- народження дитини з особливими потребами;
- адаптація сім'ї у новому мікро- та макросередовищі; забезпечення умов для поєднання праці з сімейними обов'язками і з життєвими інтересами людини;
- охорона материнства та дитинства;
- планування сім'ї, профілактика ранніх та небажаних вагітностей;
- об'єднання поколінь (непрацюючих, але досвідчених пенсіонерів і молодих активних, але з недостатньою освітою і досвідом молодих осіб) [55, c. 114].
Таким чином, ця робота спрямована:
1) на виконання та відновлення сім'єю своїх функцій;
2) реалізацію нею своїх прав у суспільстві та прав членів сім'ї у родині і через це - відновлення родинних стосунків, покращання стосунків з мікро- та макросередовищем;
3) компенсацію неповної структури сім'ї та реабілітацію сім'ї, спрямування її через співпрацю до самовизначення та самореалізації;
4) реалізацію прав людей на сім'ю і проживання в найкращих умовах для виживання, захисту і розвитку, природному середовищі та основному осередку суспільства - у сім'ї.
У зв'язку з тим, що захист прав членів сім'ї у самій сім'ї з одного боку є необхідним, коли сім'я є неблагополучною; з іншого боку - можливий у більшості країн тільки за згодою членів сім'ї, а вхід у сім'ю обмежений законодавством і можливий лише у разі порушення членами сім'ї морально-правових норм, доцільним стало введення в Україні контрактної моделі соціально-педагогічної роботи з сім'єю, де є жорстоке поводження з дітьми. Ця модель розглядає соціальну роботу різних напрямів з сім'єю як останній шанс для сім'ї перед тим, як у розв'язанні її проблем будуть приймати участь органи державної влади і силові структури. Соціальний педагог і сім'я на початку їх стосунків визначають цілі спільної діяльності і на цій основі офіційно приймають робочу угоду про шляхи досягнення цих цілей, час, дії та інші складові, необхідні для досягнення цих цілей. Сім'я одержує завдання, виконання яких контролюється, попереджається про відповідальність за їх невиконання (передачу справи у інші структури) [36, c. 17].
У договорі записується, що соціальний працівник відвідує сім'ю, може опитувати сусідів про життя сім'ї, але лише з дозволу цієї родини, заходить у такий простір, куди його пускають, отже, він не порушує права на приватну власність і таємницю сімейного життя. Таку угоду в соціальній роботі з сім'ями, які перебувають під соціальним супроводом, заключають і центри соціальних служб для молоді в Україні.
Враховуючи сутність і причини жорстокого поводження з дітьми, ґрунтуючись на концепції "допомоги для самодопомоги" в соціальній і соціально-педагогічній роботі з означеної проблеми, треба здійснювати роботу з дітьми щодо забезпечення соціальних умов для реалізації їх права на висловлювання власних поглядів паралельно із роботою в мікро- та макросередовищі щодо реалізації ними цього права. Жорстоке поводження з дітьми, про яке вони можуть сказати - засторога для тих, хто його здійснює. До того ж, жорстоке поводження може бути меншим, коли дитина вміє сказати про свої права та інтереси, довести їх до інших осіб. Тому важливим є почути голос дитини, її думку і на цій основі будувати роботу по забезпеченню реалізації її прав, її захисту [44, c. 14].
Основи для вивчення реальних потреб дитини заклала Конвенція ООН про права дитини. Ця Конвенція є міжнародним документом, в якому містяться законодавчі основи послуг для дітей. Конвенція дає напрями надання послуг дітям. Ініціатива з розвитку прав дитини, передбачає санкції держав за порушення прав дитини. Тобто Конвенція розкриває підхід до прав дитини як до цінностей суспільства.
Основними методами соціальної роботи з дітьми можна назвати такі, на наш погляд:
· соціально-психологічні, спрямовані на внутрішній світ дитини, які передбачають певну корекцію його системи цінностей і орієнтацій, а також уявлень і переваг, які удосконалюють його психологічні можливості і надання відповідної підтримки і допомоги (методи психодіагностики і психокорекції, психологічне консультування тощо);
· соціально-педагогічні, які дають можливість підвищити освітній і інтелектуальний рівень дитини, сформувати адекватну оточуючим його умовам систему ціннісних орієнтацій і уявлень (методи освіти і просвіти, педагогічної корекції і педагогічного консультування);
· соціально-медичні, які призначені для надання дитині своєчасної і необхідної медичної допомоги (лікування, соціально-медична реабілітація і адаптація, організація необхідного і комфортного середовища існування тощо);
· соціально-правові, що включають в себе певні процедури і операції, які дозволяють привести процес життєдіяльності дитини відповідно до існуючих норм закону і права (юридичний і правовий захист інтересів дитини, правова просвіта, правовий контроль, правові санкції);
· соціально-економічні, які спрямовані на вирішення проблем матеріального благополуччя дитини, матеріальна підтримка і допомога, працевлаштування тощо);
· соціально-групові, що дозволяють соціальному працівникові і іншим спеціалістам вести роботу з соціальним оточенням дитини (сімейне консультування, корекція системи відношень в дитячому колективі, організація дитячих колективів, які орієнтовані на позитивну діяльність) [24, c. 28].
Соціальна профілактика, згідно Закону України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю" - це робота, спрямована на попередження аморальної, протиправної, іншої асоціальної поведінки дітей і молоді та запобігання такому впливу.
Соціально-профілактична робота щодо жорстокого поводження з дітьми має такі форми:
- первинна (як загальна просвіта населення з цього явища: що воно таке, чому воно є поганим і неприйнятним. Застосовується в основному для нормальних, благополучних сімей);
- вторинна (де зафіксовано, чи постерігається жорстоке поводження з дітьми, членами родини, домашніми тваринами. Це цілеспрямована робота з окремими групами дорослих і дітей з метою зміни ставлення до поводження з дітьми, формування гуманного ставлення дорослих до дітей, життєвих умінь та навичок у дорослих та дітей, роз'яснення сутності і відповідальності за жорстоке поводження з дітьми);
- третинна (з тими, хто постраждав від жорстокого поводження з метою навчання самозахисту; з тими, хто здійснює таке поводження - як соціальне навчання і контроль, що є умовою збереження сім'ї, залишення батьківських прав тощо) [54].
Соціально-профілактична робота з батьками щодо жорстокого поводження з дітьми складається з :
1) батьківської просвіти: права та потреби дітей, права та обов'язки батьків щодо дітей, особливості розвитку дітей, родинного виховання, жорстоке поводження з дітьми і насильство в сім'ї: його сутність, наслідки, відповідальність;
2) формування толерантності, життєвих сімейних умінь і навичок (комунікативних, прийняття рішень, прогнозування, управління собою).
Формами соціально-профілактичної роботи є :
· лекторії;
· батьківські університети;
· батьківські збори;
· тренінги;
· соціальне інспектування сім'ї;
· школи батьківських почуттів;
· школи молодих батьків [18].
Одночасно необхідна соціально-профілактична робота з дітьми, змістом якої є:
- знання дитини про власні права у сім'ї:
- вміння захиститись від насильства;
- знання дитини про дії у кризовій ситуації;
- інформованість, до кого і як звертатись у подібних випадках.
Формами соціально-профілактичної роботи з дітьми є:
- ігри;
- аматорські театри;
- міні-лекції;
- перегляд відеофільмів;
- бесіди;
- розповіді;
- вікторини і конкурси (про права дітей) [43, c. 248].
Зміст соціально-профілактичної роботи з педагогами загальних навчальних закладів в аспекті протидії жорстокому поводженню з дітьми передбачає:
- учительську просвіту (курси підвищення кваліфікації, семінари, вчительські конференції, методичні та педагогічні ради); про права та потреби дітей, відповідальність вчителів за дітей; взаємодію вчителя з сім'єю учня, права, обов'язки і відповідальність батьків за дітей, сутність жорстокого поводження з дітьми, насильства щодо дітей в сім'ї та школі, відповідальність за них, професійна педагогічна етика, суб'єкт-суб'єктне спілкування, взаємодія суб'єктів захисту прав дітей;
- формування у вчителів умінь і навичок розпізнавати і виявляти жорстоке ставлення до дітей і насильство, толерантного ставлення до дітей з різних сімей, комунікативних умінь суб'єкт-суб'єктного спілкування, майстерності управління собою і ситуацією, розв'язання конфліктів раціональним способом (тренінги, семінари, рольові та ділові ігри);
- усунення феномену професійного вигорання (навчання та організація правильного режиму роботи, сприяння професійного зростання, психотерапевтичні сеанси, консультації психолога, покращення психологічного клімату в колективі, створення кімнати емоційного розвантаження) [37, c. 203].
Батьківська просвіта і просвіта вчителів повинна спиратись на їх пам'ять дитинства. Саме це сприятиме кращому розумінню дітей і перегляду поводження з ними.
Соціально-профілактична робота з дітьми щодо протидії жорстокого поводження з дітьми в дитячих установах передбачає:
- роз'яснення прав дітей і дорослих педагогів, медиків тощо;
- роз'яснення сутності жорстокого поводження і насильства та навчання звертанню щодо їх проявів в установи, організації, за телефонами довіри.
Зміст соціально-профілактичної роботи щодо жорстокого поводження з дітьми в дитячих колективах становить:
- формування толерантності в сім'ї, мікросередовищі, школі;
- просвіта про права дітей, суб'єктів їх захисту:
- формування вміння протистояти насильству і жорстокому поводженню.
- формування життєвих умінь і навичок щодо ситуації жорстокого поводження і насильства;
- організація предметного дозвілля і відпочинку дітей на засадах гуманізму.
- створення умов для самовиявлення лідерів, позитивних якостей особистості;
- показ прикладів кращих стосунків (відеолекторії, радіо, книги, ЗМІ, життєві історії тощо) і перенесення їх на конкретні ситуації в житті дитячого колективу [20, c. 43].
Технологія - це сукупність прийомів і способів одержання, обробки чи переробки матеріалів; опис виробничих процесів, інструкцій з виконання, а також технологічні правила та вимоги, карти, графіки тощо. Соціальною називають технологію, в якій вихідним і кінцевим результатом є людина, а основним параметром виміру виступають її якості та властивості [62, c. 48].
Соціально-педагогічна технологія - це способи взаємодії соціального педагога/соціального працівника із клієнтом, що забезпечують його соціалізацію (самовизначення і саморозвиток).
Технологіями роботи в цих напрямах є: особистісно-орієнтована, технологія "Рівний-рівному", рекламно-інформаційні технології.
ь Особистісно-орієнтована, за Є. Степановим, - це методологічна орієнтація в педагогічній діяльності, яка дозволяє за допомогою опори на систему взаємопов'язаних понять, ідей і способів дій забезпечити і підтримати процеси самопізнання, само будівництва і самореалізації особистості дитини, розвиток її неповторної індивідуальності. В цій технології дитина - суб'єкт взаємодії, а суб'єкт це індивід чи група, які характеризуються усвідомленою і творчою активністю і свободою у пізнанні і перетворенні себе і навколишньої дійсності, як визначає Є. Степанов. Отже, треба створювати умови для перетворення потенційної активності в реалізовану, організовувати рефлексію себе, оточуючих, ситуації. Він виділяє й наступні принципи особистісно-орієнтованого підходу: самоактуалізації, індивідуальності, суб'єктності, вибору, творчості та успіху, довіри та підтримки [50, c. 13].
В особистісно-орієнтованій технології використовуються методи і прийоми, які відповідають таким вимогам: діалогічність, діяльнісно-творчий характер, спрямованість на підтримку індивідуального розвитку дитини, надання дитині необхідного простору, свободи для прийняття самостійних рішень, творчості, вибору змісту і способів учіння та поведінки [58, c. 319].
З дорослими ця технологія реалізуються через:
- визначення мети просвіти у формі рольової перспективи і завдань, спонукання до самоаналізу, самооцінки, самопізнання;
- роботу творчих груп, наявність варіативних навчальних планів, програм, лекційних занять і змодельованих проблемних ситуацій;
- опис ситуацій і типів професійно-педагогічних дій і прийомів спілкування;
- включення власного досвіду тих, хто навчається поведінці, у зміст навчання;
- індивідуальні темп і стиль просвіти;
- врахування стану емоційно-позитивної напруги людей; авансування успіху, активізація особистісної та інтелектуальної взаємодії; задоволення пізнавальних потреб у самореалізації;
- застосування знань на практиці;
- комфортне освітнє середовище;
- діалог, дискусії, обмін думками, враженнями;
- рефлексія;
- демократичні форми організації педагогічної взаємодії;
- поєднання індивідуальної роботи і роботи в мікрогрупах;
- наявність альтернативи вибору рішення запропонованої задачі, точки зору, варіанту [59].
ь Технологія "рівний-рівному" передбачає роботу волонтерів, членів НУО серед однолітків (як серед дітей, так і серед батьків).
"Рівний-рівному" дозволяє кожному побути лідером у педагогічно доцільному напрямі тим самим самореалізуватись. З іншого боку, лідерство - це і відповідальність.
Предметом роботи з однолітками в аспекті запобігання жорстокого поводження з дітьми можуть бути:
- права дітей, їх захист;
- установи і особи, які захищають дітей, надають їм підтримку і допомогу;
- навички спілкування з дорослими, дітьми;
- навички відмови у тому, що є маніпуляцією;
- навчання самозахисту в дитячому середовищі, сім'ї, на стадії підліткових побачень, у дитячому закладі.
- права та обов'язки батьків, педагогів, їх відповідальність;
- побудова міжособистісних стосунків;
- формування толерантності [8].
Ця технологія ґрунтується на провідній діяльності підлітків - спілкуванні і бажанні зайняти гідне місце у колективі, мати роль лідера, бути авторитетним (за теорією Берна - дорослим і рівним); самореалізованим і корисним.
Можливість цієї технології в профілактиці насильства в сім'ї:
1) вона дозволить підліткам займатися тендерною та економічною просвітою однолітків на базі розв'язання їх сім'єю та ними самими сімейних конфліктів і проблем цивілізованими і законними способами;
2) вона спонукає до самостійного розв'язання різноманітних проблем сім'ї, що буде зразком і для інших;
3) батьки можуть бути консультантами своїх та чужих дітей, їх батьків, що укріпить батьківський авторитет у сім'ї і надасть нового змісту батьківсько-дитячим стосункам; буде предметом сімейного спілкування;
4) вона сприяє формуванню відповідальності, дисциплінованості, комунікативних, організаторських, проектувальних, гностичних, конструктивних умінь, які є складовою життєвих умінь і навичок; дозволяє вдосконалити набуті знання про тендерну рівність [16, c. 146].
Виходячи з того, що технологія "рівний - рівному" передбачає спеціальну підготовку лідерів із числа тих, хто найкраще опанував навчання, якісно і творчо виявив себе під час взаємодії з соціальним педагогом і досяг успіху у розв'язанні власних проблем, то необхідно спочатку виявити цих лідерів, залучити їх до здійснення "допомоги для самодопомоги" іншим, навчити їх цьому і консультувати під час роботи, координувати їх дії між собою.
Технологія розв'язує такі завдання:
· соціальної профілактики насильства серед молоді;
· супроводу неблагополучних сімей з насильством [42, c. 45].
У першому випадку лідери самі можуть обирати тих, з ким працювати; у другому є конкретний клієнт (сім'я). Але в обох випадках лідери розв'язують такі завдання:
- визначають причину проблем сім'ї, враховуючи етику роботи з сім'єю, права членів сім'ї у родині, етап розвитку сім'ї, її структуру і ресурси;
- допомагають у розробці індивідуального плану супроводу;
- спілкуються у демократичному стилі, забезпечуючи позитивне ставлення до співпраці сім'ї із соціальним працівником.
ь Соціальна реклама і соціальні інформаційні кампанії належать до первинних засобів профілактики, адже метою соціальної реклами є зміна ставлення суспільства або окремих його представників до проблеми чи групи людей, а в перспективі - створення нових соціальних цінностей. Соціальна реклама може бути розрахована на широку аудиторію, проте цільові групи можуть розрізнятись за віковим принципом, статтю, соціальними ролями, професією, місцем проживання, за ознаками здоров'я. залежно від цільової групи обираються засоби, методи та форми донесення інформації, повідомлення [57].
Функції соціальної реклами:
- інформаційна;
- формування нових поведінкових моделей;
- створення позитивного іміджу громадських організацій та соціальних служб, або, навпаки, подолання негативного образу;
- консолідація зусиль соціальних установ і спонсорів при розв'язанні соціальних проблем;
- формування каналів "зворотного зв'язку" між соціальними організаціями та клієнтами для контролю системи та внесення необхідних коректив.
Засоби та інструменти, за допомогою яких реклама впливає на суспільство: різноманітна поліграфічна продукція,зовнішня реклама, преса, реклама на радіо та телебаченні, реклама в Інтернеті, реклама в мережі мобільного зв'язку, проведення будь-яких акцій та заходів, нетрадиційні види реклами(повітряні кульки, білети та рахунки, сувеніри тощо) [62, c. 143].
2.2 Напрямки роботи закладів, в яких здійснюється реабілітація дітей-жертв насильницьких дій
Насильство в сім'ї є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. У більшості випадків протиправні дії проти когось із членів родини супроводжуються актами агресії, приниження та жорстокої поведінки. Подібні дії з боку насильника приводять до негативного фізичного, психічного та соціального стану здоров'я постраждалої особи чи кількох осіб, членів цієї родини. Як правило, найбільше страждають від сімейного насильства жінки, діти та люди похилого віку, хоча про останню категорію йдеться дуже мало.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
