Казкар іде геть. З'являється чоловік, сідає на лавку біля хатинки. До нього підбігають діти.
Хлопчик. Тату, ми щодня милуємось горою, як гордо вона здіймається аж до самого неба. Не можемо надивитися на красу моря - синього та безкрайого.
Дівчинка. Так, так, татусю, і ми дуже хочемо піднятися до неба та подивитися, чи справді море безкрає. А що ховається за горою? Але ж ми не можемо відірватися від землі. Як нам вчинити?
Чоловік (замислившись). Діточки мої, ви - люди, а людина не може літати, бо не має крил. Та мине час, і з'явиться у вас крилатий брат - ось він літатиме, побачить все з високого неба. І вам розповість. А зараз ходімо додому, бо вже сутеніє.
Виходять. З'являється казкар.
Казкар. Минув час, і з'явився у дітей брат - білокрилий птах. А згодом від нього пішли різні птахи - великі й маленькі, чорні й різнобарвні.
Під музику «влітає» білокрилий птах, а слідом - інші птахи виконують танок і «вилітають».
Казкар. Діти пишалися своїм меншим братом, бо він умів літати А той багато розповідав їм про свої враження від польотів. Хлопчик і дівчинка ніби на власні очі побачили зблизька кучеряві хмари, зелені ліси й рівнини за морем, стрімкі річки, що в горах, золотаві пустелі, що по той бік гори.
Полюбили діти свого меншого брата, піклувалися про нього. Взимку годували й захищали від негоди, змайструвавши йому на дереві невеличкий будиночок.
Одного разу брат і сестра знову прийшли до батька із запитаннями…
Казкар іде геть, з'являється чоловік. Він сідає на лавці, починає майструвати. Підбігають діти.
Дівчинка. Тату, ми дізналися від свого брата-птаха, що у заморських краях росте безліч чарівних квітів. Ми бачили тільки ті квітки, що ростуть на нашій горі, та й то здалека.
Хлопчик. А нам так хочеться роздивитися квіти зблизька й побачити, що є всередині квіточки. Але ж на гору не дістанешся, бо крута.
Чоловік. Любі мої, ось мине час, і з'явиться у вас сестра, яка дістанеться до тих квітів. А зараз ходімо додому.
Виходять. З'являється казкар.
Казкар. Довго чекали діти і ось з'явилася у них сестра-бджілка, а разом із нею й інші комахи - бабки, метелики, жуки.
Під музику «влітають» бджілка, бабка, метелик. Із квітками в руках, виконують танок, зникають.
Казкар. Бджілка літала далеко-далеко, де ростуть чудові запашні квіти, та збирала їх солодкий нектар. Вона багато розповідала дітям про різноманітний веселковий світ рослин, їх чарівний аромат. Діти любили свою меншу сестру, дбали про неї. Вони змайстрували їй теплого вулика, щоб було де сховатися від негоди та лютої зими. А бджілка дарувала їм духмяний мед.
Минув час. Якось брат і сестра знову звернулися до батька.
Казкар іде геть. Входить чоловік сідає на лавку. До нього підбігають діти.
Хлопчик. Тату, ми вже знаємо, що за морем та за горою є пустелі, ліси, рівнини й інші моря.
Дівчинка. Проте, татусю, хочеться дізнатися, яке море завглибшки і чи живе хтось у морській воді. Чи можна нам пірнути й подивитися?
Чоловік. Діточки мої, на жаль, людина не може довго знаходитися під водою. Проте не засмучуйтеся. Мине час, і з'явиться у вас менша сестра, яка зможе плавати глибоко в морі. Ось вона й розповість вам, чи є життя в морських глибинах. А зараз ходімо, допоможемо матусі у господарстві.
Виходять. З'являється казкар.
Казкар. Діти з нетерпінням чекали на сестру, яка вмітиме опускатися на дно морське. І ось одного дня…
Казкар іде геть. З'являється чоловік.
Чоловік. Гей, діти, біжіть мерщій до моря зустрітися з сестрою меншою.
Підбігають зраділі діти.
Чоловік. Ось вона, ваша сестра-рибка. Вона розповість вам про те, чим ви цікавилися.
Під тиху музику з'являється рибка.
Рибка. Любі мої братику й сестричко. Підводний світ дуже багатий. Там є безліч рослин казкової краси. Живуть там різноманітні риби й тварини, малесенькі та велетенські.
Музика звучить голосніше. З'являються інші мешканці моря й разом з рибкою виконують танок.
Рибка. Наші морські родичі не можуть жити без води. Тому, рідні мої, прошу вас, як побачите рибку чи якусь водяну істоту, яка випадково опинилася на березі - мерщій опустіть її у воду, щоб не загинула, врятуйте їй життя. Обіцяєте?
Чоловік і діти (разом). Обіцяємо.
Рибка. До побачення.
Морські істоти зникають.
Діти. До побачення.
Діти й чоловік ідуть геть. З'являється казкар.
Казкар. З того часу на землі з'явилося безліч пташок, комах, мешканців водойм. Брат і сестра стали дорослими. Вони все життя пам'ятали, що поряд з ними усюди - на землі, у повітрі, у воді - живуть їхні менші брати, і завжди приходили їм на допомогу в скрутну годину.
Любі діти, а чи піклуєтесь ви про братів ваших менших?
Звучить музика. Усі дійові особи з'являються на сцені, тримаючись за руки і всміхаючись одне одному.
Кінець
Конспект урокуТема: Охорона тварин. Тварини з Червоної книги України.Мета: дати уявлення про Червону книгу України, місце в ній тварин, необхідність їх охорони; виховувати відповідальне ставлення до збереження природи, прагнення брати участь у природоохоронній діяльності; розвивати навички культурного поводження серед природи.
План уроку:
Фенологічні спостереження.
І. Мотивація.
ІІ. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.
ІІІ. Надання необхідної інформації.
ІV. Інтерактивна вправа 1.
V. Інтерактивна вправа 2.
VІ. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
Хід уроку
Організація до уроку.
Подивіться, будь ласка, чи все ви приготували до уроку. Погляньте один на одного, посміхніться, побажайте один одному гарного уроку. Сядьте рівненько. Розпочнемо урок!
Фенологічні спостереження.
Ви сьогодні йшли до школи, спостерігали за природою. Скажіть, які зміни відбулися в живій природі, порівняно з ранньою весною? (розпускаються листочки, квіточки, зазеленіла трав, літають комашки).
А які зміни відбулися в неживій природі? (Яскравіше світить сонечко, стало тепліше).
І. Мотивація.
Земля - чудова, прекрасна планета. І все навкруги тішить око. І кожна тваринка, кожна рослинка має свою неповторну красу.
1. Вправа «Незакінчене речення». Закінчити речення, розпочате вчителем.
1. На мою думку, охороняти природу потрібно тому, що… (без неї не може жити людина).
2. На мою думку, охороняти природу потрібно… (кожній людині).
3. Людина - це теж… (частина живої природи).
4. Тварини дають людині… (одяг, молоко, м'ясо).
2. Прослуховування казки «Велика бура собака» (аудіозапис).
А зараз, подивіться на всі ці малюнки, пригадайте про що ми говорили, і скажіть, яка ж тема сьогоднішнього уроку? (після прослуховування думок, вчитель відкриває тему уроку).
ІІ. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.
Колективне читання теми уроку, записаної на дошці.
Технологія «Мозковий штурм». Що я буду знати після сьогоднішнього уроку (жодна думка не заперечується, не обговорюється).
ІІІ. Надання необхідної інформації.
Перегляд комп'ютерної презентації на тему: «Охорона тварин. Червона книга України».
Коротка розповідь вчителя про охорону тварин, як підсумок презентації. Розгляд наочності, яка не ввійшла до презентації.
ІV. Інтерактивна вправа 1. «Метод «Прес». Поділ на пари.
а). Чи потрібно охороняти тварин?
«Я вважаю, що…» (охороняти тварин необхідно);
«…тому, що…» (без них не зможе жити людина);
«…наприклад…» (якщо тварини загинуть, то і людина не буде мати, що їсти, не зможе отримувати теплий одяг);
«Таким чином…» (охорона тварин - дуже корисна справа).
б) Для чого назви деяких тварин, поміщають до Червоної книги?
«Я вважаю, що…» (таке роблять для того, щоб люди знали, яких тварин слід оберігати);
«…тому, що…» (багато людей не знають, які саме тварини перебувають на межі зникнення);
«…наприклад…» (вуж, ящірка, беркут);
«Таким чином…» (У Червоній книзі ми знаходимо тих тварин, яких слід оберігати).
V. Інтерактивна вправа 2. «Питання - відповідь».
Клас поділяється на 2 групи. Кожна група готує ряд запитань і відповідей з теми (3-5 хвилин). Пізніше учні обмінюються запитаннями.
VІ. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
Підсумовування результатів діяльності на основі висловлених думок у «Мозковому штурмі».
Домашнє завдання.
Також у додатках наводимо зразки інших виховних заходів, які ми пропонуємо для проведення для формування екологічної культури.
Застосування наведених форм роботи сприяє формуванню таких якостей як розподіл уваги, її концентрація, володіння мовлення мовленням, жестами та мімікою. Завдання розвивають абстрактне мислення, аналітичне сприймання, творчість, уяву, фантазію. Раціональне поєднання різноманітних форм роботи сприятиме формуванню інтересу до екологічного матеріалу, готовності до самостійної роботи щодо збереження та захисту природи.
В кінці експерименту ми провели контрольні зрізи з метою визначення позитивної динаміки рівня сформованості екологічної культури учнів обох класів.
З цією метою були запропоновані завдання з предмета «Я і Україна» (2 клас).
Завдання були запропоновані такі:
1. Напиши, яку користь приносять людям птахи.
2. Заповни таблицю.
Звір | Дикий чи свійський | Хижий, рослиноїдний чи всеїдний | |
Куниця | |||
Свиня | |||
Коза | |||
Лось | |||
Ведмідь |
3. Закресли те, що шкодить тваринам.
Результати виконання завдань
Класи | Рівні навчальних досягнень учнів (у%) | ||||
Високий | Достатній | Середній | Початковий | ||
Експериментальний | 22 | 46 | 32 | - | |
Контрольний | 14 | 42 | 40 | 4 |
Дані таблиці показують, що якість виконання завдання в експериментальному класі значно вища, ніж у контрольному у порівнянні з результатами на початку.
В експериментальному класі кількість учнів, що виконали завдання на високий рівень становить 22%, що на 8% більше, ніж у контрольному класі, а на достатній рівень у експериментальному класі виконали завдання на 4% більше, ніж у контрольному класі. На середній рівень у експериментальному класі виконали завдання на 8% менше, ніж у контрольному.
Наведені результати контрольних зрізів свідчать про те, що система пропонованих дидактичних умов виховання екологічної культури оптимально сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів молодшого шкільного віку. А отже гіпотеза нашого дослідження справдилася.
2.3 Результати експериментального дослідженняОсновним завданням нашого дослідження ми вбачали віднайти шляхи удосконалення процесу формування екологічної культури учнів початкових класів, поглибити розуміння дітьми взаємозв'язків у природі, взаємозалежності між її об'єктами та явищами.Однією з педагогічних умов ефективного формування екологічної культури молодших школярів є цілеспрямоване та системне планування уроків, виховних заходів з використанням екологічно спрямованого матеріалу, зв'язок його з життям, що забезпечує підпорядкованість всієї ековиховної роботи загальній меті, знання цієї мети вихователями і вихованцями, нетерпимість до стихійності у вихованні, наявність перспективи, проектування рівня екологічної культури особистості відповідно до запланованої мети.Аналіз контрольних робіт показав причини припускання учнями помилок:- теоретичний матеріал не пов'язується з практичною діяльністю, не ілюструється конкретними прикладами з життя;- при роботі з дітьми рідко використовуються форми самостійного дослідницького характеру;- несистематично використовуються завдання творчого змісту.В наслідок цього учні допускають помилки при:- потребі пов'язати теорію (матеріал підручника, розповідь вчителя) з практичною діяльністю;- наведенні конкретних прикладів із життя;- встановленні взаємозв'язків;- самостійній роботі, особливо дослідницькій;- обґрунтуванні власних відповідей.Разом з тим, після виправлення вищенаведених педагогічних помилок, можемо показати результати нашого експерименту, які видно з графіку.Графік 1. Показники рівня сформованості екологічної культури молодших школярів у наслідок педагогічного експерименту Розроблена експериментальна методика 10% учнів молодшого шкільного віку одержати базу для переходу на високий рівень. При цьому, на 6% зменшилась кількість учнів із показниками середнього рівня, а учнів з початковим рівнем не стало.Отже, основними науковими результатами дослідження, на нашу думку, є розроблена і обґрунтована нами методика роботи з ефективного формування екологічної культури молодших школярів, а також визначення педагогічних умов такого формування.Якісно-кількісний аналіз контрольних зрізів підтвердив ефективність проведеної дослідно-експериментальної роботи, адже 22% учнів покращили свій рівень навчальних досягнень.Отже, запропонована нами методика із використанням педагогічних умов цілеспрямованості, зв'язку з життям, наступності, єдності вимог школи, сім'ї і громадськості та застосування краєзнавчого матеріалу є ефективною формою роботи з формування екологічної культури учнів початкових класів. ВисновкиГоловна мета освіти на сучасному етапі трансформації навчально-виховних закладів, як зазначається в офіційних документах, - створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина країни, формування покоління, здатного навчатися вподовж життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства (в числі і екологічні). Цьому мають сприяти пошуки нових педагогічних технологій, створення такого освітнього середовища, яке б забезпечило кожному учневі змогу виявити закладене в ньому від природи творче начало і сформувати здатність бути суб'єктом розвитку своїх здібностей і, в підсумку, стати суб'єктом своєї життєдіяльності.Актуальність проблеми розвитку екологічної культури випливає сама собою. Адже, як відомо, у сучасному світі намітилося немало негативних тенденцій в екології.Екологічне виховання покликане забезпечити підростаюче покоління про взаємозв'язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема, сформувати розуміння, що природа - це першооснова існування людини, а людина - частина природи, виховати свідоме добре ставлення до неї, почуття відповідальності за навколишнє середовище як національну і загальнолюдську цінність, розвивати творчу активність щодо охорони та перетворення оточуючого середовища, виховувати любов до рідної природи.Багато уваги формуванню екологічної культури молодших учнів приділяв В.О. Сухомлинський. Працюючи в Павлиській школі, учений справді створив оригінальну систему екологічного навчання молодших школярів. Змістом цієї системи Василь Олександрович вважав:1) досягнення тісного взаємозв'язку людини і природи;2) проведення уроків мислення в природі;3) систему творчих робіт екологічного спрямування;4) стимулювання інтелектуальних і естетичних почуттів дитини.Гіпотезу нашого дослідження про те, що формування екологічної культури учнів буде більш раціональним і продуктивним за умови оптимального використання різноманітних завдань, ігор екологічного спрямування, ми перевірили на матеріалі проведених нами уроків, бесід з вчителями, спостережень навчально-виховного процесу. Варто сказати, що результати експериментального дослідження підтвердили правильність нашої гіпотези.Таким чином, як показали результати педагогічного експерименту, якісні зміни освіти починаються з формування нового погляду вчителя на своє місце і роль у навчальному процесі, нового ставлення до учня. Емоційний комфорт, набуття нового особистісного досвіду людських стосунків, що ґрунтуються на само- і взаємоприйнятті та підтримці, цінність розвитку і саморозвитку - всі ці завдання освіти стосуються не тільки учнів, а й учителів.Професійні завдання педагога, що займається екологічною освітою, потребують від нього, як показує дослідження, нового ставлення до самого себе, проникнення у свій внутрішній світ, професійного самовдосконалення. Список використаної літератури1. Алексюк А.М. Загальні методи в школі. - К., 1973.2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань. Підручник. - К.: Либідь, 1996. - 288 с.3. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М.: Педагогика, 1968. - 412 с.4. Бугай О.В., Білокопитова В.С. Завдання для тематичного контролю знань з біології. 6 клас. - Харків: Ранок, 2001. - 64 с.5. Ващенко Н.І. З досвіду екологічного виховання молодших школярів // Початкова школа. - 1990. - №8. - С. 40-44.6. Виховуємо екологічну культуру // Початкова освіта. - 2004. - №14. - С. 2.7. Гавриленко О. Як навчати екологічного прогнозування // Початкова школа. - 1997. - №12. - С. 42-45.8. Глухова Н. Емоційне спілкування дитини з природою як умова творчого осягнення світу // Дошкільне виховання. - 2001. - №10. - С. 16-19.9. Горелов Л.А. Экология. - М: Центр, 2000. - С. 192-208.10. Дивосвіт природи / Чернігівщини. Книга 1. Зелений оксамит лісів: Навч. посіб. для вчителів / Колектив авторів. - Чернігів, 2001. - 52 с.11. Дерябо С.Д., Ясвин Б.А. Екологическая педагогика й психология. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. - 480 с.12. Екологічне виховання в початковій школі / Упоряд.: І. Васильченко, О. Кондратюк. - К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2005. - 128 с.13. Екологічні ігри на природі // Хімія. Біологія. - 2004, грудень. - №68, 72.14. Іванова О. Формування екологічної культури // Початкова школа. - 1998. - №8. - С. 40-43.15. Іванова О. Дидактичні ігри як засіб екологічного виховання // Початкова школа. - 1998. - №12. - С. 25-26.16. Іванова О. Формування екологічної культури // Початкова школа. - 1998. - №8. - С. 40-42.17. Іващенко С. Екологічна культура в контексті національного виховання // Освіта і управління. - 1999. - №4. - С. 107-115.18. Ідеї формування екологічної культури молодших школярів у педагогічній спадщині В. Сухомлинського // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка: Педагогіка. - Тернопіль. - 2002. - Вип. 5. - С. 56-59.19. Іщенко Л. Наступність в екологічному вихованні // Початкова школа. -1998. - №9. - С. 31-34.20. Карпенко Ю.О., Графік М.В. Загадковими стежками «Ялівщини». - Чернігів, 2002. - 40 с.21. Карпенко Ю.О., Графік М.В. Зелений туризм на Чернігівщині. - Чернігів, 2003. - 100 с.22. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. - К., 1997.23. Ковальчук І. Виховання екологічної свідомості // Початкова школа. - 1999. - №10. - С. 13-17.24. Колесник М.О., Грубінко В.В. Екологічне виховання учнів на засадах «глибинної екології» / Методичні рекомендації для студентів педагогічних навчальних закладів та вчителів. - Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2002. - 52 с.25. Колесник М.О. Форми, засоби та методи екологічного виховання учнів // Екологічний вісник. - 2006. - С. 80-8526. Крисоченко В.С. Екологічна культура. - К.: Заповіт, 1996. - С. 13-23, 216-251.27. Клименко С. Трудове виховання як компонент природоохоронної справи // Початкова школа. - 1998. - №9. - С. 35-37.28. Ковальчук І. Актуальні проблеми екологічної освіти та виховання / Ковальчук І., Ковальчук Т. // Педагогічна думка. - 2005. - №4. - С. 80-85.29. Ковальчук І. Виховання екологічної свідомості // Початкова школа. -1999. - №10. - С. 17-19.30. Колесник М.О. Форми, засоби та методи екологічного виховання учнів // Екологічний вісник. - 2006. - №3. - С. 15-19.31. Коренева І. Правові аспекти екологічного виховання // Початкова школа. - 1999. - №10. - С. 19-20.32. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции // Психология эмоций: Тексты / Под ред. В.К. Вилонаса, Ю.Б. Гиппенрейтер. - М.: Педагогика, 1984. - С. 162-171.33. Маркова А. Формування мотивації навчання в шкільному віці. - М.: Просвещение, 1983. - 96 с.34. Маршицька В. Екологічні проекти // Дошкільне виховання. - 2001. - №5. - С. 14-16.35. Плахотип О. Як ми хочемо прогресу: екологічна освіта школярів // Світло. - 2000. - №3. - С. 37-39.36. Плохій З.П. Природа як пізнавальна цінність // Дошкільне виховання. - 2001. - №6. - С. 19-216.37. Подласый. И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов: В 2 кн. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. - Кн.1: Общие основи. Процесе обучения. - 576 с.38. Реймерс Н.Ф. Природопользование. Словарь-справочник. - М.: Мысль, 1980.39. Русак Т.М. Форми і методи екологічного виховання в школі // Хімія. Біологія. - 2003, травень. - №28.40. Радченко Т., Кудлай С. Екологічне навчання і виховання молодших школярів // Початкова школа. - 1997. - №3. - С. 14-15.41. Рева Ю. Розвиток особистості дитини через екологічний фактор // Рідна школа. - 1999. - №2. - С. 44-46.42. Різник Л. Народні традиції ставлення до природи як метод екологічного виховання // Початкова школа. - 1998. - №7. - С. 23-24.43. Різник Л Проблеми екологічного виховання молодших школярів // Школа першого ступеня: теорія та практика. - Переяслав-Хмельницький, 2002. - Вип. 1. - С. 112-123.44. Руденко Л. Народні традиції в екологічному вихованні учнів // Рідна школа. - 2001. - №2. - С. 38-40.45. Современные проблеми экологии /ред. А. Касьяна/. - М.: Просвещение, 1997. - 94 с.46. Степанюк А. Формування у школярів емоційно-ціннісного ставлення до живої природи // Шлях освіти. - 1999. - №4. - С. 12-14.47. Тарасенко Г. Вчимося шанувати життя у природі // Початкова школа. - 2001. - №6. - С. 27-30.48. Ткаченко О. Виховання екологічної чуйності до природи у процесі гри // Початкова школа. - 1998. - №4. - С. 30-32.49. Ткачук Г.П. Формування екологічної культури учнів. - К.: Т-во «Знання» УРСР, 1988. - 32 с.50. Формування екологічної культури учнів // Рідна школа. - 2003, №8. - С. 50-51.51. Химинець О.В., Химинець В.В. проблеми екологічного виховання учнів. - Ужгород, 1995. - 94 с.52. Химинець О. Психолого-педагогічні основи екологічного виховання // Початкова школа. - 1998. - №4. - С. 38-40.53. Хлонь Н. Стежина екологічних знань і вмінь // Початкова школа. - 1999. - №10. - С. 21-22.54. Царик Л. Грубінко В. До концепції національної програми екологічної освіти і виховання у загальноосвітній школі / Еколого-географічні дослідження в сучасній науці. - Тернопіль, 1999. - С. 83-84.55. Шаповал О. Рухливі ігри екологічного спрямування // Початкова школа. - 1999. - №4. - С. 22-24.56. Шарко В.Д. Екологічне виховання учнів під час вивчення фізики. - К., 1990. - 207 с.57. Шевців З. Виховання бережливого ставлення до природи // Початкова школа. - 1993. - №10. - С. 39-40.
