3.1 Констатувальний зріз
Педагогічну ефективність розробленої нами методики ми визначали експериментально. Для цього було проведено експериментальний зріз, експериментальну роботу та контрольний зріз. Під час проведення констатувального зрізу ми з'ясовували стан професійного самовизначення учнів технологічного класу Слов'янського педагогічного ліцею. В цьому класі знаходилося 29 учнів, серед яких 15 дівчат та 14 хлопців. З самого початку ми визначали рівень професійного самовизначення учнів технологічного класу. Для цього обирали та проводили з учнями анкетування за допомогою: диференційно-діагностичного опитувача (ДДО), Анкети "Орієнтація" та карти Інтересів. Основною позицією опитування було виявлення професійного самовизначення учнів технологічного класу. Диференційно-діагностичний опитувач складався з запропонованих 20 пар видів діяльності, серед кожної пари учні повинні були обрати один вид діяльності та зробити собі помітку. Згідно отриманих даних після тестування ми підвели невеликі підсумки для професійного самовизначення учнів технологічного класу. Отримані результати за ДДО показали, що в учнів цього класу:
- На першому місці сфера діяльності "людина-художній образ". Саме ця сфера діяльності за результатами опитувача домінує у наступних учнів: Свіденської Марія, Гайдук Олексія, Цигути Аліни, Попова Юрія, Яковлевої Марини, Калини Валерія, Гончарової Наталії, Середи Аліни, Брисьової Вікрорії, Єсипової Інеси та Руденко Ксенії. І становить 36 % від всієї кількості класу.
- Друге місце зайняла сфера діяльності "людина-техніка" та становить 28% від загальної кількості класу. Дана сфера діяльності домінує у таких учнів: Перелома Кирил, Тютюнник Андрій, Гончаров Олександр, Тихопий Андрій, Лимаренко Миколай, Гончар В'ячеслав, Горевий Ілля, Лимаренко Назар.
- На третьому місці, можна сказати і на другому, 28% від загальної кількості "людина-людина". Цю сферу обрали такі учні: Козьбан Альона, Рубан Софія, Мороз Сергій, Ткачьова Рената, Скотаренко Микита, Пономарьов Андрій, Шумленська Сніжана, Василенко Вікторія.
- На четвертому та п'ятому місці у 4% обрали Лашко Євген сферу дільності "людина-знак" та Сергєєва Аліна - "людина-природа".
Графічно отримані результати можна зробити таким чином.
Рис. 1. Графік отриманих результатів ДДО констатувального зрізу
Наступною складовою для визначення професійного самовизначення учнів технологічного класу Слов'янського педагогічного ліцею була проведена з учнями анкета "Орієнтація". Для проведення цього анкетування учням надавалися бланки у яких були подані вислови, характеризуючі різні види діяльності. Навпроти кожного вислову необхідно було поставити цифру, яка б відповідала степені здібності даного учня щодо діяльності, яка стосувалася наданого вислову. Після проведення та обробки анкет відносно місць займання сфер діяльності були такими, як і при ДДО, але відсоткове відношення трохи інше. Це свідчить про те, що учні дійсно цікавляться тією сферою діяльності, яку обрали. Стосовно бажань учнів технологічного класу результати опитування розподілились таким чином:
- На першому місці отримали "людина-художній образ". У відсотковому співвідношенні ця сфера становить 52%, це половина класу. Саме про цю сферу діяльності мріють такі учні цього класу: Козьбан Альона, Свіденська Марія, Мороз Сергій, Гайдук Олексій, Цигута Аліна, Яковлева Карина, Шумленська Сніжана, Сергєєва Аліна, Калина Валерія, Василенко Вікторія, Гончарова Наталія, Середа Аліна, Вікторія Борисьова, Єсіпова Інеса, Руденко Ксенія.
- На другому місці, як і за результатами попереднього опитування, отримали сферу діяльності "людина-техніка". Яка складає 20% - це 6 учнів. Мріють про майбутню роботу в цій сфері діяльності наступні учні технологічного класу: Пономарьов Андрій, Тютюнник Андрій, Лимаренко Микола, Гончар В'ячеслав, Лимаренко Назар. Те саме ті учні, які в можливо будуть продовжувати навчання на технологічному факультеті Слов'янського державного педагогічного університету.
- Третє місце - "людина-людина". У відсотковому відношенні становить 17% від загальної кількості учнів класу. Це 4 учня, а саме: Ткачьова Рената, Скотаренко Микита, Рубан Софія, Горевий Ілля.
- На четвертому місці отримали "людина-природа". Про цю сферу майбутньої діяльності мріють такі учні: Перелома Кирило та Попов Юрій.
- На п'ятому місці "людина-знак". Як і у попередньому опитування про цю сферу майбутньої діяльності мріє Лашко Євген.
Графічно результати анкетування можна відобразити таким чином.
Рис.2. Графік отриманих результатів Анкета "Орієнтація" (Я хочу) констатувального зрізу
А безпосередньо уміння учнів технологічного класу мають такі результати:
- На першому місці "людина-людина" , що складає 53% від загальної кількості учнів технологічного класу. Така відсоткова кількість свідчить про те, що половина учнів технологічного класу комунікабельні, мають змогу знаходити спільну мову з людьми і їм не принесе великих зусиль працювати у сфері обслуговування.
- На другому місці "людина-техніка" , і складає 29%.
- На третьому місці "людина-художній образ". Це 14 %. Як показало анкетування, не у всіх учнів можливості збігаються з бажаннями.
- На четвертому "людина-природа". І становить 4%. Це Попов Юрій.
- А сферу діяльності "людина-знак" не обрав жоден з учнів технологічного класу. Можна сказати, що учні не хочуть і не мають змоги працювати в цій сфері діяльності.
Графічно результати мають такий вигляд.
Рис.3. Графік отриманих результатів Анкета "Орієнтація" (Я можу) констатувального зрізу
Провівши вже дві діагностики визначення професійного самовизначення серед учнів технологічного класу педагогічного ліцею та підвівши підсумки ми отримали майже однакові результати. Робимо висновок, що в переважна більшість учнів цього класу віддає перевагу художньому образу діяльності і тільки на другому місці у процентному відношенні частина учнів цього класу віддає перевагу технічним дисциплінам. Це свідчить про те, що вони люди творчі та працьовиті.
І останнім опитуванням учнів технологічного класу, для визначення рівня професійного самовизначення, була запропонована учням карта Інтересів. Вона складалась з 24 видів діяльності та 144 питань. Згідно цієї карти учні повинні були відповісти на поставлені запитання на аркуші відповідей.
Після заповнення запропонованої карти, учні технологічного класу повинні були підрахувати в кожному виді діяльності свої позитивні та негативні відповіді, від першої суми необхідно було відняти другу суму та отримати результат одного стовпчика з позитивним або негативним числом. Таким чином учні повинні були отримали в результаті 24 цифри.
Потім необхідно було оцінити ступінь вираженості інтересів до окремого виду діяльності. Той вид діяльності, який отримав найбільшу кількість позитивних відповідей, був домінуючим.
Серед запропонованих в тесті 24 видів діяльності людини, для свого дослідження ми відібрали 8, які нас цікавили. А саме:
17. Транспорт;
18. Педагогіка;
19. Робітничі спеціальності;
20. Сфера обслуговування;
21. Будівництво;
22. Легка промисловість;
23. Техніка;
24. Електротехніка.
Під час обробки отриманих результатів ми обчислювали всі 24 стовпчики, але безпосередньо акцент ставили саме на обрані 8 стовпчиків.
Результати, які отримали після проведення та підведення підсумків тестування за картою Інтересів мають такий вигляд:
Вид діяльності "Транспорт" обрали такі учні:
- Олександр Гончаров (+5);
- Андрій Пономарьов (+5);
- Назар Лимаренко (+4).
Наступний вид діяльності "Педагогіка" не обрав жоден з учнів технологічного класу педагогічного ліцею.
"Робітничі діяльності"- цей вид діяльності обрав лише один учень - Кирило Перелома (+4).
Як і вид діяльності "Педагогіка", так і вид діяльності "Сфера обслуговування" не стала домінуючою у жодного учня технологічного класу.
Вид діяльності "Будівництво" обрав Гончаров Олександр (+4). В цьому тесті в нього домінуючими є аж 3 види діяльності.
"Легку промисловість", як вид діяльності обрав Микола Лимаренко (+4).
Більша кількість позитивних відповідей за видом діяльності "Техніка" була у таких учнів:
- Олександра Гончарова (+5);
- Андрія Тютюнника (+5);
- Іллі Горевого (+5).
А "Легку промисловість" за результатами тестування обрав Микола Лимаренко (+4).
Отже підводимо підсумки отриманих результатів тестування за картою Інтересів. Вони показали, що тільки 7 учнів технологічного класу педагогічного ліцею обрали види діяльності, які нас цікавили у дослідженні.
Графічно отримані результати можна представити таким чином.
Результати констатувального зрізу експерименту, який здійснювався нами у Слов'янському педагогічному ліцеї технологічному класі показали, що в профорієнтаційній роботі ліцею властиво багато невирішених проблем.
Результати констатувального зрізу експерименту засвідчили про те, що більша кількість технологічного класу схильна до "художнього образу" професій. А та сферу діяльності, яка нас цікавила, а саме "людина-техніка", за вибором учнів знаходилась на другому місці (близько 28%).
