Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (229 найменувань, з них 10 - іноземною мовою). Робота містить 18 рисунків, 9 таблиць, 11 додатків на 38 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 279 сторінок, основна її частина займає - 222 сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про апробацію та впровадження результатів дослідження.
У першому розділі - “Проблема професійної орієнтації старшокласників у педагогічній теорії і практиці” - схарактеризовано базові поняття дослідження; проаналізовано проблему професійної орієнтації учнівської молоді у педагогічній теорії; особливості професійної орієнтації на медичні спеціальності; сучасний стан професійної орієнтації учнів на медичні спеціальності.
Теоретичний аналіз проблеми дослідження показав, що серед базових понять важливими для реалізації мети є “професійна орієнтація”, “професійне самовизначення”, “професійний інтерес”. Професійна орієнтація у наукових працях розглядається як комплекс психолого-педагогічних і медичних заходів, спрямованих на оптимізацію процесу працевлаштування молоді згідно з бажанням, нахилами і сформованими здібностями та з урахуванням потреби в спеціалістах суспільства в цілому (С.У. Гончаренко); як система заходів, спрямованих на надання допомоги молоді у виборі професії (М.Д. Ярмаченко); як багатоаспектний процес, у якому вчені виділяють мотиваційно-смислову, пізнавальну і вольову, психологічну складові. Професійне самовизначення розглядається дослідниками як процес розвитку молодої людини, процес прийняття рішення особистістю щодо вибору майбутньої трудової діяльності (С.У. Гончаренко); як суб'єкт дiяльнocтi (Є.А. Климов); як процес, що проходить кілька вікових етапів, починаючи з дошкiльногo пepioдy i закінчуючи вибором професії у старших класах (Г.С. Костюк); як ознайомлення зi світом професій, самоаналіз, caмooцiнкa та самоперевірка молодою людиною своєї вiдповiднocтi цим вимогам (В.В. Чебишева); як суттєва сторона загального процесу розвитку особистості (П.А. Шавiр); як вибір людиною напряму свого подальшого розвитку, сфери реалізації індивідуальних якостей i здібностей, соціального середовища для втілення своєї життєвої мети i моральних цінностей (М.Д. Ярмаченко). Професійний інтерес визначається як специфічна і пізнавальна спрямованість особистості на предмети і явища дійсності (О.М. Леонтьєв); як форма вибіркового емоційно-вольового ставлення до оточуючої дійсності чи окремих об`єктів даної дійсності; активна спрямованість людини на той чи інший вид професійної діяльності, пов'язана з позитивними емоціями ставлення до неї, до оволодіння нею (О.Г. Ковальов).
У розділі уточнено теоретичний зміст поняття „професійна орієнтація на медичні спеціальності”, котре розглядається як спеціально організований цілеспрямований педагогічний вплив на старшокласників медичного ліцею на основі врахування їхніх особистісних характеристик з метою формування свідомого професійного самовизначення на медичні спеціальності.
Теоретичний аналіз проблеми професійної орієнтації учнівської молоді показав, що її педагогічна значущість та основні завдання полягають у вивченні особливостей особистості кожного учня, виявленні його нахилів і здібностей, у здійсненні можливості надання йому кваліфікованих порад, рекомендацій щодо вибору професії, а також формування його професійних намірів та створення умов їхньої реалізації. Встановлено, що профорієнтаційна робота сприяє цілеспрямованому розвитку здібностей особистості, зростанню її професіоналізму, працездатності, збереженню здоров'я і виступає одним із важливих елементів державної політики у сфері соціального захисту та зайнятості населення, забезпечує ефективне використання трудового потенціалу особи, підвищення її соціальної та професійної мобільності. Профорієнтаційні заходи стимулюють пошук людиною найефективніших засобів підвищення свого професійно-кваліфікаційного рівня, розвиток соціально-економічної ініціативи, інтелектуальної та трудової незалежності.
У процесі дослідження зроблено висновок, що особливості професійної орієнтації на медичні спеціальності полягають у тому, що: термін навчання у вищому медичному навчальному закладі досить значний, тому свідомий вибір майбутньої медичної професії надзвичайно важливий; у процесі вибору медичної спеціальності необхідно враховувати можливості організму, його стан; професiйну орієнтацію майбутніх фахівців-медиків можна реалізувати повніше, якщо її головна мета буде спрямована на професійно особистiсний розвиток майбутнього лікаря; здібності до медичної професії не завжди проявляються у ранньому віці, внаслідок чого їх важко коректно дослідити на етапі підготовки до навчання в старшій школі. Визначено, що процес професійної орієнтації також спрямований на формування конкурентноспроможної особистості, здатної до неперервної медичної освіти. Виявлено, що індивід постійно перебуває у складних психолого-педагогічних відносинах, взаємовпливах, зокрема самовизначенні, саморегуляції, творчій діяльності, самоствердженні.
Результати аналізу стану професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності підтвердили актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми. Визначено, що на сучасному етапі ще не створена система, яка б забезпечувала надійну професійну орієнтацію учнів на такий важливий фах, як медичний. Анкетування учнів середніх загальноосвітніх шкіл (768 осіб), студентів першого курсу вищого медичного навчального закладу (220 осіб) дало змогу виявити, що на вибір ними медичної професії вплинули поради батьків, родичів, знайомих (35%), джерела інформації (книжки, телебачення, інтернет) (29%), відвідування відповідних лікувальних установ, зустріч із спеціалістами (15%), самостійно прийшли до рішення (11%) і лише 10% респондентів обрали майбутній фах лікаря під впливом вчителів, школи, навчально-виховного процесу, вивчення певних предметів, і зокрема спеціально організованої профорієнтаційної роботи.
На основі здійсненого аналізу з'ясовано, що одночасно з підвищенням вимог до випускника школи щодо навчання у вищому медичному навчальному закладі виявляється недостатня його підготовленість до розуміння подальшої професійної діяльності лікаря. Певна непідготовленість переноситься і на перші курси, знижуючи ефективність навчального процесу, призводить до відсіву студентів, які розчарувалися у виборі майбутнього фаху або не спроможні навчатися за станом здоров'я (8%). Підвищені вимоги до вищої медичної освіти впливають на зростання вимог і до якості професійної орієнтації учнів на медичні спеціальності.
У другому розділі - “Обґрунтування організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності” - подано розроблену та обґрунтовану модель організації професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності; розкрито зміст роботи з професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності, відповідні організаційні форми та методи профорієнтаційної роботи; визначено екскурсії як активну форму наближення профорієнтаційної роботи до медичної практики.
У розділі визначено організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності, до яких віднесено: здійснення професійної орієнтації на основі моделі, що спрямована на формування свідомого професійного самовизначення старшокласників у медичній галузі; розробку та впровадження змісту, організаційних форм і методів, спрямованих на оволодіння початковими професійними медичними знаннями, уміннями, навичками; інтеграцію професійно орієнтуючої інформації у програми та зміст профільних навчальних предметів; розвиток в учнів медичного ліцею професійно-значущих якостей; використання активних форм профорієнтаційної роботи, зокрема екскурсій, спрямованих на наближення до медичної практики, та розкрито їх зміст.
У процесі дослідження розроблена та обґрунтована модель організації професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності, що містить такі компоненти: мотиваційний, когнітивний, інформаційний, професійно-технологічний, аксіологічний, операційно-діяльнісний (рис.1). Мотиваційний - передбачає формування стійких мотивацій щодо опанування медичних професій; когнітивний - спрямований на формування початкової системи знань у галузі основ загального і спеціального догляду за хворими; інформаційний - здобуття початкових відомостей з історії медицини, основних медичних (фундаментальних та клінічних) дисциплін; професійно-технологічний - практичне ознайомлення з елементами діяльності медичного працівника безпосередньо в умовах лікувально-профілактичного закладу; аксіологічний - формування моральних особистісних якостей, етичних, деонтологічних, біоетичних та інтелектуальних цінностей; операційно-діяльнісний - опанування форм навчання, що використовуються у вищих медичних навчальних закладах. Реалізація вищезазначених компонентів моделі спрямована на досягнення основної мети - формування свідомого професійного самовизначення на медичні спеціальності - і має забезпечувати необхідний резерв розвитку особистості, а також її готовність до тривалого навчання та майбутньої професійної діяльності з урахуванням високих вимог суспільства до медичного фаху.
У розділі визначено зміст роботи з професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності. Показано, що він має реалізовуватися через навчально-виховну, науково-методичну, самостійну роботу педагогічного та учнівського колективів, психологічну допомогу, взаємодію з батьківською громадою та іншими соціальними інститутами і повинен спрямовуватися на формування свідомого професійного самовизначення старшокласника, оволодіння початковими професійними медичними знаннями й уміннями, розвиток професійно-значущих якостей медика. Доведено, що для реалізації цих завдань необхідно: вдосконалення змісту навчальних предметів через уведення профорієнтаційних відомостей про сучасну медицину, зміст, умови та характер праці фахівців з окремих медичних спеціальностей; уведення у навчальний план роботи ліцею спеціальних предметів (медицини (загальний та спеціальний догляд за хворими), валеології, основ безпеки життєдіяльності, латинської мови з медичною термінологією, медичної науково-ознайомчої практики), а також факультативних предметів (історія медицини, медична географія, анатомія, фізіологія, основи деонтології, основи професійної орієнтації на медичні спеціальності). Найважливішим у змісті та організації роботи з професійної орієнтації у медичному ліцеї має стати залучення старшокласників медичного ліцею до оволодіння професійно важливими початковими уміннями, навичками майбутнього лікаря, формування відповідних моральних якостей, суспільних цінностей, розвиток потреб до самовиявлення, самореалізації, самоствердження.
У дослідженні визначено основні чинники, які впливають на вибір форм та методів профорієнтаційної роботи, а саме необхідність формування: позитивної мотивації та стійкого інтересу; схильності і прагнення реалізувати себе в майбутній професійній діяльності; фундаментальних знань; морально-психологічної, емоційної готовності, пов'язаної з досягненням поставленої мети. Подано і проаналізовано доцільні організаційні методи (інформаційно-рецептивний, репродуктивний, креативний) та форми профорієнтаційної роботи: групові заняття (лекції, уроки, семінари, колоквіуми, зрізи знань, практичні та лабораторні роботи); науково-дослідницька робота (наукові гуртки, секції, олімпіади, захисти проектів, конференції); індивідуальні заняття; консультації; профорієнтаційні екскурсії; соціологічні дослідження та спостереження. Визначено, що в процесі професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності найбільше поширення має комбінування форм та методів профорієнтаційної роботи відповідно до цілей, завдань та наявності необхідних ресурсів.
Рис.1. Модель організації професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності
Дослідження довели, що активною формою наближення профорієнтаційної роботи до медичної практики є спеціально розроблені екскурсії, які виступають окремим пізнавальним видом діяльності, що позитивно впливає на сприйняття старшокласниками нових знань. Розкрито особливості використання екскурсій у профорієнтаційній роботі, значення яких полягає в тому, що старшокласники під час таких екскурсій мають можливість зіставити особисті властивості та якості із професійними вимогами до медика-професіонала. Розроблено та обґрунтовано систему профорієнтаційних екскурсій та здійснено їх класифікацію за об'єктом (реальним або віртуальним), змістом та дидактичною метою (вступні, тематичні, оглядові, спеціалізовані, комплексні, підсумкові). У процесі дослідження розроблено алгоритм підготовки та проведення профорієнтаційних екскурсій; складено навчальні плани та щоденник їх здійснення за основними етапами організації освітнього процесу у медичному ліцеї (адаптації учнів до нових умов, формування учнівського колективу, позитивного ставлення і стійкого інтересу до медичних спеціальностей та окремих галузей медицини, свідомого оволодіння знаннями з профільних предметів, свідомого професійного самовизначення).
У третьому розділі - “Організація та проведення дослідно-експериментальної роботи” - представлено та обґрунтовано критерії ефективності профорієнтаційної роботи у медичному ліцеї; етапи та методику проведення педагогічного експерименту; проаналізовано основні результати дослідження.
У процесі дослідження визначено і обґрунтовано критерії ефективності профорієнтаційної роботи у медичному ліцеї: мотивація на опанування медичних професій; сформованість моральних особистісних якостей, естетичних, деонтологічних та інтелектуальних цінностей; сформованість початкової системи знань у галузі основ загального і спеціального догляду за хворими; оволодіння інформаційними відомостями з медицини; сформованість системи початкових професійно важливих умінь і навичок; опанування старшокласниками різноманітних технологій навчання, які використовуються у вищих медичних навчальних закладах, та рівні їх прояву (високий, середній, низький). Визначено, що головною мірою ефективності професійної орієнтації в медичному ліцеї має бути досягнення відповідного рівня сформованості свідомого професійного самовизначення на медичні спеціальності.
Для проведення педагогічного експерименту здійснено відбір та модифікацію методик: А.М. Алексюка, С.У. Гончаренка (методика проведення аудиторного експерименту), В.П. Безпалька (методика визначення коефіцієнта засвоєння знань), С.О. Сисоєвої (методика проведення експертної оцінки), Г.І. Щукіної (методика визначення параметрів рівнів пізнавального інтересу), Н.Г. Ничкало, М.М. Поташніка, Г.В. П'янковського; було розроблено анкети для визначення мотивації вибору професії лікаря та вивчення здібностей учнів до неї; питання для проведення моніторингу рівня сформованості початкової системи знань у галузі основ загального та спеціального догляду за хворими; тестові завдання для проведення моніторингу та контролю початкових професійно важливих знань, умінь і навичок.
Для проведення дослідно-експериментальної роботи були сформовані експериментальні та контрольні групи. У контрольних навчально-виховний процес проходив без змін, у експериментальних навчання відбувалося згідно з розробленими нами організаційно-педагогічними умовами, моделлю організації професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності, що визначала зміст, організаційні форми та методи навчально-виховного процесу.
Упровадження змісту, організаційних форм і методів профорієнтаційної роботи відбувалося за рахунок введення у навчальні плани спеціального циклу дисциплін; запровадження професійно орієнтованих завдань під час медичної практики; науково-дослідної роботи; аудиторних і позааудиторних форм; проведення екскурсій профорієнтаційного змісту; взаємозв'язку із соціальними інститутами та установами; використання навчальної бази вищого медичного навчального закладу. Динаміка рівнів сформованості готовності старшокласників до свідомого вибору медичної спеціальності визначалася за розробленими критеріями та показана на рисунку 2.
Рис.2. Динаміка зміни рівнів сформованості готовності старшокласників до свідомого професійного вибору медичної спеціальності
Аналіз результатів педагогічного експерименту показав, що мотивація на опанування медичних професій у старшокласників експериментальних груп зросла на 37%, у контрольних - на 6%; показники сформованості моральних особистісних якостей, етичних, деонтологічних та інтелектуальних цінностей зросли: в експериментальних групах на 51%, у контрольних на 10%; рівень знань у галузі основ загального і спеціального догляду за хворими зріс у експериментальних групах на 70%, у контрольних становить 5,5%; рівень оволодіння інформаційними відомостями з медицини у експериментальних групах зріс на 48%, у контрольних - на 4%; сформованість системи початкових професійно важливих умінь та навичок у старшокласників експериментальних груп зросла на 54%, у контрольних показники відсутні; рівень опанування різноманітними технологіями навчання, які використовуються у вищих медичних навчальних закладах, зріс в експериментальних групах на 49%, у контрольних на 3,4%.
Участь старшокласників у позанавчальних формах профорієнтаційної роботи зросла в експериментальних групах на 48%, у контрольних - на 10%. Взаємодія колективу експериментального медичного ліцею з соціальними інститутами (сім'я, лікувальні заклади, театри, музеї тощо) у роботі з професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності зросла на 40%, у контрольних групах - на 2-5%; використання бази (аудиторій, лабораторій) для позакласних форм роботи (клубів, гуртків) в експериментальному медичному ліцеї зросло на 40%, у контрольних групах - залишилося без змін.
Результати експериментально-дослідної роботи узагальнено у 9 таблицях та 12 рисунках.
Результати проведеного дослідження дають підстави вважати, що вихідна методологія була правильною, мети досягнуто, поставлені завдання розв'язані, що дало можливість сформулювати такі висновки:
1. Аналіз наукової літератури свідчить, що проблеми професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності розглядаються з урахуванням освітніх потреб, нахилів і здібностей молодої людини, створення умов для навчання відповідно до її професійного самовизначення. Виявлено, що метою професійної орієнтації є формування індивідуальної готовності до майбутнього фаху згідно з власним потенціалом особистості та її можливостями, що зумовлює рівний доступ молодої людини до профільного навчання в умовах допрофесійної підготовки, а також здатності до неперервної освіти впродовж усього життя. У дисертації зміст поняття „професійна орієнтація на медичні спеціальності” розглядається як спеціально організований цілеспрямований педагогічний вплив на старшокласників медичного ліцею на основі врахування їхніх особистісних характеристик з метою формування свідомого професійного самовизначення на медичні спеціальності. Вивчення сучасного стану професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності підтвердило актуальність та доцільність дослідження.
