Екскурсії в трудовому навчанні початкової школи розглядаються як форма організації навчально-виховного процесу. Проведення екскурсії на виробництво сприяє формуванню колективізму та зміцненню зв'язків з життям, так як учні знайомляться з працею дорослих не з книг, не з розповіді вчителя, а безпосередньо в робочій обстановці. Спостереження, які проводять учні в ході екскурсії, поглиблюють зацікавленість їх до праці, розширюють політехнічний світогляд. Школярі знайомляться з різними професіями та працею людей цих професій, а це певним чином, сприяє професійній орієнтації їх до свідомого вибору життєвого шляху.
Кожна екскурсія має бути пов'язана зі змістом програмного матеріалу, мати конкретне навчальне завдання. Програма з трудового навчання в початкових класах має політехнічну направленість, з її змістом пов'язані екскурсії на ряд виробництв: парк сільськогосподарських машин, ферму, сад, город; швейну фабрику або майстерню з пошиття одягу; будівельний майданчик; друкарню; столярну та слюсарну майстерні.
Залежно від змісту теми й підготовки учнів екскурсію можна провести як підготовчу до вивчення теми, в процесі вивчення матеріалу і як завершальний етап його засвоєння. Екскурсії в молодших класах доцільніше проводити тоді, коли вже набудуться знання з технології обробки матеріалів, інакше побачене на екскурсії вимагатиме ґрунтовного пояснення. Природно, що всебічне вивчення всіх сторін виробничої діяльності підприємства неможливе для учнів молодших класів. Екскурсія принесе їм реальну користь у тому випадку, коли вона ретельно продумана, підготовлена вчителем і буде визначено певне коло питань.
Профорієнтація для учнів молодшого шкільного віку - це дуже віддалена мета. Проте підготовчу роботу (пропедевтику) до вибору професії потрібно проводити ще в початковій школі.
Підготовча робота з профорієнтації в початкових класах має бути направлена на ознайомлення з професією як результатом розподілу праці в суспільстві, з відмінністю в предметах, знаряддях, умовах і характері праці людей різних професій та суспільною значимістю кожної професії. А також на роз'яснення змісту основних напрямків життєдіяльності: природа, люди, інформаційні знаки, техніка, художні образи.
У процесі навчально-трудової діяльності вчитель ознайомлює дітей з професіями, які близькі до теми, що вивчається. Так, вивчаючи графічну грамоту, прийоми розмічання, доцільно згадати професію кресляра; працюючи з тканиною, бажано ознайомити дітей з професіями прядильниці, ткалі, швачки; з деревиною - столяра, лісника; з дротом, фольгою - сталевара, прокатника, карбувальника. Під час конструювання різних моделей машин вчителю доцільно ознайомити учнів з професіями конструктора, слюсаря-складальника, пілота, машиніста підйомного крану, екскаваторника, бульдозериста, водія транспортних машин, а також із сільськогосподарськими професіями: тракториста, комбайнера, оператора.
Більш доступнішою і цікавішою буде інформація вчителя про різні професії, якщо використовувати при цьому демонстрування діафільмів, кінофільмів.
Досить цікавими можуть бути при цьому зустрічі на виробництві і в школі з новаторами виробництва, працівниками різних професій (в тому числі й батьками учнів). Досвідчені працівники ознайомлюють школярів зі своїми досягненнями, демонструють зразки продукції, яку вони випускають (в натурі чи фотознімках), розповідають про її значення в житті людини. Учні, в свою чергу, розповідають про досягнуті успіхи в навчанні, вручають їм свої подарунки, виготовлені власними руками на уроках праці.
Важливим засобом формування колективізму є позаурочна робота з трудового виховання, розвитку технічної творчості. Вона є складовою частиною навчально-виховного процесу, продовженням і розвитком тієї роботи, яка проводиться на уроках трудового навчання відповідно з програмою. Завдання позаурочної роботи в усіх її формах полягає у тому, щоб залучити учнів до активної участі в суспільно корисній діяльності, в розвитку індивідуальних інтересів, нахилів і здібностей.
Позаурочна робота з трудового навчання й виховання будується на основі спільних принципів навчання і виховання школярів. Разом з тим при організації різних видів позаурочної роботи необхідно врахувати такі спеціальні принципи:
ѕ добровільність у виборі учнями тих чи інших форм і конкретного змісту позаурочної роботи з урахуванням їх особистих інтересів;
ѕ масовість позаурочної роботи;
ѕ опора на самостійність, індивідуальність та ініціативу учнів у створенні різних гуртків і в проведенні масових позакласних заходів;
ѕ суспільно корисна спрямованість і творчий характер різних видів позакласної роботи;
ѕ підпорядкування всіх позаурочних занять загальним завданням навчально-виховної роботи.
Важливою формою формування колективізму є гуртки - добровільні об'єднання учнів, які мають спільний інтерес займатися творчою працею. У початковій школі найбільш поширені такі гуртки:
Умілі руки (різнопрофільний гурток).
Технічного моделювання молодших школярів.
М'яка іграшка.
Вишивання.
В'язання і макраме.
У шкільній практиці впроваджуються і тимчасові гуртки, наприклад, «Фабрика Діда Мороза» (напередодні новорічних і різдвяних свят), «Ляльковий театр» (виготовлення ляльок до запланованого спектаклю). Функції керівника гуртка молодших школярів в основному виконує вчитель-класовод. Залучають до керівництва гуртками і членів батьківського класного чи шкільного комітету. Під опікою вчителя може керувати гуртком молодших школярів і учень середнього чи старшого шкільного віку, який займався у подібному гуртку або навчається в позашкільному закладі.
Конкретний зміст роботи гуртків визначається з урахуванням місцевих умов, побажань учнів, підготовленості самого вчителя або керівника гуртка. Після створення необхідної матеріальної бази для роботи гуртка проводиться його комплектування в кількості 10-15 учнів. Успіх гурткової роботи суттєво залежить від вибору об'єктів творчої праці. Вони мають бути привабливими, доступними у виготовленні, мати суспільно корисну спрямованість.
Крім шкільних гуртків з розвитку дитячої творчості задіяна мережа різнопрофільних гуртків позашкільних закладів; центрів технічної творчості і юних натуралістів, будинків школяра, клубів. Учитель має орієнтувати і залучати молодших школярів у гуртки позашкільних закладів, знайомлячи їх екскурсійно, а також запрошуючи керівників та гуртківців у школу для ознайомлення дітей з творчою діяльністю. Знаючи нахили і здібності учнів, учитель може дати рекомендацію у виборі профілю гуртка.
Широкі можливості залучення школярів до творчої діяльності мають масові форми позаурочної роботи, які займають чільне місце у системі виховного процесу в початковій школі. До масових форм роботи з трудового виховання відносяться бесіди і розповіді про працю дорослих, зустрічі з виробничниками, перегляд діафільмів і кінофільмів про виробництво, екскурсії, читання науково-популярної літератури, спортивно-технічні змагання і конкурси, виставки дитячих робіт, свята та ранки.
Бесіди, розповіді про працю і техніку, про людей праці займають на позаурочних заняттях важливе місце. Педагогічна ефективність бесіди підвищується, якщо вчитель використовує при цьому наочні матеріали. Ще кращий виховний вплив матиме бесіда, проведена кваліфікованим виробничником у школі або й безпосередньо на виробництві.
Учитель проводить коротку бесіду перед демонстрацією діафільмів, щоб звернути увагу на найбільш важливі моменти. В ході демонстрування діафільмів дає короткі коментарі до деяких кадрів, укінці проводить підсумкову бесіду, дає додаткові питання.
Спортивно-технічні змагання з авіа-, судно-, автомоделями, виготовленими учнями на уроках та гурткових заняттях, є підсумком їх технічної творчості. З моделями паперових зміїв, планерів, літаків, гелікоптерів проводяться змагання на дальність, висоту і тривалість польоту та точність приземлення. З автомобілями - на дальність проїзду і точність руху за визначеним напрямком. А плаваючі моделі запускають у неглибоких водоймах і змагаються на дальність і точність запливу судномоделі.
Читання науково-популярної літератури має пізнавальне значення в розвитку творчих здібностей. Для учнів молодшого шкільного віку видаються різні серії книг, які дозволяють розвивати інтерес до техніки і їх технічні нахили. Так, дитячі книги, статті в журналах про космічні польоти, фантастичні космічні подорожі не тільки розширюють пізнавальний інтерес, знання молодших школярів, а й сприяють розвитку уяви, фантазії, так необхідні в дитячій творчості.
Одним з ефективних наочних засобів пропаганди дитячої творчості, популяризації роботи гуртків та окремих учнів є виставки дитячих робіт. Виставка може функціонувати протягом року і організовуватися в робочій кімнаті чи куточку трудового навчання класної кімнати або в спеціально відведеному місці. Для кожного експонату виготовляється табличка, в якій вказано назву роботи, прізвище та ім'я автора, клас в якому навчається. Для підведення підсумків виставки створюються журі з вчителів, керівників гуртків, представників батьківського комітету.
Свята, ранки - це художнє оформлення суспільного життя. На святах проводиться огляд досягнень праці, конкурси моделістів. Як правило до них готують виставки учнівських робіт, можуть бути проведені міні змагання з різних видів моделей.
Організацію святкових масових заходів можна розділити на ряд етапів.
Перший етап - вибір теми ранку, його змісту, який залежить від віку учнів, їх інтересів. Для цього учням пропонується прочитати рекомендовану літературу, зробити вирізки газет, журналів по темі ранку, намалювати картини, виготовити моделі тощо. На другому етапі вчитель разом з учнями розробляють сценарій. Можна скористатися і готовим сценарієм, вносячи до нього корективи, відповідно до місцевих умов. Третій етап - безпосередня підготовка до свята, до якої залучаються колектив класу, окремі батьки. Проведення масового заходу можна присвятити до знаменитої дати календаря, до шкільних канікул. Свято проводиться урочисто, із запрошенням батьків, гостей з інших класів.
Заключним етапом має бути педагогічний аналіз проведеного заходу, де проводяться підсумки про досягнення виховної мети, реалізацію поставлених завдань та прорахунки і їх причини.
Проведення систематичної і цілеспрямованої роботи з розвитку колективізму у процесі дитячої технічної творчості можливе тільки з урахуванням специфіки, кількісного і вікового складу учнів, матеріальної бази, кваліфікації педагогічних кадрів.
ВИСНОВКИ
Виховання особистості в колективі є вираженням певних закономірностей розвитку суспільства. Лише в колективних взаєминах створюються умови для соціально-психічного розвитку особистості. Відокремлення людини від інших людей, від соціального середовища -- це соціально-психічний вакуум, який стоїть на заваді розвитку окремої людини і певної спільноти взагалі. У педагогічній теорії колективом вважають соціально значиму групу людей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють для досягнення мети і мають органи самоврядування. Його характеризують єдність цілей, високий рівень міжособистісного спілкування, згуртованість, внутрішня дисципліна, специфічні норми співжиття. Він є ланкою, що з'єднує особистість із суспільством.
Колективізм у навчальній та трудовій діяльності учнів є важливим чинником формування мотиваційної сфери дитини, зокрема її навчальних інтересів та виробничо-технічних умінь. Проте дослідження сучасного стану викладання трудового навчання в системі початкової освіти на тлі ринкових реформ та їх впливу на освітню галузь дали змогу виявити основну організаційну суперечність системи освіти. Це протиріччя між необхідністю формування колективістської спрямованості трудового навчання, і недостатньою практичною реалізацією цього завдання на конкретних уроках. Часто це відбувається через відсутність практично спрямованих досліджень даної проблеми, відсутність навчальних та методичних посібників і просто методичних рекомендацій щодо формування колективізму у системі трудового навчання початкової школи.
Колективістські стосунки на уроці трудового навчання дозволяють не лише здійснювати обмін інформацією, а й реалізувати потребу в співробітництві, встановлювати з однокласниками емоційні відносини, бо спілкування створює певний духовний контакт між школярами. Спілкування в пізнанні може виступати як засіб опосередкованого управління трудовою діяльністю школярів з боку вчителя, що, безперечно, вимагає від учителя високої культури взаємовідносин із школярами. Колективна пізнавальна діяльність на уроці трудового навчання трудового навчання зумовлюється насамперед характером творчої праці. Усе це зумовлює необхідність і в школі з перших кроків навчання учня виробляти в нього вміння і навички колективного здобування знань і виконання певної роботи, що сприяє постійному самоствердженню дитини в класному колективі.
Виховання колективізму на уроках трудового навчання визначає необхідність впровадження форм групової роботи в навчальний процес. Групова робота на уроках визначається принципом колективної взаємодії, тобто визначається як такий спосіб організації навчального процесу, де учні активно й інтенсивно спілкуються один з одним, обмінюючись навчальною інформацією, що сприяє розширенню знань, вдосконаленню навичок та вмінь кожного учня; між учасниками спілкування створюються оптимальні взаємодії і формуються характерні для колективу взаємовідносини, а умовою успіху кожного є успіх інших членів колективу.
Організація навчального співробітництва і спілкування з учнями на уроках трудового навчання передбачає використання різноманітних прийомів: спільне визначення мети діяльності, створення ситуацій вільного вибору, навчального діалогу, використання рольової гри, участь дітей в оцінці уроку, доборі навчального матеріалу тощо. Досвід колективної і групової роботи переконливо показує, що учні, які вчаться добре, в ході уроку можуть не тільки пояснювати і показувати особливості виконання завдання всьому класу, а й подавати індивідуальну допомогу слабшим і сором'язливим учням. Школа, в якій діти одночасно вчаться і навчають, активізує їх, озброює вмінням передавати свої знання іншим, активно сприяє створенню атмосфери доброзичливості, взаємодопомоги, вихованню колективістських почуттів учнів.
У сучасних умовах розроблено технології виховання колективізму у процесі спільної навчально-трудової діяльності дітей. Найефективнішою з них, на думку дослідників і педагогів-практиків, є технологія колективного творчого виховання. Суть її -- формування особистості в процесі роботи на користь інших людей; в організації певного способу життя колективу, де все ґрунтується на засадах моральності та соціальної творчості. Технологія колективного творчого виховання дає можливість удосконалювати пізнавально-світоглядну, емоційно-вольову та дієву сфери особистості учня й педагога. Важливе значення для успішного виконання трудових завдань на уроці має робоча атмосфера, в якій працює дитина. На окремих етапах виконання роботи доцільно залучати учнів до практичного розв'язання проблемних ситуацій, до зіставлення, порівняння, контролю, оцінки результатів роботи.
На основі використання даних методів ми обґрунтували рівні колекти-вістських проявів молодших школярів на уроках трудового навчання - високий, середній та низький. При розробці цих рівнів ми враховували прояви колективізму у формальній (офіційній) та неформальній (неофіційній) підсистемах спілкування та особливості виконання учнями групових завдань. З метою корекції негативних проявів спілкування у молодшому шкільному віці та розвитку умінь взаємодіяти з групою під час спільної трудової діяльності, приймати спільні рішення, співпрацювати в ситуації конфлікту ми проводили комплекс групових занять. Завданням їх було вироблення практичних умінь та комунікативних навичок дітей, умінь продукувати і відстоювати власну думку, слухати й оцінювати думку іншого.
У результаті проведення комплексу вправ з формування колективістських якостей на уроках трудового навчання виявилося, що відбулися позитивні зрушення у проявах колективізму молодших школярів. Це свідчить про ефективність удосконаленої роботи з формування якостей колективізму на уроках трудового навчання в початкових класах.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття). - К.: Райдуга, 1994. - 112 с.
2. Закон України «Про професійно-технічну освіту» // Законодавство
3. України про освіту: Зб. законів. - К.: Парламентське видавництво, 2002. - 144 с.
4. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Педагогічна газета. - 2002. - Січень. - №1. - С. 4-7.
5. Концепція трудової підготовки школярів України: Проект // Освіта.- 1993.- 30 серпня. - С.8-9.
6. Аверичев Ю.П. Организация трудового обучения и воспитания школьников. - М.: Просвещение, 1961. - 192 с.
7. Андерсен Л, Моллер К. Нова методологія аналізу ринку праці та професійних умінь // Професійно-технічна освіта (спецвипуск). - 2001. - С. 12-18.
8. Андреева Г.М. Социальная психология. - М.: Пресс, 1998. - 376 с.
9. Антонов Т.М. Научно-педагогическое обоснование системы трудового обучения в начальной школе. - К.: Освіта, 1994. - 271 с.
10. Асмолов А. Г. Психология личности. - М.: Ваклер, 1990. - 336 с.
11. Атутов П. Р. О дидактических проблемах политехнической подготовки школьников// Сов. педагогика. - 1984. - № 1. - С.31-39.
12. Батышев С.Я. Трудовая подготовка школьников. Вопросы теории и методики.- М.: Педагогіка, 1981.-192с.
13. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция поведения. - М.: Наука, 1978. - 310 с.
14. Божович А.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М.: Просвещение, 1968. - 464 с.
15. Бойко В.В., Ковалев А.Г. Социально-психологический климат коллектива и личность. -- М.: Мысль, 1983. - 234 с.
16. Ботюк А.Ф. Формирование конструктивно-технических умений у
17. младших школьников. - К., 1965. - 150 с.
18. Ведмеденко Д.В., Шаплавський М.В. Виховання у дітей молодшого шкільного віку інтересу до трудової діяльності. - Чернігів, 2003. - 80 с.
19. Верещак Є. Практична спрямованість трудової діяльності молодших школярів // Світло. - 1999. - №1. - С. 13-16.
20. Виховання молодших школярів у праці / За ред. З. Н. Борисовой -- К.: Освіта, 2002. - 96 с.
21. Вовк С.О. Трудове виховання молодших школярів: суть, зміст, методи // Рідна школа. - 1999. №6. - С. 12-14.
22. Волкова Н.П. Педагогіка. - К.: Вид. центр “Академія”, 2001. - 576 с.
23. Гильбух Ю.З., Верещак Е.П. Психология трудового воспитания. - К.: Рад. шк., 1987. - 255 с.
24. Гордуз М. Нестандартні форми навчання молодших школярів на уроках трудового навчання // Початкова школа. - 2003. - №4. - С.1-4
25. Горлач М.І. Трудова освіта і виховання учнів. - К.: Радянська школа, 1989. - 124 с.
26. Гришкова Г.Н. Юсубова И.Б. Развитие познавательной самостоятель-ности школьника в трудовой деятельности // Начальная школа. - 2004. -№11. - С.41-45.
27. Гушулей Й.М. Загальнотехнічна підготовка учнів в процесі трудового навчання. - К., 2000. - 312 с.
28. Данилова Л., Розвивати пізнавальну активність учнів // Рідна школа.-2002.-№6.- С.18-20.
29. Зубов В.Г. Политехническое образование в современных условиях // Сов. педагогика. - 1975. - № 3. - С.4-11.
30. Іванов І.П. Виховання колективістів // Педагогічний пошук. -- К.: Рад. шк., 1989. - С. 121-198.
31. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Про-свещение, 1978. - 260 с.
32. Кальней В.А. Трудовая подготовка младших школьников: приоритет-ные направления // Сов. педагогика. - 1990. - №2. - С. 22-25.
33. Караковский ВЛ. Пути формирования ученического коллектива. -- М.: Педагогика, 1978. - 224 .
34. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. -- К.: Вища школа, 1997. - 188 с.
35. Катькало Л.П. Виховувати трудівника // Рідна школа. - 1991. - №2. - С. 12-15.
36. Коломинский Я.Л. Психология личных взаимоотношений в детском коллективе. - Мн., 1969. - 190 с.
37. Кононко О. Л. Стратегічна мета виховання -- життєва компетентність дитини // Початкова школа. -- 1999. -- № 5. - С. 3-6.
38. Костюк Г.С Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К., 1989.
39. Котко Т.П. Психокорекційна діяльність практичного психолога з формування сприятливого психічного клімату в колективі школярів // Психологія і педагогіка. - 2000. - №7. - С. 163-171.
40. Кочетов А. И. Методика исследования проблем трудового воспитания. - Минск, 1992. - 100 с.
41. Красовицький С. Проблеми дитячого колективу в аспекті гуманізації школи // Рідна школа. -- 1995. -- № 2-3. - С. 6-10.
42. Лось А. Как воспитать трудового человека // Народное образование. - 2002. - №10. - С. 202-208.
43. Лутай B.C. Філософія сучасної освіти. - К.: Центр «Магістр», 2006. - 256 с.
44. Мадзигон В.Н., Оржеховская В.М. Организация производительного труда школьников. - К., 1989. - 96 с.
45. Макаренко А. Трудовое воспитание (отношение, стиль, тон в коллек-тиве) человека // Народное образование. - 2001. - №10. - С. 103-114.
46. Макаренко А.С. Методика організації виховного процесу // Вибрані твори: В 7 т. -- Т. 5. -- К.: Рад. шк., 1954. - С. 132-267.
47. Милерян Е.А. Психология формирования общетрудовых политехнических умений. - М.: Педагогика, 1973. - 299 с.
48. Мойсеюк В.М. Педагогіка. - К.: Либідь, 2001. - 664 с.
49. Муравьев Е.М. “Уроки по технологии” // Школа и производство. - 1998. - №5. - С.28-31.
50. Научные основы трудового обучения: Сб./ Сост. А.Б. Дмитриев. - М.: Педагогика, 1970. - 229 с.
51. Ніколенко Д.Ф. Любов до праці - шлях до майстерності. - К., 1960.
52. Новикова Л.И. Педагогика детского коллектива. -- М.: Педагогика, 1988. - 220 с.
53. Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. - М., 1986. - 384 с.
54. Перевертень Г.І. Програма з трудового навчання для 1-4 класів // Поч. школа. - 2006. - №7. - С. 46-57.
55. Плохій З. П. Трудове виховання молодших школярів. -- К.: Освіта, 2002. - 112 с.
56. Плохій З.П. Праця як пізнавальна цінність // Початкова школа. - 2001. - №6. - С. 12-13.
57. Подласый И.П. Педагогика. -- М.: Владос, 1999. - 664 с.
58. Подоляк В.О. Формування в учнів системи наукових компетентностей в галузі сучасного виробництва. - Вінниця: Книга-Вега, 2002. - 462 с.
59. Програма для загальноосвітніх закладів: Трудове навчання: 1-4 кл.. -К.: Початкова школа, 2006. - 311 с.
60. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Абрис, 1999. - 364 с.
61. Сафронова Е.М. Трудовая деятельность в контексте личностного подхода в образовании // Педагогика.-2003.-№3.- С.38-44.
62. Семиченко В.А. Психологія соціальних відносин. - К.: Магістр-S, 1999. - 168 с.
63. Скаткин М.Н. Труд в системе политехнического образования. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1976. - 328 с.
64. Стахів Л. Роль праці в моральному вихованні особистості // Рідна школа.-2004.-№5.- С.56-58.
65. Стефаненко П. Навчання в співробітництві як педагогічна технологія особистісно орієнтованого підходу // Педагогіка і психологія професій-ної освіти.-Львів.-2003.-№3.- С.30-39.
66. Сухомлинський В.О. Методика виховання колективу // Вибрані твори: В 5 т. -- Т. 1. -- К.: Рад. шк., 1976. - С. 217-381.
67. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Вибрані твори у 5-ти т. - К.: Рад. школа, 1976. - Т.2. - 665 с.
68. Тхоржевский Д.А. Дидактика трудового обучения. - К.: Рад. шк., 1972. - 224 с.
69. Тхоржевський Д. О. Система трудового навчання . - К.: Вища школа, 1985. - 175с.
70. Ушинский К. Труд в его психическом и воспитательном значении человека // Народное образование. - 2001. - №10. - С. 227-238.
71. Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Вид. центр. “Академія”, 2002. - 528 с.
72. Цына А.Ю. Педагогическое обоснование системы общетрудовых
73. знаний и умений учащихся 1-4 классов. - К., 1997. - 122с.
