорослого. Педагог звертає увагу дітей на те, що починати|зачинати| рухатися|сунути| потрібно з|із| початком|началом| звучання музики, а закінчувати - з|із| її закінченням; учить|вчить| виразно виконувати рухи, відчувати|почувати| контрастність звучання музики і|та| відповідно до неї міняти|замінювати| рухи. Після того, як діти засвоять рухи танцю, зміст|вміст| і|та| дії в грі, їм надається самостійність (дорослий надає допомогу тільки|лише| тим, хто її потребує).
Музыка повинна звучати і|та| в повсякденному житті дітей в дитячому саду, в процесі окремих режимних моментів, в ході занять, під час самостійної діяльності, при розвагах і|та| на святах. Наприклад, малюки|малята| лягають спати (під час денного сну), а вихователь наспівує їм колискову|колисанку| або, коли малюки|малята| збираються на прогулянку, співає їм улюблену|кохану| веселу пісеньку. Нерідко|незрідка| музичний супровід використовується на заняттях по образотворчій діяльності і|та| фізичному вихованню.
До трьох років у дітей проявляється|виявляється| музично-емоційна|емоціональна| активність: вони вже називають улюблені|кохані| пісні до початку|начала| музичного заняття, просять|прохають| зіграти їх або заспівати, тим самим налаштовуючись на слухання. Дізнаються|взнають| знайомі пісні по фортепіанному вступу. З цікавістю слухають оповідання педагога, що супроводжуються музичними ілюстраціями, запам'ятовують музику і дізнаються|взнають|, про якого персонажа або епізод вона "говорить". Діти голосно|гучно| сміються, дають поради персонажам комічних сценок, що розігруються дорослими; охоче грають в хованки і|та| піжмурки з|із| музичним керівником; "допомагають" (по одному або по двоє-троє|) дорослому співати пісні, виражаючи|виказувати| задоволення від своєї участі в співі; швидко запам'ятовують і|та| відтворюють відповідно до музики нові рухи, показані дорослими. До кінця року в танцювальних рухах і|та| груповій маршировці з'являється|появляється| ритмічність.
В процесі самостійної діяльності або гри діти намагаються|пробують| витягати|витягувати| звуки з|із| музичних інструментів, на яких грає музичний керівник в їх присутності. Відтворюють рухи, розучені на музичних заняттях, наспівуючи при цьому знайому пісню, і|та| доповнюють зорові враження піснею відповідного змісту|вмісту|.
Друга молодша група (від трьох до чотирьох років)
Розвиток дітей цього віку дозволяє проводити планомірну роботу по формуванню основ музичної культури на заняттях і|та| в процесі використання музики в повсякденному житті, а також в ході культурно-дозвільної| діяльності.
Музичні заняття мають ту ж структуру (ввідна частина|частка|, основна і|та| завершальна), що і в першій молодшій групі, і|та| проводяться двічі в тиждень. Заняття можуть бути різних видів: типові, тематичні, домінантні, комплексні і|та| інтегровані.
Музичному керівникові слід пам'ятати: будь-яке музичне заняття повинне навчати і|та| розвивати дитину, а головне|чільне| - формувати його базову культуру. Музичні заняття включають слухання, спів, музично-ритмічну і|та| ігрову діяльність. Педагог повинен створити естетично-розвиваюче середовище|середу|, сприяюче цілеспрямованому|ціленаправленому| навчанню, розвитку і|та| що викликає у хлопців|хлоп'ят| інтерес до того, що вони роблять|чинять|.
Будь-яке музичне заняття буде успішним, якщо воно продумується |заздалегідь|наперед| музичним керівником, а вихователь знайомий з|із| матеріалом, який даватиметься дітям і|та| відповідає вимогам програми. Знання, уміння і|та| навички|навики|, що формуються таким чином, сприяють розвитку музичних здібностей дітей. Дотримується послідовність в розучуванні матеріалу, забезпечується взаємодія усіх видів музичної діяльності. Використовуються різні методичні прийоми, вибір яких залежить від етапу розучування музичного твору|добутку|.
Слухання музики
Слід виходити з того, що діти вже мають деяку навичку|навик| в цьому виді діяльності. Сприйняття музики стає емоційнішим|емоціональним| і|та| диференційованим. Твори|добутки|, пропоновані для слухання, за своєю музичною характеристикою мають бути яскраво емоційними|емоціональними|. Їх краще давати попарно: спочатку з|із| різко контрастним характером, потім - з|із| менш яскраво вираженим|виказувати|. Дітей учать|вчать| порівнювати твори|добутки|, для чого доцільно прослуховувати|прослухувати| їх кілька разів; підказують відповідні епітети для їх характеристики. Перше прослуховування|прослухувати| - це знайомство з|із| твором|добутком| і|та| його естетичне сприйняття в цілому|загалом|. Друге і|та| третє прослуховування|прослухувати| - це сприйняття музичного твору|добутку| з|із| детальнішим|докладним| обговоренням характеру і|та| змісту|вмісту|, виконання найбільш яскравих фрагментів. На наступних|подальших| заняттях діти, як правило, вже дізнаються|взнають| твір|добуток| по вступу, ув'язненню|укладенню| і|та| окремим фрагментам.
З метою вдосконалення уміння вслухуватися в музику педагога наслідує більше уваги приділяти|уділяти| виразному, грамотному виконанню музичного твору. Із самого початку|з самого початку| слідує|прямує| привчати дітей слухати музику.
Музично-дидактичні ігри
У цій групі вони ширше, ніж раніше, використовуються з метою розвитку музичного слуху|чутки| і|та| сенсорних здібностей. Музичний керівник знайомить і|та| розучує гру, потім діти учать|вчать| гру разом з вихователем. На останньому етапі діти вже можуть грати самостійно, проявляючи ініціативу, а дорослий сприяє тому, щоб гра увійшла до їх повсякденного життя.
Спів
Будучи яскравою і|та| образною формою музичної діяльності, спів сприяє поглибленню представлень дітей про навколишню|довколишню| дійсність. Це найбільш доступний дітям вид музичної діяльності, що розвиває уміння сприймати музику, а також музичні здібності в цілому|загалом|. Дитина цього віку намагається|пробує| співати природним голосом, без напруги|напруження|, правильно передавати мелодію в діапазоні мі - сі. Для того, щоб розвинути голос дитини, привчити його співати чисто, правильно і|та| погоджено|узгоджено| з|із| іншими дітьми, необхідно|треба| якомога більше співати з|із| дітьми, розвиваючи у них любов і|та| інтерес до співу (на заняттях, в побуті, іграх, на прогулянках). До розучування пісні необхідно|треба| сформувати у дитини цілісне уявлення про її мелодію. З цією метою спочатку з|із| дітьми слухають пісню, уточнюють її характер і|та| зміст|вміст|, а потім йде робота над чистотою інтонації : | диханням, дикцією. Вокальні навички|навики| формуються в процесі роботи над розспівами. З метою досягнення легкого і|та| чистого звуку проспівують склади: га|, но, ку|, го|, гу| використовують вправи для правильного формування голосних, наприклад, звук "а"| - лялька плаче "а"| або вколиши|заколисуй| ведмедика "а - а-а-а-а|"..; звук "о"| - курочка зве|кличе| курчат "до, до, ко|".
Для того, щоб проявилася|виявлялася| вокальна специфіка пісні і|та| було вирішено|розв'язати| учбове завдання|задачу|, слід використовувати комплекс методичних прийомів, які доповнюють один одного, : підкреслено чіткий початок|начало| виконання пісні, дотримання ритму співу, виділення важких|скрутних| для вимови слів, інтонаційних оборотів|зворотів|; простягання кінців музичних фраз і|та| т.| д. Залежно від поставленого завдання|задачі| змінюється характер співу. В процесі навчання важливе|поважне| значення мають вказівки музичного керівника, передуючі показу. Вказівки можуть бути образні (звернені до дитячого мислення, емоцій) і|та| прямі (спрямовані|направлені| на розуміння дітьми вимог педагога).
Для чистого звучання пісні необхідно|треба| дотримувати співецьку установку, тобто|цебто| правильну позу дитини під час співу: діти сидять прямо і|та| глибоко на стільці, притулившись до спинки; не нахиляючи корпус і|та| голову вперед. Розучування пісні здійснюється, коли діти сидять на стільці. Стоячи співають ті пісні, які знайомі. Для того, щоб розвивати дитячий голос, репертуар повинен відповідати наступним|таким| вимогам: ясність будови|споруди| ладу мелодії; доступність тексту для співу і|та| мелодії голосовим можливостям|спроможностям| дітей. При цьому не потрібно квапитися|поспішати| з|із| розширенням діапазону пісенного репертуару.
В цілях розвитку пісенного виконання дітям пропонують творчі завдання|задавання|, дидактичні ігри типу|типа| "Поклич кішечку", "Курочка і|та| циплятка|", "Погойдай|покачай| і|та| заколиши лялечку" та ін.
Музично-ритмічні рухи
Заняття музично-ритмічними рухами спрямовані|направлені| на розвиток музичних здібностей, емоційній|емоціональній| чуйності на музику, і|та| раніше|до| усього почуття|відчуття| ритму. Дитина цього віку вже здатна|здібна| звертати увагу на якість руху - головним чином при ходьбі, бігу; на узгодженість|погодженість| рухів рук і|та| ніг при ходьбі.
Під час розучування музично-ритмічних рухів з урахуванням|з врахуванням| вікових особливостей дітей музичний керівник використовує різні методичні прийоми: виразне виконання музики, наочний|наглядний| показ окремих танцювальних рухів, пояснення того, як слід виконувати ритмічну вправу; показ рухів дітьми або вихователем. До кінця року діти вже чують трьохприватну музику, голосно|гучно| і|та| тихо звучну; емоційно|емоціональний| реагують на різнохарактерну музику (веселу, сумну).
В цілях ефективного розвитку музично-ритмічних рухів педагогові доцільно дотримуватися наступних|таких| методичних рекомендацій. Навчання рухам повинне починатися із сприйняття музики до гри (танцю|танку|, танцю), щоб сформувати загальне|спільне| уявлення про неї. Розучування ігор і|та| танців починається з показу, і|та|, тільки|лише| побачивши, що діти добре рухаються|сунуть| під музику, педагог може обмежуватися вказівками по ходу виконання танцю|танка|, танцю або гри. При цьому слід домагатися|добиватися| не просто правильного і|та| виразного виконання руху. Для цього педагог використовує образні порівняння (йдемо як солдати, стрибаємо як зайчики, літаємо як пташки), що допомагають дітям передавати характер руху.
В процесі розучування музично-ритмічних рухів в цьому віці слід використовувати наступні|такі| методичні прийоми: виразне виконання музики, гра, вправи, пояснення, художнє слово, показ.
Страницы: 1, 2