Тому за отриманими результатами, на основі дослідження стану професійного самовизначення учнів технологічного класу та профорієнтаційної роботи в ліцеї, було сформульовано припущення щодо наявності об'єктивних факторів, які впливають на ефективність процесу формування професійного самовизначення учнів, до яких ми зокрема відносили:
- застарілий, а отже малоефективний зміст, форми і методи профорієнтаційної роботи з учнями технологічного класу;
низький рівень поінформованості учнів педагогічного ліцею щодо професії "Вчитель технологій".
Дослідження проблеми професійного самовизначення учнів технологічного класу педагогічного ліцею дозволило нам зробити висновок, що сьогодні в основному склалися науково-педагогічні, організаційні, матеріально-технічні, програмно-методичні, передумови, що дозволяють ефективно формувати професійне самовизначення старшокласників на професію "Вчитель технологій".
3.2 Проведення експериментальної роботи з учнями технологічного класу педагогічного ліцею
У контексті досліджуваної нами проблеми формування професійного самовизначення учнів технологічного класу педагогічного ліцею щодо професії "Вчитель технологій" здійснювалося за методикою, розкритою у другому розділі "Розробка методики професійного самовизначення учнів педагогічного ліцею". Завданнями експериментальної роботи були:
- підвищення рівня поінформованості учнів про відповідну професію, яка характеризується конкретністю знань про професію та усвідомленій потребі у її виборі;
- формування позитивної мотивації щодо вибору даної професії, яка має визначатися чіткими провідними мотивами, спрямованими на зміст її діяльності;
- формування професійних інтересів, які були б чітко вираженими й активізували пізнавальну і практичну діяльність учнів з метою оволодіння необхідними знаннями, уміннями та сприяли розвитку професійних якостей;
- покращення успішності в навчанні учнів та посилення їх професійних інтересів і намірів;
- формування чітко виражених професійних намірів із визначення конкретних шляхів подальшого професійного навчання та працевлаштування щодо професії "Вчитель технологій".
Формування професійного самовизначення учнів технологічного класу педагогічного ліцею щодо професії "Вчитель технологій" реалізовувалося за такою схемою:
для учнів технологічного класу була проведена профорієнтаційна бесіда на тему: "Вчитель технологій". Метою бесіди було: розкриття залежності між знаннями, які отримують учні та успішною роботою за цією професією, ознайомлення учнів зі спеціалізаціями технологічного факультету, умовами та терміном навчання;
учням було запропоновано перегляд презентації технологічного факультету;
Одним із визначальних факторів було проведення екскурсії по технологічному факультету СДПУ. Розробляючи план проведення екскурсії, ми намагалися охопити все, чим займаються студенти під час навчання:
представлення виробів, виконаних студентами;
інструменти;
пристосування;
машини та механізми;
технічна документація.
На цьому етапі були передбачені зустрічі з фахівцями, розповіді та пояснення яких сприяло засвоєнню знань та готовності до професії "Вчитель технологій".
Визначальним фактором формування професійного самовизначення був усвідомлений вибір учнів технологічного класу професії "Вчитель технологій".
3.3 Встановлення зміни рівня професійного самовизначення після проведення експериментальної роботи
Проведення експериментальної роботи передбачало формування професійного самовизначення учнів технологічного класу педагогічного ліцею до вибору учнями професії "Вчитель технологій".
Для визначення змін результатів було проведено контрольний зріз, який показав позитивні кількісні та якісні зміни професійного самовизначення учнів технологічного класу.
Графічно отримані результати наведені таким чином.
Рис. 5. Графік отриманих результатів ДДО контрольного зрізу
Рис.6. Графік отриманих результатів Анкета "Орієнтація" (Я хочу) контрольного зрізу
Рис.7. Графік отриманих результатів Анкета "Орієнтація" (Я можу) контрольного зрізу
Результати, які ми отримали під час проведення нашого експерименту, наведені в табл. 1.
Таблиця 1 Порівняльні результати
Анкетування | Початкові результати, % | Кінцеві результати, % | Різниця, % | |||
ДДО | Людина-знак | 4 | Людина-знак | 0 | -4 | |
Людина-природа | 4 | Людина-природа | 4 | 0 | ||
Людина-техніка | 28 | Людина-техніка | 43 | +15 | ||
Людина-художній образ | 36 | Людина-художній образ | 30 | -6 | ||
Людина-людина | 28 | Людина-людина | 21 | -7 | ||
Анкета "Орієнтація" (Я хочу) | Людина-знак | 4 | Людина-знак | 4 | 0 | |
Людина-природа | 7 | Людина-природа | 4 | -3 | ||
Людина-техніка | 20 | Людина-техніка | 34 | +14 | ||
Людина-художній образ | 52 | Людина-художній образ | 43 | -5 | ||
Людина-людина | 17 | Людина-людина | 15 | -2 | ||
Анкета "Орієнтація" (Я можу) | Людина-знак | 0 | Людина-знак | 0 | 0 | |
Людина-природа | 4 | Людина-природа | 0 | -4 | ||
Людина-техніка | 29 | Людина-техніка | 43 | +14 | ||
Людина-художній образ | 14 | Людина-художній образ | 10 | -4 | ||
Людина-людина | 53 | Людина-людина | 48 | -5 | ||
Карта Інтересів | 7 учнів | 21 | 10 учнів | 32 | +11 |
Обробка зміни результатів здійснювалася за формулою:
Різниця = Кінцеві результати - Початкові результати (%)
Математична обробка експериментальних даних, наведених в табл. 1, показала, що розбіжність у результатах показаних початковим і кінцевим результатами, становить 15%.
Отже, проведена дослідно-експериментальна робота сприяла позитивним змінам у професійному самовизначенні учнів технологічного факультету, здобуті експериментальні дані підтвердили ефективність розробленої нами методики професійного самовизначення учнів.
Висновок:
Послідовне та правильне застосування методів для формування професійного самовизначення надасть змогу учням педагогічного ліцею технологічного профілю зробити свідомий для себе вибір майбутньої професії.
Гіпотезою нашого дослідження було твердження: формування професійного самовизначення учнів технологічного класу педагогічного ліцею щодо вибору майбутньої професії "Вчитель технологій" буде більш ефективним, якщо послідовно і правильно застосовувати на практиці методи професійної орієнтації учнів за професією "Вчитель технологій".
Констатувальний зріз нашого дослідження передбачав виявлення рівня професійного самовизначення учнів технологічного класу. Для цього ми проводили з учнями анкетування за допомогою: диференційно-діагностичного опитувача (ДДО), Анкети "Орієнтація" та карти Інтересів. Він показав, що в цьому класі домінує сфера діяльності "людина-художній образ" (36 %). І тільки на другому "людина-техніка" (28%), яка нас цікавила.
Для підвищення стану професійного самовизначення щодо даної сфери діяльності нами було проведено ряд профорієнтаційних заходів. А саме: екскурсія з демонстрацією об'єктів, профорієнтаційна бесіда за професією "Вчитель технологій", зустрічі з фахівцями, конкурси, пояснення, бесіди. Також учні цього класу приймали участь у Дні відкритих дверей та у Зустрічі випускників різних років технологічного факультету.
Після профорієнтації було нами було проведено контрольний зріз, який передбачав виявлення зміни між його результатами та результатами констатувального зрізу. У результаті ми можемо стверджувати, що розроблена нами методика діє на практиці та сприяє покращенню стану професійного самовизначення учнів педагогічного ліцею, які навчаються за технологічним профілем. Результати мають приріст - 15%. Кількість учнів, які обрали для себе майбутню сферу діяльності "Людина-техніка" становить 43%, майже половина класу.
Отже, для того, щоб учні технологічного класу свідомо обирали майбутню професію "Вчитель технологій", необхідно використовувати на практиці розроблену нами профорієнтаційну методику, яка буде допомагати їм визначати своє місце в житті.
Загальні висновки та рекомендації
Професійна орієнтація - заходи, спрямовані на ознайомлення людини з її здібностями й можливостями для того, щоб запропонувати їй вибрати одну з найбільш підходящих для неї професій з врахуванням потреб виробництва.
Стан роботи з професійним самовизначенням учнів педагогічного ліцею технологічного класу сьогодні є недостатнім. Внаслідок цього дослідження проблеми професійного самовизначення учнівської молоді дозволило нам виявити, що професійна орієнтація серед учнів технологічного класу дає можливість кардинально підвищити результативність професійного самовизначення учнів технологічного класу педагогічного ліцею. Розширення спеціалізацій на технологічному факультеті створює об'єктивні умови для вибору професії "Вчитель технологій" випускниками ліцею та підвищувати вступ до технологічного факультету. Було виявлено недостатній рівень профорієнтаційної роботи з учнями технологічного класу. До цих недоліків ми віднесли: недостатню поінформованість, незнання про особливості професії, нестійкість інтересів.
Для усунення цих недоліків нами було розроблено методику формування професійного самовизначення учнів. Вона передбачала систему заходів щодо формування професійного самовизначення учнів за професією "Вчитель технологій". У результаті проведення експериментальної роботи маємо висновок, що запропонована нами методика формування професійного самовизначення учнів технологічного класу педагогічного ліцею позитивно вплинула на їхнє самовизначення, дала можливість їм діяти свідомо, часом нестандартно. Про це свідчить відсотковий приріст результатів експериментальної роботи. Він становить 15%. Таким чином, в класах Слов'янського педагогічного ліцею необхідно проводити цілеспрямовану профорієнтаційну роботу з учнями за розробленою нами методикою.
