Таким чином А.С. Макаренко зробив значний внесок у розвиток практики виховання безпритульних. Він довів, що виховання в інтересах держави плідне лише тоді, коли його поєднувати з розвитком творчої індивідуальності, стимулюючи водночас як моральні почуття, так і емоції.[1]
Ідеї і концепції видатного педагога саме в сфері роботи з важкими учнями здаються мені найбільш вірними і цікавими, адже багато теоретичних робіт присвячено цьому питанню, але мені, працюючи з дітьми, хотілось би так само творчо підходити до справи, так само не боятись труднощів, як і ця людина.
Таким чином в цьому розділі я роздивилась теоретичні основи даної проблеми та шляхи розв'язання. В процесі вивчення матеріалу зазначила, що напрямки, методи та засоби роботи мають бути персонально обраними самим вчителем і спиратися на знання і особисті почуття. Творчість в поєднанні з наполегливою працею - ось залог успіху.
На цьому етапі хочу перейти до практичної частини моєї роботи.
Розділ 2. Робота з важкими учнями в сучасній школі
Дитина, яка порушила закон,
має право на таке поводження,
що сприяє розвиткові в неї
почуття власної гідності та зміцнює
повагу до прав і свобод людини.
Ст. 37,40 Конвенції ООН
«про права дитини»
2.1 Проблема «важких дітей» в сучасній школі
Постає питання, а може розглянуте мною питання вже втратило актуальність за наших часів? Може немає вже в наших школах важких учнів? В пошуках відповіді до зош № 90 Комінтернівського району м.Харкова. Це я запитала в завуча з виховної роботи - Демочко О.З. Якби ж то...
Така проблема все ще існує і, мабуть, щоб не писали теоретичні посібники, вона буде існувати поки є вчительська праця, дитячі проблеми і помилки дорослих. В сучасній школі вона набула широких масштабів. Все більше і більше прізвищ з'являється в журналах роботи з дітьми асоціальної поведінки, все більше дітей потрапляють в так звані групи ризику. Педагоги пов'язують це з погіршенням соціального положення людей, недоліками сімейного та морального виховання тощо. Але якоїсь конкретної причини не називають. Як особливість хотіла б зазначити, що в роботі з найбільш занедбаними дітьми в сучасних навчальних закладах перевага надається зверненню до певних соціальних служб, передачі дитини специфічним навчальним закладам. Розумію, що вчителю доводиться працювати зі значної кількістю дітей і він не в змозі приділяти велику увагу одній дитині, але вважаю, що передача спеціальним службам - це має бути крайній випадок. Я не говорю про випадки, коли дитина має фізичні або розумові відхилення.
Основні тенденції в сучасній школі - це зниження кількості встигаючих учнів і збільшення середньо- та слабковстигаючих. До учня родиною та педагогічним колективом ставляться вимоги добре навчатися. Хороші оцінки є об'єктом гордості батьків. І, звісно, коли дитина не виправдовує очікувань, виникає конфлікт, який призводить до появи важковихованості. Складність в роботі для сучасного педагога заключається в тому, щоб не тільки розібратися в причинах незасвоєння матеріалу учнями, а й проведенні роботи з батьками, які зараз в першу чергу заклопотані проблемою забезпечити дитині необхідне і все менше приділяють часу своїй дитині.
На сучасному етапі в школі втрачені деякі принципи і методи роботи з дітьми взагалі. Нажаль дуже мало уваги приділяється трудовому вихованню учнів, майже зник такий компонент навчання та виховання, як змагання. Але ж потреба бути першим і ліпшим зосталась, і діти переносять це «на вулицю». Вони прагнуть бути найкращими, але зовсім іншими засобами та в інших сферах. Чи це не проблема? А у важких вона стає найбільш гостро. З'являється звичка робити погано, щоб привернути увагу і досягти лідерства в колі однолітків будь-якою ціною.
Хочу звернути увагу на те, що вік важкості учнів став набагато менший і причин цього пояснити не змогла. Одним з припущень було те, що декілька років тому важковихованість була швидше пов'язана з внутрішніми причинами - тобто перехідним періодом, зміненнями в фізіологічному та психічному стані учнів. Вік важких дітей становив близько 14-16 років. Тепер це діти 9-12 років і пов'язано з домінуванням зовнішніх причин - соціальних негараздах, проблемах в родині, аморальному впливі зі сторони тощо. І це звісно кардинально змінює методи і прийоми роботи з важкими учнями. Перед вчителем постає необхідність неодмінного врахування вікових особливостей і розвитку дітей.
