Теоретико-методологічні засади навчання обдарованих студентів у педагогічних університетах
p align="left">На різних етапах дослідної роботи з метою розв'язання поставлених завдань і перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження:

теоретичні - аналіз філософської, психолого-педагогічної та історико-педагогічної літератури, нормативних документів з проблеми дослідження; моделювання та системний аналіз під час розробки моделі педагогічної обдарованості майбутнього вчителя, концепції навчання обдарованих студентів у вищих закладах освіти;

емпіричні - анкетування, спостереження, усне опитування, аналіз результатів діяльності, методи статистичної обробки експериментальних даних з метою визначення розвитку і сформованості особистісних якостей обдарованих студентів;

педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) використовувався з метою перевірки ефективності запропонованої методики навчання педагогічно обдарованих студентів у педагогічному університеті;

прогностичні (моделювання, метод незалежних експертних оцінок) з метою впровадження й апробації розроблених навчально-методичних матеріалів.

Результати дослідження були піддані якісному та кількісному аналізу. Статистична обробка даних забезпечена застосуванням для перевірки достовірності висновків t-критерію Стьюдента, критерію ц* кутового перетворення Фішера, а також використанням факторного і контент-аналізу.

Дисертаційне дослідження здійснювалось упродовж 2000-2007 рр. у кілька етапів.

На першому етапі (2000-2002 рр.) вивчено стан розробленості проблеми в літературі з педагогіки, психології, соціальної педагогіки, філософії освіти, історії педагогіки тощо. Визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, сформульовано робочу гіпотезу, розроблено програму констатувального та формувального етапів експериментів. Розпочато констатувальний експеримент.

На другому етапі (2002-2003 рр.) розроблено теоретико-методологічні засади подальшої експериментальної роботи, обґрунтовано зміст базових понять дослідження "обдарованість" та "педагогічна обдарованість", визначено особливості прояву обдарованості у студентському віці, проаналізовано сучасний стан навчання обдарованих студентів у вищих педагогічних закладах України; узагальнено досвід організації та проведення Всеукраїнської студентської олімпіади з педагогіки; обґрунтовано концепцію навчання обдарованих студентів у педагогічних університетах; розроблено Положення про роботу з обдарованою студентською молоддю у Житомирському державному університеті імені Івана Франка (ЖДУ); удосконалено зміст педагогічної підготовки обдарованого майбутнього вчителя та розроблено навчально-методичне забезпечення педагогічних дисциплін ("Педагогіка" та "Історія педагогіки") на основі стратегій збагачення, поглиблення, диференціації та індивідуалізації навчання; започатковано діяльність у ЖДУ науково-методичного Центру роботи з обдарованою студентською молоддю (2003 р.).

На третьому етапі (2003-2006 рр.) впроваджено у навчальний процес педагогічного університету розроблений навчально-методичний комплекс, спрямований на розвиток педагогічної обдарованості майбутніх учителів; проведено експериментальну перевірку отриманих даних; здійснено апробацію результатів дослідної роботи.

На четвертому етапі (2006-2007 рр.) проаналізовано та узагальнено результати формувального етапу експерименту, сформульовано висновки, оформлено дисертаційну роботу.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського, Сумського державного педагогічного університету імені А. Макаренка, Рівненського економіко-гуманітарного університету імені С. Дем'янчука (РЕГІ), Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка (з лютого 2003 р. - Житомирського державного університету). До участі в експерименті було залучено 1030 студентів та 132 викладачі, 75 вчителів загальноосвітніх шкіл м. Житомира та Житомирської області.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше узагальнено, систематизовано та розкрито зміст сучасних вітчизняних та зарубіжних моделей обдарованості; розроблено та теоретично обґрунтовано структуру педагогічної обдарованості майбутнього вчителя та її основні компоненти; критерії та показники ефективності навчання обдарованих студентів у педагогічних університетах; концепцію навчання обдарованих студентів у педагогічних університетах;

уточнено поняттєво-термінологічний апарат досліджуваної проблеми; теоретично обґрунтовано визначення понять "обдарованість" та "педагогічна обдарованість";

удосконалено положення щодо роботи вищого закладу освіти з обдарованою молоддю; положення щодо відбору змісту педагогічної підготовки майбутніх учителів; форми, методи, методику навчання педагогічно обдарованих студентів у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу; технологію організації і проведення студентської олімпіади з педагогіки;

набули подальшого розвитку положення про необхідність цілеспрямованої і систематичної роботи ВНЗ щодо виявлення і підтримки обдарованої студентської молоді на основі організації діяльності загально університетського науково-методичного центру

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні етапів та тенденцій розвитку проблеми обдарованості в історії шкільної справи, філософської та педагогічної наукової думки на основі ретроспективного аналізу досліджуваного питання; здійсненні порівняльного аналізу проблеми навчання обдарованих дітей та молоді у країнах західної Європи, США, Російській Федерації та Україні; виділенні структурних компонентів обдарованості та побудові багатофакторної моделі педагогічної обдарованості; визначенні сутності понять "обдарованість" та “педагогічна обдарованість майбутнього вчителя”, які поглиблюють розуміння процесу підготовки майбутнього вчителя як самореалізації творчої особистості і розвитку його педагогічної майстерності; обґрунтуванні взаємозв'язку понять "задатки", "здібності", "обдарованість", "талановитість", "геніальність"; створенні концепції навчання обдарованих студентів у вищих педагогічних закладах освіти; теоретичному обґрунтуванні змісту підготовки педагогічно обдарованої молоді до здійснення професійної діяльності на рівні педагогічної майстерності; визначенні умов розвитку педагогічної обдарованості майбутніх учителів; удосконаленні організаційних форм, методів та засобів навчання педагогічно обдарованої молоді.

Практичне значення дослідження полягає в розробці Положення про роботу з обдарованою студентською молоддю у Житомирському державному університеті імені Івана Франка; організації та узагальненні роботи науково-методичного Центру роботи з обдарованою студентською молоддю у ЖДУ; розробці методики організації і проведення Всеукраїнської студентської олімпіади з педагогіки та підготовці відповідних методичних рекомендацій ("Методика організації та проведення Всеукраїнської олімпіади з педагогіки: Вид. 3-є. - Житомир: Житомир. держ. пед. ун-т, 2002. - 100 с. (у співавторстві)); удосконаленні змісту педагогічної освіти обдарованих студентів; розробці та апробації методики розвитку педагогічної обдарованості майбутнього вчителя; створенні нового покоління навчально-методичної літератури щодо роботи з обдарованими студентами у вищих педагогічних закладах освіти ("Загальна педагогіка. Робочий зошит: Практикум. - Житомир, 2004. - 120 с.; "Історія педагогіки. Робочий зошит: Посібник-практикум. - Вид. 2-ге, допов. - Житомир: Вид-во ЖДУ, 2006. - 120 с.; "Методика викладання педагогіки: Навчально-методичний посібник. - Житомир: Вид-во ЖДУ, 2008. - 492 с.), а також розробці спеціальних курсів для студентів вищих педагогічних закладів освіти "Підготовка майбутнього вчителя до роботи з обдарованими учнями", "Особливості роботи соціального педагога з обдарованими учнями", які можуть бути використаними як у процесі підготовки майбутніх учителів, так і під час перепідготовки вчителя у системі післядипломної педагогічної освіти.

Впровадження результатів дослідження здійснено в навчально-виховний процес Інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 18/29 від 06.03.2008 р.), Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка (довідка № 421 від 17.03.2008 р.), Рівненського економіко-гуманітарного університету імені С. Дем'янчука (РЕГІ) (довідка № 154 від 11.03.2008 р.), Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 828 від 29.02.2008 р.), а також у діяльність експертної ради Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Союз обдарованої молоді" (постанова Правління № 208 від 17.03.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. У навчальних посібниках, написаних у співавторстві, автору належить: "Технології професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів" (автори О.Є. Антонова, О.А. Дубасенюк, Н.Г. Сидорчук, В.М. Єремєєва та інші) - зміст розділів 1, 2, 7; "Практикум з педагогіки" (О.Є. Антонова, О.А. Дубасенюк, С.С. Вітвицька та інші) - зміст розділів 1.1, 1.2, 3.1, 3.7, 3.8; "Педагогічна практика" (О.Є. Антонова, О.А. Дубасенюк, А.В. Іванченко, А.А. Сбруєва) - ідея загальної структури посібника та зміст розділів 3, 8, 9; "Методика викладання педагогіки" (О.Є. Антонова, О.А. Дубасенюк) - ідея загальної структури посібника та зміст розділів 2, 4, 7, 8. У методичних рекомендаціях, написаних у співавторстві, автору належить: "Методика організації та проведення Всеукраїнської олімпіади з педагогіки" (О.Є. Антонова, О.А. Дубасенюк, С.С. Вітвицька та інші) - зміст розділу 1; "Мала академія наук як форма організації наукової діяльності учнів" (О.Є. Антонова, Н.Г. Сидорчук) - зміст розділу 1. У статті "Технологічний підхід до організації роботи з педагогічно обдарованою молоддю (на прикладі Всеукраїнської студентської олімпіади з педагогіки)", написаній у співавторстві з О.А. Дубасенюк, автору належить опис технологічного підходу до проведення олімпіади. У науковому збірнику "Обдарована студентська молодь: здобутки, пошуки, перспективи" (О.Є. Антонова, О.А. Дубасенюк, Н.Г. Сидорчук) автору належить ідея загальної структури збірника та основний зміст.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних теоретичних позицій; багатогранним аналізом психолого-педагогічних закономірностей навчання обдарованих студентів у педагогічних університетах; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних меті та завданням дослідження; дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; об'єктивністю показників та критеріїв оцінки результатів експерименту; єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних.

На захист виносяться:

Концепція навчання обдарованих студентів у педагогічному університеті.

Теоретично обґрунтована модель педагогічної обдарованості.

Методика навчання педагогічно обдарованих студентів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження неодноразово доповідалися та обговорювалися: на міжнародних науково-практичних конференціях “Іван Огієнко та розвиток національної науки, освіти, культури” (Житомир, 2002), „Науково-дослідна робота студентів: аспект формування особистості майбутнього вченого, фахівця високої кваліфікації (Запоріжжя, 2002), Міжнародній соціально-педагогічній акції „Образование и здоровье детей - залог безопасности будущих поколений» (Санкт-Петербург, 2002), „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2002), VII Царскосельские чтения (Санкт-Петербург, 2003), "Формування професійної майстерності вчителя в умовах ступеневої освіти" (Житомир, 2003), "Молодь в умовах нової соціальної перспективи" (Житомир, 2004), „Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків” (Київ-Житомир, 2005), "Акмеологія - наука ХХІ століття" (Київ, 2005), „Формування професійної компетентності вчителя в умовах європейської інтеграції” (Київ-Житомир, 2005), „Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України” (Хмельницький, 2006), "Акмеологія - наука ХХІ століття: розвиток професіоналізму" (Київ, 2007), "Шляхи розвитку духовності та професіоналізму за умов глобалізації ринку освітніх послуг" (Київ-Вінниця, 2007), "Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи" (Хмельницький, 2007);

Всеукраїнських науково-теоретичних конференціях „Всебічний розвиток особистості студента” (Ірпінь, 2001), „Проблема суспільних трансформацій України в умовах транзитивного розвитку (Житомир, 2004), "Взаємодія школи та громадських екологічних організацій у вихованні ціннісного ставлення школярів до природи" (Харків, 2003), "Формування громадянських цінностей старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах" (Житомир, 2004), „Тенденції розвитку професійно-педагогічної освіти в Україні і за кордоном" (Київ-Житомир, 2006); "Шляхи і методи забезпечення подальшого творчого зростання обдарованої молоді" (Житомир, 2008);

регіональних науково-практичних конференціях „Національна освіта у контексті творчості А.С.Макаренка” (Житомир, 2003), „Особистість в інформаційному просторі” (Житомир, 2004), „Обдарована особистість: сутність, проблеми, технології розвитку” (Житомир, 2006);

методологічних та науково-практичних семінарах „Неперервна професійна освіта: теорія і практика” (Київ, 2002), "Психо-мистецькі технології модульно-розвивального навчання" (Бердичів, 2005), "Модернізація вищої освіти у контексті євроінтеграційних процесів (Житомир, 2007);

щорічних звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Проект діяльності науково-методичного центру роботи з обдарованою студентською молоддю та робочу концепцію навчання обдарованих студентів у вищих закладах освіти було представлено на міжнародній виставці навчальних закладів "Сучасна освіта в Україні" (Київ) упродовж 2004-2008 років, де він отримав схвалення.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук на тему "Формування у майбутніх учителів базових знань з педагогіки" захищена у 2000 році в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ. Матеріали кандидатської дисертації у тексті докторської дисертації не використано.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в 77 наукових та науково-методичних публікаціях (загальний обсяг 56,0 друк. арк.), а саме: 2 одноосібні монографії, розділ колективної монографії, 1 навчально-методичний посібник (у співавторстві), 3 методичних посібники-практикуми, 20 статей у провідних фахових виданнях, що включені до Переліку ВАК України, 40 статей у наукових і науково-методичних виданнях та збірниках наукових праць, 5 тез і статей у збірниках матеріалів конференцій, 5 статей у зарубіжних виданнях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, шести розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 540 сторінок (основна частина - 443 сторінки, додатки - 52 сторінки). Список використаних джерел включає 580 найменувань (з них - 23 іноземними мовами) на 46 сторінках. Дисертація містить 27 рисунків на 18 сторінках, 17 таблиць на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет та мету дослідження, його гіпотезу та головні завдання, викладено теоретико-методологічні засади дослідження, сформульовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, висвітлено напрями впровадження та апробації результатів експериментальної роботи, сформульовано положення, що винесені на захист.

У першому розділі - "Методологічні засади вивчення проблеми обдарованості особистості" - визначено основні методологічні підходи до вивчення природи обдарованості; проаналізовано сутність феномену обдарованості на різних рівнях методології (філософському, загальнонауковому, конкретно-науковому); виокремлено основні теоретичні підходи щодо визначення природи обдарованості (трансцендентальний (теократичний), соціологічний (соціогенний), спадково-еволюційний, психо-генетичний, фізіологічний, психологічний); на основі здійсненого контент-аналізу визначено поняття "обдарованість"; проаналізовано концептуальні моделі обдарованості у працях вітчизняних дослідників.

У розділі визначено основні філософські принципи та підходи до вивчення природи обдарованості. Зокрема, проаналізовано різні філософські антропологічні течії, узагальнено розуміння у сучасній філософії сутності людини, поєднання в ній природного та соціального; схарактеризовано трансдисциплінарний характер предмета дослідження, акцентовано на синергетичному характері творчості; виокремлено філософські принципи вивчення проблеми обдарованості. З позицій філософської методології людина постає як цілісна єдність природного і суспільного, об'єктивного і суб'єктивного, внутрішнього і духовного, в якій усі визначені сторони взаємодії виступають як необхідні моменти. Зважаючи на це, і процес формування особистості має відбуватися цілісно. Саме тому методологічного значення у нашому дослідженні набули такі положення, як єдність історичного та індивідуального (особистісного) розвитку, загального і особливого, природного та соціального. Важливе місце у контексті дослідження посіли філософські категорії можливості й дійсності, оскільки природні задатки особистості до виконання певного виду діяльності постають як потенційні можливості особистості, що набувають свого розвитку і реалізуються у дійсність за певних умов.

На рівні загальнонаукової методології вивчення феномена обдарованості використано системний підхід, який передбачає необхідність комплексного дослідження проблеми. Зазначено, що "обдарованість" належить до трансдисциплінарних понять, є багатозначним і не визначеним остаточно, а тому досліджувати його необхідно комплексно на різних наукових рівнях, зокрема, на фізіологічному, психологічному, генетичному, педагогічному тощо.

Серед найбільш розповсюджених і загальноприйнятих теоретичних підходів у дисертації визначено такі: трансцендентальний (Я. Коменський), який пояснює походження обдарованості даром Божим; соціогенний (К. Гельвецій, Д. Дідро, Дж. Локк, В.П. Ефроїмсон та інші), прихильники якого наполягають на виключному значенні оточуючого середовища, соціуму, у формуванні видатних здібностей; спадково-еволюційний (біогенний) (Ф. Гальтон, Г. Айзенк та інші), сутність якого полягає у прямому наслідуванні дітьми виданих здібностей від своїх талановитих предків; психо-генетичний (Ч. Ломброзо, В.П. Ефроїмсон та інші), що пов'язує прояви талановитості з глибинними захворюваннями психіки обдарованої особистості; фізіологічний (І.П. Павлов, І.М. Сеченов та інші), у межах якого причини обдарованості пояснюються специфікою будови та функціонування центральної нервової системи, зокрема функціональною спеціалізацією півкуль головного мозку; теорія здібностей (Б.Г. Ананьєв, Ґ. Гарднер, Г.С. Костюк, В.О. Моляко, С.Л. Рубінштейн, Б.М. Теплов та ін.), згідно з якою існують анатомо-фізіологічні й функціональні особливості людини (задатки), що створюють певні передумови для розвитку індивідуально-психологічних особливостей, які відрізняють одну людину від іншої (здібностей), розвиток і вдосконалення яких відбувається у процесі цілеспрямованої діяльності.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать