Виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями

Виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ХОРОШАЙЛО Олена Станіславівна

УДК 37.034-056.24

ВИХОВАННЯ ДУХОВНО-МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ У СТУДЕНТІВ З ОБМЕЖЕНИМИ ФІЗИЧНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

13.00.07 - теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент

Роганова Марина Вікторівна,

проректор з гуманітарної освіти Донбаського інституту техніки та менеджменту Міжнародного науково-технічного університету.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Капська Алла Йосипівна,

директор Інституту соціальної роботи та управління Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова;

кандидат педагогічних наук, доцент

Серебряк Володимир Васильович,

Луганський державний університет внутрішніх справ, начальник факультету економічної безпеки.

Захист відбудеться „14” лютого 2008 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а, ауд. 217, ІІ корп.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розісланий „_____” січня 2008 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.О. Андрющук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтеграція в суспільство осіб з обмеженими можливостями, їх соціальний захист, психолого-педагогічна підтримка є одним із найбільш актуальних і пріоритетних напрямків політики кожної розвиненої країни світу як в освітній, так і в соціальній сфері, оскільки ставлення до людини з інвалідністю багато в чому є показником рівня цивілізованого демократичного устрою держави.

На захист прав людей з особливими потребами, які внаслідок інвалідності та непрацездатності стикаються з труднощами та перешкодами для участі в житті суспільства, спрямовані Конституція України, Загальна декларація прав людини, Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН) та низка законодавчих актів (Закони України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, “Про освіту” та ін.), у яких визначено принцип рівності прав людини з обмеженими можливостями в отриманні освіти, працевлаштуванні, активній громадянській позиції, у реалізації своїх потенційних можливостей.

Подолання людиною з інвалідністю ізольованості, відчуженості, реалізація прав і здібностей, відчуття бути рівноправним та повноцінним членом суспільства можливі не тільки за умов медичної, соціальної, психологічної підтримки, а й завдяки формуванню у неї життєвого внутрішнього стрижня, що проявляється у духовно-моральних цінностях.

Актуальність проблеми виховання духовності та моралі підтверджується багатьма дослідженнями у різних галузях науки і практики. Теоретико-методологічна розробка сутності духовності та особливостей духовно-моральних цінностей знайшла відображення в наукових положеннях філософів (В. Баранівський, М. Бердяєв, Л. Буєва, С. Кримський, А. Кузнєцова, Л. Олексюк, Г. Сковорода, В. Соловйов та ін.); психологів (І. Бех, М. Боришевський, Т. Бутковська, О. Зеліченко, С. Рубінштейн, А. Титаренко та ін.); педагогів (В. Беспалько, Т. Власова, О. Олексюк, М. Роганова, Г. Сагач, В. Серебряк, В. Шадриков, Г. Шевченко та ін.).

Проблемою інтеграції дітей та молоді з інвалідністю, їх реабілітацією та спеціальним навчанням, особливостями корекційно-виховної роботи займаються багато сучасних вчених (В. Бондар, Т. Євтухова, І. Іванова, А. Капська, В. Ляшенко, М. Сварник, П. Таланчук, В. Тесленко, А. Шевцов та ін.).

Аналіз сучасної наукової літератури та теоретико-експериментальних досліджень свідчить про значний інтерес до проблеми духовності та моралі, виховання духовно-моральних цінностей у студентів, що підкреслює її актуальність. Водночас виникають протиріччя між необхідністю повернення молодої людини з фізичними обмеженнями до повноцінного людського життя і соціально-економічними та духовно-моральними факторами, які стримують реалізацію цієї проблеми; усвідомленням важливої ролі не тільки фізичної і психічної реабілітації, але й духовно-моральної, яка забезпечує оптимістичне світосприйняття і усвідомлення на світоглядному рівні цінності життя. Вирішення цих протиріч буде значно сприяти активізації пошуків таких засобів духовно-морального впливу на особистість, які забезпечать реалізацію природних здібностей молодих людей з особливими потребами і активне включення в соціокультурну сферу життя.

Актуальність та соціальна значущість проблеми виховання студентів з обмеженими фізичними можливостями, недостатній рівень її наукової розробки та практичної реалізації обумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у рамках комплексної теми “Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика”, що розробляється кафедрою педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (№ держреєстрації 0105U000264). Тему дисертації зареєстровано Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 26.09.2006).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити зміст духовно-моральних цінностей, форми та методи їх виховання у студентів з обмеженими фізичними можливостями.

Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:

- здійснити аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури і розкрити наукові підходи до проблеми виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями;

- обґрунтувати і розкрити змістовну сутність моделі Центру духовно-інтелектуального розвитку молоді з фізичними обмеженнями як педагогічну передумову виховання духовно-моральних цінностей;

- розробити й обґрунтувати критерії та показники рівнів сформованості духовно-моральних цінностей у студентів з фізичними обмеженнями;

- визначити та експериментально перевірити зміст, форми, методи та педагогічні умови виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями;

- розробити методичні рекомендації з організації та проведення виховної роботи з формування духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями для кураторів та викладачів, що працюють в інтегрованих групах та Центрі духовно-інтелектуального розвитку.

Об'єкт дослідження - процес виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження - зміст, форми, методи та педагогічні умови виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями.

У процесі вирішення поставлених завдань були використані такі методи дослідження: порівняльно-зіставний метод дозволив провести аналіз теоретичних джерел щодо ключових категорій дослідження: “цінність”, “духовно-моральні цінності”, “виховний процес”; за допомогою типологічного методу вдалося проаналізувати специфіку явища “духовно-моральні цінності у виховному процесі вищої школи” і здійснити класифікацію духовно-моральних цінностей; емпіричні методи: анкетування, бесіди, інтерв'ю, педагогічні спостереження за навчально-виховним процесом, створення спеціальних діагностичних ситуацій, констатувальний, формувальний та контрольний експерименти з наступною якісною і статистичною обробкою результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів: вперше визначено, теоретично обґрунтовано, експериментально перевірено зміст, форми, методи та педагогічні умови і структурно-функціональну модель виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями; уточнено змістовну сутність духовно-моральних цінностей, зміст виховання духовно-моральних цінностей в умовах Центру духовно-інтелектуального розвитку молоді з особливими потребами; подальшого розвитку набула розробка науково-методичного забезпечення процесу виховання духовно-моральних цінностей у студентів вищих навчальних закладів.

Практичне значення дослідження полягає у розробці методичних рекомендацій “Організація та проведення виховної роботи з формування духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями” для викладачів і кураторів. Висновки, положення й рекомендації, розкриті в дисертації, статтях, можуть бути використані реабілітаційними та освітніми закладами, які здійснюють навчання і виховання молоді з обмеженими фізичними можливостями.

Результати дослідження, навчально-методичні матеріали впроваджено в навчально-виховний процес Міжнародного науково-технічного університету (довідка №186 від 22.12.06 р.), Донбаського інституту техніки та менеджменту Міжнародного науково-технічного університету (довідка №321 від 13.06.07р.), Української академії бізнесу та підприємництва (довідка №17-К від 31.05.06р.), Горлівської філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” (довідка № 78 від 23.05.07р.).

Апробація результатів дослідження здійснювалася в процесі дослідно-експериментальної роботи в Центрі духовно-інтелектуального розвитку молоді з обмеженими фізичними можливостями. Досвід та рекомендації щодо виховання духовно-моральних цінностей молоді з обмеженими фізичними можливостями представлені на засіданнях Краматорського міського відділу освіти, Міжнародних виставках “Освіта та кар'єра - 2005, 2006” та “Інваекспо 2005, 2006, 2007”. Основні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на І Міжнародній науковій конференції “Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (Луганськ, 2004); ІІ Міжнародній науковій конференції “Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (Луганськ, 2005); Міжнародній гіпермедійній конференції “Активізація креативного потенціалу майбутнього педагога: теорія і практика” (Полтава, 2006).

Публікації. Теоретичні положення й висновки дисертації висвітлено у 8 публікаціях, з них 5 одноосібних статей надруковано в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (239 найменувань) та 10 додатків на 14 сторінках, проілюстрована 4 таблицями та 14 рисунками. Основний текст дисертації викладено на 167 сторінках. Повний обсяг роботи - 203 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями, виділено об'єкт і предмет дослідження, визначено його мету, сформульовано завдання, висвітлено наукову новизну, практичну значущість роботи.

У першому розділі “Теоретичні засади проблеми виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями” проаналізовано філософську і психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження, розкрито й уточнено сутність поняття “духовно-моральні цінності”; розглянуті специфічні особливості студентів з обмеженими фізичними можливостями як суб'єктів виховання духовно-моральних цінностей.

Огляд наукових розробок філософів, психологів та педагогів показав, що проблема духовності та моралі в різні історичні епохи турбувала людство протягом усього часу його існування (Аристотель, М. Бердяєв, Г. Гегель, Демокрит, Платон, Сократ, В. Соловйов, П. Флоренський) і сьогодні привертає увагу багатьох вчених (О. Зеліченко, С. Кримський, А. Кузнєцова, Ж. Юзвак).

Однак розуміння сутності духовності в сучасній науці не є однозначним. Деякі вчені розглядають поняття “духовність” як пошук людиною сенсу життя, як показник існування певної ієрархії цінностей людини (Л. Буєва, Ж. Юзвак); як здатність переводити універсум зовнішнього буття у внутрішній всесвіт на етичній основі (С. Кримський). Ряд вчених поняття “духовність” пов'язують з усвідомленням єдності людини зі світом, що її оточує, з Природою, з Всесвітом; відповідальністю за свої думки, слова, емоції (О. Зеліченко, А. Кузнєцова). Духовність розглядається і як внутрішня енергетична сила особистості, особистий стрижень життя, ієрархія загальнолюдських, національних цінностей, творчість за законами краси і краси вчинку (Г. Шевченко).

Проведений науковий аналіз категорії духовності дозволяє стверджувати, що проблема духовного розвитку людини тісно пов'язана із системою цінностей, з рівнем розвитку моральних установ особистості.

З'ясовано, що більшість сучасних вчених, які займаються аксіологією (С. Анісімов, Л. Архангельський, О. Дробницький, А. Здравомислов, М. Каган, В. Сагатовський, В. Тугарінов, В. Ядов), характеризують зміст поняття “цінність” через виділення цілого ряду ознак, притаманних формам суспільної свідомості: значущість, нормативність, корисність, необхідність, доцільність.

Психологічні підходи до проблеми, що нами досліджується, пов'язані з іменами Б. Ананьєва, П. Блонського, Л. Божович, Л. Виготського, З. Карпенко, О. Киричука, С. Рубінштейна, які бачили її вирішення в аксіологічному та діяльнісно-особистісному підході до духовно-морального розвитку особистості, коли сама людина в процесі творчої життєдіяльності стає суб'єктом власного розвитку, наголошуючи на рушійній силі цих цінностей для розвитку людства, для пізнання людиною самої себе і світу.

Аналіз наукових джерел сучасних педагогів (Л. Аза, В. Баранівський, Г. Ващенко, Т. Власова, А. Кузнєцова, О. Олексюк, М. Роганова, Г. Сагач, Г. Шевченко та ін.) дозволив визначити значущість духовно-моральних цінностей для виховання особистості, суть якого полягає у визнанні абсолютної цінності кожної людини, пріоритету її прав на повноцінну реалізацію своїх здібностей та інтересів.

На основі аналізу філософських, психолого-педагогічних досліджень поняття “духовно-моральні цінності” схарактеризовано як внутрішні, світоглядні переконання, що формують життєву позицію та поведінку особистості, входять до її психологічної структури у формі особистісних поглядів та принципів, котрі виступають об'єднувальною ланкою між культурою суспільства і внутрішнім світом особистості. Саме завдяки духовно-моральним цінностям формується прагнення людини до самовираження і самовдосконалення.

Пріоритетними для нашого дослідження духовно-моральними цінностями, які ми можемо вважати гуманістичними і загальнолюдськими, є добро, любов, віра, гуманність, чуйність, милосердя, толерантність, обов'язок, відповідальність, що орієнтовані на внутрішні риси особистості, враховують норми поведінки та допомагають у соціальній адаптації студентам з обмеженими фізичними можливостями.

Поняттям “людина з обмеженими фізичними можливостями” визначають осіб, що мають порушення здоров'я із стійким розладом функцій організму, обумовлені захворюваннями, наслідками травми або дефектами, що приводять до обмеження життєдіяльності, впливають на якість життя людини й викликають необхідність соціального захисту.

З'ясовано, що для студентів з особливими потребами характерні: недостатня орієнтація в соціумі, низька соціальна активність, підвищена тривожність, вразливість, емоційна нестійкість, депресивні стани, звичка до невимогливого ставлення, завищені або занижені уявлення про свої можливості, низький рівень мотивації досягнення мети, відчуття втрати майбутнього; низький рівень самоактуалізації, переважання інтровертності поведінки, низька самооцінка, нерозвиненість самоконтролю, які обумовлені як суб'єктивними, так і об'єктивними факторами життєдіяльності (В. Бондар, Г. Нікуліна, П. Таланчук).

Разом із тим, як показує вітчизняна освітня практика, мова повинна йти про організацію інтегрованого навчання та виховання молодих людей з обмеженими фізичними можливостями і молоді, що нормально розвивається, у рамках освітньої установи, у спільному проведенні дозвілля і різних заходів, тобто передбачається не тільки освітня, а й соціальна інтеграція за умов створення інтегрованого виховного середовища за принципами співжиття, співтворчості, спрямованого на подолання соціальної ізоляції. Таке об'єднання сприяє гуманістичному вихованню здорової молоді і соціалізації молодих людей-інвалідів (І. Іванова, К. Кольченко, П. Таланчук). Тоді молода людина з фізичними обмеженнями розглядатиметься не тільки як об'єкт соціально-педагогічної, психологічної та медичної допомоги й турботи, але й як активний суб'єкт суспільного життя, що створює умови для максимально можливої його самореалізації й інтеграції (А. Капська, О. Карпенко, Н. Мирошніченко).

Важливим для нашого дослідження є технологічний аспект виховної роботи з цією соціальною групою, який побудовано на суб'єкт-суб'єктних стосунках (А. Капська). У сучасній педагогіці термін “суб'єктність” трактується як здатність людини бути стратегом своєї діяльності, ставити й коригувати цілі, усвідомлювати мотиви, самостійно будувати плани в житті, що визначає ступінь свободи особистості, її гуманності, духовності, життєтворчості. Формування суб'єктних властивостей особистості визначають головним критерієм оцінки якості виховання (Є. Бондаревська).

Студенти з особливими потребами як суб'єкти виховної роботи потребують соціально-педагогічної підтримки та супроводу. Соціально-педагогічна підтримка дітей та молоді з обмеженими можливостями розуміється як особливий вид спеціально організованої професійної соціально-педагогічної діяльності, що полягає у виявленні, визначенні та вирішенні проблем цієї категорії дітей та молоді з метою реалізації та захисту їх прав на повноцінний розвиток, і яка ґрунтується на індивідуально орієнтованій допомозі та співробітництві в їх життєвому самовизначенні. Реалізація такої підтримки можлива лише за умов сформованості спеціальної етичної та професійної компетентності соціальних та педагогічних працівників, що безумовно є ефективним чинником у вирішенні завдань інтеграції дітей та молоді з інвалідністю в суспільство (В. Тесленко).

Педагогічний супровід студентів з особливими потребами як вид педагогічної підтримки передбачає комплекс заходів, спрямованих на диференціацію та індивідуалізацію методів виховання, серед яких поряд із педагогічними методами виховання (формування свідомості, організація діяльності, стимуляція діяльності, самовиховання) застосовуються спеціальні методи соціальної роботи (методи соціальної діагностики, профілактики, контролю, реабілітації) і специфічні методи, наприклад: метод “рівний - рівному” (спосіб надання і поширення інформації шляхом довірливого спілкування з ровесниками у межах організованої і неформальної роботи (спонтанне спілкування)) (А. Капська).

Страницы: 1, 2, 3



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать