Робота з підручником на уроках читання
p align="left">Зважаючи на обмежений обсяг підручника, вчитель, як правило, завжди поставлений перед необхідністю формулювати свої запитання до тексту. Узагальнення напрацьованого у зазначеному аспекті [13; 15; 16] та власне бачення проблеми дозволяють запропонувати основні види запитань, зорієнтованих на аналіз твору:

- завдання, спрямовані на відтворення змісту прочитаного; розкриття жанрових особливостей твору (передбачають уточнення змісту, вияснення значення незрозумілих слів, розкриття послідовності подій):

Про що (кого) говориться у тексті? Назви дійових осіб твору. Де відбуваються події? З чого видно, що це казка? Як побудований твір? Відшукай зачин, основну частину, кінцівку;

- завдання на визначення образної та смислової ролі слів і словосполучень (пошук у тексті епітетів, порівнянь, метафор (без вживання термінів); знаходження опису природи, явища, предмета тощо; відшукування слів, які передають швидкість зміни подій; вжитих у прямому чи переносному значенні близьких або протилежних за значенням; розкриття змісту деяких образних висловлювань тощо);

- на розвиток процесів сприймання (встановлення, що з описаного можна побачити, а що - почути; зачитування слів, які допомагають уявити...; відшукування речень (словосполучень), які описують певні звуки, запахи, смак тощо);

- на аналіз емоційної сфери автора та героїв твору (знаходження слів, які передають певні почуття; за допомогою яких автор висловлює своє ставлення до зображуваного; які описують внутрішній стан героя та ін.):

Як автор твору ставиться до своїх героїв (до зображуваного)? З чого це видно? Що відчував письменник, пишучії ці рядки? Чим він хотів поділитися з читачами? Чи вдалося автору досягти мети? Доведи. Прочитай рядки з твору, в яких йде мова про хвилювання героя. Які слова передають захоплення хлопчика? Що видалось автору дивним? Як змінився настрій героя, коли...? Що хотів автор цим сказати? Які почуття висловив письменник словами...? Кого автор любить, а кого - засуджує? Що змусило героя прийняти таке рішення?; - на розкриття власних почуттів та переживань (висловлення особистісного ставлення до героїв твору чи зображуваних подій; свого враження від твору в цілому або окремих моментів; описування власних почуттів, викликаних...):

Які почуття виникають у тебе, коли читаєш ці рядки? Що найбільше вразило тебе у творі? Коли ти найбільше хвилювався, читаючи твір? Які слова подобаються тобі у тексті? Які епізоди з прочитаного тобі особливо сподобалися? Яким настроєм пройнятий вірш? Які слова посилюють цей

настрій? Що здивувало тебе у творі? Що видалося несподіваним? Що найбільше тебе засмутило? Яка музика відповідає настроєві твору? Чи знайомі тобі почуття, описані у тексті? Коли ти їх переживав? Чого навчає тебе цей твір?

- на оцінювання вчинків дійових осіб (порівняння вчинків героїв твору; виявлення мотивів їхньої поведінки; пошук слів, що передають риси характеру персонажа; висловлення особистісного ставлення до того чи іншого вчинку та ін.):

Чи правильно вчинив герой? Що спонукало його до такого вчинку? Як би ти поступив на місці героя? Що порадив би ти йому? З ким із дітей ти хотів би дружити? Схвалюєш чи засуджуєш їхню поведінку? Чи подобається тобі ставлення героя до людей? Чим саме?;

- на словесне малювання картин, розвиток уяви та фантазії (усний опис окремих фрагментів твору, дійової особи, картин природи; на відтворення обстановки, де відбувалися події тощо):

Як ти уявляєш собі цю картину? Усно намалюй картину... . Намалюй ілюстрацію до даного уривка (епізоду). Якою ти уявляєш собі... ? Намалюй словами картину, яка виникла у твоїй уяві під час читання твору. До яких рядків ти хотів би намалювати ілюстрацію? Які фарби ти використав би? Намалюй ілюстрацію до твору, передаючи свої почуття в кольорах;

- на встановлення причинно-наслідкових та часових зв'язків:

Чому це трапилося? Коли відбуваються події, описані в тексті? Чи буває таке в житті? Як можна було уникнути цього? Чим це зумовлено? Як це можна пояснити? Як довго тривала подія?;

- на порівняння різних творів; на встановлення зв'язку змісту художнього твору з прислів'ями, приказками тощо:

В яких ще творах розповідається про...? Чим подібні вони міме собою? Чим відрізняються? Де цікавіше описано? Чому? Яке із наведених прислів "їв найбільш точно відображає головну думку твору?;

- на залучення життєвого досвіду учнів:

Чи читав ти раніше про події, описані в тексті? Що відомо тобі про це явище? Що нового дізнався ти про нього?;

Особливої значущості в умовах особистісно орієнтованого навчання набувають завдання на формування в учнів емоційно-ціннісного ставлення до дійсності, на аналіз почуттєвої сфери автора твору, його героїв, власних переживань. Уміння учня перенести пережите героєм твору на себе, відчути у тексті присутність автора вважають вагомим показником особистісного розвитку школяра.

Вкажемо ще на такі важливі, на наш погляд, моменти:

- по-перше, доречно вчити учнів самостійно формулювати запитання до тексту, а не лише відповідати на поставлені (варто звернути увагу другокласників на те, що запитання мають певну пізнавальну цінність; спонукати ставити проблемні запитання, спрямовані на з'ясування причинно-наслідкових зв'язків; вибирати серед них найцікавіші та найзмістовніші). Даний підхід має важливе значення, оскільки ставить учня в позицію шукача знань, активізує навчальну діяльність школярів. Шляхом аналізу учнівських запитань, завдань підручника та демонстрування зразка вдалого формулювання запитання вчитель формує в учнів допитливість як важливу якість особистості;

- по-друге, ми зосередили основну увагу на аналізі художнього твору, хоча неважко запримітити, що частина із запропонованих завдань стосується і навчально-пізнавальних текстів.

Робота з підручником передбачає кількаразове перечитування твору. У зв'язку з цим нагадаємо деякі традиційні види читання: читання пошепки, тихо, голосно; читання в особах; хорове (групове) читання; читання ланцюжком; комбіноване (вчитель - учні); мовчазне читання; вибіркове; з орієнтацією на розділові знаки та ін.

Помітно активізують діяльність учнів на уроці так звані нетрадиційні види читання: читання зі скороченням тексту, коли діти відшукують у творі слова чи речення, які можна опустити; читання на швидкість; читання-гудіння (напівголосне, у різному темпі); читання з відповідним настроєм; читання з

різною силою голосу; читання "дощиком" (напівголосне читання тексту упродовж кількох хвилин усім класом, кожен у своєму темпі); читання "буксиром" (учитель або добре підготовлений учень читає текст у сповільненому темпі, а діти напівголосно прочитують за ним; темп читання поступово пришвидшується); читання-конкурс (варто чітко сформулювати умови конкурсу); читання скоромовкою та ін.

Щоб уникнути механічного перечитування матеріалу учнями, перед кожним видом читання важливо формулювати установку на сприймання (наприклад. Прочитайте мовчки і відшукайте.... Подумайте, на скільки частин молена поділити текст, Прочитайте текст і скажіть... та ін.).

Наведемо орієнтовні зразки таких вказівок:

Знайдіть слова, в яких автор передає своє ставлення до зображуваного. Підпишіть ілюстрації рядками тексту. Прочитайте і подумайте, що правдиве, а що - вигадане. На скільки частин можемо поділити текст? Які ілюстрації намалюєте до твору? Відшукайте слова, які передають головну думку. Зачитайте місце, де описано хвилювання героя. Прочитайте найсмішніше місце в оповіданні. Підготуйтеся до читання в особах. Відшукайте слова, які стали прислів'ями. Знайдіть опис природи. Яке слово найчастіше повторюється в тексті? Прочитайте речення, які передають певні почуття. Знайдіть авторську підказку про те, як треба читати. Прочитайте текст і сформулюйте запитання про найголовніше у ньому. Виберіть уривок, який найбільше сподобався. Відшукайте частину тексту за деформованим планом. Відновіть деформований план відповідно до змісту твору. Прочитайте текст, відшукайте незрозумілі слова. Виберіть вислови, які найбільше сподобалися. Прочитайте твір і подумайте, чому він так називається. Знайдіть опис зовнішнього вигляду героя. Зачитайте уривок тексту, поширивши його "своїми" реченнями. Порівняйте зміст тексту з ілюстрацією. Прочитайте твір і простелете за змінами в настрої (поведінці) персонажів. Відшукайте найбільш напружений момент у розповіді. Підготуйтеся до переказу тексту за поданим планом. Визначте зачин, основну

частину та кінцівку твору. Поміркуйте, що нового дізналися ви з тексту порівняно з розповіддю вчителя? Підготуйтеся до виразного читання (подумайте, в якому темпі, з яким настроєм, силою голосу треба читати твір).

Складання плану прочитаного тісно пов'язане з умінням встановлювати послідовність подій та виділяти головну думку твору. Щоб сформувати у другокласників узагальнений підхід до з'ясування структури тексту (відношення "спочатку - потім"), радимо звернути увагу учнів на такі взаємопов'язані моменти: про що йде мова на початку оповідання; що було потім; чим закінчується твір.

З метою нарощування складності завдань на визначення головної думки О.Я.Савченко пропонує користуватися такою послідовністю:

- пошук учнями слів з найбільшим смисловим навантаженням;

- виділення речень, у яких передаються найважливіші думки;

- визначення (розкриття) змісту думки, переданої в назві твору;

- зіставлення "головних" слів тексту з його назвою;

- визначення головної дійової особи;

- встановлення зв'язку між головною думкою твору та змістом відповідних прислів'їв і приказок.

Пропедевтикою до самостійного складання плану є такі прийоми:

- демонстрування зразка складеного плану;

- відповіді на запитання, які є вузловими (канвою) для подальшої роботи над складанням плану;

- поділ тексту на логічно завершені (смислові) частини (як на основі плану, запропонованого вчителем, так і самостійно);

- підбір до них заголовків;

- пошук частин тексту за сформульованим планом;

- складання малюнкового плану;

- відновлення деформованого плану відповідно до тексту тощо.

Зауважимо, що план не лише сприяє глибшому усвідомленню та розумінню змісту прочитаного, а й є важливим прийомом запам'ятовування навчального матеріалу, необхідною умовою підготовки учнів до переказу твору. Поширеними видами переказів у початкових класах є такі: дослівний, стислий, вибірковий, творчий. Як свідчить практика, молодшим школярам найбільш доступний детальний переказ (його різновидом є переказ тексту за поданим планом), що передбачає переважно репродуктивну діяльність (основний акцент робиться на дитячу пам'ять). З іншого боку, він формує уміння висловлювати одну й ту ж думку різними способами, тобто розвиває синонімічність мовлення.

Модель особистісно орієнтованого навчання націлює вчителя на використання тих видів роботи, які активізують логічне мислення, вчать виділяти головне, узагальнювати. Ефективним у зазначеному аспекті є стислий переказ, коли зміст твору учень передає коротко, конспективно. Зауважимо, що це один із найважчих видів переказів, який передбачає складну аналітико-синтетичну діяльність: виділити у прочитаному основне; передати його зв'язно, послідовно; не допускати пропусків суттєвого.

Вибірковий переказ передбачає відтворення окремого епізоду, події; зовнішнього вигляду персонажа, предмета, природи, місцевості тощо.

Серед творчих переказів виділяють перекази з творчим доповненням та з перебудовою тексту. До першого виду можна віднести такі: на продовження твору (казки, оповідання); на розширення сюжету новими епізодами; на творче доповнення початку чи кінця твору; на введення описів природи, місцевості тощо; на словесне малювання ілюстрацій до тексту.

Для переказів, пов'язаних з перебудовою тексту, пропонуємо такі завдання:

Склади свою кінцівку (зачин) твору: склади діалог на основі прочитаної розповіді; перекажи твір від імені автора (дійової особи); склади оповідання (розповідь) за аналогією (чи протиставленням) до прочитаного; склади оповідання з використанням діалогів (без них); розкажи, які події могли б передувати зображеним.

Таким чином, ми розглянули найбільш поширені види роботи над текстом: обговорення заголовка, відповіді на запитання за змістом прочитаного, самостійне формулювання запитань до тексту, різні види читання, складання плану твору, переказ прочитаного.

2.2 Авторські пропозиції

Результативною стороною ефективної організації роботи з навчальними текстами на уроках читання є сформованість у молодших школярів уміння працювати з текстом (так звана «внутрішня сторона» роботи з підручником як методу навчання).

Виходячи з того, що результативність читання навчального тексту тісно пов'язана з його розумінням, тобто усвідомленням внутрішньої смислової структури, науковцями [19] виділено основні уміння, які забезпечують цей процес (уміння працювати з текстом):

- уміння виділяти головну думку (забезпечує єдність структурного і смислового аналізу, що є основою повного і глибокого розуміння тексту);

- уміння складати план (дозволяє ефективно розвивати в учнів аналітико-синтетичну діяльність, встановлювати смислові зв'язки);

- уміння переказувати (вчить відтворювати зміст твору);

- уміння ставити запитання (вважається найефективнішим прийомом перевірки розуміння прочитаного, на основі якого можна говорити про рівні діалогічної взаємодії учнів з текстом; саме з виникненням запитання починається «самостійна робота думки»).

Виділені уміння володіють значною дослідницькою продуктивністю, оскільки за результатами виконання навчальних завдань, спрямованих на

діагностику зазначених умінь, можна судити про рівень сформованості уміння молодших школярів працювати з текстом, а значить про ефективність організації роботи з текстовим матеріалом підручника.

Результативною стороною ефективної організації роботи з навчальними текстами на уроках читання є сформованість у молодших школярів уміння працювати з текстом (так звана «внутрішня сторона» роботи з підручником як методу навчання), яке охоплює такі вміння: виділяти головну думку, складати план, переказувати, ставити запитання.

Висновки

На основі аналізу відповідної психолого-педагогічної та методичної літератури встановлено, що робота з підручником як метод навчання може відбуватися у різних формах: під безпосереднім керівництвом учителя та у формі самостійної роботи учнів з книжкою (зауважимо, що другий спосіб можливий за умови, коли у школярів сформовані відповідні уміння); на різних етапах уроку; з кожним із основних компонентів навчальної книги (у тому числі і з текстом).

Вивчення наукової літератури з проблеми дослідження свідчить про те, що текст визнано основним структурним компонентом підручника. Навчальні тексти вчені (С. М. Бондаренко, Г. Г. Гранік, Д. Д. Зуєв, Ю. М. Кулюткін та ін.) класифікують за різними ознаками: за обсягом (макро- і мікротексти); за домінуючою функцією (основний, додатковий і пояснювальний); за функціональним стилем (предметне орієнтовані, інструментальне орієнтовані та ціннісне орієнтовані); залежно від методу навчання, закладеного у змісті (тексти, які обслуговують пояснювально-ілюстративний метод, які містять проблемний виклад знань, а також ті, що реалізують частково-пошуковий метод). Залежно від комунікативного завдання, від внутрішньої мети текст може бути оформлений у вигляді розповіді, опису, міркування, кожен із яких має свої структурні та мовні особливості.

Основними ознаками навчального тексту визнано такі: інформативність, наявність заголовка, зв'язність, смислову цілісність, наявність схеми побудови тексту.

Обгрунтовано, що ефективність організації роботи з текстом на уроках читання у початковій школі значно підвищиться, якщо навчальний процес будувати на таких дидактичних основах: підготовка учнів до сприймання твору; поетапність роботи над текстом; використання системи розвивальних завдань і вправ на аналіз текстового матеріалу.

Підготовка учнів до сприймання нового твору має на меті актуалізацію їхніх знань, уявлень, почуттів, які тією чи іншою мірою впливають на якість

його опрацювання. Тому цей процес містить змістові, емоційні та операційні аспекти. Перевага тієї чи іншої складової зумовлена жанровими особливостями твору, складністю змісту, його віддаленістю від життєвого досвіду дітей, тривалістю роботи над текстом.

Виділено такі етапи опрацювання художніх творів на уроках читання: первинне читання тексту з метою ознайомлення зі змістом; аналітичне читання (смисловий, структурний, художній аналіз змісту), що має практичну спрямованість і здійснюється на основі багаторазового перечитування тексту; удосконалення якостей читацької навички, яке відбувається на різних етапах; висновок-узагальнення з прочитаного; творча робота на основі прочитаного.

Найбільш поширеними видами роботи над текстом є: обговорення заголовка, відповіді на запитання за змістом прочитаного, самостійне формулювання запитань до тексту, різні види читання, складання плану твору, переказ прочитаного. Зазначені види роботи реалізуються шляхом використання системи розвивальних завдань і вправ на аналіз текстового матеріалу підручника з читання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Внутрипредметные и межпредметные связи в начальном обучении: Межвуз. сб. научи, трудов / Ред. коллегия: Г.В. Бельтюкова, Т.С. Назарова; Отв. ред. Т.Г. Рамзаева. - Л.: ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1981. -130с.

2. Григорчук А., Чеховська Л. Вивчення художнього твору // Початкова школа. - 2005. - № 11. - С. 11-14.

3. Граник Г. Г., Бондаренко С. М. О типах учебных текстов // Проблемы школьного учебника. -М.: Просвещение, 1975. - Вып. 3. - С. 73-85.

4. Граник Г. Г., Концевая Л. А., Бондаренко С. М. О перспективах расширения функций учебника // Проблемы школьного учебника. - М.: Просвещение, 1985.-Вып. 15.-С. 102-116.

5. Граник Г. Г., Концевая Л. А., Бондаренко С. М. О реализации закономерностей понимания в учебном тексте // Проблемы школьного учебника. - М.: Просвещение, 1991. - Вып. 20. - С. 45-61.

6. Зуев Д.Д. Школьный учебник. - М.: Педагогика, 1983. - 240 с.

7. Ігнатенко Н.В. Дидактичне забезпечення розуміння навчальних текстів учнями початкових класів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / Інститут педагогіки АПН України. - К., 2001. - 20 с.

8. Кодлюк Я. П. Теорія і практика підручникотворення в початковій освіті: Підруч. для магістрантів та студ. пед. Ф-тів. - К.: Наш час, 2006. - 368 с.

9. Кулюткин Ю. Н. Анализ функциональных стилей учебного текста // Проблемы школьного учебника.- М.: Просвещение, 1977. - Вып. 5. - С. 91-97.

10. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии / Под ред. С.А.Смирнова . - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Издательский центр „Академия", 1999-512с.

11. Пономарьова К. Формування в молодших школярів умінь будувати зв'язні висловлювання // Початкова школа. - 2005. - № 11. - С. 29-33.

12. Психолого -- педагогические проблемы развития школьника как субъекта учения / Под ред. Е.Д. Божович. - М.: Московский психолого -социальный институт; Воронеж: Издательство НПО "МОДЭЬС", 2000. -192с.

13. Савченко О. Варіативність побудови уроків читання // Початкова школа . -2006.-№9. -С. 3-8.

14. Савченко О. Етапи опрацювання художніх творів на уроках читання // Початкова школа. - 2005. - № 9. - С. 22-21.

15. Савченко О. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником „Читанка", 2 клас (частина перша) // Початкова школа. - 2002. - № 9.-С.6-11.

16. Савченко О.Я. Читання в 4 класі.-К.: Освіта, 2001.-160с.

17. Савченко О. Я., КодлюкЯ. П. Організація роботи учнів з підручником // Навчання і виховання учнів 2 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. О.Я. Савченко. - К.: Вид-во „Початкова школа", 2003. - С. 109-124.

18. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5-ти т.- Т.2.- К.: Радянська школа, 1976.-670с.

19. Янченко О. Формування у молодших школярів уміння працювати з підручником: Методичні рекомендації. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. - 64с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Завдання на ознайомлення молодших школярів з основними ознаками тексту

1. Вправи для редагування:

1) Прочитайте план тексту на тему „Барви золотої осені". Чи всі пункти плану відповідають темі твору?

1. Осінні берези.

2. Яскраві горобини.

3. Осики.

4. Осінні роботи в полі.

5. Зелені ялини.

6. Збір птахів у вирій.

2) Знайдіть у тексті речення, яке не відповідає темі висловлювання. (Вчитель спеціально добирає такий текст).

3) Прочитайте текст, складений учнем. У якому реченні закладена тема? Чи розкрита вона в основній частині? Розкрийте її.

Наша школа - найкраща у містечку. Розкинулось воно на двох мальовничих пагорбах, праворуч від яких в 'ється невеличка річечка. А за нею зеленіють поля пшениці, жита, льону.

4) Про що напишемо у творі, заголовок якого „Наш Київ"? А якщо заголовок буде „Древній Київ"?

2. Робота із заголовком:

1) Доберіть заголовок, який відповідав би темі висловлювання.

2) Доберіть заголовок так, щоб він відповідав гЗоовній думці тексту (якщо це можливо).

З цим завдання учні можуть справитись, коли цьому передують вправи такого плану:

1) Про що йдеться в цьому тексті? (Текст В. Біанки про берізку, що плаче).Чи можна до тексту дібрати заголовки: „Берізка". „Плач берізки". „Березовий сік - чудовий напій". „Бережіть берізку". Які з цих заголовків допомагають зрозуміти, про що розповідає автор? А які розкривають і основну думку тексту?

2) Прочитайте текст. Чи відповідає його зміст заголовку? (Ні), як треба змінити заголовок? Складіть текст, який відповідав би цьому заголовку.

3) Який із поданих двох заголовків відображає лише тему, а в якому розкривається і основна думка? Про що ви розповідатимете в кожному із текстів з такими заголовками?

- „Прогулянка в ліс". - „Чудова прогулянка".

- „Моя улюблена передача" - телепередача. „У світі тварин".

4) Доберіть до поданих заголовків слова, за яким можна б було визначити основну думку майбутнього тексту.

„Випадок". („Цікавий випадок"). „Хліб. („Хліб - найцінніший продукт"). 5) Дайте назву тексту із поданих фразеологізмів, прислів'їв. Яке слово тексту може бути заголовком до нього?

3. Вправи для усвідомлення зв'язності тексту:

1) Із деформованих речень побудуйте текст. Як зв'язані речення в тексті? Відновити порядок речень у деформованому теЗксті учні зможуть лише

тоді, коли вчитель спонукатиме до уявлення реальної ситуації, про яку йдеться. Після цього звертається увага на те, в якій послідовності розмістити речення, як вони між собою зв'язані.

2) Порівняйте два тексти. Який із них вам більше сподобався? Які слова вжиті замість слова ялинка?

У вітальню втягнули велику ялинку.

Ялинку підняли і верхівка зігнулась під стелею. Скоро ялинка стояла посеред зали.

У вітальню втягнули велику ялинку.

Дерево підняли і верхівка зігнулась під стелею. Скоро красуня стоялапосеред зали.

3) Чи вдало вжито займенник для зв'язку одного речення з іншим? Чому?

а) Ми з татом пішли дивитись захід сонця. Він був дуже гарний.

б) Хлопчик впіймав собаку. Він був увесь мокрий.

За допомогою яких слів можна зв'язати перше і друге речення?

4. Для усвідомлення смислової цілісності тексту можна запропонувати такі вправи:

1) Порівняйте пари речень. У кожному із них виділено „головне". У чому смислова різниця між цими реченнями? До кожного з речень придумайте початок так, щоб забезпечити розвиток думки.

а)________, я пішов до Андрійка.

б)________. До Андрійка пішов я,

2) Знайдіть в тексті речення, яке не зв'язане з попереднім.

Щоб учні змогли у власних творах передати ті зв'язки і залежності, які мають місце в реальному житті, вони повинні добре володіти фактичним матеріалом, а також запасом лексики, що дасть змогу передати ці зв'язки точно, образно і яскраво.

Говорячи про теми учнівських творів, зауважимо, що словесна творчість учнів має бути різноманітною з поступовим ускладненням і розширенням тематики в кожному наступному класі. Крім того, теми творів повинні бути конкретними. Наприклад, „Наш парк восени" (замість „Парк восени"), „Як я відпочивав улітку" (замість „Відпочинок улітку"). Це, по-перше, привчить учнів висловлювати своє авторське розуміння того, про що йдеться, а, по-друге, в цій ситуації учень не зможе використати оті словесні штампи, якими рясніють учнівські твори: „Настала весна. Зазеленіли листочки. Потекли струмочки".

Під час складання школярами текстів треба вчити їх збирати матеріал, спостерігати „факти в їх складових частинах" (М.А. Рибникова), помічати

яскраве, характерне, бачити предмет ніби заново, свіжими очима (Т.О. Ладиженська), а потім все систематизувати.

Систематизація матеріалу передбачає виокремлення того, що необхідно для розкриття теми і основної думки висловлювання. А також складання плану. Щоб учні усвідомили, що таке план, доцільно запропонувати таку пам'ятку:

Запам'ятай:

I. У плані повинні відображатись:

а) тема і основна думка тексту;

б) те головне, про що йдеться в кожній частині.

II. План можна оформити за допомогою різних типів речень - розповідних, питальних, окличних.

5. Серед вправ, спрямованих на усвідомлення абзацу, можуть бути такі:

1. Визначіть тему тексту (Жовтень). Із яких окремих замальовок складається загальна картина осені? Виділіть у тексті ці вузькі теми. Доберіть заголовки до кожного абзацу. Перекажіть один із них (абзаців).

2. Подумайте, які замальовки ви хотіли б включити у твір на тему „Міський парок". Скільки їх? То скільки буде абзаців у всьому творі? Прочитайте стовпчики слів:

розкішні

могутні

стрункі

розлогі

підстрижені

кучеряві

з білими

і червоними ягодами

червоногарячі

сальви

пахучі чорнобривці

білі хризантеми

Про які предмети парку можна розказати словами кожного стовпчика? (Дерева, кущі, квіти). Запишіть названі слова над рискою. Складіть два-три речення про дерева (кущі і квіти). Скільки у нас буде абзаців? Який зачин найкраще підійшов би до тих абзаців, які ви склали? (Як чудово в міському парку восени). Як почнемо другий абзац? (Третій). Як на письмі виділимо їх? (Вчитель може слабшим учням на картках записати початок абзаців).

Страницы: 1, 2, 3, 4



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать