Особливість казки полягає в тому, що у казці повчальність виражена не нав'язливо, не прямолінійно. Дітей приваблює захоплююча фабула, яскраво намальовані образи, дотепні характеристики. Учням запам'ятовується, наприклад, висновок болгарської казки «Хто ж був працьовитий?» - «Один нічого не робить, а другий йому допомагає». Неробство братів досить влучно сформульоване. Його легко запам'ятають діти як дотепний вираз.
Ось ще один приклад. Українська народна казка «Нехайло». Скільки в ній такого, що здатне викликати цікавість у дітей, насамперед прізвище чоловіка - Нехайло. Це ж так у народі називають недбайливих людей, ледарів. Вони діють за правилом: «нехай потім, а не зараз». Далі: оцінку діям Нехайла дає лисиця. Знаючи його як ледаря, лисиця не тривожилась і тоді, як дізналась, що Нехайло обіцяв сапою виполоти бур'ян, і у випадку, коли він вирішив узяти косу для знищення бур'яну. І тільки тоді, як він сказав, що піде за сірниками, щоб спалити бур'ян, вона серйозно сприйняла його намір. Будучи переконаною в цьому, лисиця каже лисенятам: «Це він зробить!» Тому й пропонує тікати з виноградника. Будова казки захоплює дітей, адже неробство персонажа розкривається не людиною, а лисицею.
У казках міститься значний освітній і виховний потенціал. Діти щиро переживають горе, нещастя ображених. Зокрема, вони не байдуже ставляться до загибелі вівці, кози, собаки в казці «Самому вовка не побороти». Їм жаль невдачливих месників за смерть батька, брата, подруги. У цьому випаду слід не розвіювати співчуття дітей загиблим, а спрямовувати їх на усвідомлення того, у чому помилка дій тих, хто не повернувся з лісу, де був вовк.
Не менш емоційно молодші школярі сприймають текст, у якому добро бере верх над злом або знедолені і бідні перемагають багатих і ситих. Педагогічна цінність казок полягає в тому, що в них перемагає справедливість. Радість дітей слід всіляко підтримувати. Вияв радості - виховний момент. Учителеві залишається тільки підвести своїх підопічних до знаходження причин радості. Так, сюжет казки «Дружні звірі» складний. Спочатку всіх домашніх тварин і птахів об'єднувало спільне горе: вони тікали від холоду. Потім їх роз'єднала особиста пихатість: кожен сподівався, що його врятує власний одяг - бараняча шуба, гусячий пух тощо. Нарешті вони знову разом. Тепер живуть у теплій хаті і спільно завдали прочухана ведмедеві, вовкові й лисиці. Перемогу друзів над зажерливими звірами діти сприймають схвально. Однак для вчителя цього недостатньо: необхідно довести причини цієї перемоги.
Аналіз казок збуджує дітей до формулювання оціночних суджень. Це важливо для розвитку мислення молодших школярів. Наприклад, до наймолодших школярів автори читанки після прочитання казки «Колосок» звертаються із запитанням: «Як назвали мишенят? Як півника? Чому?» У відповіді дітей має прозвучати оцінка характеру казкових дійових осіб.
Учні самостійно визначають характерні ознаки казкових персонажів: доброту, сміливість, чесність або боягузтво, чванливість, пихатість.
При розгляді казок правомірно ставити запитання для узагальнень, роздумів такого типу: Чим приваблює вас казковий герой? Що відмінного ви помітили в дійових особах казки? За що ми цінуємо їх?
Добір казок у читанках задовольняє й іншу сторону навчального процесу початкової школи - пізнавальну. Наприклад, пізнавальний зміст має українська народна казка «Найближчий родич», яка пояснює, чому хлібина є родичем зерну жита.
Працюючи над казкою, не слід випускати з поля зору вимог, які ставляться до всіх уроків читання: домогтися усвідомлення змісту тексту. Тільки в цьому випадку можливе здійснення освітньої і виховної мети уроків читання.
Структура уроків читання казок нічим не відрізняється від будови опрацювання оповідань. Після ознайомлення з текстом казки і тлумачення (при необхідності) слів і виразів застосовується вибіркове читання, відповіді на запитання (учнів і вчителя), складання плану (різних типів - малюнкового і словесного), різноманітні форми переказування. Зміст, мета і завдання кожного з цих етапів залежить від тексту казки [4].
Головна увага має бути зосереджена на тому, щоб діти свідомо розуміли текст казки, чітко уявляли послідовність розгортання подій і мотиви дій персонажів. Допомагають у цьому питання, відповіді на які підкажуть, чи зрозуміли діти сюжетну канву твору і змальованих картин.
У роботі над казкою широко застосовуються прийоми інсценізації й драматизації. Інсценізація - це переробка будь-якого твору (у тому числі й казки) для сцени або кіно. У захоплюючому творенні сценарію учитель дістане змогу працювати і над складанням плану, і над розвитком мовлення.
Під драматизацією розуміють передачу подій, розказаних у прозовому чи віршованому творі, у драматичній формі, тобто в особах. Для драматизації підходять тексти казок «Дружні звірі», «Лисичка і Журавель» та ін. У цих випадках доречно скористатися масками, деталями костюмів героїв казок.
Отже в цьому пункті ми намагались розкрити змістові ознаки казок трьох типів: чарівні, соціально-побутові та про тварин, показати прийоми, засоби та форми роботи з ними для кращого сприймання та аналізу творів учнями початкових класів.
2.2 Методика вивчення українських народних казок змішаного (перехідного) типу
В основі казок «змішаного» (перехідного) типу лежить так званий змішаний світ, тобто в них поєднуються, «змішуються» ознаки, властиві як казкам з умовним світом, так і казкам з чарівним світом. Іншими словами, змішані казки - це казки перехідного типу. Місце дії в них, як і в умовному світі, звичайне. Але в змішаних казках є елемент чудового. Він або присутній у вигляді чарівних предметів, навколо яких звичайно концентрується основна дія, або виявляється в процесі «звернень» чарівних сил, що здійснюються не по волі, як в чудовому світі, а самостійно, по казковій логіці добра і зла.
При роботі над казками зі змішаним світом треба ретельно проаналізувати момент: і причину появи в ньому чарівного; виділити й у деталях осмислити епізоди, що характеризують диво, що обрисовують його зовнішній вигляд у статиці або динаміці. Поглиблений аналіз характеристики дива загострить увагу учнів до мовної деталі, до специфіки художнього вимислу саме цей тип казки, буде сприяти розвитку мовлення, спостережливості, образного бачення дітей і допоможе їм зрозуміти, чому саме так, а не інакше склалися долі казкових персонажів, чому в такий послідовності, у такому напрямку розвивались події в змішаному світі.
Вся робота з казкою будується на виявленні і осмисленні оцінки казкових подій. Втім, казковими вони можуть бути названі достатньо умовно, в усякому разі на перший погляд. Спочатку слід запропонувати дітям вдуматися, що ж в заголовку переконує читачів в тому, що перед ними саме казка, а потім дати можливість учням уважно прочитати і осмислити її.
При роботі над українськими народними казками змішаного типу, перед читанням учням необхідно ставити різноманітні проблемні ситуації, питання, на які вони зможуть відповісти після читання казки, проводити змістовний і структурний аналіз. Тим самим школярі отримають персональні уявлення про героїв і про подію.
У результаті всієї роботи учні відповідатимуть на такі питання: яке диво здійснилося у казці? Хто головний герой в цій казці? Чому казка має таку назву? тощо.
До українських народних казок перехідного типу належать «Яйце-райце», «Гадюка», «Повітруля і вівчар», «Казка про гоніння мачухи» та ін.
