Формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва в процесі вивчення художньої культури
p align="left">В експериментальних класах ЗОШ № 1 ім. Олега Ольжича м. Миколаєва, Куйбишевського навчально-виховного комплексу „Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний заклад” Снігурівського району Миколаївської області, Новоодеської гімназії Миколаївської області, Єланецької гімназії Миколаївської області, Чортківської гімназії „Рідна школа” ім. Маркіяна Шашкевича Тернопільської області, навчально-виховного комплексу „Гімназія ім. І.Сельвінського м. Євпаторії” АР Крим з огляду на специфіку цих експериментальних навчальних закладів розроблена педагогічна система впроваджувалася з деякими модифікаціями щодо форм позакласної художньо-виховної роботи та естетизації предметного середовища; водночас основні компоненти педагогічної системи, насамперед розроблені дисертантом інтерактивні педагогічні технології та комплекс завдань з української художньої культури до чинної навчальної програми, впроваджувалися повністю.

У процесі дослідження серед педагогічних технологій, які застосовувались на уроках художньої культури та у позакласній художньо-виховній роботі, виокремлено наступні: діалогові технології (дослідження, конференція, дискусія в стилі телевізійного ток-шоу); кооперовані технології („Формулюй - Ділись - Слухай - Створюй”, „Слово - речення - запитання - відповідь”, „Графіті”, „Жива газета”, „Митець” та „твір”, „Сліпий та поводир”); ігрові технології („Перевтілення”, „Ланцюжок асоціацій”, „Турніри кросвордів”, вікторини (ілюстрована, тематична, порівняльна тощо), для визначення рефлексивних здібностей учнів - ігровий прийом „Три „С” (слухаю - співставляю - створюю). Вони надавали можливість учням не лише пізнати й оцінити твори мистецтва, а й активізувати власні творчі можливості, самореалізуватися у відповідній художній діяльності.

Упродовж усіх етапів формувального експерименту було організовано відвідування учнями Першої української гімназії ім. М.Аркаса (з подальшим обговоренням) абоненту-лекторію „Шлях до мистецтва” при обласному художньому музеї, лекцій-концертів „Культурні регіони світу. Епохи. Видатні постаті композиторів. Вершини творчості” обласного філармонічного абонементу „Старшокласник”, постійне проведення зустрічей із митцями - художниками, поетами тощо. Аналогічні художньо-виховні заходи організовувалися і впроваджувалися в позакласній роботі інших експериментальних закладів. Все це сприяло формуванню в учнів естетичного ставлення до мистецтва, зокрема розширенню емоційно-почуттєвої сфери, розвитку особистісних естетичних уявлень, естетичної оцінки, здатності аргументувати, доводити власну думку, критично оцінювати та інтерпретувати твори мистецтва, умінь користуватися набутими культурологічними, мистецтвознавчими і естетичними знаннями у процесі міжособистісного спілкування.

Порівняльний аналіз результатів формувального експерименту з попередніми даними проводився за визначеними критеріями сформованості естетичного ставлення до мистецтва у старшокласників та з використанням аналогічних методів діагностування, які застосовувалися під час констатувального експерименту.

Експериментально перевірено й доведено, що розроблена педагогічна система діє ефективно за умови, що її структурні компоненти знаходяться у тісному взаємозв'язку, а не функціонують відокремлено.

Педагогічна система формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва, як зазначається в дисертації, виявилася дієвою, ефективною, про що свідчить аналіз результатів формувального експерименту у порівнянні з даними констатувального експерименту: зростання рівнів естетичного ставлення старшокласників до мистецтва в процесі вивчення художньої культури виявлено за усіма показниками емоційно-мотиваційного, пізнавально-оцінного та діяльно-творчого критеріїв (табл. 1).

Зіставлення показників сформованості у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва в процесі вивчення художньої культури в експериментальних і контрольних групах підтвердило, що педагогічна система дійсно сприяє суттєвому підвищенню рівнів сформованості у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва.

Таблиця 1

Порівняння рівнів сформованості у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва засобами художньої культури ( у %)

Рівні

Експериментальна група

Контрольна група

На початку

експерименту

Наприкінці

експерименту

Кількість

учнів

%

Кількість учнів

%

Кількість

учнів

%

Високий

15

3,1

132

34,9

16

17,3

Середній

191

40,6

166

43,9

37

40,2

Низький

264

56,1

80

21,1

39

42,3

Разом:

470

100

378

100

92

100

На основі узагальнення експериментальних даних встановлено, що в експериментальних групах рівень естетичного ставлення до мистецтва в процесі вивчення художньої культури змінився, порівняно з даними, отриманими під час констатувального експерименту, таким чином:

у респондентів, віднесених до високого рівня, на 31,8 %, віднесених до середнього рівня, - на 3,3 %; водночас відсоток респондентів експериментальних груп, віднесених до низького рівня, знизився на 35 %. Відповідно у контрольній групі, де також відбулися певні позитивні зрушення, спостерігалися менш помітні зміни в учнів, що належали до середнього і високого рівнів (відповідно на 0,4 % на 14,2 %). Очевидними були якісні відмінності між старшокласниками двох груп. Переконливо демонструють наслідки впровадження педагогічної системи такі якісні зміни у старшокласників експериментальних груп, як зростання здатності до естетичного сприймання твору мистецтва, виникнення інтересу до творів мистецтва та потреби у розширенні знань про українське та зарубіжне мистецтво, бажання застосовувати їх у процесі міжособистісного спілкування, активізація участі у художньо-естетичній діяльності.

Узагальнення результатів теоретико-експериментального дослідження проблеми формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва засобами художньої культури, мета якого досягнута, завдання вирішені, а висунута гіпотеза підтверджена, дало підстави зробити висновки й окреслити перспективи подальших досліджень.

ВИСНОВКИ

1. Формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва є актуальною проблемою сучасної педагогічної теорії і виховної практики, що зумовлено такими кризовими явищами, як дегуманізація поведінки учнівської молоді, їх дезорієнтація в ціннісних основах життя під тиском засобів масмедіа на естетичну свідомість, поширення спрощеного споживацького ставлення до мистецтва. Теоретичний аналіз вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної літератури свідчить недостатню розробку проблеми та наявність різноманітних наукових підходів, в яких естетичне ставлення розглядається в аксіологічному, гносеологічному та естетичному аспектах.

2. Аналіз філософсько-естетичної і психолого-педагогічної літератури дав змогу уточнити сутність поняття „естетичне ставлення до мистецтва”, яке визначається, як емоційно-чуттєве ставлення людини до художніх цінностей, результат взаємодії особистості з мистецтвом, у процесі якого вона не лише пізнає та оцінює мистецькі зразки, а й активізує власні творчі можливості, самореалізується у відповідній художній діяльності. Основними структурними компонентами естетичного ставлення є естетичне сприймання, естетичні емоції, естетичні почуття, естетичний інтерес, естетичні потреби, естетичні судження, естетична оцінка, асоціативність, а також художньо-естетична діяльність. Курс „Художня культура” має значний естетико-виховний потенціал, який доцільно спрямувати на формування естетичного ставлення учнів до мистецтва.

3. На основі узагальнення наукових досліджень визначено критерії та показники сформованості у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва: емоційно-мотиваційний (естетичне сприймання творів мистецтва, емпатія, інтерес до творів мистецтва, потреба у спілкуванні з творами мистецтва); пізнавально-оцінний (знання про жанри, стилі, напрямки мистецтва та їх представників; судження про мистецтво; естетична оцінка; розвиток асоціативно-образного мислення; рефлексія та саморефлексія); діяльно-творчий (участь у художньо-естетичній діяльності, інтерпретація творів мистецтва, застосування набутих культурологічних, мистецтвознавчих і естетичних знань у процесі міжособистісного спілкування; здатність до художньо-естетичного саморозвитку).

