Стандартизований контроль знань
p align="left">Заслуговує великої уваги теорія розвиваючого навчання з використанням принципу діалектичної логіки і змістовних узагальнень, розроблень групою вчених під керівництвом В.В. Давидова.

Експериментами В.В. Давидова доведено, що можна прискорювати формування розумових дій учитель дітей, починаючи зі старшого дошкільного віку, навчати їх зіставляти наочні і означувальні словами об'єкти, знаходити в них схоже і відмінне, здійснювати порівняння за певним планом і користуватися ним як засобом поширення і поглиблення знань про ці об'єкти. Досвід експериментального навчання за проектами нових програм, розроблених В.В. Давидовим і його групою, показує, що узагальнень першокласникам доступні, наприклад, елементи алгебраїчних узагальнень арифметичного матеріалу. В.В. Давидовим було встановлено, що учні можуть, починаючи з молодшого шкільного віку, досягати вищих рівнів розвитку мисленнєвих дій і операцій. дослідженнями, проведеними під керівництвом В. В Давидова Л.В. Занькова, Д.Б. Ельконіна та інших, виявлено, що вікові можливості засвоєння знань школярами, недостатньо використовуються учителями у звичайному навчанні.

На основі цих експериментів була розроблена теорія розвиваючого навчання з використанням принципу діалектичної логіки і змістовних узагальнень

Дана теорія вимагає багато способів побудови навчання, а саме, від абстрактно-загального до конкретно-часткового. Для цього в основу навчання повинен бути покладений принцип змістовного узагальнення, коли знання загального характеру передують знанням окремого і конкретного характеру Це значить, що вивчення якого-небудь розділу повинно починатись з ознайомлення учнів із загальними, абстрактними основами цього розділу знань, які в процесі із розгортанням обростають конкретними і частковими фактами і знаннями

Давидов В.В. писав: "Розв'язування конкретних завдань сучасної шкільної освіти в кінцевому рахунку зв'язано із зміною типу мислення, проектуючою метою, змістом і методами навчання. Всю систему навчання необхідно переорієнтувати з формування у дітей розумово-емпіричного мислення на розвиток у них сучасного науково-теоретичного мислення".

Процес навчання у відповідності з цією теорією відбувається цілком інакше. Введення на початковій ступені вивчення фундаментального поняття - загальне абстрактне уявлення про це поняття - в подальшому навчанні збагачується і конкретизується частинними фактами і знаннями, слугує для учнів орієнтиром для всього процесу вивчення даного поняття, воно допомагає осмислити всі раніше введені часткові поняття тим самим формуючи усвідомлену пізнавальну діяльність творчого, активного характеру.

Нема двох ізольованих між собою шляхів пізнання, із яких один був би рухом від конкретно-чуттєвого до абстрактного, а другий - від абстрактного до конкретного в мисленні. Є тільки один шлях навчально-пізнавальної діяльності, в якому емпіричне і теоретичне, живе споглядання і абстрактне мислення являють собою дві сторони, два рівні єдиного процесу сходження пізнання людини до конкретного в мисленні.

Проведені В.В. Давидовим і його групою експерементальні дослідження ефективності нових принципів побудови змісту шкільного навчання привели до вдосконалення програм і підручників. Тут йдеться не стільки про обсяг матеріалу, скільки про таку логіко-психологічну його побудову, яка б сприяла успішному засвоєнню матеріалу на належному рівні

За цим положенням і побудовані шкільні підручники з математики 1-4 класів.

Багато вчителів-новаторів (зокрема Лисенкова С. М.) використовують вчення Павлова І.П., який сказав: "В педагогіці, як і в медицині важливі поступовість і тренування". Це треба робити повільно і послідовно із усіма цілком необхідними переходами, від самого простого до середнього, а далі до складного".

Математик-педагог і психолог Груденев Я.І. формулює такий законі "Якщо навчальна діяльність виконується шляхом інтенсивних зусиль і при цьому досягається чітке розуміння матеріалу, що вивчається, або задачі, що розв'язується, то така діяльність стає для учня все більш цікавою".

Звідси випливає той факт, що для підвищення зацікавленості учнів до уроків математики необов'язково підбирати якісь спеціальні цікаві, захоплюючі задачі, як це іноді підкреслюється в методичній літературі, придумувати якісь особливі прийоми роботи. Досить підсилити активність учнів, добитись розуміння матеріалу, що вивчається, і дітям стане вчитися цікаво.

Передові вчителі виявляють багато ініціативи в розробці різних способів активізації процесу засвоєння знань учнями і, застосовуючи їх, досягають добрих результатів навчальної роботи.

Якість навчання підноситься там, де активність учнів спрямовується передусім на осмислення, розуміння того, що їм викладає вчитель, що вони самі вичитують, де провідна роль у навчанні належить їхнім мислиннєвим діям. Було доведено дослідженнями за такою організацією навчання значна частина його змісту запам'ятовується сама собою без спеціального заучування, вступає в діяльність, мимовільна пам'ять, повніше використовуються її можливості.

Навчальні успіхи учня значною мірою визначаються також ставленням дитини до школи, до навчання. Успішно вчити можна того, хто хоче вчитися.

Учень максимально розвивається тоді, коли працює на межі своїх можливостей.

Учитель повинен використовувати алгоритмізацію навчання, тобто вчити дітей дотримуватися певної системи дій, виконавши які досягається розв'язання певного класу задач. Така алгоритмізація потрібна для розроблення системи керування процесом та при моделюванні процесу.

За алгоритмічною теорією побудовані шкільні підручники з математики. Нам треба розвинути й вдосконалити оперативну пам'ять кожного, хто вчиться, знання основних фактів, без яких не може бути освіченої людини.

Розділ 3. Форми, методи і засоби реалізації стандартизованого контролю знань, умінь і навичок з математики в початкових класах

3.1 Функції контролю знань, умінь і навичок учнів

Знання і розуміння дидактичних і методичних функцій контролю, їх

конкретизація до учбового предмету - математики - дозволяє учителю грамотно, з найменшою витратою часу будувати перевірку, досягати необхідного ефекту.

Вчені-педагоги і методисти виділяють такі функції перевірки: контролююча, навчальна, орієнтуюча (розвиваюча), виховна.

Суть контролюючої функції перевірки полягає учитель з'ясуванні стану знань, умінь і навичок учнів, які передбачаються програмою і відповідають даному етапу навчання, а також наявність уміння застосовувати знання на практиці, наявність навичок, їх формування.

Суть навчальної функції перевірки полягає в удосконаленні знань, умінь та навичок, які перевіряються, їх систематизації, в розвитку мови і логічного мислення, уваги і пам'яті школярів, “технічних прийомів” розумової діяльності. Навчальна функція дозволяє уточнити, поглибити, усвідомити і зміцнити знання, закріпити їх.

Перший раз учитель перевіряє засвоєння нових знань після їх пояснення. Його увага направлена на розуміння і засвоєння головного і суттєвого в матеріалі. На цьому етапі перевірки учитель навчає учнів умінню виділяти суттєве, головне. В процесі перевірки з'ясовується структура учбового матеріалу. Коли діти відповідають, то разом із контролюючою функцією реалізується також і навчальна, тому що, відповідаючи, учні навчаються логічно і послідовно викладати свої знання, доводити і обґрунтовувати сказане.

Багаторазове повертання до вже вивченого матеріалу дозволяє поглибити, розширити, зміцнити знання, відпрацьовувати вміння і навички.

Роль перевірки в розвитку логічного мислення учнів велика. Розвиток логічного мислення включає цілеспрямоване формування загальних розумових дій: порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікація, аналіз і синтез, вміння виявляти причинно-наслідкові зв'язки. Перевірка знань буде сприяти розвитку логічного мислення в учнів тільки в тому випадку, якщо відповіді на питання, які ставить учитель, вимагатимуть вправ у загальних розумових діях на конкретному матеріалі з урахуванням вікових і психічних особливостей учнів.

У процесі перевірки відкриваються можливості для розвитку “технічних" прийомів розумової діяльності. Наприклад, при підготовці до перевірки знань учні за проханням учителя обдумують план відповіді, а при її здійсненні використовують його. При цьому діти навчаються відділяти суттєве від несуттєвого, тобто систематизувати матеріал, розташовувати його в певній логічній послідовності Певний підбір завдань дозволяє за вибором найбільш раціональних прийомів їх виконання здійснити перевірку вміння застосовувати знання на практиці

Перевірка знань і умінь сприяє розвитку мови учнів. З цією метою при аналізі відповідей учнів можна ставити перед ними питання типу: "Як обчислювали.?", "Поясни, як розв'язували задачу?", "Які властивості дій застосовували при обчисленні?". До домашнього завдання можна включати деякі задачі-питання, які вимагають уміння міркувати, логічно мислити.

Перевірка відкриває можливості для виправлення помилок учнів Аналіз помилок дозволяє виявити їх причини і намітити шляхи їх запобігання й усунення.

Орієнтуюча (розвиваюча) функція перевірки полягає в орієнтації учнів по результатах їх учбової праці, інформації вчителя про досягнення мети навчання окремими учнями і класом в цілому.

Для учнів орієнтуюча функція розкриває досягнення проміжних і кінцевих цілей навчання щодо учбових задач, які визначає контролююча функція.

Для учителя вона показує досягнення окремих учнів і всього класу

Виховна функція перевірки реалізується у вихованні почуття відповідальності в учнів за свою працю, працелюбності, дисципліни праці, таких рис особистості як наполегливість у досягненні мети, сили волі, допитливості, чесності і т.д.;

Для реалізації розглянутих функцій перевірки знань, умінь і навичок необхідно забезпечити об'єктивність, повноту і регулярність перевірки Об'єктивність перевірки - це така її постановка, при якій встановлюються істинні, об'єктивно існуючі знання учнів за питаннями програми.

Перевірка виконує стимулюючу роль, якщо здійснюється регулярно, показує учням достоїнства і недоліки їх знань, відбувається на кожному уроці: всі учні повинні слухати товариша, якого опитують, і висловлювати свої зауваження щодо його відповіді. Стимулом праці с справедлива його оцінка.

У наш час контролююча і оцінююча діяльність учителя частіше розглядається з точки зору навчально виховного процесу, тому що оцінка навчання школяра визначає відношення дітей один до одного, ставлення дитини до вчителя і батьків, створює ту атмосферу комфорту чи дискомфорту, яка встановлює добре чи недобре відношення учня і до школи, і до навчання.

Також не менш важливі інші функції контролю та оцінки. Звісно, що поточний і підсумковий контроль сприяє кращій організації навчального процесу: на основі отриманих за допомогою контролю підсумків учитель може своєчасно змінити зміст і методи роботи, зробити навчання диференційованим і індивідуальним.

Визначення тільки однієї функції перевірки робить її однобічною. Тільки у сполученні контролюючої, навчальної, орієнтуючої і виховної функції виконується призначення перевірки як етапу навчання.

3.2 Функції оцінки, як результату перевірки знань, умінь і навичок учнів. Норми оцінок

Специфіка праці учителя полягає в тому, що він постійно оцінює роботу учнів. Характеризуючи якість знань, оцінка має моральний характер. Вона - стимул, під впливом якого дитині стає не байдуже, якою людиною його вважають інші - працьовитою або нездатною до навчання. В.О. Сухомлинський зазначав, що найголовніша вимога до оцінки в початкових класах - її оптимістичне, життєрадісне начало, вона повинна винагороджувати працьовитість, а не карати за лінощі і недбальство. "Двійка та одиниця - це дуже гострий і тонкий інструмент, який мудрий, досвідчений учитель початкових класів завжди тримає про запас, але ніколи ним не користується. в початковій школі цей інструмент для того й повинен існувати, щоб ним ніколи не користувалися".

Знання, уміння і навички повинні бути оцінені з тією метою, щоб намітити шляхи їх удосконалення, поглиблення, уточнення для активного включення школярів до багатосторонньої творчої діяльності, яка спрямована на пізнання і перетворення дійсності.

Психологічний вплив оцінки на самосвідомість учня зумовлений виконанням нею двох головних функцій - орієнтуючої та стимулюючої. Перше полягає в тому, що, фіксуючи певні результати учбової діяльності, оцінка показує школяреві, наскільки він просувається вперед в оволодінні знаннями й уміннями. Друга - оцінка несе в собі потенціальні можливості поліпшення результатів, які нею зафіксовано, а, отже, й думки учня про його самооцінку. Власне, тільки поєднуючи в собі обидві функції, оцінка може дійсно виступати знаряддям позитивного впливу на школяра як суб'єкта учбової діяльності.

Оцінка, як і контроль залежить від мети навчання. Об'єктивність оцінки можлива при наступних умовах:

1. Зазначення всіх характеристик знань і умінь, які передбачені метою навчання і які повинні контролюватися.

2 При контролі тої чи іншої характеристики засвоєння, при однакових результатах контролю виставляється однакова кількість балів.

Сумарна оцінка (оцінка успішності) повинна складатися на основі загальноприйнятих умовних норм обліку значності оцінок всіх контролючих характеристик засвоєння.

Оцінка діяльності учителя відповідальна і складна. Щоб оцінка була об'єктивною, вона має точно виявляти співвідношення між досягнутими результатами учня і тим, що передбачено програмою. Водночас має бути справедливою щодо кожного учня, враховувати його можливості і зусилля, вкладені у досягнутий результат.

Щоб задовольнити ці вимоги, учителю слід гнучко використовувати різні форми оцінювання, уважно спостерігати, як учень реагує на оцінку, який вплив вона справляє на його подальший розвиток. Оцінка має спонукати школяра краще вчитися, тому її слід обов'язково мотивувати, неприпустимо занижувати оцінку, щоб покарати учня за порушення дисципліни, забутий вдома підручник чи зошит. Ще гірше, коли негативна оцінка ставиться за невміння учитися. Учень, звикаючи до думки, що учитель вважає його ні до чого не здатним, втрачає віру в себе і поступово переходить до розряду "важких" учнів.

Оцінка - дуже важливий момент в індивідуальному підході до учня. Вона має не тільки кваліфікувати виконану роботу учня, а й сприяти усвідомленню ним його досягнень і хиб, формувати почуття відповідальності за виконання завдань, породжувати бажання далі краще вчитися і мобілізувати учня на здійснення цих бажань. Тому вона повинна бути конкретною, об'єктивною, справедливою, чіткою, ясною і зрозумілою для учня, тактовно поданою.

Педагогічна оцінка виявляється у різних видах: кількісно (у балах), в оцінних судженнях, поглядом, жестами, в емоційному ставленні вчителя до тих чи інших вчинків учнів.

Як же можна оцінити якість знань, умінь і навичок учнів-шестиліток? Вчителі завжди повинні пам'ятати про це і не скупитися на добрі, ласкаві і чуйні слова, котрі дарують дітям на уроці, оцінюючи тим самим їх знання. У другому класі вчитель поступово переходить до оцінювання балами, у |І півріччі пропонується виставляти тільки позитивні оцінки, використовуючи для стимулювання навчальних успіхів "відстрочену" оцінку. Таку оцінку доцільно використовувати також стосовно творчих учнівських робіт, які потребують додаткового удосконалення, виправлення допущених помилок.

Учіння здебільшого відбувається успішніше, якщо праця школяра оцінюється позитивно. Незадовільна оцінка негативно впливає на формування мотивів навчання, створює тривожний стан в учня. Дослідження психологів свідчать, що негативні емоції, породжені оцінкою, в одному разі мобілізують сили, в іншому - дезорганізують їх. Тому вчитель мусить добре знати індивідуальні особливості своїх вихованців, щоб оцінювати їх знання об'єктивно.

Негативна, оцінка учнівської роботи буває потрібна Учень має її усвідомити, зрозуміти, чому саме його робота незадовільна. Але вона повинна бути побудована так, щоб породжувати бажання в учня виправити хиби в його роботі. Вона не повинна доводити учневі, що він "безнадійний".