Проаналізуємо ці казки. Відьмина дочка рятує героя, допомагаючи йому виконати материні завдання, і тікає разом з ним із того світу. Але просить не цілувати малих дітей, коли парубок повернеться в рідну хату («Яйце-райце»). Це дуже цікавий момент: чому, поцілувавши мале дитя, хлопець забуває все, що з ним діялось? Може, тому, що дитина до семи років - невинна душа, при ній, кажуть старі люди, ангели стоять. Поцілувавши її, парубок ніби очищається від впливу того іншого, потойбічного світу, і забуває про свою наречену. А двоє голубів, які оживають і перемовляються між собою, - вічний символ чистоти, вірності і Божого Духа в українському світогляді, - єднають душі хлопця і дівчини, котра прожила певний час межи людьми, очистилась і стала «своєю» у білому світі [95].
Перед читанням казки учнів потрібно націлити на її глибинні народні витоки. Потрібно досягти розуміння учнями не лише чудесного, а й духовного змісту казки. Адже саме через нього розкривається її внутрішня сутність.
В українській міфології і демонології дуже часто зустрічаються образи перевтілених жінок, як, скажімо, в казці «Гадюка». При роботі з казкою варто звернути увагу дітей на наступних моментах.
Колись люди вміли шанувати найвищий Божий дар - слово. Вони розуміли, що кожне слово має свій матеріальний, енергетичний образ. Називаючи те чи інше слово, ми закликаємо до себе його образ, тобто матеріалізуємо його. На Гуцульщині донині повсюдно зберігається звичай задобрювати злі сили, даючи їм пестливі назви, аби не накликати на себе біду. Не годиться називати тяжкі хвороби, згадувати при дитині нечистого. Жінка, що вийшла з гадючого царства, - скинула з себе його оболонку, але зв'язок з тим, іншим світом, повністю не переривається.
У казці «Гадюка» медіатором стає слово - навіть не мовлене, а подумане. Жінка не просто знову стає гадюкою: її перевтілення - це смерть, повернення до своєї земноводної сутності. На пам'ять про себе залишає чоловікові дар: вміння розуміти мову звірів і птахів, всього живого, - свою зміїну мудрість [95].
У «Читанках» інших країн є казки змішаного типу: «Айога» і «Зозуля». Вони близькі між собою тим, що етичний сенс казкових подій найглибше розкривається саме в сценах, де розповідається про «звернення» героїнь.
«Айога» - це нанайська народна казка, тому вчителька, готуючи дітей до її сприйняття, влаштувала спільно з учнями виставку збірок казок народів світу, у тому числі і казок північних народностей.
При розгляді малюнків в збірці «Казки Півночі», де вміщені і нанайські народні казки, вчитель пояснив: «Нанайці - це північна народність. Живуть вони в басейні річки Амура в чумах, що мають вид шатра. У цьому суворому краю для збереження тепла нанайці покривають чуми взимку шкурами, а влітку корою і повстю. Селяться вони в так званих стійбищах, тобто в спеціально обладнаних для життя місцях».
Після первинного знайомства з казкою «Айога» другокласники одержали завдання: читаючи казку про себе, підкресліть в тексті олівцем слова, які допомагають зрозуміти, що це саме нанайська народна казка.
Виконуючи завдання, учні звертають увагу на те, що в казці незвичайні імена, місце дії не село, як в українських народних казках, а стійбище. Помічають вони, що нанайці харчуються коржиками, які печуть на розжареному вогнищі, а не у печі.
Далі казка аналізувалася так, що центральне місце приділялося образу головної героїні, зокрема з'ясовувалося, чому Айога не хотіла трудитися. Діти намагалися уявити собі і описати зовнішність цієї красивої дівчинки (адже в казці не розкривається її краса) і зіставляли зовнішність Айоги із зовнішністю сусідської дівчинки. А дійсно, чи була красивою сусідська дівчинка? Як текст казки допомагає нам розібратися, якою ж вона була зовні і по своїх рисах вдачі? Адже надзвичайно важливо примусити дітей задуматися над справжнім сенсом людської краси. З цією метою вчитель запропонував дітям розглянути приготовані наперед два малюнки, на яких зображені дві красиві нанайські дівчинки, і подумати, хто з них Айога, а хто сусідська дівчинка. Свою точку зору необхідно було обґрунтувати. При цьому слід було перш за все спиратися на текст казки, а також включати і роботу уяви.
Подібні уроки - результат дбайливого й уважного ставлення до творів казкового жанру. Учитель тільки тоді може жваво й цікаво провести роботу з текстом казки, коли він усвідомлено враховує особливості даного типу казки й вибирає у зв'язку із цим необхідні форми, методи й прийоми аналізу, продумує зміст бесіди. Головне - проникнути в глибину казкового світу, а не сковзати по його поверхні.
2.3 Організація та зміст експериментального дослідження
Експериментальне дослідження проводилося протягом 2003-2006 років.
Дослідження проводилось поетапно:
І етап (у 2003 році):
визначення теми;
огляд навчально-методичної літератури;
формування наукового апарату дослідження.
ІІ етап (у 2004 році):
визначення структури роботи;
аналіз чинних підручників з читання;
з'ясування напряму подальшого дослідження.
ІІІ етап (2005-2006 рік):
проведення експериментального дослідження з питань, запропонованих у меті роботи;
проведення кількісно-якісного аналізу результатів роботи.
Дослідження проводилось на базі ЗОШ №1, №2 м. Шумська Тернопільської обл.
Загальна кількість учнів, які взяли участь у експериментальному дослідженні становила 70.
Нами були вибрані 2-4 класи і розподілені на експериментальний (2_А, 3_А, 4_А) та контрольний (2_Б, 3_Б, 4_Б).
В експериментальному класі уроки з опрацювання казок проводились за запропонованою нами методикою. Навчання в контрольному класі проводилось в звичайному режимі.
Наша методика включала використання у процесі опрацювання казок наступних прийомів та методів роботи:
1. Створення проблемних ситуацій для учнів перед первинним їх ознайомленням з текстом. Внаслідок застосування такого прийому діти були відразу націлені на виконання завдань, які ставились перед ними при читанні казки. При відповіді вони вже вміли скористатись власним життєвим досвідом, на основі якого могли будувати первинні роздуми відносно твору. Надалі аналогічні проблемні ситуації покращували мотиваційну сторону опрацювання казки та розвивали мовлення, мислення і увагу школярів.
2. Змістовний і структурний аналіз твору, що пропонувався для виконання дітьми після ознайомлення з казкою. В процесі його колективного (групового) виконання під керівництвом вчителя учні отримували первинні навички з аналізу мовностилістичних особливостей казок, зокрема визначення теми і мети казки, характеристики змісту тощо.
3. Складання плану - малюнкового і словесного - для кращого засвоєння основного змісту казки, характеристики образів та персонажів. Застосування такого прийому сприяє розвитку уяви та фантазії дитини.
4. Взаємозапитання учнів щодо змісту твору, розкриття певних зв'язків, ролі персонажів. Такий прийом покликаний розвивати перш за все мовлення учнів, навички зв'язного викладу матеріалу. Разом з тим взаємозапитання несуть в собі великий виховний потенціал.
5. При роботі з народними казками нами були застосовані також і різноманітні форми переказування (вибірковий, детальний, з продовженням, творчий та ін.). Такий прийом допомагає учням продемонструвати свої аналітичні вміння.
6. Прийоми інсценізації й драматизації дозволяють продемонструвати учням свої акторські здібності. Разом з цим такий прийом дозволяє вчителю сформувати належні знання із змісту твору, розкрити образи.
Орієнтовна тематика завдань для опрацювання певної казки може бути такою:
· Виготовте рекламне оголошення про книжку, використовуючи як мінімум чотири художні техніки. Чи можна ввести сюди тривимірний компонент? Чи можна якось озвучити оголошення?
· Уявіть, що ви є одним з персонажів книги. Розкажіть, яку роль ви виконуєте. Розповідь ведіть від першої особи. Розкажіть, чи задоволені ви собою як персонажем. Що ви думаєте про інших героїв книги?
· Уявіть, що ви автор книги. Проведіть певне біографічне дослідження і скажіть, які життєві ситуації спонукали вас до написання твору. Розкажіть вашим прихильникам про свої творчі плани.
· Використовуючи камеру, зніміть фрагмент вибраної з книжки сцени. Напишіть сценарій, вказавши елементи, на який повинен звернути увагу оператор.
· Напишіть різні закінчення прочитаної історії. Познайомте з ними клас. Спробуйте використати під час читання музичний супровід.
· Використовуючи почерпнуту з книжки інформацію, виготовте альбом з наклейками, вирізками речей, про які йдеться.
· Придумайте монолог чи діалог на основі прочитаної історії, підготуйте пантоміму і запропонуйте, як відгадати назву книжки.
· Виготовте мініатюрну сцену для інсценізації казки, розмістіть ляльки-персонажі, розв'яжіть проблему озвучування ляльок.
· Виготовте уявну карту описаної в книжці фантастичної країни, відобразіть на ній події, які відбулися, з'єднайте малюнки лініями і розкажіть історію подорожі цією країною. Подумайте, як цю країну можна використати для дитячих ігор.
· Візьміть дві добре відомі народні казки, напишіть на цій основі казку, розширюючи її зміст.
· Візьміть відому книжку, дочитайте до середини, а далі запитайте: Що було б, якби головний герой не зробив певного вчинку (рушниця не вистрелила, друг не прийшов на допомогу тощо)?
· Обговоріть негарні вчинки, драматичні чи трагічні події в книжці. Що сталося б, якби їх не було?
· Уявіть, як зміниться ваше життя вдома, якщо членом сім'ї стане Пеппі Довга Панчоха, Чарівний Павук чи якийсь інший герой улюбленої книжки.
· Перенесіть персонаж з минулого в теперішній світ, покажіть його реакцію шляхом інсценізації, дискусії, оповіді.
· Приготуйтеся до балу книжкових персонажів; перевдягніться в якогось героя, відгадайте, кого зображають ваші друзі, з якої вони книжки, хто її автор.
· Виберіть абзац з улюбленої книжки і спробуйте записати його як вірш, спочатку розбийте речення на частини, а потім експериментуйте з римою, можливо, вийде щось цікаве.
Зазначені вище вправи та завдання, які ми ставили перед молодшими школярами в експериментальному класі дозволили нам отримати певні результати на кінець експерименту. При перевірці зверталась увага перш за все на ті аспекти, оволодіння якими є одними з пріоритетних в вивченні народних казок на уроках читання.
На початку та в кінці вивчення відповідного розділу були зроблені контрольні зрізи знань для отримання оптимально точних показників. Пропонуємо вашій увазі такі результати в 2-4 класах:
2 клас
Об'єкт перевірки | Середня к-сть балів в контрольному класі | Середня к-сть балів в експериментальному класі | |||
На початку вивчення розділу | В кінці вивчення розділу | На початку вивчення розділу | В кінці вивчення розділу | ||
вміння відрізняти літературну казку від народної | 5,5 | 5,9 | 5,4 | 7,4 | |
знання українських народних казок | 7,6 | 8,1 | 7,8 | 9,1 | |
визначення специфічності структури казки | 5,1 | 5,3 | 5,3 | 7,5 | |
вираження емоційно-чуттєвої сфери | 6,0 | 7,2 | 6,1 | 8,7 | |
встановлення причиново-наслідкових зв'язків | 6,2 | 6,9 | 5,9 | 7,6 | |
бажання читати казку на уроці | 8,5 | 9,1 | 8,2 | 9,8 |
