Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів
135
Дипломна робота
Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів
Зміст
Вступ
Розділ І. Стан проблеми дослідження у педагогічній теорії та шкільній практиці.
1.1 Зміст і завдання трудового виховання учнів початкових класів
1.2 Особливості професійної орієнтації учнів початкових класів
1.3 Принципи, форми, методи професійної орієнтації
1.4 Аналіз масового педагогічного досвіду професійної орієнтації у початковій школі
Розділ ІІ. Дослідно-експериментальна робота.
2.1 Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів
2.2 Методика експериментального дослідження
2.3 Аналіз результатів експериментальної роботи
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що сучасна школа умовах активного суспільного розвитку ще недостатньо володіє технологією та методикою професійної орієнтації учнів початкової школи.
Провідне завдання навчально-виховних закладів системи освіти України -- підготувати конкретну людину до активної професійної діяльності у сфері матеріального й інтелектуального виробництва. Важливе місце у цій діяльності має посідати науково обґрунтована пропедевтична орієнтація молоді на певні види професій з урахуванням особистих інтересів у початковій школі. Наприкінці 90-х років в Україні налічується понад 7800 назв професій. Можливості для професійного вибору досить широкі. Проте рівень профорієнтаційної роботи загальноосвітніх навчально-виховних закладів, особливо початкової школи недостатній. Тому цілком логічно, що аналіз сьогоденної шкільної практики засвідчує підвищений інтерес до профорієнтаційної роботи.
Історія розвитку школи нерозривно зв'язана з намаганнями здійснити професійну освіту. Учнів ще з початкової школи потрібно готовити до переходу в самостійне життя. Проте, практика показала, що відповідні умови для здійснення професійної освіти відсутні.
Для розв'язання даної проблеми необхідно, щоб початкова професійна орієнтація була одним із важливих завдань сучасної загальноосвітньої школи. Нові реалії суспільної дійсності, її розвиток об'єктивно створюють передумови для вдосконалення навчально-виховного процесу у початкових класах, оволодіння молодшими школярами системою профорієнтаційних знань, умінь і навиків, які є необхідною та важливою базою для подальшої успішної профорієнтації в старших класах. Таким чином в процесі навчання учні будуть отримувати знання не лише з основ наук, а й поступово готуватися до вибору певної професії.
Зазначимо, що державні документи і національна програма "Освіта", концепція трудового і національного виховання, положення про професійну орієнтацію молоді орієнтують вчителів початкової школи на усвідомлення важливих цілей і завдань трудової та професійної освіти, а це передбачає розвиток новітніх технологій навчання, спрямованих на формування життєвих цінностей, готовності до життєдіяльності в умовах ринкових відносин, соціальної орієнтації учнів та реалізацію їх творчих можливостей.
Відтак, особливої значимості набуває проблема ефективного використання профорієнтаційного матеріалу у початковій ланці освіти, як важливого засобу розвитку перших інтересів до професій та трудової діяльності, розвитку особистості учнів, вдосконалення навчально-виховного процесу.
Педагогічна наука має певний досвід щодо визначення шляхів і засобів використання профорієнтаційного матеріалу на уроках у початкових класах. Значний інтерес мають праці вчених, зокрема з таких проблем: розробка теоретичних аспектів професійної орієнтації молодших школярів (Гладкова М.В., Йовайша Л.А., Сахаров В.Ф., Павлютенко Е.М, Чистякова С.Н.), залучення учнів до творчої діяльності як засобу розвитку у молодших школярів інтересу до професій, праці поєднання між собою різноманітних методів та форм з урахуванням своєрідності профорієнтаційного матеріалу (Ватульова О.Г., Воробйова Т.А., Зайцева О., Ігнатенко П.А., Тименко В.П.). Крім того, розробляли психологічні основи професійної орієнтації молодшого школяра такі науковці, як Ананьєв Б.Г., Клімов Е.А., Леонтьєв А.Н., Платонов К.К., Федоришин Б.А..
Велику увагу проблемі професійної орієнтації через призму соціальної значущості приділяли такі педагоги, як Батишева С.Я., Полякова В.А., М.Н.Скаткіна та ін.
Багатоаспектність навчально-виховного процесу вимагає постійних резервів щодо застосування профорієнтаційного матеріалу у комплексному розвитку особистості молодшого школяра. Тому виникає потреба звернутися до ретельного вивчення шкільної пропедевтичної профорієнтації, визначити найефективніші умови використання профорієнтаційного матеріалу у навчально-виховному процесі, як ефективного засобу розвитку інтересу до праці, професій.
При цьому виникає потреба наукового підходу до розробки цієї проблеми з урахуванням умов, у яких перебуває суспільство і початкова школа зокрема.
Здійснений нами аналіз наукового фонду та стану шкільної практики свідчить про недосконалість цілісної профорієнтаційної технології навчання учнів початкових класів.
Неадекватна оцінка можливостей та необхідності профорієнтаційного матеріалу, неналежне його використання у навчально-виховному процесі початкової школи, значно збіднює профорієнтаційну підготовку молодших школярів.
Актуальність та недостатній рівень розробки визначеної проблеми в теорії та шкільній практиці зумовили вибір нами теми дипломного дослідження.
Об'єкт дослідження - професійна орієнтація учнів початкових класах.
Предмет дослідження - педагогічні умови, що забезпечують ефективність професійної орієнтації молодших школярів.
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально апробувати методику використання профорієнтаційного матеріалу у початковій ланці освіти.
Гіпотеза дослідження полягала у припущенні того, що використання профорієнтаційного матеріалу у початкових класах буде ефективним за умов:
- відбору його за критеріями доступності, цілеспрямованості, систематичності;
- емоційна насиченість та особистісна значущість профорієнтаційного матеріалу для учнів;
- зв'язок із життям;
- різноманітність форм та методів професійної орієнтацій;
Відповідно до мети та гіпотези дослідження були встановлені такі завдання:
- вивчити стан проблеми у педагогічній теорії та практиці;
- визначити педагогічні умови використання профорієнтаційної роботи у початкових класах;
- розробити експериментальну методику профорієнтаційної роботи з учнями початкових класів;
- зробити кількісний і якісний аналіз результатів експериментального дослідження.
Основними методи дослідження виступали:
аналіз педагогічних джерел;
вивчення та аналіз масового педагогічного досвіду;
бесіда;
спостереження;
інтерв'ювання;
анкетування;
тестування;
педагогічний експеримент.
Практичне значення дипломного дослідження визначаються широкою сферою використання результатів дослідження. Дослідні матеріали можуть бути використанні студентами вчителями початкових класів, педагогами організаторами.
Базою дослідження виступала Доброводівська загальноосвітня школа І-Ш ступенів Збаразького району, Тернопільської області. В експерименті приймали участь 45 учнів початкових класів.
Структура дипломної роботи: вступ, два розділи, сім параграфів, висновки, список використаних джерел, додатки.
Розділ І. Стан проблеми дослідження у педагогічній теорії та шкільній практиці
1.1 Зміст і завдання трудового виховання учнів початкових класів
Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці. Без праці вона деградує. Будь-які спроби уникнути продуктивної праці зумовлюють негаразди для особистості і суспільства. Праця є джерелом і важливою передумовою фізичного та соціально-психічного розвитку особистості. Упродовж всієї історії людства праця була засобом формування у кожної особистості найкращих якостей.
Українська народна педагогіка праці відводила головну роль у процесі створення матеріальної та духовної культури. У прислів'ях як своєрідному кодексі поведінки людини говорилось: "Без труда нема добра", "Будеш трудитися -- будеш кормитися", "Праця людину годує, а лінь -- марнує". Люди вважали, що добра праця забезпечує достатній фізичний, розумовий, естетичний, морально-духовний розвиток ("Хто багато робить, той багато знає", "У праці краса людини", "Землю прикрашає сонце, а людину праця", "Без трудів не їстимеш пирогів"). Тема праці людини є провідною в народних піснях, казках, легендах, іграх.[26, 287]
Праця була і залишається природною необхідністю людини. К.Д. Ушинський, глибоко занурюючись у психологічні засади виховання, писав: "Праця, як ми її розуміємо, є така вільна і погоджена з християнською моральністю діяльність людини, на яку вона наважується з безумовної необхідності для досягнення тієї чи іншої істинно людської мети в житті" [54,107]
Праця як чинник виховання сприяє життєвому самовизначенню і правильному вибору професії. Яким би багатогранним не було виховне значення навчання, однак воно пов'язане головним чином з розумовою діяльністю і, природно, формує інтерес переважно до інтелектуальної праці. Тим часом більшість учнів після закінчення школи вливається в сферу матеріального виробництва. Щоб здійснювати їхню професійну орієнтацію, необхідно широко використовувати з цією метою організацію різних видів суспільно корисної праці, дати школярам можливість випробувати свої сили і здібності в різноманітних галузях продуктивної діяльності. Усе це показує, яку величезну роль відіграє трудове виховання в розумовому й етичному формуванні і всебічному, розвитку учнів[7,8].
А.С.Макаренко вважав працю генеруючим засобом соціального становлення особистості: "Правильне... виховання неможливо собі уявити як виховання нетрудове" [31,387]
На новому етапі суспільного розвитку В.О. Сухомлинський, підтримуючи народні традиції в царині виховання, вбачав у праці невичерпне джерело виховання всебічно розвиненої особистості. "Виховну місію школи, -- писав В.О. Сухомлинський, -- ми вбачаємо в тому, щоб праця увійшла в духовне життя особистості, в життя колективу, щоб захоплення працею уже в роки отроцтва й ранньої юності стало однією з найважливіших якостей людини" [51,166].
У процесі фізичної праці в учнів розвиваються мускулатура, координація і точність рухів, зграбність, сила, витривалість. Праця сприяє їхньому розумовому розвиткові. Зайняті різними видами праці діти кмітливіші, винахідливіші, у них багатший словниковий запас. Участь у трудових процесах позитивно впливає на їх поведінку, дисциплінує. Важливий аспект психологічної підготовки підростаючого покоління до праці формування у нього почуття самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе. [55, 301]
Необхідність трудового навчання і виховання в школах зумовило велике значення їх наукового дослідження. Немало цінних ідей з цієї проблеми міститься в працях класиків педагогіки Дістервега А., Коменського Я.А., Локка Дж., Песталоцці Й.Г., Ушинського К.Д. та інших видатних педагогів. Різні аспекти трудового виховання досліджені Атутовим П.Р., Болдирєвим М.І., Ващенком Г.Г., Духновичем А.В., Макаренком А.С., Сергієнком Д.Л., Сухомлинським В.О..
Зазначимо на сучасному етапі трудове виховання стало об'єктом вивчення таких вчених як Бех Д.І., Єгоров О., Клімов Е.А. Назимов І.М., Панков В.А, Тхоржевський Д.О., та ін.[39,45]
Опираючись на вище зазначені дослідження та наукові підходи розтлумачимо поняття трудове виховання.
Трудове виховання - це процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно-корисної праці з метою передання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці. [7, 7]. Трудове виховання спрямоване на формування системи якостей, необхідних для ефективної професійної діяльності школярів у майбутньому.[63, 488]
З приходом дитини до школи починається її організоване трудове виховання. Але його елементи наявні й у дошкільному віці, однак у цей час не всі діти охоплені системою громадського дошкільного навчання і виховання. Саме школа цілеспрямовано вирішує питання психологічної підготовки учнів до суспільно корисної продуктивної праці.[3,13]
У контексті психології праці особливого значення набуває розвиток орієнтування дитини в світі професій (починаючи від розвитку знань, уявлень дошкільнят про працю дорослих, закінчуючи освоєнням складних сучасних зовнішніх засобів діяльності і створенням внутрішніх засобів діяльності як умови вищої професійної майстерності і, отже, вищій цінності даної людини для суспільства.[23,101].Важливим аспектом психологічної підготовки підростаючого покоління до праці є формування у нього почуття самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе.
Останнім часом намітилася стійка тенденція до інтелектуалізації процесу трудової підготовки школярів, наповнення його творчою проектно-технологічною діяльністю, а не лише формуванням трудових навичок. Усі ці особливості має враховувати діяльність школи і сім'ї з трудового виховання підростаючого покоління.
На думку Мойсеюка Н.Є. трудове виховання в сучасній школі - це педагогічна діяльність, спрямована на формування в учнів готовності до праці в умовах ринку.[32,424]
Фіцула М.М. визначає трудове виховання як -- процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці з метою передавання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці.
Трудове виховання тісно пов'язане із трудовим навчанням та професіональною орієнтацією.
Трудове виховання - це процес організації і стимулювання різноманітної трудової діяльності учнів і формування у них добросовісного відношення до виконуваної роботи, прояву в ній ініціативи, творчості, прагнення до досягнення вищих результатів. Зрозуміло, що формування позитивного відношення до праці не можна здійснювати без відповідного навчання трудовим умінням і навикам. Зазначимо, що трудове навчання виступає як спеціально організований педагогічний процес, направлений на оволодіння практичними прийомами тієї або іншої праці, на формування і вдосконалення трудових умінь і навиків.[58,405] Воно здійснюється від першого класу до закінчення школи. Його зміст визначається програмою з трудового навчання для кожного класу.
На першому етапі (початкові класи) на уроках трудового навчання учні набувають елементарних навичок роботи з папером, картоном, пластиліном, природними матеріалами. Вони беруть участь у вирощуванні рослин на пришкільній ділянці, доглядають домашніх тварин, квіти, виготовляють корисні речі, подарунки й іграшки для підшефного дитячого садка. Усе це закладає основи любові до праці, вміння й бажання працювати, сприяє розвитку інтересів і захоплень, організації корисних занять у вільний час. Крім того на всіх етапах трудового навчання вирішуються завдання трудового виховання: учнів озброюють технічними та сільськогосподарськими знаннями, у них формуються трудові вміння і навички, здійснюється психологічна та практична підготовка до праці й вибору професії.[44,284]
Професійна ж орієнтація як педагогічна категорія позначає процес ознайомлення учнів з різними професіями і видами праці та надання їм допомоги у виборі своєї майбутньої професії і спеціальності відповідно до наявних схильностей і здібностей.
Трудове виховання і профорієнтація є базою майбутнього професійного самовизначення учнів. Зазначимо,що у початковій школі вони передбачають:
-- прищеплення школярам потреби постійно працювати;
— розвиток любові до праці взагалі й до окремого виду зокрема;
— формування суспільно значущих мотивів вибору професії;
— прилучення до суспільно корисної, продуктивної роботи;
— прищеплення культури праці;
— виховання вміння поєднувати фізичну й розумову діяльність;
--формування усвідомлення залежності життєвих благі духовних цінностей від особистої участі у їх створенні та ін.
Школа має значний досвід трудової підготовки підростаючого покоління. Вона здійснюється на уроках і в позаурочний час. Головна ж праця дитини -- це звичайно, навчання, яке сприяє трудовому вихованню як своєю організацією, так і самим процесом засвоєння змісту програмного матеріалу: у школярів формується світогляд, виробляються працьовитість, наполегливість, звичка дотримуватися дисципліни й порядку, ретельно, сумлінно виконувати завдання, розвиваються самостійність,ініціативність, виховуються почуття колективізму, відповідальності та інші якості особистості.[21,20-21]
Зіставляючи ці три педагогічні категорії, слід відмітити, що поняття трудове виховання є ширшим в порівнянні з трудовим навчанням і профорієнтацією. Останні виступають як його складові частини. Але, виконуючи свої специфічні функції, всі ці три процеси взаємозв'язані і при успішному їх здійсненні сприяють формуванню у школярів працьовитості яка є результатом трудового виховання, навчання і професійної орієнтації і виступає як потреба сумлінного і творчого ставлення до праці, та умінням і прагненням сумлінно виконувати будь-яку необхідну роботу і проявляти вольові зусилля в подоланні тих перешкод, які зустрічаються в процесі трудової діяльності.[39,385]
Будучи особистісною якістю, працьовитість, таким чином, включає наступні структурні компоненти:
потреба в творчо-трудовій діяльності і її здорові соціальні і особисті мотиви;
розуміння користі праці для суспільства і для себе та переконання в її етичній благотворності;
наявність трудових умінь і навиків і їх постійне вдосконалення;
достатньо міцну волю особи.
Правильно здійснене трудове виховання, безпосередня участь молодших школярів у корисній, продуктивній праці є дієвим чинником громадянського становлення, морального та інтелектуального формування їх особистості, фізичного розвитку.
Нехтування закономірностями необхідності виховання дітей у праці призводить до певної деградації загальнолюдської ідеї трудового виховання і викликає фізичне й моральне ослаблення членів суспільства.[26,290]
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
