Психолого-педагогічне визначення готовності дитини шестирічного віку до школи

p align="left">У сучасній психології мотивація розглядається як важливий структурний компонент навчальної діяльності. При цьому навчальна діяльність молодших школярів і, зокрема, першокласників, є полімовтивованою, тобто спонукається не одним, а багатьма мотивами, які утворюють певну ієрархічну структуру і взаємодіють між собою.

Мотивація є спонукальною силою учіння і навчальної діяльності молодших школярів загалом. На основі зміни даного параметру можна судити про рівень шкільної адаптації першокласника, ступінь оволодіння навчальною діяльністю і його ставлення до навчання.

Мотивація учіння є складним структурним утворенням і має декілька сутнісних значень:

ѕ є продуктом формування особистості, і одночасно фактором її подальшого розвитку;

ѕ здійснює загальний стимулюючий вплив на протікання пізнавальних процесів, є джерелом інтелектуальної активності;

ѕ мобілізує творчі сили на пошук і розв'язання навчально-пізнавальних задач і завдань, позитивно впливає на якість засвоєння знань молодшими школярами;

ѕ вважається важливою внутрішньою умовою розвитку прагнення до самонавчання;

ѕ має діагностичне значення, тобто є показником розвитку багатьох важливих рис особистості (цілеспрямованості, свідомості, широти і стійкості пізнавальних інтересів).

Мотиви навчальної діяльності першокласників розгортаються на різному рівні усвідомленості і відрізняються великою різноманітністю. Серед них є позитивні і негативні, значущі і другорядні, активні і пасивні і т.д. Та найчастіше у психолого-педагогічній літературі виділяють у контексті навчальної діяльності молодших школярів два основні типи мотивів учіння: навчально-пізнавальні і широкі соціальні; зовнішні і внутрішні.

Мотиваційна сфера глибоко індивідуальна. Тому в її формуванні треба орієнтуватись не тільки на особистість першокласника взагалі, а й на конкретні типи ставлення дітей до навчання, які визначилися саме в даному класі (А.К. Маркова, О.Я.Савченко).

Під готовністю до шкільного навчання розуміється необхідний і достатній рівень психічного розвитку дитини для освоєння шкільної навчальної програми в умовах навчання в колективі однолітків. Це один із найважливіших підсумків психічного розвитку особистості в період дошкільного дитинства. Мотиваційна готовність являє собою настанову на шкільне навчання, пізнавальну діяльність, прагнення до набуття знань. Мотиваційний компонент не рівнозначний мотивам учіння, оскільки він не вичерпується пізнавальними потребами і включає як навчання, так і формальні ознаки бажання вчитися.

Про мотиваційну готовність шестирічок до шкільного навчання свідчить їхнє ставлення до учбової діяльності як до серйозної, значущої справи, бажання опанувати нові знання та вміння, готовність до нових обов'язків і відповідальність перед батьками, учителем і класом. Мотиваційна готовність дитини до школи формується внаслідок реалізації цілого комплексу психолого-педагогічних умов, які визначаються загально-психологічними характеристиками готовності дитини до шкільного навчання.

У результаті теоретичного аналізу означеної проблеми та узагальнення даних дослідно-експериментальної роботи нами було виділено показники мотиваційної готовності до навчальної діяльності, що практично виявляються у певних типах ставлення учнів до навчання: учні з позитивним ставленням до навчання та домінуванням пізнавальних і широких соціальних мотивів (високий рівень мотиваційної готовності); учні з позитивним ставленням до навчання і домінуванням нестійкої учбової мотивації (середній рівень мотиваційної готовності); учні з позитивним ставленням до навчання та домінуванням ігрової мотивації (нижче середнього рівень мотиваційної готовності); учні з індиферентним ставленням до навчання, відсутністю інтересу до нього (недостатньою готовністю до шкільного навчання); учні з негативним ставленням до навчання, відсутністю бажання вчитися (неготовність до навчальної діяльності).

Результати експерименту показали, що цілеспрямована, науково обґрунтована, систематична психолого-педагогічна робота з формування мотиваційної готовності до шкільного навчання вплинула не лише на результативність учіння, але й сприяла формуванню у першокласників позитивного ставлення до процесу і результатів навчальної діяльності як основи мотиваційної готовності до навчання, розвитку пізнавальних інтересів та бажання вчитися.

Отже, отримані експериментальні дані підтвердили правильність висунутої гіпотези дослідження.

Проведене дослідження особливостей мотиваційної готовності до навчальної діяльності першокласників не вичерпує усіх аспектів аналізованої проблеми. Воно відкриває перспективу щодо вивчення психолого-педагогічних умов формування мотивації учіння в молодших школярів та подальшої розробки психолого-педагогічного забезпечення мотиваційного компонента навчальної діяльності учнів початкової школи.

Список використаної літератури

Адаптація дитини до школи / Упоряд. Максименко С.Д., Максименко К.С, Главвик О.П. - К.: Мікрос-СВС, 2003.

Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирования личности. - М.: Педагогика, 1976. - 314 с.

Битянова М.P., Азарова Т.В. Афанасьева Е.И. Васильєва Н.Л. Работа психолога в начальной школе. - М.: Ваклер, 1998. - 164 с.

Білан О.І., Партико Т.Б., Хома О.Є. Методичні рекомендації для діагностики шкільної зрілості дітей 6-7 років // Український освітній журнал, 1994, №1.

Богоявленский Д.Б., Заболотнева И.М. Диагностика сформированности учебной деятельности у младших школьников // Новые исследования в психологии. - 1985. - № 1. - С. 35-38.

Божович Л.И. О мотивации учения // Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия.- М.: Академия, 2001. - 368 с.

Бугайова І.А. Гра як засіб підготовки дитини до школи //Журнал для батьків. - 2001. - №1.- С. 16-18.

Буцкіна С.В. Формування мотиваційної готовності дітей 6-7 років до навчання в школі // Практична психологія та соціальна робота.- 2001.-№5.- С.16-19.

Венгер А.Л. Психологическая готовность ребенка к школе // Вопросы психологии. - 1984. - № 4. - С. 21-24.

Вікова та педагогічна психологія (О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001.- 416 с.

Власова И.Н. Изучение особенностей доминирования мотивов у детей младшего школьного возраста // Вопросы психологии. - 1977. - №1. - С. 104-118.

Возрастная и педагогическая психология /Под ред. А.В. Петровского. - М.: Просвещение, 1979. - 288 с.

Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В. Гамезо и др. - М.: Просвещение, 1984. - 256 с.

Волков Б.С. Психология младшего школьника. - М.: Просвещение, 2002. - 125с.

Волокитина М.Н. Очерки психологии школьников первого класса / Под ред. М.Смирнова. - М.: Учпедгиз, 1951. - 102с.

Выготский Л.С. Развитие психических функций. - М.: Педагогика, 1960. - 214 с.

Гільбух Ю.З. Коробко С.Л., Кондратенко Л.О. Методика контролю психічного розвитку шестирічного першокласника // Початкова школа. - 1989. - № 9. - С. 24-27.

Гільбух Ю.З., Коробко С.Л., Кондратенко Л.О. Визначення психологічної готовності дитини до шкільного навчання // Початкова школа. - 1988. - №7. - С. 12-15.

Головань Н.О. Вікові особливості дітей шестирічного віку та їх діагностика // Навчання і виховання шестирічних першокласників. - К.: Освіта, 1990. - С. 59-67.

Гончаренко С.А., Богуславська Л.О., Кондратенко Л.О. Оцінка готовності дітей до шкільного навчання // Психологія: Збірник матеріалів Другого міжнародного науково-практичного семінару. - Рівне, 1997. - С. 154-181..

Гословська І.Г., Скворцова С.О. Формування позитивної мотивації навчання в молодших школярів на уроках математики // Наука і освіта. - 2000. - №6. - С.18-24.

Готовність дитини до навчання / Упоряд. Максименко С.Д., Максименко К.С, Главник О.II. - К.: Мікрос - СВС. 2003.

Готовность к школе. Развивающие программы / Под редакцией И.В.Дубровиной. - Екатеринбург, 1998. - 112 с.

Гуткина И.И. Диагностическая программа по определению психологи-ческой готовности детей 6-7 лет к школьному обучению // Психоло-гическая наука и образование. - 1997. - № 2. - С. 21-25.

Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. - М.: Просвещение, 1972. - 212 с.

Демиденко В.К. До питання про сутність мотивів учіння // Радянська школа. - 1977. - №9. - с.40-44.

Егошина Е.В. Методика исследования мотивов учения // Начальная школа. - 1995. - №6. - С. 24-28.

Ефимова Н.В. Диагностика и коррекция учения у младших школьников. - М.: Просвещение, - 1991. - 109 с.

Занюк С. Психология мотивации. - К.: Эльга-Н; Ника-Центр, 2001. - 351с.

Запорожец А.В. Интеллектуальная подготовка детей к школе // Дошкольное воспитание. - 1977. - №10. - С. 23-26.

Запорожец А.В. Педагогические и психологические проблемы всестороннего развития и подготовки детей к школе // Дошкольное воспитание. - 1977. - №10. - С. 12-17.

Зимняя И.А. Педагогическая психология. - М.: Логос, 1999. - 382с.

Коломинский Я.Л., Панько Е.Л. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. - М.: Просвещение, 1988. - 190 с.

Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К.: Рад. школа, 1989. - 386с.

Кравцов Г.Г., Кравцова Е.Е. Шестилетний ребенок: Психологическая готовность к школе. - М.: Знание, 1987. - 68с.

Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Педагогика, 1975. - 244 с.

Лисина М.И, О механизмах смены ведущей деятельности у детей пер-вых семи лет жизни // Вопросы психологии. - 1978. - №5. - С. 31-36.

Лучанская Л.С. Сознательное принятие школьной ситуации детьми 6-7 лет // Вопросы психологии. - 1988. - №3. - С. 32-33.

Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - 354с.

Малихіна О.В. Особливості мотивації учіння дітей молодшого шкільного віку // Початкова школа. - 2002. - №7. - С. 50-53.

Маркова А.К., Лидере А.Г., Яковлева Е.Л. Диагностика и коррекция умственного развития в школьном и дошкольном возрасте. - М.: Ваклер, 1992. - 283 с.

Маркова А.К. и др. Мотивация учения и ее воспитание у школьников. - М.: Педагогика, 1983. - 65 с.

Маркова А.К. и др. Формирование мотивации учения. - М.: Педагогика, 1990. - 122 с.

Матюхина М.В., Михальчик Т.С. Психология младшего школьника. - М.: Просвещение, 1976. - 212 с.

Матюхина М.В. Мотивация учения младших школьников. - М.: Педагогика, 1984. - 162 с.

Мильман В.Я. Внутренняя и внешняя мотивация учебной деятельности // Вопросы психологии. - 1987. - №5. - С. 172-181.

Мир детства: Младший школьник / Под ред. А.Г.Хрипковой. - М.: Педагогика, 1988. - 210 с.

Москвичев С.Г. Проблемы мотивации в психологических исследова-ниях. - К.: Просвещение, 1975. - 178 с.

Мухина В.С. Шестилетний ребенок в школе. - М.: Просвещение, 1986. - 268 с.

Навчання і виховання 6-річних першокласників: Зб. статей / Упоряд. К.С. Прищепа. - К.: Рад. школа, 1990. - 202с.

Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факты, проблемы. - М.: Академия, 1996. - 387 с.

Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. - М.: МОДЭК, 1993. - 362 с.

Овчарова Р.В. Технологии практического психолога образования. - М.: Творческий центр, 2000. - 320 с.

Олійник В.Ф., Максименко С.Д. Емоційно-виховний розвиток першокласників // Навчання і виховання шестирічних першокласників. - К., 1990. - С. 42-54.

Особенности психического развития детей 6-7-летнего возраста / Под ред. Д. Б. Зльконина, А. Л.Венгера. - М.: Педагогика, 1988. - 184 с.