Ще А.С. Макаренко наголошував на необхідності створення педагогічного колективу, як колективу однодумців.[12] Дуже багато проблем в сфері освіти і науки. Я хочу наголосити на одній з них - матеріальна незацікавленість вчителів у своїй праці. І тут питання навіть не в тому, що вчителі не прагнуть досягти успіху в справі, бо це не оплачується належним чином - справжні вчителі так само добросовісно виконують свою роботу - а небажання молоді працювати в школі. А дітям, особливо важким, потрібен не тільки досвід, а й енергія молодості та реформаторства. Школи зараз відчувають такий недолік в кадрах, що роботу має кожен. І не завжди в школі можна утворити гармонійний працюючий колектив. Яка би сильна не була в мене солідарність з майбутнім колегою-вчителем, я хочу зазначити, що є випадки коли до важковихованості приводить саме вчительська помилка. Це є проблема, і вона залишається проблемою сучасної школи.
Всі дані, що будуть викладені нижче було взято з розмови з завучем з виховної роботи зош №90 Демочко О.З та записах в Щоденнику роботи з дітьми асоціальної поведінки за 2003-2004 навчальний рік.
Наказом №76 по зош №90 від 01.09.2003 р. створено оперативну групу «Додаток 1». Засідання цієї групи відбувається не за графіком, а за необхідністю (вчинок або подія, пов'язана з дитиною, що перебуває на обліку або знаходиться в групі ризику). За кожним учнем закріплені наставники - найчастіше це класні керівники - і людина з батьківського активу. Перелічені групи ризику:
Схильні до бродяжництва
Схильні до вживання алкогольних напоїв
Схильні до вживання наркотичних і психотропних речей
Схильні до тютюнопаління
Схильні до пропущення уроків без поважної причини
Порушники дисципліни
На обліку та в групі ризику переважна більшість - хлопці, учні 7-9 класів. Лише близько 10% -дівчата, учениці 6-8 класів. Але серед порушників дисципліни 45% - учні 5-6 класів.
На обліку знаходяться не лише учні, а й неблагополучні сім'ї, за якими теж закріплено наставників - переважно завучі з виховної або навчальної роботи.
Одним з пунктів плану роботи Оперативної групи є індивідуальна профілактична робота. «Додаток 2» В цю роботу входить: складання банка даних, «додаток 3» контроль відвідування занять, питання наставника, відвідування сім'ї, контроль за засвоєнням навчального матеріалу консультативна допомога батькам, залучення учнів, що знаходяться на обліку до роботи в секціях, кружках, участі в творчих групах і проведенню загальних заходів. «Додаток 4».
Якщо питання все ж таки існує, то існують і шляхи його вирішення. Отже перейду до найважливішого: як працюють з дітьми, що підпадають під визначення важких, сучасні педагоги.
2.2 Методи індивідуальної роботи з «важкими дітьми» сучасних педагогів
На основі протоколів засідання Оперативної групи і матеріалів про проведену індивідуальну роботу з дітьми асоціальної поведінки в зош №90 мною було досліджено, які методи і прийоми використовують сучасні педагоги в роботі з важкими учнями. Розглянула найбільш складні випадки педагогічної запущеності та декілька випадків успішного протікання процесу перевиховання.
З записів в щоденниках можна зрозуміти, що на сучасному етапі вчителі користуються майже всіма методами роботи з важкими учнями, але якісь з них більш поширені і застосовуються частіше. Це, наприклад, методи переоцінки і переосмислення поведінки, тобто бесіди, співбесіди та інш. Метод «вибуху» застосовується значно рідше. Причини цьому були вже пояснені в теоретичній частині. Прикладом застосування вибуху є, наприклад, міри, що були застосовані до учнів 5-В класу: хлопці знаходились на внутрішньому шкільному обліку з приводу порушення дисципліни. Переконання не дало результатів, тому класним керівником було запропоновано одного з хлопців перевести в 5-Б клас, а іншого залишити в 5-В класі. Зміна колективу в даному випадку і є для першого хлопця так званим «вибухом», напрямленим на руйнування потягу до порушення дисципліни. Для другого перехід у паралельний клас товариша теж є методом руйнування негативної риси характеру. Для здійснення цього вчителем були ретельно вивчені індивідуальні особливості кожного з хлопців і чітко вирішено, для кого застосувати більш радикальну міру - переведення, а кого залишити і спонукати до переосмислення поведінки.
Не можна сказати, що не має помітних результатів індивідуальної роботи з учнями. Для учнів 9-В класу було застосовано комплекс основних методів виховання і перевиховання. Але основним став метод «реконструкції». Хлопців було залучено до суспільної роботи за здібностями. Всі доручення були виконані, гарно чергували. Треба відмітити добросовісне відношення хлопців до суспільно корисної праці. В період після проведеної роботи хлопці вели себе задовільно, не пропускали занять без поважної причини (вчителями та наставником на протязі роботи здійснювався суворий контроль за встиганням та відвідуванням уроків). Помітно покращились успіхи в навчанні. В одного з хлопців виявлено гарні навчальні здібності. За рішенням Оперативної групи їх було знято з обліку, хоча хлопці продовжують палити, за що вже були оштрафовані. Приклади свідчать, якщо добре підійти до питання, вірно обрати метод або групу методів для перевиховання і виховання, створити чіткий план та докласти певних зусиль, прогрес неодмінно відбудеться. Але не треба чекати, що ці процеси відбудуться швидко і в повній мірі виникне руйнування негативного в характері і поведінці та негайна зміна цього на позитивне. В сучасній школі більшість методик розрахована на тривалий період впливу на учня з боку вчителя і активу.
Методи заохочення залишаються незмінними і в сучасній школі - це гарні оцінки, привілеї у трудовій діяльності та інш. Особисто я б запропонувала методи, що використовуються в американських школах - учень не має право займатись улюбленою діяльністю (наприклад бути членом групи підтримки або шкільної спортивної команди, приймати участь в створенні шкільної газети тощо) поки він є невстигаючим у навчанні. Це важко, тому що необхідно ретельно вивчити схильності вихованця, зацікавити його. Значно простіше погрожувати батьківським покаранням у разі незадовільної оцінки. Але для учня, в якого не сформована повага до старших, який вже є настільки педагогічно запущеним, що не сприймає впливу батьків і педагогів це,зрозуміло, не є ні стимулом, ні покаранням. Дуже рідко в школі застосовуються творчі покарання. Найчастіше це стандартні прийоми, що не є ефективними у випадку важких дітей.
Але найбільшу увагу я хочу приділити особливо важким випадкам важковихованості - це випадки важкості учнів, що живуть в неблагополучних сім'ях. Підходи в роботі з такими дітьми відрізняються від роботи з важкими учнями, де вчитель може спиратись на співробітництво з батьками. Методи роботи майже не діють, бо немає найважливішої умови ефективності роботи - не створено сприятливих зовнішніх умов для внутрішньої перебудови. Всі прийоми мають застосовуватись педагогом з великою обережністю, бо зрозуміло, що така домашня обстановка може сприяти значним відхиленням в психічному розвитку дітей. З'являються дитячі неврози, психічні вади. На перший план виходить діагностика та метод ретельного вивчення. Але основні сили педагогічного колективу напрямлені на роботи з сім'єю. В таких випадках не можна без звернення по допомогу в певні соціальні служби (це питання досліджено в п.2.4). Про актуальність цього питання вже було сказано в вступі та попередньому пункті.
На внутрішньому обліку зош №90 на 2003-2004 навчальні роки знаходилось дві неблагополучні сім'ї. Обидва хлопці - учні 6-А класу. В одного з дітей - лише мати, в іншого - є мати,вітчим, брат і сестра. Хлопці схильні до бродяжництва та скоєння злочинів. Школу не відвідували. У першому випадку відвідування домівки класним керівником не дало результатів - ніхто не відкрив. Тому педагоги змушені були звернутись до правоохоронних органів. Наставник разом з участковим міліціонером відвідали сім'ю. Виявилось, що хлопець вже три дні дома сам, голодний, де мати - не знає. Дитину привели до школи, нагодували. Створена комісія для експертизи житлових умов учня для подання школою заяви на позбавлення матері батьківських прав. «Додаток 5» Хлопець відстає в розвитку, тому була запропонована спеціальна розроблена допомога у навчанні. Міліція забов' язала мати контролювати відвідування сином школи, але учень не з'являвся на заняття. За рішенням Оперативної групи школа клопотала про надання дитині путівки до оздоровчого табору. Класний керівник перевіряв, чи прибув хлопець за путівкою і як його справи. В цьому випадку основна робота наставника і вчителів спрямована на нормалізацію соціального становища учня, створення сприятливих умов для подальшого виховання. Робота ускладнена небажанням матері хлопця співпрацювати зі школою. В роботу вчителя з такими дітьми мають бути залучені: шкільний психолог, соціальні служби, правоохоронні органи. Колективне виховання в таких випадках взагалі не діє, методи стимулювання і заохочення використовувати не має сенсу, радикальні міри взагалі не можна застосовувати. Основними засобами стає співбесіда, вивчення індивідуальних особливостей.
В іншому випадку дитина не відвідувала школи, бо втекла з дому. Школа подала в розшук. Була проведена бесіда з матір'ю, яка заявила, що не має впливу на сина і просила, щоб школа клопотала про позбавлення її батьківських прав. Хлопця направляли до інтернати, звідки він втікав. Після того, як його розшукали, почав з'являтись до школи, але не працював, обґрунтовуючи це тим, що мати не забезпечила його канцелярськими виробами. Основна робота - це бесіди з хлопцем та батьками, організація спілкування з представником правоохоронних органів. Іще один цікавий метод - це використання принципу врахування національних особливостей. Дійсний батько хлопця - єврей, проживає в Ізраілі. Наставником була здійснена спроба встановити контакти з єврейською общиною. Але там в допомозі хлопцю було відмовлено, бо в цій країні національність визначається за матір'ю.
В школі, де відбувалось дослідження, проводиться широка профілактична робота: два рази на рік запрошується для проведення лекції нарколог, представники правоохоронних органів та соціальної служби. З групами важких дітей, з урахуванням віку, проводяться спеціальні бесіди та заняття. Завучем з виховної роботи в старших класах був проведений експеремент: відбулись спеціальні заняття, метою яких є набуття учнями позитивних властивостей характеру, формування основних моральних цінностей у формі гри за спеціально розробленими методиками. Весь матеріал, за яким відбувались заняття, поділений на специфічні тематичні модулі. В ігрових ситуаціях та жартівливій формі показано шкода від поганих звичок. Поряд із цим переслідувалась мета створити сприятливий мікроклімат в колективі, навчити школярів правильно спілкуватись, підвищити згуртованість класу та організувати допомогу всім членам колективу, що її потребують. Ці заняття і тренінги дали позитивний результат: підвищився рівень дисципліни в класі, покращився коефіцієнт згуртованості, а найголовніше - виявлено так званих аутсайдерів і визначені напрямки встановлення зв'язків їх з лідерами. Організована допомога невстигаючим.
Але, загалом, в загальній школі використовуються основні методи та напрямки роботи з важкими учнями. Рідко спостерігається використання вчителем новаторських форм праці або творчого застосування загальних засобів.
Іще на один момент хочу звернути увагу. Це проведення бесід з важкими учнями. При виборі теми і манери спілкування необхідно неодмінно враховувати вікові особливості вихованців. Ось деякі з запропонованих тем класним керівникам та наставникам:
З молодшими підлітками (V-VI класи)
Головне завдання - формування моральної самосвідомості, відповідальності як риси особистості та навчання культурі поведінки на основі керування собою. Виховуються такі якості: відповідальність, об'єктивна самооцінка, дисципліна.
Обговорення тем з групою важких учнів: «Як вивчити свій характер», «Герої та антігерої», «Людина і обставини»
Практикум: заповнення карти самооцінки якостей особистості на основі самопізнання своїх рис характеру.
Програма виховної роботи зі старшими підлітками (VII - VIII класи)
Бесіди:
«Людська трагедія (смерть, вбивство, катастрофа, війна) або Людська драма (втрата близьких, підневільна праця тощо)»,
«Заповідь: Не роби іншим того, чого не хочеш, щоб зробили тобі»
«Людська радість»
«Знайди себе раніше, ніж почнеш шукати щось інше»
Практикуми:
тестування, тренінги з питань підготовки до життєво важливих ситуацій.
В старших класах для важких учнів в рамках навчального плану організується трудова діяльність, в процесі якої вони набувають практичні вміння та певні риси особистості.[5]
Таким чином в цьому пункті визначено основні особливості і напрямки роботи сучасних вчителів з учнями, що підпадають під визначення важких. Але як було вказано вище, не завжди дії педагогів приводять до бажаних результатів. Тому неодмінно треба ознайомитись з наступним пунктом роботи: в які соціальні служби можете звернутись по допомогу ви і ваши вихованці.
2.3 Проблеми безпритульності і соціальні служби по боротьбі з дитячою злочинністю
За місцем проживання "важкі діти" розподілялися таким чином: мешканці Києва і Київської області 609, інших регіонів України - 296, країн СНД- 9. Подібне пропорційне відношення цих явищ і в інших притулках. [1, c.144]
Потрапили в притулок внаслідок: конфліктів у сім'ї, конфліктів у школі, бродяжництва й бездоглядності, жебракування, конфліктів з однолітками, зазнали сексуального або фізичного насильства, загубилися чи були підкинуті, внаслідок порушення житлових прав, вилучені з сім'ї, особистого звернення.
