Організаційна структура Академії педагогічних наук України
Контрольна робота
На тему:
«Організаційна структура АПН України»
Київ - 2008
Вступ
Академія педагогічних наук України як вища галузева державна наукова установа була заснована Указом Президента України від 4 березня 1992 р. №124 «Про заснування Академії педагогічних наук України» та постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1992 р.). Академія керується у своїй діяльності Конституцією України «Про наукову і науково-технічну діяльність», іншими законами України, актами президента України, Кабінету Міністрів України та своїм Статутом від 9 грудня 1999 року №2222.
АПН бере активну участь у розробці законодавчої і нормативної бази функціонування освіти, створенні концепцій розвитку загальноосвітньої, професійної і вищої школи.
Основними завданнями Академії є методологічне, теоретичне і методичне забезпечення розвитку системи національної освіти. А саме:
- опрацювання нової філософії освіти; розробка державних стандартів і системи оцінки якості освіти на різних рівнях; створення теорії цілісного розвитку особистості; опрацювання методології і теорії змісту освіти та процесу навчання в різних типах навчальних закладів;
- обґрунтування цілей і цінностей національної системи освіти і виховання;
- створення підручників і навчальних посібників нового покоління;
- розробка прогресивних технологій педагогічної діяльності;
- інформатизація і комп'ютеризація навчального процесу;
- дослідження актуальних проблем загальної, дитячої та педагогічної психології;
- комплексний аналіз соціальної ситуації психічного та особистісного розвитку дітей і молоді та ін.
Значна увага приділяється підготовці науково-педагогічних кадрів через аспірантуру та докторантуру, які функціонують в усіх інститутах Академії. Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів здійснюється в 10 підвідомчих інститутах за всіма спеціальностями в галузі педагогічних і психологічних наук, а також з окремих спеціальностей філософії.
Академія педагогічних наук тісно співпрацює зі спорідненими науковими структурами Національної академії наук та галузевих академій, встановлює і поновлює контакти з науковими установами країн СНД та інших зарубіжних країн (Болгарії, Греції, Німеччини, Словаччини, Сербії, Канади, Польщі, Румунії, Франції, Китаю та ін.). З метою інтеграції України у європейську та світову систему освіти, педагогічну і психологічну науку налагоджено співробітництво з ЮНЕСКО, Радою Європи, іншими міжнародними організаціями.
Наукові структури Академії об'єднано у п'ять відділень:
- теорії та історії педагогіки (академік-секретар Сухомлинська О.В.);
- дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті (академік-секретар Бібік Н.М.);
- психології, вікової фізіології та дефектології (академік-секретар Максименко С.Д.);
- педагогіки і психології вищої школи (академік-секретар Євтух М.Б.);
- педагогіки і психології професійно-технічної освіти (академік-секретар Ничкало Н.Г.).
У складі Академії функціонують 9 науково-дослідних інститутів, 2 вищі навчальні заклади післядипломної освіти, 6 центрів: Інститут педагогіки, Інститут психології ім. Г.С. Костюка, Інститут проблем виховання, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих, Інститут спеціальної педагогіки, Інститут соціальної та політичної психології, Інститут вищої освіти, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти, Інститут професійно-технічної освіти, Донецький інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників, Український науково-методичний центр практичної і соціальної психології, Львівський науково-практичний центр професійно-технічної освіти, Південний і Східний наукові центри, Навчально-науковий центр професійно-технічної освіти, Науково-методичний центр «Українська етнопедагогіка і народознавство» (м. Івано-Франківськ), Кримський науково-методичний центр управління освітою (м. Сімферополь), Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В.О. Сухомлинського, Педагогічний музей України.
У наукових підрозділах працює більше 1185 науковців, з них 181 доктор і 502 кандидати наук. Експериментальними майданчиками Академії є школи, дошкільні та позашкільні заклади, професійні училища, інститути та університети, зокрема, Авторська (М.П. Гузика) школа-комплекс №3 м. Южного Одеської обл., Саксаганський природничо-науковий ліцей м. Кривого Рога (директор чл.-кор. АПН А.І. Сологуб) та ін. Видавничу діяльність Академії здійснює видавництво «Педагогічна думка». Основними періодичними виданнями АПН є «Педагогічна газета» і науково-теоретичний та інформаційний журнал «Педагогіка і психологія». Академія є також співзасновником ряду фахових науково-методичних журналів, зокрема: «Шлях освіти», «Мистецтво та освіта», «Комп'ютер у школі та сім'ї», «Професійно-технічна освіта», «Біологія і хімія в школі», «Українська мова і література в школі», «Математика в школі», «Дефектологія», «Вища освіта України», «Неперервна професійна освіта: теорія і практика» та ін.
При Президенті АПН функціонує рада з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології.
1. Історія творення
Академія педагогічних наук України почала з'являтися водночас зі становленням і розвитком незалежної України. Педагогічна теорія і практика завжди в Україні мали визначні здобутки, але тривалий час вони втрачали свої національні ознаки. І не можна не помічати того, що колоніальні умови їх існування неминуче гальмували розвиток педагогічної теорії.
До складу Академії педагогічних наук СРСР входило 18 провідних учених педагогів і психологів України. Однак з розпадом СРСР уже в 1991 році Академія педагогічних наук СРСР припинила своє існування. Підтримуючи пропозицію провідних українських учених, Президент України Л.М. Кравчук 4 березня 1992 року підписав Указ про створення Академії педагогічних наук України як вищої галузевої наукової установи. На виконання цього Указу 16 червня 1992 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову, яка передбачала конкретні заходи щодо утворення Академії педагогічних наук України. Президентом-організатором було призначено М.Д. Ярмаченка. Дійсними членами - засновниками Академії педагогічних наук України стали 15 відомих в Україні вчених (Арват Ф.С., Гончарук Є.Г., Захаренко О.А., Каніщенко Л.О., Киричук О.В., Мадзігон В.М. Мокін Б.І., Прісняков В.Ф., Прокопенко І.Ф., Савченко О.Я., Скок В.І., Скопенко В.В., Таланчук П.М., Шкіль М.І., Ярмаченко М.Д.).
17 листопада 1992 року відбулися збори академіків - засновників, які завершили формування Академії. Було обрано 7 нових дійсних членів. 18 листопада 1992 року відбулися перші Загальні збори АПН України. Вони обрали президентом Академії М.Д. Ярмаченка, віце-президентом Л.О. Каніщенка, головним ученим секретарем О.Я. Савченко. Було утворено три відділення: теорії та історії педагогіки; дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті, психології, вікової фізіології та дефектології.
30-31 березня 1993 року Загальні збори Академії прийняли Статут Академії і Положення про її відділення, обрали керівників відділень, які водночас були і віце-президентами (В.М. Мадзігона, С.У. Гончаренка, О.В. Киричука). У листопаді 1993 року було утворене відділення педагогіки і психології професійної освіти, керівником якого став віце-президент Л.О. Каніщенко. Часткові зміни до Статуту Академії були внесені Загальними зборами, що відбулися 28-29 січня 1997 року. Відділення педагогіки і психології професійної освіти було реорганізоване у два відділення: педагогіки і психології вищої школи та педагогіки і психології професійно-технічної освіти. Академіками-секретарями цих відділень були обрані дійсні члени Л.О. Каніщенко і Н.Г. Ничкало.
Етапними для становлення Академії педагогічних наук України стали Загальні збори АПН, що відбулися 17-18 грудня 1997 року. На них відзвітувався перший склад Президії Академії. З доповіддю «Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні за період становлення і діяльності АПН (1992-1997 рр.)» виступив президент Академії Ярмаченко М.Д. Збори обрали новий склад Президії, яку очолив дійсний член АПН України, доктор філософських наук, професор Кремень Василь Григорович. До складу Президії були обрані В.М. Мадзігон (віце-президент), Вашуленко М.С. (головний вчений секретар). За останні роки АПН України зросла якісно і кількісно. До її складу обрано провідних учених вищої школи, відомих педагогів України. Нині загальна чисельність членів АПН становить 142 особи, з них 51 дійсний член і 91 членів-кореспондентів. У складі АПН - 30 іноземних членів.
2. Структура АПН України
Інститути
Наукові та методичні центри
Педагогічний музей
Державна науково-педагогічна бібліотека України
Інститути
· Інститут педагогіки АПН України (Київ)
· Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України (Київ)
· Інститут спеціальної педагогіки АПН України (Київ)
· Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих (Київ)
· Інститут проблем виховання АПН України (Київ)
· Інститут соціальної та політичної психології АПН України (Київ)
· Інститут інформаційних технологій і засобів навчання АПН України (Київ)
· Інститут вищої освіти АПН України (Київ)
· Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України (Київ)
· Донецький інститут післядипломної педагогічної освіти інженерно-педагогічних працівників (Донецьк)
· Інститут професійно-технічної освіти (Київ)
Наукові та методичні центри, музеї
· Кримський науково-методичний центр управління освітою АПН України (Сімферополь)
· Навчально-науковий центр ПТО АПН України (Київ)
· Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи АПН України (Київ)
· Науково-методичний центр «Українська етнопедагогіка і народознавство» АПН України (Івано-Франківськ)
· Львівський науково-практичний центр АПН України (Львів)
· Південний науковий центр АПН України (Одеса)
· Педагогічний музей України
2.1 Відділення теорії та історії педагогіки
Створено у листопаді 1992 року.
Склад:
- Інститут проблем виховання (12 лабораторій та творчій колектив з розробки змісту дошкільної освіти);
- Інститут педагогіки (4-и лабораторії), науково-методичний центр «Українська етнопедагогіка і народознавство»;
- Педагогічний музей України; Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В.О. Сухомлинського; Науково-дослідний центр проблем соціальної педагогіки і соціальної роботи (спільно з Луганським національним педагогічним університетом імені Тараса Шевченка); Наукова лабораторія гуманізації освіти і виховання (на громадських засадах, м. Херсон).
Основні результати науково-дослідної роботи. У звітному році 11 дійсних членів та 13 членів-кореспондентів виконували 24 тем наукових досліджень, серед яких 17 перехідних і 7 завершено у 2004 році.
Науковці інститутів, науково-методичних центрів, Державної науково-педагогічної бібліотеки ім. В.О. Сухомлинського, що входять до складу Відділення, здійснювали дослідження у межах 22 колективних тем, з яких у цьому році завершено 5. Відтак, у 2005 році у Відділенні виконувалося 46 тем наукових досліджень, 12 з яких завершено.
Науково-організаційна діяльність наукових підрозділів та членів Відділення у 2005 році спрямовувалася на реалізацію положень Конституції України, виконання заходів, визначених Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, Загальнодержавної програми підтримки молоді на 2004-2008 роки, Державної програми інформування громадськості з питань Європейської інтеграції України на 2004-2007 роки, Національних програм «Діти України» та «Репродуктивне здоров'я», Державної програми «Вчитель», Комплексної програми профілактики злочинності, Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації», Програми спільної діяльності МОН та АПН України, а також законів України «Про наукову і науково-технологічну експертизу», «Про інноваційну діяльність», «Основних напрямів досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні».
Основними напрямами досліджень у звітному періоді були: теоретичні засади розвитку вітчизняної і зарубіжної педагогічної та історико-педагогічної науки; обґрунтування теоретико-методологічних, і науково-методичних основ модернізації системи освіти і виховання в Україні на принципах демократизації, гуманізації, гуманітаризації, культуровідповідності; визначення концептуальних засад духовно-морального і патріотичного виховання дітей, учнівської та студентської молоді в умовах розбудови громадянського суспільства; дослідження особливостей сучасного соціокультурного середовища школи, позашкільного і вищого навчального закладу, соціально-педагогічних засад діяльності дитячих і молодіжних груп та об'єднань в контексті створення сучасної молодіжної субкультури; вивчення процесів соціалізації дітей та учнівської молоді, підготовки їх до професійного самовизначення в умовах ринкових відносин; розробка теоретичних засад морально-етичного виховання, формування здорового способу життя, змісту, форм і методів фізичного та військово-патріотичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл; формування в учнівської молоді духовно-моральних якостей засобами народознавства та етнопедагогіки; проблем превентивного виховання підлітків; розробка концептуальних підходів, форм і методів удосконалення управлінської діяльності, становлення державно-громадського управління в умовах модернізації системи освіти в Україні.
Суттєвим внеском науковців Відділення є видання Національної програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні, розробка Концепції виховання гуманістичних цінностей учнів (до факультативного курсу «Основи гуманістичної моралі»), Концепції змісту факультативних курсів з етики віри та релігієзнавства та відповідного науково-методичного і інструктивно-методичного забезпечення.
Особливе місце у науковому доробку Відділення посідає дослідження і висвітлення розвитку національної педагогічної думки у першоджерелах через розкриття широкої палітри різних дискурсів, концепцій, теорій, підходів до культорологічних, наукових, освітніх, виховних процесів, що відбувалися в Україні впродовж ІХ - ХХ століття.
Протягом року також завершено розробку галузевих стандартів вищої освіти України зі спеціальності «Державне управління» і «Педагогічна освіта», відповідних їм науково-методичних комплексів та засобів діагностики якості засвоєння освітньо-професійної програми підготовки магістрів.
У контексті останнього суттєве місце у роботі Відділення та його наукових підрозділів посідали проблеми організації та участі в організації і проведенні Міжнародних науково-практичних конференцій, зокрема: «Історико-педагогічні дослідження: методологія, періодизація, методика», «Реалізація права дитини на сімейне виховання: досвід, проблеми, перспективи», «Міжкультурний та міжрелігійній діалог через право і освіту», «Скаутинг в Україні як передумова розвитку громадянського суспільства»; Всеукраїнських: «Історико педагогічні читання присвячені 150 річчю з дня народження Т.Г. Лубенця», «Теоретико-практичні реалії сучасного виховання дітей та учнівської молоді», Проблеми залучення молоді до процесу прийняття рішень на місцевому та регіональному рівнях» і т.д. Загалом, протягом минулого року, співробітники наукових підрозділів Відділення та його члени були організаторами та учасниками більш як 130 науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів.
За результатами науково-пошукової роботи дійсних членів та членів кореспондентів АПН України, співробітників наукових підрозділів Відділення опубліковано 15 монографій, 12 підручників, 10 навчальних, 40 методичних посібників і рекомендацій, 25 навчальних програм, концепцій та 20 нормативно-директивних документа, 3 словники-довідники та 306 наукових статей.
2.2 Відділення дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті
Створено у листопаді 1992 року.
У складі Відділення 10 дійсних членів (академіків) і 19 членів-кореспондентів АПН України. Відділенню підпорядковані Інститут педагогіки (за винятком трьох лабораторій), Інститут засобів навчання, Інститут методів навчання іноземних мов, Науково-методичний центр інтеграції змісту освіти (м. Полтава), Кримський науково-методичний центр управління освітою.
Проблематика досліджень: обґрунтування змісту загальної і середньої освіти, його структурування на рівні навчальних предметів і курсів; створення нових дидактичних і методичних систем, а також методик навчання окремих предметів; розробка теоретичних основ формування і педагогічно доцільного використання сучасного навчального середовища; дослідження дидактичних проблем інформатизації освіти, обґрунтування і опрацювання основних компонентів нових інформаційних технологій у шкільному і вузівському навчанні; розробка теорії шкільного підручника, створення нових підручників, навчальних посібників і дидактичних комплектів для шкіл, дошкільних і вищих навчальних закладів.
Пошукові педагогічні експерименти
Всеукраїнський рівень
1. Модель особистісного орієнтованої виховної системи школи. (Авторська (М.П. Гузика) експериментальна школа-комплекс, м. Южне, Одеська обл.). Науковий керівник експерименту - чл.-кор. АПН України Гузик М.П.
2. Інтеграція змісту шкільної гуманітарної освіти на засадах українознавства (Авторська (М.І. Чумарної) школа «Тривіта», м. Львів). Науковий керівник експерименту - академік АПН України Савченко О.Я.
Академічний рівень
1. Формування особистісно орієнтованого педагогічного середовища на засадах взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу. (Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. «АІСТ», м. Вінниця). Науковий керівник експерименту - академік АПН України Вашуленко М.С.
2. Система формування у школярів самостійної навчальної діяльності. (Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №2, м. Бровари, Київська обл.). Науковий керівник експерименту - академік АПН України Савченко О.Я.
3. Дослідження ефективності змістового та методичного забезпечення 4-річної початкової школи. (Великодимерський середній загальноосвітній навчально-виховний заклад, Броварський р-н, Київська обл.). Науковий керівник експерименту - академік АПН України Вашуленко М.С.
Страницы: 1, 2