Оцінки не потрібно ставити надто часто, велика кількість оцінок знижує їх виховну цінність. При цьому оцінка є морально виправданою лише тоді, коли учитель оцінює не просто здібності, а єдність праці і здібностей.

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень

у системі загальної середньої освіти

Динаміка змін, що відбуваються в сучасному світі, вимагає змін у підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів. Визначення рівня навчального прогресу учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна не просто дати людині суму знань, умінь чи навичок, а сформувати рівень компетенції. Поняття компетенції не зводиться ні до знань, ні до навичок, а належить до області вмінь. Власне, вміння - це компетенція в дії. Отож, під компетенцією розуміються загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, нахилах, набутих завдяки навчанню. Основними компетенціями, яких вимагає сучасне життя, є: громадянські, пов'язані зі здатністю брати на себе відповідальність, брати участь у спільному прийнятті рішень, урегулюванні конфліктів ненасильницьким шляхом, брати участь у функціонуванні і розвитку демократичних інститутів суспільства; ті, що стосуються життя в полікультурному суспільстві: розуміння несхожості людей, взаємоповага до їх мови, релігії, культури тощо; пов'язані з володінням усною і писемною рідною та іншими мовами; пов'язані з вимогами інформаційного суспільства, володінням інформаційними технологіями, здатністю критично ставитися до засобів масової інформації; до бажання і готовності постійно навчатися як у професійному, так і в особистому та суспільному плані.

З метою забезпечення ефективних вимірників якості навчальних досягнень та об'єктивного їх оцінювання в основній та старшій школі вводиться 12-бальна шкала оцінювання, побудована за принципом сумування набутих знань, умінь і навичок з урахуванням зростання рівня особистих досягнень учня. При оцінюванні вчитель має враховувати рівень досягнень учня, а не ступінь його невдач, до чого вчителя, як правило, спонукала чотирибальна система.

При цьому перевідними (випускними) є усі оцінки 12-бальної

шкали оцінювання, які виставляються у відповідний документ про освіту.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є такі: контролююча, яка передбачає встановлення рівня досягнень окремого учня (класу, групи), дає змогу вчителю своєчасно планувати й коригувати роботу й методику вивчення наступного матеріалу; навчальна, яка передбачає таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення сприяє удосконаленню підготовки учня, групи чи класу; діагностична, яка є основою діагностичного підходу в діяльності вчителя, і допомагає йому встановлювати причини труднощів, з якими стикається учень у процесі навчання, виявлених прогалин у його знаннях та вміннях; виховна виявляється не тільки у меті і змісті завдань, але й у методиці їх реалізації вчителем, у наступному коментуванні й оцінюванні робіт.

Важливу функцію при здійсненні оцінювання відіграють його критерії. Залежно від ступеня оволодіння навчальним матеріалом розрізняють чотири рівні його засвоєння та вміння оперувати ним: початковий; середній; достатній; високий.

Критерії дають змогу здійснювати оцінювання навчальних осягнень учнів у 12-бальній системі оцінювання:

Як правило, письмові контрольні робота охоплюють основні питання і завдання, спрямовані на перевірку засвоєння опрацьованих розділів програми.

І. Початковий рівень:

1. Учень володіє навчальним матеріалом на рівні елементарного розпізнавання і відтворення окремих фактів, елементів, об'єктів, що позначаються учнем окремими словами чи реченнями.

2. Учень володіє матеріалом на елементарному рівні засвоєння, викладає його уривчастими реченнями, виявляє здатність викласти думку на елементарному рівні.

3. Учень володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу.

ІІ. Середній рівень

4. Учень володіє матеріалом на початковому рівні, значну частину матеріалу відтворює на репродуктивному рівні.

5. Учень володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, здатний за допомогою вчителя логічно відтворити значну його частину.

6. Учень може відтворити значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, за допомогою вчителя може аналізувати навчальний матеріал, порівнювати та робити висновки, виправляти допущені помилки.

ІІІ. Достатній рівень

7. Учень здатний застосовувати вивчений матеріал на рівні стандартних ситуацій, частково контролювати власні навчальні дії, наводити окремі власні приклади на підтвердження певних тверджень.

8. Учень вміє порівнювати, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом учителя, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки і добирати аргументи на підтвердження певних думок під керівництвом вчителя.

9. Учень вільно (самостійно) володіє вивченим обсягом матеріалу, в тому числі і застосовує його на практиці; вільно розв'язує задачі в стандартних ситуаціях, |самостійно виправляє допущені помилки, добирає переконливі аргументи на підтвердження вивченого матеріалу.

IV. Високий рівень

10. Учень виявляє початкові творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, оцінює окремі нові факти, явища, ідеї; знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх відповідно до цілей, поставлених учителем.

11. Учень вільно висловлює власні думки і відчуття, визначає програму особистої пізнавальної діяльності, самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них; без допомоги вчителя знаходить джерела інформації і використовує одержані відомості відповідно до мети та завдань власної пізнавальної діяльності. Використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях.

12. Учень виявляє особливі творчі здібності, самостійно розвиває власні обдарування і нахили, вміє самостійно здобувати знання.

Тривалість виконання письмових робіт: 2 клас - у І півріччі до 20 хв., у II - до ЗО хв., З і 4 класи - 35-40 хв. За цей час учням треба встигнути не лише повністю виконати роботу, а й перевірити її.

Оцінюючи письмові роботи з математики, слід враховувати неправильні обчислення та розв'язання задач (пропуск дій чи помилковий вибір їх або числових даних, виконання зайвих дій), рівнянь і нерівностей, вимірювання та креслення відрізків, побудову геометричних фігур.

Якщо учень не розв'язав простої задачі, вважається, що він допустив 2 помилки. Повне нерозв'язання складної задачі прирівнюється до трьох помилок.

Якщо учень не розв'язав прикладу на одну дію (рівняння, вправу на порівняння, завдання на вимірювання чи побудову), то слід вважати, що він допустив одну помилку. Повне нерозв'язання прикладу на дві і більше дій прирівнюється до 2 помилок.

Якщо учень у прикладі на дві і більше дій записав неправильну відповідь, за якою можна з'ясувати, що одна дія виконана правильно, то в цьому разі треба вважати, що допущено 1 помилку.

За комбіновані роботи виставляється одна оцінка, але враховуються правильність розв'язання задачі і прикладів.

Якщо завдання містять вимогу розв'язати задачі певним способом (наприклад, складанням рівнянь), а учень зробив це по-іншому (але правильно), то вважається, що він припустився однієї помилки.

Підсумкова оцінка знань, умінь і навичок

1. Підсумкова оцінка за чверть або за рік виставляється на основі спостережень учителя за повсякденною роботою учня, усного опитування, поточних і підсумкових контрольних робіт, яким надається перевага.

2. Підсумкова оцінка не може бути задовільною, якщо всі поточні, а також підсумкові контрольні роботи оцінені "2", хоч учень протягом року відповідав задовільно. В початкових школах багатьох зарубіжних країн поточний контроль здійснюється без використання оцінок в балах. Учителі застосовують різноманітні прийоми оцінювання відповідей, письмових робіт. На уроках постійно ставляться питання: Хто згоден? Хто не згоден? Кому сподобалася відповідь товариша? Хто не зовсім задоволений своєю працею?

Отже, правильне використання різних форм оцінки праці учнів, гнучке й тактовне застосування цих оцінок, з урахуванням психологічних ситуацій оцінювання, ставлення учня до своєї справи і його труднощів, упевненості у своїх силах є важливими засобами індивідуального підходу у вихованні в учнів позитивного ставлення до навчання.

3.3 Перевірка знань, умінь і навичок учнів за допомогою самостійних, письмових контрольних робіт, листів

Перевірка і оцінка знань учнів - складова частина процесу навчання і виховання учнів в початкових класах, важливий засіб забезпечення свідомого, міцного опанування учнями програмового матеріалу.

Перевірка сприяє розвитку мови і мислення учнів, їх інтересу до предмету. Організація контролю знань впливає на регулярність занять учнями математикою, старанному виконанню завдань. Включення учнів до контролю й оцінювання допомагає формуванню правильної самооцінки, розвивається самостійність мислення, учні вчаться керувати і контролювати.

Існують три типи контролю: зовнішній контроль, самоконтроль і взаємоперевірки.

Попередня перевірка використовується з початку навчального року або перед початком вивчення нової теми. Її завдання - з'ясувати, чи готові учні до вивчення нового матеріалу.

Важливою є поточна перевірка стану успішності. Вона організовується під час навчального процесу, на незавершених етапах навчання, коли матеріал повністю ще не засвоєний. Вона дає можливість учителю виявити знання і навички кожного учня, перевірити, як іде засвоєння нового матеріалу. При цьому вчитель перевіряє і себе.

Підсумковий контроль проводиться також в кінці чверті, навчального року. Його завдання - виявити досягнуті результати навчання, перевірити якість придбаних учнями конкретних знань, умінь, навичок й оцінити їх. Підсумковий контроль проводиться систематично (не менш, ніж через 8-10 уроків). Може бути у вигляді різних математичних диктантів, тестів.

Перевірка знань, умінь, навичок може бути фронтальною, індивідуальною, груповою. Основними методами перевірки є усне опитування, писемні та практичні роботи.

Самоконтроль - це вміння учня оцінювати свою роботу з двох точок зору: Чи правильно я відповів? Чи все я відповів? При формуванні навичок самоконтролю ми в своїй роботі використовували поелементний аналіз відповіді учня. Учень, який відповідає біля дошки, одержує пам'ятку з планом відповіді і готується відповідати. Перед кожним учнем лежать такі самі пам'ятки-перфокарти.

Під час відповіді всі учні уважно слухають і знаками "+" або "-" відмічають правильність відповіді за кожним пунктом плану. Після того, як учень закінчить свою відповідь, учитель пропонує підняти сигнальні картки тим учням, хто вважає неправильною відповідь на перше запитаний, на друге і т.д.

У процесі такої перевірки відповідь визваного учня виправляється й уточнюється: одночасно всі учні роблять відповідні помітки в своїх аркушах - при правильному аналізі відповіді обводять порядковий номер її кружечком, при неправильному - ставлять біля цифри букву "Н". Потім ці аркуші віддають голові навчальної ланки.

Однією з форм перевірки знань і навичок учнів письмові роботи різних видів: самостійні, контрольні роботи по варіантах, письмові роботи письмові роботи по індивідуальних картках - завданнях, перфокартах, перевірка засвоєння матеріалу за допомогою тестів.

Самостійні письмові роботи проводяться з метою поточної і підсумкової перевірки знань, умінь і навичок учнів.

Індивідуальна самостійна робота, яка враховує індивідуальні здібності учня: темп паці, здібності до предмету. Тому кожен учень отримує індивідуальну картку із завданням.

Перевірка кількох індивідуальних самостійних робіт може бути проведена вчителем і прокоментована на уроці.

Результати перевірки таких робіт дають найбільш об'єктивні відомості про засвоєння навчального матеріалу.

При проведенні індивідуальних самостійних робіт, щоб звільнити учня від мимовільних витрат часу в практиці використовуються перфокарти, тести та інші засоби стандартизованого контролю.

При поточній перевірці часто використовуються короткочасні самостійні роботи. Перевірка в цьому випадку тісно пов'язана з процесом навчання на уроці і цілком підкоряється йому. Тому такі самостійні роботи проводяться по частинах, які вмикаються до ходу роботи 2-3 рази (по 3-10 хвилин).

Перевірка різних видів самостійних робіт може бути здійснена на уроці різними способами, які вже описувалися: фронтально, взаємоперевіркою, самоперевіркою, перевіркою за допомогою мікрокалькуляторів, різних засобів зворотного зв'язку.

Щоб перевірка не перетворювалася на нудну для школярів роботу, треба уникати одноманітності в її проведенні.

Залежно від мети уроку і змісту домашнього завдання перевірка може бути повною, вибірковою, або зводитися до констатації самого факту. Форми перевірки чергуються протягом тижня. Причому повна і вибіркова перевірка, як правило, поєднується з опитуванням учнів та усною лічбою.

Мета тематичних контрольних робіт - перевірити загальний рівень знань і навичок учнів з основних розділів програми кожного класу. Вони проводяться тільки після вивчення всієї теми.

Мета підсумкових контрольних робіт - перевірка рівня, якого досягли учні в засвоєнні обчислювальних навичок і навичок вимірювання вміння розв'язувати задачі; рівня засвоєння алгебраїчного і геометричного матеріалу за чверть.

Доцільно під час перевірки контрольних і самостійних робіт не виправляти помилки в зошитах, а тільки підкреслити їх. Діти самі мають все виправити, повторно розв'язавши приклади чи задачу. У разі потреби класовод допомагає їм або залучає до цього сильних учнів.

Перевірку письмових робіт можна здійснити за допомогою ТЗН тощо.

3.4 Технічна реалізація стандартизованого контролю знань

Для технічної реалізації стандартизованого контролю розроблено і впроваджено в практику багато засобів контролю, яку фіксують відповіді учнів. До таких засобів відносяться різного роду перфокарти, лінійки, індивідуальні технічні пристрої контролю і контрольно-навчаючі комплекси.

Новітні технології впевнено ввійшли у наше повсякдення і стали невід'ємною частиною життя.

Основна мета навчання - розвиток творчих здібностей дітей. Головне - навчити малюка самостійно творчо мислити, розвивати орієнтацію і практично втілювати свої творчі ідеї за допомогою комп'ютера; сформувати у підростаючої людини уявлення про те, що комп'ютер не мета, а засіб, інструмент практичної діяльності.

Комп'ютеризація дає можливість:

А) здійснити постійний зворотній зв'язок з усіма учнями;

Б) забезпечити колективне і індивідуальне навчання;

В) краще керувати самостійною роботою всіх учнів;

Г) стимулювати активну діяльність кожного учня, полегшити роботу вчителя;

Д) виявити прогалини в знаннях учнів і негайно усувати їх;

Е) перевіряти знання, уміння і навички всіх учнів, аналізувати їх спільні недоліки, керувати процесом засвоєння знань, корегувати навчальну програму;

Є) економічно витрачати час на перевірку знань.

Працюючи з шестилітками треба багато знати і вміти, щоб в пробудити дітей цікавість до знань. Тут головним і незамінним є гра. Тому тут мають бути присутні елементи гри.

Висновок

Метою досліду було проаналізувати стандартизовану систему технічного і дидактичного контролю і розробити методи використання стосовно до різних типів уроків, які забезпечують ефективність навчання математики в початкових класах.

Ефективне навчання математики передбачає систематичний контроль за розумовою діяльністю і можливостями учнів, розвитком у них певних навичок мислення, формування уявлень і понять, якістю засвоєння ними попереднього навчального матеріалу.

Так як вчитель за браком часу не в змозі забезпечити систематичну перевірку знань, умінь і навичок у чнів з різних питань програми, то використання усного і письмового контролю дасть змогу прискорити зворотній зв”язок і всебічно перевірити знання, вміння і навички учнів.

Систематичне готування учнів до уроку в результаті щоурочної перевірки знань привчить дітей до сумлінної праці і підвищить рівень активності учнів на уроці.

Велику роль в навчанні мають самостійно виконанні учнями домашні завдання, що необхідно добре організувати та спланувати вчителеві.

Використання тестів, завдань з вибірковою формою відповідей, дозволяє вирішити одразу декілька питань: оцінка достатньо великої кількості учнів, швидкість перевірки, об”єктивність оцінки результатів виконаної роботи.

Стандартизований контроль знань значно підвищує можливості вчителя при перевірці знань, автоматизує зворотній зв”язок по широкому колу питань теми і долає недоліки існуючої системи оцінювання результатів навчання.

Страницы: 1, 2, 3



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать