Розвиток мислення молодших школярів на уроках курсу "Я і Україна"
іла латка, чорна латка, по дереву скаче (Сорока).Довгі ноги, довгий ніс. Прилетів - обід приніс:Смачних жабеняток для своїх маляток (Журавель).
Завдання на класифікацію1. Розподіли подані тварини на дві групи залежно від того, як зимують дані тварини. Зозуля, соловей, лелека, чапля, синиця, ворона, сорока. Як одним словом можна назвати дані тварини? Яка ознака об'єднує даних тварин?2. Розподіли подані тварини на дві групи залежно від того, як зимують дані тварини. Ведмідь, їжак, борсук, білка, полівка. Як одним словом можна назвати дані тварини? Яка ознака об'єднує даних тварин?
Завдання на порівняння1. Заповнити таблицю і встановити риси подібності між птахами і звірами.
|
Ознаки | Птахи | Звірі | |
З яких частин складається тіло? | | | |
Які органи знаходяться на голові? | | | |
Скільки кінцівок? | | | |
Чим вкрите тіло? | | | |
|
Завдання на встановлення причинно-наслідкових зв'язків1. Із двох речень утворити одне за допомогою слова«тому що«. Визначити у новому реченні причину і наслідок.Птахи відлітають у теплі краї. Взимку немає комах.У звірів відростає густа шерсть. Настають холоди.Узимку їжак впадає в сплячку. Взимку немає комах, черв'яків, жаб.Зайці, олені, лосі не запасають на зиму їжу. Взимку можна знайти гілки й кору дерев та кущів.
Завдання на доведення1. Доведіть, що тварини не можуть жити без рослин.2. Доведіть, що заєць - рослиноїдна тварина.
Тема. Зима. Рослини взимкуМета: Вчити виявляти зміни, що сталися взимку в неживій природі, в житті рослин, у праці людей; виховувати шанобливе ставлення до природи і до всього навколишнього світу.
Обладнання: ілюстрації рослин взимку.
Хід урокуІІ. Вивчення нового матеріалуУчитель: Відгадай загадку.Сніг на полях,Лід на річках,Віхола гуляє.Коли це буває? Поясни, чому ти так думаєш?Розглянь малюнок зими.
Розкажи про зиму так, як розповідав про осінь.Як змінюється довжина дня і ночі з настанням зими?
Порівняйте висоту сонця на небосхилі взимку і восени. Які змінили відбулися з водоймами?Розгляньте малюнки рослин: береза, ялина, тополя, калина. за якими ознаками ти їх впізнав.
Порівняй березу і ялину? Що у них спільного? Що відмінного? Чому ялина завжди зелена? (листочки-хвоїнки не всі опадають зразу).
Доведи, що сосна - це хвойне деревоБільшість дерев і кущів скинули листя взимку. Чи загинули вони? Як про це дізнатися,
доведи? Встанови
причину: Чому взимку рослини не ростуть, а перебувають у стані спокою?
Тема: Як зимують птахи і звірі. Турбота людей про птахів, звірів узимкуМета уроку: Продовжувати формувати вміння встановлювати причино - наслідкові зв'язків в неживій природі, житті рослин і житті тварин, порівнювати за істотними ознаками тварин, класифікувати їх; виховувати бажання допомагати птахам взимку.
Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин взимку.
Хід урокуІІІ. Вивчення нового матеріалуУчитель: На дошці малюнки із зображенням лося, вовка, лисиці, зайця, їжака, білки. Учні називають звірів, міркують, хто із них
зайвий.Чим свійські тварини відрізняються від диких? Чи сталися зміни у житті свійських тварин узимку? З настанням зими у житті домашніх тварин настають зміни. Так, у птахів під пір'ям відростає густий пух, вони перестають нестися. У звірів відростає густа шерсть. Густий пух і шерсть затримують багато повітря, а воно погано проводить тепло. Взимку пасовища вкриті снігом. Тому корів, овець та інших тварин переводять на тваринницькі ферми. Взимку у тваринників багато роботи: вчасно нагодувати тварин, прибрати у приміщенні.Узимку підлітають ближче до осель сороки, граки, синиці. Поясніть чому.
Закріплення вивченого матеріалу1. Чи можна взимку побачити мурашку, сонечко, муху та інших комах? Чому?2. Що для птахів страшніше: холод чи голод? Чому?3. Чиїх слідів не побачиш взимку? Чому?4. Розкажи як люди турбуються про звірів взимку?
Доповніть речення (на дошці).Під снігом із зеленими листочками зимують.... У барлогах зимують.... У зимовій сплячці --.... У пошуках поживи блукають.... Живляться зробленими запасами.... Ближче до житла людей прилітають....
Тема. Весна. Рослини навесніМета: Виявити зміни, які відбулися навесні в неживій природі, в житті рослин, у праці людей. З'ясувати причини, що зумовлюють ці зміни. Ознайомити з ранньоквітучими рослинами, які потребують охорони. Сприяти розвитку спостережливості, вихованню естетичних почуттів.
Обладнання: малюнки весняних рослин
.Хід урокуІІІ. Вивчення нового матеріалуУчитель: Прочитай статтю „Весна” і наведи приклади ознак весни, які ти спостерігав.Робота в зошиті з друкованою основою. Прочитай ознаки зими і запиши ознаки весни
|
Зима | Весна | |
Сонце стоїть низько | | |
Холодно | | |
Дні короткі, а ночі довгі | | |
Дмуть холодні вітри | | |
Земля вкрита снігом | | |
Замерзли річки й озера | | |
Дерева й кущі без листя | | |
Немає трав'янистих рослин | | |
|
Прочитай статтю„Рослини навесні” і запиши в таблицю рослини, про які говориться в статті.
|
Трав'янисті рослини | Кущі | Дерева | |
| | | |
|
Відгадай загадку. Тане сніжок, Квітне лужок,День прибуває,Коли це буває?Чому ти так думаєш?Розглянь малюнок до статті „Рослини навесні” (с. 117). Що
спільного у рослин, зображених на малюнку? Що
відмінного? Які рослини зображені на малюнку, ростуть там, дети живеш?
Закріплення вивченого матеріалуЗакресли зайвеНавесні достигають плоди горобини, цвітуть підснижники, тюльпани.
Тема: Тварини навесні. Зустрічаємо птахівМета уроку: з'ясувати зміни у житті комах, птахів, звірів; виховувати бережливе ставлення до тварин; розвивати уяву в дітей; розробка проектів (на вибір) "Колекціонуємо клички тварин", "Ластівка сільська".
Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин навесні.
Хід урокуІІІ. Вивчення нового матеріалуУчитель: Прочитай статтю „ Тварини навесні” і
склади розповідь про поведінку тварин за планом:Яка поведінка птахів навесні?Чому пташині гнізда слід охороняти?Чому птахи будують гнізда?Як спостерігати за птахами?Яка поведінка звірів навесні?Прочитай статтю”Кроленята” і
опиши кроленят за планом:На кого схожі кроленята?Які в кроленят вушка?Які в кроленят очі?Які в кроленят хвостики?Що їдять кроленята?Як вони їдять?Розглянь малюнки на с. 120 підручника. Які тварини зображені на них?
Опиши тварин, зображених на малюнках.Розглянь малюнок на с.122 підручника.
Опиши птахів, зображених на малюнку.Кіт -- свійська, хижа тварина.
Доведи це.
2.3 Результати експериментальної роботиГіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, розвиток мислення молодших школярів на уроках буде здійснюватися ефективніше за умови впровадження методики навчання курсу « Я і Україна«, яка передбачає цілеспрямоване, систематичне використання пізнавальних завдань, спрямованих на формування логічних умінь, наочності (живі об'єкти, малюнки, гербарії, чучела тощо, різноманітні схеми, таблиці); здійснення організації і
постійного контролю за формуванням логічних умінь прямим способом, ми перевіряли в процесі експерименту.Формуючий експеримент проводився року на базі ЗОШ І-ІІ ступенів с. Верещаки Лановецького району Тернопільської області протягом 2007-2008 н. р. У педагогічному експерименті взяли участь 44 учні других класів даних шкіл. Серед них визначено контрольний клас 2-Б - 21 учень та експериментальний клас 2-А - 23 учні. Класи було підібрано приблизно з однаковим рівнем навчальних досягнень.У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику навчання учнів курсу«Я і Україна«, яка була спрямована на розвиток мислення молодших школярів у процесі пізнання природи. Показником розвитку логічних умінь мислення другокласників була правильність виконаних дій. Упродовж експериментального дослідження проводили індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу «Я і Україна« у 2 класі з розділу « Природа навколо нас»
Завдання для контрольної роботи з теми «Природа навколо нас»1. Назви одним словом рослин, які зображенні на малюнку. Поясни, чому ти так думаєш.На малюнку зображено - _______________________, тому що_______________________________________________________2. Розподіли рослини на 3 групи: барвінок, соняшник, каштан, калина, дуб, пролісок, береза, бузок, шипшина. Вкажи ознаки, за якими розподілили їх на групи._____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________3. Підкресли назви диких тварин.Вовк, кінь, лось, корова, ведмідь, бджола, борсук, курка, заєць, коза. Вкажи, за якими ознаками ти відніс цих тварин до диких?_____________________________________________________________4. Доведи, що калина - кущ.5. Розглянь малюнки білки і лисиці. Порівняй їх.Спільні ознаки_________________________________________Відмінні ознаки___________________________________________6. Визначити причину і наслідок. Причину підкреслити однією рискою, а наслідок - двома рисками.Узимку їжак впадає в сплячку. Взимку немає комах, черв'яків, жаб.Восени у більшості дерев і кущів листя жовтіє і опадає. Восени настають холоди.Критерієм оцінювання результатів виконання завдання була правильність і повнота виконання завдання. Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів підсумкової контрольної роботи наведено у таблиці 2.1.Таблиця 2.1.Результати досягнення учнями рівня знань
|
| № зрізу знань | Кількість учнів, що досягли рівня знань (у %) | |
| високого | достатнього | середнього | низького | |
| Експер. клас | Контр. клас | Експер. клас | Конт. клас | Експер. клас | Контр. клас | Експе. клас | Контр. клас | |
1 | 8 (35%) | 6 (28, 5%) | 12 (52%%) | 10 (48%) | 3 (13%) | 5 (23,5%) | - | - | |
|
Зіставивши результати, отримані в експериментальному та контрольному класах, ми дійшли висновку, що в експериментальному класі кількість учнів із високим рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному. Такими чином, кількісний і якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про позитивний вплив експериментальної методики на розвиток мислення у молодших школярів, на якість знань, умінь та навичок учнів.
ВИСНОВКИПроведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:1. Людське мислення в будь-якій формі нерозривно пов'язане з мовою та мовленням. Будь-яка думка виникає і набуває свого розвитку у слові, а вдало дібране слово вдосконалює, уточнює думку. Мовлення є способом, а мова -- засобом вираження думки і формою її існування. Чим більше продумана думка, тим чіткіше вона виражається у мовленні. Мислення здійснюється через аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування,
конкретизацію, тобто через
мисленнєві операції, спираючись на знання і дістає вираження у слові. В основі мисленнєвого процесу лежить аналітично-синтетична робота всієї кори великих півкуль головного мозку. 2. На основі аналізу педагогічної літератури виявлено, що розрізняють різні форми мислення: поняття, судження, умовиводи, якими оволодівають молодші школярі3. З'ясовано, що розумова діяльність проявляється у дитини в різноманітних видах -- як наочно-дійове, наочно-образне і логічне мислення, однак домінуючим у цьому віці є
наочно-образне мислення. Ефект у розумовому розвитку визначається взаємодією трьох форм мислення. Повноцінний розвиток образного мислення і вправляння в розв'язанні завдань на рівні логічних міркувань сприяють розвитку логічного мислення як підґрунтя для засвоєння наукових знань. Протягом молодшого шкільного віку в дітей формуються такі мислительні операції, як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення. 4. Діяльність вчителя щодо формування мислення учнів здійснюється через різноманітність форм, методів, засобів і прийомів, змісту навчання. 5. Вивчення шкільної практики формування мислення молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» показало, що більшість учителів не приділяє належної уваги даній проблемі. В основному вчителі використовують і опираються на ті завдання, які містяться у підручнику для 2 класу. 6. Визначено загальні методичні підходи розвитку мислення молодших школярів у процесі пізнання природи: - засобом розвитку мислення учнів є різноманітні пізнавальні завдання, які побудовані на прийомах мислення (аналізувати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, доводити);- щоб сформувати логічні уміння мислення необхідно використовувати наочність (живі об'єкти, малюнки, гербарії, чучела тощо, різноманітні схеми, таблиці);- при формування умінь мислення необхідно дотримуватись таких етапів: засвоєння знань про спосіб виконання дії шляхом демонстрації вчителем зразка; репродуктивне відтворення знань і використання їх за зразком; кількаразове повторення способу дії в подібній ситуації; виконання способу дії в новій ситуації;- постійний контроль за етапами формування логічних умінь.
7. Розроблено методику формування мислення учнів на уроках курсу «Я і Україна« у 2 класі. Її сутність полягала у доборі пізнавальних завдань до уроків на основі визначених нами критеріїв (відповідати змісту програмового матеріалу і меті уроку; бути посильними для учнів; бути різноманітними; складність завдань повинна поступово зростати), визначенні етапу уроку, на якому будемо використовувати дані завдання. Організація і контроль за виконанням завдань здійснювалася прямим способом в чотири етапи: 1 етап - учням пояснюють значення прийому, що формується, і з'ясовують, з яких послідовних дій він складається; 2 етап - учні відтворюють той чи інший прийом; 3 етап - структура прийому закріплюється в процесі виконання подібних пізнавальних завдань; 4 етап - учні самостійно використовують засвоєні прийоми міркувань у певній послідовності в нових навчальних ситуаціях.
8. У педагогічному експерименті доведено ефективність розробленої методики формування мислення в молодших на уроках курсу «Я і Україна«
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Айзенк Г.Ю. Интеллект: новый взгляд // Вопр. психологии. - 1995. - №1.-С. 111-131.
2. Бадинцян И.В. Развитие мыслительной деятельности младших школьников // Методологические и теоретические основы процесса обучения и воспитания в начальной школе: Сб. научн. трудов. - М., 1978.-С. 70-77.
3. Байбара Т.М. Методика викладання природознавства у початкових класах. -- К.: Освіта, 2001. -- 424 с.
4. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Підруч. для 2 кл. - К.: Форум, 2002.- 144 с.
5. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. -- Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000. -- 400 с.
6. Блонский Н.П. Развитие мышления школьников //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. - М.: Изд. центр «Академия«, 1999. - С. 131-142.
7. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. - М.: Просвещение, 1959. - 242 с.
8. Божович Л.И. О развитии мышления в младшем школьном возрасте //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. - М.: Изд. центр «Академия«, 1999. - С. 157-159.
9. Бондар С.П. Аналогія як засіб організації пізнавальної діяльності учнів //Початкова школі. - 1974. - №6. - С.17-20.
10. Варакута О. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Початкова школа. -- 1999. -- № 8. -- С. 53-56.
11. Вікова і педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук. - К.: Каравела, 2008. - 400 с.
12. Вікова і педагогічна психологія / За ред. Г.С. Костюка. - К.: Педаго-гіка, 1976. - 486 с.
13. Газдун М.І. Як учити молодших школярів розв'язувати задачі // Початкова школа. - 1988. - № 11. - С. 70-72.
14. Гальперин П.Я., Котик К.Р. К психологии творческого мышления //Вопр. психологии. - 1982. - №5. - С. 80-84.
15. Гільбух Ю.З. Діагностика мислительних здібностей // Рад. школа. -1990. - №12.-С. 19-26.
16. Грединарова Е.М. Развитие творческого мышления как условие успешного обучения // Практична психологія та соціальна робота. -1999.-№1.-С. 13-14.
17. Давыдов В.В. Младший школьный возраст как особый возраст в жизни ребенка //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. - М.: Изд. центр «Академия«, 1999. - С. 18-24.
18. Державний стандарт початкової загальної освіти /Збірник нормативних документів з освіти та виховання /Упоряд. З.М. Онишків. - Тернопіль, Тернопільський національний університет імені Володимира Гнатюка, 2006. - 172с.
19. Жаркова І. Технологія формування у молодших школярів природничих знань дієво практичного характеру. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. - 64с.
20. Жукова С. Розвиток логічного мислення учнів початкових класыв шляхом вивчення формальної логіки // Початкова школа, 2001, - №2.-С.47--48.
21. Зак А.З. Типология динамики мыслительного процесса // Вопр. психологии. - 1986. - №5. - С. 96-103.
22. Кабанова-Меллер Е.Н. Формирование приемов умственной деятельности и умственное развитие учащихся. - М.: Просвещение, 1968. - 288с.
23. Кагальняк Г.И. Развитие у детей умения сравнивать предметы и явления //Начальная школа. - 1958. - №1. - С.16-18.
24. Калмыкова З.И. Пути развития продуктивного мышления школьников//Вопр. психологии. - 1978. - №3. - С. 143-148.
25. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. -- К.: Вища школа, 1975.-- 176 с.
26. Коваль Н.С. Пошукові завдання для самостійної роботи з природознавства // Початкова школа. -- 1977. -- № 9. -- С. 57-62.
27. Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства: Посібник для вчителів. -- К.: Радянська школа, 1982. -- 96 с.
28. Куб'юк М.Я. Формування у другокласників умінь міркувати //Початкова школа. - 1986. - № 7. - С.30-33.
29. Кульчицька О.І. Дивергентне мислення як умова розвитку творчості дітей молодшого шкільного віку // Обдарована дитина. - 1999. - №1.-С. 2-6.
30. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - 356 с.
31. М'ясоїд П.А. Загальна психологія. - К.: Вища школа, 1998. - 479 с.
32. Максименко С.Д. Індивідуальні особливості мислення дитини. - К.: Знання, 1977. - 48 с.
33. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. -М.: Просвещение, 1972. -204 с.
34. Меланов С.В. К вопросу о структуре и составе теоретического мышления // Мир психологии. - 2001. -№1. - С. 145-155.
35. Мечник Л., Жаркова І. Система пізнавальних завдань як засіб формування дієвих природничих знань молодших школярів// Початкова школа. -- 2003. -- № 4. -- С. 19-21.
36. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. -- К.: Радянська школа, 1990. -- 324 с.
37. Овчинникова Г.С. Обучение младших школьников доказательству // Начальная школа. - 1989. - № 10-11. - С.115-125.
38. Павлов Ю.В. Управление процессом познавательной деятельности // Взаимоотношение чувственного опыта и понятия в учебной деятель-ности. Сб. науч. тр. -- М.: МГПИ, 1983. -- С. 156-159.
39. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. -- М.: Просвещение, 1990. -- 192 с.
40. Паламарчук В.Ф. Школа учит мыслить. - М.: Просвещение, 1987. - 206 с.
41. Полякова А.В. Формирование у школьников рациональных способов мышления в процессе усвоения знаний. - -- М.: Педагогика, 1963. -- 178 с.
42. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 432 с.
43. Психологія / За ред. Ю.Л. Трофімова. - К.: Либідь, 2001. - 558 с.
44. Раев А.И. Управление умственной деятельностью младших школьников: Учебное пособие. - Л.:Изд-во ЛГПИ им. Герцена, 1976. -134с.
45. Редкина Е.И. Развивающие задания на уроках природоведения //Начальная школа, 2000. - №4 - С.75-78.
46. Ротенберг В.С., Бондаренко С.М. Трудности детского мышления //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. - М.: Изд. центр «Академия«, 1999. - С. 157-159.
47. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. - М.:Педагогика, 1976. - 416 с.
48. Румянцева Л.И. Особенности процесса сравнения у младшего школьника //Типические особенности умственной деятельности младших школьников /Под ред. С.Ф. Жуйкова. - М.:Просвещение, 1968- С. 24-32.
49. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. -- К.: Ґенеза, 1999. - 324 с.
50. Савченко О.Я. Порівняння у навчанні учнів початкових класів. - К.: радянська школа, 1982. - 176с.
51. Савченко О.Я.Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів -- К.: Рад.школа, 1982. - 176 с.
52. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: навч.посіб. - К.: Академвидав, 2006. - 360с.
53. Сак Т. Як подолати стійку неуспішність у процесі вивчення природничих понять // Початкова школа, 2001, - №2.-С.44--47.
54. Смольська Л.Г. Психолого-педагогічні умови формування творчого мислення молодшого школяра // Практ. психол. та соц. робота. -1999. -№1.-С. 43-44.
55. Стадненко Н., Ілляшенко Т., Обухівська А. Формування розумових дій у процесі підготовки дитини до навчання в школі //Початкова школа. - 2002. - № 9. - С.58-61.
56. Стенберг Р. Типи мислення: шляхи до розуміння способу дій учнів //Рідна школа. - 2001. - №4. - С. 75-76.
57. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. - Т.1. - С.97.
58. Телегина З.Д., Гагай В.Н. Виды учебных действий и их роль в развитии творческого мышления младших школьников //Вопр.психологии. - 1986. - №1. - С. 47-53.
59. Усова А.В., Бобров А.А. Формирование у учащихся учебных умений. - М.: Знание, 1987. - 80с.
60. Хитяєва Л.П. Дидактичні роздаткові картки з природознавства // Початкова школа. -- 1994. -- № 11. -- С. 47-52.
61. Шиянова Е.Б. Формирование у школьников мыслительных операций преобразования // Вопр. психол. - 1986. - №1. - С. 64-69.
ДОДАТКИ
Алгоритми
Виділення головного в прочитаному:
1) аналіз смислових частин тексту; 2) встановлення взаємозв'язку між ними; 3) виділення опорних суджень, що несуть головне смислове навантаження в кожній частині; 4) порівняння значущості опорних суджень; 5) виділення головної думки; 6) доведення правильності висловлених міркувань.
Виділення головного в спостережуваному об'єкті:
1) всебічний аналіз об'єкта; 2) виділення його істотних ознак; 3) з'ясування, яка серед них найістотніша.
Щоб порівняти предмети, необхідно:
а) проаналізувати і виділити їхні ознаки, частини; б) зіставити предмети і визначити подібні та відмінні ознаки, частини; в) зробити висновок, що в предметах подібного і що відмінного.
Щоб здійснити класифікацію треба здійснити:
1) аналіз предметів і явищ; 2) їх порівняння і визначення істотних ознак, властивостей, зв'язків;
3) об'єднання об'єктів природи у групу за істотними ознаками.
Міркування на встановлення причинно-наслідкових зв'язків:
1) аналіз і виділенням істотних ознак об'єкта; 2) пошук і пояснення причини явища або події, 3) встановлення і пояснення наслідку; 4) співвіднесення причини й наслідку; 5) висновок: пояснення взаємозв'язків між об'єктами, що аналізуються.
Міркування за аналогією:
1) всебічний аналіз розглядуваного об'єкта;
2) виділення істотних спільних ознак; 3) встановлення аналогічних ознак, виявлених в нових умовах; 4) обґрунтування правильності виконаної дії.
Доведення правильності міркувань: 1) усвідомлення тези, тобто мети доведення (що необхідно довести?); 2) осмислення сутності тези, тобто виділення істотних ознак об'єкта, за якими буде проведений пошук аргументів; 3) пошук потрібних доказів (фактів), які підтверджують або заперечують те, що доводять; 4) формулювання загального висновку.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