Педагогічна психологія / За ред. Л.М.Проколієнко, Д.Ф.Ніколенка. - К.: Вища школа, 1991. - 183 с.

Подласый И.П. Педагогика начальной школы. - М.: ВЛАДОС, 2000. - 400 с.

Проскура О.В. Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками. - К.: Освіта, 1998. - 314 с.

Проскура О.В. Як перевірити ступінь готовності вашої дитини до навчання у школі // Початкова школа. - 1998. - №2. - С. 45-47.

Психологические проблемы неуспеваемости школьников: Сб. / Под ред. Н.А.Менчинской. - М.: Педагогика, 1971. - 228 с.

Психологическое развитие младших школьников: Экспериментальное исследование / Под ред. В.В. Давыдова. - М.: Педагогика, 1990. - 100 с.

Психологическое развитие: Учебник / Под ред. Г.Д.Марцинковской. - М.: Академия, 2001. - 352с.

Психология: Словарь / Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494с.

Психологія: Підручник / За ред. Г.С. Костюка. - М.: Рад. школа, 1968. - 572 с.

Психолого-педагогические проблемы взаимодействия учителя и учащихся / Под ред. А.А. Бодалева, В.Я. Ляудис. - М.: Педагогика, 1980. - 314 с.

Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании. - М.: ВЛАДОС, 1995. - 468 с.

Розвиток пізнавальних процесів дитини / Упоряд. Максименко С.Д., Маценко В.Ф., Главник О.П. - К.: Мікрос-СВС, 2003.

Рубинштейн С.Л. Общая психология. - М.: Педагогика, 1972. - Т.1. - 418 с.

Савченко О.Я. У пошуках нової концепції школи першого ступеня навчання // Початкова школа. - 1990. - №1. - С. 2-6.

Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Абрис, 1997. - 416с.

Святогорова М.В., Вачков И.В. Динамика мотивации учения и адаптации к школе в младшем школьном возрасте // Психологическая наука и образование. - 200. - №3. - С. 20-26.

Семаго Н.Я. Технология психологического обследования ребенка старшего дошкольного возраста // Журнал практического психолога. - 1999. - №4. - С. 12-13.

Сергеев В.П. Психолого-педагогические теории и технологии начального образования. - М.: Академия, 2002. - 143 с.

Столин В.В. Мотивация и самосознание // Мотивация личности. - М.: Педагогика, 1982. - С. 118-164.

Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. - Твори. - К., 1976. - Т 1. - С. 5-206.

Талызина Н.Ф. Практикум по педагогической психологии. - М.: ВЛАДОС, 2002. - 203 с.

Труднощі, які виникають у першокласників // Журнал для батьків. - 2001. - №3-4. - С. 11-13.

Учебная деятельность младших школьников: Диагностика и коррекция неблагополучий / Под ред. Ю.З. Гилбуха - К., 1993.

Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. - М.: Педагогика, 1986. - Т.1. - 316 с.

Цияев В.Р. О проблеме психологической адаптации школьников // Психологическая наука и образование. -1998. - № 3-4. - С. 12-16.

Юркевич В.С. Развитие начальных уровней познавательной потреб-ности у школьника // Вопросы психологии. - 1980. - №2. - С. 80-81.

Додатки

Додаток А

Ігри та вправи для формування мотиваційної готовності до навчання у шестирічних першокласників

Заняття 1

Гра “Інтерв'ю”

Мета: сформувати у дітей вміння орієнтуватись в оточуючому світі.

Інструкція: “Діти уявіть собі, що я журналіст, який хоче взяти у вас інтерв'ю для газети чи журналу. Ви повинні уважно послухати запитання, які я буду задавати, а потім правильно і швидко на них відповісти.” Кожен з дітей відповідає на запитання, ті запитання, які діти не розуміють, треба пояснити і обговорити колективно.

Запитання інтерв'ю

Як вас звати? (кожен з дітей відповідає на запитання, якщо дитина замість ім'я називає прізвище, це не вважається помилкою)

Скільки вам років?

Як звати ваших батьків?

Як називається місто, в якому ви живете?

Як називається вулиця, на якій ви проживаєте?

Який номер має ваш будинок, квартира?

Яких тварин ви знаєте? Які з них домашні? Які живуть у наших лісах? (Дитина повинна назвати хоча б по 2 тварини на кожне із завдань).

В яку пору року з'являється і в яку пору опадає листя?

Як називається та година дня, коли ви прокидаєтесь, коли обідаєте, коли готуєтесь до сну?

Перерахуйте предмети одежі, меблі, столові прибори, які ви використовуєте? (правильна відповідь та, в якій перераховано не менше трьох найменувань з кожної групи).

2. Бесіда-гра “Я йду до школи!”

Мета: активізувати відомості дітей про школу і шкільне життя.

Інструкція: “Діти, давайте поділимося на дві команди. Назва однієї команди буде “Всезнайки”(це такі люди, які все знають), а іншої - “Незнайки” (такі люди, які нічого не знають). Я буду наводити запитання, команда “Всезнайки” має відповідати на всі запитання тільки правильно, а команда “Незнайки” повинна шуткувати і відповідати на всі запитання неправильно. За кожну правильну відповідь всезнайкам ставимо “+”, а за кожну неправильну незнайкам ставимо “+”. Кожна дитина має спробувати себе в обох ролях.

Запитання

Чи потрібно ходити до школи?

Навіщо потрібно ходити до школи?

Чим зазвичай займаються в школі? (Що ви будете робити в школі?)

Що потрібно мати учневі, щоб бути готовими до школи?

Що таке уроки? Чим на них займаються учні?

Як потрібно поводити себе на уроках в школі?

Що таке домашні завдання?

Навіщо потрібно виконувати домашні завдання?

Чим ви будете займатися вдома, коли прийдете з школи?

Що нового з'явиться в твоєму житті, коли ти підеш у школу?

Дати дітям можливість зрозуміти, для чоло вони йдуть до школи, навіщо їм вчитись, що дасть їм це навчання.

3. Гра “Я готуюсь до школи”

Мета: формувати позитивну навчальну мотивацію, коригувати негативне ставлення до школи.

Інструкція: “Уявіть собі, що я прилетіла до вас з іншої планети, щоб разом з вами йти до школи. Ваше завдання - якомога швидше підготувати мете до навчання в школі. Я буду запитувати вас про шкільне життя, а ви повинні мене навчити, відповідаючи правильно на запитання.”

Запитання:

Щоб піти до школи , мені має виповнитись:

а) 1-2 роки;

б) 6-7 років.

Щоб добре вчитися , я повинна:

а) дуже хотіти навчатись в школі;

б) зовсім не хотіти навчатись у школі.

Для того, щоб піти до школи, достатньо:

а) мати кольорові олівці, гарний портфель і ручку;

б)вміти трошки читати, писати, рахувати, малювати.

Щоб бути відмінником, треба:

а) мати гарні олівці, зошити і ручку;

б) бути старанною ученицею (учнем).

Домашні завдання потрібно виконувати:

а) швидко і як-небудь;

б) не поспішаючи ,гарно, охайно, перевіряючи помилки.

На перервах потрібно:

а) відпочивати (можна повторити якийсь предмет);

б) відповідати біля дошки.

Якщо я отримав двійку:

а) потрібно плакати, кричати на вчительку;

б) сміятись, кажучи, що мені байдуже;

в) попросити пояснити, вивчити цю тему, щоб перездати на кращу оцінку.

Коли я буду відповідати біля дошки, я повинна:

а) хвилюватись, боятись;

б) не хвилюватись, уважно послухати запитання і відповісти на нього.

В школі потрібно вчитись:

а) тому, що всі вчаться;

б) щоб бути розумною, досвідченою людиною.

Я хочу вчитись у школі:

а) бо в школі гарні квіти, парти;

б) бо в школі я дізнаюсь багато нового, що допоможе мені стати дорослою самостійною людиною.

4. Гра “Школа-казка”

Мета: зняття страху і тривожності перед шкільним навчанням.

Інструкція: Діти читають (чи їм читають уривки з книги Є.Успенського “Школа клоунів”), розповідають про правила, вимоги в цій школі, придумують уроки, оцінки (психолог бере в цьому процесі активну участь). Кожна дитина повинна обов'язково що-небудь розповісти і показати. Клас попередньо домовляється, яке правило для “школи” буде виконуватись, і воно включається в хід “навчальних”, “ігрових” занять, що сприяє довільності. Це необхідно для того, щоб діти побачили, де добре, а де погано, для чого потрібні правила. Таким чином з'являється бажання завжди і в усьому діяти за правилом. Напрямом цієї роботи є також розвиток у дітей бажання бути компетентними, як одного з центральних мотивів учіння, бажання бути не гіршим за інших.

5. Гра “Сокіл і лис”

Мета: моделювати навчальну ситуацію і розвивати довільність.

Інструкція: Обираються сокіл і лис. Інші діти - соколята. Сокіл вчить своїх соколят грати. Він бігає в різних напрямках і одночасно робить різні рухи руками (вверх, в сторони, вперед тощо). Зграйка соколят біжить за ним і слідкує за його рухами, намагаючись точно скопіювати їх. В цей час з нори вискакує лис. Соколята швидко присідають, щоб лис їх не спіймав. (Лис з'являється по команді ведучого і ловить лише тих, хто не встиг присісти.) Соколята, яких спіймали, на деякий час вибувають з гри. Після гри всі сідають у коло і вислуховують пояснення, чому лис зловив соколят (неуважність на уроках призводить до погіршення навчання, нерозуміння предметів, відставання і отримання поганих оцінок, щоб цього не сталось потрібно бути уважним і, якщо щось не зрозуміло, попросити пояснення ще раз).

6. Гра “Пташка”

Мета: розвивати самоконтроль.

Інструкція: Перед початком гри ведучий знайомить дітей з різними породами дерев. Можна показати їх на малюнку, розповісти, де вони ростуть. Перед грою всі підбирають для себе фант - іграшку чи будь-що інше. Гравці сідають у коло і обирають дитину, яка буде збирати фанти. Вона сідає в середину кола і всім гравцям дає назву дерев (дуб, клен, береза, ялинка, липа, каштан, горіх, вишня, тополя, акація, яблуня, груша, черешня, слива, абрикос, айва, алича, пальма і ін.). кожен повинен запам'ятати свою назву.

Дитина, що збирає фанти, каже: “Прилетіла пташка і сіла на дуб”. Дуб повинен відповісти: “На дубі трошки поседіла, а потім на березу полетіла”. Береза називає інше дерево і т.д. Хто програв, віддає фант. Наприкінці гри фанти розігруються. Потрібно уважно слідкувати за ходом гри і швидко відповідати. Підказувати не можна.

7. Вправа “Я не можу - я можу - я спробую”

Мета: розвивати мотивацію до навчання.

Інструкція: Якщо дитина відмовляється виконувати якесь завдання, говорячи, що вона точно з ним не впорається, вчитель просить її уявити іншу дитину, яка знає набагато менше, ніж вона, і, дійсно, не може впоратись із завданням (не знає літер, цифр, не вміє говорити). Потім пропонують уявити дитину, яка зуміє впоратись із завданням. Дітей запевнюють, що вони при цьому зможуть, якщо спробують, зробити все правильно. Дитина кладе руки на відкриті долоні дорослого, і весь клас, група говорять “чарівні слова”:

“Я не можу…”, - і кожен по черзі каже, чому це завдання важке;

“Я можу…”, - діти по черзі кажуть, що вони можуть зробити;

“Я спробую і зумію…” - кожен намагається сказати якою мірою він зможе виконати завдання, якщо докладе зусиль. Правильність чи неправильність реплік дітей не коментується, підкреслюється лише, що кожен чогось не вміє, чогось не може, але кожен зуміє, якщо спробує, схоче це зробити і бути не гіршим за інших.

8. Гра “підніми руку”

Мета: виховувати довільність, розвивати навички дотримуватись правил і бути уважним до “однокласників”.

Інструкція: Діти, стоячи, утворюють коло. Вибирають ведучого, який стає посередині кола. Він спокійно ходить по колу, потім зупиняється навпроти одного з гравців і голосно вигукує: “Сусід”. Той гравець, до якого звертається ведучий, продовжує стояти, не змінюючи положення. Ведучий повинен зупинятись точно навпроти тієї дитини, до якої він звертається. Сусіди з боку повинні підняти вгору ту руку, що ближче до обраної дитини. Якщо хтось з дітей, помилився, тобто підняв не ту руку чи забув це зробити, то він стає ведучим. Гравець програє навіть, якщо підняв не ту руку.

9. Гра “Першокласник”

Мета: закріпити знання дітей про те, що потрібно для навчання в школі, виховувати охайність, бажання вчитись, привчати до порядку.

Інструкція: На столі ведучого лежать портфель і кілька різних предметів: ручка, пенал, зошити, книжки, ложка, тарілка, ножиці, щітка, карти. Після нагадування про те, що дитина незабаром піде до школи і буде самостійно складати свої речі, їй пропонують подивитись на розкладені предмети і якомога швидше і охайніше зібрати свій портфель. Гра закінчується, коли дитина складе всі речі і закриє портфель. Рахувати до 5.

10. Гра “Чорне - біле не бери, так і ні не говори”

Мета: виховувати зосередженість та збагачувати словниковий запас.

Інструкція: Грати можна у великій групі. Ведучий починає вести з партнером бесіду так, щоб дитина назвала заборонені слова: чорний, білий, так, ні, той хто неправильно відповість, вибуває з гри на деякий час. Відповідати потрібно швидко, всі діти уважно слідкують за виконанням правил. Бесіда має приблизно такий характер:

Чи ходив ти коли-небудь у зоопарк?

Один раз.

Чи бачив ти там ведмедя?

Бачив.

Він був білий чи чорний?

Полярний.

11. День “відкритих дверей”

Мета: знайомити дітей зі школою, школярами, шкільними речами.

Інструкція:

1) Відвідування кабінетів з математики, української мови та літератури, природознавства, трудового навчання і художньої праці, музичного кабінету, спортивної зали.

2) Знайомство із школярами-початківцями, відвідування відкритого уроку в першому класі з природознавства.

3) Розповіді дітей 1-2 класів про своє шкільне життя.

4) Бесіда з дошкільниками про їх враження, що сподобалось, а що ні.

Додаток Б

Бесіда на загальну обізнаність

Мета: розвивати загальну обізнаність дітей.

Інструкція для дорослого: Ви ставите запитання, а дитина відповідає. Час для відповіді необмежений, а тому не потрібно поспішати. Дайте малюкові можливість подумати. Якщо він відповів неправильно, нехай подумає ще трохи. За кожну правильну відповідь нараховуються бали (див. “Оцінювання результатів”), які слід занотовувати у квадратиках.

Інструкція для дитини: “Зараз я буду ставити тобі різні запитання, а ти постарайся на них відповісти. Деякі запитання видадуться тобі дуже легкими, деякі - складнішими. Навіть якщо ти не зможеш відповісти на окремі з них, не хвилюйся. Основне, не поспішай і думай гарненько”.

Запитання для бесіди:

Назви своє прізвище, ім'я, по батькові.

Назви прізвище, ім'я по батькові мами і тата.

Ти дівчинка чи хлопчик? Ким ти будеш, коли виростеш - жінкою чи чоловіком?

У тебе є брат чи сестра? Хто старший?

Скільки тобі років? А скільки буде через рік? А через два роки?

Зараз ранок чи вечір? (день чи ранок?)

Коли ти снідаєш - ввечері чи вранці? А обідаєш - вранці чи вдень? Що буває раніше - обід чи вечеря?

Де ти живеш? Назви свою домашню адресу.

Ким працюють твої тато, мама?

Ти любиш малювати? Якого кольору цей олівець? А сукня?

Яка зараз пора року - зима, весна, літо чи осінь? Чому ти так вважаєш?