Способи інтеграції змісту початкового навчання
p align="left">На інтегрованих уроках застосування знань на практиці передбачається осмислення змісту, послідовності застосування, способів виконання дій, самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою учителя; звіт учнів про роботу й теоретичне обґрунтування отриманих результатів.

На інтегрованих уроках повторення і узагальнення матеріалу найбільша кількість часу відводилась на відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення і систематизацію основних теоретичних положень і відповідних ідей науки.

Інтегровані уроки можуть поділятися залежно від:

* навчальних предметів, що інтегруються:

- урок рідної мови і мовлення з образотворчим мистецтвом;

- урок рідної мови і мовлення з ознайомленням з навколишнім світом (природознавством);

- урок рідної мови і мовлення з художньою працею;

- урок рідної мови і мовлення з народознавством тощо;

* визначення мети уроку:

- урок з автономними цілями;

- урок з домінуючими та супровідними цілями;

* місця проведення уроку:

- уроки, що проводяться у класній кімнаті;

- поза класом:

- урок у залі, музеї, на виставці; урок творчості серед природи;

- комплексна форма (класна у поєднанні з позакласною);

* тривалості уроку:

- академічний урок;

- спарений (два-три 45- чи 30-хвилинних уроки);

* кількості інтегрованих уроків:

- подвоєні (інтегрування змісту двох навчальних предметів);

- потроєні (інтегрування змісту трьох навчальних предметів) [32, 50].

У фаховій літературі останніх років можна знайти багато розробок інтегрованих уроків [2; 3; 9; 20; 27; 33-35; 38-40; 43-45; 52; 58; 62; 64 та ін.]. Вивчення значної кількості інтегрованих уроків та власний досвід їх проведення дозволяють зробити висновок про наявність певної структури такого уроку [49, 216-217].

Перший етап проведення інтегрованого уроку - організаційний. Другий - ознайомлення з темою та метою. На третьому етапі під час актуалізації опорних знань учнів важливою є вступна бесіда, характерна особливість якої - актуалізація знань з усіх інтегрованих предметів. Час її проведення має бути не більше ніж 8-10 хвилин. Підготовка цього етапу уроку потребує від класовода особливої уваги: бесіда повинна бути змістовною, лаконічною, чіткою. Якщо уроки з різних предметів за однією темою проводяться окремо, вступна бесіда триває вдвічі (втричі) довше. Саме тому, об'єднання змісту навчальних дисциплін значно скорочує час на їх опанування і забезпечує різнобічне сприймання предметів чи явищ, що є безперечною перевагою інтеграції. Наступні етапи інтегрованого уроку можуть проводитися по-різному, залежно від теми й мети конкретного уроку.

З особливо великою віддачею проходять уроки в кабінетах, де створені максимальні умови для засвоєння нового матеріалу. Це шкільні кабінети біології, математики, музики, образотворчого мистецтва. Наявність різноманітних макетів, унаочнень, інструментів, яких немає в класі, де постійно вчаться діти, допоможе учням краще сприйняти та зрозуміти навчальний матеріал [59].

Серед різних форм проведення інтегрованих уроків найбільш зручною є бесіда. Вона може відбуватися між учителем та учнями, які розглядають певну проблему чи явище, поступово з'ясовують його суть і закономірності. Учні мимоволі стають учасниками бесіди: наводять нові факти з життя, запитують про незрозуміле, допомагають у розв'язанні проблеми. У вигляді діалогу розглядається значна кількість прикладів. Учитель розкриває певну частину теми. Розпочинається дискусія, в ході якої знаходять істину.

Тут робить припущення і обґрунтовує свою думку не лише вчитель, але й учні. Деякі з них бувають надто фантастичні за змістом. Це творчість знаходження істини в дискусії. Потім розглядаються і обговорюються різні питання і проблеми, що дозволяють людині пізнати світ. Інтегровані уроки, які проводять у відповідних кабінетах, дають можливість учням більш глибоко зрозуміти практичне застосування вивченого [54, 45].

Використання інтегрованих уроків приносить користь не лише учням, а й самому вчителеві. Спілкуючись з дітьми, педагог і сам іноді відкриває нові факти, іноді більш глибоко задумується над явищами, на які раніше майже не звертав уваги. Участь у підготовці та проведенні таких уроків збільшує багаж знань, дає можливість відчути інтеграцію між науками, жодна з яких не може існувати відокремлено від інших знань.

Уроки з елементами інтеграції змісту двох чи більше предметів виражають міжпредметну інтеграцію (читання і письма; читання і природо-знавства; природознавства і рідної мови (зв'язне мовлення); математики і трудового навчання (конструювання) та ін.) [47, 40]. Певні здобутки з цього питання можемо віднайти в передовому досвіді вчителів-практиків як України, так і ближнього зарубіжжя, що становить особливий аспект нашого дослідження. Внаслідок такого підходу до навчання учні отримують цілісну картину світу в аспекті змісту вертикальної теми. Точка дотику різних навчальних предметів має важливе моральне значення, допомагає формуванню світогляду учня, його ставленню до навколишнього світу, природи, суспільства, самого себе.

Особливий напрямок становлять інтегровані уроки, побудовані на основі змісту інтегрованих курсів, відповідно до інтегрованих програм [48]. Уроки, побудовані за змістом інтегрованих курсів, передбачають включення ігрових форм, методів, проблемних ситуацій, що безумовно сприяє активізації мисленнєвої, пізнавальної діяльності учнів і розширенню їхніх знань, розвитку зорового і слухового сприйняття, естетичному вихованню. Наприклад, у процесі образотворчої діяльності, вивчаючи побудову об'єктів, їх форму, колір, учні пізнають закони краси, які перебувають у пропорціях, кольорах і виражаються у плавності ліній, креслень. Діти вчаться бачити гармонію кольорів, ліній, безпосередньо торкаючись предмета вивчення, у них пробуджується любов та інтерес до краси навколишнього світу. Вчитель на свій розсуд може використовувати на уроці твори живопису, літератури, музики, що сприяє зняттю напруженості, перевантаженості, стомлюваності за рахунок переходу на різні види діяльності.

Готуючись до уроку, вчителі повинні старанно продумувати зміст навчальних завдань і використання різних прийомів їх подачі, щоб забезпечити кожному учневі радість першовідкривача, яка є могутнім стимулом для активізації не лише мислення, а й усієї особистості школяра [50]. Інтегровані уроки мають великі можливості для розвитку творчої особистості, забезпечуючи розвиток у дітей творчого мислення, формування наукового світогляду, розвиток пізнавального інтересу, бажання до самостійного здобуття знань. Учні на інтегрованих уроках активно включаються у діяльність, стають співробітниками вчителя, беруть участь у розв'язанні нових для себе пізнавальних і практичних задач.

Така робота переконливо доводить, що інтеграція навчальних предметів дає змогу кожному учневі розвивати свої здібності, опановувати програму в доступному йому темпі.

Можливості для інтеграції навчального змісту і проведення інтегрованих уроків досить широкі. Усе залежить від уміння вчителя синтезувати матеріали, справді органічно пов'язані між собою, і вміння провести інтегрований урок без перевантаження дітей враженнями, щоб він підпорядковувався головній меті, а не був безладною мозаїкою окремих картин [31, 65]. Тому слід спочатку проаналізувати календарне планування, зіставити матеріал різних предметів, визначити теми, близькі за змістом або метою використання.

Слід враховувати те, що до проведення інтегрованих уроків готуватися треба не лише вчителеві, а й учням. Для цього їм пропонуються диференційовані завдання. Одні учні за планом, наданим учителем, добирають додаткову інформацію, інші працюють з тематичними словниками. Деякі учні вчать вірші, готують інсценізації уривків з художніх творів. Учитель перед проведенням уроку має перевірити готовність кожного учня.

Здебільшого інтегровані уроки проводить один вчитель, але в деяких випадках це можуть робити і два викладачі. Кількість годин, відведених на інтегрований урок, залежить від майстерності вчителя та підготовки учнів. Загалом урок може тривати одну годину або дві [40, 12].

Важливим у процесі практичної реалізації інтегрованого навчання є наявність доступних для вчителів початкової школи навчальних посібників, де розкриваються теоретичні й практичні аспекти проблеми. На сьогоднішній день доводиться констатувати, що в достатній кількості присутні хіба що посібники з теоретичних основ інтегрованого навчання (наприклад, Антонов Н.С. Інтеграційна функція навчання. - К.: Освіта, 1989. - 304 с.; Іванчук М.Г. Основи технології інтегрованого навчання в початковій школі: Навчально-метод. посібник. - Чернівці: Рута, 2001. - 97 с.; Козловська І.М. Аспекти дидактичної інтеграції: Курс лекцій. - Лекція 1, 2. - Львів: НМЦ КПО, 1999. - 48 с.; Проблеми інтеграції у сучасній професійній освіті: методологія, теорія, практика / За ред. І. Козловської та Я. Кміта. - Львів.: Сполох, 2004. - 244 с.; Чапаев Н.К. Теоретико-методологические основы педагогической интеграции. - М.: Ваклер, 1998. - 160 с.; та ін.).

Серед практично орієнтованих посібників доцільно назвати такі: Нестан-дартні уроки в початковій школі / Упоряд. О.Кондратюк. - К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. - 128 с.; Сухаревская Е.Ю. Интегрированное обучение в начальной школе. - Ростов/Д., 2003. - 96 с., та деякі інші. Весь масив матеріалу, у тому числі розробки інтегрованих уроків та методичні рекомендації з їх проведення, можна знайти у журналах «Початкова школа», «Начальная школа», «Розкажіть онуку» та ін., проте матеріал цей охоплює лише окремі моменти інтеграції змісту початкової освіти і потребує систематизації.

Отже, навчально-виховна система початкового навчання поєднує процеси навчального пізнання й діяльності дитини, а інтегрований підхід до навчання дає змогу враховувати цю особливість початкового етапу навчання за допомогою вибору відповідної тематики, добору змісту нового матеріалу, способів і засобів оволодіння ним. Відповідно інтегровані уроки дають відчутні результати у розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів: вносять у звичайну систему уроків новизну, знімають суворі кордони предметного викладання, допомагають дітям сприймати важливі поняття, явища цілісно й водночас різнобічно.

2.2 Методика експериментального дослідження

На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом у початковій школі нами виявлено, що організація і проведення інтегрованих уроків перебуває на неналежному рівні. З метою удосконалення навчального процесу та підвищення результативності навчання нами розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику проведення інтегрованих уроків, а також перевірено її ефективність.

Дослідження здійснювалося у три взаємопов'язані етапи:

На першому етапі (2007-2008 рр.) - проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання.

На другому етапі (2008-2009 рр.) - проведено констатувальний експеримент: розроблено критерії та проведено педагогічну діагностику знань, умінь і навичок учнів; впроваджено у навчально-виховний процес удоскона-лену методику проведення інтегрованих уроків. З метою перевірки висунутої гіпотези розроблялись шляхи науково-методичного забезпечення формуваль-ного експерименту.

На третьому етапі (2009 р.) - опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульо-вано висновки, розроблено поради, які рекомендовано втілити у практику навчання молодших школярів.

На основі аналізу матеріалів констатувального експерименту розроблена методика формувального експерименту. Експериментальна робота проводилася на базі Теребовлянської ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів Теребовлянського району Тернопільської області. Ним було охоплено 64 учні 3-А і 3-Б класів. Експериментальний і контрольний класи визначено за рівнем навчальних досягнень учнів.

Розробляючи програму експериментального інтегрованого навчання, ми виходили з розуміння загальнодидактичної схеми інтеграції, яка дозволяла усунути дублювання навчального матеріалу, забезпечувала єдиний підхід до здобуття ґрунтовних і цілісних знань при економії навчального часу. Основні елементи схеми такі:

1) вибір базового предмета - теми;

2) інтеграція знань базового предмета - теми за знаннями сумісних фундаментальних наук (математика, природознавство, художня праця);

3) профілювання знань із врахуванням потреб учнів та цінностей суспільства.

Виходячи з даної схеми, ми розробили зміст інтегрованих уроків (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Тематика інтегрованих уроків

№ п/п

Тема інтегрованого уроку

Українська мова

Читання

Математика

Я і Україна

Образотворче мистецтво

Трудове навчання

Розвиток мовлення

Позакласне читання

ОБЖД

Музика

1

Я візьму той рушник

+

+

+

2

У зимовому лісі

+

+

3

Як живеться вам, птахи, на гребін-чиках дахів?

+

+

4

Від джерела до великої ріки

+

+

5

Цей ліс живий

+

+

6

Народне мистецтво і промисли

+

+

+

7

Школа безпеки

+

+

8

Мову рідної природи розуміти серцем вчись

+

+

9

Ясне сонечко -- рідна матінка

+

+

10

Таємниці живої природи

+

+

У 3 класі ми проводили інтеграцію змісту освіти на уроках такої тема-тики:

1. «Я візьму той рушник» (зінтегровані теми з уроків: образотворче мистецтво - «Зв'язок декоративних композицій з формою та призначенням виробу. Орнамент рушника»; читання - «Пісня про рушник»; музика - пісня П. Майбороди на слова А. Малишка «Рідна мати моя»);

2. «У зимовому лісі» (зінтегровані теми з предметів: читання - О.Олесь «Перший сніг»; О. Копиленко «Зима йде»; образотворче мистецтво - малювання на тему «У зимовому лісі»);

3. «Як живеться вам, птахи, на гребінчиках дахів?» (зінтегровані теми з предметів: образотворче мистецтво - «Зимуючі птахи»; розвиток мовлення - переказ «Допоможи птахам»);

4. «Від джерела до великої ріки» (зінтегровані теми з предметів: природознавство - «Поняття про річку. Річки своєї місцевості»; читання - казка «Про що розповів струмок»);

5. «Цей ліс живий» (зінтегровані теми з предметів: позакласне читання - «Що таке ліс?»; природознавство - «Поняття про ліс»);

6. «Народне мистецтво і промисли» (зінтегровані теми з предметів: позакласне читання - «Народне мистецтво і промисли. Гончарство. Витинанка»; трудове навчання - «Симетрія. Дивовижна ваза у техніці витинанки»; математика - «Розв'язування задач на збільшення і зменшення числа на кілька одиниць»);

7. «Школа безпеки» (зінтегровані теми з предметів: позакласне читання - В.Волков «Дві біди»; основи безпеки життєдіяльності - «Наодинці вдома. На вулиці»);

8. «Мову рідної природи розуміти серцем вчись» (зінтегровані теми з предметів: позакласне читання - «Якщо уважно довкола придивитись. Зима»; природознавство - «Підсумки спостережень за живою і неживою природою та працею людей узимку. Завдання для спостережень протягом весни»);

9. «Ясне сонечко - рідна матінка» (зінтегровані теми з предметів: читання - С.Олійник «Наші мами»; українська мова - складання твору-розповіді за опорними словами);

10. «Таємниці живої природи» (зінтегровані теми з предметів: природознавство - «Тварини - частина живої природи»; позакласного читання - «Я пізнаю світ тварин»).

Керуючись сукупністю дидактичних цілей кожного уроку, зокрема на вивчення того чи іншого розділу програми, ми намагалися знаходити найоптимальніше поєднання інтегрованих засобів навчання, уникаючи небажаного нагромадження видів діяльності, що тільки стомлює дітей.

За способами інтеграції видів діяльності нами виділено чотири основні типи інтегрованих уроків (див. табл. 3).

Таблиця 3

Типи інтегрованих уроків за способами інтеграції

Види діяльності, що інтегруються зі словесною творчістю

Їх пізнавальні можливості

1вид. Ігрова та предметно-практична діяльність: малювання, інсценізація, відгадування загадок, діалог, хоровий спів з елементами танцю, ознайомлення з навколишнім, народознавство.

Орієнтує на чуттєві способи пізнання, оволодіння уміннями вичленовувати ознаки, знаходити родові, видові ознаки; спільні й відмінні; істотні й неістотні, класифікувати їх; розширення уявлень про значення конкретних слів.

2 вид. Спілкування з природою, народознавство, відгадування загадок, виразне читання віршів, інсценізація, малювання, дослідницька діяльність.

Вводити в процес народження образного вислову, допомагає розкрити сутність зв'язків і залежностей у природі.

3 вид. Сприймання музичного й образного світу; художня праця, народознавство, інсценізація, відгадування загадок, виразне читання віршів.

Спрямований на розвиток уяви, розширення розуміння значення слів, що пояснюють поведінку людей, явища природи, суспільні події.

4 вид. Сприймання та аналіз тексту, художнього та пізнавального ( на природничу, історичну, народознавчу тематику); слухання музики; сприймання картин, діафільмів, словесне малювання, інсценізація.

Зіставляє словесний образ із графічним та музичним; активізує розвиток образного сприймання світу, уяви, думки.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать