Відповідно аналізуючи підручники, ми простежили, як реалізується профорієнтаційний аспект на практиці: з'ясували, що підручники з усіх предметів містять достатню на нашу думку кількість інформації, яку вчитель може використати з профорієнтаційною метою. Зупинимося на короткій характеристиці кожного з них.
Основними структурними компонентами підручників "Рідна мова" та "Читанка", за якими зараз навчаються в школах України є тексти, представлені художніми, науково-пізнавальними та публіцистичними статтями, вірші, різноманітна за жанрами, народні пісні, байки, притчі, легенди тощо. Частина з них містить у собі інформацію про працю людей, яка частково виступає джерелом профорієнтаційних знань молодших школярів. Текстове наповнення підручників дає можливість вчителеві підібрати до певних уроків оповідання вірші, загадки про працю та професії.
Аналізуючи підручники з "Математики" помічаємо, що вони складаються з текстових, цифрових та геометричних структурних компонентів. Дуже широко у підручнику з математики для 1 класу використані профорієнтаційні можливості такого структурного компоненту як ілюстрація, які відображають тварин чи людей в образах працівників різних професій, та їх атрибути, знаряддя, що полегшує роботу з школярами. Важливим текстовим компонентом є задача, з якою діти працюють, починаючи з першого класу. В окремих з них йде мова про процес виробництва, певну продукцію, яку виготовляють представники різних професій. Профорієнтаційний матеріал частково трапляється у змісті навчальних посібників з математики.
Природній інтерес викликав у нас аналіз підручника "Музика" за 2 клас. У цьому підручнику наявна дуже велика кількість ілюстративного матеріалу профорієнтаційного змісту, що до кола професій музичного світу. У підручнику також наявна карта-схема, яка показує учням три шляхи (назви навчальних закладів) по яких можна рухатися, щоб здобути музичну освіту та професію. За своєю профорієнтаційною наповненістю, особливо названою кількістю професій музичного напрямку, на нашу думку підручник з музики перевершив підручник з трудового навчання. Підручник з музики як ми зауважили, дуже полегшує роботу вчителя з профосвіти учнів молодшого шкільного віку, саме тим, що у ньому розміщено багато назв професій, і вчителеві вже не потрібно самому шукати які професії музичного напрямку є, а лише цікаву інформацію про ту чи іншу музичну професію.
При аналізі підручників із "Я і Україна" ми дійшли висновку, що методичний апарат названих підручників, як свідчить їх аналіз, відкриває дуже вузькі можливості для профорієнтаційної діяльності молодших школярів. Хоча слід зазначити, що у підручнику 1-2 клас містяться теми безперечно профорієнтаційного змісту такі, як: "Де працюють твої батьки, хто вони за професією","Професії батьків. Важливість їхньої професії для інших". У 3-4 класах лише окремі теми дають можливість реалізувати профорієнтаційну освіту учнів, дібрати матеріал у виховних цілях, наприклад, такі теми,як: "Гірські породи", "Цінність рослин для людей" (3 клас), "Історія досягнень людини в науці, спорті, мистецтві" (4 клас). Дуже обмежено, на наш погляд, у підручнику з "Я і Україна" використані профорієнтаційні можливості ілюстрації. Всього в підручнику для третього класу вміщена загальна їх кількість 15, а для четвертого - 10.
Вищезазначене дає підстави стверджувати про різні потенційні можливості навчальних дисциплін у початковій школі щодо можливостей використання профорієнтаційного матеріалу (див. табл. 2.1.)
Таблиця 2.1 Профорієнтаційна спрямованість навчальних дисциплін початкової ланки освіти.
Дія | Безпосередня | Опосередкована | ||||||||
Назва предмету | Українська мова | Я і Україна | Музика | Математика | Основи здоров'я | Читання | Образотворче мистецтво | Трудове навчання | Фізична культура |
Таблиця (2.1.) доводить той факт, що кожна з навчальних дисциплін безпосередньо або опосередковано діє на формування уявлень учнів початкових класів про ту чи іншу професію.
Через призму вищезазначеного в загальних рисах розглянемо педагогічний досвід з даної проблеми окремих вчителів початкових класів, педагогічний пошук яких спрямований на вибір свого підходу до її вирішення.
Зазначимо, під поняттям педагогічний досвід ми розуміємо сукупність знань,умінь і навичок, набутих у процесі безпосередньо педагогічній діяльності, форма засвоєння педагогом раціональних здобутків своїх колег.
Безперечно важливим компонентом програми з трудового навчання є профорієнтаційна робота з молодшими школярами на рівні профінформації. Для виховання в учнях 1 --4 класів творчого ставлення до праці та з метою виявлення інтересу учнів до різних професій вчителі Солом'янського району міста Києва Осколок Л.В. та Морозова Н.М. пропонує таку цікаву форму профорієнтаційної роботи у позаурочний час як Тиждень трудового навчання.
Робота з проведення Тижня трудового навчання (далі ТТН) розпочинається заздалегідь. Учням 1--4 класів за місяць до ТТН роздаються завдання, матеріали до виступу на святі «Краса людини -- у праці, у добрих справах».
У підготовчий період багато часу відводиться на роботу з обдарованими дітьми, на розвиток творчих здібностей учнів школи. Тому керівник гуртка «Чарівні руки» готує виставку сувенірів, подарунків, які виготовили учні власноруч на заняттях. Бібліотекар школи, за допомогою свого активу, готує матеріал з журнальних вирізок для стенду «Світ професій». Учнівський актив школи під керівництвом педагога-організатора прикрашає коридори, актову залу, вестибюль школи:
фотомонтажем «Праця моїх батьків»;
висловлюваннями про працю:«Не одежа красить людину, а добрі діла» «Праця людину годує, а лінь -- марнує», «Чесна праця -- наше багатство» і т.д.
Вчитель трудового навчання виготовляє з учнями аплікації «Художні речі у побуті» або «Квіткові клумби». Класоводи 1--4 класів за допомогою батьківського комітету проводять зустрічі учнів з представниками різних професій та екскурсії на робочі місця. Актив Клубу дідусів та бабусь з учнями 1-го класу готують куточок з поробками «Бабусині руки». Вчитель образотворчого мистецтва проводить конкурс малюнків та готує виставку дитячих робіт з теми «Улюблена професія».
Напередодні ТТН у вестибюлі школи вивішується об'ява про дату проведення Тижня. План проведення ТТН у яскравій формі вивішується поруч.
Таблиця 2.2.План проведення Тижня трудового навчання в початковій школі №310м. Києва.
Дні тижня | Заходи | Місце проведення | Час пр-я | |
Понеділок | Відкриття Тижня трудового навчання | Актова зала | 13.30 | |
Бесіда «Якого кольору ремесла?» | Класна кімната | 14.30 | ||
Вівторок | Проведення конкурсів: -- віршів про працю, професію; -- на кращий малюнок; -- на кращу поробку (сувенір, подарунок); -- на кращу колективну роботу (газету,фотомонтаж:) | Бібліотека. Актова зала. Вестибюль | 13.00 I перерва II перерва III перерва | |
Середа | Конкурс «Панночка-господарочка» | Кабінет трудового нав-ня | 13.30 | |
Четвер | Засідання «Джентльмен-клубу» | Читальна зала | 13.30 | |
П'ятниця | Театралізоване свято «Краса людини -- у праці, у добрих справах». Закриття ТТН. Підведення підсумків. | Актова зала | 13.00 |
Актив клубу дідусів та бабусь, випускники школи входять до складу журі. Члени батьківського комітету готують «солодкі» призи та грамоти. Тиждень трудового навчання розпочинається у понеділок з відкриття ТТН та закінчується в п'ятницю театралізованим святом «Краса людини -- у праці, у добрих справах».
Учні від школи, від вчителя чекають чогось цікавого, несподіваного. Тому, щоб захопити дітей, дати можливість кожному учневі проявити себе, ці вчителі проводять такі цікаві виховні заходи, як КВК, конкурси «Панночка-господарочка», засідання «Джентльмен-клубу».
Форми роботи, які використовуються у школі з профорієнтації у рамках Тижня трудового навчання, дають можливість педагогічному колективу працювати з дітьми цікаво, творчо.[35,134-135]
Безумовний інтерес з проблеми викликає педагогічний досвід вчителя-методиста початкових класів Знам'янської середньої школи №3 Кіровоградської області М.В. Григор'єва.
М. Григор'єва поставила перед початковою школою першорядне завдання -- виховувати у дітей у повагу до праці, до працівників. У школі намагається з перших днів ознайомлювати учнів з різними професіями, дбає, щоб дитину надихало бажання принести користь суспільству, щоб вона і відчула: без праці не можна жити, праця забезпечує повноту духовного життя. Спочатку вона дає школярам загальне уявлення про велику різноманітність професій. А конкретно ознайомлюємо з тими, які доступні розумінню дітей цього віку.
В її класі ефективно проходила гра-подорож «Ким бути». Спочатку вони визначили маршрут гри, назвавши його «До підкорювачів води, землі, неба». Підготували квиток подорожі у вигляді гарно оформленого альбомного аркуша, на зворотному боці якого міститься список літератури за темою маршруту та відмітки про те, які книжки прочитав мандрівник. На класному стенді «Що читати» зробили книжкову виставку. Підсумки гри-подорожі провели в дитячій бібліотеці, де визначили переможців, нагородили їх книжками про різні професії. Зробили і вивісили в класі календар професій -- вирізки з газет та журналів, присвячені працівникам різних галузей народного господарства. Подорож у світ професій вона починає з ознайомлення учнів з заняттями їхніх батьків, працівників школи, загалом людей, з якими діти щодня спілкуються. Свої відгуки про працю батьків учні оформляють у вигляді розповідей, творів, альбомів, навіть папок. Першокласникам це, звичайно, ще важко, тому їм даю завдання підібрати картинку чи фотографію про спеціальність батьків. Малюнки учнів про працю своїх батьків або про те, ким би вони хотіли стати, використовує на різноманітних уроках, політінформаціях, батьківських зборах.
Цікавим є її ознайомлення із учнів початкової школи із походженням різноманітних прізвищ. На це надихнули її учні одного разу, коли зацікавились, звідки з'явились прізвища Токарев, Мельников, Столяров, Коваль, Ткач. Вона розповідає дітям, що в прізвищах зберігається пам'ять про минуле, про те, чим люди займались. Наприклад, якщо в селі всі були хліборобами, а мірошник був на п'ять--шість сіл один, то він виділявся серед селян своїм ділом. Це до нього возили зерно молоти, його звали не «Іван» чи «Петро», а «мельник». Так з'явилось прізвище Мельников. Дуже розповсюджене прізвище Коваль. Це тому, що коваль був першою людиною на селі і в місті. Це він у своїй кузні розпікав шматки металу і кував з них сокири, ножі, виковував цвяхи і петлі для дверей. Хто підкує коня? Хто відремонтує плуг? Коваль. Ні кроку без коваля, без його вміння. Коваль був знаменитою людиною не лише у нас, в Росії. Коваль -- розповсюджене прізвище в Польщі, Німеччині. Тільки вимовляється там по-іншому: Ковальський, Шмідт, Сміт. Проводить гру «Хто більше згадає прізвищ, які нагадують про майстерність людини (Гончар, Садовніков, Писарчук, Візник, Столярник,).
Інтерес дітей зростає, їм хочеться дізнатися більше про спеціальності, від яких пішли прізвища людей. А коли учні згадують професію, забуту в наш час, то з задоволенням проводить із ними пошукову роботу у читальному залі бібліотеки. Звичайно така робота вимагає від вчителя самому вдосконалювати свої знання із області професій, постійно шукати та готовити цікавий матеріал для обробки та розгляду з учнями.
Під час екскурсій по місту вона обов'язково показує дітям щити з об'явами, в яких запрошуються на роботу слюсарі, маляри, штукатури, теслі, водії автобусів. Таким чином М. Григор'єва пояснюю, наскільки важать у нашому житті ці спеціальності, підносить престижність їх в очах учнів. Хороші результати дає також бесіда з дітьми «Без інструмента--як без рук». На уроках та у групі продовженого дня вона проводить творчі ігри «робітників», «мандрівників», «космонавтів».
Цілеспрямована профорієнтація спонукає молодших школярів по-новому оцінювати своє ставлення до праці, до навчання. Це сприяє розвитку пізнавальної активності, формуванню інтересу до всіх професій, виробленню у дітей дисциплінованості, господарського ставлення до школи, класу, стає базою дальшого проведення профорієнтаційної робот в середніх та старших класах. [13, 36-37]
Вагомий внесок у науковий фонд профорієнтаційного аспекту зробила вчитель початкових класів Л.І. Прокоп'єва школи №16 міста Харкова. Вона звертає велику увагу на уроки трудового навчання, що будуються на профорієнтаційному принципі. Вирішуючи конкретно завдання уроків трудового навчання вчителька знайомить учнів з історією зародження професій, народними традиціями, декоративно прикладним мистецтвом, професіями усіх галузей виробництва та сфер соціального обслуговування.
Уроки побудовані на міцній та чіткій профорієнтаційній основі вирізняються різноманітністю наочності, формами організації роботи дітей (в бригадах, парами), варіативністю виконуваних робіт. Такі уроки емоційно-насичені, мають велике виховне значення. Привертає увагу практика створення тимчасової творчої бригади у 3-4 класах, що спеціалізується на якомусь певному професійному профілю, наприклад бригада столярного чи швейного цеху. Вона виконує роботу, яка відрізняється від роботи цілого класу, показує іншим учням внутрішній розпорядок такого цеху, важливість обов'язків усіх його робітників. Учні цієї бригади надівають, підготовлені під керівництвом вчителя, важливі атрибути одягу певного працівника, розігрують весь процес виникнення сорочки чи стільця, демонструють та доводять за допомогою коротких довідок значення у процесі виробництва кожного працівника, його основні обов'язки. Важливим є також підготовка учнями до уроків проектів на різні теми профорієнтаційного змісту, наприклад: проект на тему "Хто працює в наші школі", перед учнями ставиться завдання з'ясувати люди яких професій, з якими учні ознайомилися чи ознайомляться на уроці, працюють в школі. На виконання проекту дається відповідний час, залежно від складності та результатів попереднього звіту, після зібраної інформації учні самостійно вирішують як оформляти та подати для розгляду учнями класу результатів - чи це буде виставка малюнків, виступ,чи невеличке тетралізовене дійство, що розкриє зміст та важливість праці цих професій. Уся підготовка від початку до кінця відбувається під пильним керівництвом вчителя.
З учнями початкових класів вона часто організовує походи на виробничі екскурсії, щоб вони краще знайомилися із працею людей, на власні очі бачили процес праці, частково залучалися до нього краю. Після цього кожен учень виконує панно-мініатюру "Куточок працівника".
Діти із задоволенням знайомляться з професіями українського краю і пробують виконувати різноманітні трудові дії, що притаманні певному видові професії, з цікавістю роблять аплікації, виставки на тами праці та інші завдання, щоб вшанувати красу праці людей різних професій.
Отже, використання на уроках трудового навчання профорієнтаційного матеріалу у початкових класах в значній мірі сприяли вихованню любові до праці, бережливе ставлення до дорученої справи та матеріальних благ, поваги до людей праці та результатів такої праці. Досвід засвідчує необхідні й достатні можливості курсу трудового навчання в уніфікації педагогічних зусиль в цьому плані. Тому в діяльності вчителя профорієнтаційна робота і трудове навчання та виховання невіддільні.
Звернемося до деяких методичних прийомів у педагогічному досвіді, що дозволяє активізувати профорієнтаційний аспект у вихованні учнів початкових класів.
Наприклад, вчитель початкових класів Володимир-Волинської школи № 8 Волинської області В.Я. Кліщук, пропонує розповідати школярам про розвиток промисловості в області, її галузі: машинобудування, харчову, легку (швейну), будівельних матеріалів; про сільське господарство, різні його види: рільництво, городництво, тваринництво, садівництво, ягідництво, лісопосадка (доповнення до цього може бути альбом знатних людей району, села, міста і області, перелік видів продукції).
Подібний підхід у формуванні природничих понять в учнів початкових класів пропонує науковець з Сумщини В.І. Куріпа, вважаючи, що національне самовизначення школи вимагає відродження профорієнтаційної роботи у всіх можливих напрямках, оскільки формування в учнів професійного самовизначення, їх громадського становлення немислиме без вивчення його компонентів у початковій школі.
Сприятимуть вивченню знань про професій та їх види, про виробництва, працю, екскурсії на виробництво, суспільно-корисна праця на пришкільних ділянках, в саду, в полі, в лісі, під час яких діти можуть безпосередньо ознайомитися з працею, систематизувати побачене в одному із розділів профорієнтаційного куточка "Люби і знай професії свого краю", в розділі "Прекрасний світ професій". Ця тема висвітлюється на стендах, в альбомі і папках постійно діючої виставки, у вітринах і шафах кабінету.
На одному із стендів слід помістити карту області, зазначити: економічно важливі заводи та фабрики, аграрні господарства районів, умовними значками позначити відомі професій, що зосереджені в області. Крім виробничої карти області, на інших стендах можуть бути поміщені різні тематичні карти: карта сільськогосподарських професій, карта професій соціального значення, карта музичних професій, плани-схеми «Шлях до омріяної професії». У папках слід помістити розповіді про різні види професій, атрибути, інструменти та засоби праці і т.д. Доповненням цього служитимуть поміщені в шафи чи вітрини макети професійних атрибутів та спецодягу, моделі технічних засобів, тематичні ілюстрації "Краса людини --у праці", " Праця людину годує" та ін.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