За розробленими критеріями було виявлено рівні сформованості у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва: високий (3,1 %), середній (40,6 %) та низький (56,1 %).

4. Відповідно до визначених у дослідженні основних теоретичних положень особистісно орієнтованого підходу розроблено та обґрунтовано педагогічну систему, спрямовану на досягнення її провідної мети - формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва засобами художньої культури. Основними складниками педагогічної системи, що була впроваджена в шкільну практику, є урок художньої культури, позакласна художньо-виховна робота, естетизація предметного середовища навчального закладу.

5. Упровадження на уроках художньої культури та у позакласній естетико-виховній роботі інтерактивних педагогічних технологій (діалогічні, кооперовані, проективні, комп'ютерні, ігрові), проведення нестандартних уроків (урок-презентація, урок-панорама, урок-екскурсія, урок-репортаж, урок-вернісаж, урок-вистава, урок-діалог) та позакласних художньо-виховних заходів (мистецтвознавчий марафон, вікторина, музична вітальня, театральний вернісаж тощо), використання інформативних, наочних, технічних, мультимедійних засобів навчання і виховання, а також естетизація предметного середовища навчального закладу сприяють позитивним змінам в естетичному ставленні старшокласників до мистецтва засобами художньої культури, що доводить ефективність розробленої і апробованої педагогічної системи.

Проведене дослідження засвідчило позитивні кількісні та якісні зміни у рівнях сформованості естетичного ставлення старшокласників до мистецтва у процесі вивчення художньої культури: в експериментальних групах кількість учнів, віднесених до високого та середнього рівнів, збільшилася відповідно на 31,8 % і 3,3 %, а віднесених до низького рівня, знизився на 35%.; у них сформовано здатність до естетичного сприймання художніх творів, стійкий інтерес до мистецтва і потреба у розширенні знань про жанри, стилі та напрями мистецтва, вони застосовують набутий художньо-естетичний досвід у процесі міжособистісного спілкування, виявляють активну участь у художньо-естетичній діяльності.

6. Результати проведеного дослідження дали змогу сформулювати методичні рекомендації для вчителів художньої культури щодо формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва, підготувати й упровадити в шкільну практику навчальний посібник з розробкою завдань до програми з української художньої культури.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва. Більш глибокого вивчення потребують питання взаємозв'язків педагогічних колективів школи та позашкільних закладів у роботі з формування естетичного ставлення старшокласників до мистецтва, зокрема й на основі взаємодії мистецтв й інтеграції художніх знань; формування естетичного ставлення до мистецтва у процесі вивчення художньої культури в учнів підліткового віку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Аристова Л. Українська художня культура: Навч. посібник для учнів 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - Миколаїв: МОІППО, 2007. - 92 с.

2. Аристова Л.С. Створення відеобанку для навчальних занять з мистецтва - нагальна потреба часу // Вересень. - 1999. - № 2. - С. 34-35.

3. Аристова Л.С. Дорога до Ольвії (Урок з української художньої культури у 8 класі) // Мистецтво та освіта. - 2000. - № 2 (16). - С. 23-28.

4. Аристова Л. До 150-річчя від дня народження Миколи Аркаса (розробка уроку з художньої культури) // Мистецтво та освіта. - 2002. - № 3 (25). - С. 41-47.

5. Аристова Л.С. Прищеплення інтересу до вивчення художньої культури України // Вересень. - 2002. - № 2-3 (20-21). - С. 105-110.

6. Аристова Л.С. До першоджерел народної пісні (Краєзнавство як базовий компонент художньої освіти школярів) // Збірник статей за матеріалами Миколаївської обласної краєзнавчої конференції 2002 року. Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження. - Миколаїв: Атол, 2002. - С. 188-189.

7. Аристова Л.С. Проблематика та результати створення освітньо-інформаційного середовища щодо впровадження інтегрованого курсу „Художня культура” // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Миколаїв 22-24 квітня 2004 року) „Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства”. - Київ-Миколаїв, 2004. - С. 143-145.

8. Аристова Л.С. Інтерактивні технології у викладанні художньої культури // Вересень. - 2004. - № 1-2 (27-28). - С. 175-184.

9. Аристова Л.С. Специфіка впровадження інтегрованого курсу „Художня культура”// Вересень. - 2004, спецвипуск квітень. - С. 154-158.

10. Аристова Л.С. Хоровий концерт та його творці (урок художньої культури у 8 класі) // Мистецтво та освіта. - 2004. - № 3 (33). - С. 53-57.

11. Аристова Л.С. Хоровий концерт та його творці (урок художньої культури у 8 класі) // Мистецтво та освіта. - 2004. - № 4 (34). - С. 43-46.

12. Аристова Л.С. Естетичне виховання в системі ціннісних орієнтацій шкільної молоді в сучасних умова //Науковий вісник Гілея. - 2005. - № 2 (травень-червень). - С. 42-51.

13. Аристова Л.С. Про хід експериментальної апробації навчальних посібників „Художня культура світу” (автори Н.Є.Миропольська, Е.В.Бєлкіна, Л.М.Масол та ін.) // Вересень. - 2006. - № 1-2 (34-35). - С. 15-19.

14. Аристова Л.С. Використання проектної технології в процесі викладання художньої культури //Науковий вісник Миколаївського державного університету. - Вип. 12. Педагогічні науки: Зб. наукових праць /За ред. В.Д.Будака, О.М.Пєхоти. - Т. 4. - Миколаїв: МДУ, 2006. - С. 6-13.

15. Аристова Л.С. Естетичне ставлення до мистецтва: теоретичні підходи // Мистецтво та освіта. - 2007. - № 3 (45). - С. 18-22.

16. Аристова Л.С. Проективні художньо-педагогічні технології на уроках художньої культури //Вересень - 2007. - № 3-4 (40-41). - С. 81-86.

17. Аристова Л.С. Стан сформованості естетичного ставлення старшокласників до мистецтва // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. пр. - Вип. 10, Т.1. - Кам'янець-Подільський - К.: Інститут проблем виховання АПН України, 2007. - С. 438-444.

18. Аристова Л.С. Художні напрями та стилі. Імпресіонізм (урок художньої культури) // Мистецтво та освіта. - 2008. - № 1 (47). - С. 50-55 (Переможець заочного Всеукраїнського конкурсу „Серце віддаю дітям” в номінації „Художня культура”).

АНОТАЦІЯ

Аристова Л.С. Формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва в процесі вивчення художньої культури. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено проблемі формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва в процесі вивчення художньої культури. Проаналізовано стан дослідження проблеми формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва у психолого-педагогічній літературі. На основі узагальнення наукових досліджень визначено критерії, показники, виявлено рівні сформованості у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва. Розроблено, науково обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічну систему формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва в процесі вивчення художньої культури.

Доведено, що ефективність процесу формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва забезпечуватиметься цілісністю формування всіх компонентів естетичного ставлення на засадах особистісно-орієнтованого підходу; впровадження в навчально-виховний процес діалогічних, кооперованих, проективних, комп'ютерних, ігрових технологій; здійсненні роботи з формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва комплексно в тісному взаємозв'язку уроків художньої культури, позакласної художньо-виховної роботи та естетизації предметного середовища навчального закладу.

Ключові слова: естетичне ставлення, урок художньої культури, педагогічна система, інтерактивні педагогічні технології, позакласна художньо-виховна робота, естетизація предметного середовища.

АННОТАЦИЯ

Аристова Л.С. Формирование у старшеклассников эстетического отношения к искусству в процессе изучения художественной культуры. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена вопросам формирования у старшеклассников эстетического отношения к искусству. В диссертации представлено научно обоснованную и экспериментально проверенную педагогическую систему формирования у старшеклассников эстетического отношения к искусству в процессе изучения художественной культуры.

Диссертация состоит из вступления, двух разделов и выводов. В первом разделе - „Философские и психолого-педагогические основы формирования у старшеклассников эстетического отношения к искусству в процессе изучения художественной культуры” - проанализированы научные источники по проблеме исследования, определены теоретические основы экспериментально-исследовательской работы.

Понятие „эстетическое отношение к искусству” трактуется как эмоционально-чувственное отношение человека к художественным ценностям, результат взаимодействия личности с искусством, в процессе которого она не только познает и оценивает художественные образцы, но и активизирует собственные творческие возможности в определенной художественной деятельности.

В диссертации определены критерии и показатели сформированности у старшеклассников эстетического отношения к искусству: эмоционально- мотивационный (эстетическое восприятие произведений искусства, эмпатия, интерес к произведениям искусства, потребность в общении с произведениями искусства); познавательно-оценочный (знания про жанры, стили, направления искусства и их представителей; суждения об искусстве; эстетическая оценка; развитие ассоциативно-образного мышления; рефлексия и саморефлексия); деятельно-творческий (участие в художественно-эстетической деятельности, интерпретация произведений искусства, применение культурологических, искусствоведческих и эстетических знаний в процессе межличностного общения; способность к художественно-эстетическому саморазвитию). Согласно этим критериям в процессе констатирующего эксперимента выявлены уровни сформированности у старшеклассников эстетического отношения к искусству (высокий, средний, низкий).

Во втором разделе - “Педагогическая система формирования у старшеклассников эстетического отношения к искусству в процессе изучения художественной культуры” - разработано и теоретически обосновано педагогическую систему формирования у старшеклассников эстетического отношения к искусству, внедрение которой в учебно-воспитательный процесс способствует эффективному решению задач исследования, описано ход формирующего эксперимента, проанализировано и обобщено результаты проведенного исследования.

Анализ результатов позволил отметить, что эффективность процесса формирования у старшеклассников эстетического отношения к искусству обеспечивается при условии реализации на уроках художественной культуры компонентов эстетического отношения в их целостности; внедрения в учебно-воспитательный процесс диалогических, кооперированных, проективных, компьютерных, игровых технологий; осуществление работы по формированию у старшеклассников эстетического отношения к искусству комплексно в тесной связи уроков художественной культуры, внеклассной художественно-воспитательной работы и эстетизации предметной среды учебного заведения.

Ключевые слова: эстетическое отношение, урок художественной культуры, педагогическая система, интерактивные педагогические технологии, внеклассная художественно-воспитательная работа, эстетизация предметной среды.

ANNOTATION

Aristova L.S. Formation of aesthetic attitude to Art in senior pupils in the process of learning Art Culture. - Manuscript.

Dissertation to maintain scientific candidate's degree in pedagogics in speciality 13.00.07 - Theory and Methods of Upbringing. - The Institute of Educational Problems of the academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

The dissertation is dedicated to problems of the formation in senior pupils aesthetic attitude to Art. The condition of the studied problem in philosophic, psychological, pedagogical and culture studies literature was analyzed in the dissertation.

Criteria, indicators of the efficiency levels (high, average and low) of formation in senior pupils aesthetic attitude to Art were validated and defined in the dissertation.

Pedagogical system of the formation of aesthetic attitude to Art in senior pupils was theoretically substantiated; its advisability and efficiency were proved by the received experimental data. The efficiency of formation in senior pupils aesthetic attitude to art is proved to be ensured by observing the components of the aesthetic attitude to art in their unity at the lessons of the Art culture; introduction pedagogical technologies; it is ensured by closely connection lessons on Art Culture, after classes aesthetical activities and aestheticism of subject atmosphere at school.

The results of the dissertation research were introduced in the practical activity of secondary schools.

Key words: aesthetic attitude, lessons of аrt сulture, interactive pedagogical technologies, pedagogical system, after classes art's activities, aestheticism of subject atmosphere at school.

Страницы: 1, 2, 3



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать